Один із перспективних ранніх берлінських стартапів Peec AI перетнув позначку в $10 млн річного виторгу (annualized revenue), свідчать внутрішні дашборди компанії, з якими ознайомився та які підтвердив TechCrunch.

Peec AI залучив $21 млн у раунді Series A шість місяців тому. Тоді CEO компанії Маріус Майнерс відмовився розкривати оцінку стартапу (лише зазначив, що вона перевищує $100 млн), але повідомив, що за 10 місяців від запуску виторг перевищив $4 млн.

Відтоді компанія більш ніж удвічі збільшила свою траєкторію зростання доходів і робить це ще швидшими темпами.

Peec допомагає брендам відстежувати й покращувати свою видимість в AI-пошуку. Стартап базується в Берліні, але нещодавно відкрив офіс у Нью-Йорку.

Він також є показовим прикладом однієї з ключових змін на ринку європейських технологій.

«Засновники зараз значно уважніше стежать за виторгом», – розповів партнер фонду Antler Крістоф Клінк кілька днів тому. Під час розмови в барі готелю, на тижні, насиченому подіями техекосистеми, берлінський венчурний інвестор мимохідь згадав Peec AI як одну з найуспішніших компаній свого портфеля – поруч із Lovable та іншими.

На запитання, як саме він визначає успіх, Клінк перейшов до обговорення останніх ринкових циклів. Порівняно з тим, що було шість років тому, найбільша зміна полягає в тому, що успіх тепер вимірюється зростанням, а не оцінкою компанії.

Після уроків «перегрітого» ринку 2021 року та болючого повернення до реальності інвестори зрозуміли, що виторг не може бути другорядним фактором. Відповідно, це не те, що можна перевіряти раз на кілька тижнів, пояснює Клінк.

Стартапи нині зазвичай постійно відстежують динаміку доходів у дашбордах, які інколи – як у випадку з Peec – доступні всім співробітникам.

Для деяких засновників до цього формату довелося звикати; інші ж буквально «народжені» для цього нового циклу.

Продукт Peec AI працює за тією ж логікою, що й SEO-дашборди, але замість класичної пошукової оптимізації допомагає брендам відстежувати generative engine optimization (GEO) – чи з’являються вони у відповідях, коли користувачі вводять певні запити в ChatGPT та подібні сервіси.

Як розповідав Майнерс, він – колишній кіберспортсмен, який входив до топ-100 гравців League of Legends. Це частково пояснює, чому він відкрив трекер виторгу для всієї компанії: його бекграунд дав йому особливе розуміння того, що робить команду переможною.

Талант – перший інгредієнт, і Peec AI обрав нестандартний підхід до найму в конкурентному берлінському ринку.

Як і багато стартапів у Кремнієвій долині, але дуже мало в Європі, компанія інвестувала в білборди, щоб звернутися не лише до потенційних клієнтів, а й до кандидатів. Під час нашої розмови Клінк із усмішкою згадав, що ці білборди часто стратегічно розміщувалися навпроти офісів інших техкомпаній у місті.

Тексти на білбордах можуть відрізнятися, але всі вони вибудовують наратив, покликаний позиціонувати Peec AI як компанію, заради якої варто «пересідати на інший корабель». За словами Клінка, таке сигналізування особливо важливе в поточному AI-циклі, коли компанії й інвестори намагаються осідлати тренди, які лише зароджуються – такі як AI-пошук.

Ця ставка на приховані тренди характерна для багатьох стартапів, у які інвестував Клінк. Тому він розуміє, чому такі портфельні компанії, як Peec AI та Lovable, не лише уважно відстежують ARR, а іноді й публічно оголошують досягнуті рубежі доходів, хоча й не мають жодного обов’язку це робити.

«Так вони показують, що це працює, – каже Клінк. – Це також демонструє фокус на зростанні, який формує культуру».

Джерело

TechCrunch

У нашій новій добірці інді-ігор — свіжі релізи й ремейки, які варто спробувати на вихідних, а також новини про цікаві проєкти, що тільки готуються до релізу.

Щотижня виходять десятки ігор, тож охопити все просто неможливо. Але перед тим, як індустрія остаточно зайде в надщільний період Summer Game Fest, варто звернути увагу на кілька релізів, які легко було пропустити.

Fail Fail Succeed: платформер про поразки, які стають прогресом

Fail Fail Succeed вийшла в Steam минулого тижня за $10. Це puzzle-платформер, у якому вам доведеться кілька разів «пожертвувати» своїм персонажем, щоб розчистити шлях до мети — погладити собаку. Після смерті герой перетворюється на блоки, якими ви й будете користуватися, щоб проходити рівень.

Піксельна графіка виглядає дуже симпатично, але найбільше привертає увагу бекграунд. Соло-розробник Мартін Зеттерман заснував гру на власному досвіді проблем із ментальним здоров’ям і циклами маніакальних підйомів та депресивних спадів, перетворюючи «провал» на буквальний прогрес. За словами розробника, його собака Айра допомагала йому пережити найважчі часи.

Ferra: кіберпанковий шутер з паркуром і формою кіцуне

Трейлер Ferra показали кілька тижнів тому, але повз нього важко пройти — гра виглядає надзвичайно стильно.

Це шутер від першої особи у футуристичній Японії. Ви стрибаєте по стінах і дахах, використовуєте паркур, долаєте ворогів за допомогою арсеналу, що прокачується: вогнепальна зброя, катани тощо. Крім того, ви можете перетворюватися на кіцуне — лисоподібну форму — і рвати ворогів кігтями. Зі сторінки Steam: можна «використовувати Bite System, щоб відновлювати здоров’я, буквально розриваючи горла ворогам». Жорстко й дуже ефектно.

Ferra — перша гра невеликої студії EllipsisWorks, яка, за їхніми словами, працює взагалі без бюджету. З першого погляду проєкт нагадує високооктанові шутери на кшталт Doom Eternal, I Am Your Beast та Ghostrunner. Однозначний кандидат до списку бажаного.

Myst і Riven нарешті на PlayStation

Після довгого очікування ремейки двох культових пригодницьких головоломок дісталися PS5 та PS VR2. Cyan Worlds випустила оновлену версію Myst ще у 2020 році на Meta Quest, у 2021 — на ПК, Mac та Xbox, у 2022 — на iOS. PlayStation залишалася єдиною великою платформою без релізу. Тепер Myst доступна на PS5 і PS VR2 за $35 (до 26 травня є знижка 20% для передплатників PlayStation Plus).

Ремейк сиквелу, Riven, одночасно вийшов на PS5, PS VR2, Xbox Series X/S і в Microsoft Store на ПК (також $35 із тимчасовою знижкою). Версії для PS5 Pro, за даними PlayStation Blog, мають покращену дальність промальовування, рослинність, текстури, постобробку та тіні.

Автор тексту зізнається, що в дитинстві грав лише в Riven — це була одна з перших ПК-ігор. Вона вражала візуально, але пройти далеко не вдалося: уже в стартовій локації численні важелі й ручки здавалися незрозумілими. Можливо, зараз Riven і Myst будуть сприйматися простіше — навіть якщо загадки залишаються не для всіх.

Повернення Bubsy: Bubsy 4D вперше за 30 років у 3D

Ще одна хвиля ностальгії — повернення Bubsy. Автор згадує, як у дитинстві годинами грав у Bubsy in: Claws Encounters of the Furred Kind і лише згодом усвідомив, що гра, м’яко кажучи, не шедевр. Тим цікавіше, що цього тижня вийшла Bubsy 4D — перша гра серії з 2019 року і перша 3D-частина за 30 років.

Балакучий рись Bubsy повертається завдяки студії Fabraz (Demon Tides) та видавцю Atari. У платформері герой вирушає повернути Золоте руно, вкрадене технологічно прокачаними вівцями. Лор лишається настільки ж дивним, як і завжди.

У Bubsy з’явилися нові можливості, наприклад, скручуватися в кулю й швидше пересуватися. Це має сподобатися тим, хто хоче проходити рівні на швидкість і боротися за перші рядки в онлайн-таблицях лідерів.

Bubsy 4D уже доступна на ПК (Steam, GOG, Epic Games Store), PS4, PS5, Xbox One, Xbox Series X/S, Nintendo Switch і Switch 2. Стандартна ціна — $20, на GOG діє 10% знижка на релізі.

Thick as Thieves: кооперативний стелс-«кейпер» від ветеранів жанру

Thick as Thieves — гра, за якою давно стежать шанувальники immersive sim, і вона нарешті вийшла в Steam за $5. Спочатку OtherSide Entertainment планувала мультиплеєрний хіт про змагання грабіжників у світі 1910-х із магією та зародковими технологіями. У команді — ветерани жанру: Пол Нюрат (Thief, System Shock 2) і Уоррен Спектор (Deus Ex).

Під час розробки студія змінила курс, оскільки виявилося, що одиночний та кооперативний режим на двох гравців працюють краще, ніж змагальні пограбування. Розробники не відкидають можливість додати PvPvE-режим пізніше.

У стартовій версії Thick as Thieves пропонує двох ігрових персонажів, дві мапи (які змінюються залежно від складності), 16 контрактів і шість видів спорядження. Кампанія на початок релізу розрахована приблизно на чотири години.

Phonopolis: дистопія зі стоп-моушн-естетикою з картону

Нова гра Amanita Design — Phonopolis — вражає візуально вже з трейлера. Це пригодницька головоломка в об’ємному світі з розфарбованого вручну картону. Анімацію зроблено з частотою 12 кадрів за секунду, щоб передати стиль класичних стоп-моушн-мультфільмів.

Жителі міста-дистопії Фонополіс підкоряються наказам Лідера, який транслює вказівки через гучномовці. Але один юнак виявляється нечутливим до цих наказів і починає чинити опір. У ролі Фелікса ви маніпулюєте гучномовцями, розв’язуєте головоломки з допомогою інших персонажів і буквально змінюєте оточення.

