Коли AI-агенти почнуть працювати на людей — і дедалі частіше один на одного — їм потрібен буде спосіб знаходити завдання, платити за послуги та формувати довіру. Криптобіржа OKX робить ставку на те, що це майбутнє ближче, ніж здається, і запускає маркетплейс, де AI-агенти можуть наймати один одного, автономно розраховуватися та будувати переносну ончейн-репутацію.

Платформа під назвою OKX AI відкривається для розробників у вівторок після закритої бета-фази за участю 50 перших постачальників AI-сервісів. Маркетплейс базується на технологіях, які OKX раніше розробила, щоб дозволити AI-агентам мати цифрові гаманці, здійснювати платежі в стейблкоїнах і створювати стале цифрове «я».

Запуск став черговим кроком OKX за межі криптотрейдингу в напрямку ширшої фінтех-компанії. Маючи понад 150 млн користувачів у світі, OKX робить ставку на те, що наступне покоління клієнтів — це не лише люди чи інституції, а й AI-агенти, здатні автономно проводити транзакції, формуючи зародок так званої «агентної економіки».

«Наступне десятиліття визначатимуть компанії “з однієї людини”, які генеруватимуть понад мільйон доларів річного доходу — тому що кожен індивід фактично отримає необмежену робочу силу», — сказав засновник і CEO OKX Стар Сюй (Star Xu) в коментарі TechCrunch. — «Традиційна фінансова інфраструктура створювалася для людей. Агентна економіка потребує інфраструктури, спроєктованої для автономного софту. Саме тому ми створили OKX.AI».

Хайдер Рафік (Haider Rafique), директор з маркетингу та глобальний керівний партнер OKX, зазначив, що компанія вважає: «агентна комерція» може перетворитися на ринок обсягом у трильйон доларів протягом наступних п’яти років, підживлюваний мікроплатежами та автономним ПЗ.

Маркетплейс орієнтований на крипторозробників, які створюють AI-додатки, та соло-підприємців, що прагнуть автоматизувати частину своєї діяльності за допомогою AI-агентів, пояснив Рафік. Компанія очікує, що ці розробники будуть створювати додатки для маркетплейсу, дозволяючи іншим користувачам отримувати доступ до AI-інструментів без потреби розробляти їх з нуля.

Серед перших партнерів — CertiK, сервіс якої дозволяє AI-агентам оцінювати безпеку криптогаманця або токена перед виконанням транзакції, а також CoinAnk, що надає дані про ринок у режимі реального часу за моделлю оплати «за запит». Ще один партнер запуску, GenLayer, привносить у маркетплейс інфраструктуру вирішення спорів, щоб допомагати AI-агентам розв’язувати договірні конфлікти.

Завдяки блокчейн-платежам і стейблкоїнам, за словами компанії, AI-агенти можуть розраховуватися цілодобово, зокрема здійснювати дрібні мікроплатежі, які були б непрактичними через традиційні платіжні мережі.

Рафік повідомив, що OKX застосовує до нового маркетплейсу ті самі системи виявлення шахрайства, комплаєнсу та внутрішню інфраструктуру, які лежать в основі її криптобіржі. Платформу запускатимуть поетапно, перш ніж вона стане доступною ширшому колу користувачів.

Запуск OKX відбувається на тлі гонки технологічних компаній та стартапів за створення інфраструктури для AI-агентів — від платформ для розробників та маркетплейсів до платіжних та ідентифікаційних систем. Альберт Кастельяна (Albert Castellana), співзасновник і CEO GenLayer Labs, каже, що найбільший виклик полягає не лише в тому, щоб дати AI-агентам можливість проводити транзакції, а й у тому, щоб допомогти їм знаходити один одного та вирішувати спори, коли щось іде не так.

«По суті, ми будуємо цифрову судову систему», — сказав Кастельяна в коментарі TechCrunch. — «Наш головний виклик — дистрибуція. У OKX вона вже є».

Рафік стверджує, що головна перевага OKX полягає не лише в технологіях, а й у масштабі охоплення. Компанія розраховує, що її наявна мережа крипторозробників і користувачів допоможе «засіяти» маркетплейс, у той час як ширша стратегія OKX виходить далеко за межі цифрових активів.

У березні Intercontinental Exchange (ICE), материнська компанія Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE), інвестувала близько 200 млн доларів в OKX, оцінивши її в 25 млрд доларів. За словами Рафіка, це партнерство є частиною амбіцій компанії «модернізувати ринки» завдяки токенізації, тоді як OKX AI — паралельна спроба «модернізувати гроші» для епохи автономного ПЗ.

Розробники отримують доступ до маркетплейсу через Onchain OS — набір інструментів OKX для підключення AI-агентів до блокчейн-сервісів. У компанії зазначають, що для старту не потрібен акаунт OKX, а платформа сумісна з інструментами AI-програмування, серед яких Claude Code, Codex, Hermes і OpenClaw.

Оскільки маркетплейс насамперед орієнтований на розробників, а не роздрібних користувачів, Індія посідає важливе місце в планах OKX. Країна стала одним із найбільших у світі хабів для AI та блокчейн-розробників — спільноти, до якої компанія прагне достукатися ще до потенційного ширшого повернення свого криптотрейдингового бізнесу.

Джерело

TechCrunch

Компанія Shark представила новий пилосос PowerDetect під назвою Transformer — тому що він може перетворюватися на три різні типи пилососів. Базова конфігурація — це вертикальний пилосос із великою колбою, прикріпленою до корпусу. Колбу можна від’єднати (судячи з опису, одним кліком), перетворивши пристрій на вертикальний «стік»-пилосос, який легше підлізає в важкодоступні місця. Також можна зняти трубу й приєднати одну з насадок, щоб отримати ручний пилосос.

У цій моделі виробник відмовився від громіздких гофрованих шлангів, типовими для вертикальних пилососів. Повнорозмірний вертикальний режим забезпечує найпотужніше всмоктування й найкраще підходить для глибокого прибирання килимів і твердих підлог. Систему з подвійним щітковим валом, яка, за задумом, збирає більше пилу, сміття та волосся, ніж рішення з однією щіткою, Transformer успадкував і в стік-форматі.

