Папа Римський Лев XIV оприлюднив свій перший масштабний документ під назвою Magnifica Humanitas, у якому виклав позицію Католицької церкви щодо розвитку штучного інтелекту. Обсяг цього послання перевищує 42 000 слів, що свідчить про спробу охопити широке коло питань, починаючи від використання алгоритмів у військовій справі та закінчуючи захистом прав працівників на тлі автоматизації виробництва. Церковний діяч наполягає на необхідності створення жорстких правових та етичних рамок, які б стримували неконтрольований вплив корпорацій на суспільні процеси.
У тексті енцикліки штучний інтелект порівнюється з біблійною Вавилонською вежею, що символізує небезпеку перетворення людського життя на набір даних заради отримання прибутку. Папа Римський застерігає, що надмірна довіра до автоматизованих систем може призвести до нівелювання індивідуальних особливостей людини, перетворюючи соціальні відносини на суху статистику ефективності. Критиці піддається сама ідея того, що технічна потужність автоматично надає право на управління суспільними ресурсами або встановлення нових правил гри без участі людської совісті та свободи вибору.
Документ містить заклик до обережності, зокрема пропонується сповільнити темпи впровадження окремих технологій задля їх ретельної оцінки. Серед конкретних пропозицій значаться обов’язкова соціальна адаптація працівників при переході на автоматизовані системи, виключна відповідальність людей у питаннях застосування летальної зброї, а також вимога повної прозорості алгоритмів, що впливають на працевлаштування. Окремим пунктом стоїть необхідність розвитку екологічно сталих технологій, що мають менший негативний вплив на навколишнє середовище під час навчання великих мовних моделей.
Самокритично варто зауважити, що ініціатива Ватикану виникає на тлі активного лобіювання з боку великих технологічних компаній, представники яких, зокрема з Google, Meta та Amazon, неодноразово зустрічалися з офіційними особами церкви перед публікацією документа. Хоча Папа Римський заперечує повну відмову від технологічного прогресу, його позиція явно спрямована на перерозподіл важелів впливу від розробників до міжнародних регуляторів. Проте залишається дискусійним, наскільки ефективними будуть такі заклики у середовищі, де глобальна конкуренція між державами та корпораціями є значно потужнішою за моральні настанови.
Загалом стратегія Папи полягає в обмеженні домінування алгоритмів, які, на його думку, не повинні визначати майбутнє людства без належного демократичного контролю. Хоча документ не згадує концепцію загального штучного інтелекту AGI, він чітко артикулює загрозу монополізації влади через використання інструментів штучного інтелекту. Чи зможе цей релігійний заклик вплинути на реальну політику у сфері високих технологій, покаже час, проте наразі це одна з найбільш деталізованих спроб гуманітарного осмислення стрімкого технічного прогресу в сучасному світі.
