Інтернет сьогодні – це гігантська глобальна система. Інтернет величезний. Але скільки він важить? Мається на увазі не величезні дата-центри та тисячі кілометрів кабелів. Мається на увазі сам інтернет. Інформація. Дані. Адже інформація – це енергія, а енергія, згідно відомого рівняння Ейнштейна E=mc2, конвертується в масу. Отже, скільки важать дані всього інтернету?
Ще в часи юності інтернету, в 2006 році, фізик з Гарварду на ім’я Рассел Сейтц зробив спробу розрахувати вагу інформації. Його висновок? Якщо врахувати масу енергії, що живить сервери, вага даних інтернету виходить приблизно 50 грамів – приблизно як вага двох ягід полуниці. Ми витрачаємо все своє життя на те, що могли б проковтнути за один укус.
Але з 2006 року відбулося багато — Instagram, iPhone і бум штучного інтелекту, і це лише деякі з фактів. За логікою Сейтця, інтернет зараз важив стільки ж, скільки картоплина.
“П’ятдесят грамів – це просто неправильно”, – говорить Крістофер Вайт, президент NEC Laboratories America і ветеран легендарної дослідницької компанії Bell Labs.
Деніел Уайтсон, фахівець з фізики елементарних частинок з Каліфорнійського університету в Ірвіні і ведучий подкасту “Незвичайний всесвіт Деніела і Келлі” , сказав, що це надзвичайно зручний спосіб отримати “потрібні вам одиниці виміру” — наприклад, припустити, що ціну пампуха можна розрахувати шляхом ділення загальної кількості пончиків в світі на світовий ВВП. Абсурдно! Це, звичайно, дало б нам цифру пончик за долар, “але це було б невірно або навіть близько”, – говорить Уайтсон.
Існує також той факт, що приблизно в той же час, коли Сейтц проводив розрахунки, журнал Discover запропонував інший метод. Інформація в інтернеті записана в бітах, так що, якщо ви подивитеся на масу електронів, необхідну для кодування цих бітів?
Використовуючи весь інтернет-трафік, який тоді оцінювався в 40 петабайт, Discover оцінили вагу інтернету як 5 мільйонних часток грама.
Розрахунки журналу Discover також здаються трохи неточними. Вони більше пов’язані з передачею даних через інтернет, на відміну від самого інтернету. Вони також припускають певну кількість електронів, необхідних для кодування інформації. Насправді кількість електронів залежить від конкретних використовуваних мікросхем.
Уайт запропонував третій метод. Що, якщо ми уявимо, що поміщаємо всі дані, що зберігаються в інтернеті на всіх мільйонах серверів по всьому світу, тільки в одному місці? Скільки енергії нам знадобилося б для кодування цих даних і скільки б ця енергія важила?
У 2018 році Міжнародна корпорація обробки даних підрахувала, що до 2025 року обсяг даних в інтернеті досягне 175 зеттабайт, або 1,65 x 10^24 біт. (1 зеттабайт = 1024^7 байт і 1 байт = 8 біт).
Уайт запропонував помножити ці біти на математичний термін — k B T ln2, якщо вам цікаво, який відображає мінімальну енергію, необхідну для скидання біта. Температура є важливим фактором, тому що зберігати дані простіше в більш холодних умовах.
Потім ми можемо взяти це число, яке буде представляти енергію, і скоритатися E = mc^2 щоб отримати загальну масу. При кімнатній температурі весь інтернет важив би (1,65х10^24 )х(2,9х10^-21 )/c^2 , або 5,32 x 10^-14 грамів. Це 1/53 квадрилліонна частка грама.
Що … нецікаво. Навіть якщо у Інтернету майже немає фізичної маси, він все одно здається вагомим для тих мільярдів з нас, які кожен день користуються ним. Уайт, який раніше намагався провести аналогічні філософські оцінки, пояснив, що насправді мережа настільки складна, що “по суті непізнавана”, але чому б не спробувати?
В останні роки вчені висунули ідею зберігання даних на базі будівельних блоків природи: ДНК. І що, якщо б ми оцінили інтернет у цих термінах? Поточні оцінки говорять, що 1 грам ДНК може кодувати 215 петабайт, або 215х10^15 байт. Якщо розмір інтернету становить 175×1024^7 байт, це 960 947 грамів ДНК. Це стільки ж, скільки важать 10,6 чоловіків. Або третина електромобіля Cybertruck. Або 64 000 ягід полуниці.
За матеріалами: Wired
