Неділя, 31 Травня, 2026
Додому Блог

Як TikTok перетворюється на супердодаток

0

Попри те, що TikTok зазвичай називають гігантом соціальних мереж, сервіс поступово виходить за межі цієї категорії. З часом відеододаток додав TikTok Shop, карту для локального пошуку, розширений пошук, ігри та інші можливості. Нещодавно зʼявилося бронювання готелів, а також стало відомо про плани отримати фінтех‑ліцензію.

Як TikTok перетворюється на супердодаток

Схоже, TikTok робить кроки до того, щоб стати так званим «супердодатком» — єдиною платформою, де користувачі не лише дивляться та поширюють відео, а й закривають широкий спектр щоденних потреб.

Модель супердодатків давно прижилася в Китаї — прикладом є WeChat, який поєднує в собі функції Facebook, WhatsApp, Apple Pay та магазину застосунків в одному сервісі. Поза Китаєм лишається питання, чи спрацює така модель, але це не зупиняє TikTok.

Замість того щоб користувачі постійно перемикалися між різними застосунками, TikTok прагне стати платформою для більшості цифрових активностей. Після свого найбільшого стрибка з TikTok Shop компанія — яка, що важливо, у січні перейшла до нових власників із переважно американською юрисдикцією — застосовує той самий підхід до нових напрямів.

Бронювання готелів та розваг

На початку травня TikTok запустив TikTok GO — спосіб знаходити та бронювати готелі, розваги й різні активності безпосередньо в застосунку в США. TikTok GO показує варіанти проживання та дозвілля через відео, пошук і сторінки з локаціями. Коли користувач знаходить щось цікаве, він може переглянути деталі, перевірити наявність місць і завершити бронювання.

Замість того щоб відправляти людей на сторонні сайти після перегляду відео з порадами щодо подорожей, TikTok починає позиціонувати себе як єдину платформу, де вірусний тревел‑контент одразу ж конвертується у бронювання та дохід.

Люди вже давно використовують TikTok як пошуковик та заміну Google, а останній крок ставить сервіс у ще більш пряму конкуренцію з основними бізнесами Google — Пошуком та Картами. TikTok прагне бути не лише додатком, де користувачі відкривають для себе нові місця, а й платформою, де вони одразу купують подорож.

Платежі

Кілька тижнів тому Reuters повідомило, що TikTok звернувся до центробанку Бразилії по дозвіл працювати як фінтех‑компанія, яка надає послуги кредитування та платежів.

Компанія прагне отримати дві ліцензії. Перша дозволить відкривати попередньо оплачені рахунки, щоб користувачі могли зберігати кошти, отримувати гроші та оплачувати покупки. Друга дасть змогу працювати як прямий кредитор — тобто видавати кредити за рахунок власного капіталу або як платформа, що зʼєднує позичальників із кредиторами.

Цей крок означає істотне розширення TikTok за межі соцмережі в бік повноцінної цифрової екосистеми. Додаючи фінансові сервіси в застосунок, TikTok прагне збільшити залученість, відкрити нові джерела доходів і конкурувати з фінтех‑стартапами та e‑commerce‑платформами.

TikTok Shop

Одним із найбільших стрибків TikTok за межі соцмереж стало відкриття TikTok Shop. Тестування сервісу почалося у 2021 році, а в США він запустився у 2023‑му. Відтоді компанії вдалося успішно конкурувати з Amazon, Shein та іншими онлайн‑маркетплейсами.

За даними eMarketer, у 2024 році продажі TikTok Shop у США зросли на 407,0%, а у 2025‑му — ще на 108,0%, до $15,82 млрд. Минулого року на TikTok Shop припадало 18,2% усього соціального e‑commerce у США, і очікується, що до 2027 року ця частка зросте до 24,1%.

Крім того, наприкінці минулого року TikTok ще сильніше натиснув на ринок маркетплейсів, запустивши подарункові сертифікати TikTok Shop. Нещодавно платформа вийшла і в сегмент luxury‑ритейлу, хоча спочатку була більш відомою як майданчик для дешевих товарів.

Музика

Популярність TikTok суттєво вплинула на музичну індустрію та способи відкриття нової музики. Спробувавши монетизувати цей вплив, компанія у 2023 році запустила стримінговий сервіс TikTok Music, щоб змагатися зі Spotify та Apple Music, але за рік його закрила.

У TikTok заявили, що зосередяться на стимулюванні прослуховування музики та продовжуватимуть партнерства з музичними стримінг‑платформами, а не конкуруватимуть із ними напряму. Водночас компанія не повністю відмовилася від музичних амбіцій: нещодавно зʼявилася функція, яка дозволяє передплатникам Apple Music відтворювати повні треки в TikTok після того, як вони знайшли їх у стрічці «Для вас».

Пошук і карти

TikTok запустив розвинений пошук, який показує карти, локальні хештеги та навіть відгуки, щоб допомогти користувачам знаходити трендові ресторани, туристичні локації, магазини й локальні розваги. Також платформа додала детальнішу інформацію про місця та заклади на окремих сторінках — там можна швидко побачити години роботи, рейтинг, діапазон цін тощо.

Ще з моменту стрімкого зростання TikTok почав «відʼїдати» частку Google Search, оскільки користувачі миттєво отримували відео з коментарями та візуальним оглядом страв і локацій. Раніше людям усе ж доводилося звертатися до Google, щоб знайти точну адресу чи почитати відгуки. За останні роки TikTok дедалі більше усуває цю потребу, інтегруючи детальну інформацію про місця безпосередньо в застосунку.

Мікродрами

Попри те, що TikTok асоціюється насамперед із контентом від користувачів, компанія почала розвивати й формат мікродрам, запустивши в застосунку секцію Minis і окремий додаток для «кускових» серіалів, які складаються з хвилинних епізодів. TikTok і раніше конкурував за увагу аудиторії з великими стримінговими сервісами на кшталт Netflix, але вихід у сегмент сценарних шоу робить це протистояння ще більш прямим.

Варто згадати, що TikTok почав рух у бік «довшого» відеоконтенту ще з запуском прямих ефірів та підтримки роликів більшої тривалості — це був суттєвий відхід від початкового формату в 15 секунд.

Ігри

(Розділ про ігри в оригінальному тексті згадується, але не розкривається. Очевидно, TikTok також розглядає ігровий напрям як ще один елемент своєї стратегії супердодатка.)

Джерело

TechCrunch

Електрична піч Ninja за $300 для швидкої домашньої піци

0

Якщо ви любите домашню піцу, але не в захваті від усіх супутніх клопотів, електрична піч для піци може стати вдалим апгрейдом. Ninja Artisan Outdoor Pizza Oven орієнтована на тих, хто хоче смачні «піца-вечори» без мороки з пропаном чи деревними пелетами, як у багатьох інших печах.

Електрична піч Ninja за $300 для швидкої домашньої піци

Авторка визнає, що не є великою знавчинею піци, але їй вдалося швидко готувати піцу «як у ресторані» саме завдяки простоті та зручному дизайну цієї печі.

Піч підключається до звичайної зовнішньої розетки й розігрівається до 700°F (приблизно 370°C). Водночас, попри те що вона електрична, її не можна використовувати в приміщенні.

У моделі передбачено п’ять режимів випікання піци: Neapolitan, New York, Thin Crust, Pan Pizza та Custom, між якими можна швидко перемикатися. У комплекті є камінь для піци, розрахований на піци діаметром 12 дюймів. Оглядачці цього розміру цілком вистачало на двох, але комусь може забракнути можливості готувати більші піци для великої компанії.

Оскільки в печі є нагрівальні елементи і зверху, і знизу, піца пропікається рівномірно і стабільно, без потреби крутити корж, стежити за полум’ям чи постійно контролювати процес, особливо коли вже звикаєш до різних режимів.

Як і сам процес готування, перший запуск виявився простим: достатньо дістати піч і камінь з коробки, підключити до мережі та почати розігрів.

Спочатку було випробувано режим Neapolitan, який розганяє температуру до максимуму в 700°F і дозволяє приготувати піцу приблизно за три хвилини. Розігрівання тривало близько 20 хвилин, після чого піч подала звуковий сигнал. Перша піца вже чекала на лопаті для піци Ninja (продається окремо), і її легко вдалося «струснути» на камінь усередині печі.

Далі достатньо натиснути кнопку Start, щоб розпочати приготування й запуск таймера. Поки піца готується, можна змінювати час випікання за допомогою регулятора, якщо потрібен інший, нестандартний час.

Авторка стежила за першою піцою через невелике віконце спереду та внутрішнє підсвічування, аби вона не підгоріла, але виявилося, що трьох хвилин цілком досить: корж вийшов повітряним, з пухкими бортиками та легкою підрум’яненою скоринкою. Такого «повітряного» тіста у звичайній кухонній духовці їй до цього досягти не вдавалося.

Наступні неаполітанські піци вже не доводилося контролювати візуально — достатньо було дочекатися сигналу таймера.

Варто врахувати, що характерного «димного» деревного аромату від цієї печі ви не отримаєте. Якщо ж для вас важливіше стабільний, передбачуваний результат, цей апарат вам підійде.

Також було випробувано режим New York із нижчою температурою та довшим часом приготування. Він добре підійшов для піци з великою кількістю начинки, щоб краще пропекти середину. У цьому режимі скоринка менше підгорає — саме цього й хотіла досягти оглядачка.

Догляд за піччю доволі простий і не потребує багато зусиль, адже тут немає кіптяви від відкритого вогню. Внутрішню частину можна легко протерти вологою ганчіркою, щоб прибрати крихти та легкі забруднення. Камінь для піци після повного охолодження достатньо очистити від залишків їжі скребком. Використовувати мийні засоби не рекомендується, оскільки камінь пористий, може вбирати воду й у результаті потріскатися або навіть розколотися при подальшому нагріванні.

