Google опублікувала технічний звіт, у якому вперше розкрила енергоспоживання своїх застосунків Gemini. Це — найпрозоріша на сьогодні оцінка від великої компанії, яка розробляє штучний інтелект, і довгоочікуваний «погляд за куліси» для дослідників. Це вперше велика технокомпанія публічно надала настільки деталізовані цифри. Досі подібні оцінки ускладнювалися тим, що дослідники не мали доступу до внутрішніх даних провайдерів AI. Крім того, компанія надала оцінки щодо водоспоживання та викидів вуглецю, пов’язаних із текстовим запитом.
Середній запит витрачає 0,24 ват-години електроенергії — приблизно стільки ж, скільки потрібно, щоб мікрохвильова піч пропрацювала одну секунду.
Звідки береться споживання енергії
Google врахувала не лише роботу спеціалізованих чипів TPU, а й усю інфраструктуру дата-центру.
-
TPU-чипи: 58% енергії
-
Процесор і пам’ять хост-машини: 25%
-
Резервне обладнання: 10%
-
Охолодження й інші витрати ЦОД: 8%
«Ми хотіли охопити все — від роботи моделей до підтримуючої інфраструктури», — пояснив головний науковець Google Джефф Дін.
Не всі запити однакові
Подана цифра (0,24 Вт·год) — це медіанна оцінка (50% запитів перевищуть). Деякі запити значно «важчі». Наприклад, якщо завантажити в Gemini десятки книг і попросити зробити детальний виклад, енергоспоживання буде суттєво більшим. Те саме стосується моделей для складного «роздумування» — вони роблять більше кроків перед тим, як видати відповідь.
Звіт також охоплює лише текстові запити. Генерація зображень чи відео потребує набагато більше енергії, про що писали й інші дослідження.
Динаміка споживання
Google заявляє, що енергоефективність Gemini істотно зросла:
-
у травні 2024 року типовий запит споживав у 33 рази більше енергії, ніж у травні 2025-го.
-
Покращення пояснюють оновленнями моделей та оптимізацією ПЗ.
Викиди CO2 та водоспоживання
-
Один середній запит = 0,03 грама CO2.
Для підрахунку Google застосовує «ринковий» підхід: враховує закупівлю чистої енергії (сонячна, вітрова, геотермальна та навіть ядерна), що робить «паперові» викиди у три рази меншими за середньомережеві. -
Вода: 0,26 мілілітра на запит — приблизно п’ять крапель, які йдуть на охолодження серверів.
Що це означає
Google прагнула показати користувачам, що їхня взаємодія з AI не має надмірного впливу на ресурси. «Це можна порівняти з кількома секундами перегляду телевізора чи випитими п’ятьма краплями води», — каже Дін.
Дослідники позитивно оцінили публікацію: тепер є конкретні цифри, яких раніше бракувало. Проте ключові питання лишаються відкритими, зокрема:
-
скільки загалом запитів обробляє Gemini щодня;
-
які стандарти можна запровадити для порівняння енергоефективності AI (аналогічно до Energy Star для побутової техніки).
Остаточний контроль над тим, які дані публікувати, залишається у компаній. Саме тому дослідники закликають до створення єдиної стандартизованої системи оцінки енерговитрат AI.
Експерти називають це неправдою
Але низка експертів скептично ставляться до цифр, які представив Google. Зокрема, Шаолей Жень, доцент Каліфорнійського університету в Ріверсайді, який досліджує екологічний вплив ШІ, звинуватив компанію у «приховуванні ключової інформації». Жень є співавтором статті Making AI Less ‘Thirsty’: Uncovering and Addressing the Secret Water Footprint of AI Models («Зробити ШІ менш “спраглим”: виявлення та подолання прихованого водного сліду моделей ШІ»), яку Google сам процитував у своєму дослідженні.
У цій роботі стверджувалося, що навчання GPT-3 у сучасних дата-центрах Microsoft у США спожило близько 700 000 літрів чистої прісної води. Дослідники також підрахували, що одна сесія спілкування з ChatGPT із 20–50 запитань та відповідей може «випити» пляшку води об’ємом 500 мл.
Такі експерти, як Жень та Алекс де Фріс-Гао з Digiconomist, наголошують, що Google у своїх підрахунках ігнорує непряме споживання води. У показники компанії включено лише воду, яка безпосередньо використовується для охолодження дата-центрів, але повністю опущено обсяги, які витрачають електростанції, що живлять ці об’єкти гігантською кількістю електроенергії. Це робить заявлену «п’ятикрапельну» цифру лише «верхівкою айсберга», як висловився де Фріс-Гао.
Також експерти зауважують, що Google використав ринковий метод підрахунку вуглецевих викидів замість локаційного. Ринковий підхід дозволяє компанії віднімати куплені «зелені кредити» на відновлювану енергію, штучно зменшуючи свій слід. Натомість локаційна методика вважається прозорішою, адже показує фактичну вуглецеву інтенсивність локальної енергосистеми, яка живить дата-центр, та реальний вплив на довкілля.
У супровідному блозі Google заявив, що прагне до більшої прозорості у питаннях споживання енергії та води. Водночас сама стаття компанії ще не пройшла рецензування, а на конкретні запитання журналістів The Verge компанія відповідати відмовилася.
