Нещодавно я тестував Paper Pure від reMarkable — планшет з e-paper, створений для використання на ділових зустрічах. Компанія позиціонує себе як майже аналоговий простір для мислення, що протистоїть використанню ШІ та відволіканням цифрової доби. Cuneflow можна сприймати як заперечення цієї філософії: його однойменний планшет з e-paper має вбудований голосовий рекордер, який розшифровує зустрічі та виділяє з них інсайти. Питання лише в тому, чи достатньо цього, щоб вам захотілося підтримати його на Kickstarter.

Cuneflow — це планшет формату A5 з 8,2-дюймовим дисплеєм E Ink Carta 1000 роздільною здатністю 1 920 × 1 440. Збоку магнітно кріпиться пасивний, чутливий до натиску стилус Wacom EMR з кнопкою та «ластиком». Усередині — двоядерний ARM SoC із частотою 2 ГГц, 4 ГБ ОЗП та 128 ГБ вбудованої памʼяті. Акумулятор на 2 450 мА·год розрахований на 7–8 годин безперервної роботи, є підсвітка на 24 рівні яскравості, тож пристроєм можна користуватися в будь-який час доби — що критично для такого класу гаджета.
Окрім пароля на екрані блокування, кнопку живлення можна використовувати як сканер відбитків пальців для розблокування одним дотиком. Алюмінієвий моноблочний корпус важить 230 грамів, що робить його трохи важчим за подібний Kindle. Водночас він має приємну жорсткість і створює відчуття ультрапреміального пристрою. У поєднанні з коричневим чохлом-портфелі з екошкіри складається враження, що розробники дуже намагалися зробити Cuneflow максимально «класичним» і статусним.
Ризикну прозвучати різкувато, але операційна система виглядає так, ніби хтось показав на reMarkable і сказав: «Ось так, тільки щоб нас не засудили». Є сортуваний у два стовпці список «нотатників» під назвою Meetings (зустрічі) і окрема вкладка Files (файли). Остання відповідає за PDF або EPUB, які ви хочете читати на планшеті; їх можна передати через вебклієнт компанії.
Кожен «нотатник» Meetings — це, як і очікується, чистий аркуш для ваших записів і начерків. Керамічний наконечник стилуса тонкий і «шурхотливий», а змінного некомплекту в пакуванні немає. Це дивує, з огляду на ризики зношування й те, що такий тонкий наконечник потенційно може подряпати покриття екрана або просто зламатися.
Щодо відчуттів від письма — усе непогано, але ви не забудете, що ведете стилусом по екрані. Планшет дуже чутливий, я не бачив жодної помітної затримки чи потреби в оновленні екрана посеред написання довгого абзацу. Постійна панель інструментів має лише два варіанти: перо та маркер, причому навіть на мінімальній інтенсивності маркер ускладнює читання рукописного тексту. Щоб змінити товщину лінії, треба тягнути меню свайпом від верхньої рамки — це трохи незручно. Досвід користування тут не настільки відшліфований і цілісний, як на reMarkable чи навіть Kindle Scribe.
У кожному нотатнику є піктограма мікрофона: якщо натиснути на неї, активується режим запису, який майже миттєво видає транскрипцію розмови. (Під час запису блимає червоний індикатор біля USB-порта, тож це важко пропустити.) Після завершення зустрічі доведеться зачекати хвилину-дві, поки на наступній вкладці зʼявляться згенеровані ШІ інсайти. Серед них — стислий підсумок, таймлайн подій і список завдань, а також більш нішеві категорії на кшталт «розбіжності», «ключові питання» та «потенційні ризики».
Для тих, кого турбує безпека, аудіо шифрується й передається у хмару, але не зберігається там (Cuneflow вказує, що використовує OpenAI та Gemini). Коли текст уже зʼявився на екрані, оригінальний аудіозапис стирається, а залишається лише створена ШІ транскрипція. На вкладці Insights можна побачити, з яких фрагментів розмови зроблено той чи інший висновок, щоб перевірити, чи не «галюцинував» алгоритм. Транскрипцію можна редагувати, але всі звіряння варто робити, поки учасники зустрічі ще памʼятають деталі.
Логіку такого підходу зрозуміти можна, але він підійде не всім. У журналістиці, наприклад, потрібно двічі чи тричі перевіряти цитати, а у спірних випадках мати аудіодоказ сказаного. Для внутрішніх нарад із меншими ставками це, можливо, не критично.
Наскільки я бачив, транскрипції загалом точні, але мають проблеми з рідкіснішими фразами та назвами. Як і з багатьма продуктами з інтегрованим ШІ, не варто очікувати від нього абсолютної безпомилковості: він одного разу правильно зрозумів «Phoenix Corporation», але вдруге перетворив її на «Felix Corporation».
Одна з проблем Cuneflow у тому, що в ньому є багато корисних інструментів, які не утворюють єдиної системи. Наприклад, на вкладці інсайтів ШІ є список завдань із чекбоксами для кожного пункту, але відмітити виконання не можна — ні стилусом, ні пальцем. Це виглядає дивно. Немає й простого способу перенести текст з транскрипції чи вкладки Insights у сам «нотатник», щоб потім щось підкреслити, домалювати чи відредагувати.
Подібна відсутність цілісного підходу помітна й у Cunespace — вебклієнті компанії для надсилання файлів на планшет. Ви можете переглядати свої Meetings онлайн, але не взаємодіяти з транскрипціями чи згаданими списками завдань. У підсумку будь-які потрібні фрагменти доводиться копіювати з Cunespace у документи, з якими ви працюєте деінде.
Я дуже зрадів, коли дізнався, що до планшета можна під’єднати Bluetooth-клавіатуру для зручнішого набору тексту, але радість швидко згасла. Щоб друкувати, потрібно створити в документі текстове поле й потім розтягувати його — процес виявився дуже незручним. Поле не збільшується автоматично в міру набору, його доводиться розширювати вручну. До того ж тут немає можливості повернути екран у альбомну орієнтацію, що для роботи з клавіатурою було б логічним.
Частково це можна пояснити тим, що перед нами молода компанія з першим продуктом, а частково — обмеженнями самого класу таких пристроїв. Безвідволікальні «цифрові блокноти» часто спеціально накладають на користувача обмеження. Як і у випадку з reMarkable, якщо ви створили файл на планшеті, немає елегантного способу витягнути цю інформацію та працювати з нею у звичному форматі. Тому поки що неочевидно, чи можна взагалі поєднати ці два сценарії використання так, щоб це було по-справжньому зручно.

















