Вівторок, 19 Травня, 2026
Додому Блог

Як перетворити планшет Apple на подобу робочого інструменту за допомогою десяти налаштувань

0

Купівля нового планшета зазвичай супроводжується ілюзією миттєвого комфорту, хоча після проходження стандартного посібника від компанії Apple користувач отримує лише порожній робочий стіл із купою іконок. Моделі iPad Air або дорогі iPad Pro пропонують швидке перенесення даних зі старих пристроїв, проте для реальної користі доводиться самостійно розбиратися в інтерфейсі. Власникам пропонують використовувати складні жести та додаткові клавіатури, щоб нарешті зробити процес споживання контенту хоча б віддалено схожим на продуктивну роботу за звичайним ноутбуком.

Функція багатозадачності в останній версії операційної системи намагається імітувати роботу вікон як на комп’ютерах Mac, дозволяючи нарешті відійти від занадто обмеженого розділеного екрана. Для активації цього режиму необхідно перейти в налаштування багатозадачності або скористатися пунктом керування, після чого можна перетягувати іконки програм із нижньої панелі прямо на вже відкрите вікно. Користувачі отримують можливість змінювати розмір вікон за допомогою спеціального кутового маркера та переміщати їх по екрану, що додає візуального хаосу, але збільшує кількість одночасно відкритих застосунків.

Режим плаваючих вікон дозволяє тримати одну програму поверх усіх інших процесів, що зручно для швидкого перегляду пошти або використання штучного інтелекту без переривання основної діяльності. Активувати цей режим можна через меню керування вікном у верхній частині екрана або шляхом перетягування іконки до самого краю дисплея до появи спеціальної стрілки. Таке вікно легко сховати за межі екрана простим змахненням, а для його повного закриття доведеться знову звертатися до кнопок керування, які нагадують сигнали світлофора на верхній частині інтерфейсу.

Опанування складних жестів є критично важливим для тих, хто хоче працювати швидше, оскільки система дозволяє перетягувати декілька об’єктів одночасно за допомогою пальців обох рук. Достатньо утримувати один файл і торкатися інших елементів, щоб вони зібралися в єдину стопку, яку потім можна перенести в будь-яку іншу відкриту програму для збереження. Виділення довгих списків також спростили, оскільки проведення двома пальцями вниз по переліку листів або нотаток автоматично вибирає кілька пунктів, що економить час користувача порівняно з марудним поштучним натисканням на кожен рядок.

Маніпуляції з текстом здійснюються за допомогою щипків трьома пальцями, де швидке зведення їх докупи копіює фрагмент, а подальше розведення в сторони вставляє його в потрібне місце. Помилки при написанні виправляються змахуванням трьома пальцями ліворуч для скасування останньої дії або праворуч для її повернення, що виглядає дивно, але працює в більшості вбудованих програм. Додаткові швидкі дії прив’язані до кутів дисплея, де жест із лівого нижнього кута створює знімок екрана, а з правого викликає невелике вікно швидкої нотатки для миттєвих і часто хаотичних записів.

Організація робочого середовища та збереження ресурсу пристрою

Використання планшета як другого монітора для комп’ютера Apple здійснюється через функцію Sidecar, яка стабільно працює лише за умови використання одного облікового запису та спільної мережі. У пункті керування комп’ютером слід обрати дублювання екрана на планшет, що перетворює його на зовнішній дисплей із підтримкою сенсорного введення та фірмового електронного олівця. Це рішення позбавляє необхідності купувати додаткові монітори, оскільки курсор миші вільно переміщується між пристроями, дозволяючи перетягувати вікна програм і працювати з документами на двох різних поверхнях одночасно.

Організація робочого простору за допомогою функції Stage Manager дозволяє групувати кілька застосунків в окремі набори, які відображаються у вигляді дрібних мініатюр на лівій панелі екрана. Увімкнути цей режим можна в налаштуваннях багатозадачності, після чого всі відкриті вікна автоматично впорядковуються, а перемикання між групами відбувається одним натисканням на відповідну іконку. Користувач може самостійно формувати ці групи, перетягуючи програми з нижньої панелі в центр екрана, що забезпечує швидкий доступ до пов’язаних між собою інструментів без тривалих пошуків у загальному списку.

Нижня панель керування дозволяє закріплювати часто використовувані програми, а також автоматично виводити нещодавні застосунки через меню налаштувань головного екрана та бібліотеки програм. В останніх версіях системи з’явилася можливість закріплювати в цій панелі цілі папки з файлового менеджера, що забезпечує швидкий перегляд вмісту у вигляді зручної сітки або вертикального списку. Налаштування вигляду таких папок здійснюється тривалим натисканням на іконку, де можна вибрати режим відображення та впорядкувати документи за датою, розміром або типом для пришвидшення навігації.

Електронний олівець здатний не лише малювати, а й вводити текст у будь-які доступні поля завдяки функції рукописного введення, яка розпізнає символи в браузері або поштових клієнтах. Редагування вже написаного відбувається за допомогою простих маніпуляцій, таких як закреслення слова для його повного видалення або обведення кружечком для виділення певної частини речення чи великого абзацу. На новіших моделях олівців доступний жест подвійного дотику біля кінчика, який можна налаштувати для швидкого перемикання на гумку або миттєвого виклику палітри кольорів у графічних застосунках.

Створення текстових скорочень у налаштуваннях клавіатури дозволяє автоматично замінювати короткі коди на довгі фрази, наприклад на домашню адресу або стандартні шаблони відповідей для щоденної робочої кореспонденції. Одночасно з цим варто змінити масштаб відображення в меню екрана та яскравості на режим збільшеного простору, що дещо зменшує елементи інтерфейсу, але дозволяє вмістити значно більше інформації. Це особливо актуально при паралельній роботі з двома програмами, оскільки стандартний розмір іконок на планшеті часто виявляється занадто великим для реальної продуктивної діяльності.

Оновлений застосунок для роботи з файлами в системі iPadOS 26 став значно ближчим до повноцінного файлового менеджера, дозволяючи користувачам створювати налаштовувані колонки з інформацією про розмір та тип документів. Користувачі можуть додавати часто використовувані папки в розділ обраного на бічній панелі або позначати окремі файли для постійного зберігання в пам’яті пристрою, що критично важливо для стабільної роботи з хмарним сховищем iCloud Drive в умовах відсутності стабільного інтернет-з’єднання.

Тривалість служби акумулятора в сучасних моделях планшетів можна дещо подовжити шляхом активації ліміту заряджання на рівні 80 відсотків, що теоретично зменшує хімічне зношування літій-іонних комірок пристрою. Ця функція доступна в налаштуваннях стану батареї для моделей із процесорами A16 або M2 і новіших, де також офіційно відображається загальна кількість пройдених циклів зарядки та актуальний стан ємності. Такий підхід дозволяє зберегти працездатність дорогого пристрою протягом кількох років, хоча користувачеві доведеться постійно бачити неповний індикатор заряду акумулятора.

Як об’єднати будь-який список Python в рядок одним рядком коду

0

У Python є вбудований спосіб швидко перетворити список або інший ітерований об’єкт на один рядок — без циклів і зайвого коду. Канал Tech With Tim демонструє, як це зробити за допомогою методу join у поєднанні з map.

Що таке join і як він працює

Метод str.join(iterable) належить до рядків і дає змогу «склеїти» елементи ітерованого об’єкта (списку, кортежу тощо) в один рядок.

Базовий синтаксис:

delimiter.join(iterable)
  • delimiter — рядок‑роздільник, який вставляється між елементами (наприклад, ", ", "|", "-").
  • iterable — послідовність рядків, які потрібно об’єднати.

Приклад з комою та пробілом як роздільником:

items = ["apple", "banana", "cherry"]
result = ", ".join(items)
# result: "apple, banana, cherry"

Метод створює новий рядок, у якому всі елементи послідовності з’єднані вибраним роздільником.

Проблема: не всі елементи — рядки

join працює лише з рядками. Якщо в списку є числа або інші типи, без попереднього перетворення виникне помилка типів.

Наприклад, так не спрацює:

numbers = [1, 2, 3, 4]
", ".join(numbers)  # TypeError

Щоб коректно об’єднати такі значення, їх потрібно спочатку перетворити на рядки.

