Поки деякі країни, наприклад, Греція, попри незадоволення працівників запроваджують 6-денний робочий тиждень, а працівники в Китаї бастують проти робочої системи 996 (з 9 ранку до 21 вечора 6 днів на тиждень), а влада Південної Кореї внаслідок величезного опору людей не змогла запровадити 69-годинний робочий тиждень, у влади Японії протилежна проблема. В Японії працівники відмовляються працювати 4-денний робочий тиждень.
Ініціатива 4-денного робочого тижня, запущена у 2021 році, спрямована на зменшення надмірної роботи та вирішення проблеми нестачі робочої сили. Керівні принципи мали на меті заохотити утримувати персонал і скоротити кількість працівників, які хворіють або помирають від перевтоми в економіці, яка вже страждає від величезної нестачі робочої сили. Інструкції також включали ліміти понаднормової роботи та оплачувану щорічну відпустку.
Але через три роки зусиль країні важко вмовити людей та компанії перейти на чотириденний робочий тиждень.
За даними Міністерства охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення, лише близько 8% компаній у Японії дозволяють своїм працівникам брати три або більше вихідних на тиждень.
Не тільки компанії — працівники теж вагаються. Виробник електроніки Panasonic, одна з найбільших компаній Японії, приєднався до цієї ініціативи на початку 2022 року. За два роки лише 150 із 63 000 (0,3%) відповідних співробітників вирішили перейти на чотириденний графік, повідомив представник компанії.
Серед інших великих компаній, які запровадили чотириденний робочий тиждень, — Fast Retailing, що належить Uniqlo, електронний гігант Hitachi та фінансова компанія Mizuho. Близько 85% роботодавців повідомляють, що надають працівникам звичайні два вихідних дні на тиждень.
Багато в чому небажання взяти додатковий вихідний день зводиться до культури працівників, які ставлять інтереси компанії вище за себе, включаючи суспільний тиск, щоб виглядати командними гравцями та працьовитими працівниками. Ця інтенсивна культура походить із післявоєнної епохи Японії, коли, намагаючись підняти економіку, тодішній прем’єр-міністр Сігеру Йосіда залучив великі корпорації, щоб вони запропонували своїм працівникам довічну безпеку роботи, вимагаючи лише відплати їм лояльністю.
Нерішучість віддати перевагу кращому балансу між роботою та особистим життям викликає занепокоєння в економіці, яка бореться з низьким рівнем народжуваності та старінням населення, пік якого припав на 2008 рік.
У січні 2023 року прем’єр-міністр Фуміо Кісіда попередив, що країна перебуває на межі краху через падіння народжуваності. Надмірна праця пов’язана зі зниженням рівня народжуваності, оскільки вона зменшує шанси на шлюб і народження дітей.
Згідно з липневим дослідженням, проведеним державним аналітичним центром, очікується, що до 2040 року четверта за величиною економіка зіткнеться з нестачею майже мільйона працівників.
Зусилля Японії узгоджуються з ініціативами інших країн щодо скорочення кількості робочих днів. У квітні Сінгапур, який стикається з подібною проблемою населення, оголосив, що незабаром працівники зможуть вимагати скорочення робочого тижня та гнучкого графіка. Ісландія, Ірландія, Великобританія та Іспанія експериментували з чотириденним робочим тижнем.
З 61 британської компанії , які взяли участь у шестимісячному випробуванні чотириденного робочого тижня у 2022 році, 54 продовжили скорочений тиждень через рік, а 31 заявила, що зробить це назавжди.
Однак Греція застосувала протилежний підхід до боротьби зі скороченням населення та низькою продуктивністю, запровадивши шестиденний робочий тиждень для окремих галузей у червні 2024 року.
