Перегляд розкладу сеансів у кіно нині часто означає ще й вибір формату. Як і раніше, доступний стандартний зал із більшим, ніж удома, екраном і кращим звуком, плюс компанія незнайомців зі відром попкорну. Але в деяких кінотеатрах ви також побачите сеанси Dolby Cinema або IMAX — два преміум‑формати, які багатьом глядачам складно відрізнити.
Різниця між IMAX та Dolby Cinema зводиться до задуму. IMAX робить ставку на масштаб: гігантські екрани, спеціальні плівкові камери або цифрові робочі процеси, які використовують ще на етапі виробництва фільму. Dolby Cinema — про точність: складні просторові звукові системи, об’єктно‑орієнтоване аудіо та власний варіант зображення з високим динамічним діапазоном (HDR). Якщо спрощено, варто обирати IMAX, коли хочете буквально «потонути» в зображенні, а Dolby Cinema — коли важливі надточний, занурювальний звук і картинка, що «вистрибує» з екрана.
Обидва формати мають своє місце, і режисери можуть працювати з будь‑яким із них. Дехто, зокрема Крістофер Нолан (“Оппенгеймер”, “The Odyssey”) і Раян Куглер (“Грішники”), відверто віддають перевагу IMAX, щоб зробити свої історії по‑справжньому масштабними. Інші, як Гільєрмо дель Торо (“Франкенштейн”) та Джеймс Кемерон (“Аватар: Вогонь і попіл”), схиляються до Dolby Cinema. Водночас чимало стрічок виходять одразу в обох форматах, і тоді саме глядачам доводиться вирішувати, що краще підходить конкретному фільму. Ось що варто знати, перш ніж купувати квитки.
Що таке IMAX
Якщо ви коли‑небудь були в залі IMAX, то знаєте: цей формат повністю побудований навколо пропорцій. Спершу його використовували переважно для документальних фільмів про природу (побачити дикий світ у IMAX — зовсім інший досвід), але згодом його «приручили» блокбастерні режисери. Особливість IMAX — у поєднанні камери й залу показу.
Як пояснив старший віцепрезидент IMAX Брюс Маркоу в коментарі Variety, спеціально для IMAX знімають на 65‑мм плівку у форматі 1,43:1 з розгорткою 15 перфорацій за допомогою спеціальної камери. Найновіша камера IMAX має кодову назву Keighley; нещодавно її помітили на знімальному майданчику “The Odyssey” Крістофера Нолана. Фільми для IMAX також можуть створюватись у цифровому процесі, оптимізованому під формат, з монтажем у фірмовому співвідношенні сторін 1,90:1.
Якщо частина матеріалу відзнята на плівку IMAX, стрічку можуть маркувати як “shot with IMAX” (знято з використанням камер IMAX). Якщо ж режисери користуються цифровим процесом, орієнтованим на цей формат, вони можуть заявляти, що фільм “filmed for IMAX” (знято для IMAX). У будь‑якому разі кожен проєкт проходить фірмову процедуру цифрового ремастерингу (Digital Media Remastering, DMR), щоб картинка виглядала якомога краще на екрані IMAX. Якщо у промо бачите один із цих логотипів, можна сміливо припустити, що найкраще фільм розкриється саме в залі IMAX.
Зали IMAX забезпечують спеціально спроєктований досвід перегляду для будь‑якого з варіантів виробництва: від геометрії приміщення до розташування акустики і, звісно, самого екрана. Екран IMAX вигнутий і стоїть від підлоги до стелі, через що здається, ніби зображення вас поглинає. Якщо раніше для показу використовували інноваційні плівкові проєктори, то нині в новіших залах IMAX працюють лазерні. Аудиторії IMAX будуються «з нуля» під контролем компанії; за планами, до кінця 2025 року у світі буде 1 829 таких екранів, і, за словами Маркоу, уже існує черга замовлень на нові.
Що таке Dolby Cinema
Ім’я Dolby десятиліттями присутнє в індустрії кіно; воно навіть стоїть на Dolby Theatre, де щороку проходить церемонія вручення премії «Оскар». Компанія Dolby Laboratories насамперед спеціалізується на звукових технологіях. Якщо ви коли‑небудь вибирали домашній кінотеатр, напевно чули про Dolby Atmos — це понад половина того, що робить Dolby Cinema настільки занурювальним. Dolby Cinema поєднує Atmos зі стандартом проєкції Dolby Vision, який використовує лазерний проєктор Dolby Vision з класичними кіноформатами CinemaScope або Flat.
Dolby Atmos — це набір фірмових технологій, що поєднує класичний канальний мікс зі спеціальним об’єктно‑орієнтованим підходом. Кожен звук у міксі відстежується як окремий об’єкт у віртуальному тривимірному просторі. Формат дозволяє використовувати звукову «основу» 9.1 каналу плюс до 118 просторових об’єктів. Щоб повністю реалізувати такий мікс, зал Dolby Cinema має бути побудований спеціально під формат, із встановленням до 64 окремих динаміків спереду, з боків, позаду, у тильній частині та на стелі аудиторії. У результаті кожен вибух звучить так, ніби відбувається буквально поруч із вами. Наприклад, під час перегляду “Підземелля і дракони: Честь злочинців” автор цієї розповіді інстинктивно намагався ухилитися від стріли, зміксованої в Dolby: вона свистіла так, ніби пролітала повз голову.
Другий елемент пазлу Dolby Cinema — це Dolby Vision, фірмова реалізація HDR. Як і інші варіанти цієї технології, Dolby Vision поглиблює рівень контрасту, забезпечуючи по‑справжньому глибокі чорні й яскраві, насичені кольори. На домашньому телевізорі HDR виглядає приємно, але в кінотеатрі — ще помітніше. Звичайні кінотеатральні проєктори фізично не здатні показати по‑справжньому глибокий чорний, тож темні сцени часто виглядають радше сірими. Dolby Vision обходить це обмеження завдяки спеціальному лазерному проєктору й екрану, забезпечуючи контрастність до 1 000 000:1.