Рішення в один рядок: map + join

Один із найлаконічніших способів — використати map для перетворення кожного елемента на рядок, а потім застосувати join:

numbers = [1, 2, 3, 4]
result = ", ".join(map(str, numbers))
# result: "1, 2, 3, 4"

Що тут відбувається:

  • map(str, numbers) застосовує функцію str до кожного елемента списку numbers, повертаючи послідовність рядків.
  • ", ".join(...) об’єднує ці рядки, вставляючи між ними кому та пробіл.

Цей підхід працює з будь-яким ітерованим об’єктом, не лише зі списками, за умови, що його елементи можна перетворити на рядок.

Гнучкі роздільники: не лише коми

Роздільник можна легко змінювати, не змінюючи логіку перетворення:

numbers = [1, 2, 3, 4]

result_comma = ", ".join(map(str, numbers))
# "1, 2, 3, 4"

result_pipe = "|".join(map(str, numbers))
# "1|2|3|4"

result_dash = " - ".join(map(str, numbers))
# "1 - 2 - 3 - 4"

Це зручно для формування CSV‑рядків, логів, виводу в консоль або будь-якого форматованого тексту, де потрібен конкретний роздільник.


Джерело

https://www.youtube.com/watch?v=KXbCpY8qaSA

Devin проти всіх: чому цей AI — не просто «розумні підказки коду»

0

Ринок AI-інструментів для розробників вибухає: Cursor, Claude Code, GitHub Copilot та десятки інших обіцяють писати код швидше, менше помилятися й рідше відкривати Stack Overflow. На цьому тлі Cognition виводить Devin — продукт, який позиціонується не як «асистент у редакторі», а як повноцінний хмарний програміст, здатний самостійно виконати завдання до готового pull request. У великому туторіалі на каналі Tech With Tim автор детально розбирає, як працює Devin і чим він відрізняється від звичних AI-інструментів.

Ключова відмінність: Devin не прив’язаний до вашої машини. Його можна сприймати не як «розумний автокомпліт», а як віддаленого інженера, який живе у віртуальній машині в хмарі, має власне середовище, може запускати тести, деплоїти код і створювати pull request — навіть коли ваш ноутбук вимкнений.

Від автокомпліта до «хмарного інженера»: зміна парадигми

Більшість популярних AI-інструментів для програмістів сьогодні працюють за схожою моделлю. Вони інтегруються в IDE або редактор, аналізують локальний код і пропонують фрагменти, рефакторинг чи пояснення. Навіть якщо обчислення виконуються в хмарі, логіка роботи залишається «локальною»: інструмент живе у вашому редакторі, залежить від вашої сесії, вашого інтернету, вашого живлення.

Devin пропонує іншу модель. Його описують як «full cloud-based software engineer» — повністю хмарного інженера-програміста, який працює незалежно від користувацької машини. Це означає кілька принципових речей.

По-перше, Devin можна сприймати як окремого учасника команди, а не як розширення IDE. Ви формулюєте задачу, передаєте її Devin, після чого він працює у власному середовищі, не вимагаючи, щоб ваш комп’ютер залишався увімкненим чи тримав відкритий проєкт.

По-друге, результатом його роботи є не просто шматок коду в буфері обміну, а готовий pull request у GitHub-репозиторії. Devin здатен пройти шлях від постановки задачі до оформленої зміни в кодовій базі, яку можна переглянути, обговорити й змінити за стандартними командними процесами.

По-третє, основна цінність Devin — саме в автономному виконанні в хмарі. Так, у нього є локальний CLI-агент для роботи з файлами на машині розробника, але це радше місток між локальним середовищем і хмарним «інженером», а не головний продукт.

У цьому сенсі Devin відрізняється від Cursor, Claude Code чи GitHub Copilot не лише якістю моделей чи інтерфейсом, а самим рівнем абстракції: він претендує на роль окремого виконавця, а не інструмента в руках розробника.

Хмарна автономність проти локальної прив’язки

Щоб зрозуміти, чому Devin виділяється на тлі інших AI-інструментів, варто подивитися на типову архітектуру конкурентів. Cursor, Claude Code, GitHub Copilot та подібні рішення, навіть якщо використовують потужні моделі в хмарі, логічно «прив’язані» до робочої станції розробника.

Код редагується у вашому редакторі, запити до моделі формуються з контексту відкритих файлів, а результати одразу застосовуються до локальної кодової бази. Якщо ви закриєте ноутбук, сесія фактично обривається: інструмент не продовжить самостійно запускати тести, шукати документацію чи готувати PR.

Devin будується навколо протилежної ідеї. Його «оригінальний» продукт — Devin Cloud — працює у повноцінній віртуальній машині в хмарі. Там він може:

  • переглядати веб-сторінки;
  • запускати тести;
  • деплоїти код;
  • працювати з репозиторіями;
  • виконувати довгі задачі без участі користувача.

Користувачеві не потрібно тримати відкритим редактор, не потрібно слідкувати за процесом у реальному часі. Devin сприймає задачу як роботу, яку треба довести до конкретного артефакту — наприклад, pull request у GitHub. Саме це й дозволяє формулювати обіцянку: «дати завдання, закрити ноутбук і повернутися до готового PR».

На практиці це змінює спосіб взаємодії з AI. Замість десятків дрібних запитів на кшталт «допиши функцію», «перепиши цей блок», «зроби рефакторинг цього файлу», розробник може ставити більш високорівневі задачі: «створи просту лендинг-сторінку», «додай новий ендпоінт», «налаштуй CI для цього репозиторію». Далі Devin самостійно планує кроки, працює з файлами, запускає команди й оформлює результат.

Від задачі до pull request: як виглядає end-to-end робота Devin

Ключова ідея Devin — end-to-end робота з задачами. Це не просто генерація коду за промптом, а повний цикл: розуміння вимоги, робота з проєктом, зміни у файлах, перевірка й підготовка PR.

У локальному сценарії Devin for Terminal працює як CLI-агент. Розробник встановлює його через команду в терміналі на macOS чи Linux або через інсталер на Windows, авторизується через акаунт Devin (який можна створити безкоштовно), і далі може взаємодіяти з інструментом безпосередньо з командного рядка.

У найпростішому випадку це виглядає як діалог: у порожній директорії можна попросити створити «супер просту лендинг-сторінку» — Devin згенерує HTML-файл, збере структуру сторінки, збереже її в проєкті. Далі розробник відкриває цей проєкт у будь-якому IDE — наприклад, у Windsurf чи VS Code — і бачить готовий код.

Але важливіше інше: Devin уміє працювати з існуючими файлами, посилаючись на них у промптах через символ @ з автодоповненням назв. Це дозволяє формулювати задачі в стилі «зміни @index.html, зроби дизайн чистішим і в помаранчевій темі» — і Devin прочитає конкретний файл, внесе зміни й запропонує їх до затвердження.

Усе це — лише локальний фрагмент більшого процесу. Справжня автономність починається тоді, коли задачі передаються в Devin Cloud. Там AI працює вже не з локальними файлами, а з репозиторієм у хмарі, має доступ до вебу, може запускати тести й деплоїти зміни. Саме в цьому середовищі Devin здатен пройти шлях до готового pull request без участі користувача.

Критично важливим елементом є інтеграція з GitHub. Щоб Devin міг створювати PR, читати репозиторій і працювати з гілками, йому потрібен доступ до акаунта розробника. Після підключення GitHub Devin стає повноцінним учасником робочого процесу: він не просто «допомагає писати код», а створює зміни, які потрапляють у стандартний pipeline команди.

Таким чином, end-to-end сценарій виглядає так: розробник формулює задачу, Devin аналізує контекст, працює з кодовою базою (локально чи в хмарі), вносить зміни, перевіряє їх і готує pull request. Людина повертається вже до стадії рев’ю, а не до сирого коду.

Локальний CLI як міст між розробником і хмарою

Попри те, що головна цінність Devin — у хмарній автономності, локальний інструмент Devin for Terminal відіграє важливу роль. Він дозволяє поєднати звичну роботу з файлами на машині розробника з можливостями AI-агента.

CLI-інтерфейс працює в межах директорії, де запущено команду devin. Це означає, що Devin бачить лише файли в поточній папці та її підпапках, що додає прозорості й безпеки: інструмент не має доступу до всього диска, а лише до конкретного проєкту.

Розробник може:

  • запускати Devin у терміналі всередині IDE, щоб одночасно бачити код і діалог з AI;
  • посилатися на файли через @ім’я_файлу з автодоповненням, щоб чітко вказувати, з чим працювати;
  • використовувати спеціальні режими дозволів, які контролюють, наскільки автономно Devin може змінювати проєкт.

