Коли Allbirds у квітні оголосила про перехід до штучного інтелекту, це виглядало як жарт із серіалу «Silicon Valley», що вирвався з екрана: бренд взуття direct-to-consumer, чиї кволі кеди допомогли сформувати те, що можна умовно назвати «силіконовеллівським стилем», раптом відкрив для себе новий тренд.

Хід був ніби за підручником із мем-акцій, написаним GameStop: взяти проблемну публічну компанію, причепитися до найгарячішого хайпу й отримати вигоду від зростання котирувань, коли роздрібні інвестори масово скуповують акції.

Це спрацювало. Компанія продала взуттєвий бізнес за $43 млн, залучила ще $100 млн на фондовому ринку й тепер називається Smartbird.

Тепер Надії Карлстен треба зробити так, щоб це запрацювало по-справжньому. Колишня керівниця в AWS із PhD з інженерії, Карлстен останнім часом очолювала європейську компанію в галузі обчислень DCAI, перш ніж учора офіційно стати CEO Smartbird.

«Ми будемо набирати абсолютно нову команду для AI-бізнесу й шукати офіс», — розповіла Карлстен TechCrunch з Амстердама. — «Взуттєвий бізнес офіційно закрито станом на вчора, з цим покінчено… Перше завдання, за яке я берусь зараз, — це сформувати керівну команду, наприклад, знайти людину, яка очолить інфраструктурні операції».

Назвіть це стартапом з одним засновником і дуже великим seed-раундом. Що буде далі — значно менш очевидно.

Smartbird прагне стати постачальником інфраструктури для AI, спираючись на, здавалося б, бездонний попит на обчислювальні потужності для навчання та запуску моделей глибокого навчання. Але на відміну від «неохмарних» провайдерів, які безжально грають на різниці між ціною чипів і вартістю GPU-часу чи токенів для інференсу, Карлстен орієнтується на більш керовані розгортання. Ідеальний клієнт Smartbird потребує прямого контролю над серверами, на яких працюють його моделі, — зазвичай через політичні причини або особливості бізнес-моделі — і ставить суверенітет даних вище за масштабованість публічної хмари.

Карлстен поки не взялася оцінювати обсяг цього ринку, стверджуючи, що він ще доволі зародковий, оскільки багато компаній лише пілотують AI-інструменти. У DCAI вона працювала з Novo Nordisk та іншими європейськими компаніями, які мають особливий інтерес до суверенітету даних або використовують кастомні моделі: «Це однозначно фармацевтика, енергетика, фінансовий сектор, держсектор», — каже вона.

З точки зору Карлстен, це означає, що Smartbird конкурує не з гіпермасштабними хмарами чи «неохмарами», а з внутрішніми проєктами самих компаній. Водночас на цьому ринку вже є помітні гравці — Hewlett Packard пропонує керований сервіс AI-обчислень у режимі single-tenant, аналогічні послуги має й дата-центровий гігант Equinix.

Це реальна бізнес-модель, але незрозуміло, чи має вона такий самий потенціал зростання, як хмарні сервіси, де експансія — абсолютний пріоритет. Карлстен очікує, що до кінця року Smartbird розгорне кластери для кількох клієнтів. Інші стартапи, як-от інференс-хмара General Compute, демонструють значно більші амбіції — компанія минулого місяця, вийшовши з режиму stealth, оголосила про замовлення чипів на $300 млрд.

За словами Карлстен, їй не потрібні величезні контракти на постачання чипів, щоб реалізувати бачення Smartbird, адже потреби її потенційних клієнтів — у діапазоні від сотень до тисяч чипів. Йдеться «не про гігантські масштаби й астрономічні кількості GPU; це радше про гнучкість цих кластерів і про контроль над усім інфраструктурним стеком».

Малоймовірно, що Smartbird зможе конкурувати з великими хмарами за ціною, оскільки ті максимально оптимізують завантаження чипів 24/7, щоб пропонувати найдешевші обчислення. Водночас Карлстен вважає, що компанії зі спеціалізованими робочими навантаженнями зможуть ефективніше працювати на власних серверах.

Попит на AI-інфраструктуру нині є потужною силою на ринку: він штовхає вгору акції виробників чипів, хмарних провайдерів та енергетичних компаній і навіть переконує інвесторів, що орбітальні дата-центри — реалістична ідея. Але Карлстен наполягає, що перехід Allbirds був ретельно продуманий.

«Це не було: “Давайте просто займатися AI, бо це AI і це гаряча тема”», — каже Карлстен, яка отримуватиме річну зарплату $700 000 і пакет акцій орієнтовно на $9 млн. — «Йшлося справді про те, чи маємо ми шанс з часом побудувати бізнес, який знайде свою нішу на ринку й зможе стабільно зростати».

Коли Allbirds розвернулася в бік AI, одним із рішень стало відмовитися від статусу public benefit corporation (PBC), який мав закріпити зобов’язання зі сталого розвитку, що були частиною позиціонування взуттєвого бренду. Статути PBC часто використовують, щоб підсвітити нефінансові обіцянки компаній. Наприклад, OpenAI є PBC із фокусом на безпеку AI. Однак зміна курсу Allbirds показує, що PBC далеко не завжди є непорушними.

Карлстен каже, що рада директорів Smartbird дала довгострокове зобов’язання реалізувати її AI-стратегію.

«Є компанії, які просто женуться за AI, — сказала вона TechCrunch. — Але врешті-решт важливо те, чи стоїть за цією гонитвою реальна вага».

Джерело

TechCrunch

Після п’яти фільмів цифрові технології нарешті дісталися світу тканини й пластику Toy Story. Але стрічка, знята ветеран(к)ою франшизи Ендрю Стентоном та Маккенною Грейс, переважно уникає банального тропу, де технології автоматично виставляють «злом». Замість цього їх показують як деструктивну силу, яка може бути і корисною, і шкідливою — залежно від того, як її використовують. Фільм наголошує, що батькам потрібно активно допомагати дітям упорядковувати взаємодію з ґаджетами, особливо коли йдеться про тривалість екранного часу та булінг.

Невеликі спойлери до Toy Story 5.

Toy Story 5 зосереджується на Бонні — дівчинці, якій важко заводити друзів і якій дісталися Вуді, Базз та інші іграшки Енді з перших трьох фільмів. Вона — єдина дитина в окрузі без планшета Lilypad: натомість Бонні надає перевагу «старомодній» грі, вигадуючи історії виключно за допомогою власної уяви. Її батьки неохоче вирішують купити їй Lilypad (його озвучує Ґрета Лі) як спосіб допомогти налагодити контакт з іншими дітьми.

