Ітан Торнтон пішов з MIT у 19 років, щоб будувати зброю. Перша розробка — воднева система, яку він зібрав із деталей з Home Depot та Amazon, — не спрацювала: «водень загалом виявився поганою ставкою», розповів він минулого тижня на заході TechCrunch StrictlyVC у Лос-Анджелесі. За три роки його компанія Mach Industries вже веде шість програм озброєнь і на початку червня залучила раунд Series C на $300 млн при оцінці $1,8 млрд. Загалом стартап підняв близько $485 млн.

Торнтон виріс у містечку Борні, штат Техас, з населенням близько 25 000 людей, у сім’ї з глибокими військовими традиціями. Приблизно у 2017–2018 роках — коли він ще був підлітком — він, за власними словами, став «дуже, дуже занепокоєний» зростанням Китаю та тим, що бачив як неминучий конфлікт великих держав. Це занепокоєння поступово перетворилося на переконання, що безпілотні системи ось-ось переосмислять війну, а США рухаються надто повільно, щоб встигнути за цим моментом.

На практиці, в середині 2026 року, це виглядає як шість паралельних програм озброєнь і компанія, якій потрібно багато що доводити, замість того щоб зосередитися на чомусь одному, довести це до ідеалу і вже потім масштабуватися. Торнтон усвідомлює, що такий розпорошений фокус Mach залишає в сторонніх спостерігачів чимало запитань. «Це дуже важко», — визнав він у четвер увечері. Але він не вважає, що оборонна галузь винагороджує той самий одновекторний підхід, як, наприклад, запуск ракет.

«Це шахова партія з противником, — каже він, — де нам потрібно відвантажити сотні різних продуктів, якщо ми хочемо безпеки». Обрати лише один, натякнув він, означає вже програти гру.

Це не прості продукти. Mach працює над ударним літальним апаратом вертикального зльоту, далекобійною протикорабельною ракетою, двома стратосферними системами, дешевим зенітним перехоплювачем для знищення дронів і — оголошеним раніше цього тижня — 40-футовим (близько 12 м), приблизно 4 000-фунтовим (понад 1,8 т) літаком ВМС для логістики та ударів, який злітає майже вертикально і може пролетіти понад тисячу миль із 1000-фунтовим (понад 450 кг) корисним навантаженням.

Останній — справжній стрибок для компанії, чий найбільший літак до цього мав довжину близько 13 футів. І жодна з шести програм ще не вийшла на стадію повномасштабного серійного виробництва. За словами Торнтона, Mach виграла близько 13 урядових контрактів, більшість з яких зараз перебувають на середній стадії оборонних закупівель — після початкового проєктування, вже на етапі випробувань на державних полігонах, але ще далеко від рівня серійного виробництва, якого загалом по індустрії досягли менше десяти програм.

Він каже, що кілька систем мають вийти на оперативне застосування до кінця цього року, а його мета — у той самий період вивести три з шести програм на рівень серійного виробництва. Це означало б перехід від сотень одиниць на місяць до сотень тисяч — на заводі, який Mach, за словами Торнтона, планує невдовзі запустити.

Це агресивний графік на тлі вже агресивної ставки. Але базова теза Mach полягає в тому, що США не можуть перегнати Китай за обсягами виробництва, тож мають випередити його у креативності — знайти перевагу першого ходу так, як це зробила Україна у війні з Росією, попри те, що її перевершують за масштабами виробництва.

«Не думаю, що ми зможемо перевиробити Китай, — сказав Торнтон. — Те, що Америка знову і знову робить краще за Китай, — це креативність і вміння перетворювати її на продукти».

Торнтон стверджує — як і інші оборонні стартапи, — що справжнім «вузьким місцем» є не платформи, які будуються, а ланцюжок постачання під ними. «Найважче — насправді завести речі в цех, — пояснює він: — реактивні двигуни, твердопаливні ракетні двигуни, радари». Mach за приблизно вісім місяців спроєктувала і випробувала два реактивні двигуни з нуля, тоді як традиційно цей процес займає близько чотирьох років. У травні компанія також придбала за $50 млн виробника твердопаливних ракетних двигунів Exquadrum, що працює вже 24 роки, випередивши, за власними словами, близько восьми інших претендентів. Продаж компонентів, а не лише готових апаратів, тепер дає приблизно половину виручки Mach.

Підхід Mach різко відрізняється від деяких конкурентів. Shield AI, заснована у 2015 році, багато років фактично була компанією з одним продуктом — дроном V-BAT, — перш ніж у жовтні минулого року представила другу платформу, автономний винищувач X-BAT. І навіть його позиціонують як одну велику, продуману ставку, а не портфель рішень. Saronic, заснована у 2022-му, будує лише автономні надводні апарати, масштабуючи єдину «стек» автономності на корпуси довжиною від 6 до 180 футів.

Обидві компанії були винагороджені за свою дисципліну: Shield AI цього року залучила $2 млрд при оцінці $12,7 млрд; Saronic — $1,75 млрд при оцінці $9,25 млрд.

Стратегія Mach більше нагадує Anduril — більшу, старшу компанію, з якою порівнюють кожен оборонний стартап, справедливо це чи ні. Сам Торнтон проводить цю паралель, хоча й наполягає, що між компаніями є суттєва різниця. «Playbook Anduril був дуже зверху вниз — починали з програмного стеку, — каже він. — Ми ж рухаємося знизу вгору, починаючи з апаратного стеку і вже потім обгортаючи його софтом».

Це, безумовно, відмінність, але Mach все одно неминуче працює в тіні Anduril. У травні Anduril залучила $5 млрд при оцінці $61 млрд — більш ніж у 30 разів більше, ніж Mach. А в березні компанія отримала 10-річний контракт Армії США з максимальною сумою $20 млрд, який консолідує понад 120 окремих процедур закупівель. Що б не будувала Mach, Anduril дісталася туди роками раніше і на десятки мільярдів доларів масштабніше.

Торнтон наполягає, що ринок не є грою з нульовою сумою. Він вказує на масштаб проблеми: за даними ЗМІ, Китай виробляє близько тисячі крилатих ракет на день; США — приблизно одну кожні три дні. «Компанії X, Y та Z можуть усі разом будувати ці речі, і все одно цього буде недостатньо», — каже він. Він також вважає, що Пентагон структурно не допустить монополії — навмисне підтримуючи двох-трьох підрядників у кожній категорії, замість того щоб обирати одного переможця.

