Японія перетнула новий рубіж довголіття: майже 100 тисяч людей старші за 100 років. Це більше, ніж населення таких українських міст, як Умань чи Конотоп (80+ тисяч населення). Це вже 55-й рік поспіль, коли фіксується нове зростання. Жінки становлять абсолютну більшість — 88% усіх довгожителів.
Міністерство охорони здоров’я повідомило, що станом на вересень у країні зафіксовано 99 763 довгожителів.
Японія утримує статус країни з найвищою тривалістю життя у світі й нерідко стає домом для найстаршої людини планети, хоча окремі дослідження ставлять під сумнів реальність глобальних показників довголіття. Водночас це одне з найшвидше старіючих суспільств світу: тут низький рівень народжуваності поєднується зі здоровішим раціоном.
Нині найстарша мешканка Японії — 114-річна Сіґеко Кагава з передмістя Нари. Серед чоловіків рекорд належить 111-річному Кійотакі Мідзуно з приморського міста Івата. Міністр охорони здоров’я Такамаро Фукуока привітав 87 784 жінок та 11 979 чоловіків зі «сто й більше роками» життя та подякував їм за внесок у розвиток суспільства.
Статистику оприлюднено напередодні Дня літніх людей, що відзначається 15 вересня. Традиційно новим довгожителям надсилають вітальний лист і срібну чашу від прем’єр-міністра. Цьогоріч таке вшанування отримають 52 310 осіб.
Ще у 1960-х роках Японія мала найнижчу частку людей, старших за сто років, серед країн «Великої сімки». Коли уряд розпочав офіційний облік у 1963 році, в країні було лише 153 довгожителі. До 1981-го їх стало тисяча, у 1998-му — вже десять тисяч.
Причини високої тривалості життя пов’язують із нижчими рівнями смертності від серцево-судинних хвороб і поширених видів раку, особливо грудей та простати. Важливу роль відіграє харчування: в Японії низький рівень ожиріння, адже основу раціону становлять риба та овочі, а червоного м’яса споживають менше. Для жінок цей показник особливо низький, що частково пояснює їхню перевагу у тривалості життя.
На відміну від багатьох інших країн, де з часом зростало споживання солі й цукру, в Японії завдяки державним кампаніям людям вдалося скоротити їх у щоденному раціоні. Але справа не лише в їжі. Японці зберігають активність у похилому віці, користуються громадським транспортом, багато ходять пішки.
Своєрідним символом здорового довголіття стало «Радіо Тайсо» — коротка трихвилинна ранкова гімнастика, яку транслюють по телебаченню ще з 1928 року. Її виконують у маленьких групах по всій країні, поєднуючи турботу про здоров’я з відчуттям спільноти.
Однак навколо статистики довгожителів існують і сумніви. Дослідження вказують на ймовірні помилки в даних, ненадійні архіви та відсутність свідоцтв про народження. У 2010 році перевірка виявила понад 230 тисяч осіб, які значилися у реєстрах як ті, що досягли ста років, хоча насправді давно померли. Частково це пояснювали недосконалим веденням записів, а частково — випадками, коли родичі навмисно приховували смерть літніх членів сім’ї, щоб і надалі отримувати пенсію.
Резонансне розслідування почалося після того, як у Токіо виявили останки Согена Кото, якого вважали найстаршим чоловіком міста у віці 111 років. Насправді він помер ще 32 роки до того, а його тіло зберігалося в сімейному будинку.
