«Інженерія» свідомості під час сну може зменшити нічні жахіття, вилікувати безсоння — і навіть викликати конкретні сни просто для розваги.
У лабораторному експерименті учасник спав на вузькому матраці у темній кімнаті, закутаний у ковдру й тишу. Водночас відчувалося, ніби він не спить, а за ним спостерігають. Камера з інфрачервоним підсвічуванням, закріплена на стіні, передавала експериментаторам у сусідній кімнаті його рухи. Електроди на голові реєстрували сигнали мозкової активності. Сновидцю здалося, що він відкрив очі, — і побачив рожевий пил, який розвівався в повітрі. Саме тоді він усвідомив: це сон.
Уві сні він підвівся, хоча тіло здавалося важким. У реальності ж він лежав нерухомо, рухаючи очима зліва направо під повіками. Це був умовний сигнал, якого його навчили: експериментатори одразу зрозуміли, що він усвідомив сон. Перед сном йому дали завдання: викликати у сновидінні знайомого персонажа. Він покликав бабусю, і невдовзі перед ним почали виникати її чорно-білі фотографії — нечіткі, розмиті, але відчувалася її присутність і тепло. Сон був простим, але емоційно насиченим, і швидко змінився пробудженням.
Прокинувшись, учасник повідомив через інтерком про образи, які бачив, та їхній вплив на настрій. Навіть у незвичній формі бабуся здавалася реальною — ніби мала власні думки й почуття. Подібні відчуття часто фіксують й інші сновидці. Науковці вважають, що ці соціальні сценарії у сні допомагають тренувати взаємодію з людьми в реальному житті.
Як працюють усвідомлені сни
Багато хто хоча б раз переживав усвідомлений сон. Зазвичай усе здається звичайним, поки якась деталь не насторожує, і людина раптово розуміє: це сон. Часто після цього настає пробудження, однак із практикою можна навчитись залишатися у сні та навіть впливати на його перебіг.
У лабораторіях учасників спеціально пробуджують, а потім знову занурюють у сон із навіюваннями, щоб підвищити ймовірність усвідомлення. Вдома можна тренуватись, прокидаючись рано-вранці, візуалізуючи бажаний сон і налаштовуючи себе на його усвідомлення.
Останніми роками вчені довели: у стані усвідомленого сну людина може спілкуватися з експериментатором, а той — давати їй завдання. У 2021 році в журналі Current Biology опублікували дані міжнародної групи дослідників, які зафіксували двосторонній контакт у реальному часі. Сплячим задавали математичні приклади та питання, на які вони відповідали рухами очей, мімікою чи скороченням м’язів.
Ці досліди відкривають шлях до технологій, що зможуть напряму взаємодіяти з розумом під час сну. Алгоритми у носимих пристроях зможуть визначати найсприятливіші моменти для індукції усвідомлення у сні. Це, у свою чергу, може допомогти зменшувати нічні жахіття, покращувати якість сну й настрій після пробудження, а також позитивно впливати на психічне здоров’я.
Від наукових відкриттів до терапії
Усвідомлені сни офіційно підтверджені ще наприкінці 1970-х років. Стівен ЛаБерже у 1980-му довів їх існування за допомогою сигналів руху очей. Подальші дослідження показали, що у таких снах активність мозку більш схожа на стан неспання, ніж у звичайних снах.
Сьогодні методи викликання усвідомлених снів вивчають у десятках країн. Використовуються носимі пристрої, які допомагають боротися з нічними жахіттями, безсонням та іншими розладами сну.
Це особливо актуально для людей із посттравматичним стресовим розладом. У більш ніж половини таких пацієнтів повторювані кошмари відтворюють травматичні події, що підсилює симптоми та підвищує ризик самогубства. У 2024 році міжнародне дослідження за участю 49 пацієнтів показало: після шестиденного тренінгу з практики усвідомлених снів у всіх учасників зменшилася частота нічних жахіть і вираженість ПТСР.
Лабораторні експерименти дають подібні результати: навіть усвідомлення факту, що жахливий сон не є реальністю, приносить полегшення. Дехто спеціально посилає умовні сигнали експериментаторам, щоб його розбудили. У домашніх умовах допомагає проста техніка — кількаразове закривання й відкривання очей, щоб вийти з кошмару.
Ширші можливості для здоров’я
Усвідомлені сни можуть бути корисними і для лікування безсоння. Пацієнти, які навчалися технік усвідомлення снів і практикували їх протягом двох тижнів, повідомляли про зменшення симптомів безсоння, тривожності та депресії. Ймовірно, усвідомлення у сні допомагає краще усвідомлювати сам факт відпочинку, роблячи його приємнішим і кориснішим.
Для цього вченим потрібно точніше вивчити мозкову активність під час таких станів. Використання ЕЕГ з високою роздільною здатністю, транскраніальної стимуляції та інших методів допомагає відтворювати «мозкові ритми» усвідомлених снів і навіть посилювати їх.
У дослідах із досвідченими сновидцями було показано: контроль у сні більше схожий на імпровізацію, ніж на абсолютне керування. Людина може спрямовувати сюжет, але водночас має дозволяти йому розвиватися спонтанно — подібно до імпровізації у джазі.
Технології «інженерії снів»
Сьогодні дослідники експериментують із різними сенсорними сигналами — світлом, звуком, вібраціями, електричними імпульсами. Ці стимули можуть проникати у сон і допомагати людині усвідомити, що вона спить. Носимі пристрої — пов’язки, кільця, браслети — відкривають нові способи взаємодії зі сновидцями.
Інші проєкти створюють навіть мистецькі інсталяції для стимуляції сновидінь, які викликають відчуття польоту чи вагомості. Експерименти з віртуальною реальністю довели: навіть коротка підготовка перед сном значно збільшує ймовірність польотів уві сні, які часто стають першим кроком до усвідомленого сновидіння.
Розробляються також мобільні додатки та рукавички з сенсорами, що дозволяють впливати на зміст сну, задавати тему чи навіть повторювано викликати бажані образи. У перспективі такі технології можуть стати доступними для широкого кола користувачів.
Підсумок
Сни — нетривалі, але відчуваються реальними завдяки тому, що мозок і тіло переживають їх як справжні події. Тому наука про усвідомлені сни перетворюється на «інженерію снів»: від терапії нічних жахіть і безсоння — до можливості мати яскраві, приємні й навіть містичні досвіди.
У майбутньому «архітектори снів» можуть запропонувати інструменти, які дозволять не лише лікувати психічні розлади, а й відкривати нові простори для дослідження свідомості.
За матеріалами: Scientific American