Наскільки би щедрим не здавалося таке бачення конкурентного поля, я запитав у нього про те, що найвідоміший співзасновник Anduril, Палмер Лакі, наскільки мені відомо, жодного разу публічно не згадував Mach. Торнтон відкидає думку, що Anduril не зацікавлена у тому, щоб «звільняти місце» для Mach, каже, що поважає Лакі, і що вони «в одній команді», борються за спільну мету західного суверенітету.

Ймовірно, його інвесторам, серед яких Sequoia, Khosla Ventures та Ribbit Capital, все це байдуже. Якщо зняти з історії шар «генія-засновника» — техаську майстерню, класичну для профілів історію про дроп-аут із MIT, — залишиться справді цікавий експеримент, яким керує фаундер, що, принаймні, усвідомлює власні обмеження.

Торнтон відверто говорить, що найскладніша частина управління Mach змінюється кожні шість місяців: спочатку це була інженерія, потім продажі, а тепер — масштабне виробництво, яке, як він очікує, домінуватиме протягом наступного року. Він намагається захищати у своєму графіку 4–5 годин щодня для роздумів і «програвання майбутнього у війні», інколи витягуючи колег із поточних задач, щоб робити це разом. Він визнає, що це «інколи їх дратує».

На запитання, хто йому заперечує — хто утримує стрімко зростаючого засновника «чесним», — Торнтон відповів, що найдорожчий зворотний зв’язок надходить не від інвесторів і навіть не від топкоманди, яка може опинитися в тому ж «ехо-камерному» середовищі, що й CEO. Він походить, каже Торнтон, від людей, які безпосередньо виконують роботу.

Він описує регулярні загальнокорпоративні форуми — ідея COO компанії, — де співробітники отримують мікрофони й можуть запитати у нього будь-що. Спочатку Торнтон тихо домовлявся з кількома довіреними колегами, щоб ті ставили жорсткі запитання. Згодом формат перетворився на щось, що куди важче контролювати — і, схоже, від цього корисніше. «Я фактично стою там близько години, — каже він, — і відповідаю на найбільш агресивні запитання від людей у компанії». Схоже, йому це подобається.

Більше — у нашому повному інтерв’ю з Торнтоном нижче.

Джерело

TechCrunch

Octopus Energy, найбільший постачальник електроенергії у Великій Британії, об’єднався з CATL, найбільшим у світі виробником батарей для електромобілів, щоб привезти до Європи китайський формат станцій швидкої заміни акумуляторів. Партнери заявляють, що хочуть розгорнути по всьому континенту мережу об’єктів, які дозволять електровантажівкам довше залишатися в дорозі. Кожен хаб зможе обслуговувати тисячі вантажівок на день, змінюючи розряджені батареї на повністю заряджені за лічені «хвилини». Така система може виявитися навіть швидшою за заправку дизельної фури — і точно значно дешевшою.

Ідею заміни батарей давно просували як неминуче рішення проблеми «страху запасу ходу» електромобілів, без потреби часто використовувати ультра-швидкі зарядні станції. Теоретично водій просто під’їжджає до станції, здає розряджені модулі й отримує заряджені — приблизно за той час, який потрібен, щоб сходити до вбиральні. Насправді все виявилося складніше: висока вартість батарей і інженерні складнощі завадили широкому запуску таких систем, а навіть Tesla відмовилася від цієї ідеї ще десятиліття тому.

Водночас у Азії такий підхід уже добре прижився: вантажівки можуть скидати й забирати нові батареї за кілька хвилин. У 2025 році CATL уклала партнерство з азійською нафтогазовою компанією Sinopec для розгортання масштабної мережі станцій заміни акумуляторів по всьому Китаю. Є й сервіси для звичайних користувачів — наприклад, станції заміни батарей від автовиробника Nio та тайванської компанії Gogoro, що випускає скутери й побудувала велику власну мережу таких пунктів.

Octopus і CATL вважають, що модель заміни батарей набагато реалістичніша саме для вантажного транспорту — і з цим складно не погодитися. Якщо є сегмент транспортної системи, де електромобілі досі виглядають найменш логічно, то це важка промисловість. Великі вантажівки й судна з масивними вантажами потребують набагато більше енергії для руху, а батареї додають ще більше ваги. Спрацьовує «рівняння ракети»: чим важчий вантаж, тим більше енергії потрібно, а для електротранспорту це означає ще більше батарей, які знову збільшують вагу. Саме тому в цьому сегменті часто говорять про перспективи водневих паливних елементів — через вищу енергоємність і швидке «заправлення».

Але якщо вантажівки використовують менші за місткістю батареї, а водії впевнені, що на кожному етапі маршруту можуть отримати повністю заряджену заміну, рівняння змінюється. Вільям Роу, CEO спільного підприємства Octopus і CATL під назвою Swaptopus, каже, що станції зможуть заряджати свої батареї «коли це потрібно енергосистемі». Фактично, наявність великої кількості акумуляторів, які можуть певний час просто лежати без діла, дозволяє кожному хабу виступати як невелика електростанція або акумуляційний центр для мережі.

Щоправда, це може не надто тішити логістичні та транспортні компанії, які орендуватимуть ці батареї. Вони можуть поставити питання, чи не використовується ресурс циклів заряд-розряд їхніх акумуляторів для посилення енергомережі Octopus.

Swaptopus планує відкрити перші британські «мега-хаби» у 2027 році. Залишається побачити, скільки великих автопарків вантажівок погодяться приєднатися до ініціативи. Їхні інвестиційні рішення ухвалюються на тривалий період і часто залежать від гарантій наявності потрібної інфраструктури. Але з огляду на вагу гравців Octopus і CATL, можна очікувати, що до нового підприємства приєднається більше, ніж кілька компаній.

Джерело

Engadget

Getty Images оголосила про багаторічне партнерство з OpenAI, у межах якого її ліцензовані бібліотеки контенту стануть доступними для компанії, що розробляє ШІ. Домовленість означає, що контент Getty з’являтиметься у пошуку OpenAI та в ChatGPT.

“Високоякісний ліцензований візуальний контент робить пошук і відкриття за допомогою ШІ кориснішими й більш надійними”, — заявив у коментарі генеральний директор Getty Images Крейг Пітерс. — “Це партнерство з OpenAI відображає спільне розуміння цього, і разом ми забезпечимо користувачам ChatGPT більш насичений візуальний досвід”.

Ще донедавна Getty займала жорстку позицію щодо співпраці з компаніями, що працюють з ШІ. У вересні 2022 року сервіс заборонив усі зображення, згенеровані штучним інтелектом, у своїй бібліотеці. За кілька місяців потому він подав до суду на Stability AI, звинувативши її в порушенні авторських прав, але наприкінці минулого року цю позицію було відхилено.

