Супутниковий інтернет Starlink став рятівною технологією, особливо для України з 2022 року. Він став опорою як для армії, так і для цивільних. Вважалося, що заглушити Starlink на величезній території одночасно майже неможливо. Однак китайські науковці продемонстрували, що теоретично можливо використати рій дронів для блокування супутникового інтернету над територією у понад 30 000 квадратних кілометрів – це майже як 15% площі України.

Дослідження, про яке писала газета South China Morning Post (SCMP), встановило, що занурення всього Тайваню (36 000 кв.км) в інтернетну темряву вимагало б приблизно 1 000 або, можливо, до 2 000 спеціально адаптованих дронів-глушників.

Дослідження проводилося Чжецзянським університетом разом із Пекінським інститутом технологій і, за поясненням SCMP: «Сотні або тисячі малих синхронізованих глушників мають бути розгорнуті в небі на дронах, повітряних кулях або літаках, утворюючи електромагнітний щит над полем бою».

Starlink став об’єктом особливої уваги Китаю після того, як супутники Starlink, що належать Маску, були розгорнуті для допомоги Україні після нападу Росії у 2022 році з метою відновлення зв’язку на полі бою.

Повне позбавлення доступу до Starlink таким способом не є простим завданням. Супутники Маска мають складні технології на борту, а їх колективна децентралізована mesh-мережа робить їх значно складнішими для блокування порівняно з типовими супутниками.

SCMP повідомляє, що китайські науковці використали реальні дані Starlink для створення симуляції розташування супутників Маска упродовж 12-годинного періоду. Далі було розраховано сітку дронів-глушників із використанням суміші широкосмугових і вузькосмугових генераторів електронного шуму, які літали на висоті приблизно 20 кілометрів, таким чином, що сигнал до поверхні землі був успішно заблокований на всій території.

У висновку зазначено, що 935 скоординованих дронів вистачає створити необхідний «електромагнітний щит» для повного блокування Starlink над Тайванем. Водночас зазначається, що за використання дронів меншої потужності і, відповідно, дешевших, ефект буде досягнутий у разі розгортання приблизно 2 000 одиниць.

Очевидно, що мобілізація 1 000, а тим більше 2 000 дронів, оснащених спеціалізованим обладнанням для глушіння, стане серйозною проблемою. Йдеться не лише про початкове розгортання в конфігурації «щита», але й про підтримання цих дронів у повітрі. Це включає їхню регулярну заміну, оскільки в межах тривалої кампанії з блокування інтернету апарати потребуватимуть дозаправлення або технічного обслуговування.

Це не буде дешевим і не буде логістично простим завданням, однак згадується, що Китай має всі можливості для реалізації такого сценарію, що позначає потенційно новий спосіб застосування технологічної війни. Водночас дослідження базується на низці припущень, зокрема про ідеальні умови для роботи дронів, тоді як реальне розгортання може виявитися далеким від ідеального.

Крім того, територія, що стане ціллю такої атаки, здатна вжити заходів у відповідь. Тайвань має засоби боротьби з дронами, однак дрони-глушники перебуватимуть на висоті 20 кілометрів у небі, тому знищення значної їх кількості не буде тривіальним завданням. Вартість розгортання такого рою дронів може бути високою, проте не менш значними можуть бути витрати на подолання цієї блокади.

Наприкінці 2000-х років стартап One Laptop per Child Association встановив амбітну мету: забезпечити дітей у бідних країнах власним комп’ютером. У ті часи найдешевші ноутбуки були значно дорожчими, ніж сьогодні і недоступними навіть в розвинених країнах. Ноутбук One Laptop Per Child (OLPC) мав на меті досягти вартості OLPC XO у $100 та фінансуватися організаціями, ентузіастами і громадянами, які, купуючи собі один OLPC за ціною двох, передавали інший OLPC дитині в бідній країні. Метою було забезпечити власними ноутбуками 100 млн дітей із бідних країн. На жаль, проєкт не витримав фінансового навантаження та конкуренції з боку комерційних ноутбуків. Однак певна кількість OLPC була доставлена дітям і тепер, майже 20 років потому, науковці спробували дізнатися, чи допоміг власний комп’ютер підвищити рівень освіти.