Система дозволів — ще одна важлива відмінність від багатьох AI-інструментів, які або надто агресивно змінюють код, або, навпаки, вимагають постійного ручного втручання. У Devin є три режими:

У нормальному режимі інструмент запитує дозвіл на будь-які зміни: редагування, створення, видалення файлів, запуск команд чи інструментів. Це корисно, коли розробник хоче повністю контролювати, що відбувається з кодом.

У режимі accept-edits Devin може автоматично редагувати файли, але все ще запитує дозвіл на запуск команд чи видалення. Це компроміс між швидкістю й безпекою: рутинні зміни проходять без зайвих підтверджень, але потенційно небезпечні дії залишаються під контролем.

У режимі bypass Devin діє повністю автономно, не запитуючи підтверджень. Це максимально наближує локальну роботу до хмарного сценарію, де AI-агент самостійно виконує всі кроки.

Перемикатися між режимами можна як через команду /mode, так і гарячою клавішею Shift+Tab. Це дозволяє гнучко змінювати рівень довіри до інструмента залежно від задачі: від обережного рев’ю критичного коду до швидкого прототипування.

Ще одна деталь, яка підкреслює інженерний підхід Devin, — можливість передавати промпт безпосередньо в командному рядку через прапорець -p або синтаксис devin -- <prompt>. Це відкриває шлях до автоматизації: Devin можна викликати зі скриптів, інтегрувати в власні тулінги чи пайплайни, використовуючи його як сервіс, а не лише як інтерактивного співрозмовника.

Усе це робить Devin for Terminal не просто «місцевим аналогом Claude Code», а важливою ланкою між локальним середовищем розробника й автономним хмарним агентом.

Devin як учасник команди, а не плагін до IDE

Якщо спробувати сформулювати головну відмінність Devin від інших AI-інструментів для коду, вона полягає в ролі, яку він відіграє в процесі розробки. Cursor, Claude Code, GitHub Copilot та подібні рішення — це, по суті, інтелектуальні розширення робочого місця розробника. Вони підсилюють людину, але не існують окремо від неї.

Devin, навпаки, позиціонується як окремий «інженер», який живе в хмарі, має власне середовище виконання й може працювати незалежно від того, що робить користувач. Він не просто пропонує фрагменти коду, а бере на себе відповідальність за виконання задачі до конкретного результату — готового pull request.

Це не означає, що Devin замінює розробника. Людина все одно формулює задачі, визначає архітектуру, приймає рішення про злиття PR, проводить рев’ю. Але змінюється розподіл праці: AI бере на себе більше «механічної» частини — створення файлів, внесення змін, запуск тестів, підготовку артефактів.

У цьому контексті Devin ближчий до концепції «AI-співробітника», ніж до «AI-інструмента». Його хмарна автономність, здатність працювати без участі користувача й орієнтація на end-to-end workflow роблять його окремим вузлом у розробницькій інфраструктурі, а не просто ще одним плагіном до IDE.

Для індустрії це означає потенційний зсув у тому, як будуються процеси розробки. Якщо AI-агент може самостійно виконувати задачі до рівня PR, команди можуть почати мислити не в категоріях «які підказки мені потрібні в редакторі», а в категоріях «які задачі можна делегувати автономному агенту». Devin — один із перших продуктів, який намагається реалізувати саме таку модель.

Висновок: чому Devin — це більше, ніж «ще один Copilot»

На тлі десятків AI-інструментів для коду Devin вирізняється не стільки інтерфейсом чи маркетингом, скільки фундаментальною архітектурою. Його ядро — це не локальний плагін, а автономний хмарний агент, здатний працювати як повноцінний «віддалений інженер», який отримує задачі й повертає pull request.

Локальний Devin for Terminal виступає містком між звичним робочим середовищем розробника й хмарною інфраструктурою, дозволяючи працювати з файлами, контролювати рівень автономності через режими дозволів і навіть автоматизувати виклики через CLI.

У результаті Devin займає окрему нішу в ландшафті AI для розробників. Це не просто ще один інструмент автодоповнення чи чат-асистент у редакторі, а спроба перетворити AI на окремого учасника розробницької команди, який живе в хмарі й працює незалежно від користувацької машини.

Наскільки така модель приживеться в масовій розробці — покаже час. Але вже зараз Devin демонструє, як може виглядати наступний крок еволюції AI-інструментів: від «розумних підказок» до автономних агентів, що беруть на себе повні робочі цикли.


Джерело

Devin AI Is the Future of Coding… Full Tutorial

Apple призначила презентацію на 8 червня 2026 року для демонстрації оновленого ШІ-асистента Siri

0

Корпорація Apple офіційно анонсувала проведення конференції для розробників WWDC 2026, яка розпочнеться 8 червня 2026 року об 10 годині ранку за тихоокеанським часом. Захід відбудеться у форматі, який компанія практикувала в останні роки, коли попередньо записана презентація транслюється для глядачів по всьому світу, тоді як частина спеціально запрошених гостей спостерігатиме за подією на великому екрані безпосередньо на території кампусу Apple Park, що розташований у Каліфорнії.

Ця подія має особливе значення через очікувану зміну керівництва, оскільки поточний генеральний директор Тім Кук, за наявними даними, проведе свій останній захід у цій ролі. Вже з 1 вересня 2026 року на посаду генерального директора має офіційно вступити Джон Тернус, який наразі обіймає посаду старшого віцепрезидента з апаратного забезпечення. Очікується, що Apple представить нові версії операційних систем, включаючи iOS 27, watchOS 27, macOS 27, iPadOS 27, tvOS 27, homeOS 27 та visionOS 27.

Головним фокусом конференції стане оновлена версія інтелектуального помічника Siri, інтеграція якої з Apple Intelligence була обіцяна ще два роки тому, але постійно відкладалася. Слоганом заходу обрано фразу Coming Bright Up, що відображена на сторінці для розробників у вигляді графічного елемента з двома світловими колами. Це маркетингове рішення, ймовірно, вказує на очікуване візуальне оновлення інтерфейсу Siri, можливо, з його інтеграцією в систему Dynamic Island на нових пристроях компанії.

Проєкт Apple Intelligence, який розробляється вже тривалий час, тепер використовує фундаментальні моделі Google Gemini для підвищення ефективності роботи. Затримка в реалізації початкових обіцянок Apple щодо штучного інтелекту, озвучених ще на WWDC 2024, змусила компанію докласти значних зусиль, щоб наздогнати конкурентів у сегменті чат-ботів. Користувачі очікують побачити, як саме Apple вдасться збалансувати розширені можливості штучного інтелекту з власною концепцією приватності даних та використанням системи Private Cloud Compute.

Очікування від технологічних змін та організаційні деталі заходу

Надійність інформації про запуск функціональної версії Siri залишається під питанням через тривалий цикл розробки, який неодноразово супроводжувався повідомленнями про перенесення релізів. Хоча керівники Apple, включаючи Грега Джосвяка та Джона Тернуса, публічно натякали на успішний прогрес у розвитку технології, споживачі протягом тривалого часу не бачили фактичного результату. Травневі та червневі анонси мають підтвердити, чи здатна компанія реалізувати обіцяний рівень функціональності, що відповідатиме сучасним ринковим стандартам якості штучного інтелекту.

Скептики зауважують, що компанія Apple часто використовує абстрактні візуальні образи у своїх запрошеннях, які не завжди мають пряме відображення у фінальних продуктах. Використання світної графіки для анонсу може виявитися лише дизайнерським елементом без глибокого функціонального підтексту, хоча аналітики ринку наполягають на зв’язку між оформленням та оновленням інтерфейсу Siri. Усі деталі стануть відомими лише після початку трансляції, яка охопить аудиторію розробників та зацікавлених користувачів по всьому світу.

Для тих, хто стежить за новинами компанії, важливо враховувати часові пояси, адже основна презентація відбудеться 8 червня 2026 року о 13 годині за східним часом, що відповідає 18 годині за британським літнім часом. Міжнародна спільнота вже готується до обговорення технічних специфікацій, які стануть доступними після завершення трансляції. Ретельний аналіз усіх продемонстрованих інструментів відбуватиметься протягом наступних днів та тижнів після офіційної події, що є стандартною практикою для технологічного ринку після подібних великих анонсів від корпорації такого рівня.