Через рік після заборони ШІ-контенту Getty представила власний інструмент генеративного ШІ, натренований на її бібліотеці й побудований на моделі Edigy AI від NVIDIA. Кожне зображення, отримане за допомогою цього інструмента, постачалося з безроялтійною ліцензією.

Втім, у жовтні 2025 року Getty підписала угоду з Perplexity AI, дозволивши інструментам пошуку та відкриття цієї компанії отримувати доступ до своєї бібліотеки. Важливо, що в релізі було зазначено: “Perplexity покращуватиме спосіб відображення зображень, зокрема додаватиме підпис і посилання на джерело, аби краще пояснювати користувачам, як легально використовувати ліцензований візуальний контент”. Perplexity раніше стикалася з позовами, пов’язаними з нібито незаконним використанням матеріалів, захищених авторським правом.

Показово, що Getty не розкриває деталей щодо того, чи будуть її зображення використані для навчання моделей ШІ, хоча угода з Perplexity не передбачає такого використання.

Джерело

Engadget

Хакерське угруповання взяло на себе відповідальність за злам сервісу ринкової аналітики Klue, унаслідок якого зловмисники викрали великі масиви даних корпоративних клієнтів компанії, серед яких — низка провідних гравців ринку кібербезпеки.

Канадська компанія Klue з Ванкувера, що надає бізнесам інструменти для ринкових досліджень шляхом під’єднання їхніх даних до своїх систем, у п’ятницю повідомила, що під час кібератаки тижневої давнини хакери викрали дані невизначеної кількості клієнтів.

Кіберзлочинне угруповання Icarus заявило на своєму «лів-сайті», що оприлюднить здобуті дані в понеділок, якщо компанія не заплатить викуп.

Klue не розкриває, скільки саме з її сотень клієнтів постраждали. Водночас низка компаній уже підтвердила крадіжку своїх даних унаслідок атаки, зокрема Gong, Jamf, HackerOne, Insurity, OneTrust, Recorded Future, Snyk, Sprout Social і Tanium.

Ця атака — ще один приклад масштабних зламів, у межах яких хакери цілять у компанії, що мають доступ до хмарних баз даних інших бізнесів. Компрометуючи такі фірми, як Klue, зловмисники розраховують, що злам «єдиної точки відмови» дозволить їм отримати дані одразу великої кількості організацій. Лише за минулий рік хакери дедалі активніше атакують схожих постачальників проміжного програмного забезпечення, зокрема Gainsight і Salesloft, щоб дістатися до даних сотень компаній.

За даними Klue, зловмисники отримали доступ до її систем 12 червня, використавши «скомпрометовані застарілі облікові дані» — наприклад, пароль або токен, пов’язані з інтеграційним інструментом, який дозволяє клієнтам під’єднувати свої хмарні дані до облікових записів у Klue.

Хакерам вдалося викрасти дані з хмарних середовищ клієнтів Klue, зокрема з баз даних Salesforce. Компанії часто зберігають у Salesforce персональні дані своїх клієнтів, що робить ці системи привабливою ціллю.

За словами постраждалих компаній, значна частина викрадених даних — це ділова контактна інформація: імена, адреси електронної пошти, номери телефонів, посади, а також певні облікові дані їхніх клієнтів.

Невідомо, як саме хакери отримали скомпрометовані облікові дані та чому Klue не виявила крадіжку раніше. Подібні нещодавні масові злами, пов’язані з компрометацією та зловживанням обліковими даними, як-от інциденти в Snowflake та TanStack, було пов’язано з тим, що співробітники ненароком встановлювали на робочі пристрої шкідливе програмне забезпечення, яке викрадало паролі.

У Klue заявили, що залучили до розслідування інциденту фірму CrowdStrike, а також від’єднали інтеграції, щоб запобігти подальшому доступу до даних клієнтів.

У понеділок CEO Klue Джейсон Сміт не відповів на запит TechCrunch щодо коментаря й не надав відповіді на питання про інцидент, зокрема про те, чи отримувала компанія прямі звернення від хакерів, як-от вимогу про викуп.

Huntress, одна з компаній з кібербезпеки, чиї дані були викрадені, у власному звіті про інцидент повідомила, що хакери надіслали їй записку з вимогою викупу з використанням адреси електронної пошти австралійської компанії, сервери якої, ймовірно, було скомпрометовано для цієї кампанії.

У червні минулого року Klue заявила, що готується скоротити близько половини персоналу — приблизно 100 людей — щоб посилити інвестиції в штучний інтелект. Наразі невідомо, чи могло скорочення штату призвести до ослаблення заходів безпеки в компанії. Також не зрозуміло, хто, окрім Сміта, нині відповідає за кібербезпеку в Klue.

Наразі на сторінці топменеджменту Klue немає жодної посадової особи, відповідальної за кібербезпеку.

Джерело

TechCrunch

Після 18 років фокусування на Європі ранньостадійний інвестор Seedcamp у понеділок повідомив, що залучив $320 млн до свого нового фонду, завдяки чому розширить присутність у США.

Fund VII став найбільшим фондом компанії — його обсяг удвічі перевищує $180 млн, які Seedcamp залучив до Fund VI у 2023 році. Водночас структура нового капіталу змінюється на користь інвестицій у пізніші стадії: $220 млн підуть у Seedcamp VII, основний інструмент для ранньостадійних вкладень, а решта $100 млн зарезервовані для подальших інвестицій у стадії зростання через новий фонд Select.

Seedcamp уже має офіси в Нью-Йорку та Маямі, але тепер компанія планує розширити команду у США, щоб краще з’єднувати свої європейські портфельні компанії з американськими клієнтами та інвесторами — особливо на тлі повернення Сан-Франциско та Кремнієвої долини до статусу центру тяжіння технологічної індустрії останніми роками.

“Нам потрібно підключати фаундерів до вузлів, які є зв’язувальними”, — сказала співзасновниця та керівний партнер Seedcamp Решма Сохоні в коментарі TechCrunch.

За її словами, фірма й надалі дотримуватиметься своєї стратегії бути одним із перших інвесторів у нові стартапи — навіть якщо вони ще до запуску продукту, без виручки чи помітного трекшну. Для пошуку угод Seedcamp активно використовує широку мережу портфельних компаній та LP-інвесторів.

Такий підхід уже виправдав себе: Seedcamp був одним із перших інвесторів у низку успішних технологічних компаній, включно з Fluidstack, Hopin, Pleo, Revolut, Synthesia, UiPath та Wise. У портфелі фонду понад 550 компаній, 12 з них — «єдинороги», а обсяг активів під управлінням досяг $1 млрд.