У новій науковій роботі представлено результати масштабної рандомізованої оцінки програми One Laptop Per Child, яку було впроваджено у 531 сільській початковій школі Перу. Метою дослідження стало визначення довгострокових ефектів розширення доступу учнів до комп’ютерів на академічні результати та освітні траєкторії впродовж десятирічного періоду спостереження. Аналіз спирався на адміністративні дані щодо успішності учнів і переходів між класами, а також на результати стандартизованих національних тестувань.

Дослідження охоплює два ключові напрями аналізу: динаміку шкільної успішності з плином часу та подальші освітні траєкторії учнів. На рівні школи не було виявлено статистично значущого впливу на академічні результати учнів. Водночас зафіксовано певні свідчення негативного впливу на показники переходу учнів між класами. Аналіз на рівні індивідуальних траєкторій учнів також не продемонстрував статистично значущого впливу на завершення початкової та середньої освіти, академічні досягнення у середній школі або ймовірність вступу до університету.

Результати опитувань засвідчили, що розширений доступ до ноутбуків суттєво підвищив цифрові навички учнів. Однак це не супроводжувалося покращенням їхніх когнітивних здібностей. Хоча вчителі у школах, включених до програми, проходили певне навчання, їхні цифрові компетентності суттєво не покращилися, а використання технологій у навчальному процесі залишалося обмеженим. Це вказує на потребу у додатковій педагогічній підтримці та вдосконаленні методик інтеграції технологій у навчання.

Упродовж останніх десятиліть країни, що розвиваються, здійснили масштабні інвестиції у розширення доступу до технологій у школах з метою підвищення якості освіти. У період з 2006 по 2012 рік двадцять країн Латинської Америки та Карибського басейну розповсюдили майже 10 мільйонів ноутбуків серед учнів державних шкіл. Однією з найбільш відомих ініціатив стала програма One Laptop Per Child, у межах якої персональні ноутбуки було надано учням у 40 країнах світу. Після пандемії COVID-19 інтерес до подібних програм знову посилився, оскільки навчання масово перейшло у дистанційний формат.

Незважаючи на значні обсяги інвестицій, більшість експериментальних досліджень не виявляли короткострокових позитивних освітніх ефектів від забезпечення учнів персональними комп’ютерами. Подібні результати було отримано і в рамках початкової оцінки програми OLPC у Перу, де через 15 місяців після запуску не зафіксували впливу ані на академічні результати, ані на рівень зарахування учнів до початкової школи.

Попри це, теоретично розширення доступу до технологій могло призвести до довгострокових змін. По-перше, з часом могли проявитися динамічні ефекти на рівні школи, оскільки педагогам та адміністраціям потрібен час для освоєння і ефективного впровадження технологій у навчальний процес. По-друге, потенційні наслідки могли відобразитися на освітніх траєкторіях учнів у міру їх просування системою освіти у разі зміни ставлень, поведінкових моделей та формування нових академічних і неакадемічних навичок. Саме ці гіпотези стали основою для поточного дослідження.

Аналіз базується на даних, зібраних упродовж 2007-2019 років, і охоплює 531 сільську школу, які шляхом випадкового розподілу були поділені на групи впливу та контролю. Починаючи з 2009 року учні шкіл групи впливу отримували персональні ноутбуки XO. Вчителі проходили 40-годинне навчання, спрямоване на ознайомлення з пристроями та можливостями їх використання у навчанні. Адміністративні дані підтверджують, що до кінця 2009 року співвідношення ноутбуків до кількості учнів у цих школах наблизилося до пропорції один до одного.

Починаючи з 2011 року, частину ноутбуків було передано також до шкіл контрольної групи, і до 2019 року середнє співвідношення ноутбуків до учнів у них становило приблизно 0,4. Водночас у школах групи впливу із 2014 року це співвідношення почало знижуватися внаслідок втрати або поломки частини пристроїв. Незважаючи на це, суттєва різниця в доступі до комп’ютерів між двома групами зберігалася протягом усього періоду дослідження, а школи контрольної групи так і не досягли рівня повного забезпечення учнів персональними пристроями.

На першому етапі було оцінено вплив програми OLPC на академічні результати шкіл у період з 2009 по 2016 рік за даними щорічних національних тестувань учнів другого класу. Ефекти виявилися незначними і статистично недостовірними, без чіткої динаміки змін з часом. Після узагальнення результатів за всі роки можна з 95-відсотковою достовірністю виключити існування позитивного впливу, що перевищує 0,05 стандартного відхилення. Разом з тим аналіз переходів між класами засвідчив наявність узагальненого негативного ефекту на рівні 1,0 відсоткового пункту у показнику просування учнів до наступного класу.

