Мистецтвознавці протягом десятиліть намагалися розгадати таємницю небес, зображених на знаменитій картині Вінсента Ван Гога “Зоряна ніч”. Поставало питання, чи був цей візуальний вихор реальністю, чи плід уяви художника. Тепер, завдяки ретельним астрономічним розрахункам, дослідники наблизилися до розуміння того, коли саме художник зафіксував цей момент.
За попередніми висновками науковців, “Зоряна ніч” відображає стан неба незадовго до світанку 22 липня 1889 року. Вважається, що картина передає краєвид, який відкривався художнику з вікна його кімнати в Сен-Ремі-де-Прованс, Франція. Це викликало палкі суперечки серед критиків, чи була сцена реальною, чи лише вигадкою.
Для розв’язання цієї багаторічної загадки знадобилося лише спостереження за зірками. Дослідники виявили, що на картині зображено спадний серп Місяця, планету Венера та зоряне скупчення Гіади в сузір’ї Тельця, розташовані досить близько одне до одного. Саме така конфігурація, за словами команди з Кореї, відповідає небесній картині того літнього вечора.
Дослідження, опубліковане в журналі Scientific Reports, стверджує, що команда корейських вчених нарешті поклала край дебатам, визначивши точний вид зоряного неба, який надихнув Вінсента Ван Гога на створення “Зоряної ночі” через зображене ним сузір’я. “Зоряна ніч” є найвідомішою роботою періоду перебування Ван Гога у психіатричній лікарні Сен-Поль-де-Мозоль.
Художник потрапив туди після серйозного нервового зриву у травні того ж року, який, як відомо, супроводжувався відрізанням частини його лівого вуха. Ці незвичайні обставини призвели до того, що картина стала предметом палких спекуляцій щодо її можливих прихованих значень або символічного змісту. Найбільшими загадками залишалися питання про те, що саме зображено на картині та коли вона була написана.
Традиційно, датування картини ґрунтувалося на листі Ван Гога до його брата Тео, написаному приблизно 18 червня 1889 року. Однак, якщо “Зоряна ніч” справді відображає небо, яке бачив Ван Гог, це датування може бути неточним. У червні місяць Місяць мав би бути у фазі спадного горба, тобто видно лише половину його диска, що зовсім не відповідає тонкому серпу, зображеному на картині.
Історики мистецтва також ототожнювали яскраве скупчення зірок на картині з сузір’ям Овна, проте астрономи вважають це нелогічним. Вчені розпочали своє дослідження з аналізу зображень нічного неба на картинах Ван Гога, які були точно датовані, включно з “Терасою кафе вночі”.
Вчені встановили, що картини Ван Гога точно відображають нічне небо. “Тераса кафе вночі” демонструє сузір’я, відоме як Літній трикутник, а “Зоряна ніч над Роною” – Великий Віз. Це підтвердило, що художник мав хист до астрономічних спостережень.
На думку провідного автора дослідження Елайджи Чонг-хюна Кіма, кандидата наук Університету Кюнг Хі та генерального директора SLLAB, “для астронома-спостерігача скупчення зірок у “Зоряній ночі” – це Гіади в Тельці”. Вчені спочатку дослідили дві картини Ван Гога із зображенням нічного неба, які були точно датовані завдяки великій кількості історичних джерел: “Тераса кафе вночі” та “Зоряна ніч над Роною”.
Використовуючи астрономічну модель, дослідники відтворили нічне небо на той час, коли були створені ці картини, та порівняли його з полем зору Ван Гога. Вони виявили, що картини справді точно зображують нічне небо, з Літнім трикутником у “Терасі кафе вночі” та Великим Візом у “Зоряній ночі над Роною”.
Використовуючи ці методи, дослідники перейшли до питання про те, коли саме була написана “Зоряна ніч”. Під час двох поїздок до Франції у 2019 році, вони відтворили місцезнаходження Ван Гога, щоб визначити його точний вид на місто Сен-Ремі.
Відтворивши нічне небо того періоду, вони виявили, що розташування зірок на “Зоряній ночі” відповідало станом на 22 липня – на місяць пізніше, ніж було раніше припущено. Вчені здійснили поїздку до Сен-Ремі-де-Прованс, Франція, щоб встановити точний вид, який Ван Гог мав із вікна своєї кімнати у психіатричній лікарні Сен-Поль-де-Мозоль.
Дослідники виявили, що “Зоряна ніч” відповідає точному нічному небу, яке Ван Гог міг бачити зі своєї кімнати рано-вранці 22 липня 1889 року. Статистичний аналіз підтвердив відповідність п’яти центральних зірок “Зоряної ночі” скупченню Гіад, причому ще точнішою була відповідність у малюнку пером, який Ван Гог зробив після картини.
Перевіривши історичні записи про погоду, дослідники встановили, що небо тієї ночі було достатньо чистим, щоб Ван Гог міг бачити таке розташування зірок. Крім того, часті згадки про цикад у листах Ван Гога свідчать про період спекотної погоди, що краще відповідає температурним показникам за липень.
Це наштовхує на думку, що Ван Гог, ймовірно, замалював нічне небо, яке спостерігав рано-вранці 22 липня, а потім завершив остаточну картину протягом наступних днів. Пан Кім висловив надію, що це дослідження спонукає до нового, міждисциплінарного погляду на послідовність та методи роботи над картинами періоду Сен-Ремі, а також на пересування Ван Гога того літа.
