Асоціація GSMA, яка керує розвитком та існуванням мобільних мереж у всіх країнах, заявляє, що для мереж 6G, щоб задовольнити прогнозований попит на передачу даних, знадобиться до трьох разів більше радіочастотного спектра, ніж наразі виділено для мобільних операторів.

У нещодавно опублікованому звіті Vision 2040: Spectrum for the Future of Mobile Connectivity організація стверджує, що мережі стільникового зв’язку в густонаселених міських районах до 2030 року зіткнуться з обмеженнями пропускної здатності, якщо обсяги середньочастотного спектра, виділеного для мобільних сервісів, залишаться незмінними.

Простіше кажучи: смартфони вичерпали існуючий радіочастотний ресурс.

У звіті прогнозується, що комерційне розгортання мереж 6G розпочнеться в ті самі часові рамки, а саме близько 2030 року, тому GSMA закликає відповідні органи якомога швидше вжити заходів для забезпечення достатнього обсягу спектра для цих потреб. У документі також окреслюється загроза повільних, перевантажених мереж і втрачених економічних можливостей у наступному десятилітті як наслідок бездіяльності.

Скептики можуть звернути увагу на те, що GSMA є галузевою асоціацією, яка представляє інтереси мобільних операторів, і тому її прагнення до максимально можливого обсягу виділеного спектра є цілком очікуваним.

Водночас організація заявляє, що звіт містить комплексну оцінку потреб мобільних мереж у середньочастотному спектрі в період пікового розвитку 6G у 2035-2040 роках і має на меті допомогти розробникам політик у формуванні довгострокових дорожніх карт розподілу спектра.

Аналітична частина, що лежить в основі звіту GSMA, охоплює різні сценарії зростання трафіку до 2040 року, включно з уже наявними сценаріями використання мобільного зв’язку, такими як потокове відео, соціальні мережі та ігри, а також новими й такими, що лише формуються, застосуваннями епохи 6G, зокрема розширеною реальністю (XR) та автономним транспортом.

Очікується, що пропускна здатність мобільних мереж зростатиме завдяки більш ефективному використанню наявного спектра операторами, однак, згідно з оцінками GSMA, цього буде недостатньо для покриття прогнозованого зростання попиту. Саме це і зумовлює заклик організації до виділення додаткових частотних ресурсів.

У звіті зазначено, що лише протягом наступних п’яти років, у період 2025-2030 років, потреби у пропускній здатності мереж зростатимуть на 15-20 відсотків, оскільки все більше користувачів переходять на 5G і користуються вищими швидкостями передачі даних.

Надалі глобальний обсяг мобільного трафіку, за прогнозами, може зростати більш ніж на 20 відсотків на рік протягом наступного десятиліття, досягнувши майже 4 000 екзабайтів на місяць до 2040 року, де один екзабайт дорівнює одному мільярду гігабайтів. За підрахунками GSMA, це еквівалентно приблизно 360 гігабайтам на одного мобільного користувача на місяць.

Середньочастотний спектр охоплює діапазон від 1 до 6 ГГц і саме в цій частині частотного ресурсу надається більшість мобільних сервісів. Мережі 5G зазвичай функціонують у смузі 3,3-4,2 ГГц.

Частоти, на які спрямована основна увага GSMA, перебувають у діапазоні 3,8-4,2 ГГц, який, за оцінками організації, може забезпечити додаткові 200-400 МГц пропускної здатності, а також у діапазоні 4,4-4,99 ГГц, де потенційно доступні ще 400-600 МГц. Крім того, близько 700 МГц може бути отримано у верхній частині смуги 6 ГГц, тобто в діапазоні 6,425-7,125 ГГц, а діапазон 7,125-8,4 ГГц може забезпечити від 600 до 1 275 МГц додаткової смуги пропускання.

Доступ до верхньої частини діапазону 3,5 ГГц, мається на увазі смуга 3,8-4,2 ГГц, у поєднанні з діапазоном 6 ГГц, згідно зі звітом, є «потенційним рішенням для задоволення негайних спектральних потреб до 2030 року».

