Неділя, 6 Вересня, 2026
Додому Блог

Нові симуляції Землі та Місяця розкривають сценарій формування супутника за кілька годин

0

Вчені продовжують досліджувати процеси, що призвели до формування Місяця, хоча його присутність на нічному небі є звичним явищем. Нещодавно проведені комп’ютерні симуляції вказують на можливість надзвичайно швидкого утворення Місяця, яке могло зайняти всього кілька годин.

Вік Місяця оцінюється приблизно в 4.51 мільярда років, і загальноприйнятою теорією є його утворення внаслідок зіткнення Землі з іншим небесним тілом. Передбачається, що ця протопланета, названа Тея, зіштовхнулася із Землею, викинувши значну кількість уламків на орбіту, з яких згодом і сформувався Місяць.

Однак, попередні моделювання не враховували вплив міцності матеріалів, яка, як зазначає доктор Адін Дентон, науковий співробітник Відділу науки та досліджень Сонячної системи SwRI, відіграє суттєву роль у подібних космічних катаклізмах.

“Коли ми моделюємо Землю та Місяць як зіштовхувані тіла з геологічними властивостями, це змінює спосіб формування Місяця з наслідків такого удару. Раніше ми вважали це несуттєвим фактором”, — пояснює доктор Дентон.

Дослідники з Southwest Research Institute (SwRI), інтегрувавши показники міцності та температури матеріалів у свої симуляції, виявили, що формування Місяця залежить від температури речовини. За певних температурних умов формувався протомісячний диск, що обертався навколо Землі. Однак, у сценаріях зі схожими температурами, Місяць міг утворитися всього за п’ять годин.

Крім того, враховуючи значну подібність у хімічному складі Землі та її супутника, дослідники припускають, що Тея та прото-Земля могли сформуватися в одній ділянці протопланетного диска, що спрощує пояснення їхньої однорідності.

Дорога наука: найдорожчі наукові проєкти в у світі вартістю від 78,5 мільйона до 150 мільярдів доларів

0

Розвиток технологій та фундаментальні наукові відкриття потребують значних фінансових вкладень. Міжнародна космічна станція залишається найдорожчим об’єктом в історії досліджень, на створення та експлуатацію якої витрачено близько 150 мільярдів доларів. Цей проєкт, що об’єднав зусилля багатьох країн, функціонує з 1998 року та щорічно потребує 3 мільярдів доларів на утримання. Завершення експлуатації станції очікується у 2030 році, що вимагатиме додатково 1 мільярда доларів на виведення об’єкта з орбіти.

Програма Аполлон, реалізована NASA у період з 1960 по 1972 рік, стала ключовим етапом космічних перегонів та коштувала 25,4 мільярда доларів. У сучасних цінах ця сума становить приблизно 203 мільярди доларів. Результатом місії стала успішна висадка людини на Місяць у 1969 році. Хоча програма була завершена понад п’ятдесят років тому, розроблені тоді технології досі використовуються в інженерних рішеннях. Пізніше цю програму замінили багаторазові космічні кораблі серії Спейс Шаттл.

Великий адронний колайдер, побудований організацією CERN між 1998 та 2008 роками, обійшовся у 4,75 мільярда доларів. Прискорювач частинок розташований у 17-мильному тунелі під землею поблизу Женеви. У 2015 році за його допомогою виявлено бозон Хіггса, що стало значним успіхом для фізики елементарних частинок. Наразі триває підготовка до модернізації пристрою, а до 2038 року планується початок будівництва ще потужнішого прискорювача, вартість якого оцінюється у 23 мільярди доларів.

Проєкт картування людського геному, що проходив з 1990 по 2003 рік, коштував від 2,7 до 3 мільярдів доларів. У межах роботи дослідники секвенували 90 відсотків геному, решта була завершена до 2022 року. Окрім біологічних досліджень, фінансування було спрямоване на аналіз етичних та соціальних наслідків генетичних втручань. Паралельно NASA інвестувало 2,5 мільярда доларів у марсохід К’юріосіті, який з 2012 року збирає дані про поверхню Марса, перевищивши свій початковий дворічний термін роботи.

Американська орбітальна станція Скайлеб, запуск якої відбувся у 1973 році, коштувала 2,3 мільярда доларів. Станція досліджувала сонячну радіацію, проте у 1979 році вона зійшла з орбіти та зруйнувалася в атмосфері Землі. Мангеттенський проєкт, у межах якого було створено першу ядерну зброю під час Другої світової війни, коштував 2,2 мільярда доларів, що еквівалентно понад 40 мільярдам доларів у 2026 році, залучивши до роботи близько 130 тисяч осіб.

Океанографічна мережа NEPTUNE, що фінансується Ocean Networks Canada, отримала 79 мільйонів доларів інвестицій, дозволяючи вивчати океанічне дно за допомогою кабельних систем та дистанційно керованих апаратів. Водночас Дуже великий масив радіотелескопів Національного наукового фонду США був побудований за 78,5 мільйона доларів у 1980 році, що сьогодні відповідає приблизно 627 мільйонам доларів. Наразі триває розробка наступного покоління радіотелескопів, загальна вартість яких може скласти 2 мільярди доларів.

«Тостер з об’єктивом»: історія першої портативної цифрової камери

0

У 1975 році молодий інженер компанії, що виробляла фотоплівку Kodak, зробив перший знімок за допомогою портативної цифрової камери. Від цього моменту фотографія вже ніколи не була колишньою.

Коли Стів Сассон розпочав роботу в компанії Eastman Kodak, американський виробник фотоплівки був яскравим символом промислової винахідливості Сполучених Штатів.

Заснована Джорджем Істменом у 1870-х роках, компанія стала синонімом плівкової фотографії завдяки бренду Kodak. Люди купували фотоплівку Kodak і заряджали її в камери з логотипом Kodak. Плівку проявляли за допомогою хімікатів Kodak, а готові відбитки переглядали на фотопапері Kodak.

Наприкінці XIX століття компанія навіть сформулювала влучний слоган, що описував увесь цей замкнений цикл: «Ви натискаєте кнопку, ми робимо все інше».

Однак коли 23-річний Сассон приєднався до Kodak у 1973 році, він почувався не на своєму місці. Він не був хіміком-дослідником, який працював би над новими типами плівки, і не був інженером-механіком, здатним проєктувати нові камери для цієї плівки. Він був інженером-електриком, і сама логіка фотографічного процесу здавалася йому незручною.

У другій половині XX століття Kodak був одним із найбільш упізнаваних брендів у світі.

Нові працівники Kodak мали проходити обов’язкове навчання з фотографії. Вони повинні були самостійно проявляти плівку, виходити з камерами, робити знімки, вивчати фотоматеріали. Саме цей процес викликав у Сассона роздратування. Після зйомки потрібно було довго чекати результату та працювати з хімічними речовинами.

Вирішальну роль відіграло його захоплення науковою фантастикою, зокрема серіалом Star Trek. Саме там, на його думку, народжувалися найкращі ідеї. У нього виникло запитання: що, якби весь процес можна було зробити електронним. Що, якби зображення можна було захоплювати, зберігати та обробляти електронно, без будь-якої плівки.

Технологічні передумови для камери без плівки вже існували, хоча ніхто прямо не намагався створити такий пристрій. Десятиліттями було відомо, що деякі метали під дією світла певної довжини хвилі генерують слабкі електричні струми. Саме на цьому принципі працювали перші експонометри з селеновими елементами.

Примітивні цифрові зображення вже отримувалися супутниками NASA, зокрема програмою Landsat, які використовували сенсори на основі вакуумних ламп. Астрономи також застосовували комп’ютери для перетворення світлових сигналів з телескопів у зображення, однак такі системи були надзвичайно дорогими та громіздкими і не підходили для побутового використання.

У 1969 році дослідники Bell Labs створили інтегральну схему типу CCD, або прилад із зарядовим зв’язком. Електричний заряд можна було зберігати на метал-оксидному напівпровіднику та передавати між такими елементами. Передбачалося, що ця технологія колись може знайти застосування у візуалізації, хоча конкретного механізму тоді ще не існувало.

