«Ваші кістки перетворяться на пісок. І на цей пісок ступить нога нового бога», – так сказала людині робот Долорес з науково-фантастичного телевізійного блокбастера «Західний світ» (Westworld). У цьому серіалі роботи отримали свідомість і повстали проти своїх власників. Цей сценарій вже втілюється в життя – люди дедалі більше втрачають робочі місця. З кожним роком цей процес набирає обертів, і наступна хвиля може поглинути вас. Адже слово «робот» вигадав письменник-фантаст Карел Чапек, і воно означає чеською «важка робота» або «кріпак».
Найрізноманітніші нові технології засновані на все більш досконалих автоматизованих системах, які контролюють постійно оновлювані комп’ютери. Поки більшість погоджується з тим, що до сильного штучного інтелекту, здатного самостійно мислити та усвідомлювати себе, ще далеко. Однак усюди все більше і більше машин виконують функції, які раніше вимагали як фізичної сили, так і розумових здібностей людини.
3D-принтери ліквідують робочі місця на виробництві та в логістиці. Машини без водіїв – давно вже не фантастика, і вантажівки, які самостійно йдуть заданим маршрутом, теж уже ось-ось «в’їдуть» в наше життя. Стає досить страшно, якщо подумати про те, що далекобійник – найпоширеніша професія в багатьох американських штатах.
Завтра замість вас буде робот
Як кажуть експерти, до 2033 року майже половина всіх робочих місць в США буде автоматизована. За клерками і друкарками можуть стати історією ті професії, які вимагають вищої освіти, – маркетологи і фармацевти, юристи і журналісти.
Не забудьте і про банкірів. За словами президента одного з бостонських банків State Street Майкла Роджерса, зараз у компанії працює більше 30 тисяч осіб. До 2020 року, за оцінками Роджерса, кожен п’ятий з них втратить своє робоче місце, оскільки його функції буде виконувати комп’ютерна програма.
Власник декількох великих мереж фастфуду Ендрю Пуздер, якого Дональд Трамп висунув на пост глави міністерства праці, обома руками виступає за автоматизацію робочих місць: «Роботи завжди ввічливі, націлені на найвищі результати, їм не потрібна відпустка, вони не запізнюються, і з ними не треба судитися з усяких питань, починаючи з травм на робочому місці і закінчуючи дискримінацією за віковою, статевою або расовою ознакою».
Ви можете справедливо сказати, що чули про це все і раніше. Дійсно, протягом останніх років експерти говорять про четверту або п’яту промислову революції, третю хвилі глобалізації та їхні негативні наслідки.
Однак тепер змінився політичний контекст. Виникає нове питання: чим обернеться це нове економічне потрясіння? Подивіться, до чого призвело повстання «іржавого поясу» в США, гнів тих, хто залишився за бортом.
2016 рік став показовим у цьому сенсі, особливо в США. Схоже, ця тенденція продовжиться у 2017 році в Європі, де очікуються вибори в Німеччині, Франції, Нідерландах і, можливо, в Італії. Багато хто передбачає повстання тих, кому вже нічого втрачати.
У цьому контексті чітко вимальовуються теми націоналізму й ідентичності, а також економічної неприкаяності і зростання почуття нерівності.
За словами одного з відомих економістів, професора Річарда Болдвина, ситуація буде тільки загострюватися. Він передбачає, наприклад, що готельні номери в Лондоні будуть прибирати роботи, а управляти ними будуть дистанційно люди, які сидітимуть де-небудь в Кенії або Буенос-Айресі, де така робота оплачується в десять разів нижче, ніж у Британії.
Влада безсила
Політична реакція тих, кого залишили без роботи і шматка хліба, на думку професора Болдвина, буде цілком передбачуваною: «Ох, як вони розлютяться!»
Політики в цьому році відчули на собі першу хвилю цього гніву. Біда в тому, що їм майже нічого запропонувати для вирішення проблеми нерівності, крім будівництва нових стін і введення торгових бар’єрів. Ще гірше те, що експерти і радники також розгублені. Віце-президент США Джо Байден вважає, що політики не запропонували нічого американцям, які залишилися без роботи після закриття багатьох підприємств
Колишній провідний радник віце-президента США Джо Байдена з економіки висловив нещодавно таку думку: «Якщо вже бути чесними до кінця, ми повинні визнати, що жодна зі сторін (демократи або республіканці) не має доброго, переконливого плану з відновлення робочих місць там, де виробництво було згорнуто. Я вивчав цю проблему багато років, але так і не знайшов вичерпної відповіді на це питання».
Головний економіст МВФ Моріс Обстфельд пропонує заходи соціального захисту, спрямовані на те, щоб люди, які втратили роботу, могли знайти нові робочі місця. Але ці нові робочі місця спочатку треба створити. І поки незрозуміло, чи з’являться вони взагалі.
Експерти вже давно говорять про важливість освоєння нових навичок і перепідготовки кадрів. Але ці розмови мало що змінили. Британській промисловості гостро не вистачає найпростіших кваліфікацій у різних сферах, від інформаційних технологій до будівництва. Тут є гостра нестача лікарів загальної практики, багато лікарень поповнюють штат за рахунок фахівців з-за кордону. При цьому конкуренція на медичних факультетах – одна з найбільш гострих. Потрапити туди можуть тільки найкращі учні, які отримали найвищі оцінки на випускних іспитах. Зв’язати ці два факти дуже складно. Схоже, щось у цьому ланцюзі не спрацьовує.
Можливий вихід з кризи
Експерти кажуть, що настав час підійти до вирішення проблеми з несподіваного боку. Деякі пропоновані підходи досить екзотичні. Наприклад, цікавою є теорія FALC (Fully Automated Luxury (or Leisure) Communism), або «Повністю автоматизованого комунізму розкоші (або дозвілля)». Основний аргумент цієї теорії зводиться до того, що дуже скоро все необхідне буде вироблятися так дешево, що ми зможемо мати майже все, що захочемо. Звичайно, за умови, що нинішній клас багатих не буде забирати собі весь прибуток.
Згідно з теорією FALC, ми всі будемо користуватися плодами праці роботів, не відчуваючи при цьому ніяких докорів сумління. У такому суспільстві майбутнього не буде грошей, оскільки в них просто не буде потреби.
Зрозуміло, важливе питання буде полягати в тому, кому будуть належати ці роботи. Крім того, треба розуміти, що наше уявлення про роботу кардинально зміниться.
Менш радикальний підхід – введення безумовного основного доходу. Це означає, що кожна людина отримує встановлений мінімальний дохід незалежно від того, працює вона чи ні. Серед прихильників такого підходу – президент Барак Обама, а також представник британських лейбористів Джон Макдоннелл.
Проте такі заходи можуть йти всупереч з настроями суспільства. Невдоволення виборців власним економічним становищем часто переплітається з докорами на адресу еліти, яка, на думку електорату, заграє з місцевими дармоїдами або робітниками-іммігрантами.
Плани щодо різкого підвищення соціальних виплат всім, починаючи від мільярдерів і закінчуючи тими, хто ухиляється від роботи, можуть виявитися досить непопулярними з політичної точки зору.
І хто може з упевненістю сказати, що життя на «універсальному пайку» буде кращим, ніж життя на соціальну допомогу? Схоже, простих і очевидних рішень проблем, пов’язаних з повстанням «іржавого поясу» або поширенням роботів, немає.
За матеріалами: BBC