Крім цього, для задоволення довгострокових потреб до 2040 року, за твердженням GSMA, будуть необхідні частоти в діапазонах 4,5 ГГц і 7-8 ГГц. Водночас процес їхнього виділення є вкрай складним. У звіті прямо визнається, що «кожен із цих діапазонів уже має чинних користувачів», у зв’язку з чим регуляторам і політикам пропонується заздалегідь планувати збільшення обсягів спектра для мобільного зв’язку, з урахуванням часу, необхідного для міжнародної гармонізації, розробки обладнання та розгортання мереж.

Верхній діапазон 6 ГГц уже став предметом суперечок між мобільними операторами та галуззю Wi-Fi, яка наполягає на тому, щоб уся смуга 6 ГГц залишалася неліцензованою і була доступною для домашніх та офісних Wi-Fi мереж. Федеральна комісія зв’язку США зробила саме так ще у 2020 році, відкривши цей діапазон для неліцензованого використання.

Очікується, що ключові рішення з цього питання будуть ухвалені на Всесвітній конференції радіозв’язку WRC-27, яку через два роки проведе Міжнародний союз електрозв’язку. У зв’язку з цим GSMA заздалегідь окреслює свою позицію і намагається спонукати уряди розпочати переговори щодо майбутніх діапазонів для мобільного зв’язку вже зараз.

«6G не з’явиться внаслідок одного-єдиного прориву. Натомість вона забезпечить додаткову ємність для нових застосувань, одночасно підтримуючи розвиток сервісів, які з’являються вже сьогодні», – зазначає у передмові до звіту генеральний директор GSMA Вівек Бадрінат.

«Рішення щодо вибору спектра, які будуть ухвалюватися спільно в найближчі роки, визначать, наскільки ефективно 6G зможе створювати цінність. Гармонізація спектра є довгостроковим процесом, і робота, виконана сьогодні, формуватиме результати протягом усього десятиліття 2030-х років».

Соцмережа X (Twitter) оголосила, що відображатиме регіон, у якому базується обліковий запис. Ця інформація стала видимою в новому розділі «About This Account».  Керівник напряму продукту повідомив, що незабаром має відбутися оновлення.

Все почалося з того, що в суботу керівник продукту X Нікіта Бір написав про розгортання зміни, яка нібито має підвищити прозорість. Йдеться про сторінку «About This Account», яка, серед іншого, показує країну або регіон, у якому зареєстровано обліковий запис користувача. Про плани запровадження цієї функції компанія повідомляла ще в жовтні.

«Це важливий перший крок до захисту цілісності глобального міського простору для дискусій. Ми плануємо надати ще багато інструментів, що допоможуть користувачам перевіряти автентичність контенту, який вони бачать у X», – написав Бір у суботу на X.

Однак не всі хотіли розкривати січцезнаходження своїх акаунтів. Користувачі з країн, де обмежується свобода слова, можуть стикнутися з політичними наслідками. Дехто назвав це примусовим доксінгом. Інші зазначили, що якщо обліковий запис створений із використанням VPN, який маршрутизує з’єднання через іншу країну, то інформація про місце розташування може бути неточною.

У суботу X прибрала інформацію про місце створення деяких акаунтів. Бір пояснив, що ці дані «не були стовідсотковими», особливо для старіших облікових записів, і що компанія планує «повернути це до вівторка».

Через п’ять годин він знову опублікував повідомлення: «Мені потрібно випити».

Пізно ввечері в неділю він додав, що через 12 годин відбудеться оновлення, і точність визначення локації буде «майже 99,99 %».

Схоже, що X врахувала момент із використанням VPN. Business Insider протестував функцію «About This Account» з пристрою, що працював через VPN, і виявив попередження про те, що «країна або регіон можуть бути неточними» через використання проксі.

