Межа між життям і смертю досить розмита, але сьогодні живий організм визнають мертвим, коли його мозок перестає демонструвати ознаки життя. Однак вчені довели, що мертвий мозок можна оживити. Експериментально вже вдалося оживити мозок, який був мертвим чотири години.
Нейробіолог Єльської школи медицини Звонімір Врселя, доктор філософії, та його колеги вийняли мозок з голови свині та позбавили його кисню при кімнатній температурі протягом чотирьох годин.
Сьогодні така тривалість означає гарантовану та безповоротну смерть мозку. Але вчені підключили мозок до свого апарату реанімації та оживили його.
Судинна система живого мозку переносить збагачену киснем і поживними речовинами кров до мозку через артерії та капіляри. Дослідники використали свою машину під назвою BrainEx, щоб закачати суміш консервантів і ліків у мозок мертвої свині, націлюючись на шляхи, які зазвичай пошкоджуються через втрату кисню.
Суміш містила замінник крові, що складається з молекул, які балансують рівень рН клітин, ліків, що запобігають надмірній імунній відповіді, і антибіотиків.
Сталося кілька дивовижних речей: сіра кора почервоніла. Клітини мозку відновили вироблення білків. Нейрони почали демонструвати ознаки метаболічної активності, як і живі клітини.
Мозок знову виконував основні клітинні функції, але він не був свідомим — дослідники не очікували нічого такого екстремального — і його не можна було назвати повністю живим. Проте дослідники, які спостерігали за цим процесом, сказали, що мозок більше не виглядає мертвим.
Доктор Ленс Беккер, експерт із реанімації, зупинки серця та реанімації каже, що цей результат суперечить усьому, що ми думали, що знаємо про смерть. За його словами, ми знаходимося в моменті справжньої зміни парадигми, оскільки ми переосмислюємо, що таке життя і що таке смерть. Беккер також є дослідником в Інституті медичних досліджень Фейнштейна в Нью-Йорку.
Випробувавши на свинях, Врселья та його колеги зараз вивчають донорський людський мозок за допомогою свого апарату BrainEx. Це делікатніша операція, ніж експерименти зі свинями, і тягне за собою серйозні етичні наслідки.
Для свинячої версії експерименту дослідники переконалися, що мозкова діяльність, пов’язана зі сприйняттям, не відбулася. Вони включили до своєї формули седативні речовини, які запобігали електричній активності, і завершили експеримент через шість годин.
«Нам довелося розробити нові методи, щоб переконатися, що електрична активність не відбувається в організований спосіб, який міг би відображати будь-який тип свідомості», — сказав Врселья.
Коли ми маємо справу з людським мозком, унеможливлення сприйняття потребує ще більшої обережності. За словами Хенка Грілі, біомедичного юридичного експерта зі Стенфордського університету в Каліфорнії, якби мозок людини прийшов до свідомості під час такого експерименту, наслідки були б тернистими. «Це дуже складно з етичної, юридичної та наукової точки зору», — сказав він.
Врселья сказав виданню, що він і його колеги не мають наміру підключати когось на момент смерті до своєї машини BrainEx. Але те, що вони досягли наразі, є значним кроком до доказу того, що смерть мозку може бути не такою остаточною, як ми колись думали, пробуджуючи надію на те, що пацієнтів, які коливаються між життям і смертю, все ще можна врятувати.
Тим часом дослідники досягли певних успіхів у збереженні клітинної активності мозку протягом 24 годин, щоб вони могли перевірити лікування неврологічних захворювань. Вони сподіваються допомогти пацієнтам із такими захворюваннями, як хвороба Альцгеймера та Паркінсона.