Розвиток CCD пішов швидко. У 1974 році компанія Fairchild Semiconductors створила перший комерційний CCD розміром 100 на 100 пікселів. Можливість захоплення зображення існувала лише теоретично, оскільки ніхто ще не намагався реально зняти та відобразити зображення. Водночас NASA також досліджувало цю технологію, але не з прицілом на споживчі камери.

Про CCD Сассон дізнався завдяки своєму керівнику Гарету Ллойду. У 1974 році Сассон працював у лабораторії прикладних досліджень Eastman Kodak, де займалися ідеями продуктів і практичним вирішенням завдань. Ллойд запропонував йому дві тимчасові задачі, одна з яких полягала в ознайомленні з новою інтегральною схемою CCD.

Ідея того, що світло може впливати на електроніку і керувати нею, захопила Сассона. Він вважав, що всі необхідні компоненти для камери без плівки вже існують і їх лише потрібно зібрати разом. Його метою було створити камеру без рухомих частин, що різко контрастувало з механічно складними камерами того часу.

Для роботи він придбав два CCD-чипи, побоюючись, що один може бути пошкоджений. Ці пристрої вимагали живлення від приблизно дванадцяти різних напруг, і будь-яка помилка призводила до повної відсутності сигналу. Налаштування повністю лягало на інженера.

Дослідження показали, що CCD чудово підходить для формування зображення, але погано для його зберігання. Через так званий темновий струм, спричинений теплом, зображення швидко деградувало, що створювало електронні шуми.

Щоб камера працювала, потрібно було додати об’єктив, перетворити світловий сигнал у цифрові дані та знайти спосіб їх зберігати. Офіційного фінансування не було, тому всі компоненти збиралися з доступних запасів. Оптичний блок було взято з кінокамери, а аналого-цифровий перетворювач отримано з недорогого цифрового вольтметра.

Для зберігання даних використовувалася аудіокасета. Також довелося створити окремий пристрій для відтворення зображення, який перетворював цифровий сигнал у телевізійний стандарт NTSC. Для цього був використаний мікропроцесор Motorola, що на той час коштував дуже дорого. Офіційно його придбали нібито для вивчення можливостей процесора.

Після більш ніж року роботи камера та пристрій відтворення були завершені у грудні 1975 року. Камера робила знімок приблизно за одну двадцяту секунди, а запис даних на касету тривав 23 секунди.

Перший знімок було зроблено в офісі, де на фото потрапила співробітниця Kodak. Після відтворення зображення стало зрозуміло, що камера працює, хоча обличчя було сильно спотворене через технічні обмеження. Незважаючи на це, сам факт отримання зображення вважався великим успіхом.

Таким чином було зроблено перший у світі знімок портативною цифровою камерою. Світ фотографії змінився за одну двадцяту секунди експозиції та 23 секунди передавання даних.

Демонстрації камери для керівництва Kodak викликали більше запитань, ніж відповідей. Менеджерів цікавило не те, як працює технологія, а навіщо вона потрібна. Вони ставили під сумнів саму ідею фотографії без плівки та друкованих відбитків.

На той момент цифрова камера була занадто дорогою і технічно недосконалою, щоб стати масовим продуктом. Прогнози щодо її розвитку ґрунтувалися на законі Мура, і Сассон припустив, що для досягнення якості плівки знадобиться від 15 до 20 років. У 1995 році Kodak випустила свою першу споживчу цифрову камеру DC40, майже точно в межах цього прогнозу.

У 1978 році Eastman Kodak отримала перший патент на цифрову камеру. Згодом цей патент приніс компанії значні ліцензійні доходи. Подальший розвиток цифрової фотографії забезпечили й інші інженери Kodak, зокрема творець матриці Байєра.

Оригінальна камера Сассона нині зберігається в Музеї Джорджа Істмена в Рочестері. У 2009 році її творець був удостоєний Національної медалі США з технологій та інновацій. Технологія, яка починалася як експеримент з підручних деталей, згодом стала основою для сучасних камер і смартфонів, здатних створювати зображення, недосяжні для класичної фотоплівки.

Історія цієї винахідницької роботи демонструє, що цифрова фотографія з’явилася не як миттєва революція, а як результат наполегливої інженерної праці, випередивши свій час і потреби ринку.

За матеріалами: BBC

Вчені розгадали, чому ваше авто іржавіє на вулиці під дощем. Фарбу не готували витримувати до 9000 вольт від крапель дощу

0

Дослідники з Інституту досліджень полімерів імені Макса Планка в Німеччині виявили механізм руйнування захисних покриттів, який раніше не враховувався при розробці антикорозійних матеріалів для автомобілів та інших конструкцій. Згідно з отриманими даними, краплі дощу під час руху по поверхнях набувають електричного заряду, який за певних умов стає достатнім для пробою ізоляційного шару. Цей процес не є звичайним абразивним впливом чи хімічною корозією, а являє собою локальний електричний розряд, подібний до дії іскри, що пошкоджує цілісність матеріалу.

Науковці Чжунюань Ні, Рюдігер Бергер та Ганс-Юрген Батт встановили, що явище відоме як слайд-електризація виникає під час ковзання краплі води по діелектричній поверхні, такій як лакофарбове покриття автомобіля або пластикова панель. У процесі цього контакту відбувається перенесення заряду, причому напруга на краплі може сягати 9000 вольтів. Досі вважалося, що корозія металів спричинена лише механічним тертям вологи та дією розчинених у ній солей, проте тепер очевидно, що електричний фактор відіграє критичну роль у виникненні мікротріщин.

Для перевірки цієї гіпотези дослідницька група використовувала краплі об’ємом 35 мікролітрів, що відповідає розміру типової дощової краплі, з додаванням солі для імітації природних опадів. Краплі ковзали по схилу під кутом 50 градусів на відстань 4 сантиметри, після чого падали на мідну пластину з тефлоновим покриттям товщиною 60 нанометрів. Отримані результати підтвердили, що заряд, накопичений під час ковзання, дозволяє краплі буквально пробивати захисний шар, створюючи умови для подальшої корозії матеріалу під ним.

В експериментах використовували різні поверхні, зокрема листя рослин, плити з полівінілхлориду, прозорий полістирол та кварц з фторованим покриттям. Виміряні значення заряду варіювалися від 0,2 нанокулона до 2 нанокулонів. Така величина заряду в краплі відповідного об’єму еквівалентна кількості електрики, що генерує тисячі вольтів напруги. Ці дані вказують на те, що існуючі методи захисту поверхонь, такі як полімерні плівки чи фарби, можуть бути вразливими до електричних пошкоджень, які виникають під час звичайних дощів у реальних умовах експлуатації.

Автори дослідження акцентують увагу на тому, що розуміння цього явища вимагає перегляду стандартних підходів до створення антикорозійних покриттів. Оскільки традиційні інструменти захисту розраховані на протидію хімічному та механічному впливу, вони не враховують здатність електричного розряду долати ізоляційні властивості матеріалів. Подальші роботи в цій галузі будуть спрямовані на пошук способів нейтралізації зарядів, що накопичуються під час руху крапель, а також на розробку матеріалів з вищою стійкістю до подібних електричних впливів у природному середовищі.

Роботи-пилососи не виправдовують свою вартість, вимагаючи більше клопоту, ніж обіцяли

0

Роботи-пилососи, як і багато інших “розумних” домашніх пристроїв, не виправдали гучних обіцянок, хоча й можуть ефективно виконувати деякі завдання за ідеальних умов та на відповідних поверхнях. Їх можна запрограмувати на роботу під час вашої відсутності, щоб повернутися до чистої підлоги, але, як показує досвід, ці пристрої ще не можуть повністю замінити традиційний вертикальний пилосос.

На основі тестування різноманітних моделей, від бюджетних до преміум-класу, включаючи ті, що самостійно спорожнюються або мають функцію “вологого прибирання” (що часто зводиться до перетягування вологої серветки), стає зрозуміло, що старі перевірені методи іноді є найкращими. Існує дев’ять причин, чому роботи-пилососи не виправдовують свою вартість, і чому на даний момент варто залишатися звичайним вертикальним пилососом та шваброю.

Одним з головних недоліків для будинків з кількома поверхами є неможливість роботів-пилососів прибирати сходи та необхідність їх ручного переміщення між рівнями. Хоча на щорічних виставках електроніки (CES) демонструвалися прототипи, здатні долати сходи, їхні можливості супроводжуються значними застереженнями. Наприклад, робот Roborock Saros Rover, оснащений колесами на висувних ніжках, може підійматися, але не спускатися, і поки що не має чітких термінів появи на ринку.