Функція визначення локації також супроводжується дисклеймером щодо точності, в якому сказано: «На країну або регіон, у якому базується обліковий запис, можуть впливати нещодавні подорожі або тимчасове перебування в іншому місці. Ці дані можуть бути неточними та періодично змінюватися».

Протягом вихідних користувачі X почали масово відкривати розділ «about» в акаунтах своїх онлайн-опонентів.

Наприклад, кілька помітних акаунтів у X, які активно поширюють контроверсійні політичні тези з близько 400 000 підписників знаходиться далеко від країни, якої торкається.

У мережі також почали активно поширювати допис із приблизно таким змістом: «Ось кумедна історія. Пам’ятаєте всі ті акаунти “Я незалежна жінка, яка підтримує Трампа”, що вдавали із себе реальних людей у США? Завдяки нещодавнім оновленням локації тепер відомо, що майже всі вони базуються в Таїланді. Подивіться на це». До цього допису додавалося зображення зі скріншотами.

Не повинно викликати подиву те, що багато акаунтів можуть бути зовсім не тими, за кого себе видають. Фейкові профілі, дезінформація та скоординовані кампанії з розпалювання ворожнечі в інтернеті вже давно є серйозною проблемою для X та інших соціальних платформ, а з появою штучного інтелекту ця загроза лише посилилася.

Відповідаючи на питання про ризики доксінгу локації користувача під час його подорожей, Бір у суботу заявив, що дані оновлюватимуться за «рандомізованим» і відкладеним графіком, аби «зробити це неможливим».

Це не перший випадок, коли X стикається із занепокоєннями щодо приватності локації.

У 2022 році X, яка тоді ще називалася Twitter, заборонила акаунти, що відстежували переміщення приватних літаків, зокрема літака Маска, який висловлював занепокоєння питаннями безпеки через можливість відстеження пересувань у реальному часі.

Бір також заявив упродовж вихідних, що функція «About This Account» не показуватиме локацію жодних офіційних акаунтів, пов’язаних з урядом і позначених сірим значком, «для запобігання актам тероризму проти урядових лідерів».

Якщо у людини грошей стільки, що вистачить на тисячу її життів (для наочності: якби ви витрачали 5000 доларів щодня, вам би знадобилося 547 років, щоб витратити 1 млрд) можливості цієї людини стають майже безмежними. Вам би хотілося б, щоб ультрабагаті мислили раціонально та використовували свої можливості на користь усієї планети. Однак проведене компанією JPMorgan, яка опитала 111 клієнтів-мільярдерів, показало, що частина найбагатших людей планети під впливом ілюзій, індукованих штучним інтелектом.

З огляду на приголомшливий ентузіазм інвесторів і хвилю ажіотажу, яка породжує нових мільярдерів із безпрецедентною швидкістю, не дивує той факт, що використання штучного інтелекту широко поширене серед найзаможніших верств. Вражаючі 79% опитаних JPMorgan мільярдерів заявили, що «використовують ШІ в особистому житті», тоді як 69% зазначили, що застосовують його у своєму бізнесі.

Однак спосіб, у який саме вони використовують ці технології, викликає щире здивування. Характерний приклад – один із мільярдерів із захопленням повідомив, що використовує штучний інтелект для «проєктування креслення літака, який він сподівається збудувати».

Беручи до уваги широко задокументовані недоліки ШІ (він побудований так, що генерує бркхню, яка схожа на правду), включно з сильною схильністю вигадувати факти на ходу, виникають обґрунтовані сумніви, що генеративний штучний інтелект здатен розробити послідовні та реалістичні плани побудови літака, який справді зможе літати. Варто нагадати, що йдеться про інструменти, які наразі не здатні надійно сказати час та продовжують припускатися масштабних фактичних помилок, які коштують користувачам дорого.

Інший мільярдер повідомив JPMorgan, що використовує ШІ як «іграшку» для «створення казок перед сном, адаптованих для мого сина». За його словами, ці історії завжди мають «емоційний поворот у кінці». Водночас фахівці з розвитку дітей уже застерігали батьків від опори на штучний інтелект у процесі виховання.

