Щоденна музична рутина може сприяти зниженню рівня тривожності, на що вказують нові наукові дані. Результати дослідження свідчать про те, що користь музики може виходити далеко за межі короткочасного покращення настрою. У дослідженні, опублікованому цього місяця в журналі PLOS Mental Health, було встановлено, що поєднання музики з методом, відомим як аудіостимуляція бінауральних ритмів (Auditory Beat Stimulation, ABS), здатне суттєво знижувати рівень тривожності навіть у людей, які вже приймають медикаменти для лікування підвищеної, стійкої тривожності.
Для осіб, які відчувають, що традиційні методи лікування не забезпечують повного контролю над симптомами, ці результати відкривають перспективу доступного та відносно недорогого доповнення до наявних підходів у сфері психічного здоров’я.
Дослідження мало формат рандомізованого клінічного випробування за участю 144 осіб, які вже отримували медикаментозне лікування з приводу високого рівня тривожності. Метою науковців було з’ясувати, чи можна додатково зменшити прояви тривоги за допомогою звукового впливу. Для цього використовувалися не довільні музичні композиції, а спеціально підібрана музика у поєднанні з ABS — ледь помітними ритмічними звуковими імпульсами, призначеними для впливу на активність мозку. Передбачається, що такі ритми можуть сприяти так званому «узгодженню» мозкових хвиль, м’яко переводячи їх у більш спокійний стан.
Учасників було розподілено на групи, яким пропонувалося прослуховування або музики з ABS, або контрольного звуку у вигляді «рожевого шуму», що за характеристиками схожий на білий шум, але є глибшим і м’якшим. Тривалість сеансів становила 12, 24 або 36 хвилин. Отримані результати виявилися показовими. Прослуховування рожевого шуму не призвело до помітних змін, тоді як у групах, які слухали музику з ABS, було зафіксовано істотне зниження як соматичної тривожності, що проявляється у фізичних симптомах на кшталт тремтіння чи прискореного серцебиття, так і когнітивної тривожності, пов’язаної з нав’язливими думками та постійним занепокоєнням.
Оптимальна тривалість прослуховування музики
Одним із найбільш практично значущих висновків дослідження стало визначення оптимальної тривалості сеансу. Хоча всі варіанти прослуховування музики з ABS мали позитивний ефект, найвиразніші результати спостерігалися за тривалості 24 хвилини. Імовірно, 12 хвилин є недостатніми для повноцінної зміни стану мозкової активності, тоді як 36 хвилин не дають настільки суттєвого додаткового ефекту, щоб виправдати довший час. Таким чином, 24 хвилини виглядають оптимальним компромісом між ефективністю та зручністю, що дозволяє легко інтегрувати таку практику у щоденний розклад, наприклад під час обідньої перерви або поїздки.
Навіть за умов терапії та медикаментозного лікування багато людей продовжують жити з постійним фоновим відчуттям напруження, яке не зникає повністю. Особливу цінність цього дослідження становить його доступність. Традиційна психотерапія потребує часу, фінансових витрат і регулярних зустрічей, а медикаментозне лікування може супроводжуватися побічними ефектами. Використання музики з ABS, у свою чергу, потенційно дозволяє мати допоміжний інструмент завжди під рукою.
Відомо, що музика стимулює вивільнення дофаміну та сприяє зниженню рівня гормонів стресу, зокрема кортизолу. Посилення цього природного ефекту за допомогою аудіостимуляції бінауральних ритмів може стати основою нового напрямку так званої «цифрової медицини», доступної широкому колу людей незалежно від місця перебування та фінансових можливостей.
Дослідники водночас наголошують, що такий підхід не є універсальним рішенням і не може замінити професійну допомогу або призначене лікування. Музика з ABS розглядається як допоміжний інструмент, який може бути корисним у моменти, коли виникає потреба додатково стабілізувати емоційний стан. У перспективі можна уявити розвиток застосунків, здатних персоналізувати подібні звукові середовища відповідно до індивідуальних потреб, що зробить керування сплесками тривожності простішим і доступнішим у повсякденному житті.