Phonopolis уже доступна в Steam, GOG та Epic Games Store за $25 (до 3 червня діє 10% знижка).

Dark Scrolls: рогалайт-платформер із авто-скролінгом і коопом

Після того як Yacht Club Games (автори Shovel Knight) зафіксували дату релізу довгоочікуваної Mina the Hollower на 29 травня, деякі розробники вирішили перенести свої релізи подалі. Так зробили Doinksoft і Devolver Digital з Dark Scrolls (назва досі чудова), яку планували випустити 28 травня. Тепер гра вийде на Steam і Nintendo Switch 22 червня.

Dark Scrolls — рогалайт action-платформер, де рівні генеруються процедурно й автоматично скроляться вбік, окрім закритих аренних боїв і боїв із босами. Автор тексту грав у прев’ю-версію й залишився задоволеним. Крім одиночного режиму, заявлений кооператив на двох.

Warhammer Survivors: офіційний «клон» Vampire Survivors

Цього тижня відбулася подія, присвячена іграм у всесвіті Warhammer, де показали Warhammer Survivors — офіційно ліцензовану варіацію на тему Vampire Survivors. Демоверсія вже доступна в Steam, також підтверджено вихід гри цього року на мобільних платформах, ПК і консолях.

Розробник Auroch Digital використовує той самий рушій, що й Poncle у Vampire Survivors, і це помітно одразу: навіть пігулкоподібні кристали досвіду виглядають знайомо. Водночас Warhammer Survivors пропонує героїв, зброю, здібності, ворогів і локації зі всесвіту Warhammer.

Auroch паралельно працює над Warhammer 40,000: Boltgun 2, демоверсія якого також з’явилася в Steam.

Mouseward: Soulslike у стилі collectathon з епохи N64

Шоукейс Six One Indie знову продемонстрував десятки інді-ігор. Серед них — Mouseward від Finite Reflection Studios. На відміну від попередньої гри студії, топдаун-Soulslike Void Sols, Mouseward поєднує елементи Soulslike з платформерами-collectathon епохи Nintendo 64 й навмисно low-poly-графікою.

Ви граєте за мишу з Королівської гвардії, яка має врятувати королівство від прокляття. Дати релізу поки немає, але автори показали новий трейлер і випустили свіжу демоверсію в Steam.

Kidbash: Super Legend — рогалайт про забуті ігрові персонажі

На цьогорічному фестивалі BitSummit у Японії показали новий трейлер Kidbash: Super Legend — ще одного рогалайт action-платформера від Authentic Remixes і Fat Raccoon за підтримки видавця Acclaim.

За сюжетом Kidbash прокидається «у світі забутих ігрових персонажів, не пам’ятаючи свого минулого». Мандруючи діорамоподібним світом і б’ючись із великими босами, ви зможете поєднувати дві види зброї, створюючи потужніші варіанти, а також підбирати випадкові модифікатори й комбінувати їх для сильних синергій.

Візуально трейлер нагадує поєднання екшену в стилі Mega Man та естетики Bomberman — дуже вдалий мікс. Реліз Kidbash: Super Legend заплановано на початок 2027 року для Steam, PS4, PS5, Xbox One, Xbox Series X/S та Xbox для ПК.

Джерело

Engadget

Чи відмовився Ілон Маск від «Мастер-планів» Tesla, електрифікації економіки та сонячної енергії в її нинішньому вигляді? Судячи з проспекту IPO SpaceX, опублікованого цього тижня, саме так це й виглядає.

Для тих, хто не занурений у «Маск-всесвіт»: за роки Tesla представила чотири «Master Plan», і хоча деталі змінювалися, наскрізною ідеєю лишалася електрифікація економіки. Сам Маск сформулював це в першому плані так: «загальна мета Tesla Motors… — допомогти прискорити перехід від економіки видобутку та спалювання вуглеводнів до сонячно-електричної економіки».

Однак останнім часом одна з компаній Маска, xAI, по суті прийняла економіку «видобутку та спалювання», використовуючи десятки нерегульованих газових турбін для живлення своїх дата-центрів і плануючи купити ще на 2,8 млрд доларів. Це фактично закріплює роль викопного палива в роботі її систем штучного інтелекту.

Дивний поворот для бізнесмена, який збудував імперію на чистій енергії — і який зовсім не соромиться змушувати свої компанії купувати продукти одна в одної. SpaceX витратила 131 млн доларів на 1279 Cybertruck, а xAI за останні два роки витратила 697 млн доларів на Tesla Megapack — це промислові системи зберігання енергії, які компанія використовуватиме для покриття пікових навантажень. Але поки що xAI не купила в Tesla матеріально значущої кількості сонячних панелей.

Сонячна енергетика не зникла зі звітності SpaceX, просто вся увага зміщена в космос, який компанія подає як майбутнє енергоживлення дата-центрів. Наземна сонячна генерація згадується лише кілька разів — не як джерело живлення для дата-центрів xAI, а радше як «фоновий контраст», щоб показати, наскільки кращою SpaceX вважає космічну сонячну енергію.

Не секрет, що Маск та інші топи Кремнієвої долини буквально захопилися ідеєю сонячної енергії з космосу. SpaceX стверджує, що космічні сонячні масиви можуть генерувати «понад у п’ять разів більше енергії», ніж наземні, завдяки безперервному освітленню 24/7. У міру того як дата-центри для ШІ стикаються з опором на Землі, директори на кшталт Маска почали розмірковувати про великі серверні стійки на орбіті, що живитимуться цим безперервним сонячним світлом. Кувалда, познайомся з цвяхом.

Навіть якщо SpaceX зможе суттєво здешевити запуск дата-центрів на орбіту, економіка такого підходу в найкращому випадку викликає питання. Вартість електроенергії для супутників Starlink у рази вища, ніж витрати типового наземного дата-центру, а захист чипів від суворих умов космосу не буде ні простим, ні дешевим. Також незрозуміло, чи можна розподілити навчання ШІ між багатьма супутниками, тож значна частина роботи з ШІ, ймовірно, залишиться прив’язаною до Землі. SpaceX потрібно розв’язати не одну проблему, а відразу кілька.

Ймовірно, Маск сприймає нинішні дата-центри xAI як тимчасове рішення. У його баченні, щойно SpaceX зможе вивести на орбіту гігавати серверів — напевно, «лише за кілька років» — він відмовиться від усього наземного, включно з газовими турбінами, і більше не думатиме про NIMBY («not in my backyard», місцевий спротив інфраструктурі). Ризик, звісно, в тому, що він може помилятися.

Однак Маска турбують не лише місцеві активісти. Його очевидно непокоїть те, що потреби в обчисленнях для ШІ швидко перевищать те, що ми можемо забезпечити на Землі. У проспекті до SEC рясніють посилання на «тераватний щорічний ріст обчислень для ШІ», який потребуватиме відповідних обсягів енергії. Це вражає, якщо згадати, що всі дата-центри світу сьогодні споживають близько 40 гігават.

Так виглядає «мислення з перших принципів» по-Маску. У якийсь момент він припустив, що світу щороку потрібен буде додатковий терават обчислювальних потужностей, а потім почав «рахувати назад». «Ми вважаємо, що сторонні оцінки попиту на дата-центри обмежені практичними обмеженнями пропозиції в наземному контексті, і дефіцит енергії може бути набагато більшим, ніж припускають дослідження», — стверджує компанія.

Чи можливо це? Теоретично — так. Але варто пам’ятати, що людство нині споживає близько 35 000 терават-годин енергії на рік, або близько 4 терават у безперервному режимі. Попит на енергію останнім часом зростає, а для ШІ він, вочевидь, зараз у фазі експоненційного зростання, яке може або продовжитися, або вирівнятися. Ми просто не знаємо. Одне можна сказати точно: Маск вміє помічати тренд у точці зламу — й екстраполювати його до крайнощів.

І тут проблеми Маска знову приземляються на Землю. Я не ракетний інженер, але підозрюю, що перевезення сонячних панелей фурою витрачає менше енергії, ніж їх виведення на орбіту. До того ж космічні сонячні панелі доведеться виробляти в безпрецедентних масштабах. Це не нездоланні проблеми, але й, можливо, відволікання від суті. Потенціал сонячної енергетики на Землі ми, по суті, ще й не почали реалізовувати.

Ідеальне не обов’язково має ставати ворогом доброго. У нас є величезний простір для покращення ситуації тут, на Землі, навіть якщо ми паралельно женемося за мріями в зірках.

Лише три роки тому Маск і його колеги в Tesla представили «Master Plan, Part 3», у якому досить послідовно виклали «план відмови від викопного палива». Непоганою стартовою точкою могли б стати дата-центри xAI.

Джерело

TechCrunch

Один із заголовків цього тижня викликав відчуття дежавю. Ядерний стартап Deep Fission оголосив, що виходить на публічний ринок, сподіваючись залучити інвесторів для будівництва підземних реакторів, які живитимуть дата-центри для ШІ.

Здається, ця історія вже була. І справді, була.

У вересні минулого року Deep Fission повідомляла, що стала публічною компанією через зворотне злиття з Surfside Acquisition, «порожньою» компанією з Делаверу. У такій угоді приватна компанія купує вже лістинговану на біржі структуру, щоб отримати доступ до фондового ринку. Тоді Deep Fission залучила $30 млн у паралельному приватному розміщенні за ціною $3 за акцію. Тепер компанія прагне залучити $157 млн через IPO на Nasdaq за ціною $24–26 за акцію. Звідси й плутанина.

