Компанія Colossal Biosciences у 2026 році повідомила про проміжний етап у проєкті відтворення вимерлого виду птахів додо. Дослідники застосували спеціалізовану систему штучного інтелекту GenoMorph для ідентифікації регуляторних ділянок ДНК. Ці елементи функціонують як біологічні перемикачі, що визначають послідовність та інтенсивність активності генів під час ембріонального розвитку. Загалом алгоритм виявив 2351 такий елемент, які безпосередньо пов’язані з формуванням специфічної структури черепа та дзьоба зниклого птаха. Отримані дані спрямовані на використання у геномі нікобарського голуба, який є найближчим біологічним родичем додо серед сучасних видів.
Методологія дослідження базувалася на створенні атласу регуляторної активності птахів. Для цього науковці опрацювали сотні зразків тканин курей, перепелів, качок та голубів, зафіксованих на різних етапах внутрішньоутробного росту. Ці відомості об’єднали з результатами сканування та аналізу геномів понад 70 сучасних видів птахів, включно з нікобарським голубом. Штучний інтелект у межах цього набору даних визначив 653 потенційні генетичні регулятори, що впливають на розмір дзьоба, та ще 1698 елементів, які контролюють його ширину та товщину. Цей масив інформації слугує картою для подальших експериментів.
Важливо зауважити, що наявність цих регуляторних послідовностей наразі не є доказом того, що саме вони відповідають за конкретні анатомічні ознаки додо. Дослідники визначають отриманий список як кандидатів для подальшого лабораторного тестування. Наступним кроком стане перевірка функціональності цих ділянок ДНК та спроба їх інтеграції в ембріони птахів. Такий підхід вимагає надзвичайної точності, оскільки регуляторна ДНК визначає не просто наявність білків, а складний часовий графік їхньої появи, що критично впливає на розвиток морфології організму в цілому.
Для практичної реалізації своїх планів компанія розширила власну колонію нікобарських голубів у штаті Техас, де нині утримується 36 особин. Окрім генетичного моделювання, розробники впровадили нову систему доставки інструментів редагування генів, таких як технологія CRISPR, безпосередньо в пташині ембріони. Це технічне рішення має на меті забезпечити можливість внесення цільових змін у геном. Колектив дослідників зазначає, що створення повноцінного живого організму вимагає вирішення як біологічних, так і обчислювальних завдань, що залишаються головним бар’єром на шляху до відновлення видів.
Верифікація цих даних потребує обережності, оскільки успішне редагування окремих генів не гарантує відтворення фенотипу вимерлої тварини. Реконструкція зовнішності додо — це лише один з етапів проекту, що передбачає складне втручання в біологічні системи. Хоча розробники декларують створення технологічної бази для подібних процесів, реальне повернення додо залишається гіпотетичним сценарієм. Надалі фахівці планують проводити серію експериментальних випробувань, щоб підтвердити, чи здатні ідентифіковані генетичні перемикачі формувати ознаки, притаманні представникам роду Raphus.