Як повернути швидкодію повільному iPad змінюючи три неочевидні налаштування Apple

0

Коли ваш дорогий iPad починає «тупити», наче якийсь старий офісний комп’ютер, це не просто дратує, це справді виводить з рівноваги. Чекати цілу вічність, поки завантажиться Procreate, або ловити затримки при написанні нотаток олівцем Apple Pencil – це вже не про комфорт, а про випробування терпіння. Ви ж не для цього платили за пристрій, який повинен бути взірцем плавності та ефективності, чи не так? І перш ніж ви змиритеся з цією долею, або, що гірше, почнете думати про чергову дорогу «онову», можливо, варто глянути, що ми ще можемо вичавити зі старого друга.

Звісно, перша порада, яку ви почуєте від будь-якого «експерта» – це «спробуйте перезавантажити». І знаєте, як не дивно, іноді ця магія дійсно працює, ніби ви щойно скинули тимчасовий баласт, що накопичився в системі. Якщо ж це не допомогло, а ваш пристрій все ще «гальмує», є ще один універсальний рецепт від усіх бід – оновлення до останньої версії iOS. Адже, як нам постійно нагадують, нові версії створюються саме для того, щоб виправляти помилки, які були в попередніх версіях, і робити пристрій швидшим, а не навпаки. Якщо ж ці дива не спрацювали, і ваш iPad продовжує демонструвати свою «індивідуальність», доведеться заглибитися в налаштування, де, виявляється, приховані певні важелі впливу.

Як Apple керує дисковим простором

Однією з найпоширеніших причин, чому ваш iPad починає нагадувати черепаху, є банальна нестача вільного місця. Apple, до речі, вельми тактовно натякає, що для нормальної роботи пристрою бажано мати мінімум один гігабайт вільного простору. Втім, навіщо нам думати про це на етапі покупки, коли можна поборотися з наслідками потім? Якщо ж сховище вже тріщить по швах, не поспішайте видаляти все підряд – є ж «елегантне» рішення, таке як активація функції «Вивантажувати невикористовувані програми».

Ця функція, по суті, є таким собі «лайтовим» видаленням: iPad сам вирішує, які програми вам, мабуть, не потрібні, і видаляє їх, але залишає всі дані та файли локально. Таким чином, якщо раптом ви згадаєте про ту давню гру, усі ваші збереження чекатимуть на вас, а сама програма завантажиться знову. Щоб активувати цю «паличку-виручалочку», потрібно зайти в застосунок «Параметри», прогорнути до розділу «Програми», а потім знайти «App Store». Там, десь унизу, ви побачите опцію «Вивантажувати невикористовувані програми» і зможете її увімкнути. Після цього система автоматично візьметься за справу, коли вільного місця катастрофічно поменшає. А якщо ви не бажаєте чекати критичної ситуації, можна і вручну «полегшити» певні програми, знайшовши їх у розділі «Загальні» — «Сховище iPad» і просто провівши пальцем вліво.

Режим заощадження заряду

Батарея iPad, як нам обіцяють, може працювати до десяти годин у звичайному режимі, але ж завжди можна прагнути більшого, чи не так? Саме для таких випадків і існує режим заощадження заряду. Він знижує яскравість дисплея, вимикає 5G, зупиняє автоматичне завантаження і перевірку пошти — все для того, аби ваш дорогий пристрій споживав якомога менше енергії. Звучить чудово, якщо тільки ви не звернули уваги на один нюанс.

Річ у тім, що в гонитві за міліампер-годинами, цей режим також відключає деякі візуальні ефекти, знижує частоту оновлення дисплея з привабливих 120 Гц до звичайних 60 Гц і обмежує продуктивність деяких завдань. І тут вже починається найцікавіше: ваш iPad починає відверто гальмувати, а ви дивуєтесь, чому. Якщо ж заряд вашого пристрою ще не критично низький (тобто не нижче 20%), і ви все ж таки віддаєте перевагу швидкодії, а не штучно продовженому життю батареї, тоді краще вимкнути цей режим. Це можна зробити тим же способом, що й увімкнули: або через Центр керування, торкнувшись відповідної іконки, або через застосунок «Параметри», розділ «Акумулятор», вимкнувши «Режим заощадження заряду».

Очищення кешу браузера

Іноді причина уповільнення криється не в системі загалом, а в окремих програмах, наприклад, у вашому браузері. Кеш та дані вебсайтів, що накопичуються з часом, можуть перетворити швидкий серфінг на повільні тортури. Якщо ви помітили, що Safari чи Chrome починає «гальмувати», тоді як решта iPad працює без нарікань, то, ймовірно, винуватець саме цей інформаційний «смітник». На щастя, є спосіб, як змусити браузер знову «літати», і це не потребує покупки нового iPad.

Для користувачів Safari рішення досить просте, але вимагає кількох кроків. Відкрийте застосунок «Параметри», прогорніть до розділу «Програми», а потім оберіть Safari. Під пунктом «Історія та дані вебсайтів» ви побачите опцію «Очистити історію та дані вебсайтів». Оберіть «Уся історія», щоб видалити абсолютно все, і підтвердіть очищення. Пам’ятайте, що це видаляє не лише історію, а й файли cookie та дозволи сайтів, що іноді може бути трохи незручно. Якщо ж ви віддаєте перевагу Chrome, там також є свій шлях до очищення: у застосунку Chrome торкніться трьох крапок у правому верхньому куті, виберіть «Видалити дані перегляду», встановіть діапазон часу на «Весь час», а потім виберіть «Історія перегляду», «Файли cookie, дані сайтів» та «Кешовані зображення та файли». Насамкінець натисніть «Підтвердити» та «Видалити дані» — і ваш браузер знову відчує себе «молодим».

Apple дозволила перетворити навушники AirPods Pro на слухові апарати за 249 доларів

0

Компанія Apple впровадила програмне забезпечення для AirPods Pro 2 та AirPods Pro 3, яке отримало схвалення Управління з продовольства і медикаментів США як безрецептурний слуховий апарат. Згідно з даними HearingTracker, середня вартість спеціалізованих медичних слухових апаратів у 2026 році складає 2694 долари, тоді як відновлені AirPods Pro 2 коштують близько 160 доларів, а нові AirPods Pro 3 — 249 доларів. Це суттєва різниця, проте важливо розуміти технічні обмеження таких пристроїв порівняно з професійними медичними рішеннями.

Ця функція розрахована виключно на дорослих віком понад 18 років, які мають легку або помірну втрату слуху. Хоча Apple вдало інтегрувала діагностику у власну екосистему, близько 30 мільйоних американців мають проблеми зі слухом, але лише п’ята частина з них користується спеціальними пристроями. Схвалення FDA зробило AirPods першим програмним рішенням такого типу, яке дозволяє користувачам самостійно налаштовувати пристрій без візиту до лікаря, що раніше було неможливо для медичних апаратів.

Для початку використання цієї можливості вам знадобиться iPhone або iPad з актуальною версією операційної системи та навушники AirPods Pro 2 або 3 версії. Перейдіть у розділ Налаштування на вашому пристрої, оберіть підключені навушники та знайдіть пункт Допомога слуху. Оберіть опцію Пройти тест слуху, переконавшись, що ви перебуваєте у тихому приміщенні. Дотримуйтесь інструкцій на екрані, натискаючи на дисплей щоразу, коли ви чуєте звуковий сигнал, щоб система змогла побудувати вашу аудіограму.

Після завершення тестування система автоматично згенерує результати для кожного вуха окремо. Якщо ви вже проходили професійну перевірку раніше, ви можете завантажити наявні результати через функцію Використати результат попереднього тесту. На основі отриманих даних навушники автоматично застосують налаштування підсилення звуку, балансу та тональності. Ви можете додатково коригувати ці параметри через Центр керування, щоб адаптувати звучання до конкретних умов навколишнього середовища, де ви перебуваєте в даний момент часу.

Варто пам’ятати, що на відміну від професійних слухових апаратів, AirPods Pro мають обмежений час автономної роботи, що становить близько 10 годин у режимі прозорості. Вони не підтримують підключення до смартфонів на базі Android, що обмежує їх використання лише користувачами техніки Apple. Крім того, навушники не призначені для лікування серйозних порушень слуху чи супутнього тинітусу, тому у випадку значних проблем зі здоров’ям консультація з профільним лікарем залишається обов’язковою, оскільки програмне забезпечення не замінює повноцінне медичне обстеження.