Найбільше в цій печі подобається те, що «домашня піца» перестала бути лише «вихідним ритуалом». Раніше приготування піци здавалося занадто клопітким для буднього дня, тож це залишали на час відпочинку. Тепер, завдяки швидкості й простоті Ninja Artisan, піца після роботи відчувається не як завдання, а як швидкий і приємний варіант вечері.

На думку оглядачки, піч Ninja Artisan варта уваги, якщо ви хочете готувати піцу ресторанного рівня вдома, але без складнощів, притаманних традиційним печам на дровах чи газу.

Ninja Artisan Pizza Oven коштує $300 і доступна в чотирьох кольорах: зелений із золотим, синій із золотим, чорний із золотим та темно-сірий.

Джерело

TechCrunch

Найцікавіші альтернативи Chrome і Safari у 2026 році

0

Google Chrome та Apple Safari сьогодні домінують на ринку веббраузерів. Chrome утримує значну частку завдяки постійним інноваціям Google, зокрема інтеграції генеративного ШІ в пошук.

Найцікавіші альтернативи Chrome і Safari у 2026 році

Втім, користувачі, які шукають альтернативи, мають з чого обирати: з’являється дедалі більше браузерів, що намагаються кинути виклик цим гігантам.

Щоб легше орієнтуватися в новому витку «війни браузерів», зібрали огляд найцікавіших альтернатив, доступних сьогодні. Серед них — браузери з ШІ, відкриті проєкти з акцентом на приватність і кастомізацію, а також так звані «усвідомлені браузери», які покликані піклуватися про цифрове благополуччя користувачів.

Браузери зі штучним інтелектом

Comet від Perplexity

Perplexity — найновіший стартап, що вийшов на ринок з власним браузером на базі ШІ. Новий продукт отримав назву Comet. Фактично це пошукова система у форматі чатбота, яка вміє підсумовувати листи, переглядати вебсторінки та виконувати завдання на кшталт надсилання запрошень у календарі.

Поки що Comet доступний лише користувачам тарифу Max за $200 на місяць, але всі охочі можуть записатися в лист очікування.

Dia від The Browser Company

The Browser Company, відома своїм браузером Arc, нещодавно представила Dia — орієнтований на ШІ браузер, який зовні нагадує Google Chrome, але доповнений вбудованим чат-інструментом на базі ШІ.

Dia наразі доступний тільки у форматі закритої бети за запрошеннями. Браузер має допомагати легше пересуватися вебом: він може «бачити» всі сайти, які ви відвідували, і всі сервіси, в яких ви авторизовані, щоб ефективніше знаходити інформацію та виконувати завдання. Наприклад, Dia здатен пояснювати вміст сторінки, яку ви зараз переглядаєте, відповідати на запитання про товар і підсумовувати завантажені файли.

Щоб отримати ранній доступ до Dia, потрібно бути користувачем Arc. Інші можуть приєднатися до листа очікування.

Neon від Opera

Ще одним учасником «війни агентних браузерів на ШІ» став Neon від Opera. Він має контекстну обізнаність і вміє виконувати завдання на кшталт дослідження інформації, онлайн-шопінгу та написання фрагментів коду. Важлива особливість: Neon може виконувати частину завдань навіть офлайн.

Neon ще не запущений, але вже можна залишити заявку в листі очікування. Браузер буде платною підпискою, однак вартість Opera поки що не розкриває.

Atlas від OpenAI

OpenAI нещодавно представила власний браузер з підтримкою ШІ під назвою Atlas. Він дозволяє звертатися до ChatGPT щодо результатів пошуку та переглядати сайти прямо в інтерфейсі чатбота, без переходу за зовнішніми посиланнями. Також передбачено «режим агента», у якому можна доручати ChatGPT виконання завдань від вашого імені.

Спершу запуск Atlas очікували в липні, але фактично він вийшов на macOS лише в жовтні. Найближчим часом браузер мають випустити для Windows, iOS та Android.

Aside

Підтриманий акселератором Y Combinator проєкт Aside розробляє «AI-first» платформу автоматизації прямо в браузері. Вона має автономно виконувати завдання, заповнювати форми й керувати даними від імені користувача. Компанія описує досвід просто: «Дайте їй свої паролі, історію перегляду та контекст браузера». На відміну від традиційних інструментів автоматизації, що покладаються на інтеграції, Aside працює безпосередньо всередині браузера — завдяки цьому він може взаємодіяти з Gmail, Notion, Slack, Figma чи банківськими сервісами.

Користувачі вже можуть записатися в лист очікування перед запуском.

Браузери з фокусом на приватність

Brave

Brave — один із найвідоміших браузерів із пріоритетом конфіденційності, популярний завдяки вбудованому блокуванню реклами та трекерів. Він також використовує «гейміфікований» підхід до перегляду вебу, винагороджуючи користувачів власною криптовалютою Basic Attention Token (BAT). Якщо користувач добровільно погоджується бачити рекламу й таким чином підтримувати улюблені сайти, він отримує частку рекламного доходу.

Серед додаткових можливостей — VPN-сервіс, помічник на базі ШІ та функція відеодзвінків.

DuckDuckGo

DuckDuckGo — ще один добре відомий браузер, популярність якому забезпечив однойменний пошуковик. Запущена у 2008 році компанія останнім часом активно інвестує в розвиток саме браузера, щоб залишатися конкурентною: додає генеративні функції ШІ, включно з чатботом.

Також DuckDuckGo посилив систему блокування шахрайства: тепер вона виявляє широкий спектр скамів, зокрема фейкові криптобіржі, scareware-залякування та підробні інтернет-магазини. Крім боротьби з шахрайством, браузер блокує трекери й рекламу та сам не відстежує дії користувачів, завдяки чому зменшується кількість нав’язливих спливаючих вікон.

Ladybird

Ladybird — амбітний відкритий проєкт під керівництвом співзасновника й колишнього CEO GitHub Кріса Ванстрафта. На відміну від більшості конкурентів, він прагне створити повністю новий браузер з нуля, не використовуючи код існуючих рішень. Це рідкісний підхід: здебільшого альтернативні браузери покладаються на Chromium — відкритий проєкт Google, який став базою для багатьох продуктів.

Як і інші браузери, орієнтовані на приватність, Ladybird матиме вбудований блокувальник реклами, захист від сторонніх cookies та інші інструменти мінімізації збору даних. Запуск браузера ще попереду: альфа-версію для ранніх користувачів обіцяють у 2026 році, спочатку для Linux і macOS.

Vivaldi

Vivaldi — браузер на базі Chromium, створений одним із оригінальних розробників Opera. Його головний козир — максимально гнучкий інтерфейс, який можна підлаштовувати під себе: змінювати зовнішній вигляд і вмикати або вимикати окремі функції. Одна з унікальних «фішок» — вікно браузера змінює колір залежно від сайту, який ви переглядаєте.

Серед ключових можливостей також: блокування реклами, менеджер паролів, відсутність стеження за користувачами та вбудовані інструменти продуктивності — календар і нотатки.

Нішеві та «усвідомлені» браузери

Opera Air

У лютому Opera запустила браузер Air, ставши однією з перших компаній, що просувають ідею «майндфулнес-браузера». За функціональністю це звичайний браузер, але з додатковими інструментами для підтримки ментального здоров’я.

Серед таких функцій — нагадування про перерви та дихальні вправи. Інша цікава опція, «Boosts», пропонує підбір бінуральних ритмів для підвищення концентрації або розслаблення.

SigmaOS

SigmaOS — браузер лише для macOS із інтерфейсом, орієнтованим на продуктивність. Він організовує вкладки вертикально, дозволяючи ставитися до них як до списку справ: вкладки можна позначати як виконані або «відкласти на потім».

Користувачі можуть створювати робочі простори — групи вкладок — для кращої організації різних діяльностей, наприклад, відокремивши роботу від розваг.

Цей браузер, що також має підтримку Y Combinator, існує вже кілька років і нещодавно отримав більше можливостей ШІ. Зокрема, він вміє підсумовувати окремі елементи вебсторінки — рейтинги, відгуки, ціни. Також є помічник на базі ШІ, який відповідає на запитання, перекладає текст і перефразовує контент.

SigmaOS можна використовувати безкоштовно, але тим, кому потрібно більше ніж три робочі простори, пропонують підписку за $8 на місяць із необмеженою кількістю просторів.

Zen Browser

Zen Browser позиціонує себе як інструмент для «спокійнішого інтернету». Це відкритий браузер, що дозволяє організовувати вкладки в робочі простори (Workspaces) і підтримує Split View — перегляд двох вкладок поруч, а також інші функції для продуктивності.

Користувачі можуть розширювати можливості Zen за допомогою плагінів і тем, створених спільнотою, наприклад, встановити мод, який робить фон вкладок прозорим.

Цю статтю оновили після публікації, щоб додати нові запущені браузери.

Джерело

TechCrunch

5 фітнес-трекерів без обов’язкової підписки

0

Ціни на фітнес-трекери можуть бути досить оманливими. Наприклад, кільце Oura Ring 5 за $399 на перший погляд ще вписується в бюджет. Але щоб воно було хоч якось корисним, потрібно платити ще $6 на місяць або $70 на рік. Загальна вартість виростає до приблизно $550 вже за два роки користування. А якщо протримаєте його п’ять років, це щонайменше $750.