Альтернативним рішенням, представленим компанією Dreame, є Cyber X – окремий робот-транспортер на “пильних” ніжках, який переносить пилосос. Така система, хоча й цікава концептуально, є непрактичною, адже потребує додаткового пристрою, який сам по собі займає простір, необхідний для зарядної станції. До того ж, очікувана вартість Cyber X близько 1 200 доларів у другій половині 2026 року робить придбання окремих роботів для кожного поверху більш вигідним.

Ключовим показником ефективності будь-якого пилососа є потужність всмоктування, що вимірюється в паскалях (Pa). Якщо ранні моделі роботів-пилососів ледве досягали 1 000 Pa, то сучасні, як Roborock Saros Z70, заявляють до 22 000 Pa. Однак, незважаючи на вражаючі цифри, реальна ефективність часто залишає бажати кращого.

Для твердих поверхонь, таких як ламінат чи плитка, робот-пилосос може забезпечити щоденне швидке прибирання, особливо в запилених регіонах. Проте, через розподіл потужності всмоктування на широку площу, ці пристрої мають обмеження в кутах, уздовж стін та у важкодоступних місцях, де зазвичай використовується щілинна насадка. Це підкреслює, що потужність всмоктування не є єдиним критерієм вибору, і такі фактори, як механізм щіток та загальна форма корпусу, також мають значення, тому позбуватися звичайного пилососа поки не варто.

Ще одним фактором, що ставить під сумнів вигідність роботів-пилососів, є їхні габарити. Навіть найпростіші моделі займають приблизно стільки ж місця, скільки тумбочка або торшер. Більш складні пристрої, оснащені станціями для автоматичного спорожнення пилозбірника, вимагають більшого простору для функціонування, хоча й усувають необхідність ручного очищення. Деякі моделі з функцією вологого прибирання потребують підключення до водопроводу для подачі чистої та відведення брудної води.

Такі базові станції, незалежно від їх функціоналу, мають значний “слід” у приміщенні, і на відміну від звичайних пилососів, які можна зберігати у шафі, робот-пилосос повинен мати постійний доступ до своєї зарядної станції. Це створює певні незручності, особливо в малих квартирах, де простір є дефіцитним. Деякі виробники навіть пропонують спеціальні меблі, що маскують ці громіздкі бази.

Незважаючи на автоматизованість, роботи-пилососи потребують регулярного обслуговування. Щомісяця, або навіть частіше, особливо якщо у домі є особи з довгим волоссям, необхідно очищати щітки, які схильні до накопичення волосся та ниток, що може призвести до зниження ефективності роботи. Цей процес може бути складнішим, ніж очищення щіток традиційного пилососа, оскільки він часто включає демонтаж основної та бічних щіток, займаючи від десяти до п’ятнадцяти хвилин.

Важливою передумовою для роботи робота-пилососа є попередня підготовка приміщення. Шкарпетки, шнурки, іграшки, кабелі – все це предмети, які можуть стати перешкодою для автономного пристрою. На відміну від ручного прибирання, де сміття можна просто відсунути, роботи-пилососи вибагливі до перешкод, часто застрягають, вимагаючи втручання користувача. Необхідність прибирати під меблями або розчищати шлях перед запуском зводить нанівець обіцянку економії часу.

Сучасні роботи-пилососи вимагають значного контролю через програмне забезпечення. Налаштування зон, заборонених для прибирання, інтеграція з системами “розумного будинку”, повторне сканування карти приміщення, ручне позначення зон з різними типами покриття – це лише деякі з функцій, якими доводиться користуватися. Пристрій повинен створити карту вашого житла, і будь-які зміни в розташуванні меблів можуть призвести до помилок і необхідності нового сканування, а вихід виробника з бізнесу може призвести до повного знецінення цих функцій.

Акумулятор будь-якого портативного електронного пристрою з часом деградує, і роботи-пилососи не є винятком. На відміну від пилососів, що працюють від мережі, їхня автономність обмежена ємністю батареї, яка з часом зменшується, особливо при частому використанні. Втрата потужності та скорочення часу роботи можуть стати помітними вже за кілька років, тоді як старі, простіші моделі пилососів з механічними компонентами можуть служити десятиліттями.

Роботи-пилососи часто не в змозі розпізнавати специфічні забруднення, особливо це стосується домашніх тварин. Навіть прості датчики дотику чи радара не завжди дозволяють відрізнити твердий об’єкт від м’якого, що може призвести до розмазування екскрементів по всій підлозі та забруднення пристрою. Хоча деякі моделі оснащені камерами та системами штучного інтелекту для розпізнавання перешкод, вони не є стовідсотково надійними.

Навіть якщо робот-пилосос має функцію самоочищення, витратні матеріали, такі як мішки для пилу та щітки, можуть бути дорогими. Заміна цих компонентів, особливо для нових моделей з унікальними функціями, може виявитися значною статтею витрат. Вартість змінних мішків для станцій самоочищення, які можуть коштувати до 20 доларів за чотири одиниці, створює відчуття прихованої підписки, що ставить під сумнів економічну доцільність цих пристроїв.

Microsoft обмежила час хмарного геймінгу для передплатників Xbox Game Pass до 15 годин

0

Компанія Microsoft запроваджує щомісячні ліміти на використання сервісу Xbox Cloud Gaming для своїх користувачів, починаючи з листопада поточного року. Відповідно до нових правил, передплатники тарифного плану Game Pass Ultimate зможуть використовувати хмарні ігрові можливості протягом 15 годин на місяць. Для користувачів рівня Premium доступний ліміт становить 10 годин, тоді як передплатники пакету Game Pass Essential зможуть грати через хмару лише 5 годин протягом кожного розрахункового періоду.

Представники корпорації зазначають, що ці обмеження безпосередньо зачеплять близько чотирьох відсотків від загальної кількості передплатників сервісу Game Pass. Зміна політики доступу аргументується зростанням витрат на забезпечення хмарної інфраструктури, які пропорційно збільшуються при розширенні аудиторії користувачів та тривалості їхніх ігрових сесій. До листопада минулого року доступ до хмарних технологій надавався без подібних погодинних обмежень для всіх рівнів підписки, що було однією з ключових переваг оновленої лінійки тарифних планів компанії.

Користувачі, які вичерпають встановлений ліміт годин, отримають можливість придбати додатковий ігровий час через магазин Xbox Store. Детальна вартість таких додаткових пакетів наразі не оприлюднена, проте відомо, що придбані години матимуть функцію перенесення на наступні місяці у разі їх невикористання. Ця модель розрахунків дозволяє Microsoft монетизувати сервіс для активних гравців, які використовують обладнання компанії для стрімінгу ігор на мобільні пристрої або запускають проекти консольного рівня на застарілому залізі.

Окрім запровадження лімітів для існуючих передплатників, Microsoft відкриває доступ до хмарного геймінгу для осіб, які не мають активної підписки на сервіс Game Pass. Такі гравці зможуть купувати погодинні пакети доступу та запускати ігри, якими вони володіють, на підтримуваних пристроях. Цей крок спрямований на розширення бази користувачів, які віддають перевагу епізодичному використанню хмарних технологій замість оплати регулярної абонентської плати за повний пакет ігрових послуг корпорації.

Аналітики розглядають ці зміни як захід для стримування зростання вартості підписки на Game Pass, оскільки підтримка інфраструктури стає фінансово обтяжливою для бізнес-моделі компанії. Подібні обмеження можуть спонукати власників консолей попереднього покоління до придбання нових пристроїв серії Series X або S для уникнення залежності від хмарних лімітів. Компанія продовжує оптимізувати свої сервіси, враховуючи витрати на серверне обладнання та реальні показники використання хмарних ресурсів серед різних категорій ігрової аудиторії.

