Як побудувати ефективну автоматизацію в Claude Code: система Бориса Черні

Розробник Claude Code Борис Черні демонструє доволі нетиповий підхід до автоматизації: замість сотень «розумних» сценаріїв — кілька ретельно відібраних інструментів, які працюють постійно й без його участі. Автор каналу Austin Marchese розібрав інтерв’ю, треди та конфігурації Черні й показав, як саме організована ця система — і як відтворити її у власній роботі.

«Внутрішній цикл»: що взагалі варто автоматизувати

Ключова ідея — автоматизувати не все підряд, а лише те, що справді повторюється й дає відчутний виграш.

Черні використовує простий «inner loop»-тест, перш ніж перетворити дію на skill (умовну «слеш-команду» у Claude Code):

1. Ви робите це 2–3 рази на тиждень або частіше.
2. Дія завжди йде за одним і тим самим шаблоном.
3. Попередній контекст (налаштування, інструкції, структура) реально допомагає.

Якщо відповідь «так» на всі три пункти — це кандидат на skill. Якщо ні — краще залишити як разовий промпт.

Цей фільтр дозволяє уникнути двох крайнощів:

• Взагалі не створювати skills і щодня переписувати одні й ті самі промпти.
• Створювати skills на все, перетворюючи робочий простір на хаотичний каталог команд, більшість з яких ніхто не використовує.

За публічною інформацією, у Черні задокументовано лише близько семи skills — але кожен із них «заробив» своє місце частотою використання й чіткістю задачі.

Приклад: /commit-push- як еталон корисного skill

Один із найуживаніших skills Черні — /commit-push-. Він:

• комітить код;
• пушить його на GitHub;
• створює pull request.

Це добре визначений, вузький сценарій із прозорою назвою. Саме такі skills дозволяють підтримувати високий темп роботи: Черні говорить про 10–30 pull request’ів на день, повністю згенерованих Claude Code без ручного редагування.

Інші його skills — запуск тестів, пошук багів у коді, прибирання після сесії. Усі вони проходять той самий фільтр: регулярні, шаблонні, з вигодою від попереднього контексту.

Практичний стартовий крок для будь-кого: попросити Claude Code проаналізувати історію сесій і виявити повторювані задачі, які варто перетворити на skills.

Як «розкрутити» skills: агенти, hooks, loops і розклад

Навіть корисні skills часто залишаються недовикористаними: користувачі забувають про них або не встигають запускати в потрібний момент. Черні вирішує це за допомогою чотирьох механізмів: агенти, hooks, loops, schedule.

Агенти: «співробітники», які знають, коли що запускати

Агент у Claude Code — це роль, яка:

• знає, які skills існують;
• розуміє, коли їх застосувати;
• працює як експерт у вузькій сфері.

Skills — це «як робити», агент — «коли й навіщо робити».

У Черні шість агентів, кожен із яких має одну чітку функцію. Показовий приклад — «staff reviewer»: скептичний «старший інженер», який:

• оцінює план роботи;
• виносить вердикт: «approve», «request changes» або «needs to rethink»;
• нічого не будує сам, лише рецензує.

Подібний підхід можна застосувати й поза розробкою: агенти-консультанти з упаковки продукту, контент-стратегії, «цікавинок» у відео тощо. Користувач просто просить «переглянути» матеріал, а Claude сам обирає відповідного агента.

Базовий шаблон для створення агента:

• визначити роль («хто це?»),
• контекст («у чому експерт?»),
• кут огляду («з якого боку оцінює роботу?»),
• формат фідбеку (прямий, структурований, з вердиктом).

Hooks: автоматичні тригери всередині Claude Code

Hooks — це події, які автоматично запускають дію, коли в Claude Code щось відбувається. Користувач не вводить промпт — все працює у фоні.

У Черні є щонайменше три типи hooks:

1. Post tool use
   Спрацьовує після використання інструменту.
   Приклад: якщо Claude записав щось у файл через write, автоматично запускається автоформатер коду. Це «останній 10%» роботи — чистове доведення до стандарту.

2. Stop
   Спрацьовує, коли Claude «зупиняється» після діалогу.
   Налаштований так, щоб примусово продовжувати роботу, якщо завдання ще не завершене. Умовно — автоматична відповідь «так, продовжуй, працюй далі».