Немов консультантка з McKinsey, яка вривається в затишний локальний бізнес, Lilypad вважає, що знає найкращий спосіб, як Бонні знайти друзів. Планшет надсилає запити в друзі кільком знайомим дівчаткам, і Бонні дивом отримує запрошення на піжамну вечірку. Але замість того, щоб гратися разом, усі дівчата просто «випадають» у свої Lilypad, майже не перемовляючись між собою. Пізніше ці ж дівчатка починають булити Бонні за те, що вона грається «застарілими» іграшками. У результаті батьки Бонні цілком розумно вимикають доступ планшета до соцмереж.

Може здатися дивним, що батькам узагалі доводиться перейматися соцмережами для восьмирічних, але вже існують платформи на кшталт Zigazoo та JusTalk Kids. Вони позиціонують себе як безпечні простори, де діти можуть спілкуватися з близькими друзями та родиною, але навіть там є місце токсичній соціальній динаміці. Діти залишаються дітьми, і чимало з них можуть поводитись жорстоко.

Поки Lilypad невпевнено намагається допомогти Бонні знайти спільну мову з однолітками, старші іграшки, як-от ковбойка Джессі (Джоан К’юсак), також усвідомлюють, що вони «випали» з сучасних способів гри. Коли Джессі пробує пробратися на піжамну вечірку Бонні, вона миттєво перетворюється на джерело сорому.

Дослідження показують зв’язок між умінням долати тривожність і творчою, уявною грою в дітей, і головні герої Toy Story зручно підходять на роль «месенджерів» цього меседжу. Але фільм дивує тим, що знаходить місце і для Lilypad, і для інших нових пристроїв. Завдяки застосунку з форумом у Lilypad Бонні знайомиться з Блейз — іншою дівчинкою, яка теж грається з іграшками по-старому. Без Lilypad вони, найімовірніше, ніколи б не зустрілися.

Звучить трохи банально, але в контексті фільму це працює. Та й загалом це реальність, у якій живуть батьки сьогодні. Попри потенційні ризики, дітям іноді корисно подивитися щось у дорозі. В iPadOS та Android є безліч освітніх ігор, а обидві платформи пропонують цілий набір застосунків для відеозв’язку, щоб підтримувати контакт із друзями та родичами. Ключ — у поміркованості й батьківському контролі.

Toy Story 5 була б ще глибшою критикою, якби знайшла місце для нових типів гри. У Lilypad є лише кілька базових дитячих ігор. Але сьогодні будь-який iPad може запускати Minecraft — гру, що приваблює саме тим, що дуже близька до уявної гри. Вона досить складна, щоб рости разом із дітьми й у дорослому віці, значно більше, ніж той самий Вуді чи Базз Лайтер.

Тепер, коли планшети офіційно увійшли у світ Toy Story, незрозуміло, куди франшиза може рушити далі. Pixar уже максимально вичавила базову ідею серії. Ми досліджували внутрішній світ іграшок, бачили, як вони міркують над сенсом свого існування та навіть безпосередньо стикаються зі смертю. (Toy Story 3, напевно, травмувала ціле покоління.) Toy Story 5 не настільки беззаперечно необхідна, як оригінальна трилогія, але принаймні нагадує батькам: коли йдеться про технології, просто «розслабитися і відпустити» не вийде.

Джерело

Engadget

Технології заполонили наше життя. У нас є смартфони, смартгодинники й смарттелевізори. Існують навіть «розумні» холодильники, унітази та секс-ляльки. А зростання інтересу до ШІ знову штовхає Big Tech у напрямку розумних окулярів.

На цьому тлі назріває аналоговий бунт. Нещодавно автор статті вперше за більш ніж десятиріччя зайшов у книжкову крамницю Barnes & Noble й здивувався кількості молодих, стильних відвідувачів, які роздивлялися паперові книжки та вінілові платівки. Паралельно відроджується інтерес до цифрових фотоапаратів, плівкових камер та касет.

Коли в середині 2010‑х років з’явилися перші смартгодинники, вони обіцяли швидкий доступ до інформації без необхідності щоразу тягнутися до смартфона. Теоретично це мало звільнити нас для більшої залученості до навколишнього світу. Та на практиці, більш ніж через десять років, далеко не всі вважають, що так і сталося.

Варто уточнити: ніхто не стверджує, що люди масово викидають смартгодинники. Навпаки, ринок стабільно зростає, а не скорочується. Але не всі хочуть рухатися саме цим шляхом.

«Мій смартгодинник тримав мене прив’язаним до того лайна, від якого я хотів за його допомогою втекти», — написав користувач RadioAdam, який повернувся до аналогових годинників. Втім, не всім обов’язково повертатися до Casio чи Timex. Мінімалістичні носятьні гаджети можуть відстежувати активність, не створюючи відчуття, що у вас є другий телефон на зап’ясті.

Постійні сповіщення й втома від онлайну

Настирливість онлайн-світу відчувається ще нав’язливішою, коли вона буквально на вашому зап’ясті. Одне діло — почути, як телефон подає сигнал десь у кишені чи сумці. Інше — коли пристрій на руці «штовхає» вас щоразу, коли щось приходить.

«Я не хочу, щоб моє зап’ястя взагалі зі мною спілкувалося», — написав користувач u/NeoMoose у сабредіті Whoop. «Мій телефон уже й так занадто відволікає». Звісно, сповіщення можна вимкнути. Але на цьому етапі ви, як і багато «колишніх» користувачів смартгодинників, починаєте ставити під сумнів, чи потрібен він взагалі.

Великі технологічні компанії продавали нам постійне підключення до мережі як утопію. Насправді ж це часто перетворюється на пекло дофамінової залежності. І якщо ви хочете скоротити кількість гаджетів у житті, смартгодинник — очевидний кандидат на роль першого зайвого пристрою.

Зайві функції та «повзуче розростання» можливостей

Смартгодинники часто страждають від «розростання функцій». У Apple Watch є потенційно рятівні можливості на кшталт виявлення падіння чи виклику екстрених служб просто з вашого зап’ястя. Але водночас там — і безліч іншого.

Наприклад, користувач Reddit з ніком u/Adventurous_Rice_731 ненадовго перейшов із мінімалістичного браслета Whoop на смартгодинник Garmin і швидко пошкодував. «Пішов на перше тренування й зрозумів, скільки разів я активно дивлюся на екран, перевіряючи, чи зараховує він усі повтори», — написав він. «Загалом я просто прилип до нього, навіть під час перегляду серіалів». Простіші пристрої можуть допомогти зосередитися на самій активності та залишатися присутнім у моменті.

