Конгрес США у четвер увечері не зміг продовжити дію ключового закону про нагляд, повідомляє Politico. Це фактично означає, що розділ 702 Закону про зовнішню розвідку (FISA) вперше з 2008 року припинить дію, оскільки Палата представників, як очікується, не голосуватиме знову до 23 червня.
Палата представників відхилила пропозицію продовжити дію закону до 2 липня: 218 голосів проти 198. Для ухвалення продовження була потрібна більшість у дві третини, але ініціатива не набрала навіть простої більшості. Майже 20 республіканців приєдналися до демократів, щоб заблокувати рішення. За кілька годин сенатор від штату Орегон Рон Вайден заблокував у Сенаті ще кілька спроб продовжити дію закону.
Цей закон діє майже 20 років і пережив кількох президентів від обох партій. Чому ж проблема виникла саме зараз? Критики масових програм стеження без ордера були завжди, але раніше це не заважало регулярно поновлювати закон. За повідомленнями, Конгрес був близький до трирічного продовження, допоки президент Дональд Трамп не оголосив, що планує призначити свого політичного союзника Білла Пульта директором національної розвідки.
Демократи виступили проти призначення Пульта, наголошуючи, що він не має досвіду в розвідці, а також висловлюючи побоювання, що він може використати чутливу інформацію, зібрану за розділом 702, у політичних чи особистих цілях. Пульт регулярно натякав, що членкиня Ради керуючих ФРС Ліза Кук була причетна до іпотечного шахрайства, але ці звинувачення згодом були спростовані; Кук була звільнена з посади президентом Трампом у серпні минулого року.
Пізніше Трамп висунув кандидатуру Джея Клейтона, головного федерального прокурора Нью-Йорка, на посаду керівника розвідки. Водночас він припустив, що Пульт може виконувати обов’язки директора національної розвідки тимчасово. «Потрібна чітка гарантія, що пан Пульт не виконуватиме обов’язки в.о. директора національної розвідки», — заявив сенатор Марк Ворнер.
Розділ 702 дозволяє уряду проводити стеження без ордера за іноземними цілями, які перебувають за межами США. Він також дає змогу таким відомствам, як АНБ та ФБР, відстежувати громадян США, якщо такі дії «обґрунтовано ймовірно» призведуть до отримання інформації про зовнішню розвідку.
Як і можна було очікувати, влада досить вільно трактувала критерій «обґрунтованої ймовірності». Правоохоронні органи не раз ловили на зловживаннях доступом до масивів даних з 2008 року. Суд FISA, що працює на основі нагляду за стеженням, виявив десятки тисяч неправомірних запитів до баз даних лише у 2017–2018 роках. У 2019 році суддя також постановив, що ФБР та АНБ неодноразово порушували або сам закон, або судові накази, спрямовані на захист приватності, під час збору даних від телеком- та технологічних компаній.