Дослідники з Університету Пердью оприлюднили результати моделювання подій, що відбулися 66 мільйонів років тому під час падіння астероїда в районі сучасного півострова Юкатан у Мексиці. Вважається, що цей астероїд був однією з головних причин, яка завершила еру динозаврів та розпочала еру ссавців. Згідно з отриманими даними, небесне тіло діаметром від 9,6 до 14,5 кілометра спричинило викид величезної хмари пилу та гірських порід у верхні шари атмосфери. Цей процес призвів до утворення специфічного покриву з дрібних часток, який утримував теплове випромінювання та значно підвищив температуру на поверхні планети.
Науковий аналіз свідчить, що цей пиловий шар зробив поверхню Землі у 3,5 раза теплішою, ніж прогнозували попередні теоретичні розрахунки. Така інтенсивність інфрачервоного випромінювання виявилася достатньою для того, щоб спровокувати глобальні лісові пожежі протягом лише кількох годин після зіткнення. Тварини того часу отримали дозу теплового випромінювання, що у 17 разів перевищує рівень, який є стовідсотково летальним для людини, що призвело до миттєвого займання рослинності та загибелі більшості біологічних видів.
За висновками професора Брендона Джонсона, утворення такого покриву з дрібного пилу кардинально змінило сценарій вимирання, адже без нього ефект був би менш катастрофічним для флори та фауни. Світловий день став практично непомітним, оскільки щільні хмари блокували сонячні промені, залишаючи поверхню Землі в умовах темноти, яку прорізало лише червоне сяйво від повсюдних пожеж. Ті істоти, які не встигли сховатися у норах чи воді, загинули від дії термічного випромінювання або задухи продуктами горіння.
Після завершення початкового періоду катастрофічних пожеж наслідки зіткнення продовжували виявлятися протягом тривалого часу у вигляді глобальної зими. Пил та продукти горіння, що залишилися в атмосфері, перешкоджали проникненню сонячного тепла протягом наступних десятиліть. Це спричинило різке зниження температури, яке призвело до вимирання тих небагатьох організмів, яким вдалося вижити під час першої хвилі теплового удару. Подальші дослідження будуть спрямовані на пошук геологічних свідчень цих масштабних пожеж по всьому світу.
Фахівці наголошують, що вивчення особливостей виживання окремих видів у цей період допоможе зрозуміти, чому деякі представники фауни змогли адаптуватися до екстремальних змін клімату, тоді як інші вимерли. Палеонтологи планують зосередитися на аналізі біологічних ознак, які забезпечили стійкість уцілілих організмів. Отримані дані підтверджують складний комбінований характер вимирання, де безпосередній тепловий вплив став лише першим етапом у ланцюгу глобальних кліматичних трансформацій, що змінили еволюційний розвиток біосфери Землі.