Shark стверджує, що подвійний щітковий вал здатен активно видаляти волосся, намотане на щітки під час прибирання, тож немає потреби потім обрізати його ножицями.

У стік- і ручному режимах використовується менша колба біля рукоятки, куди потрапляє сміття під час роботи. Коли прибирання завершено, достатньо зібрати Transformer назад у вертикальний пилосос — і цей менший контейнер автоматично спорожниться у більший. Тобто не потрібно окремо висипати пил із двох ємностей.

Shark PowerDetect Transformer вже доступний на сайті компанії та в її TikTok-магазині за ціною 529 доларів. За 650 доларів пропонується комплект із додатковими інструментами й насадками для домівок із домашніми тваринами.

Вертикальні пилососи, що перетворюються на стік, нині не рідкість, але система з трьома форматами у Shark досить незвична. Водночас минулого року Eufy також випустила трансформований пилосос — робот, який може ставати стік- та ручним пилососом.

Джерело

Engadget

App Store давно став тихим, але вагомим джерелом доходу Apple. Щоразу, коли власник iPhone оформлює підписку через платіжну платформу Apple, компанія з Купертіно забирає до 30% з кожного регулярного платежу. Практика настільки агресивна, що суд зобов’язав Apple дозволити сторонні платіжні системи, а торік той самий суд визнав компанію винною в неповазі до суду за порушення цього рішення, коли вона ввела аналогічну плату для розробників, які реалізують власні інструменти білінгу.

Втім, розробники додатків підлаштувалися під «комісію Apple» ще задовго до судових рішень. Замість того, щоб миритися з втратою 15–30% доходів від підписок, багато хто просто переклав ці витрати на користувачів, підвищивши ціну підписок, оформлених через App Store. Сервіс, що коштує $10 на сайті компанії, у магазині Apple може продаватися вже за $13. Це явище отримало неофіційну назву «податок Apple».

YouTube Premium — один із показових прикладів. Раніше зазначалося, що деякі користувачі можуть замінити наявні музичні підписки на YouTube Premium, але ситуація змінюється, якщо оформлювати її через App Store. Якщо подивитися на ціни YouTube Premium, видно, що Google також закладає «податок Apple». При оформленні підписки через сайт YouTube вартість індивідуального тарифу становить $16 на місяць. Але якщо оформлювати через App Store, ціна зростає до $21 на місяць. Тобто додаткові $5 щомісяця ви платите лише для того, щоб Google компенсував комісію Apple — і це ускладнює завдання отримати максимальну користь від підписки YouTube Premium.

Деякі користувачі свідомо обирають оплату через App Store, оскільки власні платіжні системи сервісів часто поводяться вкрай непрозоро. Після того як ви передали компанії дані своєї банківської картки, іноді майже неможливо позбутися небажаної підписки. Кнопка «скасувати підписку» може бути захована в глибоких меню налаштувань, наче Вальдо, а після її натискання вам доведеться пройти через кілька екранів підтвердження, вислухати «унікальну одноразову знижку» й навіть заповнити опитування про причину відмови. І це ще непоганий сценарій. Деякі невеликі сервіси взагалі вимагають надсилати листа електронною поштою, або ж користувачі змушені міняти банківську картку, щоб нарешті припинити списання.

У певних випадках доплатити «податок Apple» за підписку може бути виправдано — заради відчуття контролю й спокою, коли ви можете скасувати будь-який сервіс у кілька дотиків на iPhone. Apple, звісно, зацікавлена й далі отримувати комісії з ваших підписок, але водночас їй важливо, щоб вам було зручно користуватися iPhone, а отже компанія не настільки очевидно зацікавлена поводитися як «гріблін» з вашою кредиткою.

Попри це, завжди варто економити, де можливо. На щастя, у випадку з YouTube Premium відмовитися від підписки через власну платіжну систему сервісу досить просто. Процес скасування відносно прозорий, і Google не чинитиме особливих перешкод, якщо ви вирішите перестати платити. Якщо зараз ви переплачуєте за YouTube Premium через App Store або тільки планували оформити цю підписку, вигідніше зробити це напряму, оминувши «податкового збирача» біля воріт обгородженого садка Apple.

Джерело

Engadget

Компанія Proton, відома своїми орієнтованими на приватність продуктами для продуктивності, торік запустила публічний AI-чатбот Lumo. У вівторок сервіс отримав велике оновлення.

Lumo 2.0 додає чатботу низку нових можливостей, зокрема розпізнавання зображень і генерацію зображень. Користувачі тепер можуть завантажувати до Lumo картинки, а потім просити чатбот проаналізувати або відредагувати їх. Подібно до інших великих мовних моделей, Lumo також може генерувати зображення на основі текстових запитів.

Версія 2.0 розширює й можливості Lumo для роботи з Projects — віджетом, який дозволяє завантажувати документи та виконувати завдання через інші продукти Proton, такі як електронна пошта та хмарне сховище. У Projects з’явилася керована користувачем постійна пам’ять — функція, що дозволяє Lumo запам’ятовувати вподобання користувача між різними сесіями спілкування.

Окрім цього, у Proton стверджують, що оновлення зробило Lumo значно потужнішим за попередню версію. Lumo 2.0 відповідає на більшість запитів до 76% швидше, ніж раніше. Також у чатботі з’явився новий «режим мислення» для більш складних завдань і запитань.

«Lumo 2.0 було повністю переосмислено, а запровадження режиму мислення надає йому потужні нові можливості», — сказав засновник і CEO Proton Енді Йен. — «Lumo 2.0 демонструє, що користувачам більше не потрібно обирати між потужними AI-можливостями та реальним захистом приватності».

Публічна версія Lumo за своєю корисністю загалом відповідає іншим великим чатботам. Вона відповідає на запитання у схожому форматі до Gemini та ChatGPT, із приблизно таким самим рівнем деталізації та контексту.