Інвестстратегія Eclipse на фізичний світ окупається

0

Коли Ліор Сьюзан заснував венчурний фонд Eclipse Ventures у 2015 році, його інвесттеза про «оцифрування фізичного світу» не була особливо популярною в Кремнієвій долині.

Інвестстратегія Eclipse на фізичний світ окупається

«Це була епоха корпоративного ПЗ та SaaS, і перші кілька років ми почувалися досить самотньо», — сказав Сьюзан на сцені недавнього заходу StrictlyVC у Сан-Франциско.

Понад десять років потому Eclipse опинився в центрі технологічної уваги. Інвестиція фонду в розмірі $6,5 млн у раунд Series A Cerebras Systems у 2016 році зрештою принесла $2,5 млрд прибутку, коли напівпровідникова компанія цього тижня вийшла на біржу. Загалом Eclipse інвестував у Cerebras $147 млн — ставка, що дала 17-кратне повернення за ціною IPO у $185 за акцію, за даними фонду.

Для Сьюзана цей грошовий «джекпот» від Cerebras — лише початок реалізації давньої віри в те, що, оскільки 85% світового ВВП пов’язано з фізичним світом, інвестиції в компанії за межами чистого софту можуть бути надзвичайно прибутковими.

Публічні ринки та засновники стартапів, схоже, теж починають краще усвідомлювати цінність технологій для фізичного світу. Сьюзан зауважив, що акції TSMC та Micron нещодавно оновили історичні максимуми, тоді як дедалі більше топзасновників прагнуть створювати стартапи на перетині «заліза» й софту.

«Здається, люди розуміють, що справжній “моат” у чистому софті зник. Ви можете “vibe code” практично все, що захочете», — сказав він, маючи на увазі можливість швидко згенерувати код за допомогою сучасних моделей ШІ.

Сьюзан повторив настрої на публічних ринках, які раніше цього року обвалили багато SaaS-акцій на тлі очікування, що підприємства можуть використати Claude Code від Anthropic або останні моделі OpenAI для створення власних кастомних софтверних інструментів.

«Чого ви не можете зробити за допомогою “vibe code”, так це виробляти напівпровідникові пластини, бо вам потрібні машини й кремній, їм потрібні чисті кімнати й купа інших речей», — зазначив Сьюзан.

Коли йдеться про технології, що взаємодіють із фізичним світом, увагу інвесторів і засновників привертають не лише напівпровідники.

Портфельні компанії Eclipse у таких секторах, як робототехніка, енергетика та оборона, торік залучили майже $15 млрд від зовнішніх інвесторів, а лише в першому кварталі 2026 року обсяг пізніх раундів уже сягнув $4,5 млрд, сказав Сьюзан. Цей інтерес інвесторів різко контрастує з ранньою історією фонду: за перші вісім років портфельні компанії Eclipse сукупно залучили менше $4 млрд.

Нещодавні раунди продовження в портфелі Eclipse демонструють трек-рекорд, якому позаздрив би будь-який венчурний фонд. Завдяки низці великих пізніх раундів цього року досягнуто такі угоди: $1,2 млрд для Wayve, $650 млн для True Anomaly, $270 млн для Bedrock Robotics і $200 млн для Oxide Computer. Ба більше, Eclipse був інвестором раунду Series A в усіх чотирьох компаніях.

На перший погляд може здаватися, що ентузіазм інвесторів щодо технологій для фізичного світу зумовлений виключно штучним інтелектом — або як інфраструктурною складовою (чипи й дата-центри), або завдяки здатності ШІ нарешті зробити робототехніку життєздатною. Однак Сьюзан наполягає, що існують й інші потужні драйвери цього тренду.

Окрім технологій — у цьому випадку ШІ — для розвитку цього ринку важливі капітал, попит клієнтів, таланти й політика. Сьюзан має на увазі, що разом із тим, як інвестори та інженери відходять від SaaS до таких секторів, як робототехніка, напівпровідники, космос і видобуток, уряд США також стимулює ці індустрії субсидіями та сприятливим регулюванням.

«Я вважаю, що вперше в історії Америки, від часів Генрі Форда й Карнегі, ці п’ять сил вирівнялися», — сказав Сьюзан. — «Для таких будівничих, як ми, це найкращий час, щоб створювати такі компанії».

Джерело

TechCrunch

Перегони за ІТ-кадри з навичками ШІ в автопромі

0

У транспорті — як і майже в кожній іншій галузі — вимальовується спільна тенденція: штучний інтелект створює робочі місця для одних і забирає їх в інших.

Перегони за ІТ-кадри з навичками ШІ в автопромі

General Motors, наприклад, скоротила понад 10% свого ІТ‑відділу — близько 600 офісних працівників — у рамках свідомої «заміни навичок». Це не буде прямим обміном «один до одного», тож, ймовірно, загальна кількість робочих місць зменшиться. Але GM наполягає, що вони зараз активно наймають, а звільнення відкрило простір для рекрутингу ІТ‑фахівців із бекграундом у ШІ.

Найбільш затребувані компетенції — це розробка «AI‑native» (систем, спроєктованих одразу під використання ШІ), інженерія та аналітика даних, хмарна інженерія, розробка агентів і моделей, prompt‑інженерія та нові робочі процеси на базі ШІ. На практиці GM шукає людей, які вміють будувати рішення з ШІ «з нуля» — проєктувати системи, навчати моделі та вибудовувати дата‑пайплайни, а не просто користуватися ШІ як інструментом для підвищення продуктивності.

Втрати робочих місць через ШІ накопичуються в усьому автопромі. CNBC порахував, що Ford, GM і Stellantis скоротили в сумі понад 20 000 офісних співробітників у США — це 19% їхньої сукупної «білої комірцевої» робочої сили — від пікових значень цього десятиліття. Причини цих скорочень різні, але загалом вони пов’язані з технологічними змінами, включно з упровадженням ШІ.

Компанії активно роблять ставку на ШІ, хоча історії від деяких інженерів і засновників стартапів свідчать: далеко не всі бізнеси насправді розуміють, що з ним робити.

Samsara — одна з компаній, якій, здається, вдалося знайти приклад застосування ШІ, що вже приносить гроші. Останнє десятиліття вона постачала клієнтам камери для встановлення в мільйони вантажівок — для моніторингу водіїв, запобігання крадіжкам та допомоги в розгляді страхових позовів. Цю «гору» даних компанія використала для навчання власної моделі, яка може виявляти вибоїни на дорогах і визначати, як швидко вони руйнуються. Samsara пропонує цей продукт міським владам і вже підписала кілька контрактів, зокрема з Чикаго.

«Пташка на хвості»

Цього тижня — без інсайдерських історій, хоча я якраз працюю над цікавою. Пишіть, якщо маєте інформацію, поради або просто хочете поділитися думками — електронною поштою чи в Signal.

Email Kirsten Korosec: kirsten.korosec@techcrunch.com, Signal — kkorosec.07. Email Sean O’Kane: sean.okane@techcrunch.com.

Угоди

Ви, мабуть, помітили, що Mind Robotics — компанія‑«дочка» Rivian — залучила ще $400 млн лише через два місяці після попереднього раунду в $500 млн. Така швидкість змусила мене замислитися про засновника Mind Robotics і Rivian РДжей Скарджа (RJ Scaringe) та його вроджену здатність переконувати венчурні фонди й інституційних інвесторів вкладати гроші в його ідеї та проєкти.

Я підрахувала, що інвестори загалом вклали $12,3 млрд у три компанії Скарджа — Also, Mind Robotics і Rivian. Ця сума не включає майже $12 млрд валового залученого капіталу під час IPO Rivian, а також недавні стратегічні угоди з Volkswagen Group та Uber, які разом можуть додати ще майже $7 млрд до каси Rivian.

Якщо коротко, одна деталь особливо впадає в око. Я поспілкувалася з низкою інсайдерів та інвесторів, і всі вони згадували вміння Скарджа приділяти повну, нічим не розпорошену увагу співрозмовникові — будь то інвестор, постачальник чи топменеджер — і змушувати його почуватися найважливішою людиною в кімнаті.

Це ще один аргумент до моєї давньої «справи проти багатозадачності». Можемо посперечатися!