Як налаштувати камеру iPhone для покращення якості знімків через приховані параметри

0

Фотографічні стилі дозволяють змінювати вигляд зображення безпосередньо під час зйомки. Це відрізняється від фільтрів, які накладаються на вже готовий кадр. Для використання цієї функції необхідно переконатися, що пристрій працює у режимі високої ефективності HEIF. Це налаштування доступне у меню Формати розділу Камера. Функція не сумісна зі зйомкою у форматі RAW. Починаючи з лінійки iPhone 16, користувачі отримали можливість додатково корегувати параметри обраного стилю безпосередньо у додатку Фото після збереження знімка.

Функція автоматичного макрорежиму часто активується без участі користувача, що може спричинити небажану зміну експозиції та глибини різкості. Щоб отримати повний контроль, варто активувати перемикач Макрокерування у налаштуваннях камери. Після цього у додатку з’являтиметься піктограма квітки, яка дозволяє вручну вимкнути або увімкнути режим макрозйомки. Це запобігає автоматичному перемиканню на надширококутний об’єктив, коли користувач не планує здійснювати зйомку дрібних об’єктів з близької відстані.

Блокування автоматичної експозиції та фокусування є важливим інструментом для складних умов освітлення. Зазвичай iPhone самостійно визначає точки фокусу та рівень світла, але тривале утримання пальця на екрані фіксує ці параметри. Користувач побачить позначку блокування, що запобігає зміні налаштувань при випадковому переміщенні камери. На новіших моделях, таких як iPhone 16 або 17, цю дію можна виконати за допомогою кнопки керування камерою, що пришвидшує процес зйомки у динамічних умовах.

Вибір формату файлу безпосередньо впливає на сумісність з іншими пристроями. Висока ефективність HEIF забезпечує краще стиснення, тоді як формат JPEG вважається більш універсальним. Параметри можна змінити у розділі Формати налаштувань камери, обравши пункт Найбільш сумісний. Власники професійних моделей мають доступ до формату Apple ProRAW, який зберігає максимум інформації для подальшої обробки у спеціалізованому програмному забезпеченні, такому як Adobe Lightroom або інших графічних редакторах.

Функція пріоритету швидкої зйомки дозволяє камері адаптувати процеси обробки зображення для серійної роботи. Коли параметр увімкнено у налаштуваннях камери, система вивільняє ресурси для швидкого послідовного спрацювання затвора. Це допомагає не пропустити важливі моменти під час зйомки об’єктів, що швидко рухаються. Вимкнення цієї функції може призвести до уповільнення реакції пристрою, тому для вуличної чи динамічної зйомки рекомендується тримати цей перемикач у положенні активності для забезпечення стабільної роботи системи.

Nvidia PAIR об’єднає кілька ваших ПК в один потужний сервер для ШІ

0

Nvidia представила інструмент Personal AI Router (PAIR) на виставці IFA 2026, що призначений для об’єднання графічних процесорів у домашніх умовах у єдиний кластер для виконання завдань агентивного штучного інтелекту. Цей інструмент надає можливість використовувати незадіяні обчислювальні ресурси відеокарт у домашній мережі, щоб зменшити витрати на хмарні обчислення та зберегти конфіденційність обробки даних. PAIR розподіляє підзадачі штучного інтелекту від головного комп’ютера до інших систем.

Коли користувач запускає локального агента штучного інтелекту та ставить перед ним певну мету, центральний агент може створити декілька підзадач, які є частиною цієї більшої цілі. Якщо всі ці підзадачі або субагенти виконуються на одному графічному процесорі, виникаюча конкуренція за ресурси може призвести до уповільнення їхнього завершення, порівняно з ситуацією, коли кожен субагент працював би на окремому обчислювальному вузлі.

PAIR є інструментом, що забезпечує виконання такої розподіленої роботи штучного інтелекту у домашній мережі. Припускаючи, що у родини або спільного домогосподарства достатньо вільних ресурсів графічних процесорів, PAIR може призначити кожній системі, що бере участь, одну з цих підзадач для виконання та повернути результати на головний вузол. Це потенційно сприяє швидшому завершенню загального агентивного завдання.

Звичайно, системи у локальній мережі не завжди будуть вільними, оскільки їхні власники часто використовують графічні процесори для ігор, творчої роботи або власних завдань штучного інтелекту. У разі, якщо користувачу потрібно повернути свій графічний процесор для інших цілей, PAIR розроблений таким чином, щоб гнучко адаптуватися до цих змінних умов. Він не резервує виділену потужність від інших ПК.

Така непередбачувана доступність вільних обчислювальних циклів, звісно, означає, що якість обслуговування від кластера PAIR не є гарантованою. Проте для довготривалих завдань, які не вимагають строгого дотримання термінів, можливість задіяти вільні обчислювальні ресурси може бути ефективнішою, ніж запуск рою агентів на одному вузлі. Це дозволяє оптимізувати використання наявного обладнання.

Налаштування PAIR виглядає відносно простим, оскільки він створює проксі-сервер для популярних інтерфейсів штучного інтелекту, таких як LM Studio та Ollama, до яких вони можуть підключатися. Після цього PAIR організовує роботу між доступними вузлами в мережі та повертає результати цієї роботи до вихідної програми на головному вузлі, забезпечуючи скоординоване виконання завдань.

Своєю чергою, системи, що беруть участь у кластері PAIR, також повинні мати запущені Ollama або LM Studio та встановлену власну інсталяцію PAIR. Компанія Nvidia зазначає, що підключення систем до кластера PAIR є нескладним і базується на mDNS або резервному використанні IP-адреси для виявлення пристроїв. PAIR також допомагає ініціювати завантаження моделей на системи.

Хоча вузли не потребують ідентичних завантажених моделей або наборів моделей для участі, їхня наявність на більшій кількості систем розширює пул потенційних вузлів, які можуть обробляти запити, якщо агент-оркестратор потребує можливостей певної моделі. Це підвищує гнучкість та ефективність розподілених обчислень у рамках кластера.

Інструмент PAIR сумісний з будь-якими системами DGX Spark (або іншими GB10), а також з графічними картами серії GeForce RTX 20 або новішими. Він також підтримує комп’ютери Mac з процесорами серії M4 або новішими для завдань інференції. Відповідно, клієнт PAIR буде доступний для операційних систем Windows, macOS та Linux, що забезпечує широке розповсюдження.

Lenovo представила 14-дюймовий ноутбук товщиною 10 мм завдяки принципово новому типу охолодження

0

Компанія Lenovo послідовно представляє концептуальні моделі ноутбуків на щорічній виставці IFA у Берліні, продовжуючи цю традицію і цьогоріч. Ці концепції, на відміну від деяких попередніх прототипів, демонструють підхід, що значно наближає їх до потенційної комерційної реалізації та масового виробництва.

Першим з представлених є проєкт AeroBlade – 14-дюймовий ноутбук, кожен компонент якого, за офіційною заявою компанії, був переосмислений з акцентом на мобільність. Цей пристрій відмовляється від традиційних вентиляторів, замість них використовуючи твердотільну технологію охолодження AirJet від Frore Systems. Вона функціонує за рахунок п’єзоелектричних мембран, що вібрують на ультразвукових частотах, нечутних для людини, забезпечуючи ефективне розсіювання тепла.

У цій концепції інтегровано чотири модулі AirJet Mini, що становить значне збільшення порівняно з одним таким модулем, який раніше був продемонстрований у референсному дизайні Intel Wildcat Lake під час виставки Computex цього року. Таке рішення потенційно забезпечує значно вищу стабільну продуктивність, що перевершує показники, які зазвичай спостерігаються у пасивно охолоджуваних персональних комп’ютерів.

Кожен з новітніх модулів AirJet Mini від Frore Systems розсіює до 7,5 ват тепла, забезпечуючи ноутбуку AeroBlade загальне активне розсіювання 30 ват. Ця потужність охолодження гармонійно поєднується з процесорами Intel Lunar Lake, які мають показник TDP у діапазоні 17-30 ват, що використовуються у цій концептуальній моделі. Передбачається, що сучасніші чипи Wildcat Lake з TDP від 15 до 35 ват також ефективно працюватимуть з аналогічною твердотілою системою охолодження.

Проєкт AeroBlade використовує мініатюрну материнську плату, яка разом із магнієво-алюмінієвою рамою забезпечує ноутбуку товщину лише 0,39 дюйма (10 мм) та вагу менше 1,83 фунта (830 грамів). Ця надзвичайна тонкість зумовлює наявність виключно трьох портів USB-C або Thunderbolt 4. Додатково пристрій оснащений високоякісним OLED-екраном та підтримує найсучасніший стандарт бездротового зв’язку Wi-Fi 7.