Для деяких людей здоров’я‑трекінг (парадоксально) лише додає стресу. До того ж, коли смартгодинники та фітнес-браслети вимірюють сон, стрес або відновлення, це лише оцінки. Ці стани неможливо виміряти безпосередньо за допомогою пристрою на зап’ясті — тільки приблизно розрахувати складними алгоритмами. Дехто не бачить великого сенсу в даних, які є радше «обґрунтованою здогадкою», замість того, щоб просто уважніше прислухатися до власного організму.

Ціна й питання цінності

Справді корисні смартгодинники — недешеві. Наприклад, Apple Watch Series 11 стартує з $399. Аналогічні моделі від Samsung та Google коштують приблизно стільки ж. Є й доступніший Apple Watch SE за $249 і вище, але він позбавлений кількох ключових медичних функцій (ЕКГ, вимірювання рівня кисню в крові та моніторинг гіпертонії).

На тлі інфляції стає простіше критичніше оцінювати, чи вартий смартгодинник своїх грошей. Зручно не витягати телефон, щоб подивитися повідомлення чи прогноз погоди. Але чи варта ця зручність $400? Якщо вам потрібне лише базове стеження за здоров’ям, носятьні пристрої на кшталт Fitbit Air від Google або CMF Watch 3 Pro від Nothing пропонують це за невелику частку ціни флагманських годинників.

Смартгодинники й безпека за кермом

Смартгодинники можуть зробити кермування менш безпечним. Одне дослідження показало, що водії сильніше відволікаються на сповіщення від годинника, ніж від смартфона. Кинути погляд на зап’ястя часто означає відвести очі від дороги, тоді як телефон зазвичай закріплений на тримачі. (При цьому голосові відповіді на будь-якому з пристроїв виявилися найменш відволікаючими.)

Можна стверджувати, що тут більше йдеться про здоровий глузд і самоконтроль, ніж про сам гаджет. Але це ще один фактор, який варто враховувати, запитуючи себе, чи потрібен вам екран прямо на тілі.

Стиль: екран проти класики

Технокомпанії намагаються зробити смартгодинники привабливими зовні. Комусь, як автору матеріалу, подобається дизайн Apple Watch і деяких конкурентів. Але якби рішення ухвалювалося виключно за стилем, без вагання переміг би витончений аналоговий годинник.

Перевага безекранних фітнес-браслетів у тому, що вони достатньо непомітні й їх можна носити поруч із класичним годинником. Їх також легше поєднувати з діловим одягом чи брати на заходи, де смартгодинники недоречні. А якщо вам потрібен пристрій, який і показує час, і рахує кроки, але виглядає як звичайний годинник, існують гібридні моделі від Withings та Garmin, які можуть закрити ці потреби.

Простіші альтернативи: браслети та розумні персні

Якщо повноцінний смартгодинник — це забагато, існують простіші й дешевші варіанти.

Безекранні фітнес-браслети зараз переживають підйом завдяки нещодавньому запуску Fitbit Air від Google за $100. Пристрій, який отримав схвальні відгуки, наразі розкуплений усюди. Whoop — ще один помітний гравець у сегменті безекранних браслетів із розвиненим здоров’я‑трекінгом. Втім, він працює за підпискою: від $149 за перший рік (згодом $199) до $359 на рік, що може відлякати частину користувачів.

Є й «розумні» персні. Вони дорожчі (новий Oura Ring 5 стартує з $399), але відзначаються точним відстеженням сну й відновлення. У них немає екрана й вібрації — ще один плюс для тих, кого дратують постійні сигнали. Є й Samsung Galaxy Ring — конкурент за $400, який часто можна знайти в ритейлерів за близько $300.

Бонус у тому, що зап’ястя при цьому лишається вільним для механічного чи кварцового годинника. «Я можу носити механічний годинник і бути більше “в моменті”, — написав користувач u/Th3p4l4d1n. — Whoop дозволяє це, бо має автоматичне розпізнавання тренувань». До того ж, класичні годинники не потрібно постійно заряджати, і вони не застаріють через кілька років, як чергова «розумна» модель.

На ринку традиційних годинників — величезний вибір за стилем і ціною. Casio, наприклад, пропонує безліч моделей від $30. Або ж можна просто зайти в ювелірний чи звичайний універмаг і підібрати те, що до душі. Такі годинники не обіцяють «зірку з неба», але натомість не скорочують вашу здатність концентруватися й не підвищують тиск нескінченними сповіщеннями.

Джерело

Engadget

Поки Індія шукає власного претендента у глобальній гонці штучного інтелекту, мільярдер Мукеш Амбані позиціонує Reliance Industries як національного чемпіона, запускаючи сервіси ШІ для телефонних дзвінків, мобільних застосунків і розумних домів.

На щорічних зборах акціонерів у п’ятницю мумбайський конгломерат анонсував Jio Call Agent — помічника на основі ШІ, який може підключатися до телефонних дзвінків, транскрибувати розмови, створювати резюме та виконувати завдання на кшталт бронювання таксі, замовлення їжі й резервування столиків. Сервіс, який активується фразою «Hey Jio», очікується до запуску пізніше цього року для більш ніж 500 мільйонів користувачів Jio.

Вбудувавши сервіс безпосередньо в телеком-мережу, а не пропонуючи його як окремий застосунок, Jio робить ставку на те, що асистент на основі ШІ стане нативною функцією телефонних дзвінків. Такий підхід може зменшити залежність користувачів від сторонніх застосунків-асистентів і надати Reliance потужну перевагу в дистрибуції на дедалі більш насиченому ринку ШІ.

Reliance також представила оновлену версію застосунку MyJio з підтримкою ШІ, який може виконувати дії від імені користувачів — від активації eSIM до вибору тарифів у роумінгу — у відповідь на запити природною мовою. Окрім цього, компанія презентувала TeleFrame — домашній дисплей, що використовує агентів ШІ, аби проактивно показувати інформацію та рекомендації, як-от попередження про погоду, розклади та побутові нагадування. Продукт вписується в ширшу галузеву тенденцію до «амбієнтних» домашніх асистентів на базі ШІ, над якими працюють, зокрема, Amazon і Google.

Ці анонси позначають наступну фазу амбіцій Reliance у сфері ШІ на тлі прагнення Індії розвивати власні можливості в галузі, де наразі переважають технологічні компанії США та Китаю. Наступ відбувається після запуску минулого року платформи Reliance Intelligence, через яку конгломерат планує розвивати інфраструктуру та сервіси ШІ для споживачів, бізнесу і державних структур, зокрема рішення з підтримкою 22 індійських мов.