Другий етап аналізу був зосереджений на індивідуальних освітніх траєкторіях учнів. Використовувалися результати національних іспитів у 2-му, 4-му та 8-му класах, спеціалізованих тестів для 5-го і 6-го класів, а також поздовжні адміністративні дані щодо переходу учнів від початкової школи до вищої освіти. Після корекції на множинність гіпотез статистично значущих ефектів не було зафіксовано ні для результатів тестування, ні для показників завершення шкільних рівнів або вступу до університету. Попередні слабко значущі негативні тенденції щодо своєчасного завершення початкової школи та подання заявки на навчання у вищому закладі втратили значущість після відповідної корекції.

Механізми, що пояснюють відсутність очікуваних позитивних ефектів, аналізувалися на основі опитувальних даних, зібраних у 2013 році у підвибірці 140 шкіл. Вчителі у школах групи впливу частіше повідомляли про проходження навчання щодо використання ноутбуків, проте їхні цифрові навички не продемонстрували суттєвого покращення. Використання комп’ютерів у класах також зросло незначною мірою.

Учні водночас частіше користувалися ноутбуками XO вдома, що призвело до помітного зростання цифрових навичок, пов’язаних із безпосередньою роботою на цих пристроях. Вплив на навички роботи з настільними комп’ютерами був обмеженим, а на навички користування інтернетом відсутнім. Не виявлено позитивного ефекту і щодо показників когнітивних здібностей, виміряних за допомогою низки стандартних тестів.

Отримані результати доповнюють наявну наукову літературу щодо впливу технологічних втручань в освіті. Попередні дослідження у Перу продемонстрували помірні позитивні довгострокові ефекти від підключення шкіл до інтернету, тоді як програма OLPC, орієнтована на індивідуальні пристрої без належної інтеграції у навчальний процес і без стабільного доступу до мережі, таких ефектів не продемонструвала. У той же час у контексті Перу лише 6 відсотків учнів вступають до закладів вищої освіти, що додатково обмежує можливості оцінки впливу на цьому етапі.

З огляду на відновлення інтересу урядів до цифровізації освіти, результати цього дослідження підкреслюють важливість не лише надання доступу до технологій, а й забезпечення ефективної педагогічної інтеграції, належного навчання вчителів та підтримки використання цифрових інструментів у навчальному процесі. Вони також вказують на необхідність подальших досліджень, зокрема у контексті розвитку інструментів штучного інтелекту, які в майбутньому можуть створити нові можливості для масштабного та економічно ефективного покращення доступу до якісної освіти.

Асоціація GSMA, яка керує розвитком та існуванням мобільних мереж у всіх країнах, заявляє, що для мереж 6G, щоб задовольнити прогнозований попит на передачу даних, знадобиться до трьох разів більше радіочастотного спектра, ніж наразі виділено для мобільних операторів.

У нещодавно опублікованому звіті Vision 2040: Spectrum for the Future of Mobile Connectivity організація стверджує, що мережі стільникового зв’язку в густонаселених міських районах до 2030 року зіткнуться з обмеженнями пропускної здатності, якщо обсяги середньочастотного спектра, виділеного для мобільних сервісів, залишаться незмінними.

Простіше кажучи: смартфони вичерпали існуючий радіочастотний ресурс.

У звіті прогнозується, що комерційне розгортання мереж 6G розпочнеться в ті самі часові рамки, а саме близько 2030 року, тому GSMA закликає відповідні органи якомога швидше вжити заходів для забезпечення достатнього обсягу спектра для цих потреб. У документі також окреслюється загроза повільних, перевантажених мереж і втрачених економічних можливостей у наступному десятилітті як наслідок бездіяльності.

Скептики можуть звернути увагу на те, що GSMA є галузевою асоціацією, яка представляє інтереси мобільних операторів, і тому її прагнення до максимально можливого обсягу виділеного спектра є цілком очікуваним.

Водночас організація заявляє, що звіт містить комплексну оцінку потреб мобільних мереж у середньочастотному спектрі в період пікового розвитку 6G у 2035-2040 роках і має на меті допомогти розробникам політик у формуванні довгострокових дорожніх карт розподілу спектра.

