Telegram є однією з найпопулярніших платформ обміну повідомленнями у світі, що робить її привабливою ціллю для зловмисників, які прагнуть скористатися масштабною аудиторією сервісу. Цього разу дослідники з кібербезпеки виявили спосіб використання спеціально сформованих посилань з t.me в адресі, фактично будь-яких посилань, для розкриття реальної IP-адреси користувача.

Механізм атаки працює таким чином. Зловмисник створює спеціальне посилання, яке вказує на проксі-сервер, що перебуває під його контролем, але маскується під звичайне ім’я користувача або нешкідливий елемент. Коли користувач на пристрої з Android або iOS натискає на таке посилання, застосунок Telegram автоматично намагається підключитися до сервера зловмисника для перевірки проксі-з’єднання.

Цей процес відбувається ще до того, як користувачеві пропонується будь-яке підтвердження дії, при цьому ігноруються наявні налаштування VPN або проксі. У результаті реальна IP-адреса користувача може бути безпосередньо передана стороні, яка контролює сервер, що створює потенційний витік чутливої мережевої інформації.

Будь-яка функція, створена з міркувань приватності, з часом може бути використана не за призначенням. У цьому випадку зловмисники можуть поширювати шкідливі посилання в каналах або приватних повідомленнях, надаючи їм вигляду цілком безпечних. Зазвичай використовується такий формат:

https://t.me/proxy?server=[proxy IP address/hostname]&port=[proxy_port]&secret=[MTProto_secret]

Акаунт у соціальній мережі X під назвою 0x6rss продемонстрував, що параметр secret у цьому URL фактично не має значення, оскільки спроба підключення відбувається незалежно від його вмісту. Така поведінка має схожість із відомими витоками NTLM-хешів у середовищі Windows, де сама спроба автентифікації вже призводить до розкриття інформації. Протокол MTProto дозволяє використання проксі з легітимною метою. Telegram запровадив власну систему проксі MTProto ще у 2018 році для допомоги користувачам у обході інтернет-цензури в країнах із жорсткими обмеженнями доступу до мережі. Ця функція працює шляхом ретрансляції зашифрованих даних між клієнтами та серверами Telegram.

У коментарі для BleepingComputer представник Telegram зазначив, що будь-який оператор проксі-сервера може бачити IP-адреси користувачів, які до нього підключаються, і що це не є унікальною особливістю Telegram. Після додаткових запитань представник пообіцяв, що до проксі-посилань буде додано попередження, аби користувачі краще усвідомлювали ризики, пов’язані із замаскованими посиланнями. При цьому конкретні строки впровадження такого виправлення не були названі.

Паралельно з цим платформа нещодавно представила значне візуальне оновлення для користувачів iPhone, яке включає новий стиль під назвою Liquid Glass та розширений набір анімацій. Також було додано нову функцію на основі штучного інтелекту, що працює на децентралізованій мережі Cocoon і дозволяє автоматично створювати стислий виклад довгих публікацій у каналах.

У Китаї мобільний застосунок під назвою «Are You Dead?» (Ти вмер?) став найпопулярнішим платним додатком для iPhone. Це розглядається як показовий сигнал суспільних тривог, спричинених стрімкими демографічними змінами в країні та всьому світі. А саме – вимиранням населення.

Застосунок, відомий китайською мовою як Sile Me, побудований на простому механізмі регулярної перевірки. Користувач повинен періодично підтверджувати свою присутність, натискаючи кнопку в інтерфейсі. Якщо цього не відбувається протягом двох днів поспіль, система автоматично надсилає повідомлення контактній особі для екстреного зв’язку, яку користувач заздалегідь визначив. Така модель орієнтована на людей, що проживають на самоті, і покликана забезпечити мінімальний рівень зовнішнього контролю у разі непередбачених обставин.

Користувачі за межами Китаю також можуть завантажити додаток. Він називається Demumu і наразі займає 6-е місце серед найбільш оплачуваних додатків у App Store США з ціною 0,99 доларів США.

Різке поширення застосунку пов’язують із тим, що дедалі більше молодих китайців обирають самостійне проживання замість шлюбу та створення сім’ї. Паралельно з цим зростає кількість людей похилого віку, які залишаються ізольованими у власних домівках без близьких родичів поблизу, здатних забезпечити регулярний догляд або перевірку стану здоров’я.