«Індія не повинна бути лише споживачем створеного десь інде ШІ. Вона має стати творцем, користувачем і світовим лідером у ШІ», — сказав 69-річний Амбані.

Reliance нарощує амбіції у сфері ШІ через партнерства з Google, Meta та Nvidia. Раніше цього року компанія оголосила про плани інвестувати 110 мільярдів доларів у інфраструктуру ШІ, прагнучи закріпитися як великий гравець в індійській екосистемі штучного інтелекту, що формується.

На зборах акціонерів Reliance також представила набір сервісів ШІ для медицини, освіти, сільського господарства та малого бізнесу. Продукти під брендами JioHealthIQ, JioLearnIQ, JioKrishiIQ та AI Vyapar, за словами компанії, розроблені для роботи кількома індійськими мовами й орієнтовані на локальні потреби.

Ті ж збори принесли й важливу новину для інвесторів, які очікують біржового дебюту Jio. За словами Амбані, рада директорів Jio Platforms затвердила проєкт проспекту первинного публічного розміщення акцій, який передбачає додатковий випуск до 270 мільйонів акцій, згідно з біржовою заявкою.

Оголошені ініціативи водночас породжують запитання про те, як Reliance працюватиме з даними користувачів у міру розширення сервісів ШІ для дзвінків, мобільних застосунків і розумних домів. Хоча компанія заявила, що сервіси працюватимуть за згодою користувачів, вона не відповіла, чи можуть дані, згенеровані цими продуктами, використовуватися для навчання моделей ШІ або передаватися технологічним партнерам.

Амбіції Reliance у сфері ШІ розгортаються на тлі того, що індійські компанії досі суттєво залежать від закордонних моделей ШІ та хмарних провайдерів. Нещодавні обмеження доступу до деяких із найновіших моделей Anthropic підкреслили цю залежність, показавши, як рішення, ухвалені за кордоном, можуть впливати на стартапи й бізнеси, що створюють продукти з використанням ШІ в Індії. Саме такі ризики ланцюгів постачання підштовхують індійські конгломерати до побудови власного технологічного стека, а не оренди чужого.

Минулого тижня Reliance оголосила про співпрацю з Meta зі створення дата-центру для ШІ в західному штаті Гуджарат. Це партнерство спирається на попередні інвестиції Meta у Jio Platforms і спільне підприємство, започатковане торік для розробки рішень на основі ШІ для корпоративних клієнтів в Індії та за кордоном.

Reliance — не єдина, хто переслідує можливості у сфері ШІ. Tata Consultancy Services, Infosys і конкурент Adani Group також розширюють свої ініціативи в галузі ШІ й партнерства з глобальними гравцями, зокрема Anthropic, Google та OpenAI, поки найбільші корпорації Індії змагаються за лідерські позиції у майбутньому країни, пов’язаному зі штучним інтелектом.

Водночас для Reliance ставки особливо високі: компанія готує Jio до очікуваного виходу на біржу і потребує нових драйверів зростання, адже акції конгломерату з початку року подешевшали приблизно на 17%.

Джерело

TechCrunch

Композитор та звукоінженер відеоігор Боббі Прінс помер. В некролозі зазначається, що Прінс помер 16 червня у віці 81 року після хвороби. Про смерть композитора також повідомила студія id Software.

Прінс, ймовірно, найбільше відомий своєю новаторською роботою над серією Doom. Лише минулого місяця Бібліотека Конгресу США включила його саундтрек до оригінальної гри до Національного реєстру звукозаписів.

«Попри обмеження звукових карток і драйверів зразка 1993 року, Прінс створив ідеальний, сповнений рифів музичний супровід до мандрівки грою, де гравець нищить демонів у пеклі та повертається назад», — зазначили в Бібліотеці Конгресу. «Скориставшись своїми знаннями MIDI, Прінс навіть подбав про те, щоб створені ним звукові ефекти проривалися крізь музику, призначаючи їх на різні MIDI-частоти».

Прінс також працював над такими іграми, як Wolfenstein 3D, Rise of the Triad та Duke Nukem 3D. У 2006 році Гільдія Game Audio Network відзначила його нагородою за життєві досягнення.

Джерело

Engadget

Норвегія запроваджує жорстку заборону на використання генеративних інструментів штучного інтелекту учнями початкової школи, повідомляє Reuters. Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре на пресконференції заявив, що ШІ дає дітям змогу «перестрибувати» важливі етапи навчання, а школи мають зосередитися на тому, щоб учні вчилися «читати, писати та рахувати».

Нові стандарти набудуть чинності з початком навчального року наприкінці серпня. Заборона стосуватиметься учнів з першого по сьомий клас, віком від шести до 13 років. Водночас правила охоплять і підлітків, але в м’якшій формі: діти 14–16 років зможуть користуватися генеративним ШІ лише під наглядом учителя. Підлітків від 17 років заохочують самостійно, але відповідально використовувати такі технології.

Це не перший крок Норвегії щодо обмеження технологій у класі. У 2024 році країна заборонила смартфони в школах, і цей крок визнали успішним. Заборона призвела до зменшення кількості випадків булінгу, покращення оцінок і значного скорочення звернень до психологів через проблеми з психічним здоров’ям. Найпомітніший ефект фіксували серед дівчат.

Норвегія також планує запровадити заборону на користування соціальними мережами для всіх дітей до 16 років — подібно до підходу Австралії. Відповідний законопроєкт мають подати до парламенту до кінця року.

У США теж поступово рухаються до обмеження часу, який діти проводять із чат-ботами на базі ШІ. У Сенаті та Палаті представників обговорюють законопроєкт, який зобов’яже компанії, що працюють з ШІ, впровадити перевірку віку користувачів і заборонити надання чат-ботів неповнолітнім.

Законопроєкт під назвою Guidelines for User Age-verification and Responsible Dialogue Act (GUARD Act) уже пройшов через юридичний комітет Сенату США, але ще не був винесений на голосування. Минулого місяця його формулювання пом’якшили: якщо спочатку документ стосувався майже всіх чат-ботів на базі ШІ, то тепер він описує лише «AI companions» — цифрових «товаришів», що потенційно виводить з-під дії акта такі продукти, як ChatGPT, Gemini та Copilot.

Джерело

Engadget

Останнє, чого хочеться після того, як витратив кілька сотень доларів на носимий гаджет, — виявити, що він не працює з вашим тілом. Але саме з цим доволі часто стикаються люди з татуюваннями на зап’ястях відтоді, як з’явилися розумні годинники та фітнес-трекери. Безліч дописів на сторінках підтримки пристроїв та в Reddit роками описують одну й ту саму проблему: татуйована шкіра та сенсори в носях часто погано поєднуються.

