Дослідницька група Вільного університету Берліна провела експеримент, у якому відтворила фізико-хімічні умови підповерхневих океанів супутника Сатурна Енцелада. У лабораторному середовищі науковці протестували життєдіяльність бактерій Methanothermococcus okinawensis, які в природних умовах Землі заселяють глибоководні гідротермальні джерела. Всупереч очікуванням щодо ворожості середовища, мікроорганізми продемонстрували здатність не лише виживати, а й активно розмножуватися за відсутності кисню, високої концентрації вуглекислого газу та екстремальних показників лужного середовища, що свідчить про теоретичну можливість біологічного життя на цьому небесному тілі.
Енцелад має діаметр близько 500 кілометрів, проте попри низькі поверхневі температури, що сягають –201°C, супутник вважається пріоритетним об’єктом для пошуку позаземного життя. Геотермальні процеси поблизу скелястого ядра забезпечують достатню кількість тепла для підтримання океану в рідкому стані під крижаною оболонкою. Аналіз даних, отриманих зондом Cassini, раніше виявив викиди океанічної води через тріщини в районі південного полюса, що містять органічні сполуки та ознаки гідротермальної активності, необхідні для формування амінокислот та білків.
Нове моделювання процесів виходу води у відкритий космос вказує на те, що краплі океанічної рідини, які викидаються через тріщини в льоду зі швидкістю до 1000 кілометрів на годину, замерзають поступово. Цей фізичний процес призводить до того, що солі та мінеральні компоненти концентруються у різних зонах частинок льоду. У разі руйнування таких часток під час польоту у вакуумі вивільняються фрагменти з високою концентрацією конкретних речовин, що суттєво спрощує виявлення потенційних біосигнатур майбутніми космічними апаратами.
Хоча отримані дані підтверджують лише принципову можливість виживання мікроорганізмів у змодельованих умовах, вони обґрунтовують доцільність майбутніх дослідницьких місій до системи Сатурна. Сформульована науковцями гіпотеза базується на тому, що природні механізми супутника забезпечують своєрідну попередню підготовку зразків, аналогічну до складних лабораторних процесів на Землі. Таким чином, виявлення слідів життя на Енцеладі стає технічно більш реалістичним завданням, ніж передбачалося раніше, попри відсутність прямих доказів існування біологічних форм на цей час.