Виявилося, що попередній «публічний» статус був радше формальністю. Зворотне злиття із Surfside було завершене, Deep Fission стала звітною компанією з обов’язками перед SEC, але її акції фактично ніколи не торгувалися. Компанія заявляла, що планує вийти на OTCQB — майданчик для молодих компаній, які не відповідають вимогам основних бірж на кшталт NYSE чи Nasdaq. Однак пошук Deep Fission на OTCQB не дає результатів, а в реєстраційній формі S-1 стартап стверджує, що його акції ніколи не були у вільному публічному обігу.

У відповідь на запитання TechCrunch у Deep Fission відмовилися коментувати ситуацію, пославшись на «тихий період» перед IPO.

Нове публічне розміщення на Nasdaq відбувається вже за класичною схемою IPO і може оцінити компанію максимум у $1,66 млрд. Це чимала цифра для бізнесу, який ще рік тому мав труднощі із залученням раунду фінансування на $15 млн.

Ще дивніше те, що картина, змальована у формі S-1, поданій 20 травня, виглядає навіть похмурішою, ніж у грудневому файлі до SEC. Графік запуску першого реактора зсунувся. Якщо у грудні компанія розраховувала досягти критичності — моменту, коли ланцюгова ядерна реакція стає самопідтримуваною, — до липня 2026 року, то тепер взагалі не береться давати оцінки.

Deep Fission зазначає, що зараз бурить тестову свердловину. Але при цьому компанія вже втратила багато грошей.

Одна річ не змінилася: у новій формі S-1 зберігся той самий застережний висновок про «безперервність діяльності», який був і в грудні. Якщо Deep Fission не завершить IPO, протягом найближчих 12 місяців у неї може закінчитися фінансування.

Фінансове становище стартапу за останні місяці навіть погіршилось. Станом на березень його кумулятивний дефіцит виріс до $88,1 млн із $56,2 млн. За останні півтора місяця грошові кошти та їхні еквіваленти скоротилися на $6,4 млн, або приблизно на 7%.

З технічного боку Deep Fission заявляє, що тепер пріоритезує буріння — можливо, фактичне визнання того, що «просто зробити дірку в землі» значно складніше, ніж здається.

Компанія каже, що в березні почала буріння першої з трьох тестових свердловин. Вона буде використовуватися для збору даних «на глибині до 6000 футів». Діаметр свердловини становить 8 дюймів — це значно менше, ніж потрібно для комерційної експлуатації.

Перехід від тестової свердловини до промислового масштабу, ймовірно, буде дуже складним. Deep Fission заявляє, що їй потрібні свердловини діаметром 30–50 дюймів і глибиною близько 1 милі, хоча конкретних параметрів ще не обрано. Навіть у мінімальному варіанті ці свердловини будуть більшими за типові для нафтової й газової галузі. І поки Deep Fission не знатиме, наскільки великий отвір здатна пробурити, їй буде важко фіналізувати конструкцію реактора.

Що ж змінилося з грудня, щоб обґрунтувати більший обсяг розміщення при дев’ятизначній оцінці? Компанія отримала $80 млн інвестицій в капітал, включно з $20 млн від девелопера дата-центрів Blue Owl, який також підписав необов’язковий меморандум про взаєморозуміння щодо майбутніх електростанцій. Втім, навіть цього виявилось недостатньо, щоб зняти ризик щодо безперервності діяльності. Теоретично можливо, що Deep Fission має якийсь позитивний апдейт, який не потрапив до S-1, але в це важко повірити з огляду на важливість майбутнього IPO.

Набагато вірогідніше, що компанія та її інвестори намагаються скористатися нинішнім інтересом інвесторів до ядерної енергетики поділу. Лише минулого місяця ядерний стартап X-energy вийшов на біржу через збільшене IPO. Але на відміну від Deep Fission, X-energy уже генерує виручку і значно просунувся в процесі ліцензування в Комісії з ядерного регулювання США — контраст, який добре нагадує: у галузі, де ентузіазм часто випереджає технічну та регуляторну реальність, оцінка й реальний прогрес — це не одне й те саме.

Поки що не зовсім зрозуміло, що саме штовхає Deep Fission до IPO, але технологічний чи комерційний прорив до цих факторів, схоже, не належить.

Джерело

TechCrunch

Два роки тому в IBM усвідомили, що в портфелі спортивних партнерств бракує однієї важливої ліги — Формули‑1.

Формула‑1 стала одним з найпопулярніших видів спорту у світі, особливо у США, де серіал Netflix «Drive to Survive» показав робоче життя пілотів і перетворив їх на зірок маскульту. Цей технологічно насичений спорт також став магнітом для IT‑компаній на кшталт AWS, Oracle та Anthropic, які співпрацюють з командами заради спонсорської присутності та для надання інструментів аналітики даних і ШІ, що можуть дати конкурентну перевагу.

Коли IBM шукала наступне велике спортивне партнерство, не дивно, що вибір випав на F1 і одну з її найзнаковіших команд — Scuderia Ferrari HP.

«Це найтитулованіша команда в історії», — сказала Камерін Стенгаус, віцепрезидентка IBM з партнерств у сфері спорту та розваг, в коментарі для TechCrunch.

У центрі цієї співпраці — те саме, що спонукає й інші команди працювати з техногігантами: доступ до більш просунутих технологічних рішень, які допомагають максимально використати, насамперед, штучний інтелект. За словами Стенгаус, одна з найцікавіших рис спорту — величезні обсяги даних, які можна використовувати, щоб люди краще зрозуміли й прийняли ШІ.

«Вони реально бачать, як це їм служить», — говорить вона про використання ШІ в спортивному сторітелінгу.

Партнерство IBM і Ferrari зосереджене саме на ідеї сторітелінгу — підвищенні залученості фанів шляхом повного оновлення технологій, які лежать в основі фан‑додатку Ferrari. Для цього Ferrari запросила Стефано Палларда на нову посаду — «керівник з розвитку фанів». За його словами, головний виклик для команди — не просто дістатися до фанів, а «змусити кожного з них відчути, що ми його знаємо».

«Це починається з того, що ми беремо дані з траси та перетворюємо їх на контент, який легко сприймати й цікаво дивитися», — пояснив він TechCrunch.

Команди обробляють мільйони точок даних щосекунди під час кожної гонки, фіксуючи кожен рух пілота і боліда. Перетворити це на контент, з яким можуть взаємодіяти вболівальники, — лише один із способів, як корпоративний ШІ допомагає бізнесу краще спілкуватися зі своєю аудиторією.

Серед 11 команд Ferrari — одна з небагатьох (разом із McLaren та Williams), яка розвиває власний фан‑додаток, а не покладається лише на соцмережі або офіційні платформи F1. Це показує, як спорт поступово вчиться монетизувати свою глобальну фан‑базу.

Частина змін у додатку Ferrari була доволі простою — наприклад, поява італійської мови. Попри те, що Ferrari — італійська компанія і чимало її фанів — італійці, фан‑додаток до партнерства з IBM не мав італійської локалізації.

Стенгаус каже, що старий додаток Ferrari був радше місцем, куди люди заходили за деталями перегонів — і одразу виходили. Новий додаток містить ігри, де фанати можуть змагатися один з одним, нові згенеровані ШІ підсумки гонок, більше закулісних історій про команду та пілотів, розділ для прогнозів, а також ШІ‑асистента, до якого вболівальники можуть звертатися із запитаннями.

«У нас двоє пілотів, але чи знали ви, що для зміни колеса потрібно 24 людини, які одночасно працюють дві секунди?» — наводить Стенгаус приклад, додаючи, що саме історії допомагають фанам відчувати себе ближчими до команди.

На відміну від інших спортивних додатків, над якими працювала IBM, головний фокус застосунку Ferrari — сторітелінг. Команда хоче, щоб фанати користувалися додатком протягом усього року, а не лише кілька тижнів, як це буває з турнірами на кшталт Masters. За словами Стенгаус, показники залученості користувачів поступово зростають відтоді, як IBM долучилася до проєкту: зокрема, на 62% збільшилася активність у додатку протягом гоночних вікендів.

Паллард розповідає, що команда використовує ШІ для аналізу сигналів залученості у додатку — наприклад, який контент користувачі найчастіше читають та який настрій мають їхні повідомлення.

«Це допомагає нам зрозуміти, що найбільше відгукується в тіфозі [прізвисько фанів Ferrari] і безпосередньо впливає на те, як ми формуємо наш сторітелінг і як подаємо контент», — говорить він.

Команда планує ще глибше зануритися в персоналізацію та створювати більш занурювальні фан‑досвіди.

Розробники додатку також зважали на те, що фан‑база Ferrari стала значно різноманітнішою, ніж навіть п’ять років тому. Торік F1 оприлюднила статистику, згідно з якою 75% нових фанів — жінки, причому значна частина з них належить до покоління Z. Особливо приваблює жінок F1 Academy — жіноча гоночна серія, мета якої — виховати наступне покоління пілоток. Але ці нові вболівальники, як і давні, хочуть одного — більшого.

«Вони просять більше даних, більше інсайтів, більше функцій — і ми маємо це забезпечити», — каже Паллард. — «Разом з IBM наше бачення на найближчі п’ять років — зробити так, щоб кожен фан відчув, ніби досвід створено спеціально для нього, незалежно від того, з нами він уже 30 років чи 30 днів. Так формується лояльність, яка зберігається надовго».

Джерело

TechCrunch

Атаки шпигунським ПЗ на журналістів, правозахисників і політичних опонентів уже давно не є рідкістю чи екзотикою. На початку 2025 року WhatsApp повідомив близько 90 користувачів — переважно журналістів і представників громадянського суспільства по всій Європі — що вони стали мішенню ізраїльської компанії Paragon Solutions. За кілька місяців Apple розіслала попередження новій групі користувачів iOS; цифрова експертиза підтвердила, що двоє з них, обидва журналісти, були атаковані шпигунською програмою Paragon Graphite через «zero‑click» вразливість — їм навіть не потрібно було натискати на посилання, щоб пристрій зламали. Це не поодинокі випадки. Це — нова норма.