Отже, навіть маючи у своєму розпорядженні практично необмежені фінансові ресурси, мільярдери вдаються до використання чат-бота на основі штучного інтелекту для створення вторинного, шаблонного контенту для своїх дітей. Виникає закономірне питання, чи справді представники одного відсотка найбагатших людей настільки економні. З огляду на їхні доходи, вони без проблем могли б замовити створення повноцінних дитячих книжок, спеціально адаптованих до інтересів і вподобань своїх дітей, однак реальність виглядає інакше – мільярдери використовують дешевий ChatGPT для генерування казок перед сном.

«Валюта життя – це час, – повідомив один із мільярдерів у розмові з JPMorgan. – Це не гроші».

«Як ретельно ви замислюєтеся, витрачаючи один долар, так само ретельно слід думати і над тим, як ви витрачаєте одну годину», – додав він.

У звіті також описується випадок, коли «створений штучним інтелектом звіт допоміг уникнути витрат у розмірі 100 000 доларів на юридичні дослідження». Це твердження виглядає сумнівним і породжує чимало запитань, особливо з урахуванням уже відомих випадків, коли фахівці використовували штучний інтелект для створення звіту, а потім виплачували сотні тисяч доларів штрафу.

В ще більш разючому прикладі, згідно зі звітом, одна з родин мільярдерів «працює з командою спеціалістів із ШІ над розробкою голограм старших членів родини для майбутніх поколінь».

На щастя, здається, не всі опитані мільярдери остаточно втратили здоровий глузд. Деякі з них свідомо обрали «уникати комп’ютерів і покладатися на ручні обчислення або інтуїцію», визнаючи, що штучний інтелект «іноді не допомагає, а навпаки – заважає ефективності».

Один із клієнтів JPMorgan пішов ще далі та назвав загальний штучний інтелект – туманно визначену гіпотетичну точку, в якій машина зможе перевершити людину і яку багато хто вважає Священним Граалем індустрії ШІ, – «повною й абсолютною марною тратою часу».

Дехто з опитаних також висловлює занепокоєння «траєкторією розвитку штучного інтелекту з огляду на те, скільки людей може втратити роботу та до чого це може призвести в суспільстві».

Яка зворушлива стурбованість. Особливо з боку тих, хто вже накопичив практично необмежене особисте багатство, але все одно вигадує карколомні схеми, щоб не платити податки, які допомагають суспільству, про яке мільярдери начебто турбуються.

Клієнт австралійсбкого оператора TPG Lebara, який намагався здійснити виклик на номер екстреної допомоги 000, не зміг цбого зробити, бо прошивка його телефону не “розуміла” такий номер. Зазвичай екстрені номери – це 911 чи 112. Абонент все ж зміг зробити виклик з іншого телефону, але для його критичного стану це виявилося запізно – він не дочекався приїзду швидкої.

Оператор у заяві повідомив, що його було поінформовано про інцидент, який стався 13 листопада в Сіднеї, о 17:22 вчора після отримання інформації від служби швидкої допомоги Нового Південного Уельсу.

Компанія зазначила, що на той момент не фіксувалося жодного збою в її мережі. Водночас попередні результати розслідування свідчать про те, що клієнт користувався пристроєм Samsung з програмним забезпеченням, яке не було сумісним із можливістю здійснення викликів на номер 000 в мережі TPG.

У кінці жовтня компанії TPG, Optus та Telstra розіслали попередження щодо деяких застарілих моделей пристроїв. Відповідно до чинних правил, абоненти, які не оновлять програмне забезпечення своїх телефонів упродовж періоду від 28 до 35 днів, будуть відключені від мережі.

Служба швидкої допомоги Нового Південного Уельсу пізно у вівторок підтвердила, що з нею зрештою зв’язалися через альтернативне телефонне з’єднання після першої невдалої спроби дзвінка, і реагування відбулося негайно.