Інші угоди, які привернули мою увагу…

  • Arkeus, австралійський стартап, що розробляє системи сприйняття для автономних дронів і літальних апаратів, залучив $18 млн у раунді Series A, який очолив QIC Ventures. Серед інших інвесторів — R+VC, Folklore Ventures, DYNE Ventures, Main Sequence Ventures, Salus Ventures і Beaten Zone.
  • Aseon Labs, стартап із Редвуд‑Сіті (Каліфорнія), який розробив «депо в коробці» для заряджання, очищення й інспекції автономних автопарків, вийшов із режиму секретності зі стартовим, але не розголошеним фінансуванням від Y Combinator.
  • Rapido залучила $240 млн у раунді, який очолив Prosus. Це оцінило індійський сервіс таксі й мототаксі в $3 млрд. У раунді взяли участь існуючі інвестори, зокрема WestBridge Capital та Accel. Фінансування стало частиною більшого пакета первинних та вторинних інвестицій на $730 млн.
  • Quantum Systems, німецький дрон‑стартап, що вже має підтримку Пітера Тіля, веде перемовини про залучення близько €600 млн ($703 млн), причому серед потенційних інвесторів — Airbus і Blackstone, повідомляє Bloomberg.

Варті уваги матеріали та інші дрібниці

Чи готова Redwood Materials до IPO? Старший репортер Шон О’Кейн поговорив із новим фінансовим директором компанії Діпаком Ахуджею — це ім’я добре знайоме всім, хто стежить за Tesla. Ахуджа раніше був фіндиректором Tesla, а перед переходом у Redwood Materials обіймав аналогічну посаду в компанії Zipline, що займається дронами.

Tesla Robotaxi щонайменше двічі потрапляли в аварії з липня 2025 року, коли автомобіль дистанційно керувався телееоператором. Про це свідчать нещодавно розсекречені дані, подані до Національної адміністрації безпеки дорожнього руху США (NHTSA).

Uber розширюється в Індії: компанія відкриває два нові інженерні кампуси, які зможуть вмістити близько 9 600 працівників, а також запускає партнерство з дата‑центром для підтримки розробки продуктів та інфраструктурних операцій.

Waymo випустила оновлення ПЗ для парку майже з 4 000 автомобілів, щоб краще уникати затоплених ділянок доріг — у рамках відкликання, оголошеного NHTSA. Важлива ремарка: компанія поки що не повністю вирішила проблему поведінки своїх роботаксі в таких умовах.

Джерело

TechCrunch

Microsoft представила прискорення завантаження ігор на 95%

0

Компанія Microsoft минулого року анонсувала технологію Advanced Shader Delivery (ASD) для пристроїв Xbox ROG Ally, яка передбачала передачу попередньо скомпільованих шейдерів на портативні пристрої для зменшення часу завантаження. Згодом ASD було інтегровано до DirectX SDK, а компанії Intel та Nvidia вже представили власні версії цієї технології, що свідчить про її потенційну універсальність.

Відтепер до цього списку приєдналася компанія AMD, адже Microsoft розширює застосування ASD поза межі портативних пристроїв, охопивши відеокарти архітектур RDNA 3, RDNA 3.5 та RDNA 4. Це означає, що користувачі сучасних графічних процесорів від AMD також зможуть скористатися перевагами цієї інновації.

Гра Forza Horizon 6 стала першим продуктом, що демонструє роботу ASD на ПК з операційною системою Windows 11, однак для використання цієї функції необхідно мати версію гри, придбану через Microsoft Store або Xbox PC app. Використовуючи відеокарту RX 7600 та процесор Ryzen 7 5800, Advanced Shader Delivery забезпечила прискорення завантаження гри на 95%, скоротивши час першого запуску до чотирьох секунд. Без увімкненої ASD, Forza Horizon 6 завантажувалася майже півтори хвилини.

Причиною таких значних змін є процес збирання кешу шейдерів, який відбувається щоразу при встановленні нової гри або оновленні існуючої, і може тривати декілька хвилин. Навіть оновлення драйверів відеокарти вимагає повторного компілювання шейдерів для всіх ігор при їх першому запуску. Цей процес є технічно необхідним, оскільки компіляція шейдерів відбувається безпосередньо на пристрої та враховує різноманітність апаратних конфігурацій.

Рішення Microsoft полягає у повному відокремленні шейдерів від драйверів та їх зберіганні у хмарній Базі Даних Попередньо Скомпільованих Шейдерів (Precompiled Shader Database, PSDB). Кожного разу, коли користувач завантажує гру через Microsoft Store або Xbox PC app, ASD автоматично визначає конкретну конфігурацію пристрою (гра, відеокарта, драйвер) і заздалегідь завантажує попередньо скомпільовані шейдери. Таким чином, при запуску гри шейдери вже готові, що усуває необхідність тривалого очікування.

Консольні системи вже давно використовують подібні підходи, що цілком зрозуміло, враховуючи відсутність необхідності турбуватися про різні апаратні конфігурації. Навіть компанія Valve розробила версію попередньо скомпільованих шейдерів для Linux, що використовується на Steam Deck, але ніколи не переносила її на Windows. З появою швидкісних SSD, які практично усунули проблему тривалого завантаження, це стало одним з останніх бар’єрів на шляху до миттєвого запуску ігор.

Наразі Advanced Shader Delivery доступна лише для відеокарт RDNA 3 та новіших, а також для ігор, завантажених через Xbox PC app або Microsoft Store. Невідомо, коли інші платформи дистрибуції ігор на Windows підтримають цю технологію, але принаймні 34 інші ігри мають бути сумісні з ASD одразу, оскільки вони були частиною початкового анонсу для портативних пристроїв Xbox ROG Ally.

Крім того, для активації Advanced Shader Delivery необхідно бути учасником програми Xbox Insiders та мати встановлений додаток Xbox Insiders Hub, оскільки Microsoft наразі класифікує цю функцію як попередню версію. Компанія тісно співпрацювала з AMD для розробки цієї технології, що пояснює її обмеження для обладнання RDNA 3+ на даному етапі, хоча в майбутньому вона має стати універсальним рішенням для всіх відеокарт на Windows 11.

Незалежно від цього, власники відеокарт Nvidia можуть скористатися функцією “Auto Shader Compilation” у відповідному додатку, яка виконує аналогічні завдання та надає більш гнучке налаштування розміру кешу шейдерів. Користувачам з відеокартами Intel варто звернути увагу на “Precompiled Shader Distribution” у програмі Intel Graphics. Компанія Intel натякнула, що наразі використовує власну хмарну базу даних, а впровадження стандарту ASD очікується пізніше цього року.

Цей розвиток подій може стати значним кроком до подолання одного з останніх залишкових перешкод на шляху до дійсно миттєвого запуску ігор, хоча початкові обмеження та необхідність участі у програмах попереднього доступу свідчать про те, що ця технологія ще перебуває на стадії розробки та тестування.

Випускні промови 2026 року: студенти освистують ШІ

0

Сезон випускних урочистостей знову набрав обертів — і цього року кілька спікерів переконалися, що надихнути випускників розмовами про майбутнє, сформоване штучним інтелектом, зовсім непросто.

Випускні промови 2026 року: студенти освистують ШІ

Минулого тижня Глорія Колфілд, топменеджерка девелоперської компанії Tavistock Development Company, виступала з промовою в Університеті Центральної Флориди. Вона наголосила, що ми живемо в епоху «глибоких змін», які можуть бути водночас «захопливими» та «лякаючими».

«Підйом штучного інтелекту — це наступна індустріальна революція», — заявила Колфілд. У відповідь студенти в залі почали її освистувати, і гул ставав дедалі голоснішим, доки Колфілд не засміялася, не повернулася до інших учасників сцени й не запитала: «Що сталося?»

«Гаразд, я зачепила струну», — сказала вона. Колфілд спробувала продовжити промову: «Ще кілька років тому ШІ взагалі не відігравав жодної ролі в нашому житті», — але її знову перервали — цього разу гучними оплесками та вигуками схвалення.

Колишній генеральний директор Google Ерік Шмідт зіткнувся з подібною реакцією, коли згадав про ШІ у своїй промові в Університеті Аризони в п’ятницю.

У випадку зі Шмідтом критика почалася ще до самої церемонії: студентські організації закликали відсторонити його від ролі головного спікера через позов, у якому колишня подруга та бізнес-партнерка звинуватила його в сексуальному насильстві. (Шмідт заперечує ці звинувачення.) За даними місцевих ЗМІ, освистування почалося ще до того, як він вийшов на сцену.