Втім, Proton відрізняє Lumo від інших чатботів саме підходом до конфіденційності. Сервіс використовує так звану архітектуру з нульовим доступом (zero-access encryption), яка шифрує дані користувачів під час передачі та у стані зберігання й надає доступ лише самому користувачеві. Компанія також заявляє, що серверні логи сесій не зберігаються, тож ніхто в Proton не може бачити зміст розмов. Proton обіцяє ніколи не використовувати дані клієнтів для навчання AI та не передавати їх третім сторонам.

Lumo 2.0 вже доступний. Окрім безкоштовної публічної версії, Proton пропонує платні тарифи Plus і Professional, які надають значно більше лімітів і ресурсів.

Джерело

TechCrunch

Поки компанії намагаються інтегрувати штучний інтелект у свої процеси, вони дедалі частіше готові залучати зовнішніх фахівців — і сервісні провайдери створюють нові спеціалізовані підрозділи, щоб задовольнити цей попит.

У вівторок Amazon Web Services (AWS) запустила нову внутрішню організацію, зосереджену на інженерах формату forward-deployed, які працюють із клієнтами над проєктами ШІ. Інженери нової команди будуть вбудовуватися в команди замовників для розгортання спеціалізованих агентів, фокусуючись на швидких проєктах і подальшій самодостатності клієнтів.

У дописі, яким оголосили про запуск, віцепрезидентка AWS з напрямку Frontier AI Франсеська Васкес підкреслила, що новий підрозділ робитиме більше, ніж просто розробку й підтримку потрібних систем. «Клієнти залишають AWS FDE-деплойменти як із новими рішеннями, так і з новими інженерними можливостями», — йдеться в оголошенні. «Окрім агентних систем, що працюють у їхньому власному середовищі AWS, вони отримують стійкі навички роботи з ШІ, робочі процеси та патерни, які можуть використовувати для подальших самостійних інновацій».

Amazon заявляє, що на новий підрозділ буде спрямовано $1 млрд, хоча йдеться про внутрішні ресурси компанії, а не про спільне підприємство чи класичні інвестиції.

Модель forward-deployed engineer (FDE), яку першою системно застосувала Palantir, останніми роками набуває популярності як спосіб керування впровадженням ШІ. У типовій FDE-моделі інженер компанії-підрядника (у цьому разі AWS) тимчасово працює «всередині» клієнта, поки налаштовується система, що дозволяє оперативно реагувати на внутрішні можливості та виклики.

У такому підході значна частина технологій може повторно використовуватися між різними впровадженнями, водночас адаптуючись під конкретні потреби та робочі процеси кожної компанії. Клієнт отримує потужне посилення власної експертизи, а основна відповідальність за розгортання покладається на підрядника. Найбільшим мінусом залишається трудомісткість моделі, адже потрібно утримувати велику команду FDE-інженерів, які встановлюють і підтримують технології компанії.

Джерело

TechCrunch

Світ споживає багато міді, а через енергетичний перехід і вибухове зростання дата-центрів потрібно буде ще більше. За одним із досліджень, від сьогодні до 2050 року людству доведеться видобути більше міді, ніж було видобуто за всю попередню історію.

Значна частина цієї міді — а також ще більше алюмінію — потрапляє в електромережі, які, зокрема у США, вже демонструють свій вік.

“Ми наближаємося до точки зламу через ШІ та електрифікацію майже кожної галузі, і це створює ситуацію, коли енергомережа перевантажена й перенапружена”, — розповів засновник і CEO Arcturus Амір Машал в коментарі TechCrunch.

Один зі шляхів — просто додати більше металу, але, за словами Машала, його стартап, який донині працював у режимі stealth, пропонує альтернативу. Arcturus може зменшити кількість енергії, яку електричні провідники втрачають у вигляді тепла, завдяки вбудовуванню в мідь та алюміній вуглецевих наноматеріалів за допомогою лазерів. Заміна традиційних металів на матеріали Arcturus дає змогу тим самим за розміром лініям електропередачі передавати більше електроенергії.

На практиці це може вдвічі скоротити втрати в електромережі, що одразу розблоковує близько 3% додаткової електроенергії в середньому та до 10% у періоди найвищого навантаження, коли мережа найбільше цього потребує. У нижній оцінці це приблизно річний приріст попиту на електроенергію у США.

“Мідь втрачає провідність у міру нагрівання, тож чим гарячіша вона стає, тим більше енергії витрачається на тепло”, — пояснює Машал. — “Коли я почав розмотувати цю “цибулину”, все раптом склалося, бо я помітив, що це обмеження проявляється всюди. Сучасний світ насправді тримається на металах”.

Хоча кінцева мета для матеріалознавчого стартапу на кшталт Arcturus — вийти на енергомережі, компанія стартує з менших ринків: дронів, робототехніки та дата-центрів, де додаткові кілька відсотків ефективності можуть мати непропорційно великий ефект.

Компанія ексклюзивно повідомила TechCrunch, що залучила $8 млн посівних інвестицій. Раунд очолив фонд Initialized Capital, також взяли участь Toyota Ventures, Breakthrough Energy Discovery, 1517 та Wireframe Ventures.

Машал тихо вдосконалював свої матеріали в гаражі в Малібу, Каліфорнія, де нині може виробляти кілька сантиметрів дроту як proof-of-concept. Завдяки новому фінансуванню він планує масштабувати виробництво до десятків метрів, аби нанодоповані матеріали можна було протестувати в різних застосуваннях — зокрема в обмотках електродвигунів та шинопроводах у обладнанні для розподілу електроенергії.

Хоча властивості матеріалів нові, Машал каже, що вони спроєктовані як “повноцінна заміна” в наявних мідних та алюмінієвих застосунках. “Ті самі форм-фактори, жодного редизайну систем, без потреби в новому навчанні персоналу щодо роботи з матеріалом чи його обжиму”.

Матеріали Arcturus можуть зробити дрони легшими, а електромобілі — ефективнішими. Зменшуючи енерговтрати на нагрів, вони також скорочують потребу дата-центрів у охолодженні.

