IQM, фінська вертикально інтегрована квантова компанія, у четвер вийшла на біржу Nasdaq у США через злиття з SPAC-компанією з оцінкою близько $1,9 млрд. Однак акції не продемонстрували стрибка в ціні: протягом більшої частини дня вони торгувалися нижче за ціну розміщення — прохолодний прийом інвесторів.
SPAC-злиття нині загалом мало популярні серед роздрібних інвесторів. Але у випадку з IQM настрій ринку посилило й те, що в проспекті компанія прямо визнала: «масштабна комерційна реалізація технологій квантових обчислень може ніколи не відбутися».
Чесно кажучи, це попередження стосується всіх квантових гравців. Втім, це не заважає індустрії, включно з IQM, залучати клієнтів, які вже сьогодні використовують технологію для симуляцій та оптимізацій. IQM продає як фізичні квантові комп’ютери, так і доступ до них через хмарний сервіс. Серед її замовників — Технічний дослідницький центр VTT у Фінляндії та суперобчислювальний центр Ляйбніца в Німеччині.
«Ми продаємо комп’ютери у передові суперкомп’ютерні центри та дата-центри, а також продаємо обчислювальний час через хмару», — сказав у коментарі TechCrunch CEO та співзасновник IQM Ян Гетц.
Зростання кількості клієнтів з восьми у 2024 році до 22 у 2025-му — цілком привід для святкування в IQM, особливо з огляду на те, що двоє нещодавніх замовників — із приватного сектору. Але це також свідчить, що попит навряд чи буде масштабуватися доти, доки не буде досягнута «квантова перевага» — момент, коли квантові чипи почнуть перевершувати класичні комп’ютери у ширшому спектрі складних і тривалих завдань, відкриваючи нові сценарії використання від біотеху до фінтеху та потенційно ламаючи чинні схеми шифрування.
Однак ніхто, навіть компанія, що безпосередньо виробляє квантові комп’ютери, не може сказати, коли це станеться.
Попри це, інвестори продовжують активно вкладатися у квантові компанії — як публічні, так і приватні. Їх додатково підштовхнули нещодавні укази президента Трампа, спрямовані на прискорення розвитку квантових технологій. У відповідь Міністерство енергетики США (DOE) взяло на себе зобов’язання розгорнути «перший у світі відмовостійкий, науково релевантний квантовий комп’ютер» до 2028 року.
Це рішення відображає подібні оголошення Франції, Німеччини та Великої Британії, але укази Трампа мають особливу вагу для IQM. Компанія нещодавно відкрила центр квантових технологій у штаті Меріленд і розгорнула квантовий комп’ютер у Національній лабораторії Оук-Рідж, що входить до структури DOE. «Ми можемо отримати від цього пряму вигоду», — зазначив Гетц.
На відміну від багатьох інших європейських єдинорогів, IQM не переносить центр ваги свого бізнесу по той бік Атлантики. Паралельно з торгівлею під тікером IQMX у США, де лістингуються більшість її квантових конкурентів, завтра компанія дебютує й на Nasdaq Helsinki. Там вона розраховує на подальшу підтримку, зокрема від Tesi — суверенного інвестиційного фонду Фінляндії.
Історія IQM тісно пов’язана з Фінляндією. Компанію заснували у 2018 році як спіноф з Університету Аалто в Еспоо — техно- та квантовому хабі поблизу Гельсінкі, де й досі працює дві третини її співробітників. Ще близько сотні зі штату у 420 людей базуються в Мюнхені, а решта розподілені по різних локаціях, підтримуючи глобальну дорожню карту розгортання рішень IQM.
У своєму проспекті IQM зазначила, що поєднання сильної європейської бази та міжнародної присутності зацікавило RAAQ — SPAC-компанію, через яку IQM вийшла на біржу. «Понад 200 млн євро державної підтримки IQM демонструють, що європейські держави та компанії сприяли становленню IQM як помітного гравця на ринку квантових обчислень у Європі. Водночас IQM показала здатність ефективно працювати за межами Європи», — йдеться в заяві ради директорів RAAQ.
Попри глобальні амбіції, Гетц підкреслює, що пишається статусом IQM як першої європейської квантової компанії, що вийшла на біржу в США — буквально на лічені кроки попереду французького конкурента Pasqal, який також оголосив про плани стати публічним через SPAC. «Приємно бути першим і піонером, але зрештою все вирішуватиме довгостроковий успіх», — сказав він.