5 фітнес-трекерів без обов’язкової підписки

Oura – навіть не найяскравіший приклад підпискової моделі в цій ніші. Whoop, популярний трекер без екрана, працює лише з підпискою, яка стартує від $199 на рік. Так, у цю суму входить сам браслет, на відміну від інших девайсів. Але нескладно порахувати, як швидко витрати зростають у довгостроковій перспективі.

Саме тому нещодавній реліз Fitbit Air від Google виглядає таким цікавим. По суті, це аналог Whoop із разовою оплатою близько $100. Більшість функцій доступна без додаткової підписки. Звучить як революційна ідея. Розглянемо, як виглядає ринок після появи Fitbit Air і де можна обійтися без платного «пейволу».

Fitbit Air

Fitbit Air за $100 став прямим конкурентом Whoop. Головне: цей безекранний браслет від Google надає всі основні можливості без щомісячної плати. Підписка Google Health Premium потрібна лише для ІІ-коуча на базі Gemini та деяких додаткових переваг (зокрема відеотренувань). За неї попросять $10 на місяць або $100 на рік, але це радше доповнення, а не обов’язкова умова.

Час автономної роботи складає близько семи днів, що вдвічі менше, ніж у Whoop із його 14 днями. Втім, Fitbit Air швидко заряджається, тож це не повинно стати великою проблемою. Наприклад, тестовий зразок у редакції зарядився з 36 до 58 відсотків лише за п’ять хвилин.

Fitbit Air сумісний як з Android, так і з iOS. Водночас він вимагає застосунок Google Health і не синхронізується напряму з Apple Health.

Garmin vívosmart 5

На відміну від Fitbit Air та Whoop, Garmin vívosmart 5 оснащений вузьким монохромним OLED-екраном. У поєднанні зі струнким корпусом це робить його компромісом між повноцінним розумним годинником і повністю «сліпим» трекером без дисплея.

Пристрій відстежує серцевий ритм, сон, кроки та тренування. Функція Garmin Body Battery оцінює рівень відновлення й підказує, коли варто робити перерву перед наступним інтенсивним заняттям. Як і Fitbit Air та Whoop, vívosmart 5 не має вбудованого GPS і покладається на підключений GPS смартфона.

Найприємніше – жодних щомісячних платежів, тож ваші $150 одноразово відкривають усі можливості девайса.

Garmin vívosmart 5 сумісний з Android та iOS. Додаток Garmin Connect може синхронізуватися з Apple Health і Google Health.

Apple Watch Series 11

Тут ми трохи «хитруємо», адже йдеться вже про повноцінний смарт-годинник. Але Apple Watch Series 11 пропонує великий набір функцій для здоров’я без обов’язкової підписки.

Остання модель має довший час роботи від батареї, ніж попереднє покоління: до 24 годин за звичайного використання. Серед нових можливостей для здоров’я – сповіщення про потенційну гіпертензію. Годинник вимірює частоту серцевих скорочень і рівень кисню в крові, відстежує сон (зокрема виставляє «оцінку сну») та фіксує великий перелік видів тренувань.

Мінуси очевидні: Apple Watch Series 11 стартує з досить високої ціни в $400. Крім того, він працює лише з iOS, тож власники Android-смартфонів залишаються осторонь.

Xiaomi Smart Band 10

На протилежному кінці цінового спектра – Xiaomi Smart Band 10. Цей бюджетний фітнес-трекер коштує близько $50 і не вимагає жодних підписок. Важко з цим конкурувати.

Новинка має більший, яскравіший і чіткіший дисплей, ніж попередня модель, із покращеним співвідношенням площі екрана до корпусу. Вона пропонує базові функції: моніторинг серцевого ритму й відстеження сну. Автономність заявлена до 21 дня на одному заряді. Як цікавий бонус, браслет можна носити на шиї як кулон або прикріпити до взуття.

Що ж пожертвувано заради такої низької ціни? По-перше, Xiaomi Smart Band 10 не має вбудованого GPS. Набір сенсорів також обмежений: немає ЕКГ, вимірювання артеріального тиску, температури шкіри, барометра, альтиметра та HRV. Відстеження сну отримує суперечливі відгуки. Це точно не пристрій для тих, кому потрібен преміальний медичний моніторинг – головний акцент тут на мінімальній вартості.

Xiaomi Smart Band 10 працює з додатком Mi Fitness, доступним на iOS і Android.

Джерело

Engadget

Що три топові венчурні фонди думають про AI-бум

0

Цього тижня на афінському заході TechCrunch StrictlyVC — частині фестивалю Panathenea — я поспілкувалася з Ніко Бонацосом із Verdict Capital, Андреасом Ставропулосом із Threshold Ventures та Беном Блумом з Atomico про поточний стан венчурного інвестування, хвилю мега-IPO, яку ось-ось запустить SpaceX, і про те, де вони досі бачать «океан можливостей». Наша розмова нижче була відредагована для стислості та ясності.

Що три топові венчурні фонди думають про AI-бум

Як мега-IPO SpaceX та AI-гігантів вплинуть на ринок

— З огляду на повідомлення, що SpaceX націлюється на оцінку в $1,75 трлн під час IPO, а OpenAI та Anthropic можуть бути недалеко позаду, якими будуть наслідки для ширшого ринку?

Андреас Ставропулос: Я пам’ятаю, наскільки захопливим було IPO Google і як воно відкрило ринок, який на початку 2000-х був дуже песимістично налаштований щодо технологій — це була подія, що дала старт цілій новій генерації підприємців. Те саме відбувається зараз. З кожною наступною хвилею змін парадигми масштаб змінюється на порядки, і це очікувано. Який бізнес сьогодні, в інформаційну епоху, не є технологічним бізнесом?

Бен Блум: Це феноменальні компанії, і кожен із таких масштабних ліквідних виходів створює багатство та прибутковість, які повертаються в наступне покоління компаній.

Ніко Бонацос: Мій співзасновник у Verdict був першим інвестором у те, що зараз відоме як Cursor. Тож, якщо в Ілона зараз «гарний момент», можливо, і Cursor [який Маск нещодавно розкрив, що має опціон викупити за $60 млрд] матиме гарні новини. Але ширше — для наступного покоління компаній, як згадував Андреас, вони можуть виходити на набагато більші ринки. А фаундери-іммігранти, як ми знаємо, — це ті, хто мріє по-справжньому масштабно, їм нема чого втрачати, і вони здатні пройти всю дистанцію. Ілон Маск — теж фаундер-іммігрант. Для тих із нас, хто походить із Греції чи інших менших ринків, це, знаєте, дуже потужний приклад.

— Деякі припускають, що SpaceX із такою оцінкою може «витягнути» стільки капіталу з публічних ринків, що це зашкодить компаніям, які виходитимуть слідом. Це реальний ризик?

Ставропулос: Майже все можна розглядати або оптимістично, або песимістично — і навести хороші аргументи в обидва боки. SpaceX у макромасштабі приведе на ринки більше людей, ніж тимчасово «висмокче» ліквідність. Залученість роздрібних інвесторів за останні 30 років пройшла шлях від майже нульової до ситуації, коли люди торгують із телефона щодня. Ці цифри складаються в суттєву суму.

Блум: SpaceX — унікальна компанія. Довгий час космос був доменом урядів і публічного сектору. Дати інвесторам справжній фінансовий доступ до цієї теми — це, думаю, захопить дуже широку уяву. Можливо, це психологічно «відкусить» частину довгохвостих алокацій, які інакше пішли б у наступні 20–30 софтверних бізнесів, але інтерес, який це генерує, більш ніж компенсує це.

Чи виправданий AI-бум чи це просто FOMO

— Поточний потік капіталу в AI: він виправданий майбутніми доходами чи це радше екстремальний FOMO?

Бонацос: Якщо ви AI-native фаундер або компанія в напрямі так званого American dynamism, зараз ви живете «на швидкій смузі». Якщо ви не в одній із цих двох категорій — дуже складно. За 17 років у Силіконовій долині я ніколи не бачив стільки стадного мислення. Три чверті всього венчурного капіталу, залученого за останній рік, пішло в п’ять компаній. Сьогодні, якщо ви 40-річний тітулований професор Стенфорду і не будуєте щось в AI, з вами ніхто не хоче зустрічатися.

При цьому відбувається щось реальне. Двоє фаундерів із сучасними AI-інструментами можуть за два місяці з одним раундом фінансування зробити більше, ніж рік тому десятеро людей, два раунди і повний рік роботи. Це змінює те, як запускаються компанії і як вони будуть капіталізуватися — потенційно стрибаючи прямо з pre-seed до серії B.

Ставропулос: Буде корекція, яка виштовхне частину капіталу з ринку. Обіцянки й оптимізм зараз суттєво випереджають здатність показати результати у коротко- та середньостроковій перспективі. Але в довгому, макромасштабі, я не думаю, що ми надто оптимістичні. Проблема в тому, що це не слід плутати з думкою, ніби кожен 19-річний із ідеєю — наступна велика зірка.

Як оцінювати угоди, коли все змінюється щотижня

— Як ви взагалі оцінюєте угоди, коли все рухається так швидко?

Блум: У найкращих фаундерів немає дефіциту джерел капіталу. Вам потрібно думати про те, яка частка власності буде значущою для вашого фонду, і відходити від угоди, коли цього досягти неможливо. Цікавий момент у тому, що ми — фонд на $500 млн, який дивиться на ті самі можливості, що й люди, які інвестують із фондів на $10–15 млрд. Гранична цінність долара для нас і для них дуже різна. Це спотворює розміри раундів і ускладнює порівняння пропозицій «один до одного».