Одна з основних проблем — вимірювання пульсу. Носимі пристрої використовують оптичний метод, який називається фотоплетизмографія (PPG), щоб визначати частоту серцевих скорочень. Це те саме зелене світло, яке ви бачите, коли перевертаєте пристрій. Та татуювання можуть заважати цьому світлу, спотворюючи показники. Інша проблема — розпізнавання того, що пристрій надягнуто на зап’ястя. Воно також базується на світлових сенсорах (разом з акселерометром та електричними датчиками). Якщо надіти фітнес-трекер на татуйоване зап’ястя, пристрій може взагалі не «бачити», що його носять, і тоді користувачу доводиться постійно його розблоковувати, щойно він хоче з ним взаємодіяти.

Може здатися дивним, що технологія, здатна реагувати на жести та давати персоналізовані поради щодо сну, «ламається» через трохи пігменту у шкірі. Але проблема з татуюваннями — це не безпідставне ниття споживачів. Виробники пристроїв її визнають і радять не носити трекери поверх тату.

«Татуювання (фарба, малюнок, насиченість) можуть блокувати світло датчика пульсу, що призводить до неточних або відсутніх показників», — зазначає Garmin на сторінці підтримки. «Для найкращих результатів носіть годинник на шкірі без татуювань, якщо це можливо». Подібні попередження Apple публікує ще з часів першого Apple Watch.

Чи є рішення?

Люди з татуюваннями вигадали кілька обхідних шляхів, щоб отримати максимум від своїх розумних годинників і фітнес-трекерів, хоча жоден із них не можна назвати ідеальним. Найпростіший варіант: якщо внутрішня сторона зап’ястя не татуйована (або там є достатньо чистої шкіри), можна розташувати пристрій там, а не зверху зап’ястя. Так само, якщо інше зап’ястя без тату, можна носити пристрій на ньому. Але якщо ви роками звикли до годинника на певній руці, зміна відчуватиметься дивно.

Як швидкий лайфхак деякі користувачі дуже хвалять епоксидні наклейки від пляшкових кришок або кілька шарів прозорого скотчу, які клеять поверх сенсорів — і з незрозумілих причин це справді виправляє проблему для багатьох. Є й багаторазові аксесуари, спеціально створені за тим самим принципом, і вони також мають певний успіх. Ще один варіант — нагрудний ремінь для вимірювання пульсу, якщо вам важливе саме точне відстеження серцебиття і якщо в цій зоні немає татуювань. Але це, знову ж таки, не найзручніший і не найкомфортніший спосіб використовувати носимий гаджет у повсякденному житті.

Зрештою, проблема залишатиметься, доки сенсори в годинниках і фітнес-трекерах не навчаться враховувати такі варіації шкіри, як тату-пігмент. До того ж оптичні сенсори виявилися менш надійними і для людей із темною шкірою, що підсвічує потребу в більш різноманітних учасниках досліджень і розробок подібних технологій.

Неформальні відгуки свідчать, що Google Pixel Watch 4 може значно краще справлятися з татуйованою шкірою, ніж попередні моделі. Кілька років тому ходили чутки, що Samsung готує оновлення прошивки для покращення ситуації, але скарги власників татуйованих зап’ясть із Galaxy Watch натякають, що проблема лишається.

Потрібно більше досліджень

Теоретично виявлення проблеми — перший крок до її розв’язання, але на практиці ступінь впливу татуювань на роботу сенсорів дуже непослідовний від випадку до випадку. У дослідженні, опублікованому у 2025 році, намагалися кількісно оцінити різницю між показниками пристроїв на татуйованій та нетатуйованій шкірі. Учені дійшли висновку, що наявність татуювань справді спричиняє неточності, але результати виявилися змішаними.

Дослідники використовували Polar Verity Sense та наручну пов’язку: учасників експерименту оснащували одним пристроєм поверх татуювання та другим на тій самій руці в зоні без тату. Також вони носили нагрудний ремінь Polar H10 для вимірювання пульсу як еталон, оскільки такий формат вважається точнішим. Протягом дня їх моніторили у стані спокою, під час неспішної ходьби та бігу підтюпцем.

Це показало, що татуювання таки впливають на вимірювання частоти серцевих скорочень, але ступінь впливу залежить від рівня активності користувача: «найбільший ефект спостерігався у стані спокою, а варіативність зменшувалася зі зростанням інтенсивності фізичних навантажень». В окремих випадках, як зазначають дослідники, «наявність татуювання на руці взагалі не впливала на валідність вимірювання пульсу». Потрібно враховувати багато змінних — колір фарби, насиченість, глибину нанесення — і на сьогодні бракує достатньо детальних досліджень, щоб повністю розібратися з цією проблемою та запропонувати технологічне рішення.

Джерело

Engadget

З 2015 року між автовиробниками та споживачами фактично діяв негласний договір: ми купуємо їхні автомобілі, якщо вони дають змогу під’єднувати смартфони через Android Auto або Apple CarPlay. Десять років усе працювало чудово. Водії отримували безшовний доступ до музики, карт і спілкування, а автовиробники перекладали частину турбот про інфотейнмент на Google чи Apple.

Останнім часом це рівняння змінюється. Один із найбільших автовиробників світу, General Motors, оголосив, що відмовляється від Android Auto у своїх електромобілях і планує прибрати його з усіх моделей у найближчому майбутньому. Замість нього GM запропонує власну розмовну систему на базі ШІ Gemini від Google.

Деякі виробники взагалі ніколи не пропонували Android Auto – зокрема Rivian і Tesla. І хоча абсолютна більшість моделей 2026 модельного року все ще мають цю функцію, ситуація може швидко змінитися з кількох причин — і вони навряд чи сподобаються водіям.

Як Android Auto захопив автомобільні панелі

Щоби зрозуміти, як Android Auto став стандартом для бортових систем, варто згадати коротку історію. Android Auto, подібно до CarPlay, стартував як проста система проєкції: ви під’єднуєте телефон до авто через USB і бачите на екрані інфотейнменту адаптований для водіння інтерфейс.

Виробники не кинулися одразу це підтримувати. Toyota та Ford спершу намагалися зробити власні рішення, а BMW навіть пробувала брати з користувачів $80 на рік за CarPlay (і взагалі не підтримувала Android Auto до 2020 року).

Покупцям авто це не сподобалося. Їм, навпаки, припала до душі ідея просто підключити смартфон і миттєво отримати доступ до своєї музики, контактів і адрес без зайвих налаштувань і платежів. Поступово автовиробники почали пропонувати Android Auto як опцію поряд із власними інфотейнмент-системами. Google максимально спростила інтеграцію, не беручи за це плату.