Та гучні вигуки «фу» пролунали й тоді, коли Шмідт сказав студентам: «Ви допоможете формувати штучний інтелект». Освистування було настільки наполегливим, що він спробував говорити поверх нього, наполягаючи: «Тепер ви можете зібрати команду AI-агентів, які допоможуть вам із тим, чого ви ніколи не змогли б досягти самотужки. Коли вам пропонують місце в ракеті, ви не запитуєте, яке саме це місце, — ви просто сідаєте на борт».

Справедливості заради варто зазначити, що ШІ не став «забороненою темою» на всіх випускних. Генеральний директор Nvidia Дженсен Хуан нещодавно виступав на церемонії врученні дипломів в Університеті Карнегі-Меллона і, схоже, не почув жодного помітного протесту, коли заявив, що ШІ «перевинайшов обчислення».

Однак не дивно, що частина студентів налаштована освистувати такі промови. У недавньому опитуванні Gallup лише 43% американців віком від 15 до 34 років сказали, що зараз хороший час, аби знайти роботу поблизу домівки. Це різкий спад порівняно з 75% у 2022 році.

Цей песимізм пов’язаний не лише з підйомом штучного інтелекту (якого побоюються навіть деякі розробники ПЗ). Журналіст і критик техіндустрії Браян Мерчант припустив, що для багатьох студентів ШІ став «жорстоким новим обличчям гіпермасштабованого капіталізму».

«Я б теж гучно освистував перспективу цієї нової індустріальної революції, якби мені було трохи за 20, я був безробітним і мав амбіції на майбутнє, що виходять за межі введення запитів у LLM», — написав Мерчант.

Навіть коли у випускних промовах прямо не згадували ШІ, цього року постійно звучала тема «стійкості». Сам Шмідт визнав, що «у вашому поколінні є страх, ніби майбутнє вже написано, що машини йдуть, що робочі місця зникають, що клімат руйнується, що політика розколота й що ви успадковуєте безлад, до створення якого не мали жодного стосунку».

Колфілд, своєю чергою, імовірно, також помилилася з тоном для аудиторії, що складалася з випускників гуманітарних і мистецьких спеціальностей. За словами однієї студентки, ще до згадки про ШІ Колфілд почала втрачати увагу слухачів через свою «загальну» похвалу на адресу корпоративних керівників на кшталт Джеффа Безоса.

Джерело

TechCrunch

Cats Lock блокує клавіатуру Mac від посягань котів

0

Нова програма для macOS вартістю $3, яка зʼявилася в App Store на вихідних, вирішує дуже специфічну, але надзвичайно поширену проблему: випадкові натискання клавіш, коли кіт ходить, сидить чи розлягається на клавіатурі. Cats Lock повністю виправдовує свою назву. Вона дозволяє швидко заблокувати клавіатуру — одним кліком з меню-рядка або за допомогою гарячої клавіші — щоб перекрити будь-яке введення тексту, коли є ризик котячого «вторгнення».

Cats Lock блокує клавіатуру Mac від посягань котів

У застосунку є навіть відлякувальні звуки, зокрема сигнал, який спрацьовує, коли кіт наступає на клавіші, а також можливість записати власний звук.

Для людей з котами, які не визнають особистих кордонів і обожнюють ходити по ноутбуку, Cats Lock виглядає одночасно і кумедною, і доволі геніальною ідеєю. У режимі Stealth Mode програма працює без будь-яких візуальних елементів на екрані та без звуків, тож не заважатиме, якщо ви дивитеся відео, читаєте або перебуваєте на онлайн-зустрічі. Після переходу екрана в режим сну блокування автоматично знімається.

Cats Lock створив незалежний розробник Тодд Александер. Застосунок сумісний з пристроями під керуванням macOS 14.0 Sonoma та новіших версій.

Джерело

Engadget

Новий шутер 1047 Games Empulse стане духовним спадкоємцем Titanfall

0

Це не Titanfall 3, але щось подібне. На початку цього року студія 1047 Games, відома завдяки шутеру Splitgate, оголосила, що розпочала роботу над своєю наступною грою. Тоді розробники лише розкрили, що це буде динамічний шутер із акцентом на мобільність, натхненний Titanfall та Call of Duty: Black Ops 3.

Новий шутер 1047 Games Empulse стане духовним спадкоємцем Titanfall

Як першими повідомили в Insider Gaming, гра отримає назву Empulse і описується як «духовний спадкоємець» Titanfall.

За даними Insider Gaming, які бачили пре-альфа геймплей, у грі можуть бути представені бої з використанням гаків-кішок, бігу по стінах та трамплінів-прискорювачів, а також режим Team Deathmatch. Також повідомляється, що гравці зможуть сідати у гігантських мехів, розставлених по мапі, подібно до того, як це реалізовано у серії Titanfall. На одному з фрагментів геймплею, за словами Insider Gaming, показали меха з щитом і ракетною установкою.

Джерело

Engadget

Розробники Terraria готують кросплей і колекційне видання

0

Terraria відсвяткувала 15-річчя цими вихідними — і в неї ще багато планів на майбутнє. У публікації в Steam, присвяченій ювілею гри, студія Re-Logic пообіцяла, що попереду ще чимало нововведень з оновленням 1.4.6 і далі — зокрема й кросплей, який «незабаром на підході». Команда також анонсувала колекційне видання у форматі бокс-сету та ретроспективну книгу про створення гри, підкресливши, що «світ Terraria залишається і залишатиметься яскравим і живим, доки нам є що про нього сказати».

Розробники Terraria готують кросплей і колекційне видання

Re-Logic поки що показала лише тизер 15th Anniversary Collector’s Edition, тож невідомо, що саме увійде до набору. Передзамовлення планують відкрити на початку червня. Для книги, яку можна буде купити окремо або в складі Deluxe Edition, Re-Logic співпрацює з видавництвом Lost In Cult, яке включить Terraria до своєї серії Design Works. «Для тих, хто не знайомий, серія Design Works дозволяє зазирнути за куліси — у подорож Terraria як гри та команди, що стоїть за нею, — пояснюється в дописі в Steam. — Це ретроспективний погляд на феномен Terraria. Веселі історії з життя розробників, раніше не оприлюднені ілюстрації та багато іншого!» Передзамовлення на Terraria: Design Works відкриються 28 травня.

Розробник також поділився вражаючою статистикою: загалом Terraria продалася накладом близько 70 мільйонів копій на ПК, консолях і мобільних пристроях. Гравці на ПК проводять у грі в середньому 101 годину 18 хвилин.

Джерело

Engadget

Google обмежує обсяг безкоштовного хмарного сховища до 5 гігабайтів для нових користувачів

0

Корпорація Google почала тестувати нову політику щодо надання місця у власному хмарному сховищі, яка суттєво обмежує можливості для нових акаунтів. Замість звичних для всіх користувачів 15 гігабайтів безкоштовного простору, нові власники облікових записів у певних регіонах тепер отримують лише 5 гігабайтів. Це нововведення вперше зафіксували користувачі платформи Reddit, які під час реєстрації помітили повідомлення про надання зменшеного обсягу місця, що йде врозріз із загальноприйнятими нормами компанії.

Офіційна довідкова документація Google все ще стверджує, що кожен новий акаунт отримує 15 гігабайтів безкоштовного простору, проте ці дані не збігаються з реальністю тестування. Представник компанії офіційно підтвердив, що вони проводять випробування нової політики для нових акаунтів у вибраних регіонах, пояснюючи це намаганням забезпечити якісний сервіс та стимулювати користувачів до підвищення безпеки даних через підтвердження облікових записів за допомогою особистого номера телефону.

Прив’язка номера телефону до акаунта дає можливість отримати доступ до стандартних 15 гігабайтів, що, на думку компанії, допомагає зменшити кількість спаму та створення фейкових облікових записів. Така верифікація дозволяє Google краще контролювати користувачів, які раніше могли створювати безліч безкоштовних акаунтів для отримання додаткового вільного місця. Водночас це створює бар’єр для тих, хто не хоче надавати власні конфіденційні дані для реєстрації поштової скриньки або доступу до хмарних сервісів компанії.

Критично налаштовані спостерігачі та користувачі мережі припускають, що справжня мета Google полягає не лише у боротьбі зі спамом, а й у примусі користувачів до купівлі платних підписок у рамках сервісу Google One. Оскільки сучасні смартфони генерують величезні обсяги фото та відеоконтенту, обмеження у 5 гігабайтів вичерпується надзвичайно швидко, змушуючи клієнта купувати додаткове сховище, щоб уникнути блокування подальшого отримання листів чи синхронізації файлів через хмару.