“В усіх цих галузях однакові типи вузьких місць — чи ви хочете, щоб дрон літав удвічі довше, чи ваша графічна карта занадто сильно гріється”, — каже Машал. — “Усі ці сфери — це місця, де наш матеріал може кардинально змінити правила гри”.

Джерело

TechCrunch

Навіть Apple не може уникнути наслідків триваючого дефіциту пам’яті, і це вже видно за підвищенням цін на низку продуктів. Це не надто дивує, з огляду на те, що гендиректор, який йде з посади, Тім Кук на початку місяця сказав The Wall Street Journal, що «підвищення цін неминуче». У підсумку Apple підняла ціни на iPad і Mac, зокрема до $1 300 подорожчав Mac Studio на M3 Ultra, а також на $100 збільшилася ціна відносно доступного MacBook Neo. Втім, є кілька пристроїв Apple, які поки що уникли подорожчання, хоча невідомо, наскільки це надовго.

Якщо ви плануєте купувати iPhone, Apple Watch або AirPods, на ці лінійки цін не піднімали. Усі iPhone в Apple Store — від iPhone 16 до iPhone 17 Pro Max — залишилися за старими прайсами, а най доступнішою моделлю як і раніше є iPhone 17e за $599.

Аналогічно, сторінка магазину показує незмінні ціни на Apple Watch: Series 11, SE 3, Ultra 3 та дві версії з брендингом Hermès. Залежно від бюджету, можна й надалі взяти SE 3 за стартовою ціною $249 або топову Hermès Ultra 3, що стартує з $1 399. Так само вся лінійка AirPods також уникла змін: базова ціна AirPods 4 досі становить $129. Серед дрібніших продуктів та аксесуарів свої старі цінники зберегли, зокрема, монітор Studio Display, маячки AirTag і настільні периферійні пристрої Apple.

Apple лише нещодавно оновила лінійки MacBook і iPad, представивши нові моделі на кшталт MacBook Neo, MacBook Air на M5, MacBook Pro на M5 Pro та Max, а також iPad Air на M4. Восени ж очікується презентація наступного покоління iPhone та Apple Watch під час щорічного апаратного заходу компанії.

Смартфони й розумні годинники також залежать від поставок чипів, тож імовірно, що Apple планує підвищити ціни разом із виходом очікуваної серії iPhone 18, а також можливих Apple Watch Series 12 та Ultra 4. За оцінками дослідницької компанії TechInsights, Apple може бути змушена підняти ціну iPhone 18 Pro до $270, щоб зберегти прибутковість. Ходять також чутки про низку нових сенсорів і функцій для Apple Watch Ultra 4, що теж може спричинити подорожчання.

Менші пристрої на кшталт AirPods, AirTag чи Apple Pencil можуть і далі залишитися без змін у вартості, адже вони не потребують так багато пам’яті. Але, як сказав Кук у коментарі для WSJ про триваючий дефіцит чипів, «ми намагалися захистити наших клієнтів від підвищення цін, але ситуація стала несталою».

Джерело

Engadget

Tesla почала тестувати серійну версію свого Cybercab з двома сидіннями, але без керма та педалей, в Остіні, штат Техас. Наразі випробування проводяться з оператором безпеки на правому пасажирському сидінні, про що свідчить відео, опубліковане в X — соцмережі, що належить генеральному директору Tesla Ілону Маску.

Ці тести розпочалися майже через два роки після того, як Tesla показала дизайн Cybercab — повністю автономного роботаксі, яке можна буде викликати через застосунок Tesla. Приблизно рік тому компанія запустила в Остіні сервіс Tesla Robotaxi на базі кросоверів Model Y, де час від часу також використовувалися оператори безпеки.

Останніми тижнями Tesla тестувала прототипи Cybercab, оснащені кермом і педалями, у низці міст США. Компанія також масово паркувала сотні таких машин на стоянках у деяких із цих міст, що спровокувало припущення про швидкий запуск масштабованої мережі роботаксі.

Одна з перепон для втілення цієї ідеї, ймовірно, незабаром буде знята. Минулого тижня Національне управління безпеки дорожнього руху США (NHTSA) опублікувало проєкт норми, яка не вимагатиме наявності педалі гальма у «транспортних засобах, призначених для керування виключно автоматизованими системами водіння». Документ зараз перебуває на стадії публічного обговорення, але очікується, що його ухвалять пізніше цього року.

Маск та інші топменеджери Tesla стверджують, що зможуть випередити нинішнього лідера ринку роботаксі — Waymo — з кількох причин. Головна з них — Tesla одночасно виробляє автомобілі та розробляє програмне забезпечення для водіння, що, за їхніми словами, дає компанії значно більший контроль над витратами порівняно з Waymo, яка покладається на партнерства з брендами Jaguar та Zeekr для отримання машин. Tesla також намагається зробити Cybercab повністю автономним, використовуючи лише камери, тоді як Waymo застосовує значно складніший набір сенсорів, включно з лідаром і радаром.

Tesla та особисто Маск роками обіцяли створити повністю автономний автомобіль, але поки що компанія не змогла розгорнути таку технологію у великих масштабах. Найближче до цього підійшов сервіс роботаксі в Остіні, розміри якого за рік змінювалися в більший чи менший бік. Деякі з цих авто потрапляли в незначні ДТП, щонайменше дві з яких сталися з вини віддалених операторів.

Звісно, роботаксі Waymo також ставали учасниками невеликих аварій, а в процесі масштабування компанія зіткнулася з низкою проблем та нестандартних ситуацій, частину з яких досі намагається вирішити. Роботаксі Alphabet Waymo наразі не виїжджають на автомагістралі, оскільки їхні системи мали труднощі з маневруванням у зонах дорожніх робіт, що призвело до відкликання (яке було спрямоване не на усунення проблеми, а на об’їзд хайвеїв). Автомобілі Waymo також погано уникали затоплених ділянок під час сильних дощів, що стало причиною ще одного відкликання. Крім того, вони мали складнощі з дотриманням правил під час руху поблизу шкільних автобусів.

