Дослідження, проведене вченими з Million Marker Research Institute, виявило неочікувані результати щодо складу поширених товарів особистої гігієни та побутової хімії. Експерти проаналізували 113 різних продуктів, серед яких були сонцезахисні креми, дитячі лосьйони, шампуні та мило, встановивши, що 98 відсотків з них містили принаймні одну хімічну речовину, яка не була зазначена на етикетці.
Ситуація стає ще більш тривожною, коли врахувати, що 85 відсотків досліджених продуктів містили незгадані хімікати, потенційні або доведені ризики для здоров’я. Ці речовини включали ароматизатори, силіконові домішки, бутильований гідрокситолуол (BHT) та ендокринні руйнівники, такі як фталати, які пов’язують із серйозними проблемами, включаючи безпліддя, викидні, ожиріння, діабет та алергічні реакції.
В одному з випадків, дослідження навіть виявило наявність потенційних канцерогенів у продуктах, призначених для щоденного використання. Доктор Дженна Хуа, засновниця Million Marker Research Institute, зазначила, що етикетка не може гарантувати безпеку, якщо вона не відображає реального складу продукту, що ставить під сумнів надійність інформації, наданої виробниками.
Для детального аналізу вчені застосовували метод “нетаргетованого аналізу”, що дозволяє одночасно виявляти тисячі різних хімічних сполук. Завдяки цьому методу було встановлено, що в середньому продукти містили 51 хімікат, що втричі перевищує середню кількість з 16 речовин, зазначених на етикетках. Цей значний розрив між заявленим та фактичним складом викликає занепокоєння щодо прозорості виробничих процесів.
За результатами тестування, понад половина продуктів отримала оцінку “незадовільно” через виявлення незгаданих хімікатів, їхню концентрацію та потенційну небезпеку. Особливо високі показники невдач були зафіксовані серед шампунів та “інгредієнтних олій” – майже 80 відсотків цих продуктів не відповідали стандартам безпеки. Також значна частка проблемних товарів виявлена серед олій для тіла, засобів для укладання волосся, інтимної косметики, зволожуючих кремів та сонцезахисних засобів.
Цікаво, що оральні засоби для догляду за ротовою порожниною не виявили достатньої кількості шкідливих домішок для отримання оцінки “незадовільно”. Натомість, близько чверті протестованих продуктів містили хімічні речовини, які прямо суперечили написам на упаковці, зокрема, продукти з маркуванням “без фталатів” насправді містили ці синтетичні сполуки, відомі своїм впливом на гормональний баланс.
Наявність синтетичних речовин була виявлена навіть у товарах, які рекламувалися як “100% натуральні”, “нетоксичні” або “органічні”. Часто до складу потрапляли ароматизатори, парабени, силікони або оксибензон, незважаючи на заяви про відсутність цих компонентів. Це створює ситуацію, коли споживачі, обираючи “чисті” продукти, все одно можуть піддаватися впливу небажаних хімікатів.
Хоча законодавство у багатьох країнах вимагає повного розкриття складу косметичних продуктів, існують численні винятки та лазівки. Наприклад, багато компонентів можуть бути вказані під загальною назвою “аромат”, а речовини у мікроскопічних кількостях не підлягають обов’язковому маркуванню. Це ускладнює для споживачів вибір безпечних продуктів.
Мікроскопічні сліди хімікатів можуть потрапляти до готового продукту не з вини виробника, а через забруднення сировини, обладнання, пакувальних матеріалів або внаслідок хімічних реакцій. Це вказує на складність контролю за всіма етапами виробничого процесу.
Автори дослідження зазначають, що їхня мета – не посіяти паніку, а підвищити обізнаність споживачів, допомагаючи їм робити більш обґрунтовані вибори для зменшення потенційного впливу шкідливих речовин. Особливу обережність радять людям з чутливою шкірою, а також тим, хто обирає продукти з великою кількістю інгредієнтів, які часто містять складні суміші ароматизаторів.