Це стратегічне рішення виглядає як класичний маркетинговий хід, де спочатку споживача привчають до великого обсягу безкоштовного ресурсу, а потім створюють умови, в яких він змушений платити за комфорт. Якщо раніше 15 гігабайтів здавалися достатніми на тривалий період використання, то 5 гігабайтів змусять користувача зіткнутися з дефіцитом місця вже протягом перших тижнів активної експлуатації акаунта. Це створює психологічний тиск та необхідність постійних витрат на підписку.

Варто зауважити, що наразі зміни стосуються лише нових акаунтів і не впливають на існуючих користувачів, які вже мають доступ до 15 гігабайтів простору. Проте практика поступового зменшення лімітів є типовою для великих технологічних компаній, які намагаються максимізувати дохід від хмарної інфраструктури. Можна очікувати, що залежно від результатів тестування у вибраних регіонах, ця політика може бути впроваджена у глобальних масштабах, змінюючи правила гри для мільйонів потенційних нових користувачів сервісів компанії.

На Amazon подали до суду через невідшкодовані мита

0

Служба підтримки Amazon навряд чи допоможе з таким типом відшкодування. Інтернет-рітейл-гігант зіткнувся з колективним позовом, про що першим повідомив Reuters: покупці вимагають повернення коштів за підвищені ціни на товари, спричинені митами, запровадженими адміністрацією Дональда Трампа. Позов подано в п’ятницю в Сіетлі, а Amazon звинувачують у отриманні «сотень мільйонів доларів незаконних митних витрат».

На Amazon подали до суду через невідшкодовані мита

У позові пояснюється, що Amazon має законне право повернути ці кошти після рішення Верховного суду США (6 проти 3), який визнав незаконною широку тарифну політику, запроваджену президентом Трампом. Компаніям дозволили стягнути реституцію за цими митами, і кілька корпорацій минулого тижня підтвердили CNBC, що вже почали отримувати гроші назад від уряду США. Однак у позові стверджується, що Amazon не бере участі в цьому процесі повернення, оскільки намагається «здобути прихильність Трампа, дозволяючи федеральному уряду зберегти ці кошти».

«Amazon не повернула жодної частини цих витрат, які переклала на споживачів, і не має наміру цього робити», — йдеться в документі. «Вона, по суті, отримала й утримує надприбутки від незаконних дій уряду, а платять за це не Amazon, а споживачі».

Джерело

Engadget

Чому довіра стала ключовим питанням у справі Маска проти OpenAI

0

Адвокати Ілона Маска та OpenAI цього тижня виголосили завершальні промови, і тепер присяжні мають вирішити, чи зробила OpenAI щось неправомірне, перетворюючись на більш орієнтовану на прибуток організацію.

Чому довіра стала ключовим питанням у справі Маска проти OpenAI

Та, як зазначили Кірстен Коросек, Шон О’Кейн і я в останньому епізоді подкасту TechCrunch Equity, однією з головних тем у фінальні дні процесу стало питання, чи можна довіряти CEO OpenAI Сему Олтману — наприклад, адвокат Маска Стів Моло допитував Олтмана, чи були правдивими його заяви під час свідчень у Конгресі.

Кірстен зауважила, що Маск сам неодноразово робив оманливі заяви, і що проблема довіри стосується не лише Олтмана.

«Це фундаментальне питання для багатьох технічних журналістів, політиків і дедалі більшої кількості споживачів щодо всіх лабораторій зі штучного інтелекту, — сказала вона. — Усе зводиться до довіри, тому що у нас немає належного бачення того, що відбувається всередині — це приватні компанії, за завісою ще дуже багато прихованого».

Нижче — уривок нашої розмови, відредагований заради стислості й зрозумілості.

Ентоні Ха: [Фінал процесу] привів до дуже провокативного заголовка від одного з наших авторів, Тіма Фернгольца, який просто питає: «Хто довіряє Сему Олтману?» Хтось хоче спробувати відповісти на це?

Кірстен Коросек: Так, Ентоні, я перекину це питання назад тобі. Ти довіряєш Сему Олтману?

Ентоні: Це цікаве питання, бо воно ніби виглядає диким для журналістського контексту, але насправді в багатьох аспектах є ядром цього судового процесу.

Шон О’Кейн: Це не «так».

Ентоні: І це, схоже, взагалі є ключем до розуміння багатьох подій в OpenAI, особливо цієї великої боротьби за владу в керівництві, яку вони тепер називають «The Blip».

Складається враження, що багато хто працював із Олтманом і не довіряє йому. І він частково це визнає, коли говорить, що раніше уникав конфліктів, казав людям те, що вони хотіли почути, і тепер намагається над цим працювати.

Це звучить правдоподібно, я можу зрозуміти, як це призводить до непорозумінь у певних ситуаціях. Але я теж людина, яка уникає конфліктів, і хотів би думати, що якби щось подібне виносилося в суд, люди не ставили б запитання: «Чи можна довіряти Ентоні Ха?»

Шон: Все ще не «так»!

Кірстен: Я думаю, люди сказали б, що тобі можна довіряти. Я скажу, що хоча це питання й провокативне, воно не повністю охоплює те, про що був цей процес. Я б ще більше «відмасштабувала» і сказала, що це фундаментальне питання для багатьох технічних журналістів, політиків і, дедалі більше, споживачів щодо всіх AI‑лабораторій. Усе зводиться до довіри, тому що ми не маємо повного розуміння того, що там відбувається — це приватні компанії, за завісою ще дуже багато прихованого.

Можливо, коли вони всі вийдуть на біржу, ми отримаємо бодай якийсь погляд усередину, але в основі все ж лежить питання довіри та можливого зловживання, і чи віримо ми заявленим намірам. І я б додала, що іноді наміри можуть бути шляхетними, гідними, але все одно можуть призвести до зловживань. Усе може перетворитися на певний безлад. На мій погляд, це більше, ніж просто питання, хто довіряє Сему Олтману — хоча в межах цього процесу це було дуже цікаво — це більше про ширше питання, яке можна застосувати до всієї індустрії.

Шон: Я скажу прямо: я йому не довіряю. Але, знаєш, я загалом мало кому довіряю, тож це в мене базовий рівень.

Побачимо, чим усе закінчиться. Процес завершується сьогодні. Мені дуже цікаво, яке рішення ухвалить журі. Здається, на старті великим мотиватором для всього цього був Ілон Маск, який намагався облити брудом суперника, якого він сприймає як конкурента і людину, що його образила. І поки що незрозуміло, чи повністю йому це вдалося, і чи має він шанси виграти справу. Але мені здається, що всі учасники вийшли з цього виглядаючи трохи гірше.

Ентоні: І щоб конкретизувати, чому це спливло саме цього тижня: [Олтман] давав свідчення в суді, і його фактично «прожарювали» через деякі заяви, які він робив раніше в Конгресі, де казав, що не має частки в OpenAI. А це неправда, бо він мав опосередковану частку через Y Combinator, який раніше очолював. Він намагався звести це до того, що «я припускаю, що всі розуміють, що означає бути пасивним інвестором у венчурному фонді». І адвокат [Ілона Маска], певною мірою справедливо, запитав: «Серйозно? Ви думаєте, що конгресмен, який вас допитував, це розумів?»

Кірстен: Так, він грав у гру з семантикою. Мені здалося дуже цікавим, наскільки відрізнявся стиль відповідей Сема Олтмана від стилю Ілона Маска на свідченнях.

У випадку Ілона Маска в дуже багатьох ситуаціях ми можемо вказати на те, що він писав у Twitter відверту неправду або принаймні перебільшення, а вже в суді «виправляв запис». Тож існує історія, я б сказала, неправдивості чи брехні — явної або неявної — у світі Ілона Маска. Але в суді він поводився надзвичайно конфронтаційно, кардинально інакше, ніж Олтман, який радше займав позицію «я працюю над цим», намагаючись виглядати привітним. Не знаю, чи це йому допоможе.

Тому що все зрештою зводиться до ключових фактів, і хочеться вірити, що саме на них звернуть увагу присяжні. Але мені здалося дуже цікавим, що обидва були не до кінця правдивими, але впоралися з цим зовсім по‑різному.

Джерело

TechCrunch