Seedcamp VII планує інвестувати приблизно по $1 млн як перший чек у близько 100–120 стартапів із подальшою участю в наступних раундах, зазначила Сохоні. Фонд зростання Select робитиме чеки розміром від $3 млн до $5 млн, переважно в раундах Series B та пізніше.

Серед обмежених партнерів Fund VII — British Business Bank, HarbourVest, Schroders і Sofina, а також 80 фаундерів портфельних компаній Seedcamp, які інвестували як бізнес-янголи.

Seedcamp і надалі інвестуватиме в різні сектори, сказала Сохоні, але компанія продовжить оминати капіталомісткі бізнеси, як-от мобільність чи маркетплейси.

“Ми зазвичай уникаємо капіталомістких стартапів, тому що фінансувати обіговий капітал — не найкраща модель на перший день… Ми однозначно комерційно орієнтований інвестор”, — підкреслила вона.

Джерело

TechCrunch

Lucid Motors скорочує 18% свого штату, тобто близько 1500 працівників, лише через чотири місяці після того, як виробник електромобілів уже урізав штат на 12%. Компанія в понеділок також повідомила, що «ліквідувала другу зміну» виробництва електромобілів на своєму заводі в Каса-Гранде, штат Аризона.

Ці скорочення є частиною стратегії нового генерального директора Lucid, Сільвіо Наполі, який прагне «спростити компанію, посилити виконання та з часом зробити Lucid більш конкурентоспроможною», йдеться в заяві компанії. Звільнення відбуваються на тлі охолодження ринку електромобілів у США, коли великі автовиробники прибирають електричні моделі зі своїх продуктових планів.

Марк Вінтерхофф, який виконував обовʼязки CEO понад рік до приходу Наполі, також залишив компанію. Раніше і Вінтерхофф, і Наполі, і сама компанія заявляли, що після відставки з посади тимчасового гендиректора Вінтерхофф залишиться операційним директором. У регуляторній звітності Lucid Motors повідомила, що посаду операційного директора взагалі ліквідовано.

Новий раунд скорочень відбувається на тлі підготовки Lucid Motors до запуску свого першого масового електромобіля — кросовера Lucid Cosmos, який має вийти пізніше цього року. Цей відносно недорогий електромобіль повинен коштувати менше $50 000 і вивести Lucid Motors на шлях до прибутковості.

Компанія також намагається стати помітним гравцем на ринку автономного транспорту, співпрацюючи з Uber та Nuro над преміальним сервісом роботаксі, запуск якого в Сан-Франциско запланований на кінець цього року. У Lucid відмовилися коментувати, чи будуть якісь із програм заморожені.

Публічна компанія, контрольний пакет якої належить Саудівській Аравії, за останні два роки втратила понад десяток топменеджерів. Багаторічний CEO Пітер Роулінсон раптово подав у відставку в лютому 2025 року; головного інженера Еріка Баха звільнили наприкінці 2025-го, після чого він подав позов про незаконне звільнення (цей позов наразі призупинено через арбітраж); ще один багаторічний співробітник, Емад Длала, звільнився цього місяця, лише за кілька місяців після підвищення до керівної посади.

Останній раунд скорочень охоплює штатних працівників, підрядників і погодинних робітників на виробництві. На кінець 2025 року, до 12-відсоткового скорочення в лютому, Lucid повідомляла, що має 9000 працівників по всьому світу.

У Lucid заявили, що звільнення допоможуть узгодити «виробничі плани з очікуваним попитом» і забезпечать щорічну економію витрат приблизно на $158 млн. Компанія очікує завершити реструктуризацію до третього кварталу цього року.

На виплати при звільненні Lucid спрямує близько $32 млн. Вінтерхофф, який залишає компанію, отримає вихідну допомогу, «певні заходи безпекової підтримки» і збереже службовий автомобіль, йдеться в регуляторних документах.

Джерело

TechCrunch

Жінка загинула після того, як водій Tesla, який, за повідомленням правоохоронців, користувався «системою автоматизованої допомоги водію», в’їхав у житловий будинок у місті Кейті, штат Техас. Офіс шерифа округу Гарріс повідомив, що водій, ідентифікований як Майкл Батлер, перебував за кермом Tesla Model 3 із ввімкненою системою допомоги та наїхав на будинок за адресою 1907 Blooming Park Lane у п’ятницю ввечері.

За даними поліції, Model 3 «не змогла утримуватися в одній смузі, виїхала з дороги та врізалася в житловий будинок» на «високій швидкості». Унаслідок аварії постраждала Марта Авіла, яка перебувала всередині будинку. Її доправили до місцевої лікарні, де вона була визнана померлою «через травми, яких зазнала внаслідок зіткнення», зазначили в поліції. У пресрелізі також вказано, що водій не мав «ознаків сп’яніння» та співпрацював зі слідством.

Джерело

Engadget

Meta робить ставку на Індію в наступній главі розвитку WhatsApp: підприємця Кунала Шаха призначили керівником месенджера замість Віла Кеткарта, який йде з посади після майже семи років на чолі сервісу та переходить на нову роль, пов’язану зі створенням продуктів у компанії.

Призначення супроводжується раундом фінансування на $900 млн, який очолила Meta для індійського фінтех-гіганта CRED. Інвестиції структуровано як поєднання первинної та вторинної купівлі акцій. У результаті угоди Meta стане міноритарним інвестором у CRED. Компанія повідомила, що Шах залишить посаду генерального директора, зберігши свою особисту частку.

Індія є найбільшим ринком WhatsApp — понад 500 млн користувачів, що становлять значну частину глобальної аудиторії месенджера, яка перевищує 3 млрд людей. Країна також стала ключовим полем боротьби за амбіції Meta в бізнес-месенджингу та цифрових платежах — напрямах, які розглядають як критичні для наступної фази зростання WhatsApp.

Віл Кеткарт, який очолював WhatsApp з 2019 року, керував періодом швидкого зростання, що допоміг сервісу стати одним із найпопулярніших месенджерів у світі, включно з більш ніж 100 млн користувачів у США. Під його керівництвом WhatsApp вийшов за межі приватного листування, запустивши такі продукти, як Communities, Channels та інтеграції зі штучним інтелектом, а також посилив фокус на бізнес-месенджингу.

Втім спроби WhatsApp вийти на ринок цифрових платежів дали змішані результати. Хоча WhatsApp Pay набрав обертів в Індії, сервісу не вдалося досягти масштабу та залученості, порівнянних із місцевими конкурентами на кшталт PhonePe та Google Pay. Це залишає значний простір для зростання на одному з найбільших у світі ринків платежів.

