Компанія Apple проводить тестування п’ятої бета-версії оновлення iOS 26.6, у якій виявлено нову функцію безпеки для додатку iMessage. Система отримала назву Malicious Message Detected та призначена для автоматичного виявлення повідомлень, що можуть містити ознаки спроб зламу пристрою або порушення приватності користувача. Після отримання підозрілого сигналу операційна система відображає сповіщення із пропозицією передати дані про такий інцидент фахівцям Apple для проведення подальшого аналізу та вдосконалення алгоритмів безпеки.

Функція працює як інструмент аналізу вхідного трафіку, допомагаючи ідентифікувати загрози, що раніше часто використовувалися для спрямованих атак на політиків, журналістів та публічних осіб. Після появи системного попередження користувач має три варіанти дій, а саме ігнорування повідомлення, відправка звіту до Apple або повна відмова від передачі даних. Цей механізм доповнює вже існуючий режим Lockdown Mode, який обмежує функціональність iPhone для мінімізації ризиків при спробах зовнішнього проникнення до системи через вразливі місця в програмному забезпеченні.

Технічні фахівці відзначають, що впровадження цієї опції є відповіддю на розвиток складних методів зламу, включаючи технології, що використовують штучний інтелект для прискорення розробки шкідливих інструментів. Apple прагне скоротити час між виявленням вразливостей та розгортанням відповідних патчів, оскільки зловмисники постійно модернізують методи атак. Офіційний випуск iOS 26.6 заплановано на кінець липня поточного року, що стане важливим етапом у забезпеченні захисту користувачів від так званих безклікових атак, які не потребують жодних дій від власника гаджета.

Для забезпечення захисту iPhone користувачам рекомендується активувати функцію автоматичних оновлень в налаштуваннях операційної системи. Це дозволяє пристрою встановлювати критичні виправлення безпосередньо під час підключення до живлення та стабільної мережі Wi-Fi. Окрім того, використання виключно офіційного магазину App Store забезпечує додатковий захист завдяки механізмам ізоляції додатків та автоматизованому скануванню програм на наявність вірусів, що є менш надійним у випадку завантаження програмного забезпечення з альтернативних джерел або неперевірених розробників.

Важливим аспектом кібербезпеки залишається регулярна заміна застарілих моделей iPhone на актуальні версії. Хоча програмні оновлення усувають більшість загроз, деякі вразливості на рівні апаратного забезпечення можуть бути виправлені лише шляхом оновлення фізичних компонентів, зокрема процесорів. Це пов’язано з тим, що зловмисники мають багаторічний досвід вивчення архітектури старих чіпів, що дозволяє їм знаходити методи обходу захисту, які неможливо повністю нейтралізувати суто програмними методами через технічні обмеження застарілих архітектур.

Користувачам також варто дотримуватися правил цифрової гігієни, зокрема уникати підключення до публічних мереж Wi-Fi та використання невідомих USB-портів для зарядки пристроїв. Варто періодично перевіряти перелік дозволів, наданих встановленим програмам, оскільки обмеження доступу додатків до особистих даних знижує ймовірність їх витоку. Якщо будь-яка програма запитує надлишкові права доступу до контактів, фотографій або геоданих, рекомендується відкликати такі дозволи через системні налаштування конфіденційності, що суттєво обмежує можливості зловмисного ПЗ у разі успішної спроби зламу конкретної програми.

Користувачі комп’ютерів Apple з процесорами Apple Silicon отримали можливість перевіряти технічні характеристики кабелів USB-C за допомогою безкоштовної утиліти WhatCable. Розробник Дарріл Морлі створив інструмент, що зчитує дані з контролера портів пристрою, які зазвичай залишаються прихованими в інтерфейсі операційної системи macOS. Програма використовує відкриті програмні інтерфейси IOKit для отримання звіту про ідентифікаційні дані, які передає мікрочип e-marker, вбудований у кабель. Це дозволяє визначити заявлені виробником параметри швидкості передачі даних, обмеження по напрузі та потужності струму.