Бонацос: Ми заходимо першими грошима — фактично замість friends & family, замість ангелів. Ми інвестуємо в те, що я називаю «фріками» — людей, які, як у професійному спорті, ламають усі рекорди. Минає один день, а вони навчаються, дорослішають і роблять стільки прогресу, скільки середньостатистичному розумному фаундеру потрібно тиждень. Більшість засновників, яких ми вже підтримали, працюють на ринках, які ще навіть не мають назви — саме тому оцінки низькі. Великі asset manager-и не можуть сказати своїм командам: «Ідіть знайдіть компанії на ринку, який ще не існує».

Чи має значення вік фаундера

— Багато говорять, що дуже молоді фаундери отримують term sheet майже «на порозі». Чи є вік реальним маркером чогось важливого зараз?

Ставропулос: У часи зламів, коли здається, що світ змінюється фундаментально, відсутність досвіду виявляється перевагою. Досвід може, навпаки, завести не туди. Це не означає, що так буде завжди — ми проходимо фазу, коли все ще не устаткувалося, і це створює родючий ґрунт для нових ідей і зазвичай для молодших підприємців. Але я б не надто узагальнював.

Бонацос: Точно те саме відбувалося, коли я приїхав у Стенфорд на магістерку в 2009 році. iPhone був дворічним, App Store — однорічним, і були дні, коли венчурів на кампусі було більше, ніж студентів. Сьогодні знову один із таких моментів. Якщо вам 22, ви в Сан-Франциско і будуєте щось в AI, у вас у скриньці вже може лежати seed term sheet. Але якщо вам 19 — о боже, це означає, що ви справді круті [сміється]; у вас уже може бути пропозиція серії A. І так, вік тепер дуже відносний. Я говорив тут, в Афінах, із фаундером, якому 24, і коли сказав, що це вже не так молодо, я не жартував: я зустрів команду Mercor, коли їм було 19, і подивіться, де вони зараз.

Блум: Якщо намагатися узагальнювати лише за віком, ви пропускаєте те, що насправді важливо: надвисокий рівень інтенсивності, здатність рухатися попереду темпу ринку і ментальну гнучкість адаптуватися в ландшафті, який постійно змінюється. Якщо це є, це важливіше, ніж цифра у паспорті.

«Креативна» звітність по ARR

— Що ви думаєте про сумнівні практики навколо метрик — особливо про те, як компанії звітують ARR (річний регулярний дохід)?

Блум: Люди досить вільно трактують, що таке A, R і R. Нові моделі ціноутворення — білінг за токени, безкоштовні токени, які рахують як дохід — створюють безліч способів «намалювати» ці цифри. Наше завдання як інвесторів — прорізати цей туман і приймати рішення, ґрунтуючись на реальності. Чи ок це з погляду маркетингу? Можливо. Чи ок це, коли йдеться про розподіл капіталу? Ні. Але досвідчені інвестори зазвичай можуть це відфільтрувати.

Бонацос: Іноді я отримую листа з дуже високим показником ARR від портфельної компанії, яка, як я пам’ятав, не показувала таких успіхів. Я пишу фаундеру — і відповідь: це 365-кратне добуте вчорашнього дня, бо спрацювала кампанія. Я сказав йому: будь ласка, використовуйте хоча б квартальну базу. Коли багато грошей женеться за якоюсь темою, у частини людей формується мислення «зрубити по-швидкому».

У венчурі ви можете втратити гроші на поганій інвестиції лише один раз, а правильна вкладеність може повернути 100x — тож ви списуєте недобросовісних гравців і рухаєтеся далі.

Де зараз насправді «білий простір» для стартапів

— Для засновників у залі: де ви насправді бачите «білий простір» прямо зараз?

Бонацос: Раніше в кожному VC-фонді щонайменше половина партнерів займалася consumer internet. Сьогодні добре, якщо «пів людини» — більшість узагалі вийшла з цього поля. Але одна з найкращих AI-компаній останніх років, OpenAI, стала гігантом саме завдяки ChatGPT. Consumer повертається — звучить майже як божевільна теза. У таких фаундерів зараз є, можливо, п’ять інвесторів, до яких вони можуть піти по перший чи другий раунд. Я також думаю, що формується новий рух, який допоможе «відремонтувати американську мрію» за рахунок нових consumer fintech-ідей.

Блум: Можливість AI взаємодіяти з фізичним світом на порядки більша за все, що ми бачили дотепер у автоматизації робочих процесів та цифрових процедур. Фізичний світ досі формує велику частину економіки. Ставка на робототехніку у всіх її формах — не лише на гуманоїдів, які роблять сальто назад — залишається одним із найбільших відкритих просторів на наступні 10 років.

Якщо вам цікаво дізнатися більше про погляди цієї трійки — зокрема, чи не став Стенфордський університет надто тісно пов’язаним із венчурною індустрією, — можете переглянути повну розмову нижче.

Джерело

TechCrunch

Я протестував Gemini Spark — цілодобового ІІ-асистента Google

0

Gemini Spark — це новий «агентний» асистент Google, який працює 24/7 і покликаний допомагати вам «орієнтуватися у цифровому житті». По суті, йдеться про виконання онлайн-завдань, підсумовування всього, що ви не встигаєте прочитати (наприклад, весь вміст вхідної пошти), або організацію справ, які зазвичай вимагали б забагато ручної роботи перед екраном — на кшталт особистої таблиці витрат.

Я протестував Gemini Spark — цілодобового ІІ-асистента Google

Сервіс уперше показали на щорічній конференції розробників Google у травні. CEO компанії Сундар Пічаї пожартував, що Spark, який працює на віртуальних машинах у хмарі, означає: «так, ви можете закрити свій ноутбук». Натяк був на те, що Spark відрізняється від інших агентних систем ШІ, як-от популярного OpenClaw, які потребують постійно ввімкненої машини для виконання завдань.

Пічаї таким чином подає Spark як агентний ШІ «для всіх нас» — для тих, хто хоче просто виконувати справи, а не налаштовувати собі домашній сервер з «вічно ввімкненим» ШІ.

На практиці Spark все ж орієнтований насамперед на робочі або «робото-суміжні» задачі, враховуючи глибоку інтеграцію з Gmail, Calendar, Docs, Sheets і Slides. (Зрештою, як часто ви робите презентації у власному, а не робочому житті? Хіба що ви Gen Z-кріейтор, який пояснює останній мем своїм тотально офлайн-друзям.)

Google також поки що не дуже переконливо демонструє життєві сценарії, які зробили б Spark інструментом категорії «must-have», а не просто «приємно мати» для особистого користування.

Серед прикладів «особистої продуктивності» — використати Spark, щоб той просканував ваші листи й календар на день і надіслав вам стислий огляд із трьома головними завданнями. Це вже припускає, що ви занотовуєте свої to-do в календарі чи поштовому застосунку, а не в нотатнику (цифровому чи паперовому) або просто тримаєте список у голові (типу: забрати ліки й шампунь в аптеці, купити корм для собаки, зустрітися з друзями в суботу).

Ще одна пропозиція Google — використовувати Spark як планувальник вихідних, попросивши його створити Google Doc «з трьома безплатними активностями на основі вільних слотів у моєму календарі на майбутні вихідні». Знову ж таки, це розраховано на людину, яка й офлайн-життя веде як розклад.

Попри це, отримавши ранній доступ до Gemini Spark, я вирішив як слід його протестувати — зі своїми, більш «реальними» сценаріями. Підсумок: це виявився досить корисний приклад споживчого ШІ, хоча навряд чи він заслуговує на окремий бренд.

Пошук заощаджень

Для першого завдання я попросив Spark допомогти з «аналітикою» перед походом до локальної дрогерії по товари для дому. Я попросив підібрати товари з урахуванням тижневих знижок та купонів, які можна застосувати.

Спершу Spark впорався добре: він показав, які саме товари зі знижкою відповідають моїм потребам, і порадив купони в застосунку Walgreens для додаткової економії. Він навіть підказав, як «наслоїти» знижки для одного товару, комбінуючи промокоди онлайн, якщо я робитиму замовлення з самовивозом і планую витратити більше на засоби особистої гігієни.

Але, як це часто буває з ШІ, «диявол у деталях»: один із промокодів виявився недійсним, коли я спробував ним скористатися, попри те, що я відповідав заявленим умовам. Втім, Spark вивів мене і на інші типи заощаджень — на кшталт акцій «1+1 безплатно» й бонусних балів, що частково компенсувало цю помилку.

Планування списку речей для одноденної поїздки

В іншому тесті я попросив Gemini допомогти зі списком речей для одноденної поїздки за місто. Я попросив його перевірити погоду, зібрати деталі події й порадити, що взяти із собою — на кшталт сонцезахисного крему чи води, — щоб подивитися, що він придумає, коли дізнається більше про активність. Фінальний список я хотів імпортувати до Google Keep.

Знаєте, чого Spark не вміє? Працювати з Google Keep.

Це серйозний недогляд, враховуючи, що нотатник Google — один із ключових інструментів для особистої продуктивності. Замість цього Spark запропонував створити для мене документ або чернетку листа, бо, звісно, саме там я мрію зберігати список речей, які треба взяти з собою. (??)

Сам список, утім, вийшов доволі влучним: Spark запропонував складані стільці або пледи, воду, сонцезахисний крем, сонцезахисні окуляри, легку куртку на випадок, якщо ввечері похолодає, багаторазову шоперку й парасольку через можливі короткі дощі. Також він нагадав, що собак на подію не пускають, попри те, що вона відбувається просто неба. (Вибач, Принцесо!)

Літні табори та активності

Моя дитина вже переросла дитячі літні табори (і, мабуть, їй уже час працювати), але перед тим, як перейти до ідеї з роботою, я хотіла перевірити, чи є поблизу якісь літні активності для підлітків, якими можна доповнити її інженерний табір у червні. Я попросила Spark ретельно пошукати й знайти всі можливі варіанти, враховуючи, що ми не хочемо їздити далі ніж на 30 хвилин.