Аналітична частина, що лежить в основі звіту GSMA, охоплює різні сценарії зростання трафіку до 2040 року, включно з уже наявними сценаріями використання мобільного зв’язку, такими як потокове відео, соціальні мережі та ігри, а також новими й такими, що лише формуються, застосуваннями епохи 6G, зокрема розширеною реальністю (XR) та автономним транспортом.

Очікується, що пропускна здатність мобільних мереж зростатиме завдяки більш ефективному використанню наявного спектра операторами, однак, згідно з оцінками GSMA, цього буде недостатньо для покриття прогнозованого зростання попиту. Саме це і зумовлює заклик організації до виділення додаткових частотних ресурсів.

У звіті зазначено, що лише протягом наступних п’яти років, у період 2025-2030 років, потреби у пропускній здатності мереж зростатимуть на 15-20 відсотків, оскільки все більше користувачів переходять на 5G і користуються вищими швидкостями передачі даних.

Надалі глобальний обсяг мобільного трафіку, за прогнозами, може зростати більш ніж на 20 відсотків на рік протягом наступного десятиліття, досягнувши майже 4 000 екзабайтів на місяць до 2040 року, де один екзабайт дорівнює одному мільярду гігабайтів. За підрахунками GSMA, це еквівалентно приблизно 360 гігабайтам на одного мобільного користувача на місяць.

Середньочастотний спектр охоплює діапазон від 1 до 6 ГГц і саме в цій частині частотного ресурсу надається більшість мобільних сервісів. Мережі 5G зазвичай функціонують у смузі 3,3-4,2 ГГц.

Частоти, на які спрямована основна увага GSMA, перебувають у діапазоні 3,8-4,2 ГГц, який, за оцінками організації, може забезпечити додаткові 200-400 МГц пропускної здатності, а також у діапазоні 4,4-4,99 ГГц, де потенційно доступні ще 400-600 МГц. Крім того, близько 700 МГц може бути отримано у верхній частині смуги 6 ГГц, тобто в діапазоні 6,425-7,125 ГГц, а діапазон 7,125-8,4 ГГц може забезпечити від 600 до 1 275 МГц додаткової смуги пропускання.

Доступ до верхньої частини діапазону 3,5 ГГц, мається на увазі смуга 3,8-4,2 ГГц, у поєднанні з діапазоном 6 ГГц, згідно зі звітом, є «потенційним рішенням для задоволення негайних спектральних потреб до 2030 року».

Крім цього, для задоволення довгострокових потреб до 2040 року, за твердженням GSMA, будуть необхідні частоти в діапазонах 4,5 ГГц і 7-8 ГГц. Водночас процес їхнього виділення є вкрай складним. У звіті прямо визнається, що «кожен із цих діапазонів уже має чинних користувачів», у зв’язку з чим регуляторам і політикам пропонується заздалегідь планувати збільшення обсягів спектра для мобільного зв’язку, з урахуванням часу, необхідного для міжнародної гармонізації, розробки обладнання та розгортання мереж.

Верхній діапазон 6 ГГц уже став предметом суперечок між мобільними операторами та галуззю Wi-Fi, яка наполягає на тому, щоб уся смуга 6 ГГц залишалася неліцензованою і була доступною для домашніх та офісних Wi-Fi мереж. Федеральна комісія зв’язку США зробила саме так ще у 2020 році, відкривши цей діапазон для неліцензованого використання.

Очікується, що ключові рішення з цього питання будуть ухвалені на Всесвітній конференції радіозв’язку WRC-27, яку через два роки проведе Міжнародний союз електрозв’язку. У зв’язку з цим GSMA заздалегідь окреслює свою позицію і намагається спонукати уряди розпочати переговори щодо майбутніх діапазонів для мобільного зв’язку вже зараз.

«6G не з’явиться внаслідок одного-єдиного прориву. Натомість вона забезпечить додаткову ємність для нових застосувань, одночасно підтримуючи розвиток сервісів, які з’являються вже сьогодні», – зазначає у передмові до звіту генеральний директор GSMA Вівек Бадрінат.

«Рішення щодо вибору спектра, які будуть ухвалюватися спільно в найближчі роки, визначать, наскільки ефективно 6G зможе створювати цінність. Гармонізація спектра є довгостроковим процесом, і робота, виконана сьогодні, формуватиме результати протягом усього десятиліття 2030-х років».

Соцмережа X (Twitter) оголосила, що відображатиме регіон, у якому базується обліковий запис. Ця інформація стала видимою в новому розділі «About This Account».  Керівник напряму продукту повідомив, що незабаром має відбутися оновлення.