Meta розраховує, що досвід Шаха зі створення споживчого інтернет-бізнесу в Індії допоможе розблокувати наступну фазу розвитку WhatsApp.

У заяві генеральний директор Meta Марк Цукерберг сказав, що Шах побудував CRED як «одну з найважливіших технологічних компаній Індії» і має «ментальність творця та глобальне бачення», необхідні для управління найбільшим у світі месенджером.

Призначення відбулося на тлі прагнення Meta розширити бізнес WhatsApp за межі обміну повідомленнями, особливо в таких сферах, як платежі, електронна комерція та бізнес-комунікації. Індія, як найбільший ринок WhatsApp, відіграє в цьому центральну роль.

Шах заснував CRED у 2018 році як фінтех-платформу, яка зараз має 17 млн активних користувачів на місяць, після того як раніше створив FreeCharge — один із перших індійських стартапів у сфері цифрових платежів. Крім операційних ролей, Шах став одним із найпомітніших індійських стартап-інвесторів: він інвестував більш ніж у 250 компаній і займає консультаційні та галузеві керівні позиції в технологічному та фінансовому секторах країни.

Інвестиція Meta оцінює CRED приблизно в $4,5 млрд на пост-мані основі. Під час попереднього раунду фінансування в травні 2025 року стартап оцінювався приблизно в $3,6 млрд, що нижче пікової оцінки в $6,4 млрд у 2022 році. До раунду Series F компанія залучила понад $1 млрд від інвесторів.

У межах переходу Мітен Сампат, який із 2020 року відповідав у CRED за стратегію та фінанси, негайно обійме посаду тимчасового генерального директора. Шах збереже свою частку в компанії, відійшовши від щоденного управління.

У CRED заявили, що рада директорів і керівна команда працюють над довгостроковою структурою менеджменту, готуючи компанію до майбутнього IPO. Новий капітал має підтримати зростання бізнесу в напрямах платежів, кредитування, страхування та управління статками.

Джерело

TechCrunch

Google інвестує 75 мільйонів доларів у кіностудію A24, і компанії об’єднуються для розробки, так, саме так, інструментів на основі штучного інтелекту. У Google кажуть, що «партнерство має на меті розширити межі можливого в майбутньому розваг». Багаторічна угода не дає Google доступу до бібліотеки фільмів і серіалів A24, тож продовження Marty Supreme, змонтоване абияк за допомогою алгоритмів, нам поки що не загрожує.

Натомість компанії розроблятимуть інструменти, які допомагатимуть на різних етапах виробництва фільмів. Представник A24 розповів The Wall Street Journal, що ці інструменти «не будуть схожі на генеративний AI за запитами, який викликає у людей дискомфорт». Першим застосунком стане сервіс, що використовує ШІ для створення сторібордів.

Компанії сподіваються з часом передати ці інструменти в руки режисерів та інших авторів, які працюють з A24. «Ми віримо, що прориви стаються тоді, коли ви віддаєте технологію в руки найкращих умів у галузі», — сказав Елі Коллінз, віцепрезидент з продуктів у DeepMind. Водночас у голлівудській індустрії працює щонайменше 2 000 художників зі сторібордів, які, ймовірно, хотіли б і надалі займатися своєю справою.

A24 має репутацію студії для нових режисерів, які резонують із молодою аудиторією. А ця аудиторія, як правило, не надто любить ШІ. Кейн Парсонс, режисер Backrooms — найкасовішого фільму студії з великим відривом — називав цю технологію «по-справжньому шкідливою» та ознакою «культурного й економічного занепаду».

Ця угода може пройти майже непоміченою, адже нові технології подаються як допоміжні, а не як заміна кінематографістам. Такий підхід нагадує стартап зі штучного інтелекту Бена Аффлека, який нещодавно придбав Netflix. Тамтешня команда створює набір інструментів для постпродакшену, зокрема для кольорокорекції та зміни освітлення в кадрі. І знову ж таки, як «випадковий» факт: у Голлівуді працює близько 400 колористів і приблизно 2 800 активних членів профспілок, зайнятих як професійні техніки та оператори освітлення. Просто деталь, яку варто знати про шоу-бізнес.

Джерело

Engadget

Спочатку була Anthropic, потім Google. Тепер відкритий AI‑стартап Reflection звертається до SpaceX за її потужним парком AI‑чипів.

Reflection AI щомісяця платитиме по 150 млн доларів, починаючи з 1 липня 2026 року й до 2029‑го, за негайний доступ до новітніх AI‑чипів Nvidia GB300 та супровідного обладнання в дата‑центрі SpaceX Colossus 2 поблизу Мемфіса, штат Теннессі, повідомили в компанії TechCrunch. Загальна сума угоди може сягнути 6,3 млрд доларів, при цьому кожна зі сторін має право розірвати контракт із попередженням за 90 днів після перших трьох місяців його дії.

Ця угода менша за контракти SpaceX з Anthropic та Google, які обходяться цим компаніям у 1,25 млрд і 920 млн доларів на місяць відповідно. Термін дії тих контрактів також спливає в липні 2029 року, хоча Ілон Маск публічно применшував значення трирічного періоду, наголошуючи, що угоди можна скасувати будь‑коли.

Reflection використала свою першу угоду на обчислювальні потужності, щоб підкреслити цінність стратегії відкритих ваг (open‑weight) для AI, яку компанія просуває як відкриту альтернативу закритим лабораторіям передових моделей на кшталт Anthropic і OpenAI. Моделі з відкритими вагами, в яких публікуються навчені параметри, привернули більше уваги після заборони урядом США закритих моделей Anthropic — Fable і Mythos.

Стартап, заснований у 2024 році двома колишніми дослідниками Google DeepMind, заявив, що ця угода щодо обчислювальних ресурсів є одним із найбільших на сьогодні публічно оголошених зобов’язань з розвитку відкритої AI‑інфраструктури.

«Останні події показують, наскільки важливим є open source для AI‑екосистеми, адже дедалі більше країн і корпорацій усвідомлюють ризики й витрати, пов’язані з повною залежністю від закритих моделей», — зазначив речник компанії в електронному коментарі. «Наша угода зі SpaceXAI підкреслює стратегічну важливість Reflection у сфері передового AI, а більше обчислювальних ресурсів означає більше можливостей для створення найкращих у світі відкритих моделей у масштабі».