3. Session start
   Запускається при старті нової сесії.
   Використовується для автоматичного завантаження контексту — потрібних файлів, інструкцій, знань — ще до першого запиту користувача.

Hooks можна застосовувати не лише для продуктивності, а й для накопичення знань. Наприклад:

• створити папку /knowledge із тренувальними даними;
• налаштувати post-tool hook на подію write;
• якщо новий файл з’явився в /knowledge, автоматично запускати skill ingest source, який правильно індексує й «заливає» його в систему.

У результаті робочий простір поступово «розумнішає» сам по собі, без додаткових ручних кроків.

Loops і schedule: найпотужніші, але недооцінені функції

Черні прямо називає loop і schedule двома найпотужнішими можливостями Claude Code — і водночас тими, якими майже ніхто не користується.

• Loop (/loop) — запускає skill через певний інтервал часу в межах конкретної сесії.
  Наприклад: /loop 5 minutes /bsit — кожні 5 хвилин Claude перевіряє, чи є щось, що потребує уваги.

• Schedule (/schedule) — схожий на cron: запускає skill у заданий час або за розкладом, але вже в хмарі, поза локальним проєктом.

Це дозволяє будувати постійно працюючі системи. Один із прикладів:

• skill /buildpartner:improve system за розкладом:
• переглядає проєкт;
• пропонує покращення;
• готує зміни, які можна вмерджити.

У поєднанні з агентами й hooks це перетворює Claude Code на напівавтономну інфраструктуру, де skills працюють не лише «за запитом», а й за ініціативою самої системи.

Менше — краще: як уникнути «боргу за skills»

Найпарадоксальніший висновок із підходу Черні — не варто будувати забагато skills.

Кожен skill — це:

• логіка, яку потрібно підтримувати;
• інструкції, які старіють разом зі зміною робочого процесу;
• потенційні конфлікти з іншими skills.

Це створює те, що можна назвати «боргом за skills»: що більше їх у системі, то більше часу йде на оновлення, чистку та виправлення.

Черні постійно видаляє й переписує свої інструменти. За його словами, у Claude Code немає частин, які б залишалися незмінними шість місяців: усе регулярно оновлюється.

Практичний висновок:

• питання не в тому, скільки skills можна створити;
• питання в тому, скільки з них ви реально здатні підтримувати.

Для більшості користувачів це 5–10 добре зроблених skills, а не 50.

Skills як інструменти, а не інструкції

Ще один важливий зсув мислення: skills варто сприймати не як «команди для Claude», а як інструменти, якими Claude може користуватися сам.

Приклад Черні — skill /commit:

• він запускає його вручну;
• але модель також може викликати його самостійно, коли це логічно.

Це дозволяє ділити логіку між людиною й моделлю: один і той самий skill працює і як ручний інструмент, і як автоматичний крок у складнішому сценарії.

Корисний підхід до ревізії:

1. Переглянути всі skills.
2. Позначити ті, що:
3. не оновлювалися понад місяць;
4. дублюють або суперечать іншим;
5. легко замінюються одноразовим промптом.
6. Для тих, що залишаються:
7. переписати їх так, щоб Claude міг сам викликати їх у потрібний момент, без ручного тригера.

Так skills перетворюються з набору «інструкцій для моделі» на повноцінний набір інструментів, які масштабують вашу роботу.

Висновок: система без зайвого шуму

Підхід Бориса Черні до Claude Code можна звести до кількох принципів:

• Чіткий фільтр частоти: skill лише для того, що трапляється регулярно й за шаблоном.
• Одна роль — одна задача: як для skills, так і для агентів.
• Hooks, loops і schedule використовуються, щоб вичавити максимум із кожного skill, а не створювати нові.
• Skills — це інструменти, якими можуть користуватися і людина, і модель, а не просто заскриптовані промпти.
• Постійна чистка й переписування замість накопичення «мертвих» автоматизацій.

У результаті найкраща система — це не та, де skills найбільше, а та, де нічого не витрачається даремно: кожен елемент працює часто, чітко й без зайвого обслуговування.

Джерело

YouTube: How Claude Code’s Creator ACTUALLY Automates his work