Все почалося з того, що в суботу керівник продукту X Нікіта Бір написав про розгортання зміни, яка нібито має підвищити прозорість. Йдеться про сторінку «About This Account», яка, серед іншого, показує країну або регіон, у якому зареєстровано обліковий запис користувача. Про плани запровадження цієї функції компанія повідомляла ще в жовтні.

«Це важливий перший крок до захисту цілісності глобального міського простору для дискусій. Ми плануємо надати ще багато інструментів, що допоможуть користувачам перевіряти автентичність контенту, який вони бачать у X», – написав Бір у суботу на X.

Однак не всі хотіли розкривати січцезнаходження своїх акаунтів. Користувачі з країн, де обмежується свобода слова, можуть стикнутися з політичними наслідками. Дехто назвав це примусовим доксінгом. Інші зазначили, що якщо обліковий запис створений із використанням VPN, який маршрутизує з’єднання через іншу країну, то інформація про місце розташування може бути неточною.

У суботу X прибрала інформацію про місце створення деяких акаунтів. Бір пояснив, що ці дані «не були стовідсотковими», особливо для старіших облікових записів, і що компанія планує «повернути це до вівторка».

Через п’ять годин він знову опублікував повідомлення: «Мені потрібно випити».

Пізно ввечері в неділю він додав, що через 12 годин відбудеться оновлення, і точність визначення локації буде «майже 99,99 %».

Схоже, що X врахувала момент із використанням VPN. Business Insider протестував функцію «About This Account» з пристрою, що працював через VPN, і виявив попередження про те, що «країна або регіон можуть бути неточними» через використання проксі.

Функція визначення локації також супроводжується дисклеймером щодо точності, в якому сказано: «На країну або регіон, у якому базується обліковий запис, можуть впливати нещодавні подорожі або тимчасове перебування в іншому місці. Ці дані можуть бути неточними та періодично змінюватися».

Протягом вихідних користувачі X почали масово відкривати розділ «about» в акаунтах своїх онлайн-опонентів.

Наприклад, кілька помітних акаунтів у X, які активно поширюють контроверсійні політичні тези з близько 400 000 підписників знаходиться далеко від країни, якої торкається.

У мережі також почали активно поширювати допис із приблизно таким змістом: «Ось кумедна історія. Пам’ятаєте всі ті акаунти “Я незалежна жінка, яка підтримує Трампа”, що вдавали із себе реальних людей у США? Завдяки нещодавнім оновленням локації тепер відомо, що майже всі вони базуються в Таїланді. Подивіться на це». До цього допису додавалося зображення зі скріншотами.

Не повинно викликати подиву те, що багато акаунтів можуть бути зовсім не тими, за кого себе видають. Фейкові профілі, дезінформація та скоординовані кампанії з розпалювання ворожнечі в інтернеті вже давно є серйозною проблемою для X та інших соціальних платформ, а з появою штучного інтелекту ця загроза лише посилилася.

Відповідаючи на питання про ризики доксінгу локації користувача під час його подорожей, Бір у суботу заявив, що дані оновлюватимуться за «рандомізованим» і відкладеним графіком, аби «зробити це неможливим».

Це не перший випадок, коли X стикається із занепокоєннями щодо приватності локації.

У 2022 році X, яка тоді ще називалася Twitter, заборонила акаунти, що відстежували переміщення приватних літаків, зокрема літака Маска, який висловлював занепокоєння питаннями безпеки через можливість відстеження пересувань у реальному часі.

Бір також заявив упродовж вихідних, що функція «About This Account» не показуватиме локацію жодних офіційних акаунтів, пов’язаних з урядом і позначених сірим значком, «для запобігання актам тероризму проти урядових лідерів».

Якщо у людини грошей стільки, що вистачить на тисячу її життів (для наочності: якби ви витрачали 5000 доларів щодня, вам би знадобилося 547 років, щоб витратити 1 млрд) можливості цієї людини стають майже безмежними. Вам би хотілося б, щоб ультрабагаті мислили раціонально та використовували свої можливості на користь усієї планети. Однак проведене компанією JPMorgan, яка опитала 111 клієнтів-мільярдерів, показало, що частина найбагатших людей планети під впливом ілюзій, індукованих штучним інтелектом.

