Індустрія продакт-менеджменту переживає одночасно підйом і кризу. У розмові на подкасті Lenny’s Podcast окреслюється парадоксальний стан ринку: з одного боку — безпрецедентні можливості для створення продуктів, з іншого — втома, нестабільність і радикальні кадрові коливання.

Від «відповідальності без повноважень» до можливості реально будувати
Ще кілька років тому багато продакт-лідерів були відверто незадоволені своєю роботою. Їхній типовий день зводився до:
- постійного перенесення інформації між командами та стейкхолдерами;
- високого рівня відповідальності за результат без реальних важелів впливу;
- відчуття, що роль продакта — це радше координація, ніж створення.
Функція продакт-менеджменту ставала все більш «про відповідальність без авторитету». Це підривало мотивацію та відчуття сенсу роботи.
Сьогодні ситуація помітно змінилася. Продакт-менеджери знову отримують можливість:
- будувати власноруч, а не лише узгоджувати та координувати;
- менше залежати від великої кількості людей, щоб досягати помітного впливу;
- швидше тестувати ідеї та напряму пов’язувати свої продуктові інстинкти з реакцією користувачів.
Це створює відчуття «ренесансу» в індустрії: роль продакта знову наближається до того, щоб бути творцем продукту, а не лише посередником між командами.
Прямий зв’язок між ідеями та користувачами
Одна з ключових змін — посилення прямого зв’язку між:
- ідеями продакт-менеджера,
- можливістю швидко їх реалізувати,
- та реакцією реальних користувачів.
Цей цикл «інтуїція → експеримент → фідбек» стає коротшим і прозорішим. Продакти можуть:
- швидше запускати експерименти;
- оперативно бачити, як користувачі реагують на зміни;
- коригувати продуктову стратегію, спираючись не лише на аналітику, а й на власні гіпотези, які легко перевірити.
У результаті професія знову дає відчуття творчості й впливу — те, чого багатьом бракувало кілька років тому.
Зворотний бік: виснаження та постійна тривога
Однак цей ренесанс має свою ціну. Індустрія одночасно переживає:
- хронічну втому — учасники ринку виглядають «найбільш виснаженими за весь час»;
- повну відсутність стабільності — «нічого не є постійним», усі перебувають у стані підвищеної готовності;
- емоційне напруження через постійні зміни, нові інструменти, очікування швидких результатів.
Постійний стан «alert» означає, що продакт-менеджери змушені безперервно адаптуватися: до нових технологій, до змін у командах, до коливань ринку праці.
Ринок праці: масові скорочення і зарплати, що злітають угору
Ще один парадокс — ситуація з наймом. Одночасно відбуваються два процеси:
- великі роботодавці скорочують десятки тисяч людей;
- ті ж самі або інші великі гравці наймають і платять у кілька разів більше за окремі ролі.
Це створює «розірваний» ринок:
- для одних — це період втрати роботи й невизначеності;
- для інших — можливість отримати суттєво вищу компенсацію, але в умовах високого тиску та очікувань.
Усе залежить від того, «на якій стороні» цієї динаміки опиняється конкретний фахівець. Для індустрії загалом це означає посилення поляризації: частина продакт-менеджерів вигоряє і випадає з ринку, інша частина отримує безпрецедентні можливості, але за рахунок ще більшої інтенсивності роботи.