За останні 15 років дослідники безпеки задокументували безліч випадків, коли урядові хакери цілеспрямовано атакували й успішно компрометували журналістів, правозахисників, критиків і політичних опонентів.

Такі атаки спираються на дорогі, складні й малопомітні інструменти, які дозволяють зламувати й встановлювати шпигунське ПЗ на комп’ютери, але насамперед на смартфони, що зберігають практично всі дані про щоденне життя людини.

Шпигунські програми дають операторам майже повний доступ до пристрою та даних жертви. Спецслужби можуть записувати дзвінки, викрадати листування, отримувати доступ до фотографій, вмикати камеру й мікрофон для запису навколишніх звуків і розмов поблизу. Шпигунське ПЗ зазвичай також відстежує місцеперебування людини в режимі реального часу.

У відповідь на такі загрози технологічні гіганти впровадили для користувачів додаткові засоби захисту. Зокрема, Apple, Google та Meta пропонують опційні функції, спеціально розроблені для протидії цілеспрямованим атакам шпигунським ПЗ.

Загалом такі режими додають рівень безпеки, іноді за рахунок вимкнення або обмеження частини звичайних можливостей. Це компроміс, але автор матеріалу зазначає, що користується цими функціями давно і не вважає їх надто обтяжливими чи дратівливими.

Технологічні компанії, дослідники безпеки, які багато років вивчають шпигунське ПЗ, а також редакція TechCrunch рекомендують увімкнути ці функції, якщо ви підозрюєте, що можете бути об’єктом державного стеження через те, хто ви або чим займаєтесь. Навіть якщо ви не в групі підвищеного ризику, ці інструменти допоможуть краще захистити ваші дані від потрапляння до чужих рук.

Жоден захист не є ідеальним, і боротьба з вразливостями — це постійний процес. Розробники шпигунських інструментів знаходять нові способи зламувати телефони й сервіси, а розробники ПЗ аналізують ці атаки й реагують на них. І так по колу.

Але це не означає, що такими функціями не варто користуватися. Навпаки — їхня ефективність уже доведена.

«Ці функції безкоштовні, їх легко увімкнути, і це найкращий захист, який ми сьогодні маємо проти складного шпигунського ПЗ», — каже Руна Сандвік, дослідниця безпеки, яка понад десять років захищає журналістів та інші вразливі спільноти. «Якщо ці налаштування заважатимуть тому, що вам потрібно зробити, їх можна так само легко вимкнути — отже, увімкнути й спробувати коштує дуже мало».

Нижче — короткий огляд цих функцій та інструкції, як їх активувати.

Режим блокування Apple (Lockdown Mode)

Режим блокування Apple доступний на всіх пристроях компанії, включно з iPhone. Apple попереджає, що після його ввімкнення «пристрій не працюватиме так, як зазвичай». Натомість він стане суттєво захищенішим.

Є підтвердження, що режим блокування вже допомагав відбивати атаки. Лабораторія Citizen Lab виявила, що він заблокував одну зі спроб зараження шпигунським ПЗ Pegasus від NSO Group. А у березні цього року Apple заявила, що ще ніколи не фіксувала успішних атак на пристрої з увімкненим Lockdown Mode.

Після активації режиму блокування на вашому пристрої змінюється таке:

• В iMessage за замовчуванням блокуються вкладення, окрім деяких зображень, відео та аудіо.
• Посилання й попередній перегляд у iMessage блокуються й відображаються як звичайні, неактивні веб‑адреси. (Якщо потрібно, ви можете скопіювати адресу й вставити її в Safari чи інший браузер.)
• Під час перегляду в Safari блокуються шрифти, певні зображення та деякі веб‑технології.
• Вхідні дзвінки FaceTime блокуються, якщо ви не контактували з цією людиною раніше або протягом останніх 30 днів.
• Недоступні спільний екран, передавання контенту через SharePlay і Live Photos.
• Вхідні запрошення в сервіси Apple блокуються, якщо ви раніше не надсилали запрошення цій людині.
• Функція «Фокусування» і пов’язані статуси можуть працювати не так, як зазвичай.
• Game Center вимикається.
• Під час надсилання фотографій із них забирається інформація про місцеперебування.
• «Спільні альбоми вилучаються з додатка Фото, а нові запрошення в спільні альбоми блокуються».
• Щоб під’єднати пристрій до аксесуара чи комп’ютера, потрібно спочатку розблокувати його. Якщо мова про Mac на власних процесорах Apple, комп’ютер треба розблокувати й підтвердити підключення паролем.
• Пристрій не під’єднується автоматично до відкритих або публічних Wi‑Fi‑мереж, а з несекюрних мереж, до яких він був підключений раніше, буде від’єднано.
• Телефон не зможе працювати в мережах 2G і 3G.
• Неможливо встановити конфігураційні профілі або зареєструвати пристрій у системах Mobile Device Management.

Щоб увімкнути Lockdown Mode, зайдіть у «Налаштування», відкрийте розділ «Конфіденційність і безпека» та прокрутіть до «Режим блокування». Після активації пристрій перезапуститься.

Автор статті зазначає, що користується режимом блокування вже кілька років. Спершу деякі сайти працювали некоректно, але з часом це майже зникло. Крім того, можна точково вимикати Lockdown Mode для окремих сайтів і додатків, не відключаючи його повністю. Є певні особливості, але до них можна звикнути.

Програма розширеного захисту Google (Advanced Protection Program)

Google запустила Advanced Protection Program у 2017 році. Ця програма покликана зробити ваш обліковий запис Google стійкішим до атак з боку зловмисників різних типів.

У межах Advanced Protection Program доступні такі можливості:

• Обмеження доступу сторонніх сервісів та додатків до вашого облікового запису Google; доступ надається лише з вашого дозволу.
• Увімкнене «глибоке сканування Gmail» (Deep Gmail Scans), що перевіряє вхідні листи на фішинг і шкідливий вміст.
• Увімкнено Google Safe Browsing у Chrome, який попереджає при переході на небезпечні сайти чи завантаженні шкідливих файлів.
• На Android можна встановлювати застосунки й ігри лише з легітимних магазинів.
• Якщо хтось намагається зайти у ваш обліковий запис, Google вживає додаткових кроків, щоб переконатися, що це справді ви.

Щоб увімкнути Advanced Protection, перейдіть на офіційну сторінку програми та натисніть «Get Started». Вам запропонують увійти в обліковий запис Google та виконати інструкції.

Спочатку потрібно додати фізичний ключ безпеки (або програмний passkey) як додатковий фактор автентифікації, окрім пароля. Також слід додати резервний номер телефону й email або використати запасний passkey чи фізичний ключ.

Режим Advanced Protection на Android

Запроваджений минулого року й очевидно натхненний режимом блокування Apple, режим Advanced Protection на Android пропонує схожий рівень захисту для мобільної ОС Google.

Android Advanced Protection Mode забезпечує такі функції безпеки:

• Увімкнений Google Play Protect, який захищає від шкідливих та небажаних застосунків і перевіряє всі додатки на «шкідливу поведінку».
• Неможливо встановлювати застосунки з невідомих джерел; оновлення раніше встановлених застосунків з таких джерел блокуються.
• Увімкнено Memory Tagging Extension (MTE) на підтримуваних пристроях — це апаратний механізм захисту від певних типів вразливостей.
• Пристрій автоматично блокується, якщо фіксує підозрілу активність, «характерну для крадіжки», наприклад раптовий і швидкий рух. Для цього використовуються дані з датчиків руху, Wi‑Fi та Bluetooth.
• Пристрій автоматично блокується, якщо надовго опиняється офлайн.
• Телефон автоматично перезавантажується, якщо був заблокований 72 години. Це ускладнює витягнення даних за допомогою спеціальних пристроїв для зламу телефонів, зокрема інструментів Cellebrite.
• Коли пристрій заблокований, USB‑з’єднання блокуються.
• Google сканує «небажані та потенційно шкідливі повідомлення».
• Посилання в повідомленнях від невідомих контактів у додатку Messages будуть позначені як ризиковані.
• Блокується підключення до мереж 2G.
• Google визначає спам‑дзвінки.
• Доступна функція фільтрації вхідних дзвінків і автоматичної відмови від спаму (у певних регіонах).
• Увімкнено Android Safe Browsing для захисту від шкідливих сайтів.
• Chrome автоматично примусово використовує HTTPS‑шифрування для всіх сайтів.
• Частина функцій JavaScript вимикається, зменшуючи площу для потенційних атак через браузер.

Також можна активувати Intrusion Logging — додаткову опцію, яка допомагає дослідникам вивчати атаки шпигунського ПЗ.

Щоб увімкнути Advanced Protection Mode на Android, відкрийте «Налаштування», перейдіть у «Безпека й конфіденційність», у блоці «Інші налаштування» виберіть «Розширений захист» і далі «Захист пристрою».

Строгі налаштування облікового запису WhatsApp (Strict Account Settings)

WhatsApp користуються понад 3 млрд людей, серед них і ті, хто перебуває в полі зору добре фінансованих урядових структур.

Попит на інструменти для злому WhatsApp настільки високий, що вразливості можуть коштувати мільйони доларів — і вони справді працюють. У 2019 році WhatsApp викрив кампанію з використанням шпигунського ПЗ NSO Group, яка націлювалася приблизно на 1200 користувачів. На початку минулого року WhatsApp виявив ще одну операцію, в межах якої шпигунське ПЗ торкнулося близько 90 користувачів у Європі.

У відповідь на це сервіс на початку цього року запустив Strict Account Settings — опційний режим, який автоматично вмикає низку налаштувань конфіденційності й безпеки (залежно від операційної системи).

