SpaceX виходить на публічний ринок у п’ятницю, і інвестори ледве стримують свій ентузіазм. Акції на суму $75 млрд, за повідомленнями, значно перевищують попит: деякі інституційні інвестори готові купувати пакети по $10 млрд імперії Ілона Маска.
Є чимало причин ставитися до цієї інвестиції скептично: великі IPO часто просідають після старту, компанія зараз збиткова, а непередбачувана поведінка Маска онлайн була б лякаючою для будь-якого іншого технокерівника. Але, схоже, це нікого не зупиняє. Техінвестори вже навчилися ніколи не ставити проти Ілона, попри будь-яку холодну бізнес-логіку.
Втім, неупереджений погляд на фінансові плани SpaceX багато що говорить про справжні ставки. У центрі — бізнес навколо орбітальних дата-центрів, який оформився за останні півтора року, коли Маск шукав візію, що об’єднає його конгломерат перед IPO.
У фірмовому стилі Маска це надсміливий задум, який вимагає щонайменше трьох майже неможливих інженерних проривів: багаторазової ракети, новітнього чипового виробництва у США та рекордних темпів збірки супутників.
Подібний бізнес-план складно оцінити. Цього тижня одразу два аналітичні звіти намагалися дати більш тверезу оцінку планам SpaceX — від дослідницької фірми Morningstar та професора фінансів Нью-Йоркського університету Асвата Дамодарана, який спеціалізується на корпоративній оцінці. Обидва підрахунки дають SpaceX суттєво нижчу вартість, ніж майже $1,8 трлн, які малюють банкіри компанії. Morningstar оцінює компанію приблизно у $825 млрд, тоді як Дамодаран вважає її вартість на рівні $1,2 трлн.
Суттєва різниця пояснюється тим, що до домінуючої монополії у космосі «прикручено» набагато ризикованіший AI-бізнес. Аналітик Morningstar описує розрив між їхньою справедливою ціною у $63 за акцію та пропозицією SpaceX у $135 як $72, закладені в опціон на здатність компанії розгорнути орбітальні дата-центри в обсягах і з можливостями, в які вірить Маск.
В обох аналізах саме високі маржі ракетного бізнесу запусків та супутникової мережі інтернет-доступу компанії виглядають найпривабливішою частиною, тоді як її AI-напрям є найневизначенішим.
Хмара чи не хмара?
Частина питання в тому, що саме є AI-бізнесом SpaceX. У розділі S-1 з аналізом ринку компанія описує найбільшу можливість у сфері корпоративного AI: її моделі мають живити інструменти для програмістів, які створює команда, найнята разом із стартапом Cursor, а також проєкт Macrohard, покликаний надати цифровим агентам можливості виконувати «білий комірцевий» офісний труд.
SpaceX оцінює загальний ринок для цього напряму у $22,7 трлн, порівняно з $2,4 трлн для AI-інфраструктури та трохи менше $2 трлн для космічних проєктів компанії.
Але це суперечить нещодавнім угодам компанії з продажу значних обсягів обчислювальних потужностей Anthropic та Google — формальним конкурентам у сфері розробки моделей. Для компаній Маска це не є чимось незвичайним: SpaceX регулярно запускає супутники операторів, які конкурують зі Starlink. Зазвичай, утім, це відбувається з позиції сили, а не наздоганяючи лідерів.
Поведінка у стилі «нео-хмари» може бути вигідною для бізнесу в короткостроковій перспективі, але вона загострює питання, де саме у AI-стеку осідатиме ключова вартість: вигідніше бути постачальником обчислень чи розробником моделей, якщо не вдається поєднати обидва ролі?
Логіка масштабування, яка домінує в AI-індустрії, вимагає, щоб серйозні фронтирні лабораторії постійно тренували нові, потужніші моделі (або, як визнав Маск у своєму недавньому позові до Сема Альтмана, дистилювали можливості з моделей інших компаній). Будь-який конкурент, який не біжить уперед, ризикує відстати, хоча зростаючі можливості дешевших open source-моделей можуть зруйнувати цю динаміку.