Процес перевірки кабелю за допомогою WhatCable потребує мінімум зусиль від користувача. Після встановлення програми в рядку меню macOS з’являється віджет, який відображає список усіх підключених пристроїв USB та використовуваних кабелів. Утиліта аналізує три джерела інформації: дані з чипа e-marker, налаштування власного обладнання комп’ютера та фактичну швидкість передачі даних під час роботи. Комплексний аналіз дозволяє виявити, чи відповідають характеристики кабелю його реальній поведінці в системі, і знайти причину низької продуктивності пристроїв.

Для перевірки кабелю необхідно виконати наступні кроки. Спочатку завантажте та встановіть додаток WhatCable з офіційного джерела на комп’ютер із процесором Apple Silicon. Після запуску програми підключіть кабель до одного з портів USB-C. Натисніть на піктограму віджета в рядку меню macOS, щоб відкрити список активних з’єднань. Виберіть потрібний кабель зі списку, щоб побачити технічні характеристики, такі як швидкість передачі даних, потужність зарядки та тип з’єднання, які отримала операційна система від контролера портів.

Використання утиліти допомагає виявити як фізичне зношення кабелю, так і невідповідність реальних можливостей заявленим на маркуванні. Програма фіксує швидкість Thunderbolt або USB, а також поточну напругу та силу струму в реальному часі. Важливо пам’ятати, що іноді дані в чипах кабелів можуть бути недостовірними, тому WhatCable порівнює цю інформацію з фактичною швидкістю передачі даних при підключенні накопичувачів або іншої периферії. Це дозволяє користувачу виявити вузьке місце, що обмежує швидкість роботи конкретного ланцюга передачі інформації.

На даний момент розробник пропонує безкоштовну версію WhatCable, яка залишатиметься такою в основному функціоналі, та платну Pro-версію за ціною 9,99 фунтів стерлінгів, що надає доступ до діагностики та розширеного термінального перегляду. Через архітектурні особливості обладнання та обмеження операційних систем, версії програми для Windows, Android або iOS наразі неможливі до реалізації. Розробник планує випуск версії для Linux, а розвиток Mac-версії продовжується через репозиторій на платформі GitHub, де публікуються оновлення та вихідний код проєкту.

Компанія Samsung інтегрувала у програмну оболонку One UI для смартфонів та планшетів серії Galaxy спеціальну систему автоматизації під назвою Режими та сценарії. Цей інструмент працює за логічним принципом перевірки умов та виконання відповідних дій для налаштування складних послідовностей операцій без стороннього втручання. Завдяки цій технології мобільний пристрій здатен самостійно змінювати налаштування звуку або запускати додатки залежно від геопозиції власника чи часу доби. Смартфон може автоматично переходити у беззвучний режим при наближенні до робочої адреси або повертати стандартні налаштування після повернення додому.

Створення персоналізованого алгоритму розпочинається з активації служби персоналізації Samsung у загальних налаштуваннях мобільного пристрою. Спочатку необхідно відкрити розділ налаштувань та знайти пункт Режими та сценарії, де доступні готові шаблони для сну чи керування автомобілем. Далі слід натиснути на символ додавання у верхньому куті екрана для переходу до конструктора нових завдань. На наступному етапі встановлюється логічна умова активації у блоці Якщо та призначається відповідна дія у блоці Тоді. Завершується процедура збереженням параметрів та присвоєнням імені створеному сценарію для його подальшої ідентифікації у загальній системі пристрою.

Ефективне використання ранкових сценаріїв дозволяє автоматично активувати звук пристрою одразу після вимкнення будильника та встановлювати оптимальний рівень гучності для прослуховування новин або подкастів. Система здатна інтегруватися з розумним будинком для автоматичного ввімкнення освітлення у спальні або активації кавоварки через розумну розетку в момент пробудження користувача. Окрім побутових приладів смартфони Samsung Galaxy можуть самостійно запускати трансляцію ранкових новин на телевізорі або відкривати штори за допомогою сумісних приводів для доступу сонячного світла. Подібний рівень інтеграції допомагає значно скоротити час на виконання щоденних однотипних дій.

Гнучкість налаштувань дозволяє створювати як складні багаторівневі процеси так і прості команди для виконання рутинних операцій протягом усього дня. Популярні серед власників пристроїв сценарії включають автоматичне повернення екрана при відкритті специфічних додатків або зміну параметрів енергоспоживання для запобігання перегріву акумулятора під час використання ресурсномістких програм. Користувачі часто налаштовують активацію служб геолокації лише для конкретних картографічних сервісів що дозволяє суттєво економити заряд батареї без постійного ручного втручання. Основна мета впровадження таких автоматизацій полягає у звільненні людини від необхідності постійного контролю за дрібними технічними аспектами роботи електронних пристроїв.