На Android та iOS Strict Account Settings активує:

• Двоетапну перевірку (two‑step verification).
• Сповіщення безпеки, які попереджають, якщо контакт змінив телефон, перевстановив WhatsApp або якщо зловмисник перехопив обліковий запис.
• Блокування вкладень і медіа (фото, відео) від невідомих відправників за замовчуванням.
• Вимкнені попередні перегляди посилань.
• Дзвінки з невідомих номерів переводяться в беззвучний режим.
• Під час дзвінків приховується ваша IP‑адреса.
• Ваша профільна інформація й активність (останній онлайн, фото профілю, статус «Про себе») приховані від людей, які не є вашими контактами або не входять до заздалегідь створеної групи.
• Додавати вас до групових чатів можуть лише контакти або учасники попередньо створеної групи.

Щоб увімкнути цю функцію, на основному пристрої відкрийте «Налаштування» у WhatsApp, перейдіть до «Конфіденційність», прокрутіть до розділу «Додатково» (Advanced) і активуйте Strict Account Settings.

Джерело

TechCrunch

Біотехнологічна компанія з «де-вимирання» знову опинилася в заголовках, космічний апарат Smile стартував у місію зі спостереження за магнітним щитом Землі, а нове дослідження поставило під сумнів існування водяних шлейфів на Європі. Крім того, версія V3 ракети Starship від SpaceX уперше здійснила запуск. Огляд найцікавіших наукових новин тижня.

Курчата зі штучних яєць

Colossal Biosciences, біотехнологічна компанія «де-вимирання», найбільш відома своїми планами відродити страшного вовка, оголосила, що вивела 26 здорових курчат зі штучних, надрукованих на 3D-принтері шкаралуп яєць. За словами компанії, це крок до її мети — повернути до життя гігантського моа з Південного острова (Dinornis robustus), величезний птах, який вимер приблизно 600 років тому, а також додо.

Штучна шкаралупа Colossal складається з напівпроникної кремнієвої мембранної решітки, яка пропускає кисень, але захищає вміст, і жорсткої опорної чаші, що все утримує. Ембріон беруть з яйця, відкладеного звичайною куркою.

«У поточному робочому процесі вчені протягом 24–48 годин після відкладення оглядають яйця, відкладені справжніми курми, обирають життєздатні зразки й переносять їхній вміст — без шкаралупи — у конструкцію штучного яйця», — пояснила Colossal у блозі. «Уся початкова біологія, від запліднення до відкладення, все ще відбувається в живому птахові. Для застосувань де-вимирання штучне яйце призначене як пізня стадія інкубації, а не місце генетичного втручання».

Моа відкладали яйця приблизно вісім разів більші за яйце ему, тож жоден сучасний вид не може стати сурогатною матір’ю для всього циклу. Colossal розглядає нікобарського голуба як можливого сурогатного «виробника яєць» для проєкту додо, а для моа — ему або тинаму.

Методи Colossal і її цілі щодо де-вимирання вже не раз критикували. Багато науковців ставлять під сумнів доцільність фокусування на відродженні вимерлих видів, коли нині існує чимало зникаючих видів, які могли б отримати користь від подібних технологій. У Colossal запевняють, що їхня система може застосовуватися й у природоохоронних цілях. І так само, як деякі дослідники вважають, що «страшні вовки» Colossal — це не справжні страшні вовки, а генетично модифіковані сірі вовки, скептики закликають обережно ставитися і до останнього успіху компанії.

«Можливо, вони зможуть використати цю технологію, щоб створити генетично модифікованого птаха, але це просто генетично модифікований птах. Це не моа», — сказав еволюційний біолог Вінсент Лінч з Університету Баффало в коментарі Associated Press. «Це не штучне яйце, бо ви вже залили туди всі інші компоненти, які роблять його яйцем. Це штучна шкаралупа», — додав він.

Космічний апарат Smile вивчатиме «невидимий щит» Землі

Європейське космічне агентство (ESA) та Академія наук Китаю (CAS) запустили спільну місію для отримання перших рентгенівських спостережень магнітного щита Землі та вивчення його реакції на сонячний вітер. Апарат також спостерігатиме північне сяйво в ультрафіолетовому діапазоні протягом відрізків по 45 хвилин — довше, ніж будь-яка попередня місія.

Solar wind Magnetosphere Ionosphere Link Explorer, або Smile, обладнаний рентгенівською камерою та ультрафіолетовою камерою, а також аналізатором легких іонів і магнітометром. Він стартував 19 травня на ракеті Vega-C із космодрому у Французькій Гвіані й очікується, що почне збирати дані в липні.

«Ми ось-ось станемо свідками того, чого ніколи раніше не бачили — невидимої броні Землі в дії», — сказав генеральний директор ESA Йозеф Ашбахер.

«Дані, які збере Smile, допоможуть нам краще зрозуміти планету Земля та нашу Сонячну систему загалом», — додав науковий керівник місії Smile від ESA Філіп Ескубе. — «А отримані результати вдосконалять наші моделі магнітного оточення Землі, що зрештою може допомогти убезпечити наших астронавтів і космічні технології на десятиліття вперед».

Водяні шлейфи на Європі? Можливо, їх немає

Новий аналіз даних Космічного телескопа Габбла змусив науковців засумніватися в попередніх висновках про те, що супутник Юпітера Європа викидає у космос шлейфи водяної пари. Довгий час вважалося, що тріщини в крижаній корі Європи можуть пропускати назовні воду з її підповерхневого океану, і в 2014 році дослідники заявили, що знайшли свідчення такого явища. Але, проаналізувавши 14 років даних спектрографа STIS телескопа Габбла, частина тієї ж команди тепер каже, що попередній висновок «більше не виглядає настільки переконливим».

«Докази існування водяних шлейфів на Європі не настільки сильні, як ми вважали раніше», — зазначив доктор Курт Резерфорд з Південно-західного науково-дослідного інституту (SwRI), один із авторів статті 2014 року. «Однією з труднощів тоді було визначити точне положення Європи в контексті зображення, — сказав він. — Спосіб, у який працює Габбл, залишав певну невизначеність щодо розташування відносно центру кадру. Якщо положення Європи було зміщено всього на один-два пікселі, це могло вплинути на інтерпретацію даних».

У новому дослідженні вчені проаналізували випромінювання Лайман-альфа, пов’язане з атомами водню. «Наш повторний аналіз знизив нашу початкову 99,9-відсоткову впевненість у існуванні шлейфів до менш ніж 90 відсотків», — сказав провідний автор роботи доктор Лоренц Рот з Королівського технологічного інституту KTH. — «Цього просто недостатньо, щоб підтримувати рівень упевненості, який ми декларували тоді». За їхніми словами, попередні результати могли ґрунтуватися на статистичному шумі.

Втім, можливість існування водяних шлейфів на Європі все ще не відкидається, і вже незабаром ми можемо отримати значно більше даних про те, що відбувається на цьому супутнику. У 2024 році NASA запустило місію Europa Clipper для вивчення крижаного місяця. Очікується, що апарат дістанеться Юпітера у квітні 2030 року й здійснить перший проліт повз Європу наступного року.

Джерело

Engadget

NASA оприлюднило знімки, які міжпланетний апарат Psyche зробив під час гравітаційного маневру біля Марса на шляху до металевого астероїда 16 Psyche. На одному з фото, яке ви бачите вище, зображено подвійне кільцеве кратерне утворення Гюйгенса. Psyche зафіксував цей кратер діаметром близько 290 миль (близько 467 км) невдовзі після найближчого зближення з планетою. Різні кольори на зображенні зумовлені відмінностями в складі пилу, піску та корінних порід, але NASA посилило колірну насиченість, щоб ці відмінності були помітнішими.

Psyche також зміг отримати високоякісне фото південного полюса Марса після проходження точки максимального зближення. Південний полюс Червоної планети має великі поля водяного льоду, які зберігаються в такому стані протягом усього року, і на зображенні вони виглядають як яскраві ділянки.

Перш ніж зробити ці детальні знімки, апарат сфотографував Марс у вигляді тонкого серпа. Це був вигляд планети з великої висоти, коли її поверхня відбивала сонячне світло. За даними NASA, цей «серп» здавався яскравішим і тягнувся далі за видиму поверхню, оскільки сонячне світло також відбивалося від запиленої атмосфери Марса.

Джерело

Engadget

Індійський стартап SolarSquare, що займається даховими сонячними електростанціями та допомагає домогосподарствам і житловим комплексам переходити на сонячну енергію, веде завершальні переговори щодо залучення нового раунду фінансування після того, як у грудні 2024 року отримав найбільшу в країні інвестицію у сонячну енергетику від венчурних фондів.

B Capital та Lightspeed Venture Partners мають намір спільно очолити раунд Series C, який може оцінити SolarSquare у $450–500 млн і принести компанії $55–60 млн нового капіталу, повідомили кілька обізнаних джерел. Це означатиме більш ніж подвоєння вартості SolarSquare приблизно за 18 місяців — свідчення зростаючої впевненості інвесторів у ринок житлової сонячної енергетики Індії.

Lightspeed Venture Partners раніше очолював раунд Series B обсягом $40 млн за оцінки компанії близько $200 млн post-money у грудні 2024 року. Цього разу, за словами одного з джерел, фонд інвестує через свій growth-фонд, який вже підтримував, зокрема, Razorpay — провідну платіжну платформу Індії — та сервіс експрес-доставки Zepto.

Очікується, що в угоді також візьме участь чинний інвестор Elevation Capital. Переговори нині на просунутій стадії, і закриття раунду прогнозується наступного місяця. Умови можуть змінитися, оскільки фінансування ще не фіналізовано. За даними платформи Tracxn, SolarSquare загалом залучив $61,1 млн акціонерного капіталу.