Tesla також переживала власні «хвороби зростання» з мережею роботаксі в Остіні, але частина проблем залишалася малопомітною, оскільки компанія використовувала лише злегка модифіковані версії серійних кросоверів Model Y. Натомість навантажені сенсорами кросовери I-Pace від Waymo (та світло-блакитні фургони Zeekr, які тільки починають виходити на дороги) набагато легше впізнати, коли вони поводяться некоректно.

Випуск золотистих двомісних Cybercab ще більше приверне увагу до спроб Tesla розгорнути загальнонаціональну мережу роботаксі, роблячи як її труднощі, так і успіхи значно помітнішими.

Джерело

TechCrunch

Космічна компанія Джеффа Безоса Blue Origin налаштована повторно використати свою надважку ракету New Glenn вже цього року після минуломісячного вибуху. Водночас компанія досі не знає, чому саме стався цей інцидент.

У своїй найдетальнішій на сьогодні публічній заяві щодо вибуху гендиректор Blue Origin Дейв Лімп написав на сайті компанії у вівторок, що команда все ще намагається «визначити та усунути першопричину» аварії. «Попередній аналіз вказує на кормову частину першого ступеня ракети», — зазначив Лімп, додавши, що компанія використовує «великі масиви даних із численних камер та датчиків».

Після більш ніж десятирічної повільної та виваженої розробки New Glenn, останнім часом Blue Origin значно прискорила роботи над новою ракетою. Її перший запуск відбувся у січні 2025 року, а New Glenn готували до четвертого польоту, коли вона вибухнула під час випробувань 28 травня цього року. Внаслідок вибуху ніхто не постраждав.

Blue Origin прагне якнайшвидше повернути ракету до польотів, адже компанія стала одним із ключових гравців у програмі NASA з повернення людей на Місяць до завершення каденції президента Трампа.

Щоб це стало можливим, Blue Origin потрібно не лише з’ясувати та усунути причину минуломісячного вибуху, а й відновити свій стартовий майданчик у Кейп-Канаверал, штат Флорида. Наразі це єдиний майданчик компанії, здатний підтримувати запуски масивної ракети.

У своєму дописі Лімп похвалив співробітників Blue Origin за швидкий прогрес у відновлювальних роботах.

Під час вибуху компанія втратила блискавковідвідну вежу, а також велику установку, яка транспортує New Glenn до стартового майданчика та ставить її у вертикальне положення (так званий транспортер-еректор). Вибухом були пошкоджені й навколишні будівлі на об’єкті. Водночас Лімп написав, що «нам і пощастило в багатьох аспектах, і ми маємо максимально цим скористатися».

Серед таких «щасливих випадків» — те, що розташована на майданчику водонапірна вежа, газові резервуари та будівля інтеграції ракет перебувають «у доброму стані».

Лімп також поділився подробицями щодо того, як Blue Origin змінить свій поточний стартовий комплекс у Кейп-Канаверал. Компанія відмовляється від концепції транспортер-еректора і натомість використовуватиме гігантський кран, щоб підіймати New Glenn на стартовому майданчику перед польотом.

За словами Лімпа, це рішення не лише дасть можливість повернутися до запусків раніше, ніж очікувалося, але й дозволить збільшити частоту польотів New Glenn. До вибуху в травні Blue Origin планувала здійснити цього року до 12 запусків.

Джерело

TechCrunch

Anthropic у вівторок представила Claude Science — робоче середовище з ШІ, яке дає науковцям єдину платформу для проведення обчислювальних досліджень, позбавляючи потреби постійно перемикатися між базами даних, пайплайнами та інструментами.

Компанія одразу уточнює: Claude Science — це «не нова модель ШІ й не більш потужна модель для біології. Вона працює на тих самих моделях Claude, які вже доступні всім сьогодні (зокрема Claude Opus 4.8), без жодного спеціального доступу чи обмежень».

Нове середовище базується на запуску Claude for Life Sciences, який відбувся в жовтні 2025 року. Тоді Anthropic розширила можливості чат-бота Claude для задач у сфері наук про життя. Claude Science — це вже окремий майданчик для такої роботи.

Запуск, оголошений у вівторок на брифінгу AI for Science, вписується у ширшу стратегію Anthropic бути не лише постачальником моделей, а й контролювати операційний шар для окремих індустрій — подібно до того, як Claude Code став операційним шаром для розробки ПЗ. Anthropic дедалі більше робить ставку на вертикальні продукти, орієнтовані на робочі процеси, а не лише на «сиру» потужність моделей (що може вплинути на конкуренцію й ціноутворення порівняно з іншими гравцями).

Як це працює: головний ШІ-асистент виступає своєрідним менеджером проєкту для науковців. Він підключається до більш ніж 60 наукових баз даних і має готові набори інструментів для конкретних галузей, як-от геноміка, структура білків і хімія. Цей асистент може створювати субасистентів, щоб розподілити роботу, як керівник проєкту, що делегує задачі фахівцям, або передавати роботу спеціальному «експертному» асистенту, якого користувач сам налаштував під свої дослідження. Окремий ШІ для фактчекінгу перевіряє цитати та розрахунки перед тим, як матеріали підуть у публікацію.

Етап перевірки фактів важливий, адже зі зростанням обсягу текстів, створених за допомогою ШІ, у наукові роботи дедалі частіше прослизають вигадані посилання й неперевірена статистика. Водночас це все ще та сама базова модель, яка перевіряє сама себе, а не незалежне джерело істини.

Anthropic стверджує, що Claude Science має й інші механізми забезпечення відтворюваності результатів. Наприклад, середовище може генерувати фігури — такі як 3D-структури білків і хімічні схеми — разом із кодом, що їх створив. Кожна фігура містить «точний код і середовище, у якому вона була згенерована, опис простою мовою того, як її створено, а також повну історію повідомлень», зазначає компанія. Це не лише підвищує прозорість, а й економить час, адже науковці можуть редагувати фігури звичайними текстовими запитами, змушуючи агента змінювати власний код.

