NASA офіційно оголосило про завершення місії Mars Atmosphere and Volatile Evolution (MAVEN) через пів року після втрати зв’язку з апаратом. MAVEN був першою місією агентства, повністю присвяченою вивченню атмосфери Марса та її еволюції. Зонд запустили у 2013 році з мису Канаверал, а в орбіту Червоної планети він вийшов майже за рік — у 2014-му. Первинна наукова програма була розрахована лише на один рік, але апарат провів на орбіті понад 11 років, передаючи дані з Марса. NASA також використовувало його як ретрансляційну антену для місії Mars 2020, що доправила на планету марсохід Perseverance.
Востаннє агентство отримало сигнал від MAVEN 6 грудня 2025 року, після чого зв’язок раптово обірвався, коли апарат пройшов за Марс. Проте в NASA не стали одразу визнавати місію втраченою й спершу оцінили можливі варіанти порятунку. У лютому там створили спеціальну комісію з розслідування аномалії, щоб оцінити ймовірний стан MAVEN і з’ясувати, чи є реальні шанси на відновлення контролю. Зрештою комісія дійшла висновку, що апарат більше не здатен виконувати наукові завдання та ретранслювати дані на Землю.
NASA повідомляє, що перед тим, як зайти за диск планети, MAVEN працював штатно. Але коли він знову мав з’явитися з-за Марса, глобальна мережа наземних антен Deep Space Network не зафіксувала від нього жодного сигналу. За даними мережі, після виходу з-за планети апарат перейшов у безпечний режим і почав обертатися з аномально високою швидкістю. Це швидко розрядило його батареї та призвело до знеструмлення системи зв’язку. Агентство й надалі аналізує телеметрію, щоб встановити першопричину інциденту, та обіцяє оприлюднити детальний звіт пізніше цього року.
Спостереження MAVEN дозволили NASA встановити, що сонячний вітер і сонячні бурі й досі поступово здувають атмосферу Марса і були головною причиною переходу планети від потенційно придатного для життя стану до холодного, сухого світу. Дані апарата також показали, що протони можуть створювати на Марсі новий тип аврор, які можуть виникати будь-де на планеті, тоді як на Землі полярні сяйва обмежені районами поблизу полюсів. Крім того, MAVEN допоміг ученим розібратися, як серія пилових бур, що накривали весь Марс, сприяла втраті водяної пари з атмосфери планети в космос.