Джерело

TechCrunch

Valve нарешті відкрила бронювання Steam Machine та розкрила ціни на систему. Базова версія з 512 ГБ пам’яті коштує від $1 049 — і це без нового Steam Controller. Набір із контролером обійдеться у $1 128. У такому разі ви фактично отримуєте знижку $21 на периферію, яка окремо коштує $99. Крім того, якщо замовляти контролер окремо зараз, його можуть доставити лише у 2027 році, адже Valve робить пріоритет на комплектах зі Steam Machine.

Також є варіант Steam Machine із 2 ТБ сховища. Окремо така конфігурація коштує $1 349. Набір із контролером — $1 428. Версії на 2 ТБ додатково отримують альтернативні червоні тканинні та суцільні дерев’яні (walnut) передні панелі.

Valve запускає лотерею для тих, хто зацікавлений у першій партії Steam Machine. Щоб взяти участь, потрібен обліковий запис Steam із «гарною репутацією» та хоча б одна покупка в магазині до 27 квітня. Частково це має не допустити, щоб пристрій масово розкупили перекупники.

Зареєструватися можна до 20:00 за київським часом 25 червня (1PM ET). Після цього компанія випадковим чином перемішає заявки, щоб сформувати порядок бронювання та список очікування. Вас поінформують, чи ви потрапили у чергу бронювання, чи до списку очікування. Тим, хто опиниться в черзі бронювання, з 29 червня почнуть надходити листи з пропозицією придбати Steam Machine у тій конфігурації, на яку вони реєструвалися. Користувачі зі списку очікування зможуть купити пристрій пізніше.

«Ми недооцінили інтерес користувачів, коли нещодавно випустили новий Steam Controller, і хотіли створити систему, яка буде менш фруструючою та справедливішою для всіх», — написала Valve у блозі. «Запуск у конкретний день і час зазвичай винагороджує ботів, людей із дуже швидким інтернетом, геймерів із талантом до швидкого F5/refresh та тих, хто може підлаштувати своє життя під цей момент. Приймаючи заявки на бронювання протягом кількох днів, без жодного стимулу бути першим, ми сподіваємося зменшити цю напругу. Більший проміжок часу також дає нам змогу додатково перевірити заявки, щоб переконатися, що це справжні акаунти, лише по одному на домогосподарство».

Valve веде окремі списки бронювання для кожного регіону, де Steam Machine спочатку буде доступна: Північна Америка, Велика Британія/ЄС і Австралія. Компанія Komodo відповідає за продажі в Японії, Тайвані та Гонконзі. Valve зазначає, що Steam Machine не постачатиметься до Південної Кореї.

Окрім обсягу сховища, усі конфігурації Steam Machine однакові. Це логічно, адже у Valve є програма верифікації, подібна до Steam Deck, яка показує, наскільки добре гра працюватиме на новому міні-ПК. Різні варіанти з іншими CPU, GPU чи обсягом пам’яті сильно ускладнили б цей процес.

Valve повідомляє, що Steam Machine оснащено напівкастомним 6-ядерним/12-потоковим процесором AMD Zen 4 та графікою AMD RDNA3 з 28 обчислювальними блоками, а також 16 ГБ оперативної пам’яті DDR5 і 8 ГБ відеопам’яті GDDR6. Сховище можна розширити за допомогою слоту для microSD-карт, що має спростити перенесення ігор між Steam Machine і Steam Deck.

Крім того, Steam Machine має два порти USB 2.0, два порти USB 3.2 Gen 1 і один порт USB-C. Підключення до дисплея можливе через DisplayPort 1.4 та HDMI 2.0. Система підтримує Bluetooth 5.3 і Wi‑Fi 6E, а також має вбудований 2,4 ГГц-адаптер для Steam Controller. Усе це розміщено в кубі з ребром приблизно 6 дюймів (близько 15 см).

Поки що невідомо, коли буде доступний Steam Frame. Valve лише зазначає, що він також вийде цього літа.

Джерело

Engadget

Акціонери Uber подали до суду на раду директорів і топменеджмент компанії, звинувативши їх у тому, що вони «свідомо нехтували вимогами дотримання норм заради зростання компанії». Як повідомляє Reuters, у позові стверджується, що недотримання комплаєнсу з боку ради Uber призвело до випадків сексуального насильства та домагань щодо користувачів сервісу, а також до порушень Закону про американців з інвалідністю (ADA) та норм із захисту прав споживачів.

«Керівництво Uber має довгу історію виділення недостатніх ресурсів на безпеку та захист клієнтів і формування атмосфери невиконання вимог для всієї організації», — йдеться в позові. «Це неминуче призвело до шкоди для клієнтів та величезних юридичних і регуляторних ризиків для Uber».

Акціонери, які стоять за цим позовом, вимагають суду присяжних, а також зобов’язати компанію «реформувати й покращити корпоративне управління та внутрішні процедури», щоб вирішити поточні проблеми.

Представник Uber у коментарі для Engadget заявив, що «цей позов ігнорує важливі факти й базується на оманливих, неправдивих наративах з інших безпідставних судових справ, які ми вже публічно та в суді спростували».

Джерело

Engadget

Anthropic може просити користувачів Claude підтвердити свій вік і особу, завантаживши державний документ, що посвідчує особу. Про це йдеться в оновленій версії політики конфіденційності компанії.

За словами AI‑гіганта, цей крок потрібен, щоб дати користувачам можливість оскаржити блокування акаунта через підозру у шахрайстві, а не отримувати безповоротний бан. Зміни відбуваються на тлі спроб Anthropic заспокоїти адміністрацію Трампа на фоні триваючого протистояння щодо того, хто матиме доступ до інструментів ШІ компанії.

У новому розділі політики конфіденційності, опублікованої на початку червня і такої, що набуде чинності 8 липня, Anthropic зазначає, що може попросити користувача підтвердити вік або особу «за певних обставин», не наводячи конкретних прикладів.

Anthropic уже давно вимагає, щоб користувачі Claude були старші 18 років, але раніше цього року компанія запровадила перевірку віку для дотримання вимог окремих штатів і країн. Також були анонсовані перевірки особи, однак у політиці конфіденційності вони відобразилися лише нещодавно.

Коли такий механізм спрацьовує, політика вимагає від користувача завантажити скан паспорта або водійського посвідчення. Anthropic також збиратиме селфі‑фото або відео користувача та їхню оцифровану версію у вигляді шаблону геометрії обличчя (у низці штатів США, наприклад в Іллінойсі, це вважається юридично захищеними біометричними даними). Компанія також зберігатиме запис результату верифікації, зокрема інформацію про те, чи досяг користувач певного віку.