Spark згенерував непоганий список занять, які відповідали інтересам моєї дитини, і вказав відстань від дому. На жаль, я забула окремо попросити його зібрати вартість і дати проведення програм — і Spark самостійно цього не зробив, тож мені все одно довелося вручну досліджувати деталі.

Регулярне завдання: підсумок розсилок з пошти

Як і багато хто, я підписана на забагато розсилок, тому доручила Spark щоп’ятниці формувати для мене щотижневий підсумок — лише з п’ятьма основними постами або статтями, які не варто пропускати, разом із посиланнями.

ШІ взявся до справи, «пірнув» у мою скриньку й уже за мить показав стислий огляд кількох цікавих матеріалів із коротким контекстом і посиланням. Посилання, щоправда, вели через редирект Google.com, який сам по собі не спрацьовував — доводилося клікати ще раз по лінку вже на сторінці редиректу, оскільки автоматично він не перенаправляв на сайт-джерело. Загалом мені сподобалися добірки, але Spark повернув чотири матеріали, хоча я просила п’ять. Чомусь він інтерпретував запит як «4–5».

Регулярна подія: пропозиції на вікенд

Ще один запит: я попросила Spark щоп’ятниці формувати список заходів на вихідні в місті, щоб я могла спланувати дозвілля. Живу в невеликому місті, де далеко не щовихідні є гучні події, тож важливо не пропустити вуличні фестивалі чи гучні шоу, коли вони нарешті з’являються. Єдина проблема: немає одного джерела, де все це зібрано — потрібно читати кілька локальних розсилок, заходити на сайти та у Facebook-групи, моніторити онлайн-версію місцевої газети тощо.

Spark натомість налаштував вебпошук, поєднавши його (на моє прохання) з пошуком у Gmail за локальними розсилками, дайджестами й списками подій за ключовими словами. Потім він скомпілював перелік заходів на вихідні й додав, що, якщо я захочу додати якийсь із них до календаря, достатньо просто відповісти.

Без Spark я б ніколи не дізналася, що неподалік проходить щорічний «Beaver Queen Pageant» — конкурс, де люди в костюмах бобрів збирають гроші на збереження водно-болотних угідь. Можливо, варто це побачити. (Далі ви все одно мусите сказати Spark додати подію в календар і натиснути кнопку для підтвердження, але це все одно простіше, ніж вручну продиратися крізь усі джерела в пошуках ідей.)

Регулярна подія: моніторинг зниження цін

Наостанок я доручила Gemini Spark стежити за ціною дорогого крему для очей. Як економна людина, я куплю його тільки у випадку дуже щедрої знижки. Хотілося, щоб Spark відстежував зміни ціни й повідомив мене, якщо крем стане доступнішим. Однак Spark зрозумів це як завдання перевіряти ціну раз на два тижні й дивитися, чи впала вона нижче мого цільового рівня. Не впевнена, що це достатня частота, щоб «зловити» хорошу пропозицію.

(Оновлю інформацію, якщо завдання спрацює, але, здається, я встановила занадто низьку ціну-ціль — навіть після того, як підняла її ще на $10. Тож це більше схоже на шопінг у стилі «було б непогано, але навряд чи». Хоча я досі сподіваюсь, що якийсь онлайн-рітейлер одного дня помилиться у прайсі.)

Ще ідеї попереду

Я вже бачу, як іще можна буде інтегрувати Spark у повсякденне життя — наприклад, для моніторингу пошти й прибирання в ній. Наступного разу, коли мінятиму фільтр у домашній системі очищення повітря, попрошу Spark нагадати за три місяці зробити це знову. Якщо я колись таки поїду у відпустку, в нього теж напевно знайдеться для мене кілька корисних сценаріїв.

Є куди рости

Попри те, що Spark загалом непогано впорався з усіма завданнями й допустив лише незначні огріхи, моя головна претензія — немає потреби робити з нього окремий продукт з окремим брендом. Це лише посилює плутанину для користувачів у часи, коли в сфері ШІ одночасно відбувається стільки всього, а кожна нова модель має власну назву й номер, та ще й часто дуже екзотичні. (Nano Banana, хтось?)

Чому б просто не подати Spark як режим роботи Gemini «з коробки», замість того щоб робити з нього окремий продукт? Чому перемикач має називатися «switch to Spark», а не, наприклад, просто «switch to Tasks»? (Якщо взагалі йому потрібен окремий простір в інтерфейсі.) Особисто я не хочу кожного разу вирішувати, чи це запитання, чи завдання — я просто хочу ввести запит і отримати результат.

Також вважаю, що відсутність інтеграції з Keep — велика втрата з погляду особистої продуктивності. Google Docs — це занадто важко для банального списку речей у дорогу. І, на жаль, для користувачів iPhone не буде можливості викликати Gemini Spark натиском «залізної» кнопки чи жестом — принаймні, якщо Apple не оголосить щось подібне на наступній WWDC. Замість цього доведеться запускати застосунок Gemini й уже в ньому перемикатися на Spark. (Ще одна проблема того, що Spark існує як окремий перемикач усередині Gemini — ви не можете прив’язати кнопку Activity Button на iPhone так, щоб вона вела прямо в Spark, оскільки це інший режим, ніж основний чат-інтерфейс Gemini. Було б набагато логічніше, якби все, що вміє Gemini, було зібрано в одному місці. Ех.)

І хоча згодом Spark зможе більше завдяки інтеграціям через MCP, нині неможливість доручити йому певні задачі — на кшталт регулярного бронювання улюбленого ресторану через Resy чи пошуку авіаквитків на обраному сервісі — змушує Spark здаватися неповним рішенням. Адже не все, що ми робимо онлайн, відбувається у всесвіті сервісів Google.

(І так, мені б дуже хотілося мати змогу писати Spark у вигляді SMS. Шкода, що цього варіанта поки немає.)

Джерело

TechCrunch

Meta готує до тестування кулон з ШІ

0

Meta розробляє кулон з вбудованим штучним інтелектом і планує розпочати його тестування вже наступного року. Про це йдеться у внутрішній записці компанії, з якою ознайомилося видання The Information.

Meta готує до тестування кулон з ШІ

Імовірно, новий пристрій спиратиметься на розробки стартапу Limitless, який Meta придбала наприкінці 2025 року. Ця компанія створила кулон з ШІ, який можна було прикріпити до сорочки або носити на шиї для запису розмов користувача. Після угоди в Meta заявляли, що купівля дозволить «прискорити нашу роботу зі створення носимих пристроїв з підтримкою ШІ».

Раніше подібні гаджети з елементами штучного інтелекту так і не стали масовими: імовірно, через занепокоєння щодо приватності, невдалий маркетинг або просто недостатню корисність. Попри це, компанії на кшталт OpenAI не відмовляються від ідеї носимих пристроїв з ШІ.

За даними The Information, Meta також планує розширити лінійку розумних окулярів з ШІ та запустити бізнес-підписку під назвою Wearables for Work. За допомогою всіх цих пристроїв компанія, схоже, намагається змінити ситуацію в підрозділі Reality Labs, що займається апаратним забезпеченням і зафіксував збиток у $4 млрд у першому кварталі цього року.

TechCrunch звернувся до Meta по коментар.

Джерело

TechCrunch

Розробники обурені новою оплатою за токени в GitHub Copilot

0

“Золота доба” GitHub Copilot від Microsoft, схоже, добігає кінця — принаймні для «маленьких» користувачів. Компанія переходить від фіксованої передплати до системи оплати за використані токени, що потенційно може значно підвищити рахунки. Великі підприємства, ймовірно, потягнуть ці витрати, але для менших компаній і індивідуальних розробників постане питання, як тепер вкладатися в місячний бюджет.

Розробники обурені новою оплатою за токени в GitHub Copilot

З 1 червня користувачам виставлятимуть рахунки залежно від кількості витрачених токенів, а не за низькою фіксованою ставкою, прив’язаною до кількості запитів.

Деякі розробники, які вже відчули «фінансовий удар», висловлюють обурення на Reddit та X, де, в багатьох випадках, йдеться про різке зростання вартості.

“Що за жарт”, — написав один користувач Reddit, стверджуючи, що нині він платить близько 29 доларів на місяць, але за новою моделлю його витрати можуть зрости майже до 750 доларів. “Ця нова модель оплати за використання — просто безглуздо дорога. Моє коригування — це відміна підписки. За такої вартості це більше не є економічно доцільним чи корисним у будь-який практичний спосіб”.

Інший користувач написав: “Вау, не очікував, що нова цінова модель буде настільки абсурдною”, додавши скриншот, на якому його витрати начебто зросли з приблизно 50 доларів до близько 3 000 доларів.

Такі стрибки виглядають екстремальними. Втім, частина користувачів Copilot критикує саме цих незадоволених — мовляв, якщо ти вмієш працювати з інструментом, то не повинен регулярно «спалювати» стільки токенів. На їхню думку, настільки великі суми витрачають так звані vibe-coders — люди, які мало що розуміють у розробці й просто покладаються на ШІ.

“Приголомшлива різниця між деякими з нас, хто працює весь день і майже не виходить за ліміт, і цими скриншотами. Мені важко повірити, що це лише різниця в складності завдань”, — написав один користувач. «Єдиний спосіб, як це може стати настільки шаленим, — якщо ви суто ‘vibe coding’ з купою роздутіших ітерацій», — додав він згодом. «Це цілком доступно навіть для невеликих команд, якщо використовувати як інструмент — практично в будь-якого провайдера».