На поточний момент у концептуальній моделі AeroBlade використовується процесор Intel Lunar Lake. Проте, у випадку переходу цього дизайнерського рішення до етапу комерційного продукту, очікується інтеграція більш сучасного центрального процесора. Розробники передбачають значний потенціал продуктивності та часу автономної роботи при використанні чипів Wildcat або Panther Lake у такому тонкому формфакторі ноутбука.

Другий проєкт, названий Swan, свідчить про відновлення Lenovo розробок у сфері екранів, що розгортаються. Ця концепція представляється скромнішою, більш орієнтованою на масового споживача та реалістичнішою для втілення, ніж попередні спроби компанії. Розміщений у корпусі, який зовні нагадує стандартний 14-дюймовий ThinkBook, екран при натисканні кнопки плавно розгортається.

Після розгортання екран перетворюється на 17-дюймовий дисплей із співвідношенням сторін 16:9 та роздільною здатністю 2850 x 1672 пікселів. Вказане співвідношення 16:9 не є ідеально точним. Ймовірно, невелика частина рухомого OLED-дисплея залишається за межами видимої області екрана у поточній концептуальній моделі.

Ця модель не належить до найтонших або найлегших 14-дюймових ноутбуків, адже її вага становить 3,53 фунта (1,6 кг), а товщина – 0,7 дюйма (17,9 мм). Додатковий об’єм корпусу зосереджений у кришці, оскільки вона повинна вміщувати механізм рухомого дисплея, а також розширювані бічні рамки, необхідні для функціонування системи розгортання екрана.

У таких концептуальних пристроях механізм двигуна зазвичай є гучнішим, ніж було б прийнятно для готового комерційного продукту. Проте, під час демонстрації цей механізм працював бездоганно протягом кількох циклів розгортання та згортання екрана. Така стабільність функціонування є важливим позитивним показником, адже надійність не завжди властива подібним концептуальним рішенням на ранніх етапах розробки.

Існує потенціал для зменшення розмірів необхідного апаратного забезпечення екрана, якщо версія цього дизайну буде інтегрована в комерційний продукт. Незважаючи на додатковий об’єм та вагу, концепція компактного 14-дюймового ноутбука, здатного забезпечити 17-дюймовий екран у мобільних умовах, є привабливою. Вона орієнтована на користувачів, яким необхідна велика робоча площа без суттєвої втрати портативності.

Sony випускає лімітовані контролери DualSense з дизайном Grand Theft Auto VI за 85 доларів

0

Компанія Sony представила дві версії бездротових контролерів DualSense, розроблені спеціально до виходу гри Grand Theft Auto VI. Анонс відбувся під час заходу State of Play, де демонстрували актуальні та майбутні проєкти для платформи PlayStation. Біла версія пристрою оформлена у світлих пастельних тонах, що мають відображати атмосферу денного міста Vice City, тоді як чорна версія використовує темну палітру з неоновими елементами для передачі вигляду нічного міста, доповнену текстурним тисненням у вигляді пальм на корпусі.

Технічні характеристики нових контролерів залишаються ідентичними до стандартних моделей DualSense, включаючи системи тактильної віддачі та адаптивні тригери. Компанія заявляє, що ці функції будуть синхронізовані з ігровими подіями у Grand Theft Auto VI, забезпечуючи зворотний зв’язок під час виконання різних дій у грі. Використання названих технологій має забезпечити користувачам додатковий рівень занурення в ігровий процес завдяки динамічній реакції механізмів управління на ігрові ситуації, що відбуваються безпосередньо на екрані пристрою виводу зображення.

Попри очікування, розробник Rockstar Games наразі не надав детальної інформації щодо технічних переваг, які отримають власники PlayStation 5 Pro під час гри, попри підтвердження наявності спеціальних покращень для цієї консолі. Попит на консолі версії Pro вже призвів до виникнення дефіциту в великих роздрібних мережах Сполучених Штатів, де вартість перепродажу пристрою з рекомендованою ціною 899 доларів сягає 1300 доларів на неофіційних ринках, що свідчить про високий інтерес до майбутнього ігрового проєкту.

Придбання лімітованих контролерів може стати складним завданням через обмежену кількість товарних одиниць. Біла версія буде реалізовуватися через офіційний сайт PlayStation Direct та мережі партнерів, проте чорний варіант доступний виключно через PlayStation Direct у визначених регіонах. Прогнозується, що через високу популярність бренду Grand Theft Auto вартість цих контролерів на вторинному ринку може перевищити 1000 доларів, повторюючи тенденцію з підвищенням цін на дефіцитне апаратне забезпечення для ігор.

Прийом попередніх замовлень на обидві модифікації розпочнеться 10 вересня о 10:00 за місцевим часом, а для користувачів зі США замовлення стануть доступними з 07:00 за тихоокеанським часом. Офіційний вихід продуктів заплановано на 19 листопада одночасно з релізом гри. Роздрібна ціна встановлена на рівні 84,99 долара для ринку США, 84,99 євро для Європи, 74,99 фунта стерлінгів для Великої Британії та 12 480 єн для японського ринку згідно з оголошеними даними компанії.

Як завантажити відео Reels та Stories з Instagram на смартфон або комп’ютер без додатків

0

Користувачі Instagram часто потребують збереження публічного медіаконтенту, проте офіційний функціонал платформи не передбачає наявності універсальної кнопки для завантаження чужих публікацій. Альтернативним способом отримання файлів є використання браузерних сервісів, які обробляють посилання на відкриті пости. Для цього потрібно скопіювати пряме посилання на публікацію через меню з трьома крапками в Instagram, відкрити сторонній сайт для завантаження в будь-якому браузері, вставити посилання у відповідне поле та вибрати бажану роздільну здатність файлу.

Процес завантаження однаковий для операційних систем Android, iOS, Windows та macOS. На мобільних пристроях після натискання кнопки завантаження файл зберігається у системну папку для завантажень або у додаток Файли, звідки його можна перемістити до галереї. На комп’ютерах процес відбувається через браузери Chrome, Safari або Edge, а отримані файли автоматично потрапляють до стандартної папки завантажень. Важливо враховувати, що якість збереженого контенту залежатиме від параметрів, доступних через сервіс обробки посилань.

Для збереження Instagram Stories слід діяти аналогічно, поки публікація залишається доступною для перегляду протягом 24 годин. Звичайні фотографії зберігаються у форматі JPG, а відеофайли зазвичай завантажуються як MP4. При роботі з каруселями, що містять декілька зображень або відео, сервіси часто вимагають завантажувати кожен елемент окремо. Слід пам’ятати, що після завантаження медіафайлів ви не отримуєте прав власності на них, тому їх подальше розповсюдження має відбуватися з дотриманням авторських прав.

Безпека при використанні сторонніх інструментів потребує особливої уваги. Легітимні сервіси для завантаження публічного контенту не повинні запитувати пароль від вашого акаунту Instagram або вимагати встановлення додаткових розширень для браузера. Уникайте сайтів, які часто перенаправляють на підозрілі сторінки або відображають оманливі кнопки завантаження. Офіційні інструменти Instagram, такі як функція експорту даних, призначені виключно для керування власним контентом і не можуть замінити сторонні сервіси для отримання публічних матеріалів від інших користувачів.

Apple повністю вимкне додатки для Intel Mac з macOS 28

0

Компанія Apple офіційно повідомила розробникам програмного забезпечення, що вони більше не зобов’язані забезпечувати сумісність своїх додатків з комп’ютерами Mac, які працюють на базі процесорів Intel. Це оголошення одночасно підтверджує, що програми, розроблені виключно для архітектури Intel, перестануть функціонувати після випуску операційної системи macOS 27. Така зміна в політиці компанії є продовженням давно запланованого переходу від однієї технологічної платформи до іншої, відповідно до раніше озвучених планів.

Майбутня версія macOS під кодовою назвою Tahoe, яка відповідає macOS 27, стане останньою операційною системою, здатною запускати додатки, розроблені лише для архітектури Intel, а також працюватиме на Mac з процесорами Intel. Ця подія не є неочікуваною, оскільки компанія Apple послідовно інформувала про цей перехід ще з моменту початку міграції на власні чіпи Apple Silicon, яка розпочалася у 2020 році.

