Згідно з результатами нещодавнього дослідження Гарвардської школи бізнесу, фахівці, які активно застосовують інструменти штучного інтелекту у своїй повсякденній діяльності, стикаються з підвищеним ризиком виникнення специфічної ментальної втоми. У деяких галузях понад двадцять п’ять відсотків найманих працівників повідомляють про відчутне зростання психологічної напруги, що пов’язано з необхідністю постійного нагляду за функціонуванням алгоритмів. Водночас спостерігається цікава закономірність, оскільки ці професіонали загалом рідше відчувають повне емоційне вигорання порівняно з тими колегами, які взагалі не використовують сучасні технологічні рішення. Подібні статистичні дані змушують фахівців з управління персоналом переглянути підходи до організації робочого процесу в умовах цифрової трансформації.
Дослідники характеризують цей стан як інтелектуальне перенавантаження, що проявляється через специфічне відчуття туману в голові або постійного внутрішнього шуму. Учасники проведеного опитування вказували на виникнення регулярних головних болів, а також на суттєві труднощі під час спроб зосередитися на конкретній справі або прийняти відповідальне рішення. Основними чинниками виникнення таких негативних симптомів вважаються надмірні обсяги інформації, які доводиться обробляти людині, та необхідність постійно перемикати увагу між різними складними завданнями. Такий стан справ свідчить про те, що людська психіка має певні межі адаптації до швидкості роботи автоматизованих систем.
Аналіз отриманих даних показує, що критичне виснаження частіше виникає у тих випадках, коли цифрові помічники використовуються для управління робочим навантаженням, що об’єктивно перевищує природні когнітивні можливості людини. Навіть у ситуаціях, коли технології впроваджуються для заміни рутинних та одноманітних операцій, сама необхідність контролювати велику кількість програмних засобів призводить до накопичення втоми. Важливим аспектом дослідження є те, що менша кількість осіб, які працюють з інтелектуальними агентами, ідентифікують свій стан як професійне вигорання. Це пояснюється тим, що стандартні тести на вигорання орієнтовані на виявлення емоційного та фізичного виснаження, тоді як робота з технологіями виснажує насамперед інтелектуальний ресурс.
Науковці пояснюють виникнення гострої ментальної втоми процесами мобілізації уваги, робочої пам’яті та виконавчого контролю, які мають обмежену пропускну здатність у людському мозку. Саме ці внутрішні ресурси піддаються найбільшому тиску, коли працівники інтегрують у свій щоденний графік одразу кілька різних систем штучного інтелекту. Подібне перевантаження функцій пам’яті призводить до того, що людина втрачає здатність до тривалої концентрації навіть після закінчення робочого дня. Таким чином, теоретична ефективність нових інструментів нерідко нівелюється за рахунок зниження природної працездатності персоналу.
Дослідження Гарвардського університету також детально описує конкретні економічні втрати, яких зазнають організації через погіршення психологічного стану своїх співробітників. Найбільш очевидним наслідком є суттєве зниження якості прийнятих рішень, оскільки люди з ознаками інтелектуального перенавантаження демонструють на тридцять три відсотки вищий рівень втоми від вибору. Працівники, які відчувають подібні симптоми, значно частіше повідомляють про допущення як незначних помилок, так і серйозних прорахунків під час виконання професійних обов’язків. Це створює додаткові ризики для бізнес-процесів, які на перший погляд здавалися оптимізованими завдяки автоматизації.
Додаткові наукові розвідки підтверджують, що співробітники з доступом до засобів штучного інтелекту починають працювати у значно вищому темпі та беруть на себе ширше коло функціональних завдань. Це часто призводить до поступового розширення робочого дня на ті години, які раніше були призначені для відпочинку та відновлення сил. Таке явище накопичення навантаження неминуче веде до послаблення здатності до критичного мислення та довгострокового зниження продуктивності праці. З огляду на це, практична корисність повсюдного впровадження інтелектуальних систем має оцінюватися з урахуванням потреби у збереженні ментального здоров’я працівників.
За матеріалами: Cnet