Поява Android Automotive OS

У 2017 році Google зробила новий хід — Android Automotive OS (AAOS), яка дебютувала в Polestar 2 у 2020-му. Вона підтримує Android Auto, але водночас є повноцінною операційною системою автомобіля на базі Android, якій не потрібні обчислювальні ресурси смартфона.

Це стало в пригоді, коли традиційні автовиробники на кшталт Volkswagen зрозуміли, що розробка бортової ОС зовсім не схожа на створення, скажімо, трансакселів. Багато хто в підсумку відмовився від власних ОС і перейшов на AAOS для частини чи всіх моделей — починаючи з Volvo та кількох брендів Stellantis і GM.

Дані, які отримує Google

В обмін на цю зручність Google отримує багато даних, які ви генеруєте за кермом. Окрім звичної інформації, компанія збирає GPS-дані та картографічну аналітику, яку можна використовувати для таргетованої реклами. Оскільки ми їздимо в авто за покупками та послугами, така інформація дуже цінна.

Жодні з цих даних не потрапляють до автовиробників. Більшість і не прагне продавати їх рекламодавцям — більше того, GM нині взагалі заборонено це робити після порушення законів про конфіденційність у Каліфорнії та штрафу в $12,75 млн. Водночас деякі компанії, як-от Rivian і GM, вважають, що це позбавляє їх корисних даних для покращення автомобілів і утримання клієнтів.

Наприклад, GM стверджує, що їй потрібні навігаційні дані для покращення досвіду заряджання електромобілів. «У середовищі Android Auto або Apple CarPlay модель енергоспоживання авто чи дані про дорожні ділянки передають енергоспоживання та іншу пов’язану інформацію на телефон, і їх дуже важко витягнути з телефону», — казав менеджер з інфотейнменту GM виданню GM Authority у 2023 році. За словами компанії, її власна система дозволить реалізувати «розумну» маршрутизацію для електромобілів із урахуванням рівня заряду, запасу ходу, доступності зарядних станцій та інтеграції з системою напівавтопілота Super Cruise.

Оскільки GM все одно використовуватиме AAOS від Google, компанія обіцяє, що авто працюватиме подібно до смартфона для дзвінків, стримінгу, контактів і додатків. Також можна буде користуватися вбудованими асистентами на кшталт Siri та Google Assistant через Bluetooth-під’єднання. За словами компанії, все це працюватиме плавніше завдяки більш потужному вбудованому «залізу».

GM додає, що її інфотейнмент-система надасть можливості, «які виходять за межі звичайної проєкції з телефона», як вона сказала виданню MotorTrend. Як приклад наводиться підтримка Dolby Atmos у Amazon Music, яку в компанії називають «неможливою» для простої телефонної проєкції.

Чому Rivian і Tesla не брали Android Auto взагалі

Rivian і Tesla — дві компанії, які ніколи не впроваджували Android Auto, пояснюючи це бажанням повного контролю над досвідом водіння. Rivian, ОС якої побудована поверх AAOS, також вважає, що системи дзеркалювання смартфона більше не потрібні з огляду на можливості сучасного ШІ.

«Можливості настільки глибокої інтеграції ШІ в авто роблять усю дискусію щодо CarPlay повністю застарілою», — заявила компанія The Verge минулого місяця.

Підписки та підключення: де починаються гроші

Та є й інші нюанси. GM також визнає, що власні інфотейнмент-системи відкривають «можливості абонплатної монетизації». Саме це раніше створило проблеми BMW, коли компанія спробувала брати $18 на місяць за підігрів сидінь у деяких регіонах.

Вбудовані додатки потребують постійного стільникового підключення авто, адже телефон більше не виступає «модемом». Останні моделі GM постачаються з вісьмома роками підключених сервісів OnStar, але що буде після цього — незрозуміло. Rivian пропонує власний преміум-сервіс передачі даних Rivian Connect+ за $150 на рік. Tesla, яка також відмовилася від Android Auto на користь власної системи, бере $150 на рік за преміальний стільниковий пакет Connect+.

Втім, навіть виробники на кшталт Kia, які повністю підтримують Android Auto, дедалі частіше ховають деякі функції — наприклад, дистанційне блокування авто — за пробними підписками, що згодом теж потребують оплати.

Реакція покупців

Покупці можуть стати головною перепоною для таких змін. Оголошення GM про скасування Android Auto в її авто викликало шквал критики: багато читачів Engadget, наприклад, заявили, що просто не купуватимуть машини без цієї функції. До того ж на ринку формується загальне невдоволення будь-якими підписками, і вимога платити ще й за сервіси в авто дратує багатьох.

Поки що Android Auto й CarPlay доступні в більшості автомобілів. Традиційні автовиробники вже продемонстрували, що часто роблять невдалі власні інфотейнмент-системи. Тож навіть якщо деякі бренди відмовляться від Android Auto, багато інших продовжать його підтримувати, а сама система, ймовірно, й надалі буде розвиватися й ставати розумнішою.

Джерело

Engadget

Поки новий Siri на базі ШІ та платформа Apple Intelligence забирали основну увагу на WWDC на початку місяця, Apple також наситила iOS 27 оновленнями для повсякденних додатків і сервісів. Серед них — розумніший поділ рахунків у Apple Wallet, нові способи ділитися геолокацією у «Локаторі» (Find My) та вдосконалені можливості Apple Maps.

Apple Maps

Apple покращила функцію Flyover, яка забезпечує 3D-огляди міст і визначних місць. Її оновили детальнішою графікою та плавнішою навігацією.

Компанія також запустила Local Lists — новий спосіб відкривати й зберігати рекомендації щодо ресторанів, розваг та інших цікавих місць у «Картах» за тим, що зараз у тренді. Так Apple намагається відтягнути користувачів від сторонніх застосунків для локальних відкриттів — на кшталт Google Maps, Instagram чи TikTok.

Find My

«Локатор» (Find My) стає гнучкішим завдяки новим налаштуванням спільного доступу до геолокації. Починаючи з осені, користувачі зможуть ділитися своїм місцезнаходженням на довільний проміжок часу: від кількох хвилин і годин до кількох днів чи до конкретної дати й часу.

Apple також додає можливість тимчасово призупиняти передавання геолокації для окремих контактів до кінця дня. Такі зміни розраховані на різні ситуації, зокрема щоб тримати в секреті сюрприз-вечірку з дня народження.

