Меркурій — це маловідома і досі загадкова планета. Але є одна річ, яка точно відома: Меркурій, найближча до Сонця планета, не може фізично рухатися у зворотному напрямку (ретроградно) і жодним чином не впливає на нас на Землі. Ідея ретроградного руху Меркурія, яка часто згадується в астрології як період, коли комунікація та подорожі нібито зазнають труднощів, може бути веселою концепцією. Це явище відбувається тоді, коли Меркурій здається таким, що починає рухатися в зворотному напрямку на небі.
Однак це — лише оптична ілюзія. Ретроградний рух Меркурія — це явна, але хибна картина, подібно до того, як коли ви обганяєте автомобіль на шосе, він здається таким, що рухається назад. Це не виняткова або значуща подія.
“У цьому немає нічого незвичайного”, — каже Тансу Дайлан, фізик з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, який керує спостереженнями телескопів NASA.
Чому люди пов’язують події з ретроградним Меркурієм?
Це явище трапляється так регулярно — три-чотири рази на рік — що деякі люди схильні пов’язувати події, такі як непорозуміння чи проблеми з подорожами, із цим періодом. “Люди активно шукають зв’язки,” — пояснює Дайлан. Востаннє ретроградний рух Меркурія розпочався 25 листопада 2024 року.
Що викликає ретроградний рух Меркурія?
З нашої перспективи, планети, включно з Меркурієм, рухаються із заходу на схід відносно зір. Давньогрецькі та римські астрономи навіть називали планети “блукаючими зорями”.
Якщо уявити, що ви дивитеся на Сонце зверху, можна побачити, як планети обертаються проти годинникової стрілки. Це створює східний рух, який ми спостерігаємо з Землі. Але ситуація змінюється, коли дві планети вирівнюються під час своїх орбіт. Тоді внутрішня планета (наприклад, Меркурій), рухаючись швидше, ніж зовнішня (Земля), викликає “явний ретроградний рух”. Цей ефект лише здається таким, адже Меркурій, який обертається навколо Сонця зі швидкістю понад 160,000 км/год, не починає рухатися назад.
NASA демонструє цей ефект на прикладі Марса та Землі: вигляд планети на небі може змінюватися, коли одна планета “обганяє” іншу, але їхні орбіти залишаються незмінними.
Ретроградний рух Меркурія триває кілька тижнів, тому не дивно, що його пов’язують із різними подіями.
Чому Меркурій залишається загадковим?
Хоча орбіта Меркурія добре зрозуміла, сама планета лишається предметом численних наукових запитань. Через близькість до Сонця спостерігати за нею з Землі дуже складно. “Її можна побачити лише незадовго до сходу сонця або невдовзі після його заходу, і вона завжди знаходиться близько до горизонту,” — пояснює Європейське космічне агентство.
Меркурій також є найменш вивченою з внутрішніх планет, адже місії до неї стикаються з величезними труднощами через потужну гравітацію Сонця та екстремальні температури на поверхні планети, які можуть плавити свинець. Поточна місія BepiColombo, спільний проєкт Європейського та Японського космічних агентств, розроблена, щоб витримувати ці екстремальні умови, здійснюючи безпрецедентні обльоти планети.
Що далі?
Науковці сподіваються знайти відповіді на ключові питання про Меркурій: чи є там вода? Чи планета є геологічно активною? Як вона опинилася так близько до Сонця?
Попри все це, її дивний “ретроградний рух” є явищем, яке ми вже добре розуміємо.
“У цьому немає нічого дивовижного,” — підсумовує Дайлан.