Ще один спосіб заощадити час — можливість запускати Claude Science на власній інфраструктурі лабораторії, без відправлення даних на сервери Anthropic.

Перші користувачі вже застосовують інструмент у роботі. Нейробіолог Інституту Аллена Жером Леко (Jérôme Lecoq) використав Claude Science для побудови мультиагентного пайплайна рецензування обчислювальних досліджень. Група Стівена Френсіса в Центрі дослідження пухлин мозку UCSF застосувала Claude Science для прискорення комплексного аналізу зародкових мутацій при гліомі до невеликої частки попереднього часу, причому результати були незалежно валідувані.

Запуск Claude Science відбувається через кілька місяців після того, як OpenAI підійшла до тієї ж проблеми з іншого боку. У квітні OpenAI представила GPT-Rosalind — спеціалізовану модель, оптимізовану для біологічного міркування.

Різниця між підходами не лише в тому, чи потрібна спеціалізована модель, а й у тому, хто і як швидко отримує доступ. Rosalind вийшла як дослідницький прев’ю, обмежений кваліфікованими корпоративними клієнтами у США, із попередньою кваліфікацією та перевіркою безпеки. Першими доступ одержали такі партнери, як Amgen, Allen Institute, Moderna, Thermo Fisher та Novo Nordisk.

Окремо стоїть Google DeepMind, яка грає в іншу гру. DeepMind володіє фундаментальними науковими моделями AlphaFold і AlphaGenome, до яких інші компанії можуть звертатися лише як до інструментів. Платформа Gemini for Science поєднує ці моделі й понад 30 баз даних у сфері наук про життя в єдиному наборі можливостей.

У підсумку на один і той самий ринок наукових досліджень зараз претендують три дуже різні стратегії дистрибуції: Anthropic робить ставку на широкий доступ за підпискою, OpenAI дотримується вузького, корпоративного й обмеженого доступу, а Google спирається на власні пропрієтарні моделі, яких більше ні в кого немає. Те, як це розгорнеться, може стати раннім індикатором того, як постачальники ШІ конкуруватимуть в інших спеціалізованих вертикалях — таких як право, фінанси та інженерія.

Claude Science доступний у бета-версії всім користувачам тарифів Pro, Max, Team та Enterprise. Anthropic також згадала Novo Nordisk і Allen Institute як приклади клієнтів, що свідчить: фармкомпанії вже співпрацюють відразу з кількома постачальниками ШІ.

Anthropic також профінансує до 50 проєктів із Claude Science, надавши до 30 000 доларів у вигляді кредитів: «Ми шукаємо проєкти постдокторантів і аспірантів, які охоплюють різні домени та досліджують межі науки, з початковим фокусом на напрямах біомедичних досліджень. Подання заявок відкрите до 15 липня 2026 року, про результати відбору повідомлять до 31 липня. Проєкти триватимуть з 1 вересня до 1 грудня 2026 року».

Джерело

TechCrunch

Meta оновлює свій сервіс Threads, розширюючи можливості нещодавно запущеної функції Live Chats і відкриваючи до неї доступ більшій кількості користувачів. Компанія повідомила у вівторок, що додає підтримку перекладів, нові інструменти для ведучих чатів та інші покращення.

Завдяки підтримці перекладів розмови у чатах стають доступнішими для користувачів з різних країн. Threads також розширює можливість запускати Live Chats для всіх так званих Community Champions — це користувачі, які мають велику аудиторію у своїх спільнотах, регулярно публікують у них контент та підтримують активність обговорень.

Ведучі тепер можуть запрошувати до трьох співведучих у свій Live Chat, щоб легше модерувати та керувати розмовою. У Threads кажуть, що ця можливість схожа на запрошення гостя у власне шоу або додаткового модератора дискусії. Крім того, ведучі тепер можуть видаляти повідомлення для всіх учасників чату, а платформа тестує способи зробити повідомлення від ведучих більш помітними в інтерфейсі.

Коли Threads тільки запустився, сервісу було складно конкурувати з X як майданчику для розмов у реальному часі, оскільки йому бракувало важливих функцій на кшталт повноцінного пошуку, хештегів та хронологічної стрічки. Відтоді Threads додав ці можливості й тепер намагається додатково відрізнитися за рахунок Live Chats — функції для залучення в реальному часі, якої навіть X не має.

Ідея Live Chats полягає в тому, щоб зробити Threads більш оперативною та актуальною платформою. З моменту запуску цієї функції в Threads, за даними компанії, щодня проводяться сотні чатів, до яких приєднуються тисячі користувачів. Нові можливості, представлені сьогодні, — це відповідь на запити від креаторів, зазначають у Threads.

У Live Chats користувачі можуть надсилати текстові повідомлення, фото, відео, посилання та реагувати емодзі. До 150 учасників можуть активно писати у чаті. Коли ліміт досягається, інші користувачі все одно можуть переглядати розмову, реагувати на повідомлення та брати участь в опитуваннях у «режимі глядача».

Threads також анонсувала, що незабаром з’явиться підтримка десктоп-версії, а також функція закріплених повідомлень — обидві можливості креатори давно просять додати.

Джерело

TechCrunch

Сінгапурський стартап Acti хоче принести штучний інтелект у програму, якою ви користуєтесь чи не найчастіше, — клавіатуру смартфона.

У вівторок компанія запустила агентну клавіатуру для iOS та Android. Вона не лише підказує наступне слово, а й уміє виконувати дії від вашого імені, вбудовуючи AI-інструменти безпосередньо в уже звичні застосунки — пошту, месенджери, соцмережі тощо.

За словами засновника та CEO Acti Янга Вана (Young Wang, назва розшифровується як «action»), це вирішує знайому всім проблему постійного перемикання між додатками, коли потрібна допомога ШІ.

«Сьогоднішні AI-агенти фундаментально обмежені, тому що контекст користувача залишається роздробленим між різними застосунками», — пояснив Ван у листуванні з TechCrunch. Acti «працює поверх усіх них, тому ми можемо будувати контекстний шар, який справді належить користувачеві, а не платформі», — каже він. «На цьому фундаменті буде побудована вся ера AI-агентів».