Інші зосередилися на економіці попередньої моделі. “Святі боже, скільки грошей Copilot спалював”, — поцікавився нещодавно інший користувач Reddit.

Це слушне питання.

Економіка Copilot ніколи не виглядала прозорою, а масштаби витрат, які компанія, ймовірно, несла, субсидуючи нескінченні «vibe-coding»-експерименти своїх користувачів, також залишаються таємницею й не розкриваються публічно.

Поки одні критикують нову модель, а інші — цих критиків, частина онлайн-спільноти наполягає, що розробники мають усі підстави для обурення. Аргумент такий: Microsoft роками заохочувала користуватися чат-ботом максимально вільно, а тепер раптово «вибиває ґрунт з-під ніг».

“Всім, хто звинувачує людей, які насправді користувалися системою саме так, як Microsoft її побудувала (і навіть заохочувала так використовувати), чесно кажучи, винна тут лише Microsoft. Microsoft запровадила цю модель білінгу й постійно робила все простішим і простішим, щоб спалювати масивні обсяги токенів в одному преміальному запиті, який міг крутитися годинами чи навіть днями, породжуючи десятки або й сотні субагентів”, — написав один із користувачів.

TechCrunch звернувся до Microsoft по коментар, але на момент публікації відповіді не отримав.

Джерело

TechCrunch

NASA готує X-59 до першого надзвукового польоту

0

Цього тижня NASA поділилося новими подробицями щодо місій на місячну базу, ракета New Glenn компанії Blue Origin вибухнула на стартовому майданчику, а космічний телескоп James Webb зафіксував надмасивну чорну діру, яка, за словами дослідників, « могла утворитися в першу секунду після Великого вибуху». Але спершу — оновлення щодо тихого надзвукового літака NASA X-59 і ракети Starship від SpaceX після минулотижневого тестового польоту.

NASA готує X-59 до першого надзвукового польоту

Ключові випробувальні польоти для «тихого» надзвукового літака NASA

За останнє десятиліття NASA розробляє літак, який одного дня зможе літати на надзвукових швидкостях — тобто швидше за швидкість звуку — без оглушливих звукових ударів, які зазвичай супроводжують такі польоти. Літак під назвою X-59 здійснив свій перший політ у жовтні й відтоді виконав ще кілька. Тепер NASA заявляє, що він готовий до надзвуку.

За даними космічного агентства, перший надзвуковий політ X-59 запланований на початок червня: літак має розігнатися більш ніж до 630 миль/год (понад 1 010 км/год) на висоті близько 43 000 футів (приблизно 13 км).

Потім, у наступному тесті за «умов місії», X-59 має досягти швидкості 925 миль/год (Мах 1,4) на висоті близько 55 000 футів (приблизно 16,8 км). Після цього він спробує вийти на максимальну швидкість — Мах 1,6, або 1 218 миль/год (приблизно 1 960 км/год), на висоті 60 000 футів (понад 18 км).

Однак демонструвати свої «тихі» надзвукові можливості X-59 поки не буде. На цьому етапі випробувань, як зазначило NASA у блозі, «X-59 супроводжуватиме традиційний надзвуковий літак-перехоплювач, тож будь-який тихий гуркіт, який він створить на поточній фазі випробувань, буде заглушено гучнішими, традиційними звуковими ударами від літака супроводу».

FAA приземлило Starship після «інциденту»

Ракета Starship V3 від SpaceX уперше стартувала минулого тижня у тестовому польоті, який загалом досяг більшості поставлених компанією цілей. Однак не обійшлося без проблем, і Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) наказало тимчасово припинити запуски Starship, поки триває розслідування причин збою, який завадив прискорювачу Super Heavy виконати м’яке приводнення, як планувалося.

Проблема виникла після відділення Starship від Super Heavy. «Після розділення ступенів прискорювач Super Heavy виконав розворот і спробував здійснити гальмівний розгін (boostback burn), — пояснили в SpaceX у блозі після запуску. — Не вдалося запустити всі заплановані двигуни, тож був виконаний частковий гальмівний розгін, який завершився раніше. Super Heavy спробував знову запустити двигуни для посадкового гальмування, але в результаті зазнав жорсткого приводнення в Мексиканській затоці (Gulf of America)». Тим часом сам Starship продовжив політ і здійснив посадку-приводнення в запланованому районі Індійського океану.

«Після ретельної оцінки операції FAA визначило, що запуск SpaceX Starship Flight 12 22 травня призвів до інциденту (mishap), — йдеться в заяві відомства, оприлюдненій цього тижня. — Інцидент пов’язаний з прискорювачем Super Heavy, який повертався до Мексиканської затоки після розділення ступенів. Повідомлень про травми серед населення чи пошкодження майна немає». Також у відомстві додали: «FAA вимагає від SpaceX провести розслідування інциденту. FAA контролюватиме розслідування під керівництвом SpaceX, буде залучене на кожному етапі та має затвердити фінальний звіт компанії, включно з усіма коригувальними заходами».

Подібні дії FAA не є чимось незвичним, і SpaceX неодноразово стикалася з тимчасовими заборонами на польоти, більшість із яких знімали досить швидко. Імовірно, Starship не доведеться довго чекати на повернення до польотів. «Відновлення запусків системи Starship–Super Heavy можливе лише після того, як FAA переконається, що будь-яка система, процес чи процедура, пов’язані з інцидентом, не становлять загрози для безпеки населення», — зазначило відомство.

Місяць тому FAA також призупинило польоти конкурента SpaceX — ракети New Glenn від Blue Origin — після її третьої місії; лише цього тижня їй дозволили відновити запуски. Але під час вогневого стендового тесту в п’ятницю New Glenn вибухнула на стартовому майданчику на мисі Канаверал.

Джерело

Engadget

Ексспівробітники Snap запустили фонд Ghost Angels

0

Група з 20 колишніх співробітників Snap об’єдналася для запуску фонду під назвою Ghost Angels, який інвестуватиме в нове покоління соціальних медіа. У фонді відмовилися розкривати обсяг залученого капіталу, але зазначають, що вже підтримали щонайменше п’ять компаній і планують протягом наступного року вкласти решту коштів ще щонайменше в 15 стартапів.

Ексспівробітники Snap запустили фонд Ghost Angels

Макс Рівера, який раніше очолював глобальні партнерства в Snap, заснував фонд у 2025 році, щоб формалізувати й без того активну спільноту ангел-інвесторів серед випускників Snap. Хоча фондом керує Рівера, до нього входять ще близько 20 засновників та інвесторів, серед яких невелика кількість нинішніх співробітників Snap, а також колишні — зокрема Олександра Левітт, яка керувала корпоративним акселератором Snap, і Вілл Ву, один із засновників команди продукту та дизайну Snap.

“Ми свідомо формували цей мікс”, — розповів Рівера, який зараз працює у підрозділі Microsoft, що займається штучним інтелектом, в коментарі для TechCrunch, зазначивши, що Ghost Angels прагнув об’єднати колишніх топменеджерів і тих, хто лише починає кар’єру. “Різноманітність поглядів і досвіду є ключем до того, як ми оцінюємо угоди й підтримуємо засновників”.

За його словами, з часів, коли він майже 10 років тому прийшов у Snap, багато що змінилося. Сьогодні команди стартапів значно менші, а “засновники запускають продукти швидко й публічно ітерують”.

“Ми бачимо експерименти з різними моделями монетизації, що виходять за межі реклами: підписки, токени, плата за використання або навіть оплата за результат”, — каже він. — “Засновники також набагато більше виходять на передній план: стратегія виходу на ринок, яку веде сам засновник, стає ключовою опорою”.

Водночас Моллі ДеВолф Свенсон, співзасновниця та CEO портфельної компанії Ghost Angels під назвою Mozi, зазначає, що “мережа випускників Snap сповнена блискучих, впливових людей, які інтуїтивно розуміють проблемний простір, у якому я працюю”.

Фонд закономірно фокусується на інвестиціях у стартапи на ранніх стадіях (pre-seed і seed) у сфері ШІ, які працюють на перетині соціальних медіа та споживчих сервісів. Рівера говорить, що одна з найбільших тенденцій у наступному поколінні соціальних платформ — це фактичний поділ “social” і “media”.

Сучасні соцмережі, знайомі споживачам, здебільшого — це платформи, які сильно залежать від реклами, а контент і рекомендації визначаються алгоритмами.

“Багато людей розчаровані цим форматом порівняно з первісною обіцянкою — поєднувати людей з їхнього життя”, — зазначає Рівера. Минулого року TechCrunch писав, що наступне покоління соціальних мереж відходить від створення універсальних платформ на користь нішевих спільнот.

“На соціальному боці ми підтримуємо засновників, які застосовують ШІ у креативний спосіб, щоб нарешті виконати цю первісну обіцянку”, — продовжує він. — “На медійному боці ми інвестуємо в формати, нативні для ШІ, і генеративні креативні інструменти для різних типів медіа — від музики до ігор, спорту й моди, — які істотно знижують бар’єр для створення та дистрибуції контенту”.

У цю публікацію було внесено оновлення, щоб уточнити, де працює Макс Рівера.

Джерело

TechCrunch

Що почитати цими вихідними: The Dorians та Red Roots

0

Потрібно щось нове до списку для читання? Цього тижня радимо звернути увагу на роман The Dorians Ніка Каттера та комікс-серію Лоренцо Де Фелічі Red Roots.

Що почитати цими вихідними: The Dorians та Red Roots

The Dorians

Досить швидко стає зрозуміло, що назва книжки відсилає до одного з головних її натхнень — «Портрета Доріана Грея» Оскара Вайльда. П’ять людей на смертному одрі отримують неочікуване втручання: таємничий незнайомець пропонує їм другий шанс — експериментальне лікування, яке може повернути їхню молодість. Такі угоди завжди закінчуються добре для всіх учасників, правда ж?