З огляду на приголомшливий ентузіазм інвесторів і хвилю ажіотажу, яка породжує нових мільярдерів із безпрецедентною швидкістю, не дивує той факт, що використання штучного інтелекту широко поширене серед найзаможніших верств. Вражаючі 79% опитаних JPMorgan мільярдерів заявили, що «використовують ШІ в особистому житті», тоді як 69% зазначили, що застосовують його у своєму бізнесі.

Однак спосіб, у який саме вони використовують ці технології, викликає щире здивування. Характерний приклад – один із мільярдерів із захопленням повідомив, що використовує штучний інтелект для «проєктування креслення літака, який він сподівається збудувати».

Беручи до уваги широко задокументовані недоліки ШІ (він побудований так, що генерує бркхню, яка схожа на правду), включно з сильною схильністю вигадувати факти на ходу, виникають обґрунтовані сумніви, що генеративний штучний інтелект здатен розробити послідовні та реалістичні плани побудови літака, який справді зможе літати. Варто нагадати, що йдеться про інструменти, які наразі не здатні надійно сказати час та продовжують припускатися масштабних фактичних помилок, які коштують користувачам дорого.

Інший мільярдер повідомив JPMorgan, що використовує ШІ як «іграшку» для «створення казок перед сном, адаптованих для мого сина». За його словами, ці історії завжди мають «емоційний поворот у кінці». Водночас фахівці з розвитку дітей уже застерігали батьків від опори на штучний інтелект у процесі виховання.

Отже, навіть маючи у своєму розпорядженні практично необмежені фінансові ресурси, мільярдери вдаються до використання чат-бота на основі штучного інтелекту для створення вторинного, шаблонного контенту для своїх дітей. Виникає закономірне питання, чи справді представники одного відсотка найбагатших людей настільки економні. З огляду на їхні доходи, вони без проблем могли б замовити створення повноцінних дитячих книжок, спеціально адаптованих до інтересів і вподобань своїх дітей, однак реальність виглядає інакше – мільярдери використовують дешевий ChatGPT для генерування казок перед сном.

«Валюта життя – це час, – повідомив один із мільярдерів у розмові з JPMorgan. – Це не гроші».

«Як ретельно ви замислюєтеся, витрачаючи один долар, так само ретельно слід думати і над тим, як ви витрачаєте одну годину», – додав він.

У звіті також описується випадок, коли «створений штучним інтелектом звіт допоміг уникнути витрат у розмірі 100 000 доларів на юридичні дослідження». Це твердження виглядає сумнівним і породжує чимало запитань, особливо з урахуванням уже відомих випадків, коли фахівці використовували штучний інтелект для створення звіту, а потім виплачували сотні тисяч доларів штрафу.

В ще більш разючому прикладі, згідно зі звітом, одна з родин мільярдерів «працює з командою спеціалістів із ШІ над розробкою голограм старших членів родини для майбутніх поколінь».

На щастя, здається, не всі опитані мільярдери остаточно втратили здоровий глузд. Деякі з них свідомо обрали «уникати комп’ютерів і покладатися на ручні обчислення або інтуїцію», визнаючи, що штучний інтелект «іноді не допомагає, а навпаки – заважає ефективності».

Один із клієнтів JPMorgan пішов ще далі та назвав загальний штучний інтелект – туманно визначену гіпотетичну точку, в якій машина зможе перевершити людину і яку багато хто вважає Священним Граалем індустрії ШІ, – «повною й абсолютною марною тратою часу».

Дехто з опитаних також висловлює занепокоєння «траєкторією розвитку штучного інтелекту з огляду на те, скільки людей може втратити роботу та до чого це може призвести в суспільстві».

Яка зворушлива стурбованість. Особливо з боку тих, хто вже накопичив практично необмежене особисте багатство, але все одно вигадує карколомні схеми, щоб не платити податки, які допомагають суспільству, про яке мільярдери начебто турбуються.

Клієнт австралійсбкого оператора TPG Lebara, який намагався здійснити виклик на номер екстреної допомоги 000, не зміг цбого зробити, бо прошивка його телефону не “розуміла” такий номер. Зазвичай екстрені номери – це 911 чи 112. Абонент все ж зміг зробити виклик з іншого телефону, але для його критичного стану це виявилося запізно – він не дочекався приїзду швидкої.

Оператор у заяві повідомив, що його було поінформовано про інцидент, який стався 13 листопада в Сіднеї, о 17:22 вчора після отримання інформації від служби швидкої допомоги Нового Південного Уельсу.