У відповідь на запит TechCrunch речник Anthropic Майкл Акіман надіслав посилання на допис в X від представника Anthropic Таріка Шіхіпара. У ньому зазначено, що зміни стосуються лише «невеликої підмножини користувачів», чиї акаунти були позначені як підозрілі, але не заблоковані повністю. (Речник Anthropic не уточнив, скільки саме користувачів входить до цієї групи, але вважається, що компанія має десятки мільйонів користувачів щомісяця.)

«[Політика Anthropic щодо верифікації особи] була оновлена 17 червня як частина оновленої процедури апеляцій», – написав Шіхіпар. – «Вона не пов’язана з запуском Fable чи Mythos».

Anthropic заявляє, що може вимагати завантаження копії посвідчення особи з кількох причин: для створення та адміністрування акаунта Claude, а також для забезпечення дотримання умов використання – зокрема, для запобігання та розслідування шахрайства, зловживань і порушень умов, включно з незаконною чи кримінальною діяльністю, а також для розслідування та усунення проблем безпеки.

Більш жорсткий контроль за тим, хто користується інструментами ШІ Anthropic, може стати способом виконати вимоги нових правових режимів, регуляторних змін і тиску з боку адміністрації Трампа.

Компанія наразі фактично перебуває в глухому куті у відносинах з Білим домом. Більше тижня тому чиновники адміністрації Трампа фактично змусили Anthropic прибрати з ринку свої нові кібербезпекові моделі через заяви, що нібито можливий «джейлбрейк» може обійти вбудовані обмеження. Інші повідомлення вказують на особисті конфлікти між керівництвом компанії та адміністрацією Трампа як на головну причину погіршення відносин.

Це нове загострення сталося через кілька місяців після того, як Пентагон визнав Anthropic «ризиком для ланцюга постачання» – імовірно у відповідь на небажання компанії дозволити уряду використовувати її технології для масового внутрішнього стеження або повністю автономної зброї.

Anthropic використовує компанію Persona із Сан‑Франциско як провайдера верифікації особи. За даними Anthropic, користувачі можуть «бачити запит на верифікацію при доступі до певних можливостей, як частину наших регулярних перевірок цілісності платформи або інших заходів безпеки та відповідності вимогам».

У Anthropic кажуть, що саме компанія визначає, як довго Persona зберігатиме документи користувачів, але речник Anthropic не уточнив, коли ці дані видаляються. (Для порівняння, Roblox, ще один клієнт Persona, заявляє, що зображення користувачів видаляються «негайно» після обробки, що зменшує ризик їхнього подальшого витоку або крадіжки.)

Водночас Persona може отримувати запити від урядових органів США на видачу даних користувачів, які зберігаються на її серверах.

Джерело

TechCrunch

Що, якби ваші звичайні діоптричні окуляри одночасно були «розумними»? Це базова ідея лінійки Ray-Ban Meta Optics. Компанія вже кілька років підтримує встановлення коригувальних лінз у багато своїх оправ, але індивідуальні лінзи ніколи не були головним сценарієм використання.

У лінійці Optics Meta та Essilor Luxottica допрацювали оправи другого покоління Ray-Ban, щоб вони краще підходили людям, які носять окуляри не за бажанням, а за потреби. В оправах з’явилися додаткові елементи кастомізації, що робить їх більш схожими на звичайні окуляри від офтальмолога, але загалом це ті ж самі моделі другого покоління.

У підсумку це, мабуть, найзручніша пара Ray-Ban Meta, яку я будь-коли носила. Але додавання індивідуальних лінз до оправ за $499 суттєво збільшує кінцеву вартість — і для більшості людей це просто не має сенсу, якщо тільки у вас немає дуже щедрої страховки на зір. Якщо ж ви повністю «в темі» Ray-Ban Meta й хочете модель для щоденного, цілодобового носіння, інвестиція може бути виправданою.

Як людина, яка часто носить лінзи, але більшість днів усе ж ходить у діоптричних окулярах, я ніколи особливо не розуміла користь Ray-Ban Meta з прозорими, але не діоптричними лінзами. Я розумію, що фотохромні (перехідні) лінзи можуть зробити дорогі окуляри кориснішими в різних ситуаціях, але для себе я зазвичай віддавала перевагу формату сонцезахисних окулярів — він краще пасує тим сценаріям, у яких мені найчастіше хочеться скористатися «розумними» окулярами.

Водночас мені завжди було цікаво, чи змінюся я в думці, якби мала пару саме з моїм рецептом. Після двох тижнів використання Ray-Ban Meta Optics як основних окулярів я починаю розуміти їхню привабливість. Це практично ті ж самі оправи другого покоління, але з кількома покращеннями, які роблять їх зручнішими для щоденного носіння.

Одна з проблем майже з усіма Ray-Ban Meta, які я пробувала, — злегка завеликі оправи, які постійно сповзають на ніс. У лінійці Optics Meta зробила внутрішні носоупори змінними, щоб можна було краще підігнати посадку. Я замінила «універсальні» подушечки, що стояли з коробки, на варіант «high bridge» (для високої перенісся) та одразу помітила, що оправа майже не сповзає. У комплекті є й варіант для низької перенісся.

Оправа стилю Scriber, яку я тестувала, усе ще виглядала дещо завеликою, але трималася на обличчі краще, ніж Wayfarer Gen 2, які я випробовувала торік. Кінчики дужок можна «підгнути» для точнішої посадки (це робиться в магазині Meta або в оптиці), хоча зі своєю парою я цього не робила. Мені сподобалося, що шарніри з більшим кутом розкриття помітно підвищують комфорт: окуляри не тиснули за вухами, як це часто буває з іншими опрами.

Оцінила й те, що стиль став трохи стриманішим, ніж у попередніх версій. Scriber усе ще більші, ніж окуляри, які я зазвичай обираю для себе, але колірна схема виглядає природніше, ніж яскраві або надто темні варіанти, які Meta пропонувала в інших лінійках. Кілька людей сказали мені, що навіть не здогадувалися, що це «розумні» окуляри, а не звичайні Ray-Ban.

Meta також трохи поліпшила час автономної роботи порівняно з іншими моделями другого покоління. Якщо старі «ген-2» офіційно працюють «до 8 годин», то Blayzer і Scriber заявлені як «понад 8 годин». Насправді все сильно залежить від сценарію використання — деякі функції розряджають батарею значно швидше. У моєму випадку Scriber без підзарядки легко тримали понад 8 годин, з періодичним прослуховуванням аудіо через відкриті динаміки і час від часу — Meta AI.