Для осіб які використовують мобільні пристрої інших виробників на базі операційної системи Android існують альтернативні методи впровадження подібних автоматизованих процесів через стороннє програмне забезпечення. У магазинах додатків доступні безкоштовні інструменти які пропонують схожий функціонал для створення сценаріїв поведінки смартфона залежно від зовнішніх чинників або внутрішніх подій. Власники пристроїв під управлінням iOS також мають можливість використовувати вбудовані засоби автоматизації для створення аналогічних ранкових процедур та інтеграції з елементами розумного будинку. Попри відмінності в інтерфейсах сучасні технологічні платформи прагнуть забезпечити користувачам максимальний рівень комфорту через автоматизацію повторюваних завдань у повсякденному житті.

Компанія Apple опублікувала нове попередження для всіх користувачів iPhone, застерігаючи їх щодо швидкого поширення шахрайської схеми, яка призводить до спустошення банківських рахунків жертв. Технологічний гігант повідомляє, що кіберзлочинці активно використовують дзвінки FaceTime та посилання-запрошення для видавання себе за співробітників банків, агентів технічної підтримки, державних службовців і навіть романтичних партнерів, застосовуючи відеозв’язок у реальному часі для здобуття довіри жертв, перш ніж викрасти їхні кошти або персональні дані.

На відміну від звичайної телефонної розмови, сервіс FaceTime надає шахраям можливість взаємодіяти з жертвами безпосередньо, обличчям до обличчя, що створює рівень довіри та знайомства. За словами представників організацій із захисту прав споживачів, саме ця особливість робить шахрайство значно переконливішим та ефективнішим у досягненні своїх злочинних цілей.

Багато з таких шахрайських схем починаються з текстового повідомлення, яке містить попередження про підозрілу активність на банківському рахунку або кредитній картці користувача. Після цього жертвам пропонують перейти до відеодзвінка через FaceTime, аби нібито фахівець із боротьби з шахрайством міг завершити додаткову “верифікацію”, що є ключовим етапом у виманюванні конфіденційної інформації.

Під час цього відеодзвінка шахраї часто переконують людей надати спільний доступ до екрана свого пристрою під час входу в систему онлайн-банкінгу, здійснення переказу коштів або введення одноразових захисних кодів. Така дія надає злочинцям прямий доступ у реальному часі до паролів, деталей рахунків та кодів верифікації, якими вони можуть негайно скористатися для здійснення несанкціонованих операцій.

Компанія Apple закликає своїх клієнтів повідомляти про будь-які підозрілі дзвінки через FaceTime та сумнівні посилання-запрошення, підтверджуючи зростання використання цього сервісу шахраями як інструменту для фішингових атак та спроб видати себе за інших осіб, що створює значні ризики для безпеки даних користувачів.

Компанія також категорично заявляє, що справжні співробітники Apple ніколи не здійснюватимуть небажаних дзвінків через FaceTime із запитами щодо паролів, кодів верифікації або іншої конфіденційної інформації. У таких випадках користувачам настійно рекомендується негайно припиняти розмову, щоб уникнути компрометації своїх особистих даних.

Використання FaceTime у шахрайських схемах та заходи безпеки

Шахраї тепер активно видають себе за представників технічної підтримки компаній Apple або Microsoft. Зазвичай цьому передує надсилання оманливих сповіщень про безпеку, які стверджують, що пристрій користувача був зламаний або інфікований шкідливим програмним забезпеченням. Жертвам повідомляють, що для вирішення проблеми техніку необхідно перевірити їхній iPhone або комп’ютер через відеозв’язок FaceTime, що є частиною складної інженерної схеми, як повідомляє видання Consumer Affairs.

Під час такого відеозв’язку користувачам покроково пропонують встановити програмне забезпечення для віддаленого доступу, змінити налаштування безпеки або розкрити облікові дані, необхідні для входу. Це фактично передає повний контроль над їхніми пристроями та обліковими записами безпосередньо в руки шахрая, відкриваючи шлях до несанкціонованих дій.

