Apple, здається, рідко допускає промахи у дизайні, особливо після повернення Стіва Джобса та періоду роботи Джоні Айва, який відповідав за вигляд iPod та iPhone до свого відходу у 2019 році. Однак, коли компанія все ж таки робить помилку, це стає помітною подією, адже саме дизайн є однією з головних “фішок” компанії. Від проблем з антенами до незручно розташованих портів та судових позовів щодо дизайну клавіатури, купертинська компанія мала свою частку невдач, які, хоч і дратують споживачів, залишаються надзвичайно цікавими для аналізу.
Ці помилки часто виринають, коли обговорюють “слабкі місця” Apple, оскільки це компанія, яка робить ставку на свій зовнішній вигляд продукції, і коли щось йде кардинально не так, це викликає особливу увагу. Історія компанії, особливо після того, як Джобс пішов у 2011 році, показує, як технологічні гіганти можуть помилятися, а майбутні інновації, як-от складні iPhone чи суцільно скляні моделі, можуть зрештою потрапити до списку подібних провалів.
iPhone 4 ‘Antennagate’
Apple не часто визнає власні помилки, проте проблеми з антеною iPhone 4 стали одним із таких винятків. Дизайн корпусу, що включав зовнішню оболонку для антени, призводив до значного зниження якості сигналу при неправильному охопленні пристрою. У 2010 році компанія пояснювала це некоректною формулою розрахунку рівня сигналу, а сам Стів Джобс навіть радив користувачам просто тримати телефон інакше.
Проте, з часом стало зрозуміло, що Apple була обізнана про ці проблеми. Головний експерт з антени компанії, Рубен Кабальєро, ще до випуску повідомляв Джобсу та керівництву про потенційні проблеми з дизайном, а один з операторів зв’язку також виявив подібні ризики, про що повідомлялося у 2010 році. Невеликий проміжок на куті захисної оболонки виявився достатнім для порушення сигналу, коли його закривали рукою.
Зрештою, проблема вийшла за межі PR-відділу, а видання Consumer Reports підтвердило її у своєму огляді, що змусило Apple піти на поступки, запропонувавши безкоштовні чохли-бампери. Судовий позов, пов’язаний з цією проблемою, був врегульований у 2012 році, зобов’язавши компанію виплатити по 15 доларів тим, хто не скористався пропозицією безкоштовного бампера.
Клавіатури ‘метелик’
Один із найсерйозніших провалів Apple, клавіатура типу “метелик”, виявився катастрофою від початку до кінця. Новий механізм під кожною клавішею, що нагадував рух крил метелика, був надзвичайно вразливим до пошкоджень, і навіть найменша кількість пилу або дрібних часток могла повністю вивести його з ладу.
Хоча значна частина користувачів Apple, ймовірно, не зіткнулася з цією проблемою безпосередньо, судовий позов, що виник внаслідок цього, змусив компанію виплатити 50 мільйонів доларів. Навіть подальші версії клавіатури з покращеними захисними мембранами не змогли вирішити проблему. Коли Apple оновила лінійку MacBook у 2020 році, одночасно з переходом на чіпи Apple Silicon (серія M), компанія також відмовилася від клавіатур “метелик”.
Точна кількість уражених клавіатур невідома, оскільки Apple уникала коментарів щодо цієї проблеми, сподіваючись її залагодити. Після інциденту з “метеликом”, компанія повернулася до більш традиційних конструкцій клавіатур.
Magic Mouse 2
Можна було б згадати й “мишку-шайбу”, але окрім її дизайну, що виявився не надто вдалим, досі не виправлено одну надзвичайно незручну деталь Magic Mouse 2. Випущена у 2015 році, ця миша з мультитач-поверхнею, яка мала поєднувати функції тачпада і звичайної миші, має порт для зарядки на нижній стороні. Навіть після переходу від порту Lightning до USB-C, Apple залишила його в тому ж місці.