Ще одна велика зміна в лінійці Optics — поява так званої action button: це додаткова кастомізована кнопка для швидкого доступу до часто використовуваних команд. Вперше її додали в сонцезахисні окуляри Oakley Meta Vanguard, де вона була знизу оправи. В Optics це маленька додаткова кнопка в кінці основної клавіші керування зйомкою.

Коли я оглядала Vanguard, так і не знайшла «ідеальний» сценарій для цієї кнопки. Але після тривалішого використання нових оправ, здається, я її призначення для себе знайшла. Я використовую режим «custom prompt» (налаштовується в застосунку Meta AI), де команда — «прочитай мій останній текст».

Це виявилося ідеальним варіантом, бо хоча мені й подобається, що окуляри можуть озвучувати вхідні повідомлення (подібно до того, як Siri робить це з AirPods), я не завжди хочу, щоб Meta AI автоматично починала їх читати. Це сильно відволікає, якщо ти в розмові або зосереджена на завданні. Завдяки кнопці дії я можу просто натиснути її й прослухати SMS, не промовляючи «Hey Meta». Це ще менш помітно, ніж подивитися на телефон.

Meta останнім часом суттєво оновила свій голосовий асистент у окулярах. Це не специфічно лише для лінійки Ray-Ban Optics, але кілька змін варто відзначити.

Усередині Meta AI в окулярах тепер працює на новій моделі Muse Spark. Головний плюс — асистент став більш «живим» і розмовним. Можна перебити відповідь Meta AI (у моєму випадку — голосу в стилі Джуді Денч) посеред фрази, або ставити додаткові питання, не повторюючи «Hey Meta» щоразу. Я також помітила, що відповіді стали трохи швидшими і краще враховують контекст запитань.

Це означає, що Meta збільшила й вікно, протягом якого асистент продовжує «слухати» після того, як ви замовкаєте. У мене Meta AI залишав мікрофон активним до 20 секунд після завершення фрази (це видно по внутрішньому індикатору на оправі, що спалахує, коли асистент використовує мікрофон). Це здається дуже довгим інтервалом, особливо з огляду на давні побоювання стосовно збору даних Meta. І це призводило до ніякових моментів, коли хтось інший у кімнаті починав говорити до того, як мікрофон вимикався: у результаті Meta AI починала щось розповідати мені у вухо, коли я, насправді, намагалася слухати людину поруч. Цю опцію можна вимкнути, але за замовчуванням вона увімкнена. Хотілося б мати ще й просте налаштування часу «прослуховування», а не лише повне відключення.

Meta також похвалилася новими можливостями, пов’язаними зі здоров’ям, — наприклад, можливістю отримувати інформацію про харчову цінність продуктів, просто спитавши Meta про страву чи інгредієнти, на які ви дивитеся. Ця функція мене вразила значно менше, працюючи, у кращому разі, непослідовно.

Якщо я казала Meta AI «розкажи про харчову цінність цього», асистент активував камеру, розпізнавав їжу й давав приблизні дані. Але якщо я питала «скільки тут калорій?», Meta відповідала «перевіряю калорійність», однак фото не робила, і зрештою повертала щось на кшталт «розкажи, що ти їси, і я підрахую». З іншого боку, коли я жартома запитала: «Hey Meta, чи це високобілковий перекус?» дивлячись на свою кішку, асистент правильно «побачив» об’єкт, зрозумів жарт і коректно відреагував (жодна кішка під час огляду не постраждала).

Були й помилки в точності. Я попросила Meta AI розповісти про харчову цінність дуже маленького авокадо — у відповідь отримала дані для «середнього авокадо». Коли я навела погляд на піцу на кухонній стільниці, асистент правильно розпізнав її як піцу «сіцілійського стилю», але неправильно визначив кількість шматків і начинку. Це не критичні огріхи — очевидно, Meta з часом підшліфує алгоритми, але це дратує, коли доводиться переформульовувати запит або «штовхати» асистента, щоб він запустив правильний сценарій.

Скільки ви готові витратити на окуляри? Базова ціна оправ Optics — $499, але з діоптричними лінзами сума може майже подвоїтися. Я спробувала прицінитися до конфігурації, яку Meta надіслала мені: мій (не надто сильний) рецепт, фільтр синього світла і захисне покриття від подряпин. Вийшло понад $700 без урахування податків і доставки. І це ще не максимум: фотохромні лінзи, наприклад, коштуватимуть дорожче. Це виглядає дуже дорого для однієї пари окулярів — особливо, якщо ваш рецепт змінюється щороку. Я також не впевнена, наскільки реально покрити таку покупку типовою страховкою на зір, зважаючи на те, що не всі оптики працюють з лінійкою Ray-Ban Meta.

Є й інші моменти, окрім ціни. З «розумними» окулярами Meta завжди було багато питань щодо приватності, а останнім часом їх лише побільшало. Наприклад, Meta більше не дозволяє користувачам у США відмовитися від збереження голосових записів у хмарі. А кожного разу, коли ви використовуєте мультимодальну функцію — на кшталт запиту на оцінку харчової цінності чи аналіз об’єктів навколо, — ви дозволяєте компанії використовувати ці зображення для навчання своїх моделей ШІ. Це може означати, що зовнішні підрядники в іншій країні переглядатимуть і розмічуватимуть ці кадри. (Meta стверджує, що не навчає ШІ на відео та зображеннях, які ви зберігаєте у свою галерею.)

Нещодавно з’явилися повідомлення, що Meta розглядає можливість додати в окуляри розпізнавання облич. На початку місяця дослідники виявили нереалізовану функцію під назвою name tag. Meta заявила, що остаточного рішення щодо неї ще не ухвалено, а код незабаром після публікації матеріалу Wired було видалено. Усе це, цілком логічно, посилило підозри стосовно подібних продуктів і підживило думку, що покупка таких окулярів — це добровільна згода на участь у дистопічній системі стеження.

Я особисто не вважаю, що кожен, хто носить окуляри Meta, автоматично «дивак» або «сталкер», хоча ідея окулярів із розпізнаванням облич мені здається тривожною. Але ці суспільні упередження варто враховувати, особливо якщо ви збираєтеся викласти $700. Було б прикро витратити стільки грошей і постійно чути від незнайомців, що ти «стрьомно» виглядаєш у цих окулярах.

У підсумку, якщо вам уже подобаються Ray-Ban Meta й ви хочете носити їх із власними діоптріями, Optics — найзручніший і найпреміальніший варіант. Питання лише в тому, чи зможете ви для себе виправдати їхню ціну.

Джерело

Engadget