Космічні дата-центри — один зі способів розв’язати цю дилему, забезпечивши стільки обчислень, що SpaceX потенційно зможе бути одночасно і постачальником, і розробником.
Архітектура космічних дата-центрів Маска
У відеоінтерв’ю, яке SpaceX опублікувала цього тижня, Маск описав логіку, чому саме SpaceX найкраще позиціонована, щоб реалізувати проєкт дата-центрів. Основний аргумент: це єдина компанія, здатна дешево виводити у космос велику масу, швидко будувати багато сонячних панелей і багато чипів. Загалом галузеві експерти вважають, що масштабні космічні дата-центри — це перспектива приблизно на десятиліття, але Маск (із численними застереженнями) стверджує, що вони значно ближче.
«Це не обіцянка, що ми зробимо, — сказав Маск у відео. — Це те, що ми будемо намагатися зробити і вважаємо, що, ймовірно, зможемо зробити: вийти приблизно на річний темп у гігават до кінця наступного року з точки зору космічного AI-compute».
Виходячи з очікуваної максимальної потужності в 150 кВт на супутник, це означає випуск 6 666 супутників на рік, або близько 556 на місяць. Це приблизно вдвічі більше за нинішній, за повідомленнями, темп виробництва супутників Starlink — всього 70 на тиждень. Хоча Маск і стверджує, що AI-супутники матимуть простішу архітектуру, це все одно дуже амбітно для виробництва, якого ще фактично не існує. Компанія також лише продовжує розгортати власні потужності з випуску сонячних панелей.
І це ще до Terafab — широко обговорюваного чипового заводу компанії, який Маск бачить як ключовий елемент пізніших етапів проєкту, коли SpaceX намагатиметься масштабуватися до теравата щорічної «обчислювальної» потужності. Чипові фабрики — одні з найскладніших сучасних індустріальних проєктів: вони зазвичай коштують мільярди доларів і будуються до десяти років.
І нарешті — найважливіше питання: що зі Starship, ключовим елементом здатності SpaceX економічно виводити в космос усі ці чипи?
Останній тестовий політ пройшов достатньо непогано, але не показав, що швидка багаторазовість вже «за рогом». SpaceX може спершу повторно використовувати лише перший ступінь, що підвищить вартість розгортання космічних дата-центрів. Наразі компанія все ще проходить розслідування інциденту разом із FAA, щоб з’ясувати, чому розгінний блок не здійснив кероване повернення, як планувалося. SpaceX не відповіла на запитання, коли ракета полетить знову, хоча заявляла, що очікує розпочати запуски супутників Starlink на Starship до кінця року.
Але до таких заяв варто ставитися обережно. Зважте, що NASA, яка має з SpaceX контракт майже на $4 млрд на використання Starship як місячного посадкового модуля, досі не готова офіційно призначити тестову місію із запуском цього корабля до кінця 2027 року.
Інвестору на замітку
Коли публічні інвестори отримають у свої портфелі акції SpaceX, вони фактично володітимуть майже монополією на доступ до космосу у США та Європі, глобальною комунікаційною мережею та ставкою на найамбітніший інфраструктурний проєкт епохи штучного інтелекту.
Усі ці плани залежать від того, що SpaceX створить те, чого досі не було, — повністю багаторазову ракету. Компанії також доведеться збудувати високошвидкісне виробництво AI-супутників — не за десятиліття, як у випадку зі Starlink, а за 18 місяців. Нарешті, їй потрібно спорудити чиповий завод у США, на що навіть спеціалізовані напівпровідникові гіганти йдуть украй неохоче. Маск правий, коли каже, що SpaceX — єдина компанія, здатна взятися за все це найближчим часом, але це так само говорить і про масштаб виклику, а не лише про ймовірність успіху.
Маск колись казав, що не виведе SpaceX на біржу, поки не дістанеться Марса, оскільки примхливі інвестори можуть втратити віру на цьому шляху. Вочевидь, ці плани відклали, але те, що він намалював перед IPO, може виявитися не менш складною місією.