Запуск відображає інший підхід до того, як користувачі врешті прийматимуть ШІ. Замість того, щоб просити людей відкривати окремі AI-чатботи, Acti демонструє, як штучний інтелект можна вбудувати безпосередньо в інтерфейси, якими ми вже користуємося.

Наприклад, якщо друг просить поради, де поруч можна поїсти, Acti може одразу підкинути локальну рекомендацію просто в чат. Або якщо у розмові хтось згадає акцію певної компанії, Acti дасть актуальну ціну цієї акції прямо у переписці. Сьогодні для цього зазвичай доводиться переходити в пошуковик чи інший AI-додаток, шукати інформацію, а потім повертатися до початкового застосунку, що забирає час.

У «начинці» Acti працює на базі моделей Gemini від Google. За словами Вана, їх обрали через баланс інтелектуальних можливостей, швидкості, надійності, багатомовності та вартості. Gemini також добре підходить для однієї з ключових функцій Acti — Skills («Навички»). Вони працюють як кастомні шорткати: користувач може «повісити» на одну клавішу багатокрокове завдання — наприклад, переклад повідомлення чи миттєву відправку посилання на зустріч.

Важливий момент: Acti побудований за принципом local-first, тобто особистий контекст користувача за замовчуванням зберігається на пристрої для захисту приватності. Компанія стверджує, що додаток не має доступу до приватних повідомлень, розмов чи персонального контексту й не зберігає їх, якщо тільки користувач прямо не ввімкне функцію, яка потребує зовнішньої обробки.

Ван каже, що на ідею створити нову клавіатуру для епохи ШІ його підштовхнув попередній десятирічний досвід у Baidu, де він розвивав Facemoji Keyboard до понад 300 млн активних користувачів на день.

«Коли з’явилися LLM, я зрозумів, що сталося щось фундаментальне, — каже він. — Текст перестав бути просто тим, що люди набирають; він перетворився на носій намірів. І в багатьох повсякденних контекстах ці наміри тепер можуть безпосередньо перетворюватися на дії».

«Це змусило мене повірити, що настав час переосмислити один із найбазовіших і найуніверсальніших продуктів, яким люди користуються щодня, — клавіатуру. Для мене можливість перебудувати таку фундаментальну поверхню для ери ШІ — неймовірно захоплива», — додає він.

Бізнес-модель Acti ще формується. Команда планує заробляти на підписках, які надаватимуть доступ до потужніших AI-моделей, вищих денних лімітів використання та інших преміум-функцій.

Додаток уже постачається з кількома вбудованими Skills. Наприклад, «T» дозволяє перекладати повідомлення іншою мовою — для цього достатньо зробити довге натискання на цю літеру на клавіатурі. Інша навичка, «C», автоматично надсилає посилання на зустріч.

Як підкреслюють в Acti, вміти програмувати для створення Skills не потрібно. Достатньо описати бажану дію звичайною мовою — і Acti згенерує її. До публічного запуску ранні тестувальники створили понад 1000 навичок менш ніж за два тижні.

Ці Skills можуть бути приватними — лише для власника, або ж загальнодоступними в маркетплейсі Skills Marketplace. Там можна знайти вже готові рішення, наприклад, для доступу до даних Чемпіонату світу в реальному часі чи посилань Polymarket та інші. У майбутньому цей Skill Hub може стати ще й додатковим каналом монетизації.

Компанія також ексклюзивно повідомила TechCrunch, що щойно залучила $5,3 млн посівних інвестицій у раунді на чолі з BITKRAFT Ventures.

«Ми підтримали Acti, тому що в цієї команди є реальний шанс задати тон наступній фазі взаємодії людини й комп’ютера», — прокоментував вкладення партнер BITKRAFT Ventures Джонатан Хуан.

До команди Acti входить CTO Майк Сан, який був першим технічним лідером Yike Album — хмарного фотосервісу Baidu, що зріс до понад 10 млн активних користувачів на день. CSO компанії — Джунбо Ян, який перейшов із HashKey Capital, де очолював десятки інвестицій у споживчі сервіси.

Джерело

TechCrunch

У той час як агентні можливості стають стандартом для компаній, що розробляють великі мовні моделі, Anthropic випускає Claude Sonnet 5 — потужнішу та більш «агентну» версію свого середнього за розміром моделя.

«Він може складати плани, користуватися інструментами на кшталт браузерів і терміналів та працювати автономно на рівні, який ще кілька місяців тому вимагав більших і дорожчих моделей», — заявили в Anthropic у блозі.

Такий підхід віддзеркалює те, що про свої останні релізи говорять OpenAI та Google. Минулого тижня у превʼю вийшов OpenAI GPT-5.6 Sol — найагентніша модель компанії на сьогодні, що дозволяє розподіляти роботу між субагентами для довгих автономних завдань. Google у травні запустила Gemini 3.5 Flash і позиціонувала її як перехід від розмовного чат-бота до агентного інструмента, який планує, створює та ітерує реальні задачі з мінімальним втручанням людини.

Запуск Sonnet 5 підтверджує, що агентні можливості стали новою базовою вимогою в усіх цінових сегментах. Тепер головна різниця буде не в тому, хто краще виконує агентну роботу, а в тому, хто робить це дешевше й надійніше без нагляду людини.

Sonnet 5 обіцяє продуктивність, близьку до Opus 4.8, але за значно нижчою ціною. Починаючи з вівторка, Claude Sonnet 5 стає моделлю за замовчуванням для безкоштовних та Pro-тарифів і доступний у всіх підписках.

На старті Sonnet 5 коштує $2 за мільйон вхідних токенів і $10 за мільйон вихідних токенів до 31 серпня. Після цього ціна зросте до $3 за мільйон вхідних токенів і $15 за мільйон вихідних токенів. Це робить Sonnet 5 дешевшим за Opus 4.8, а також за GPT-5.5 від OpenAI і Gemini 3.1 Pro від Google (хоча все ще дорожчим за Gemini 3.5 Flash).