«Неймовірна таємниця полягає у високотехнологічному опануванні давнього й надзвичайного біологічного агента… такого, що не має совісті, але наділений однією-єдиною метою, яка допомагає йому зберігатися протягом еонів: волею до виживання», — йдеться в описі книжки. На початку The Dorians дуже нагадує мені Alien: Earth. Молодий геній із жахливими соціальними навичками розкриває секрет вічної молодості, що обертається моральною та буквальною катастрофою, коли реальність виявляється зовсім не такою, до якої хтось був готовий. Це доволі захопливе читання з потужними моментами тілесного горору, від яких мурахи біжать шкірою.

Red Roots

Після перших двох випусків Red Roots Лоренцо Де Фелічі здавалося, що щоразу, коли я перегортаю сторінку, бачу щось нове й ловлю себе на думці: «що тут взагалі відбувається?!» І це в хорошому сенсі. Я справді не мав жодного уявлення, куди мене веде історія на кожному етапі першого випуску, а другий, що вийшов цього тижня, тільки підсилив це відчуття. На початку нас знайомлять із двома, на перший погляд, не пов’язаними між собою персонажами: вчителькою, яка робить жахливе відкриття у власному домі, та чоловіком, що перебуває у вбивчому шаленстві. Коли їхні шляхи перетинаються, усе стає ще дивнішим.

Red Roots наразі — дуже дивна й водночас дуже класна подорож, і є відчуття, що далі буде ще химерніше.

Джерело

Engadget

OLED-монітор MSI перемикає три режими роздільності та герцовки

0

Ігрові монітори з двома режимами роботи вже не новинка, але MSI пішла далі: її новий OLED-монітор може перемикатися між трьома режимами. На Computex 2026 компанія заявляє про світовий перший 31,5-дюймовий ігровий дисплей, який уміє працювати в 4K з частотою оновлення 360 Гц, у 2K з 520 Гц та в Full HD з 680 Гц.

OLED-монітор MSI перемикає три режими роздільності та герцовки

Модель із офіційною назвою MPG OLED 322URDX36 дає гравцям змогу обирати: максимальну роздільність для вимогливих AAA-ігор або надвисоку частоту оновлення для кіберспортивних дисциплін, де важлива кожна частка секунди. Окрім фірмової функції Triple Mode, майбутній монітор отримав технологію Penta Tandem — це п’ятишаровий стек панелей, який, за обіцянками MSI, зменшує кольорові ореоли та робить текст більш читабельним. Також Triple Mode-монітор оснащено плівкою DarkArmor, що повинна підвищувати рівень чорного на 40% і збільшувати стійкість до подряпин.

Серед інших характеристик — пікова яскравість до 1500 ніт, наявність порту DisplayPort 2.1a та USB-C. Ціну й дату появи в продажу MSI поки не розкриває, але повідомляє, що MPG OLED 322URDX36 буде показаний на стенді компанії під час Computex 2026, який стартує 2 червня.

Джерело

Engadget

Два найкасовіші фільми вікенду зняли ютубери

0

Так званий «трубопровід» від YouTube до престижного хорору цього вікенду демонструє вражаючу форму.

Два найкасовіші фільми вікенду зняли ютубери

Лідером бокс-офісу став фільм «Backrooms» – повнометражне продовження серії роликів Кейна Парсонса на YouTube з моторошним «знайденим відео» про таємничий офісний простір (вигаданий на основі треду на 4chan), що порушує закони фізики.

Стрічка, знята самим Парсонсом, зібрала 38 млн доларів у прокаті в п’ятницю і, за прогнозами, візьме від 80 до 90 млн доларів на внутрішньому ринку лише за цей вікенд. Для незалежної студії A24 це її найкращий старт в історії: попередній рекорд належав «Civil War», який зібрав 25,7 млн доларів у перший вікенд релізу.

Фільм номер два, «Obsession», робить, можливо, ще більш вражаючу річ. Так, у п’ятницю він зібрав лише 8 млн доларів, а оцінка за вікенд становить 28,5 млн, але картина (про романтичне бажання, що обертається жахіттям) уже заробила більше у свій другий вікенд, ніж у перший, а тепер її третій вікенд, за прогнозами, зросте ще на 19%.

Для розуміння масштабу: більшість широких релізів у другий вікенд падають на 50–70%; минулорічний «Sinners» вважався винятковим прикладом успіху завдяки сарафанному радіо, бо втратив менше ніж 5%. За межами різдвяних релізів (які довше тримаються в прокаті завдяки святам) зростання від вікенду до вікенду майже не трапляється. За даними Hollywood Reporter, «Obsession» – перший фільм з 1982 року, який демонструє приріст і в другий, і в третій вікенд.

І, як і «Backrooms», «Obsession» – це хорор, знятий режисером, який спершу прославився на YouTube, – Каррі Баркером. Він випустив годинний фільм у форматі «знайденого відео» «Milk & Serial» на YouTube у 2024 році. Баркер уже відзняв свою наступну картину і готується поставити новий ремейк «The Texas Chainsaw Massacre».

Ці дві прем’єри продовжують тенденцію, започатковану несподіваним успіхом «Iron Lung» – екранізації відеогри, що вийшла раніше цього року. Фільм, знятий Марком Фішбахом, більш відомим за своїм ютуб-ніками Markiplier, зібрав у домашньому прокаті майже 41 млн доларів.

У матеріалі New York Times про нещодавній «бум» ютуберів-режисерів керівник кінотеатру Rutgers Cinema Марк ДельВеккіо зазначив, що «багато ютуберів намагалися зробити стрибок у мейнстримне кіно й провалилися». Що відрізняє Парсонса, Баркера та Фішбаха? За словами ДельВеккіо, попри їхню молодість (Парсонсу 20, Баркеру 26), усі вони мають «довголіття».

«На цей момент деякі з них дуже давно знімають відео, і саме так формується віддана аудиторія, яка піде за ними й у кіно», – додав він.

До речі, хоча я ще не бачив «Backrooms» (сподіваюся встигнути завтра), «Obsession» я вже подивився. Можу підтвердити, що фільм точно не розчаровує: більшу частину другої половини я дивився крізь пальці – і, можливо, навіть кілька разів скрикнув.

Джерело

TechCrunch

SoftBank інвестує до €75 млрд у дата-центри у Франції

0

SoftBank Group оголосила, що планує витратити до €75 млрд (приблизно $87 млрд) на розширення потужностей дата-центрів у Франції.

SoftBank інвестує до €75 млрд у дата-центри у Франції

Мета компанії — розробити та експлуатувати до 5 гігават додаткових потужностей дата-центрів. Перша фаза плану передбачає будівництво дата-центрів у Дюнкерку (Лун-Плаж), Боскелі та Бушені, щоб до 2031 року забезпечити 3,1 гігавата потужностей у регіоні О-де-Франс.

SoftBank, який є і інвестором, і клієнтом OpenAI, називає цей проєкт своїми найбільшими інвестиціями в інфраструктуру ШІ в Європі.

У заяві міністр економіки Франції Ролан Лескюр назвав цей анонс «свідченням прагнення президента Емманюеля Макрона позиціонувати Францію як провідний напрямок по всьому ланцюжку створення вартості у сфері ШІ».

Джерело

TechCrunch

Як Mercedes зробила, щоб ваше ДТП звучало приємніше для вас

0

Подушки безпеки, на рівні з ременями безпеки, стали ключовим елементом збереження життя та здоров’я в автомобільних аваріях. Але подушки безпеки насправді смертельно небезпечні та легко вбивають. Просто автомобіль не запустить подушку безпеки, якщо ви не пристебнуті. Однак залишається інший травмуючий фактор спрацювання подушки безпеки – надгучний постріл. В тісному закритому просторі автомобіля це може призвести до пошкодження слуху. Тому цікавим є рішення інженерів Mercedes-Benz, які залучили природню реакцію людського тіла, щоб слух менше страждав.

Повітряна подушка: мішок гарячого повітря, що надувається вибухом

Спершу подушки вбудували в дорогі авто. Згодом маловідомий елемент, який зустрічався лише у дорогих автомобілях, став звичним атрибутом безпеки у більшості машин і вантажівок уже в середині 1990-х років. Вирішальним моментом стало запровадження обов’язкових вимог до їх наявності в автомобілях. Це зробило подушки безпеки фактично стандартним оснащенням усіх автомобілів.

Попри відносно пізнє поширення, сама ідея повітряної подушки виникла значно раніше та зовсім не для автомобілів, а для авіації.

Основоположниками концепції вважаються англійські стоматологи Гарольд Раунд (Harold Round) та Артур Парротт (Arthur Parrott), які ще у 1919 році подали патент на створення повітряної подушки для захисту пасажирів літаків під час сильних ударів.

Особливу увагу у винаході було приділено тому, щоб подушка легко сприймала тиск, не створюючи зворотного відскоку людини, який міг би завдати додаткових травм. Це досягалося завдяки наявності випускних каналів для повітря, через які газ виходив у момент удару, дозволяючи подушці пом’якшити силу зіткнення.

Ідея застосування у автомобілях з’явилася пізніше – у 1951 році інженер Вальтер Ліндерер (Walter Linderer) подав патент у Німеччині, а Джон Гетрик (John W. Hetrick) – у США у 1952 році.

Обидва розробники запропонували системи на основі стисненого повітря, яке мало наповнювати подушку або вручну, або за допомогою механічних сенсорів. Проте такі рішення виявилися неефективними: повітря не надходило з достатньою швидкістю, щоб встигнути захистити людину під час автомобільної аварії.