Індія поставила за мету до 2030 року досягти 500 гігават встановленої потужності від відновлюваних джерел енергії, причому більше половини має забезпечити сонячна енергетика. У 2025 році країна стала третім у світі виробником сонячної енергії після Китаю та США. Сукупна встановлена потужність сонячних електростанцій в Індії зросла з приблизно 3 ГВт у 2014 році до понад 150 ГВт у 2026-му, частково завдяки державним стимулам і субсидіям, спрямованим на прискорення впровадження дахових СЕС.

Заснований у 2015 році й зареєстрований у Мумбаї стартап SolarSquare позиціонує себе як повнофункціональну платформу для житлової сонячної енергетики на ринку, який залишається дуже фрагментованим і де домінують невеликі локальні інсталятори та дилерські мережі, пов’язані з виробниками компонентів, такими як Tata Power, Waaree Energies, Luminous Power Technologies та Exide Industries. Стартап проєктує, встановлює й обслуговує дахові сонячні системи для приватних будинків, житлових товариств (типові для індійських міст багатоквартирні комплекси та закриті житлові спільноти) та підприємств. Згідно з даними на сайті компанії, SolarSquare встановив понад 150 мегават сонячних потужностей і працює у 29 містах дев’яти штатів Індії.

За словами одного з джерел, SolarSquare вже забезпечив сонячною енергією майже 50 000 домогосподарств і близько 400 житлових товариств. Стартап також розгорнув дахові СЕС для великих корпоративних клієнтів, серед яких Swiggy, Zepto та iD Fresh Food.

Нині основну частку бізнесу SolarSquare становлять саме житлові клієнти та житлові товариства, стверджують обізнані джерела. Компанія останніми роками цілеспрямовано скорочує частку низькомаржинальних промислових дахових проєктів.

За даними джерела, знайомого з показниками компанії, стартап перевищив річний «run rate» виручки у понад ₹10 млрд (близько $104 млн) у сегменті домогосподарств і житлових товариств разом. Також SolarSquare планує цього року довести портфель житлових сонячних установок до 200 мегават.

У SolarSquare відмовилися коментувати ситуацію. B Capital, Lightspeed Venture Partners та Elevation Capital не відповіли на запити щодо коментарів.

Джерело

TechCrunch

Фонд з прав на публікацію робіт Ансела Адамса оприлюднив заяву, в якій засудив несанкціоноване використання імені фотографа та його твору для створення «AI-генерованої кольорової версії» роботи Адамса «Moonrise, Hernandez, New Mexico». За даними фонду, цей твір минулого місяця виставлявся на продаж на The Photography Show, організованому Асоціацією міжнародних дилерів фотографічного мистецтва (AIPAD). За словами фонду, експозиція галереї Danziger Gallery «експлуатувала ім’я Ансела, його репутацію та його найзнаковіше зображення, при цьому не вказавши жодного людського художника, відповідального за його створення».

Цікаво, що фонд не висловив претензій до самого використання ШІ, зауваживши, що Адамс «виявився напрочуд далекоглядним і захопленим потенціалом комп’ютерів для трансформації фотографії». Проблема, за твердженням фонду, у тому, що організатор виставки нібито просто напряму використав роботу художника, аби заробити на ній гроші.

«Фонд не був проконсультований і не був повідомлений до появи цієї роботи, — заявили в Ansel Adams Publishing Rights Trust. — Після того як нас поінформували, ми в реальному часі зв’язалися з Джеймсом Данцігером, повідомивши його про права Фонду і попросивши прибрати роботу. Кореспонденція, надана Фонду, показує, що, попри нашу офіційну ноту, пан Данцігер згодом використав ім’я Ансела, назву “Moonrise” та презентацію на AIPAD, просуваючи запропонований комерційний проєкт з AI-колоризації за участю спадщини інших художників».

У заяві також засуджується несанкціоноване використання імені та робіт митця в комерційних цілях. Інцидент названо «кричущим провалом етичного та професійного судження».

Джерело

Engadget

У відкритому інтернеті сьогодні можна знайти до 90% інформації про людину — від фото до домашньої адреси. Канал HackYourMom нагадує: значна частина цих даних потрапляє в публічний простір не через витоки баз, а через звичайні пости в соцмережах, зокрема про дітей. І саме ці «невинні» публікації стають інструментом для шахраїв.

Від телефонних довідників до повного досьє в Google

Ще кілька років тому існували відкриті бази домашніх телефонів, де за прізвищем можна було дізнатися не лише номер, а й адресу проживання. Для цього не потрібно було звертатися до «чорного ринку» даних — достатньо було пошуку в Google.

Сьогодні обсяг відкритої інформації ще більший:

• фото в соціальних мережах
• лайки та коментарі
• реєстрації ФОП
• старі домашні телефони й пов’язані з ними адреси

Усе це формує детальний профіль людини, доступний будь-кому. І якщо для бізнесу це часто питання таргетингу реклами, то для злочинців — готовий інструмент для маніпуляцій і шахрайства.

Як фото дітей перетворюються на інструмент обману

Окрема вразлива категорія — зображення дітей. Історії, коли фото дитини крадуть зі сторінки в соцмережі й використовують у шахрайських схемах «збору коштів на лікування», уже не поодинокі.

Один із описаних випадків виглядає максимально тривожно:

• шахраї знаходять випадкову сторінку у Facebook
• беруть фото дитини
• друкують його й виходять «збирати гроші на лікування»

Мати цієї дитини, їдучи на роботу, з вікна машини бачить на вулиці чоловіка з плакатом, де — фото її власної дитини. Людина збирає гроші, використовуючи її зображення без жодного стосунку до реальної ситуації.

Це показує, що будь-яке опубліковане фото може бути вирване з контексту й використане проти родини — без зламу акаунтів, просто через відкритий доступ.

«Перший клас» як підказка для злочинців

Окремий ризик — традиційні «святкові» пости на кшталт:

• «Ідемо в перший клас»
• фото біля школи з видимою назвою або емблемою
• геолокація навчального закладу

Такі публікації фактично дають стороннім людям:

• вік дитини
• місце, де вона регулярно буває
• приблизний час, коли вона там з’являється

У поєднанні з іншими відкритими даними (прізвище, місто, контакти батьків) це створює повноцінну карту для потенційних зловмисників — від шахраїв до тих, хто може спробувати встановити особистий контакт із дитиною.

Чому «звичайний пост» — це вже персональні дані

Ключова проблема в тому, що користувачі часто не сприймають свої публікації як щось чутливе. Фото з лінійки, селфі біля під’їзду, згадка району проживання, старий домашній номер — усе це здається дрібницями.

Насправді:

• кожен окремий фрагмент інформації може здаватися безпечним
• але в сукупності вони складаються в повну картину життя родини
• ця картина доступна будь-кому без жодних технічних навичок — достатньо вміти користуватися пошуком

І саме тому будь-який контент, який стосується дітей, варто розглядати як потенційно чутливі персональні дані, а не як «просто фото для друзів».

Джерело

YouTube: «Перший клас і геолокація: Як ми самі безкоштовно зливаємо своїх дітей шахраям?»

Telegram часто сприймають як безпечний і майже анонімний месенджер, особливо на тлі інших платформ. Однак рекомендації з каналу HackYourMom показують: відчуття повної невидимості тут оманливе. Навіть якщо в профілі немає імені чи нікнейма, залишити по собі мінімум слідів значно складніше, ніж здається.

Як спецботи «розмотують» акаунт за одним повідомленням

Ключовий інструмент деанонімізації в Telegram — спеціальні боти та сервіси так званого «пробиву». Їхня логіка проста:

• береться будь-яке ваше повідомлення в чаті або особистій розмові;
• це повідомлення пересилають спеціальному боту;
• бот аналізує технічні дані й видає, в яких чатах і групах присутній власник цього акаунта.

На основі такого аналізу можна:

• побачити, у яких групах ви складаєтеся;
• зібрати ваші публічні коментарі;
• відновити контекст спілкування в різних спільнотах.

Навіть якщо в Telegram-профілі замість нікнейма стоїть смайлик чи набір спецсимволів, це не рятує. Акаунт ідентифікується не лише за видимим ім’ям, а за сукупністю технічних і поведінкових ознак, які боти вміють зчитувати й пов’язувати між собою.

Чому Telegram не є анонімним месенджером

Популярний міф — Telegram «за замовчуванням» анонімний і захищений. Насправді:

• Telegram — не анонімний месенджер. Усе, що ви пишете в публічних і групових чатах, формує ваш цифровий профіль, який можна «розмотати» за допомогою сторонніх інструментів.
• Секретні чати — виняток, але не панацея. Інформація з секретних чатів не доступна для такого аналізу, проте більшість користувачів спілкується саме в звичайних діалогах і групах.

Важливий нюанс: навіть якщо ви не вказуєте ім’я, номер телефону не прив’язаний публічно, а нікнейм замінено символами, ваші дії в чатах залишають сліди, які можна пов’язати між собою.

Проблема шифрування: що реально захищено

Ще одна критична деталь — режим шифрування. У Telegram є два принципово різні типи чатів:

• Секретні чати — використовують end-to-end шифрування.
• Усі інші (звичайні приватні, групові, канали) — не мають end-to-end шифрування за замовчуванням.

Тобто:

• повідомлення в несекретних чатах не захищені end-to-end;
• їх можна розшифрувати за допомогою статичного ключа;
• якщо зламати будь-який телефон учасника такого чату, можна підтягнути історію листування;
• у чат може бути інтегрований бот, який збирає й агрегує інформацію.

У результаті весь масив даних — ваші повідомлення, участь у групах, коментарі — може бути зібраний, структурований і використаний проти вас.

Що це означає для звичайного користувача

Кілька практичних висновків:

• не варто розглядати Telegram як анонімний інструмент спілкування;
• усе, що ви пишете в несекретних чатах, потенційно може бути зібране й проаналізоване;
• навіть відсутність імені чи нікнейма не гарантує, що акаунт не «розмотають» за вашими повідомленнями й активністю.

