Через 250 років після підписання Декларації незалежності в новому рекламному ролику Google ставить запитання: що було б, якби батьки-засновники мали доступ до Google Workspace?
З лозунгом “Груповий проєкт, але зробіть це 1776” у ролику показують переважно невидимого в кадрі Томаса Джефферсона в процесі написання чернетки, коли він отримує настирливе повідомлення від Бенджаміна Франкліна. Далі все перетворюється на вкрай “гуглоцентричний” процес співпраці: у Google Docs пропонуються правки, у Google Calendar призначається зустріч, яка проходить віддалено через Google Meet (де, схоже, всі учасники вимкнули камери), а потім документ фіналізують за допомогою електронних підписів — і тоді вже можна запускати феєрверки.
Оскільки це реклама технокомпанії у 2026 році, без штучного інтелекту не обійшлося. Уявні засновники використовують інструмент ШІ Google “help me visualize”, щоб приміряти різних тварин на роль національного герба, Gemini робить нотатки під час зустрічі, а також чат-бота просять поради перед тим, як відхилити запит короля Георга III на доступ до документа.
Увесь ролик витриманий у жартівливому тоні (в один момент Сем Адамс запитує: “Можемо вирішити це за келихом пива?”), а популяризація ШІ подається відносно делікатно порівняно з багатьма іншими недавніми рекламами. І, на відміну від того сумнозвісного ролика Google, де батько використовує Gemini, щоб написати фан-лист від імені доньки, тут уникнули натяку, що сам текст Декларації незалежності можна було б покращити за допомогою ШІ. Можливо, найбільш “ШІшною” частиною ролика є власне відеоряд, який, принаймні на око автора, має той самий тривожно-штучний відблиск, притаманний AI-генерованому відео.
Хоча коментарі глядачів на YouTube та Instagram загалом здебільшого позитивні, реакція в соцмережі Bluesky виявилася набагато критичнішою. Користувачі називали рекламу “крінжовою” і “вражаюче глухою до контексту”, а головною мішенню стала саме лінія зі штучним інтелектом — хоча багато користувачів, зокрема історик Ангус Джонстон, зауважили, що “вражає, наскільки мало тут насправді ШІ”.
“Навіть у банальній фантазійній жартику неможливо переконливо показати, що ШІ є корисним інструментом для політичної організації, написання текстів чи людської співпраці”, — сказав Джонстон.