Фахівці з соціальної демографії зазначають, що попит на подібні технологічні рішення є об’єктивно обґрунтованим. Зниження народжуваності, збільшення тривалості життя, скорочення кількості шлюбів та зростання рівня розлучень формують стійку тенденцію до збільшення домогосподарств, що складаються з однієї особи. У цьому контексті питання безпеки та соціального зв’язку для людей, які живуть наодинці, набуває реального і практичного значення.

а даними дослідницьких установ, до 2030 року в Китаї може бути до 200 мільйонів домогосподарств з однієї особи, повідомляє китайське державне ЗМІ Global Times.

Демографічна статистика підкріплює ці спостереження. У 2024 році Китай зафіксував третій рік поспіль скорочення чисельності населення. Ще у 2023 році країна втратила статус найбільш населеної у світі, поступившись цим місцем Індії. Водночас відбувається суттєве старіння населення, особливо помітне в сільських районах, звідки значна частина працездатного населення мігрувала до великих міст. У таких регіонах кількість літніх людей, що живуть самі, зростає, тоді як потенційних доглядальників стає менше.

Серед молодшого покоління також спостерігається зміна життєвих стратегій. Все більше людей відкладають шлюб, народження дітей або свідомо залишаються самотніми, обираючи індивідуальний спосіб життя. За даними Національного бюро статистики Китаю, частка домогосподарств з однієї особи зросла до 19,5 відсотка у 2024 році, тоді як два десятиліття тому цей показник становив лише 7,8 відсотка.

Один із трьох молодих співзасновників застосунку, який публічно ідентифікував себе лише під ім’ям Люй, зазначав у коментарях для місцевих медіа, що основною цільовою аудиторією є молоді люди, які мешкають самі у великих містах, зокрема жінки приблизно 25-річного віку. За його словами, ця група часто переживає гостре відчуття самотності через обмежене коло спілкування, а також тривогу щодо можливих надзвичайних ситуацій, які можуть статися без того, щоб про них хтось дізнався вчасно.

Соціальні дослідники звертають увагу і на ширший культурний контекст. Частина молоді в Китаї виховувалася з переконанням, що наполегливе й цілеспрямоване прагнення до успіху неминуче призведе до бажаних результатів. Проте уповільнення економічного зростання та скорочення можливостей на ринку праці для багатьох зруйнували це уявлення. У такій ситуації встановлення подібного застосунку інтерпретується як форма тихого песимізму, співзвучна з іншими поширеними серед молоді настроями, відомими як tang ping, тобто «лежати плазом», або bailan, що можна перекласти як «нехай усе занепадає», і які символізують відмову від активного змагання в умовах сприйманої безвиході.

З цієї точки зору застосунок розглядається не лише як утилітарний інструмент, а і як своєрідне колективне соціальне висловлювання, що відображає стан розгубленості та тривоги, характерний для частини сучасного молодого покоління.

Водночас низка коментаторів наголошує, що практична користь такого рішення може бути ще більшою для людей похилого віку, хоча найстарші мешканці віддалених сільських районів можуть мати труднощі з користуванням цифровими сервісами. Подібні технології, включно з побутовими датчиками на холодильниках або телевізорах, які здатні фіксувати відсутність активності та надсилати сигнал родичам, розглядаються як дедалі важливіші в умовах старіння населення не лише Китаю, але й інших країн.

При цьому підкреслюється, що проживання на самоті не обов’язково означає соціальну самотність, однак ризик ізоляції залишається суттєвим. Це створює потребу у заохоченні людей до підтримання зв’язків та активної участі в житті спільноти, доповнюючи технологічні рішення соціальними ініціативами.

На місцевому рівні застосунок отримав чимало схвальних відгуків, хоча окремі оглядачі поставили під сумнів доречність використання слова «смерть» у його китайській назві. В міжнародній версії Apple Store він представлений під нейтральнішою назвою Demumu. Деякі коментатори висловлювали думку, що альтернативна назва на кшталт «Are You Alive?» могла б забезпечити більший психологічний комфорт для літніх користувачів.

Розробники, зі свого боку, зазначають, що чинна назва не мала на меті створювати негативний ефект. Вона розглядається як нагадування про цінність теперішнього моменту та необхідність уважнішого ставлення до власного життя і стану близьких у суспільстві, яке швидко змінюється.