Apple Wallet

Apple Wallet отримує суттєве оновлення. Одна з ключових нових функцій дозволяє сканувати чеки камерою iPhone та автоматично ділити рахунки з друзями за допомогою Apple Cash. На базі Apple Intelligence система розпізнає окремі позиції в чеку, обчислює частку податків і чайових для кожного та дає змогу провести повернення коштів прямо через «Повідомлення» або Wallet.

Wallet також навчається оцифровувати фізичні картки учасника програм лояльності та клубні картки. Користувач може просто навести камеру iPhone на штрихкод або відсканувати цифрову картку, щоб зберегти її у Wallet. Підтримка поширюється й на Apple Watch — пропуски можна пришпилити до Smart Stack на годиннику для швидкого доступу.

Мандрівники отримають оновлений досвід користування цифровими ключами від готелів. Окрім розблокування номерів і сервісів за допомогою iPhone чи Apple Watch, гості учасників програми готелів і курортів зможуть переглядати деталі поїздки, розклад активностей, сервісну інформацію та отримувати оновлення в реальному часі прямо в Wallet.

Apple Pay

Apple Pay отримує перероблений інтерфейс оплати в інтернеті та в додатках. Користувачі зможуть легше перегортати карти для оплати, одночасно бачачи такі дані, як баланс бонусів, залишок на дебетовому рахунку та доступні опції оплат із відстрочкою. Пізніше цього року Apple обіцяє можливість поповнювати баланс підтримуваних дебетових карт прямо через Wallet або під час оплати Apple Pay.

Для продавців Apple розширює можливості Tap to Pay на iPhone новою функцією Tap to Share. Клієнти зможуть дотиком під’єднуватись до учасників програми — магазинів і сервісів — і безпечно ділитися інформацією, зокрема даними програм лояльності, адресами доставки та контактами.

Apple Music

Apple Music розширює функцію Lyrics Translation, додавши підтримку ще семи мовних пар, включно з англійськими перекладами пісень французькою, німецькою, італійською, корейською, іспанською та японською мовами. Функція Lyrics Pronunciation тепер допоможе підспівувати пісням мовами, якими користувач не володіє, показуючи фонетичний запис текстів ще для п’яти мовних пар.

Функція AutoMix, що автоматично створює плавні переходи між треками, отримує більш «занурливі» мікси та виходить за межі iPhone — з’явиться на Apple TV та HomePod. Передплатники Apple Music також отримують Hi-Res Lossless Audio на Apple TV 4K, що дозволить власникам сумісних аудіосистем слухати звук студійної якості у tvOS.

Apple Podcasts

Слухачі подкастів отримують кілька корисних оновлень. Нова функція «пошук у шоу» дає змогу шукати по епізодах конкретного подкасту на iPhone, iPad, Mac, Apple Vision Pro та у веб-версії. Крім того, Apple приносить відеоподкасти на Mac і Apple TV, що відображає зростання популярності відеоформату в цій категорії.

Спільні альбоми iCloud

Apple впроваджує обмін фотографіями у повній роздільній здатності, підтримку додаткових типів файлів, реакції емодзі, покращені стрічки активності та можливість переглядати активність окремо для кожного альбому. Також з’являються нові тимчасові альбоми, розраховані на короткотривалі проєкти та події — групи людей можуть співпрацювати, не займаючи постійно місце в iCloud.

Важливо, що до таких альбомів зможуть додавати фото й користувачі без пристроїв Apple — через веб-інтерфейс.

Fitness+

У Fitness+ запускається програма Strong Through Menopause — тритижневий курс із керованими тренуваннями з йоги та силових вправ, розроблений для людей у періоді перименопаузи та менопаузи. Вона покликана допомогти розвивати силу, покращувати мобільність і баланс та краще керувати стресом. Apple також додає новий епізод Time to Walk за участі акторки Бізі Філіппс, де вона ділиться особистими історіями про свій досвід перименопаузи.

Джерело

TechCrunch

Клод Жіймо, один із пʼятьох братів, які заснували Ubisoft у 1986 році, помер, що компанія офіційно підтвердила. Як першою повідомила Ouest France, 69-річний Жіймо став однією з двох жертв катастрофи літака Cessna 421, яка сталася вдень 19 червня.

За даними видання, місцеві пожежники повідомили, що аварія сталася в полі неподалік аеропорту Ла-Боль на західному узбережжі Франції. Рятувальники зазначили, що коли вони прибули на місце події, літак уже палав, а вогонь поширювався на навколишню територію.

«Ubisoft із глибоким сумом дізналася про смерть Клода Жіймо, співзасновника групи та голови Guillemot Corp., унаслідок нещасного випадку», — йдеться в заяві компанії. «Наші думки з його родиною та близькими в цей складний час. Додаткові коментарі наразі не надаватимуться».

Джерело

Engadget

Місія NASA Swift Boost має стартувати вже наприкінці цього місяця, щоб «урятувати» орбітальну обсерваторію Neil Gehrels Swift Observatory, чия орбіта спадає швидше, ніж очікувалося. Інакше кажучи, космічний телескоп занадто швидко «падає», і агентство планує зблизитися з ним та підняти його на вищу орбіту, продовживши термін роботи ще на кілька років. За даними видання Space, запуск запланований на 27 червня.

Минулого року NASA об’єдналося з аризонською компанією Katalyst Space для створення LINK — роботизованого космічного апарата, призначеного для стикування з обсерваторією та буксирування її на вищу орбіту. 9 червня інженери на випробувальному полігоні NASA Wallops у Вірджинії завершили встановлення LINK на ракету Northrop Grumman Pegasus XL. За кілька днів, 12 червня, ракету закріпили під фюзеляжем літака Northrop Grumman під назвою Stargazer. 18 червня літак вилетів із Wallops на атол Кваджалейн у південній частині Тихого океану, звідки має здійснити зліт приблизно за тиждень.

Stargazer підніме Pegasus XL на висоту близько 40 000 футів, після чого скине її в повітрі. Ракета кілька секунд вільно падатиме, а потім увімкне двигуни та приблизно за 10 хвилин доставить LINK на орбіту. Хоча всі супутники з часом втрачають висоту, орбіта телескопа Swift деградує швидше, ніж у більшості. NASA пояснює це тим, що обсерваторія зазнає більшого, ніж очікувалося, атмосферного опору через підвищення активності Сонця останнім часом.

«З огляду на те, як швидко знижується орбіта Swift, ми змагаємося з часом, але, використовуючи комерційні технології, які вже перебувають у розробці, ми безпосередньо відповідаємо на цей виклик», — сказав Шон Домагал-Голдман із NASA, коли було оголошено про партнерство агентства з Katalyst.