Крім того, сервіс FaceTime почав використовуватися як інструмент для шахрайських схем, пов’язаних із видаванням себе за представників державних органів. Зловмисники, що видають себе за співробітників місцевих відділів поліції, федеральних агентств або іноземних правоохоронних органів, переключаються з телефонних розмов на відеочати, аби їхні історії виглядали більш правдоподібними та викликали менше підозр.

Деякі шахраї під час відеозв’язку демонструють фальшиві посвідчення, уніформу або офіційно виглядаючі документи, неправдиво звинувачуючи жертв у скоєнні злочинів, крадіжці особистих даних або наявності невиконаних ордерів на арешт. Такі дії спрямовані на психологічний тиск та залякування.

Згідно з інформацією Федеральної торгової комісії (FTC), важливо пам’ятати, що законні правоохоронні органи ніколи не вимагають негайної оплати для уникнення арешту. Вони також ніколи не інструктуватимуть громадян здійснювати платежі за допомогою нестандартних методів, таких як криптовалюта, подарункові картки, платіжні додатки або банківські перекази.

Романтичні шахрайства також зазнали еволюції з початком використання сервісу FaceTime. Замість того, щоб покладатися виключно на текстові повідомлення, шахраї тепер проводять короткі відеорозмови, щоб переконати жертв у своїй справжності та щирості намірів, перш ніж звертатися з проханнями про гроші, інвестиційні кошти або подарункові картки.

Експерти з безпеки попереджають, що деякі злочинці використовують складні методи для підвищення правдоподібності обману. До них належать використання двійників, заздалегідь записаних відеоматеріалів, застосування інтенсивних фільтрів або навіть зображень, згенерованих штучним інтелектом.

Фахівці зазначають, що найбільший ризик у таких випадках є психологічним, оскільки можливість бачити та чути співрозмовника в реальному часі значно знижує пильність людини. Це робить жертв більш схильними довіряти тому, що абонент є справжнім, незважаючи на те, що сам сервіс FaceTime не здійснює перевірку особистості користувачів.

Агентства із захисту прав споживачів рекомендують ніколи не ділитися екраном під час небажаного дзвінка FaceTime. Також категорично забороняється надавати паролі, коди верифікації або банківські облікові дані, а також відмовлятися від будь-яких запитів щодо переказу коштів на так званий “безпечний” рахунок.

У випадку отримання підозрілого дзвінка через FaceTime, слід негайно припинити розмову. Надалі рекомендується безпосередньо зв’язатися з вашим банком, компанією Apple або відповідним державним органом, використовуючи контактний номер телефону, вказаний на їхньому офіційному вебсайті, а не той, що був наданий потенційним шахраєм.

Окрім зазначених схем, у травні було виявлено ще один вид шахрайства, спрямованого на виманювання коштів. У цьому випадку кіберзлочинці надсилають користувачам iPhone текстові повідомлення із позначкою “висока тривога”, стверджуючи, що їхній Apple ID заблоковано, або попереджаючи про несанкціоновані списання коштів через сервіс Apple Pay.

Компанія Apple раніше вже попереджала користувачів щодо такого типу схем, відомих як соціальна інженерія. Це цілеспрямована атака, яка базується на видаванні себе за інших, обмані та маніпуляції з метою отримання доступу до особистих даних користувача.

Під час цих атак шахраї вдають із себе представників довірених компаній або організацій, спілкуючись з жертвами по телефону або за допомогою інших методів комунікації. Метою є створення ілюзії легітимності своїх дій, що є першим кроком до компрометації даних.

Вони часто застосовують витончені тактики, аби переконати користувачів надати особисті дані, такі як облікові дані для входу, захисні коди та фінансову інформацію. Це становить кінцеву мету їхніх злочинних маніпуляцій, дозволяючи отримати несанкціонований доступ до конфіденційної інформації.

Дослідники з Ланкастерського університету оприлюднили результати наукової роботи, яка вивчає здатність людини відрізняти реальні портрети від зображень, створених алгоритмами штучного інтелекту. У межах експерименту 169 учасників оцінювали 96 різних фотографій, намагаючись визначити походження кожного обличчя. Виявилося, що точність відповідей добровольців становила лише 58,4 відсотка, що фактично дорівнює випадковому вгадуванню. Ці дані вказують на те, що сучасні цифрові технології досягли рівня, коли візуальні відмінності між людиною та машиною стають майже непомітними для пересічного користувача мережі.