Нещодавно компанія оприлюднила оновлений документ підтримки, присвячений цьому переходу, і також безпосередньо розіслала відповідні електронні листи розробникам. Документ, названий “Майбутні зміни в підтримці Rosetta для додатків macOS на базі Intel”, містить формулювання про завершення процесу переходу від процесорів Intel до платформи Apple Silicon, сигналізуючи про фінальну стадію інтеграції нових технологій.

Раніше додатки, які не були універсальними, тобто не підтримували одночасно як архітектуру Intel, так і Apple Silicon, відхилялися з офіційного магазину додатків Mac App Store. Тепер ця політика змінилася, дозволяючи розробникам подавати на розгляд додатки, призначені виключно для Apple Silicon. Однак, варто зазначити, що ця зміна не означає продовження роботи Intel-додатків, які поширюються поза межами офіційного магазину додатків Apple.

Завершальний етап цього переходу, за словами Apple, відбуватиметься у кілька послідовних стадій. Починаючи з версії macOS 26.4, користувачі поступово отримуватимуть сповіщення про необхідність оновити свої додатки, щоб забезпечити їхню подальшу сумісність. Версія macOS 27 ще дозволить запускати програми, розроблені виключно для Intel, проте з виходом macOS 28 запуск будь-яких Intel-додатків стане неможливим.

Опублікована документація з підтримки має на меті стимулювати розробників до переходу на платформу Apple Silicon, якщо вони ще не здійснили цей крок. У ній чітко зазначено: “Якщо ви ще не оновили свій додаток, негайно розпочинайте перехід”, що підкреслює терміновість та важливість адаптації до нової архітектури для забезпечення функціональності програм у майбутньому.

На відміну від офіційної документації, електронний лист, надісланий розробникам, передбачає, що більшість з них вже перейшли на Apple Silicon. У цьому повідомленні, яке вперше виявило видання MacRumors, зазначається, що універсальні додатки macOS у Mac App Store, які вимагають macOS 13 або новішої версії, тепер можуть прибрати підтримку комп’ютерів Mac на базі процесорів Intel.

Видалення підтримки для комп’ютерів Mac на базі Intel надає розробникам значні переваги, дозволяючи спростити процес розробки та оптимізувати розмір файлів для завантаження, а також обсяг, який додатки займають на пристрої. Цей крок є логічним продовженням стратегії компанії Apple, спрямованої на повну інтеграцію власної апаратної та програмної архітектури.

Перехід компанії Apple на власні чіпи Apple Silicon розпочався у листопаді 2020 року, коли були представлені моделі MacBook Air, Mac mini та 13-дюймовий MacBook Pro з новою архітектурою. Фінальним комп’ютером Mac, що здійснив цей стратегічний перехід на Apple Silicon, став Mac Pro 2023 року, виробництво якого згодом було припинено, що символізує повне завершення міграції апаратного забезпечення.

Bluetooth прискорить передачу до 7,5 Мбіт/с та додасть 5 ГГц до 2027

0

Організація Bluetooth SIG, розробник протоколу Bluetooth, що функціонує в мільярдах пристроїв, активно впроваджує подальші інновації. Після попереднього обговорення планів компанії у 2024 році, нещодавно Деймон Барнс, директор з технічного маркетингу Bluetooth SIG, детально представив чотири суттєві зміни. Ці нововведення очікуються в технології Bluetooth до 2027 року та включають значне підвищення пропускної здатності даних, розширення використання частотних діапазонів, впровадження функції IP Link та помітні вдосконалення для LE Audio.

Після попереднього спілкування з представниками Bluetooth SIG, організація досягла значного прогресу у впровадженні технології Auracast, перевівши її зі стадії експериментальної розробки до масового використання. Крім того, дві інші актуальні на сьогоднішній день технології, Channel Sounding та Digital Keys, також отримали більш широке застосування в повсякденному житті, стаючи все більш помітними в сучасному технологічному ландшафті.

Наприклад, технологія Channel Sounding дозволяє точно вимірювати відстань між пристроями, функціонуючи аналогічно трекерам предметів. Вона вже впроваджується компаніями Apple та Google, а також виробниками аксесуарів для пристроїв на базі iPhone та Android. Завдяки цій технології, дедалі більше виробників матимуть змогу створювати продукти, схожі на AirTag, забезпечуючи високу точність, яка наближається до можливостей дорогих чипів ультраширокосмугового зв’язку (UWB), хоча й не досягає їхнього рівня.

Деймон Барнс зазначає, що Channel Sounding не буде так само ефективним, як UWB, проте обидві технології можуть працювати разом, а рішення на основі Bluetooth є значно дешевшими. Водночас, стосовно технології Digital Keys, Bluetooth SIG продовжує активну співпрацю з автомобільними організаціями по всьому світу. Метою цієї співпраці є стандартизація Digital Keys, причому основна увага наразі зосереджена на ринку Китаю.

Bluetooth SIG планує значно підвищити пропускну здатність даних, очікуючи випуску відповідного стандарту в листопаді. Це вдосконалення передбачає збільшення швидкості передачі даних з поточних 2 Мбіт/с до 7.5 Мбіт/с, що, за словами Деймона Барнса, забезпечить майже чотирикратне прискорення. Таке оновлення має дозволити передавати аудіофайли високої роздільної здатності та без втрат якості за допомогою Bluetooth, відкриваючи нові можливості для користувачів.

Проте, попри обнадійливий план випуску та значні перспективи, фактичний час появи цих вдосконалень на ринку може відрізнятися. Реалізація залежить від офіційного оголошення нового стандарту Bluetooth, як-от версії 6.X від Bluetooth SIG, а також від оновлення апаратного забезпечення ключовими виробниками, такими як Apple, Microsoft та Samsung. Лише після цього виробники аксесуарів зможуть адаптувати власні пристрої для використання всіх нових функцій.

Незважаючи на можливі затримки, ця технологія має значний потенціал. Згідно з демонстраціями впровадження, передача файлу бездротовим шляхом, що зараз займає близько 16 секунд, зможе скоротитися приблизно до чотирьох секунд. Також, поточні стандарти Bluetooth LE, які наближаються до обмеження у 2 Мбіт/с, незабаром виглядатимуть застарілими.

Збільшена пропускна здатність відкриє нові можливості, такі як отримання детальніших даних від носіїв або одночасна потокова передача більшої кількості аудіоканалів з підвищеною надійністю. Ці вдосконалення не призведуть до збільшення споживання енергії або зниження продуктивності. Це сприятиме більш надійній інтеграції майбутніх пристроїв зі штучним інтелектом та забезпечить багатші аудіо враження, на які сьогодні роблять ставку компанії при впровадженні Dolby Atmos та інших імерсивних кодеків.

Наслідуючи шлях розвитку Wi-Fi, технологія Bluetooth також прагне перейти до використання вищих частотних діапазонів, щоб забезпечити лідерство протягом наступних 25 років. За словами Деймона Барнса, поточний діапазон 2.4 ГГц стає все більш перевантаженим через щорічну поставку понад 5 мільярдів Bluetooth-пристроїв.

У відповідь на це, Bluetooth SIG планує запровадити роботу Bluetooth у діапазонах 5 ГГц та 6 ГГц. Запуск підтримки 5 ГГц очікується до 2027 року, а 6 ГГц – до 2028 року. Це дозволить технології Bluetooth досягти вищих швидкостей, зменшити перешкоди та забезпечити кращу продуктивність певних функцій, як-от Channel Sounding, яка за можливостями стане ближчою до ультраширокосмугового зв’язку (UWB).

На практиці це означатиме, що Bluetooth почне використовувати радіочастотний спектр з меншими перешкодами, відкриє можливості для багатомегабітних швидкостей та запропонує надзвичайно низьку затримку. Такі характеристики можуть забезпечити, наприклад, ігрові периферійні пристрої, просторове відстеження в технологіях доповненої та віртуальної реальності, а також інтерактивне аудіо, що працюватиме майже так само безперебійно, як і фізичне підключення.

