У середу вранці Джефф Безос в інтерв’ю CNBC заявив, що американці з доходами в нижній половині розподілу не повинні платити податки.
«Чому медсестра в Квінсі, яка заробляє $75 000 на рік, платить понад $1 000 на місяць податків? — сказав Безос. — Це $1 000, які могли б піти на оренду, продукти, будь-що… Для мене абсурдно, що ми так робимо. Ми не повинні просити цю медсестру з Квінса висилати гроші до Вашингтона. Вони мають вислати їй вибачення».
Безос стверджує, що нижня половина платників податків забезпечує лише 3% загальних податкових надходжень — але така сама медсестра віддає приблизно 16% своєї зарплати, щоб забезпечити цю мізерну частку. Вона платить відчутну особисту ціну, щоб профінансувати «похибку округлення» у федеральному бюджеті.
Цей момент емпатії може здатися дивним, враховуючи, що йдеться про одного з найбагатших людей у світі. Мільярдери на кшталт Безоса користуються прогалинами в податковій системі, щоби сплачувати податок на дохід лише з невеликої частини своїх щорічних прибутків. У 2007 і 2011 роках Безос взагалі не платив податку на доходи. За даними розслідування ProPublica, з 2006 по 2018 рік статки Безоса зросли на $127 млрд, але він задекларував лише $6,5 млрд доходу. Попри те, що він сплатив величезну суму податків — $1,4 млрд, — ефективна ставка податку становила близько 1%.
Це не є незаконним. Американці не сплачують податки з нереалізованого приросту капіталу. Тобто якщо акції Amazon зростають у ціні й збільшують статки Безоса, він заплатить податки лише тоді, коли продасть ці акції. Надбагаті роблять усе, щоб утримувати свої інвестиції. Натомість вони беруть гігантські кредити під заставу акцій, живуть за рахунок цих позик і не платять з них податки, оскільки формально це борг.
Невже Джефф Безос нарешті усвідомив, наскільки це несправедливо? Чи розуміє він тепер фрустрацію середнього класу, який не може просто взяти величезні кредити під заставу власних пакетів акцій, щоб уникнути декларування прибутку від капіталу?
«Сенаторка Елізабет Воррен неодноразово наголошувала на цьому… Ви та інші можете платити нижчу податкову ставку — навіть якщо в абсолютних цифрах сплачуєте величезні суми — нижчу, ніж, скажімо, я», — сказав Безосу журналіст CNBC Ендрю Росс Соркін.
Навряд чи Безос запросить сенаторку Воррен на вечерю в один зі своїх численних маєтків. На його думку, у США не проблема з доходами бюджету, а проблема з витратами.
«У нас уже найпрогресивніша податкова система у світі, — сказав Безос. — Топ-1% платників податків сплачує 40% усіх податкових надходжень. Нижня половина платить лише 3%».
Водночас Безос сплачує податки за ставкою, нижчою, ніж у більшості американців. Це залишається правдою навіть після того, як він заплатив податки з акцій Amazon, які продав, щоб профінансувати Blue Origin, свою космічну компанію.
«Якщо люди хочуть, щоб я платив ще більше мільярдів, давайте це обговоримо. Але не робімо вигляд, що це вирішить проблему, — сказав Безос. — Ви можете подвоїти мої податки, але це не допоможе тій медсестрі в Квінсі».
Важко всерйоз уявити, що ми не змогли б знайти продуктивне застосування додатковим мільярдам доларів, які Безос міг би сплачувати у вигляді податків, навіть на тлі колосального федерального бюджету в $7,4 трлн.
Тій самій медсестрі в Квінсі, ймовірно, було б корисно, якби вона могла стабільно добиратися на роботу громадським транспортом або віддати дітей до державної школи, де вистачає підручників і обладнання на всіх. Вона, напевно, оцінила б можливість звернутися до лікарні в разі надзвичайної ситуації, не думаючи про те, як потім погасити рахунки на тисячі доларів.
Звісно, такі «фантастичні» сценарії залежать від віри в те, що держава зможе ефективно розподілити податкові надходження так, щоб це справді комусь допомогло.
Безос додав: «Якщо ви справді хочете мати прогресивну податкову систему, ви також хочете, щоб ці гроші реально допомагали, а не просто розчинялися, знаєте, в адміністративній бюрократії».
Але гроші виглядають інакше, коли це реальна, відчутна сума — скінченне число в банківському додатку, яке з’являється раз на два тижні й одразу йде на оренду, продукти, виплати за авто, студентські кредити та інші борги.
Якщо наївно мріяти про те, чого можна було б досягти, якби мільярдери платили свою справедливу частку податків, то нехай буде так. Наївно й думати, що ми зможемо будувати дата-центри на Місяці.