Хворі зможуть швидше виписуватись з лікарень завдяки зусиллям вітчизняних науковців. Для цього останні створили сучасну медичну апаратуру, яка стане в пригоді і в операційних кімнатах, і при катастрофах, і при реабілітації вдома.
1. Менше крові при операціях
Апарати серії «ЕКВЗ-300 ПАТОНМЕД» дозволяють зробити хірургічні операції менш травматичними завдяки технології електрозварювання тканин – з нею пацієнти втрачають менше крові, а органи зазнають менше пошкоджень, ніж при використанні скальпеля.
Ці гаджети розробили фахівці Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України спільно з провідними вітчизняними медичними установами. Вони вже активно використовуються – лікарі на сьогоднішній день провели понад 100 тисяч хірургічних операцій.
Медичне застосування електрозварювання не залишає опіків, забезпечує зменшення втрати крові більш ніж на 50%, скорочує тривалість операції на 20-50%, запобігає нагноєнню та пришвидшує реабілітацію. Апарати на основі технології електрозварювання дали також шанс онкохворим, які раніше вважалися безнадійними.
Клінічне застосування цієї технології в хірургічній практиці офіційно дозволене вже у багатьох країнах, серед яких Україна, США, Російська Федерація та держави ЄС. Апарати серії «ЕКВЗ-300 ПАТОНМЕД» можна застосовувати в офтальмології, нейрохірургії, травматології, мамології, проктології, урології, отоларингології, гінекології, ветеринарії, а також для з’єднання різнорідних тканин шлунково-кишкового тракту і навіть при трансплантації органів. Серед розроблених у цій серії приладів – мобільні системи для хірургів, які працюють за викликом, станцій швидкої допомоги, санітарної авіації, медицини катастроф.
2. Порятунок жіночих життів від раку грудей
Цифровий контактний мамограф – результат роботи вчених Донецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна НАН України. Через війну на сході України цю наукову установу евакуювали до Києва.
Цей прилад призначений для виявлення ранніх стадій розвитку злоякісних пухлин молочної залози без застосування рентгенівського опромінення при оглядовому обстеженні. Він виробляється на заводі медичної апаратури в м. Ніжині і наказом Міністерства охорони здоров’я України цей мамограф додано до переліку базового медичного обладнання установ первинної медичної допомоги в нашій країні.
Принцип дії приладу базується на вимірюванні температури тіла за допомогою контактних датчиків. Вони постачають інформацію в комп’ютер, який будує візуальну карту розподілу температури на обстеженій ділянці. За наявності пухлини в місці її розміщення буде аномальне відхилення, і лікар його побачить на екрані.
3. Швидше одужання
Прилади «ТРЕНАР-01» і «ТРЕНАР-02» – розробка Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України. Це апарати для електростимуляції, які мобілізують організм для швидшого одужання після інсультів, невритів, дитячого церебрального паралічу, травм тощо. Завдяки цим гаджетам пацієнти менше витрачатимуть часу на відновлення рухів кінцівок та мовлення після хвороби. Окрім цього, прилади можна використовувати і для тренування м’язів здорових людей.
Апарати «ТРЕНАР-01» і «ТРЕНАР-02» серійно виробляються на Державному науковому-виробничому підприємстві «Електронмаш» і вже використовуються у профільних медичних установах та медичних центрах спортивних закладів, а також у домашніх умовах для персонального тренування рухів.
4. Мобільне стеження за серцем
У Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій і систем НАН України також створили персоніфікований електрокардіограф «ФАЗАГРАФ». Це високочутливий прилад, призначений для оперативної реєстрації кардіограм та автоматичного виявлення в них відхилень від норми.
Гаджет фіксує найменші патологічні зміни в роботі серцево-судинної системи і дає змогу накопичувати інформацію про стан здоров’я пацієнта. При цьому стежити за змінами може не лише кваліфікований кардіолог – прилад показує результати з кількома рівнями деталізації, і з ним зможе впоратися будь-який медичний працівник і навіть сам пацієнт.
Кардіограф пройшов успішні клінічні випробування і схвалений у багатьох медичних закладах України. Його серійне виробництво налагоджено на Київському заводі автоматики імені Г. Петровського. «ФАЗАГРАФ» нині застосовується в різних галузях: кардіологія, спортивна та військова медицина, медицина праці, оцінювання негативного впливу навколишнього середовища на серцево-судинну систему тощо.
5. Точне відстеження вмісту крові
В Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України створили сенсори, які дозволяють без проколювання пальцю для аналізу знати життєві параметри крові: концентрацію гемоглобіну, стану мікроциркуляторної ланки системи кровообігу. Окрім цього, вони створили датчик для контролю за вмістом видихуваного повітря. Загалом дослідники отримали відповідні свідоцтва на сім різновидів сенсорів.
Результати випробувань засвідчили, що портативні прилади на основі таких датчиків можуть використовуватися у клінічній практиці, зокрема й для діагностування ураження серцево-судинної системи при бойовій травмі.
6. Контроль за серцем та легенями
Електронний стетофонендоскоп, створений фахівцями Інституту гідромеханіки НАН України, дозволяє підвищити точність класичного лікарського фонендоскопа та ліпше стежити за роботою серця і легенів.
Прилад базується на побудованій науковцями математичній моделі, яка проявила особливості генерації звуків дихання. Далі справа техніки – створити гаджет із залученням методів й алгоритмів розділення імпульсних та широкосмугових біологічних сигналів.
Незважаючи на складну конструкцію, отриманий прилад є простим у застосуванні та не потребує якихось проколів чи розрізів. Але головна його перевага – усунення недоліків традиційного суб’єктивного прослуховування лікарем, адже кожна людина має унікальний слух та індивідуально оцінює почуті звуки. Гаджет документує та зберігає записані дані, щоб їх можна було відтворити за будь-якої потреби.
Стетофонендоскоп уже використали на практиці при здійсненні науковцями Інституту гідромеханіки НАН України та Інституту медицини праці НАМН України спільних досліджень із виявлення ознак, характерних для пацієнтів, хворих на пневмоконіоз (професійне захворювання шахтарів і металургів, спричинене впливом виробничого пилу) та хронічне обструктивне захворювання легенів.
7. Покращений контроль за нирками
Фахівці Інституту молекулярної біології і генетики й Інституту фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова НАН України разом з науковцями Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка створили систему, яка діагностує нирки без тривалих лабораторних аналізів.
Розробка визначає концентрації сечовини, креатиніну та глюкози в сироватці та гемодіалізі крові пацієнтів і поліпшує контроль за самим процесом гемодіалізу. Гемодіаліз – процедура, в якій спеціальні машини очищують кров і яку потрібно робити щонайменше тричі на тиждень по три-п’ять годин за сеанс. Сьогодні курс гемодіалізу коштує 120 тисяч гривень на одного пацієнта.
Система вже пройшла успішні випробування і, як запевняють вчені, дає змогу здешевити, спростити й значно підвищити ефективність гемодіалізу, зробити її зручнішою для кожного пацієнта.
Застосування цієї розробки дозволяє підвищити якість життя та суттєво знизити рівень смертності серед людей, які страждають на хронічну ниркову недостатність.
За матеріалами: НАН України, LB.ua