Експерт зв’язку Мелісса Макінтош заявила, що федеральний уряд повинен вимагати від кожної телекомунікаційної компанії, яка має кллієнтів з подібними пристроями, переконатися, що ці люди поінформовані та переведені на нові пристрої ще до моменту відключення старих моделей від мережі.

За оцінками, близько 50 000 таких застарілих пристроїв Samsung будуть заблоковані для підключення до мобільних мереж після того, як Telstra та Optus минулого місяця повідомили, що ці старі моделі не здатні підключитися до мережі іншого оператора у разі недоступності їхніх власних мереж, а користувачеві необхідно здійснити виклик на номер 000.

Відповідно до правил, що регулюють функціонування номера 000, пристрої, які за певних обставин не можуть забезпечити з’єднання з екстреними службами, повинні бути відключені від мобільних мереж. Оператори вже інформують клієнтів про необхідність оновлення пристроїв, однак повний передбачений період попередження перед відключенням ще не завершився.

Перелік моделей пристроїв, яких це стосується:

Galaxy A7 2017
Galaxy A5 2017
Galaxy J1 2016
Galaxy J3 2016
Galaxy J5 2017
Galaxy Note 5
Galaxy S6
Galaxy S6 Edge
Galaxy S6 Edge+
Galaxy S7
Galaxy S7 Edge

Новіші пристрої Samsung у деяких випадках можуть потребувати оновлення програмного забезпечення для подальшого функціонування. Компанія Samsung опублікувала перелік таких моделей на своєму вебсайті.

Ця ситуація стала продовженням серії смертельних випадків під час збою в роботі номера 000 в мережі Optus у вересні – тоді не змогли зателефонувати до екстрених служб три сім’ї і серед жертв – восьмитижневе немовля. Незалежне розслідування інциденту, ініційоване Optus, має бути завершене до кінця 2025 року. Австралійське управління зв’язку та засобів масової інформації також оголосило про початок власного розслідування.

Нагадаємо, Австралія першою в світі вимкнула і мережі 2G, і 3G. Водночас це викрило величезну проблему: мобільні мережі 4G та 5G нездатні забезпечити надійні голосові дзвінки та проблеми технології VoLTE, на яку вони покладаються.

Поки розмови про «бульбашку» штучного інтелекту заповнюють інформаційний простір, супроводжуючись побоюваннями надмірних інвестицій, які будь-якої миті можуть обвалитися, на практиці формується протилежна картина: такі компанії, як Google та OpenAI, ледь встигають будувати інфраструктуру, достатню для забезпечення власних потреб у сфері штучного інтелекту.

Під час загальнокорпоративної зустрічі на початку цього місяця керівник підрозділу інфраструктури штучного інтелекту Google Амін Вахдат повідомив співробітникам, що компанія має подвоювати свої обчислювальні потужності кожні шість місяців, аби відповідати зростаючому попиту на послуги зі штучним інтелектом, про що інформує CNBC. Вахдат, який обіймає посаду віцепрезидента Google Cloud, продемонстрував слайди, на яких зазначалося, що компанії необхідно масштабувати свої можливості «у наступні 4–5 років у 1000 разів».

Хоча саме по собі тисячократне зростання обчислювальних потужностей виглядає вкрай амбітно, Вахдат звернув увагу на ключові обмеження: Google має забезпечити це збільшення можливостей, обчислювальних ресурсів та мережевого зберігання даних «фактично за ту саму вартість і, що ще важливіше, при тому самому рівні енергоспоживання». За його словами, «це буде непросто, але завдяки співпраці та спільному проєктуванню результату буде досягнуто».

Залишається не до кінця зрозумілим, яка частина згаданого «попиту» відображає органічний інтерес користувачів до можливостей штучного інтелекту, а яка — є наслідком інтеграції AI-функцій у вже наявні сервіси компанії, такі як Search, Gmail та Workspace. Проте незалежно від того, чи використовуються ці функції добровільно, чи вбудовуються у звичні продукти, Google є не єдиною технологічною компанією, яка нині не встигає за стрімким зростанням бази користувачів AI-сервісів.