Коли улюблена сорочка або сукня зменшується в розмірі після прання, це часто викликає роздратування, особливо якщо всі рекомендації з догляду були дотримані. Фахівці з текстильних матеріалів пояснюють, що деякі тканини є значно більш схильними до усадки, ніж інші, а причини цього явища приховані на рівні структури самих волокон.

Поширені волокна рослинного походження, зокрема бавовна та льон, від природи мають нерівномірну та хвилясту структуру. На мікроскопічному рівні вони складаються з довгих ланцюгів молекул целюлози, які перебувають у згорнутому, закрученому стані. Під час виробництва ці волокна розтягують, скручують і вирівнюють, щоб сформувати гладкі нитки. Хімічні зв’язки, відомі як водневі, утримують молекулярні ланцюги разом, забезпечуючи міцність і цілісність тканини. Після ткацтва або в’язання волокна фіксуються у напруженому стані.

Водночас волокна мають властивість, яку науковці називають «пам’яттю». Під впливом тепла, вологи або механічного руху вони прагнуть розслабитися та повернутися до свого первинного, більш згорнутого стану. Саме цим пояснюється схильність деяких тканин до зминання, а також поява усадки після прання.

Гаряча вода відіграє у цьому процесі ключову роль. Вона підвищує енергію волокон, змушуючи їх активніше рухатися та руйнувати водневі зв’язки. Тканини з пухким плетінням або в’язанням є більш уразливими, оскільки їхні відкриті петлі дозволяють волокнам вільніше зміщуватися. Натомість щільно ткані матеріали краще протистоять усадці, адже обмежують рух волокон. Целюлоза також є гідрофільною, тобто легко притягує воду. Коли молекули води проникають усередину волокон, вони набухають і стають більш гнучкими. У поєднанні з обертанням барабана пральної машини це спричиняє повернення волокон до їх природного стану, що і призводить до зменшення розмірів виробу.

Усадка не обмежується лише пранням у гарячій воді. Як добре відомо з побутового досвіду, навіть холодна вода може викликати набухання волокон, наприклад у віскози. У таких випадках ефект зазвичай менш виражений, однак механічна дія під час прання все одно сприяє деформації тканини. Для зниження ризику фахівці рекомендують використовувати холодну воду, низькі оберти віджиму та делікатні режими. Етикетки з догляду не завжди повністю відображають вплив механічного навантаження, тому вибір режиму «делікатне прання» часто є найбезпечнішим рішенням.

Різні типи волокон реагують на прання по-різному. Вовна, яка є волокном тваринного походження і складається з білків кератину, має поверхню, вкриту перекривними лусочками, відомими як кутикулярні клітини. Під час прання ці лусочки відкриваються і зчіплюються між собою, що призводить до сплутування волокон, або так званого звалювання. У результаті тканина стає щільнішою та меншою за розміром. Синтетичні волокна, зокрема поліестер і нейлон, поводяться інакше. Виготовлені з полімерів на основі нафти, вони містять кристалічні ділянки, які виконують роль внутрішнього каркаса. Це запобігає зминанню та робить такі матеріали значно стійкішими до усадки.

Науковці також працюють над новими матеріалами, які могли б зменшити проблему усадки. Одним із підходів є використання змішаних пряж, що поєднують натуральні та синтетичні волокна. Інший напрямок досліджень пов’язаний із полімерними матеріалами з ефектом пам’яті форми, які здатні змінювати або відновлювати попередню форму під впливом тепла чи води. Ці матеріали відрізняються від еластичних волокон у стрейч-тканинах, які просто повертаються до вихідної довжини після розтягування.

Для одягу, який уже зазнав усадки, інколи можна застосувати простий відновлювальний метод. Замочування виробу в ледь теплій воді з додаванням кондиціонера для волосся або дитячого шампуню в пропорції приблизно одна столова ложка на літр води може тимчасово пом’якшити волокна. Після цього тканину обережно розтягують до початкової форми та сушать у розкладеному вигляді або під легким натягом. Як пояснюють фахівці, кондиціонери містять хімічні сполуки, відомі як катіонні поверхнево-активні речовини, які тимчасово змащують волокна, роблячи їх більш гнучкими та дозволяючи обережно повернути матеріал до бажаного стану. Хоча цей спосіб не гарантує повного відновлення початкових розмірів, він часто допомагає зробити одяг знову придатним для носіння.