Американський стартап Thea Energy, що базується в Принстоні, закрив раунд фінансування серії B на суму 100 мільйонів доларів під керівництвом U.S. Innovative Technology Fund. Ця сума значно збільшує загальний обсяг приватних інвестицій компанії до 130 мільйонів доларів, враховуючи попередній раунд серії A у розмірі 20 мільйонів доларів на початку 2024 року. Отримані кошти компанія планує спрямувати на розширення виробничих потужностей для створення унікальних магнітів та будівництво демонстраційного пристрою Eos, початок робіт над яким заплановано на наступний рік.

Конструкція реакторів для термоядерного синтезу базується на утриманні розігрітої плазми за допомогою магнітних полів, що змушують атоми зливатися з виділенням енергії. Thea Energy використовує підхід стеларатора, який відрізняється від традиційних токамаків своєю здатністю утримувати плазму у стабільніших конфігураціях завдяки складним вигинам магнітних систем. Проблема полягає у тому, що фізична складність та неправильні форми таких реакторів зазвичай суттєво підвищують витрати на виготовлення магнітних компонентів, що є головним бар’єром для промислового впровадження цієї технології сьогодні.
Компанія пропонує вирішення цієї проблеми через використання сотень малих магнітів, які працюють подібно до пікселів на моніторі. Кожен такий прямокутний магніт можна налаштовувати програмно, створюючи необхідну форму загального магнітного поля всередині значно простішої фізичної структури. Такий підхід має спростити складання реактора, оскільки програмне забезпечення здатне компенсувати навіть випадкові відхилення в розташуванні окремих елементів, що було підтверджено під час лабораторних тестів у Джерсі-Сіті, де було побудовано десятки повномасштабних прототипів.
Плани стартапу передбачають завершення роботи над демонстраційним реактором Eos до 2030 року, а появу комерційної версії Helios очікують у 2034 році. Ці терміни збігаються з графіками інших великих гравців ринку, як-от Commonwealth Fusion Systems, що також планують запустити свій реактор Arc на початку 2030-х років. Хоча Thea Energy заявляє про переваги у виробництві, проект все ще потребує використання 12 великих магнітів чотирьох різних типів для базового утримання плазми, що трохи нівелює технологічну перевагу компактних компонентів.
Попри залучені 100 мільйонів доларів та участь численних інвестиційних фондів, включаючи General Innovation Capital Partners, Linse Capital та Climate Capital, шлях до комерційного синтезу залишається вкрай складним. Навіть із застосуванням програмно керованих магнітів, створення надійної енергетичної установки вимагає подолання фундаментальних інженерних обмежень. Чи зможе цей стартап перетворити свою концепцію на стабільне джерело енергії, чи він стане черговою дорогою спробою, покажуть лише результати роботи пристрою Eos через кілька років.