Великим технологічним корпораціям доводиться брати участь у справжніх перегонах зі створення нових центрів обробки даних. Конкурент Google — компанія OpenAI — планує звести шість масштабних дата-центрів на території США в межах спільного проєкту Stargate із SoftBank та Oracle, інвестувавши понад 400 мільярдів доларів упродовж наступних трьох років для досягнення майже 7 гігават потужності. Компанія стикається з аналогічними обмеженнями під час обслуговування своїх 800 мільйонів щотижневих користувачів ChatGPT. Навіть платні передплатники регулярно досягають лімітів використання таких функцій, як синтез відео та моделі імітації міркування.

«Конкуренція у сфері AI-інфраструктури є найкритичнішою і водночас найдорожчою частиною цієї гонки», — зазначив Вахдат під час зустрічі, згідно з переглянутими CNBC матеріалами презентації. Керівник напряму інфраструктури пояснив, що виклики для Google не зводяться до простого перевищення витрат конкурентів. «Ми витратимо багато», — сказав він, додавши, що справжня мета полягає у створенні інфраструктури, яка буде «більш надійною, продуктивною та масштабованою, ніж будь-що інше на ринку».

Одним із ключових вузьких місць у задоволенні попиту на штучний інтелект стала обмежена спроможність компанії Nvidia виробляти достатню кількість графічних процесорів, які пришвидшують обчислення, пов’язані з AI. Лише кілька днів тому під час квартального звіту про прибутки Nvidia повідомила, що її AI-чипи «розпродані», намагаючись наздогнати попит, який за один квартал збільшив дохід центру обробки даних компанії на 10 мільярдів доларів.

Дефіцит чипів та інші інфраструктурні обмеження безпосередньо впливають на здатність Google розгортати нові AI-функції. Під час тієї ж зустрічі 6 листопада генеральний директор Google Сундар Пічаї навів приклад Veo — інструмента для генерації відео, який отримав оновлення минулого місяця. «Коли Veo вийшов, це було справді захопливо», — зазначив Пічаї. «Якби ми могли надати його більшій кількості людей у застосунку Gemini, ми, імовірно, отримали б більше користувачів, але не змогли цього зробити через обмеження з боку обчислювальних ресурсів».

Під час цієї ж зустрічі презентація Вахдата окреслювала, як саме Google планує досягти своїх масштабних цілей без простого «заливання проблеми грошима». Компанія має намір спиратися на три ключові стратегії: будівництво фізичної інфраструктури, розробку більш ефективних моделей штучного інтелекту та створення власних спеціалізованих кремнієвих чипів.

Використання власних мікросхем дає Google змогу не покладатися повністю на апаратне забезпечення Nvidia для розвитку своїх AI-можливостей. Так, на початку цього місяця компанія оголосила про загальну доступність свого тензорного процесора сьомого покоління TPU під назвою Ironwood. За заявою Google, він є «майже в 30 разів енергоефективнішим», ніж перша версія Cloud TPU, випущена у 2018 році.

З огляду на широке визнання потенційної «бульбашки» в індустрії штучного інтелекту, включно з розлогими коментарями Пічаї у недавньому інтерв’ю BBC, агресивні плани з розширення мережі дата-центрів відображають розрахунок Google на те, що ризик недоінвестування є вищим за ризик формування надлишкових потужностей. Водночас це залишається ставкою, яка може виявитися надзвичайно дорогою, якщо попит не продовжить зростати відповідно до очікувань.

Під час згаданої зустрічі Пічаї повідомив співробітникам, що 2026 рік буде «інтенсивним», з огляду як на конкуренцію у сфері штучного інтелекту, так і на тиск, пов’язаний із необхідністю задовольняти попит на хмарні та обчислювальні ресурси. Він також безпосередньо відреагував на занепокоєння працівників щодо ймовірної AI-бульбашки, визнавши, що ця тема «безперечно присутня в суспільному дискурсі».