У довгостроковій перспективі, такі зміни сприятимуть розвантаженню частотного діапазону 2.4 ГГц. Користувачі, що обирають преміальні пристрої або є першими покупцями, безпосередньо відчують переваги більш стабільного з’єднання. Згодом, навіть пристрої, які не будуть оновлені, оскільки не всі аксесуари потребують роботи на частоті 6 ГГц, також продемонструють підвищену надійність, особливо це стосується спеціалізованих пристроїв Інтернету речей.

Наступною значною інновацією є технологія IP Link, яку Деймон Барнс описав як “не обов’язкову для всіх продуктів”, але життєво важливу для тих, хто її інтегрує. Очікується, що IP Link дебютує вже цього року, дозволяючи Bluetooth функціонувати подібно до Wi-Fi. Це означає, що, на відміну від існуючих систем, які вимагають фізичної близькості для керування “розумними” пристроями Bluetooth, IP Link надасть можливість здійснювати це віддалено.

Наприклад, якщо раніше для розблокування “розумних” дверей за допомогою Channel Sounding потрібно було знаходитися поруч, то з IP Link клієнти зможуть виконувати такі дії, перебуваючи далеко від дому. Барнс наводить приклад, коли можна відчинити двері члену сім’ї, який знаходиться біля будинку, навіть якщо власник не присутній. Також ця функція дозволить дистанційно обмінюватися цифровими ключами.

Така функціональність стане можливою завдяки тому, що Bluetooth вперше з’єднає ці пристрої з інтернет-серверами, використовуючи протокол 6LoWPAN для одноадресної та багатоадресної передачі даних. Згідно з планами Bluetooth SIG, кожен аксесуар отримає власну IP-адресу, через яку інтернет-сервери зможуть безпосередньо маршрутизувати команди. Передача цих команд здійснюватиметься через Wi-Fi маршрутизатори, “розумні” дисплеї або центральні домашні хаби.

Завдяки цьому користувачам більше не знадобляться спеціальні мости-перехідники, що підключаються до розеток, або загальні IP-маршрутизатори для передачі трафіку. Це забезпечить локальні безпечні дії в поєднанні з можливістю дистанційного керування. Крім того, IP Link сприятиме кращій інтеграції Bluetooth з сучасними архітектурами “розумного” дому, такими як Matter та Thread, уніфікуючи підходи до підключення пристроїв.

Четвертою, і, можливо, найбільш орієнтованою на споживача, функцією є вдосконалення Bluetooth LE. Очікується, що до 2027 року Bluetooth SIG прагне вдосконалити LE Audio, що охоплює як бездротові дзвінки, так і медіаконтент. Це включає стандартизацію підходів для просторового аудіо в навушниках та системах об’ємного звуку, а також потокову передачу аудіо без втрат якості та високої роздільної здатності через бездротове з’єднання.

Щодо технології Auracast, яка дозволяє одному пристрою одночасно передавати звук до кількох розташованих поблизу Bluetooth-приймачів, нові вдосконалення стандартизують підхід до використання багатьох передавачів. Це забезпечить широке покриття в значних за розміром середовищах, таких як концертні зали, великі музеї або виставкові центри, наприклад, CES та IFA.

Крім того, Auracast прагне забезпечити трансляції з більшою кількістю аудіопотоків, ніж здатен обробити один передавач. Це буде надзвичайно зручним для багатомовного мовлення на заходах, проведення екскурсій у музеях або у випадках, коли одночасно відбувається кілька аудіовражень, надаючи користувачам більшу гнучкість та функціональність.

Нарешті, компанія має намір виключити смартфон з алгоритму підключення, дозволяючи користувачам легко підключати слухові апарати, AirPods та інші бездротові навушники безпосередньо до трансляцій Auracast. Це зробить технологію значно доступнішою для широкого кола людей, зокрема для тих, хто потребує спеціалізованих аудіо рішень.

На запитання щодо прискорення розробки цих інновацій Деймон Барнс відзначив нового генерального директора Невілла Мейєрса. За його словами, з моменту призначення на посаду у 2024 році, Мейєрс “дуже ефективно працює над усуненням помилок та випуском специфікацій”. Це сприяло тому, що вдосконалені можливості Bluetooth почали розроблятися значно швидше.

Розкрито дизайн iPhone 18 Ultra: складаний смартфон Apple

0

За тиждень до анонсованої події Apple у 2026 році, інтернет-джерело оприлюднило інформацію, яка, за його словами, відображає дизайн майбутнього складаного iPhone 18 Ultra.

Льюїс Хілзентегер, автор популярного канадського YouTube-каналу Unbox Therapy, опублікував відео, де демонструється пристрій поруч із iPhone 18 Pro Max. За твердженням блогера, ці прототипи надійшли від невідомого постачальника з Китаю.

Хілзентегер зазначив, що точність інформації, яка надходить з Китаю, зростає, і пристрої, що надсилаються, все більше нагадують реальні кінцеві продукти. Складаний iPhone, показаний у відео, має дизайн у стилі книги, з екраном на передній панелі та подвійною камерою на задній.

Після розгортання пристрій демонструє великий основний екран, який є ширшим за висоту. Опубліковане відео вже переглянули майже два мільйони разів, і багато користувачів залишили свої коментарі під ним.

Один з глядачів висловив переконання, що постачальник, який надає ці макети телефонів, був точним протягом останніх п’яти років, що свідчить про високу ймовірність реальності представленого дизайну нових iPhone.

Складаний пристрій, показаний на відео, має прямий край уздовж лінії згину та заокруглений зовнішній край. Задня панель пристрою виконана у білому матовому кольорі, а логотип Apple виглядає блискучим.

У верхньому лівому куті розташований виріз для камери, де два об’єктиви розміщені горизонтально. На відміну від існуючих моделей iPhone, де кнопки гучності розташовані збоку, у цій моделі вони знаходяться зверху.

Дві інші кнопки, які, на думку Хілзентегера, можуть бути кнопкою розблокування та “Action Button”, залишилися збоку. Після розкриття стає видно великий основний екран, хоча шарнір помітний.

Хілзентегер заспокоїв глядачів, зазначивши, що вигляд шарніра на реальному пристрої, ймовірно, буде менш вираженим. На жаль, пристрій не вмикається, тому інші можливі деталі залишаються невідомими.

Незважаючи на це, тисячі користувачів обговорюють пристрій у коментарях. Один з них висловив жаль щодо розмірів закритого пристрою, вважаючи його дещо розчаровуючим. Інший відзначив незручне розташування кнопок гучності зверху в складеному (портретному) режимі.

До події Apple, яка відбудеться 9 вересня о 10 ранку за місцевим часом (18:00 за британським літнім часом), залишилося небагато часу, що дозволить дізнатися реальний вигляд першого складаного смартфона компанії.

На цій події очікується поява нового головного виконавчого директора Джона Тернуса, відомого своїм інтересом до новітніх апаратних розробок, що може свідчити про представлення низки нових пристроїв.

Samsung представив Galaxy Book6 за $799 як альтернативу MacBook Neo

0

На початку 2026 року компанія Apple випустила ноутбук MacBook Neo, що вплинув на ринок бюджетних портативних комп’ютерів. Ця модель, огляд якої був опублікований виданням BGR, спочатку пропонувалася за ціною 599 доларів США, а для освітніх закладів — за 499 доларів США. Пристрій мав повністю алюмінієвий корпус, оснащувався чипом Apple A18 Pro, 8 ГБ оперативної пам’яті та 256 ГБ вбудованого сховища. За додаткові 100 доларів США покупці могли отримати клавіатуру з технологією Touch ID та сховище об’ємом 512 ГБ.

Завдяки своїм можливостям, що відповідали продуктивності комп’ютерів на базі чипів M1 або M2, компанії Apple вдалося створити бюджетний ноутбук, орієнтований на студентів та повсякденних користувачів, але з рівнем якості, який раніше був нетиповим для цієї цінової категорії. Цей крок показав, що ринок готовий до конкуренції у сегменті доступних пристроїв, що поєднують потужність та преміальні матеріали, створюючи певний стандарт у категорії. Такий підхід стимулював інших виробників до розробки конкурентних пропозицій.