Джерело

Engadget

Epic Games працює над «повною переробкою з нуля» свого лаунчера, яка має зробити його значно швидшим за поточну версію. Про це компанія розповіла під час заходу Unreal Fest, фрагменти презентації якого опублікував у X користувач LuKaOnIndeed.

За словами Epic, новий Launcher V2 буде запускатися у середньому в п’ять разів швидше під час «холодного старту» та у 6,5 раза швидше відновлюватися з системного трея.

У презентації Epic визнала, що «кожен розробник у цій кімнаті та кожен наш гравець стикався з проблемами поточного лаунчера». Геймери навіть докладали чималих зусиль, щоб запускати безкоштовні ігри, отримані в Epic Games Store, через Steam, аби обійти повільний і незручний клієнт Epic.

Згідно з дорожньою картою в презентації, Launcher V2 спершу пройде стадію закритого бета-тесту, а згодом стане доступним публічно. Точних дат виходу нового лаунчера Epic не назвала, але ще в лютому у пресрелізі повідомляла, що «перебуває в процесі перебудови базової архітектури лаунчера Epic Games Store і планує випустити покращення цього літа».

Окрім оновлення лаунчера, Epic на Unreal Fest анонсувала й низку доопрацювань свого магазину. На слайдах, поширених LuKaOnIndeed, серед пріоритетів згадувалися: нотатки до патчів прямо в магазині, відгуки гравців, категорії швидкого доступу та персоналізована домашня сторінка.

Джерело

Engadget

Кожен, хто останнім часом гуглив себе, відчуває, що це вже не те, що раніше. Окрім усіх нинішніх проблем із самим пошуком Google, з’явилося ще й відчуття, що веб-пошук більше не є канонічним джерелом інформації: усе більше людей дізнаються, хто ви такі, не з пошуку, а з чат-ботів.

Томас Дімсон і Джої Флінн відчували щось подібне — так з’явився сервіс In the Weights. «Вейти» (weights) — це числові параметри, які визначають навчання й роботу моделей ШІ. Сайт нібито вимірює, наскільки добре «модель здатна згадати когось без використання інструментів на кшталт веб-пошуку».

«Бути у вейтах означає, що ваше існування визнали важливим у процесі створення надлюдського штучного інтелекту», — пояснюється на сайті.

Щоб цього досягти, In the Weights начебто звертається до різних моделей (зокрема Grok, Gemini, кількох версій GPT, Claude, Llama та менш відомих моделей) із запитанням на кшталт: «Хто такий/така <ім’я>? Дай до 10 результатів, кожен із коротким описом і рівнем упевненості». Потім сервіс «кластеризує подібні описи та призначає їм показник сили».

Наприклад, автору цієї статті, технічному блогеру, дісталася сила 641, що помістило мене до топу 6% імен. Я вже було зрадів, поки не побачив, що кілька колег із TechCrunch отримали ще вищі бали. І таблиця лідерів змінювалася просто під час написання матеріалу: зараз у топі — зірка «Один вдома» Маколей Калкін із силою 988, майже нарівні з оперним співаком Лучано Паваротті.

У результатах також показано, які саме моделі видали ті чи інші відповіді для конкретного імені, а ще позначаються потенційні галюцинації. Наприклад, GPT-5.4 Mini нібито стверджує, що Anthony Ha — це «двозначна форма імені, яка може стосуватися кількох людей з ініціалами A.H.A.».

На запитання, навіщо вони створили In the Weights, Дімсон розповів TechCrunch електронною поштою, що вони з Флінном хотіли «знову запустити творчі процеси» після звільнення з OpenAI (куди вони обидва потрапили через поглинання їхнього дизайн-стартапу Global Illumination).

За словами Дімсона, він міркував про те, що «его-пошуки в Google — це вже неправильна ціль у 2026 році, коли дедалі більше трафіку переходить до LLM», а також про те, що «стільки людських життів певним чином закодовано в купі чисел із плаваючою комою всередині мозку ШІ». Остаточний напрямок сайту, каже він, «закріпила» іронічна публікація в блозі, яка обігрувала ідею ваг ШІ та класичне оповідання Террі Біссона «Вони зроблені з м’яса».

«Відгук просто божевільний, — додав Дімсон. — Ми думали, це буде невеличка цікавинка, але, схоже, ми потрапили в нерв бажання дізнатися, чи житимеш ти вічно в суперінтелекті (фактор порівняння теж, звісно, не заважає!)»

Я не настільки переконаний, що бути «запам’ятаним» чат-ботом — це гарантований квиток до безсмертя, але не можу заперечувати, що результати водночас і інтригують, і викликають заздрощі, особливо коли вони упаковані в простий для порівняння числовий бал. (Критик ШІ Ентоні Мозер насмішкувато зауважив, що це «буквально те саме, що попросити 13 чат-ботів розповісти про тебе».) Допомагає й те, що сайт має симпатичний ретродизайн у дусі Nintendo.

Дімсон каже, що планує глибше дослідити, чому різні моделі в межах однієї серії дають різні результати, які моделі упереджені щодо різних типів людей, а також яких людей «варто було б додати до Вікіпедії, але їх там немає».

Джерело

TechCrunch

Поставлена перед запитанням про наслідки для приватності у випадку використання чат-ботів на кшталт ChatGPT і Claude, президентка Signal Мередіт Віттакер відповіла: «Вони не є вашими друзями. Вони не є свідомими істотами. Вони не є співрозмовниками з власною чуттєвістю».

Віттакер висловилася про це в ширшому інтерв’ю Bloomberg, присвяченому політиці, приватності та роботі Signal. Вона визнала, що користується інструментами штучного інтелекту «щоб іноді відформатувати документ», але наголосила: «Я не ставлю їм запитань. Я дуже серйозно ставлюся до власного мислення й письма, і не хочу, щоб процес опрацювання ідеї […] був перекритий чи затьмарений відповіддю системи, яка просто усереднює вже наявний контент».

Коментуючи прогноз CEO Microsoft AI Мустафи Сулеймана про те, що користувачі зможуть доручити Microsoft Copilot усі свої різдвяні покупки цього року, Віттакер зазначила, що такий сценарій — коли Copilot підслуховує сімейний груповий чат, щоб зрозуміти, хто що хоче — означає надання йому «доступу до моєї кредитної картки, мого браузера, мого Signal, можливості писати повідомлення моїм братам і сестрам від мого імені, моєї домашньої адреси [та] мого календаря».

«Те, що ви щойно описали, — це система з дуже всеосяжним доступом до багатьох застосунків і сервісів», — сказала Віттакер. «У контексті Signal це по суті дорівнювало б своєрідній “чорній дірці” в безпеці, своєму роду бекдору».

Джерело

TechCrunch