Лише у 1960-х роках були створені працездатні системи з використанням вибухових генераторів газу. Принцип дії був простий: хімічна реакція горіння швидко утворює великий об’єм газу, який за частки секунди надуває подушку перед обличчям пасажира, котре рухається назустріч подушці.

Повітряні подушки мають випускні отвори, через які газ виходить поступово. Це дозволяє плавно сповільнити рух тіла людини, зменшуючи силу удару і ризик травм, які могли б виникнути у випадку зіткнення з твердими елементами салону.

У разі аварії набагато краще врізатися у повітряну подушку, ніж у жорстку панель приладів.

Великий вибух

Використання піротехнічних генераторів газу стало тим самим проривом, що зробив повітряні подушки практичними та ефективними для автомобілів.

Проте така система має побічний ефект – потужний викид газу за менше ніж 50 мілісекунд створює високий тиск і надзвичайно гучний звук.

Зовні це нагадує вибух або постріл з вогнепальної зброї. Рівень шуму може перевищувати 160 децибелів (дБ) – достатньо, щоб миттєво пошкодити слух. Хоча звукові ефекти від самої аварії також гучні, такий вибух створює додаткове навантаження на вуха людей в автомобілі.

Втім, це компроміс, який вважається виправданим: захист тіла від удару має вищий пріоритет, навіть якщо доведеться попрощатися зі слухом .

Як Mercedes-Benz захищає слух

Щоб зрозуміти, як це працює, ви повинні знати, що гучність – це тиск повітря на барабанну перетинку у вусі. Чим більше гучність, тим сильніше повітря тисне на перетинку. При досягненні певного рівня гучності барабанна перетинка просто рветься. Але набагато раніше руйнується механізм конвертації механічного тиску повітря в електричні імпульси (кохлея), які мозок, власне, сприймає як звук.

Нова технологія Mercedes-Benz використовує фізіологічну реакцію людського тіла – так званий стапедіальний рефлекс (acoustic reflex).

Цей рефлекс полягає у мимовільному скороченні м’яза стремінця у вусі у відповідь на гучний звук. Коли він спрацьовує, ланцюг слухових кісточок у вусі жорсткішає, зменшуючи передачу коливань до завитки (кохлеї). Це знижує ризик пошкодження слуху від надмірного тиску звуку.

Зазвичай рефлекс активується при рівнях 70–100 дБ, тобто трохи нижче за поріг дискомфорту (на 10–20 дБ). При перевищенні цього рівня приблизно на 20 дБ рефлекс може зменшити гучність, що досягає завитки, на близько 15 дБ.

Цікаво, що цей м’яз активується також під час власної розмови, щоб зменшити гучність власного голосу.

Mercedes-Benz вирішив, що ожна заздалегідь активувати цей рефлекс, перш ніж спрацюють подушки безпеки. Для цього було створено систему PRE-SAFE Sound.

Коли електроніка автомобіля виявляє ознаки неминучого зіткнення, вона вмикає короткий сигнал рожевого шуму через аудіосистему на рівні гучності приблизно 80 дБ. Цей звук не шкодить слуху, але активує рефлекс стремінця, підготовлюючи вуха до майбутнього вибуху повітряних подушок.

Хоча для активації рефлексу зазвичай потрібен рівень ближче до 100 дБ, широкий спектр рожевого шуму дозволяє викликати реакцію при нижчій гучності. Коли після цього через частки секунди спрацьовують подушки, значна частина звукової енергії не досягає внутрішнього вуха, що захищає слух.

Рефлекс має затримку близько 10 мс, але для досягнення повного ефекту може знадобитися до 100 мс. Це означає, що він неефективний при раптових імпульсах, якщо не активований заздалегідь. Саме тому система Mercedes-Benz запускає звук перед спрацюванням подушок, щоб м’язи встигли скоротитися.

Захисна дія триває лише кілька секунд, оскільки м’яз не може залишатися напруженим довше. У контексті аварії цього цілком достатньо, адже всі подушки розкриваються менш ніж за секунду.

Mercedes-Benz розпочав дослідження ще на початку 2010-х років, а випробування на людях для перевірки активації рефлексу рожевим шумом проводилися вже у 2011 році.

Серійне впровадження технології відбулося майже через десятиліття – у моделях E-Class 2017 року.

Попри ефективність і простоту ідеї, інші автовиробники майже не повідомляли про її впровадження.

За матеріалами: Hackday

Чому ліворукі люди можуть бути більш конкурентними: погляд науки на особливості

0

Існування ліворукості здається дещо парадоксальним з погляду теорії еволюції, яка зазвичай передбачає збереження лише тих характеристик, що є необхідними для виживання та розмноження; проте приблизно 10 відсотків людей продовжують демонструвати більшу вправність лівою рукою, і цей показник залишається стабільним протягом всієї історії, спонукаючи до роздумів щодо причин збереження такої особливості в людській популяції.

Нещодавнє дослідження, проведене вченими з Університету К’єті-Пескара в Італії, було спрямоване на підтвердження гіпотези, яка припускає, що тоді як праворукі особи мають певні переваги у кооперативних моделях поведінки, ліворукі люди, особливо чоловіки, як зазначається у дослідженні, виявляють переваги у конкурентних ситуаціях, особливо у двобоях. Ця гіпотеза ґрунтується на концепції еволюційно стабільної стратегії, що є поняттям з теорії ігор, застосованим до еволюційних процесів.

Саме еволюційно стабільна стратегія пояснює, чому частка ліворуких людей залишається низькою, але при цьому постійною; якщо майже всі в популяції є праворукими, бути ліворуким надає перевагу, залежну від частоти, оскільки меншість ліворуких менш передбачувана в конкурентних взаємодіях, наприклад, під час боксерського матчу, що може призвести до невеликих, але значущих переваг. Однак, якби ліворукість стала дуже поширеною, ця перевага зникла б, оскільки інші пристосувалися б до такої ж частоти зустрічей з ліворукими, що призвело б до нового балансу. В еволюційному сенсі “стабільна рівновага” досягається тоді, коли більшість є праворукими, а меншість – ліворукими, оскільки жодна зі “стратегій” не може повністю витіснити іншу через те, що їхні переваги змінюються залежно від того, наскільки часто кожна з них зустрічається в популяції.

Для підтримки цієї гіпотези, італійські дослідники провели два експерименти, щоб з’ясувати, чи пов’язана домінантна рука з певним типом особистості, а результати їхніх висновків були нещодавно опубліковані в авторитетному академічному журналі Scientific Reports.

У першому експерименті взяли участь близько 1100 осіб, які заповнювали анкети, призначені для вимірювання рівня їхньої домінантної руки та різних аспектів конкурентоспроможності, включаючи їхню схильність до досягнення особистих цілей або уникнення конкуренції, викликаної тривогою. Результати показали, що люди з більшою ліворукою латералізацією, як правило, демонстрували вищий рівень конкурентоспроможності, орієнтованої на особистий розвиток, і нижчий рівень тривожного уникнення, тобто ліворукі були більш схильні брати участь у конкурентних ситуаціях, ніж праворукі. При цьому, коли порівнювалися групи з сильно вираженою односторонньою латералізацією, що включали лише суто ліворуких без амбідекстрії, ліворукі учасники отримали вищі бали за показником “гіперконкурентності”, який передбачає інтенсивне бажання перемогти, навіть за рахунок інших.

Під час другого експерименту підгрупа з 48 учасників, що складалася з рівної кількості праворуких і ліворуких чоловіків та жінок, пройшла тест із планкою з кілочками, який є класичним лабораторним випробуванням для вимірювання ручної вправності. Цікаво, що в цьому випробуванні не було виявлено значних відмінностей ані між ліворукими та праворукими, ані між показниками латералізації та оцінками конкурентоспроможності, що може свідчити про відсутність прямого зв’язку між домінантною рукою, конкурентоспроможністю та моторними навичками.

За словами авторів дослідження, ліворукість не є просто біологічною випадковістю, а радше характеристикою, яка може пропонувати певні переваги в конкурентних умовах і, отже, заслуговує на збереження в популяції. Цей висновок підтверджує, принаймні частково, ідею, що нерівномірний розподіл між праворукими та ліворукими людьми може підтримуватися еволюційним балансом, де праворука більшість сприяє соціальній співпраці, тоді як ліворука меншість отримує вигоди в конкурентних контекстах, де несподіванка відіграє важливу роль.

Дослідження також розглядало, чи пов’язана ліворукість з іншими рисами особистості, такими як екстраверсія або емоційна нестабільність, і не виявило значних відмінностей між ліворукими та праворукими людьми за основними п’ятьма рисами особистості, які включають відкритість досвіду, сумлінність, екстраверсію, приємність та невротизм. Крім того, у цій вибірці людей без психіатричного діагнозу не було знайдено зв’язку між домінантною рукою та рівнями депресії чи тривоги, що вказує на те, що перевага, пов’язана з ліворукістю, більше стосується конкурентоспроможності, ніж загальних відмінностей у особистості чи психічному здоров’ї.

Крім того, було проаналізовано відмінності між статями: чоловіки, як правило, отримували вищі бали за гіперконкурентністю та конкурентоспроможністю, орієнтованою на розвиток, тоді як жінки виявляли більшу схильність уникати конкуренції через тривогу. Ці спостереження свідчать про те, що взаємодія між домінантною рукою, конкурентним профілем та статтю є складною і, ймовірно, знаходиться під впливом численних біологічних та екологічних факторів, що потребують подальшого вивчення для повного розуміння всіх аспектів цього явища.