Тепер, якщо операційна система macOS не відповідає потребам користувача, або якщо потрібен більший вибір конфігурацій, аніж пропонує Apple, компанія Samsung представила нову лінійку доступних ноутбуків Galaxy Book6. Ці пристрої, з ціною від 799 доларів США, мають значні можливості для щоденного використання, враховуючи поточну ситуацію на ринку пам’яті, що впливає на вартість компонентів. Вони позиціонуються як альтернатива для користувачів, які шукають гнучкіші опції в екосистемі Windows.

Samsung використовує стратегію інтеграції екосистеми, схожу на підхід Apple, де користувачі MacBook Neo отримують взаємопов’язаний досвід між iPhone, Mac, AirPods та Apple Watch. Корейська компанія також акцентує увагу на взаємодії пристроїв Galaxy, таких як можливість пошуку інформації на різних гаджетах, перенесення контенту та роботи між екранами, функція Quick Share, мультикерування та можливості зі штучним інтелектом. До останніх належить AI Select, що працює аналогічно Circle to Search.

Серед інших функцій штучного інтелекту присутні AI cut out, яка дозволяє видаляти фон зображень одним дотиком, та Note Assist, що призначена для узагальнення нотаток та ключової інформації під час перегляду вебсторінок або роботи з документами. Ці інтегровані можливості спрямовані на підвищення продуктивності та зручності користувача, забезпечуючи безперебійний перехід між пристроями та оптимізацію виконання рутинних завдань завдяки розумним алгоритмам, що є важливою складовою сучасної обчислювальної техніки.

Нова серія Samsung Galaxy Book6 оснащена 14-дюймовим дисплеєм та забезпечує до 25 годин автономної роботи. Компанія орієнтує цей ноутбук на звичайних споживачів та виконання щоденних завдань, таких як відеодзвінки, перегляд вебсторінок, редагування документів та потокове відтворення відео. Таким чином, користувачі можуть працювати, навчатися або насолоджуватися улюбленим контентом протягом дня, не турбуючись про постійну підзарядку. Адаптер для швидкої зарядки потужністю 45 Вт здатен зарядити комп’ютер на 33 відсотки за 30 хвилин.

Пристрій доступний з процесорами Intel Core Series 3, пропонуючи варіанти Intel Core 3 та Intel Core 5, що дозволяє користувачам обрати чип, який відповідає їхнім індивідуальним потребам у продуктивності. Це розширює гнучкість вибору та дозволяє адаптувати пристрій під різні сценарії використання, від базових завдань до більш ресурсомістких програм, забезпечуючи при цьому баланс між вартістю та обчислювальною потужністю, що є важливим для бюджетної категорії ноутбуків.

Слідуючи прикладу MacBook Neo, Samsung також запропонував цікавий колір корпусу — фіолетово-сріблястий, який створює контраст із класичним сірим варіантом. Попри 14-дюймовий екран, пристрій має товщину 15.7 мм і вагу 1.35 кг, що робить його досить зручним для транспортування. Для підвищення функціональності Samsung обладнав ноутбук антибліковим покриттям дисплея, якого немає в моделях Apple, а також двома повноцінними портами USB-C, двома USB-A, одним HDMI та 3.5-мм аудіороз’ємом. Це дозволяє користувачам Samsung підключати широкий спектр аксесуарів без потреби у додаткових адаптерах.

Galaxy Book6 підтримує Wi-Fi 6E та Bluetooth 5.4. Базова конфігурація включає 8 ГБ оперативної пам’яті та 256 ГБ сховища. Користувачі також можуть обрати версію з 16 ГБ оперативної пам’яті та до 1 ТБ сховища. Проте, вартість цих оновлень може значно зрости, що потенційно вплине на початкову доступність цієї моделі, переміщуючи її у вищий ціновий сегмент і зменшуючи її привабливість як бюджетного рішення для широкого кола споживачів.

Незважаючи на те, що криза пам’яті призводить до зростання цін, на ринку існують чудові альтернативи ноутбуків для тих, хто не надає перевагу macOS і шукає кращі характеристики за схожою ціною. Наприклад, Lenovo IdeaPad Slim має OLED-дисплей, три порти USB-C та процесор Intel Ultra 5. З 16 ГБ оперативної пам’яті та 256 ГБ сховища, цей ноутбук знаходиться у схожому ціновому діапазоні з MacBook Neo, але пропонує додаткові переваги, недоступні в пропозиції Apple, включаючи підтримку Wi-Fi 7 та Bluetooth 5.4, а також варіант у кольорі Luna Grey.

Ще однією бюджетною альтернативою є Chromebook Plus від CTL, сенсорний ноутбук з процесором Intel i3, 16 ГБ оперативної пам’яті та 256 ГБ сховища. З часом автономної роботи до 10 годин, цей пристрій орієнтований на користувачів, яким потрібне робоче середовище, схоже на ноутбук, але які не бажають переплачувати за розширені функції або високу обчислювальну потужність. Завдяки операційній системі ChromeOS, цей пристрій працює досить швидко, оскільки Chromebook зосереджені на онлайн-досвіді та ефективному виконанні базових завдань, що робить його ідеальним для зустрічей, редагування документів або перегляду вебсторінок.

І, нарешті, компанія HP пропонує 15.6-дюймовий ноутбук Victus з 8 ГБ оперативної пам’яті, 512 ГБ сховища та дискретною графічною картою для ігор з процесором AMD Ryzen 5 та графікою NVIDIA GeForce RTX 2050. Завдяки такій конфігурації, HP забезпечує гідний ігровий досвід у пристрої початкового рівня, який також відмінно підходить для щоденних завдань. Хоча MacBook Neo допоміг зрушити галузь, споживачі мають широкий спектр варіантів для вибору, що відображає зростаючу конкуренцію та диверсифікацію на ринку ноутбуків.

Як відстежувати бізнес поїздки в Waze для податкової звітності

0

Навігаційний сервіс Waze, заснований у 2009 році та наразі належить корпорації Google, функціонує на основі даних, що надходять від водіїв у режимі реального часу. Користувачі отримують інформацію про стан дорожнього руху, наявність небезпек на шляху та інші актуальні оновлення. Попри популярність застосунку, він має суттєві обмеження, зокрема відсутність автоматичного розділення пройденого шляху на особисті та робочі поїздки, що є критично важливим для звітності про витрати перед податковими органами.

Для перегляду статистики в Waze користувач повинен мати відкритий активний застосунок під час руху. Дані про пройдену відстань відображаються у розділі особистого кабінету під назвою My Driving Stats, де вказуються загальні показники Driven Miles. Також система фіксує Paved Miles як відстань, подолану через функцію розмітки доріг, та Munched Feet, що стосується пересування непідтвердженими маршрутами. Ці цифри є загальними та не дозволяють відокремити бізнес-поїздки від звичайних поїздок для офіційної документації.

Через неможливість класифікації маршрутів вбудованими інструментами водії використовують сторонні додатки, які працюють паралельно з Waze. Програма AutoMiles надає змогу безкоштовно реєструвати кожну поїздку, класифікувати її та експортувати GPS-маршрути без обмежень щодо кількості записів. Такий функціонал дозволяє отримувати дані, придатні для звітності перед податковою службою, оскільки користувач має можливість власноруч структурувати отриману інформацію про кожен окремий виїзд, не сплачуючи за підписку чи преміальні функції застосунку.

Застосунок Everlance автоматизує процес реєстрації поїздок для фрілансерів та представників малого бізнесу, дозволяючи завантажувати звіти, які відповідають вимогам фіскальних органів. Безкоштовний тариф дозволяє відстежувати до 30 поїздок щомісяця, тоді як для необмеженого доступу та формування звітів користувачі обирають платні плани від 10.99 долара на місяць. Окрім відстеження відстані, система підтримує функцію завантаження фотографій чеків та внесення інших витрат у загальний звіт про здійснені поїздки.

Для тих, хто віддає перевагу інтегрованим системам, існує сервіс MileageWise, який дозволяє паралельно користуватися Waze під час руху. Після активації опції Pre-save and Navigate with Waze сервіс автоматично фіксує пройдену дистанцію після прибуття до пункту призначення та дозволяє класифікувати поїздку. Після завершення 14-денного безкоштовного пробного періоду вартість річної передплати на цей сервіс становить 222.22 долара, що забезпечує користувачів інструментами для створення детальної професійної звітності.