Компанія зазначила, що на той момент не фіксувалося жодного збою в її мережі. Водночас попередні результати розслідування свідчать про те, що клієнт користувався пристроєм Samsung з програмним забезпеченням, яке не було сумісним із можливістю здійснення викликів на номер 000 в мережі TPG.

У кінці жовтня компанії TPG, Optus та Telstra розіслали попередження щодо деяких застарілих моделей пристроїв. Відповідно до чинних правил, абоненти, які не оновлять програмне забезпечення своїх телефонів упродовж періоду від 28 до 35 днів, будуть відключені від мережі.

Служба швидкої допомоги Нового Південного Уельсу пізно у вівторок підтвердила, що з нею зрештою зв’язалися через альтернативне телефонне з’єднання після першої невдалої спроби дзвінка, і реагування відбулося негайно.

Експерт зв’язку Мелісса Макінтош заявила, що федеральний уряд повинен вимагати від кожної телекомунікаційної компанії, яка має кллієнтів з подібними пристроями, переконатися, що ці люди поінформовані та переведені на нові пристрої ще до моменту відключення старих моделей від мережі.

За оцінками, близько 50 000 таких застарілих пристроїв Samsung будуть заблоковані для підключення до мобільних мереж після того, як Telstra та Optus минулого місяця повідомили, що ці старі моделі не здатні підключитися до мережі іншого оператора у разі недоступності їхніх власних мереж, а користувачеві необхідно здійснити виклик на номер 000.

Відповідно до правил, що регулюють функціонування номера 000, пристрої, які за певних обставин не можуть забезпечити з’єднання з екстреними службами, повинні бути відключені від мобільних мереж. Оператори вже інформують клієнтів про необхідність оновлення пристроїв, однак повний передбачений період попередження перед відключенням ще не завершився.

Перелік моделей пристроїв, яких це стосується:

Galaxy A7 2017
Galaxy A5 2017
Galaxy J1 2016
Galaxy J3 2016
Galaxy J5 2017
Galaxy Note 5
Galaxy S6
Galaxy S6 Edge
Galaxy S6 Edge+
Galaxy S7
Galaxy S7 Edge

Новіші пристрої Samsung у деяких випадках можуть потребувати оновлення програмного забезпечення для подальшого функціонування. Компанія Samsung опублікувала перелік таких моделей на своєму вебсайті.

Ця ситуація стала продовженням серії смертельних випадків під час збою в роботі номера 000 в мережі Optus у вересні – тоді не змогли зателефонувати до екстрених служб три сім’ї і серед жертв – восьмитижневе немовля. Незалежне розслідування інциденту, ініційоване Optus, має бути завершене до кінця 2025 року. Австралійське управління зв’язку та засобів масової інформації також оголосило про початок власного розслідування.

Нагадаємо, Австралія першою в світі вимкнула і мережі 2G, і 3G. Водночас це викрило величезну проблему: мобільні мережі 4G та 5G нездатні забезпечити надійні голосові дзвінки та проблеми технології VoLTE, на яку вони покладаються.

Поки розмови про «бульбашку» штучного інтелекту заповнюють інформаційний простір, супроводжуючись побоюваннями надмірних інвестицій, які будь-якої миті можуть обвалитися, на практиці формується протилежна картина: такі компанії, як Google та OpenAI, ледь встигають будувати інфраструктуру, достатню для забезпечення власних потреб у сфері штучного інтелекту.

Під час загальнокорпоративної зустрічі на початку цього місяця керівник підрозділу інфраструктури штучного інтелекту Google Амін Вахдат повідомив співробітникам, що компанія має подвоювати свої обчислювальні потужності кожні шість місяців, аби відповідати зростаючому попиту на послуги зі штучним інтелектом, про що інформує CNBC. Вахдат, який обіймає посаду віцепрезидента Google Cloud, продемонстрував слайди, на яких зазначалося, що компанії необхідно масштабувати свої можливості «у наступні 4–5 років у 1000 разів».

Хоча саме по собі тисячократне зростання обчислювальних потужностей виглядає вкрай амбітно, Вахдат звернув увагу на ключові обмеження: Google має забезпечити це збільшення можливостей, обчислювальних ресурсів та мережевого зберігання даних «фактично за ту саму вартість і, що ще важливіше, при тому самому рівні енергоспоживання». За його словами, «це буде непросто, але завдяки співпраці та спільному проєктуванню результату буде досягнуто».