Автори дослідження, результати якого опубліковані в журналі Journal of Vision, звернули особливу увагу на неочікуваний психологічний ефект сприйняття довіри. Учасникам пропонували оцінити рівень довіри до зображених осіб за шкалою від одного до семи балів. Фотографії реальних людей отримали найнижчий показник, що становить 4,04 бала, тоді як зображення, створені моделлю типу GAN, набрали 4,36 бала. Найвищий рівень довіри, а саме 4,7 бала, отримали обличчя, сформовані за допомогою новітніх дифузійних моделей штучного інтелекту.

Науковці припускають, що причиною такої довіри є прагнення алгоритмів до створення так званого усередненого образу людського обличчя. Оскільки штучний інтелект навчається на масивах даних, що містять мільйони зображень, він синтезує риси, які люди підсвідомо сприймають як знайомі та типові. Окрім того, згенеровані обличчя часто виглядають ідеалізованими та привабливими, а психологічні механізми сприйняття традиційно пов’язують фізичну привабливість із вищим рівнем надійності та безпеки, що полегшує завдання зловмисникам.

Це явище створює серйозні ризики для безпеки в інтернеті, оскільки шахраї можуть використовувати такі портрети для створення переконливих легенд у соціальних мережах або месенджерах. Раніше вважалося, що наявність візуальних дефектів, таких як непропорційні пальці або викривлені вуха, дозволить людям легко ідентифікувати підробки. Проте нове дослідження спростовує ефективність такого підходу, оскільки технології постійно вдосконалюються, а сучасні цифрові моделі генерують зображення без помітних артефактів, які раніше видавали штучне походження файлів.

Дослідники наголошують, що відсутність постійного оновлення знань про нові методи генерації контенту створює хибне відчуття захищеності в користувачів. Здатність штучного інтелекту створювати образи, які інтуїтивно здаються надійнішими за справжні, перетворює такі технології на інструмент для поширення дезінформації або реалізації шахрайських схем. Наразі вчені продовжують збір даних через онлайн-опитування, щоб детальніше вивчити, які саме характеристики обличчя змушують людей помилково приписувати довіру до штучно створених цифрових моделей, а не до реальних представників людського виду.

Поширене уявлення про те, що людський мозок досягає свого найвищого розквіту до 30 років, не відповідає дійсності, свідчать нові наукові дослідження. Учені з Університету Західної Австралії встановили, що найвищі показники психологічного функціонування, які враховують накопичені знання, емоційну зрілість та життєвий досвід, припадають на вік від 55 до 60 років.

Цей висновок базується на аналізі значного обсягу опублікованих досліджень, які вивчали динаміку різних психологічних здібностей з віком. Дослідники зосередилися на дев’яти ключових сферах, важливих для успіху в реальному житті, включаючи здатність до міркування, обсяг словникового запасу, загальні знання, робочу пам’ять та швидкість обробки інформації.

Окрім когнітивних функцій, до аналізу були включені основні риси особистості, зокрема сумлінність – організованість, надійність та дисциплінованість, а також емоційна стабільність, що проявляється у здатності зберігати спокій під тиском. Ці показники були об’єднані в комплексний індекс психологічного функціонування.

Хоча певні здібності, як-от швидкість обробки інформації та робоча пам’ять, починають знижуватися вже після 20 років, інші, навпаки, вдосконалюються з віком. До них належать словниковий запас, фінансова грамотність, емоційний інтелект, сумлінність та емоційна стабільність.

Результати дослідження вказують на те, що період пізнього середнього віку, приблизно з 55 до 60 років, є оптимальним для виконання завдань, що вимагають комплексного судження та прийняття відповідальних рішень. Це стосується таких сфер, як вище керівництво, суддівство чи політичне лідерство.

Автори дослідження підкреслюють, що хоча об’єм мозку може почати зменшуватися приблизно з 30 років, інші нейронні механізми можуть компенсувати ці зміни. Це дозволяє зберігати та навіть посилювати певні когнітивні та особистісні якості, що призводить до піку загального психологічного функціонування в згаданому віковому діапазоні.