Telegram залишається зручним месенджером, але рівень приватності тут залежить не лише від налаштувань, а й від того, як і де саме ви спілкуєтеся.

Джерело

https://www.youtube.com/watch?v=Su3Ln5L0Lpc

Ринок штучного інтелекту продовжує перегрівати зарплатні очікування розробників. За даними каналу Tech With Tim, сеньйорні інженери з AI у США сьогодні виходять на рівень компенсацій, який ще кілька років тому здавався фантастичним навіть для Big Tech.

База: від $200 000 до $312 000 на рік

Йдеться про фахівців із досвідом від семи років і більше. Для такого рівня інженерів типова базова зарплата в США коливається приблизно між $200 000 і $312 000 на рік.

Це саме «base salary» — гарантована частина, без урахування бонусів, акцій чи інших змінних компонентів. Уже на цьому рівні мова йде про компенсації, які значно перевищують середні показники навіть у технологічній галузі.

Загальна компенсація: $400 000+ як нова норма

Ключова відмінність ринку AI — структура виплат. До базової ставки додаються:

• річні бонуси;
• акції компанії (stock grants);
• інші форми довгострокової мотивації.

У підсумку загальна компенсація (total compensation) для багатьох сеньйорних AI‑інженерів легко перевищує $400 000 на рік. Саме цей показник дедалі частіше стає орієнтиром для досвідчених спеціалістів, які працюють у провідних компаніях США.

Елітний рівень: майже $1 млн на рік

Окремий сегмент ринку — топові AI‑лабораторії та компанії на кшталт OpenAI. Там компенсації для інженерів можуть сягати понад $900 000 на рік.

Такі пропозиції, як правило, адресовані дуже вузькому колу фахівців, які поєднують кілька факторів:

• наявність PhD;
• наукові публікації;
• досвід роботи в провідних технологічних компаніях;
• багаторічна практика у складних AI‑проєктах.

Фактично йдеться про «еліту» інженерної спільноти, де конкуренція за кадри особливо жорстка.

Що робить сеньйорного AI‑інженера таким дорогим

На цьому рівні роль інженера виходить далеко за межі «просто будувати моделі». До зони відповідальності входить:

• Проєктування систем: розробка архітектури рішень, які впливають на цілі продуктові лінійки, а іноді й на стратегію компанії.
• Менторство: навчання та підтримка молодших розробників, формування інженерної культури в команді.
• Управління командами: координація роботи групи інженерів, участь у плануванні та пріоритизації завдань.
• Хайринг: участь у відборі нових співробітників, оцінка технічного рівня кандидатів.
• Ключові технічні рішення: ухвалення архітектурних рішень, від яких залежить масштабованість, надійність і ефективність продуктів.

Саме поєднання глибокої технічної експертизи з лідерськими та продуктовими навичками й формує той рівень цінності, за який компанії готові платити сотні тисяч доларів на рік.

Джерело

Senior AI engineers are making $400,000 plus in total compensation right now 🤯 — Tech With Tim

Python залишається однією з найзатребуваніших мов у світі розробки — від вебу й автоматизації до data science та AI. Канал Tech With Tim пропонує чіткий, практичний маршрут для тих, хто стартує з нуля й хоче вийти на робочий рівень без місяців хаотичного навчання.

Чому «все й одразу» не працює

Типовий шлях новачка в Python виглядає так: сьогодні Flask, завтра Pygame, післязавтра аналіз даних, потім вебскрейпінг. Результат — десятки напівзроблених проєктів і відсутність упевненості, що ви здатні довести до кінця бодай один повноцінний застосунок.

Ключова проблема — надто широкий фокус на старті. Спроба паралельно охопити веб, ігри, data science, скрипти й автоматизацію дає «кілометр у ширину й сантиметр у глибину». Натомість ефективніша стратегія — спочатку глибоко опанувати базу, а потім свідомо обрати один напрям і зануритися в нього на кілька місяців.

Крок 1. Фундаментальні основи Python

Перший етап — безальтернативний. Жодних фреймворків і «магічних» бібліотек, поки не з’явиться впевненість у базовому синтаксисі.

Що має увійти в фундамент:

• Змінні та типи даних: рядки, числа, булеві значення
• Керування потоком: if/else, цикли for і while
• Функції: оголошення, параметри, аргументи, значення, що повертаються
• Структури даних: списки, словники, кортежі, множини — чим відрізняються й коли яку використовувати
• List comprehensions — характерна для Python конструкція, яку варто зрозуміти рано
• Робота з файлами: читання та запис
• Обробка помилок: блоки try/except/finally

Ціль на цьому етапі — вміти написати невелику програму (приблизно 100–200 рядків) без постійного звернення до документації: просту гру «обери свій шлях», програму для вгадування числа, нескладний скрипт обробки списку. За умови щоденного кодування й структурованого курсу це реалістично зробити за 2–4 тижні.

Крок 2. Об’єктно-орієнтоване програмування — прогалина більшості самоуків

Багато початківців роками обходяться без ООП, але рано чи пізно впираються в стелю. Для Python розуміння об’єктної моделі — критично важливе.

Що потрібно засвоїти:

• Класи й об’єкти: ініціалізація, методи, атрибути
• Спадкування: коли воно доречне, а коли зайве
• Dunder-методи (__str__, __repr__, __len__ тощо) — як Python «під капотом» реалізує додавання, індексацію, обчислення довжини
• Коли ООП, а коли — функції: не все має бути класом, важливо вміти обирати підхід

Грамотне використання ООП не лише впорядковує код, а й дає глибше розуміння того, як працює сама мова.

Крок 3. Модулі, пакети й віртуальні середовища

Наступний шар — організація коду й залежностей, без чого не обходиться жоден реальний проєкт.

Ключові елементи:

• Модулі та пакети: імпорт, розбиття великого скрипта на кілька файлів
• Спеціальні змінні на кшталт __name__ == "__main__" — як Python визначає точку входу
• Менеджмент залежностей: pip, віртуальні середовища, інструменти на кшталт uv
• Робота з вбудованими модулями: random, os, json тощо
• Читання документації: як розібратися з бібліотекою, якої ви ніколи не бачили

На цьому етапі формується навичка мислити не окремими файлами, а проєктами: з залежностями, змінними середовища, структурою директорій.

Крок 4. Обрати один напрям і тримати курс 3–6 місяців

Найважливіший стратегічний крок — свідомо звузити фокус. Після бази й ООП варто обрати одну сферу й триматися її щонайменше від трьох до шести місяців.

Найпоширеніші траєкторії:

• Веброзробка: Django, Flask, FastAPI, бекенд-API
• Data science та машинне навчання: NumPy, pandas, scikit-learn, PyTorch
• Автоматизація й скрипти: робота з файлами, API, вебскрейпінг
• Розробка ігор (радше для навчання, ніж кар’єри): Pygame та подібні інструменти
• Бекенд-розробка: побудова REST/JSON API, робота з базами даних

«Йти вглиб» означає:

• у вебі — створити 3–4 повноцінні застосунки, а не один «клон блогу» за туторіалом
• у data science — виконати 5–6 повних аналізів реальних датасетів від завантаження до висновків

Саме така концентрація дає рівень, з яким можна впевнено проходити співбесіди й претендувати на перші позиції, а не залишатися «вічним початківцем, який пробував усе».

Крок 5. Проєкти трохи вище вашого рівня

Найшвидший спосіб рости — постійно будувати речі, які трохи складніші за те, що ви вже вмієте.

Практичний підхід:

• використовувати туторіали для знайомства з концептом
• одразу після цього створювати схожий, але інший проєкт без підглядання
• завжди доводити проєкти до завершення, навіть якщо вони невеликі

Один завершений застосунок дає більше, ніж п’ять закинутих на середині. Під час роботи над реальними задачами ви неминуче стикаєтеся з багами, нестандартними випадками, необхідністю шукати рішення в документації та на форумах — саме це й формує справжню навичку.

Універсальна порада — обрати 5 популярних ідей проєктів у вашому напрямі (веб, data science тощо) і реалізувати їх, зберігаючи все на GitHub. Це одночасно й резервна копія, і майбутнє портфоліо.

Крок 6. Непоказні навички, які відрізняють професіонала

Є кілька технік, про які рідко говорять на початку, але саме вони відділяють хобі-програміста від розробника, готового до командної роботи.

Варто інвестувати час у таке:

• Читання чужого коду
  Перегляд open source-проєктів на GitHub, вивчення вихідного коду бібліотек, якими ви користуєтеся. Це дає відчуття стилю й архітектури, характерних для досвідчених розробників.

• Повноцінний дебагер, а не лише print
  Уміння крокувати по коду, дивитися значення змінних у процесі виконання й ставити брейкпоінти економить години.

• Тестування
  Навіть базові тести радикально знижують кількість регресій. У Python екосистема на кшталт pytest дозволяє увійти в тему за лічені десятки хвилин.

• Git «по-дорослому»
  Не лише add/commit/push, а й:

• розв’язання merge-конфліктів
• відкат до попередніх комітів
• робота з гілками в команді

• аналіз історії змін

• Командний рядок
  Базові операції — перехід між директоріями, створення й видалення папок, запуск скриптів — стають дедалі важливішими в епоху CLI-інструментів і AI-утиліт.

Ці навички не виглядають «круто» в рекламних банерах курсів, але саме вони формують продуктивність у реальних проєктах.

Довга дистанція з високою віддачею

Python поєднує низький поріг входу з величезною потужністю — особливо в AI та data science, де попит на розробників зараз особливо високий. Але легкий старт не означає легкий шлях до професійного рівня: фундамент вимагає тижнів системної роботи, а впевненість приходить лише після місяців практики.

