Науковцями з Університету Вілланова було проведено масштабне дослідження за участю понад 2500 дорослих осіб віком від 18 до 81 року для перевірки здатності людей розрізняти тексти створені людиною та штучним інтелектом. Результати аналізу опубліковані в журналі Judgment and Decision Making продемонстрували тенденцію щодо помилкового сприйняття художньої літератури оскільки більшість піддослідних не змогли ідентифікувати автора твору. Дослідження виявило що читачі схильні виставляти найвищі бали за якість та залученість саме тим історіям які були згенеровані чат ботом ChatGPT.
Експериментальні дані вказують на існування стійкого упередження оскільки найвищі оцінки отримували тексти штучного інтелекту які попередньо позначалися як написані людиною. У ході одного з етапів тестування учасники змогли правильно розпізнати роботу алгоритму лише у 39,9 відсотках випадків що є гіршим показником ніж при випадковому вгадуванні. Інша група волонтерів продемонструвала точність на рівні 52 відсотків що фактично відповідає статистичній похибці та свідчить про повну відсутність розуміння походження прочитаного тексту.
Виявлені результати пояснюються тим що алгоритми штучного інтелекту створюють більш чіткі та прямі наративи які значно легше піддаються обробці людським мозком у порівнянні з художніми текстами. На відміну від авторів людей чиї твори часто містять приховані сенси та складні характери штучний інтелект схильний відкрито декларувати основні теми сюжету. Читачі підсвідомо надають перевагу передбачуваності оскільки складний матеріал вимагає значних когнітивних зусиль тоді як спрощені структури ChatGPT сприймаються як більш якісні та професійно написані.
Дослідниками було зауважено що вищий рівень обізнаності з технологіями дозволяє краще розпізнавати специфічні патерни властиві машинному письму такі як надмірне використання тире та характерних граматичних конструкцій. Для ідентифікації автоматизованого тексту рекомендується звертати увагу на раптові зміни тону або повторювані фрази які свідчать про спроби алгоритму заповнити прогалини у знаннях загальними словами. Попри наявність інструментів детекції автори роботи наголошують на необхідності підвищення цифрової грамотності для навігації у світі де межа між людською та машинною творчістю поступово зникає.