Хоча Magic Mouse 2 може похвалитися вражаючою тривалістю роботи від батареї, вона стає абсолютно непрацездатною під час заряджання. Більшість комп’ютерних мишей мають порт для зарядки спереду, що дозволяє використовувати їх як звичайну дротову мишу під час підключення. Схоже, що Джоні Айв та його команда з дизайну зайшли занадто далеко у своїх експериментах без вагомої причини. Apple ніколи не надавала пояснень щодо розміщення порту саме там.
Також немає жодних натяків від компанії щодо того, коли або чи буде взагалі замінено це застаріле периферійне пристрою. З огляду на його вік, який перевищує 10 років, наразі простіше підключити звичайну мишу до macOS-пристрою та налаштувати параметри. Журналіст Bloomberg Марк Гурман у 2024 році опублікував інформацію про можливий редизайн миші з урахуванням розташування порту, але поки що офіційно доступними залишаються Magic Touchpad або Magic Mouse 2.
Apple III
Іноді старі технології в ретроспективі виглядають просто кумедно. Apple III — один із таких пристроїв, і враховуючи його максимальну вартість у 7 800 доларів у 1980 році (близько 30 600 доларів у перерахунку на 2026 рік), він не повинен був мати таких проблем. Саме тому його часто згадують серед найбільших провалів Apple. Через особливості свого дизайну, Apple III надзвичайно перегрівався. Через використання ранніх мікросхем DRAM, наявність рухомих частин та відсутність вентиляційних отворів, за повідомленнями комп’ютерного журналу того часу Byte, “інтегровані схеми мали тенденцію випадати зі своїх гнізд”. Для вирішення цієї проблеми тоді нібито пропонувалося підняти пристрій на 3 дюйми від столу і різко опустити, сподіваючись, що чіпи встановляться назад.
У 1980-х роках Стів Джобс вже демонстрував свої авторитарні нахили, приймаючи дивні дизайнерські рішення. Він хотів комп’ютер, який працюватиме тихо, тому вентилятори та вентиляційні отвори для охолодження були виключені. З усім, включно з блоком живлення, розташованим всередині, Apple III перегрівався настільки, що ключові компоненти могли зсуватися, спричиняючи пошкодження даних. Вбудований годинник також переставав працювати після кількох годин використання.
За повідомленнями, кожна з перших 14 000 одиниць мала ці дефекти, що призвело до відкликання. Ситуація була настільки поганою, що Apple зрештою припинила виробництво Apple III незабаром після випуску моделі IIe, яка базувалася на успіху Apple II з оновленим обладнанням. Модель III Plus була випущена у грудні 1983 року, менш ніж за два місяці до випуску оригінального Macintosh. Однак, незважаючи на те, що це була покращена версія порівняно з дуже недосконалою оригінальною, Apple повністю припинила лінійку до вересня 1985 року.
Третє покоління iPod Shuffle
iPod Shuffle був геніальною бізнес-ідеєю на момент свого запуску, пропонуючи відносно недорогий спосіб долучитися до екосистеми iPod, але вимагаючи відмови від можливості вибору музики, яку надавали інші моделі iPod. Оригінальна модель, випущена у 2005 році, була, по суті, вдосконаленим USB-накопичувачем з елементами керування музикою. У 2006 році наступна модель стала меншою, схожою на невелику значку з кнопками керування музикою на передній панелі. Четверте і останнє оновлення у 2010 році повернуло звичні елементи керування, позбавляючи необхідності використовувати кнопки на навушниках.
Варто звернути увагу, що третє покоління iPod Shuffle було пропущено. Це було вкрай незграбне рішення з боку компанії. iPod Shuffle і так був обмеженим пристроєм, і хоча раніше можна було легко призупинити або пропустити пісні, третє покоління повністю позбулося кнопок на самому пристрої, перетворивши його на маленький об’єкт з лише роз’ємом для навушників. Використання комплектних навушників, для деяких, стало єдиним способом прямого контролю над відтворенням музики, навіть якщо якість цих старих навушників Apple не була вражаючою.
На щастя, цей ультра-мінімалістичний музичний плеєр був скасований у 2010 році, коли дебютувало останнє покоління iPod Shuffle. Бренд iPod був повністю знятий з виробництва у 2022 році, а четверте покоління Shuffle стало свідком його завершення.