Робоча стратегія виглядає так:

1. Фундаментальні основи
2. ООП і розуміння внутрішньої моделі мови
3. Модулі, пакети, віртуальні середовища й залежності
4. Вибір одного напряму й глибоке занурення на 3–6 місяців
5. Серія завершених проєктів, трохи складніших за поточний рівень
6. Опанування «інфраструктурних» навичок: Git, дебагер, тести, термінал

Головний принцип — не розпорошуватися. Глибока експертиза в одній ніші відкриває двері до першої роботи чи фрилансу, а вже потім природно додаються інші технології й мови.

Джерело

How I would learn Python programming FAST (If I could start over) — Tech With Tim

У свіжому випуску новин на каналі «Канал Лучкова» зібралися одразу кілька трендів, які можуть визначити вигляд споживчих технологій на найближчі рокі: від експериментів Apple з рідким металом і неінвазивним глюкометром до радикальної AI‑стратегії Google та постквантової криптографії Western Digital.

iPhone Ultra та рідкий метал: найдовша інтрига Apple

Apple повернулася до алюмінію в iPhone 17 Pro, що багато хто сприйняв як крок назад після титану. Виявляється, це радше тимчасовий компроміс: за інсайдерськими даними Instant Digital, компанія вже тестує рідкий метал для майбутніх пристроїв, а першим кандидатом називають складаний iPhone Ultra з цінником близько $2000.

Що таке рідкий метал і чому він важливий

Рідкий метал — це аморфний металевий сплав із поєднанням пружності, міцності та дуже гладкої поверхні. Apple ще у 2010 році купила ексклюзивну ліцензію на цю технологію, але за 15 років вона дісталася лише до одного масового елемента: інструмента для виймання SIM‑карти в iPhone.

Причина інтересу зрозуміла:

• він легший за титан;
• міцніший за алюміній;
• має кращу теплопровідність.

Apple шукає матеріал, який одночасно:
– добре відводить тепло від компонентів;
– не додає ваги;
– виглядає преміально.

Титан виявився важким і сильно гріється, алюміній — легкий і «холодний», але візуально програє титану та хірургічній сталі. Рідкий метал теоретично закриває обидві проблеми, але впирається у вартість виробництва: масштабувати його на сотні мільйонів iPhone поки що надто дорого.

Складаний iPhone Ultra з високою ціною дає змогу «обкатати» дорогий матеріал на нішевому, але маржинальному продукті — так само, як колись OLED‑дисплеї вперше з’явилися в iPhone X, а вже потім спустилися в дешевші моделі. Сценарій може повторитися: спочатку Ultra, а через кілька років — звичайні Pro‑лінійки.

Паралельно, за тими ж витоками, Apple працює над «покращеним титаном». Для умовного iPhone 18 Pro вимальовуються два варіанти — оновлений титан або рідкий метал, якщо вдасться вирішити виробничі обмеження. Але очікувати радикально нового матеріалу вже через кілька місяців у масовій Pro‑лінійці виглядає малоймовірно; більш реалістичним виглядає старт саме з дорогого складаного Ultra.

Apple прискорює розробку неінвазивного глюкометра

Усередині Apple відбувається серйозна перебудова інженерних команд. Новий технічний директор Джонні Сруджі — архітектор переходу Mac на чипи Apple Silicon — почав переформатовувати роботу інженерів і дизайнерів, щоб прискорити проєкти, які роками «застрягли» в лабораторіях.

Глюкометр для Apple Watch як стратегічний проєкт

Перший проєкт, який отримав особливий пріоритет, — неінвазивний глюкометр для Apple Watch. Apple працює над ним понад 10 років, але досі це залишалося «перспективною технологією», далекою від масового продукту.

Ключові кадрові зміни:

• куратором глюкометра став віцепрезидент Цюндзянь Чен — керівник команди, яка створила власні модеми Apple, один із найскладніших інженерних проєктів компанії останніх років;
• за якість і надійність усієї продуктової лінійки тепер відповідає Кейт Берджрон, колишня керівниця продакт‑дизайну й права рука нового CEO Джона Тернуса.

Чому неінвазивний глюкометр — це революція і водночас проблема

Неінвазивний глюкометр вимірює рівень цукру без проколювання пальця. Для 537 млн людей із діабетом у світі це означає відмову від болючих щоденних процедур на користь простого носіння годинника. Для сотень мільйонів людей із переддіабетом — шанс на ранню діагностику, яка може врятувати життя.

Але технічні виклики колосальні:

• оптичні датчики дають неточні показники;
• калібрування має бути індивідуальним для кожної людини;
• температура та зволоження шкіри сильно впливають на результат.

Apple придбала стартап, що працював над цією проблемою, і понад десятиліття тримає розробку в секретній лабораторії — без готового продукту на виході. Тепер, з новим управлінням, проєкт отримав чіткий сигнал: від нескінченних досліджень до реального результату.

Під ті ж кадрові зміни потрапляють й інші довгограючі ініціативи: домашній робот, розумні окуляри Apple та ювілейний iPhone з Liquid Glass Display. Фактично Сруджі перебудовує інженерну машину під нового CEO Тернуса і під хвилю продуктів, яку очікують у найближчі два роки. 2026‑й у цьому контексті виглядає як потенційний злам ринку.

Google I/O: AI‑агенти, що не сплять, і розумні окуляри без дисплея

На конференції Google I/O 2026 компанія продемонструвала бачення, в якому класичний пошуковий рядок, вкладки браузера й ручне перемикання між застосунками відходять у минуле. На їхнє місце приходять AI‑агенти, які працюють автономно й постійно, але вимагають віддати їм майже все цифрове життя користувача.

Нові моделі Gemini та AI‑агенти

Ключові анонси:

• Gemini 3.5 Flash — нова модель, яка перевершує попередню 3.1 Pro в більшості бенчмарків, працює швидше й оптимізована під написання коду. Це відповідь Google на інструменти на кшталт Claude Code для розробників.
• Gemini Omni — мультимодальний флагман, що вміє створювати й редагувати відео, фото й текст за текстовими запитами. На YouTube він уже працює як Shorts Remix, перетворюючи існуючі ролики на нові формати.
• Gemini Spark — персональний асистент, який працює на серверах Google Cloud цілодобово, навіть коли ноутбук вимкнений. Spark планує багатокрокові задачі у фоновому режимі, збирає інформацію з календаря, пошти, інших сервісів і перед покупками чи платежами має запитувати дозвіл користувача.

Google Docs тепер може перетворювати надиктовані думки на структуровані документи, а за наданих дозволів Gemini сам підтягне потрібні дані з Gmail, Google Chat, Drive та інтернету. Навіть Google Keep отримав увагу: сервіс формує списки задач із голосових нотаток, що може перетворити його на реальну нативну альтернативу Apple Notes.

Журналісти звернули увагу, що для демонстрації багатьох функцій на презентації використовували iPhone 17 Pro — прозорий натяк на можливу тісну інтеграцію Gemini з екосистемою Apple в майбутньому.

Розумні окуляри Google і Samsung

Окремий блок — розумні окуляри, створені спільно з Samsung у колаборації з брендами Gentle Monster і Warby Parker. Вони мають вийти восени й працюватимуть на базі Android XR.

Особливості першої версії:

• без вбудованого дисплея;
• взаємодія з Gemini голосом через мікрофони й динаміки;
• функції: переклад у реальному часі, озвучування повідомлень, навігація, фото «з рівня очей».

Фактично це пряма конкуренція лінійці Meta Ray‑Ban. Водночас демонстрація голосових сценаріїв на сцені виглядала не надто переконливо: довгі, штучні промпти, які простіше було б набрати руками, викликали скепсис. Оглядачі також наголошують: щоб агент на кшталт Gemini Spark міг цілодобово планувати вихідні та бронювати столики, йому потрібен дуже широкий набір дозволів — і далеко не всі користувачі наразі готові до такого рівня доступу.

Western Digital готує диски до епохи квантових атак

Western Digital почала вбудовувати захист від квантових комп’ютерів у звичайні жорсткі диски для корпоративного сегмента. На перший погляд це виглядає як захист від загрози, якої ще немає в масовому доступі, але компанія обирає стратегію «краще бути параноїком на 10 років раніше, ніж жертвою на один день пізніше».

Постквантова криптографія в прошивці

Нові накопичувачі Ultrastar отримали підтримку постквантової криптографії на базі алгоритму MLDSA87. Йдеться не про шифрування файлів користувача, а про захист прошивки самого диска цифровим підписом.

Сценарій загрози:

• якщо зловмисник підміняє мікрокод накопичувача, він отримує повний контроль над даними ще до того, як вони потрапляють в операційну систему;
• постквантовий алгоритм гарантує, що код, який завантажується на диск, справді випущений виробником і не був змінений по дорозі.

Квантові комп’ютери потенційно здатні зламувати сучасні криптографічні схеми за лічені хвилини. Поки таких машин немає в широкому доступі, але ключове слово — «поки».

«Вкради зараз, розшифруй потім»

Western Digital звертає увагу на вже існуючу практику: різні організації накопичують великі масиви зашифрованих даних, які зараз не можуть прочитати, але зберігають «про запас» до появи квантових потужностей. Ця стратегія має назву Harvest now, decrypt later («вкради зараз, розшифруй потім»).

Схема виглядає так:

• дані крадуть і зберігають на дешевих дисках;
• чекають 5–15 років, поки квантові комп’ютери стануть достатньо потужними;
• потім розшифровують архіви: листування, фінансові дані, державні секрети, медичні записи тощо.

Поки що постквантовий захист Western Digital орієнтований на корпоративні дата‑центри та хмарних гігантів. Але історично такі технології через кілька років спускаються в масовий сегмент — спочатку в смартфони, потім у споживчі накопичувачі. Ланцюжок «спочатку для корпорацій, потім для всіх» у цій галузі працює стабільно.

Джерело

YouTube: «Витік iPhone Ultra ШОКУВАВ навіть фанатів Apple»