Залишається не до кінця зрозумілим, яка частина згаданого «попиту» відображає органічний інтерес користувачів до можливостей штучного інтелекту, а яка — є наслідком інтеграції AI-функцій у вже наявні сервіси компанії, такі як Search, Gmail та Workspace. Проте незалежно від того, чи використовуються ці функції добровільно, чи вбудовуються у звичні продукти, Google є не єдиною технологічною компанією, яка нині не встигає за стрімким зростанням бази користувачів AI-сервісів.

Великим технологічним корпораціям доводиться брати участь у справжніх перегонах зі створення нових центрів обробки даних. Конкурент Google — компанія OpenAI — планує звести шість масштабних дата-центрів на території США в межах спільного проєкту Stargate із SoftBank та Oracle, інвестувавши понад 400 мільярдів доларів упродовж наступних трьох років для досягнення майже 7 гігават потужності. Компанія стикається з аналогічними обмеженнями під час обслуговування своїх 800 мільйонів щотижневих користувачів ChatGPT. Навіть платні передплатники регулярно досягають лімітів використання таких функцій, як синтез відео та моделі імітації міркування.

«Конкуренція у сфері AI-інфраструктури є найкритичнішою і водночас найдорожчою частиною цієї гонки», — зазначив Вахдат під час зустрічі, згідно з переглянутими CNBC матеріалами презентації. Керівник напряму інфраструктури пояснив, що виклики для Google не зводяться до простого перевищення витрат конкурентів. «Ми витратимо багато», — сказав він, додавши, що справжня мета полягає у створенні інфраструктури, яка буде «більш надійною, продуктивною та масштабованою, ніж будь-що інше на ринку».

Одним із ключових вузьких місць у задоволенні попиту на штучний інтелект стала обмежена спроможність компанії Nvidia виробляти достатню кількість графічних процесорів, які пришвидшують обчислення, пов’язані з AI. Лише кілька днів тому під час квартального звіту про прибутки Nvidia повідомила, що її AI-чипи «розпродані», намагаючись наздогнати попит, який за один квартал збільшив дохід центру обробки даних компанії на 10 мільярдів доларів.

Дефіцит чипів та інші інфраструктурні обмеження безпосередньо впливають на здатність Google розгортати нові AI-функції. Під час тієї ж зустрічі 6 листопада генеральний директор Google Сундар Пічаї навів приклад Veo — інструмента для генерації відео, який отримав оновлення минулого місяця. «Коли Veo вийшов, це було справді захопливо», — зазначив Пічаї. «Якби ми могли надати його більшій кількості людей у застосунку Gemini, ми, імовірно, отримали б більше користувачів, але не змогли цього зробити через обмеження з боку обчислювальних ресурсів».

Під час цієї ж зустрічі презентація Вахдата окреслювала, як саме Google планує досягти своїх масштабних цілей без простого «заливання проблеми грошима». Компанія має намір спиратися на три ключові стратегії: будівництво фізичної інфраструктури, розробку більш ефективних моделей штучного інтелекту та створення власних спеціалізованих кремнієвих чипів.

Використання власних мікросхем дає Google змогу не покладатися повністю на апаратне забезпечення Nvidia для розвитку своїх AI-можливостей. Так, на початку цього місяця компанія оголосила про загальну доступність свого тензорного процесора сьомого покоління TPU під назвою Ironwood. За заявою Google, він є «майже в 30 разів енергоефективнішим», ніж перша версія Cloud TPU, випущена у 2018 році.

З огляду на широке визнання потенційної «бульбашки» в індустрії штучного інтелекту, включно з розлогими коментарями Пічаї у недавньому інтерв’ю BBC, агресивні плани з розширення мережі дата-центрів відображають розрахунок Google на те, що ризик недоінвестування є вищим за ризик формування надлишкових потужностей. Водночас це залишається ставкою, яка може виявитися надзвичайно дорогою, якщо попит не продовжить зростати відповідно до очікувань.

Під час згаданої зустрічі Пічаї повідомив співробітникам, що 2026 рік буде «інтенсивним», з огляду як на конкуренцію у сфері штучного інтелекту, так і на тиск, пов’язаний із необхідністю задовольняти попит на хмарні та обчислювальні ресурси. Він також безпосередньо відреагував на занепокоєння працівників щодо ймовірної AI-бульбашки, визнавши, що ця тема «безперечно присутня в суспільному дискурсі».