За даними Anthropic, нова модель демонструє помітні покращення порівняно з попередником Sonnet 4.6, випущеним у лютому, у сфері агентних завдань — міркування, використання інструментів, програмування та офісної/аналітичної роботи.

Наприклад, в одному з бенчмарків Sonnet 5 набирає 63,2% в агентному кодуванні проти 69,2% у Opus 4.8 і 58,1% у Sonnet 4.6. У бенчмарку «знаннєвої» роботи Sonnet 5 навіть дещо випереджає Opus 4.8, який відомий вмінням розвʼязувати найскладніші задачі — від тонких оціночних суджень до глибинних досліджень.

«Opus 4.8 все ще є моделлю вибору для вищої точності в цих завданнях, але Sonnet 5 дає розробникам бюджетніші опції значно вищої якості, ніж були доступні раніше», — зазначають в Anthropic. «Між Sonnet 5 та Opus 4.8 користувачі можуть налаштовувати рівень зусиль, знаходячи потрібний баланс між вартістю та продуктивністю».

За словами тестувальників, на яких посилається блог, Sonnet 5 також краще завершує складні завдання, на яких попередні моделі зупинялися раніше, і «перевіряє власний результат, навіть якщо її про це прямо не просили».

«Ми доручили Claude Sonnet 5 двоетапне завдання — оновити рівні акаунтів у Salesforce і надіслати оголошення про запуск корпоративним контактам — і вона виконала його від початку до кінця», — сказав у заяві старший інженер Zapier Деніел Шепард. «Раніше процес зупинявся десь посередині. Для щоденної автоматизації це беззаперечний вибір».

У сфері безпеки Sonnet 5 також демонструє нижчий рівень «небажаної поведінки», такої як співпраця у зловживаннях і дезінформації, ніж її попередниця, що робить модель безпечнішою для агентних сценаріїв. Вона краще відхиляє шкідливі запити та уникає захоплення підказок у prompt-injection-атаках. Також Sonnet 5 рідше галюцинує й виявляє підлабузницьку поведінку порівняно з Sonnet 4.6.

Водночас за рівнем протидії «розбалансованій» поведінці Sonnet 5 все ще поступається Opus 4.8 та попередній версії Claude Mythos Preview. «Оцінки також показують, що ця модель має значно нижчу здатність виконувати небезпечні кібербезпекові завдання, ніж наші поточні моделі Opus», — йдеться в блозі.

Співзасновник сервісу Lovable Фабіан Хедін заявив, що Claude Sonnet 5 «послідовно й чітко відхиляє небезпечні запити».

«У Lovable ми даємо потужні інструменти в руки мільйонів розробників, — сказав Хедін. — Модель, яка знає, коли сказати „ні“, настільки ж важлива, як і та, що знає, як будувати».

Оновлено: уточнено, що ціна вихідних токенів становитиме $15 за мільйон після 31 серпня.

Джерело

TechCrunch

Стартап Etched, який розробляє AI-чипи й конкурує з Nvidia, оприлюднив прогрес-репорт після того, як TSMC на початку року успішно виготовила його перший чип. Компанія заявляє, що вже забронювала контрактні замовлення на $1 млрд на свій продукт — повні системи на базі цих чипів.

Наразі Etched тестує цей перший продукт разом із клієнтами. У компанії називають ці системи «frontier inference clusters» — комплекти, що включають чипи, спеціально спроєктовані стійки та програмне забезпечення. Усе це створено для того, щоб передові AI-моделі могли виконувати інференс швидше, дешевше й енергоефективніше, ніж у конкурентів, стверджують в Etched. (Інференс — це процес, який відбувається після того, як користувач надсилає запит; зараз це найбільше «вузьке місце» та ключова стаття витрат для AI-компаній, що намагаються працювати у великому масштабі, саме тому інвестори уважно стежать за тими, хто обіцяє це вирішити.)

Etched, заснована у 2022 році, також повідомила, що загалом залучила вже $800 млн інвестицій. Останній раунд на $500 млн був закритий у грудні без публічного анонсу за пост-мані оцінкою $5 млрд, кажуть у компанії.

Стартап привернув увагу помітних інвесторів, серед яких VentureTech Alliance, Jane Street, Hudson River Trading, Two Sigma, Ribbit Capital та Stripes, що очолив раунд на $500 млн. Також Etched отримала ангельські інвестиції від зірок AI-галузі — Андрея Карпатого, Джеффрі Хінтона, Фей-Фей Лі, Артюра Менша та Скотта Ву. У списку інвесторів фігурують також мільярдери Стенлі Драккенміллер і Пітер Тіль.

Попри те, що у пресрелізі вівторкове оголошення подано як «вихід Etched зі стелсу», співзасновники — CEO Гевін Уберті (на фото вище) та президент Роберт Вахен — спілкуються з TechCrunch про свої плани щодо чипів ще з 2024 року. Обоє залишили Гарвард і стали стипендіатами програми Thiel Fellowship, щоб заснувати Etched, як раніше розповідав Уберті TechCrunch.

Станом на 2024 рік Etched уже була в полі зору інвесторів, зібравши понад $125 млн. Але у подкасті Патріка О’Шонессі «Invest Like the Best» засновники згадували, що ще у 2023 році їм було важко зацікавити інвесторів — навіть попри 30-сторінковий меморандум, у якому вони доводили, що AI-застосуванням зрештою знадобляться спеціалізовані чипи, а не лише універсальні GPU. Усі великі інвестори, до яких вони зверталися, відмовили. За повідомленнями, у ті перші місяці компанія працювала «з місяця в місяць» і була близькою до вичерпання коштів.

Джерело

TechCrunch

У новому великому гайді від освітнього проєкту Futurepedia розбирають Codex від OpenAI — настільного агента на базі ChatGPT, який працює безпосередньо на вашому комп’ютері. В одній з найпоказовіших частин цього туторіалу автор демонструє повний цикл: керування Codex з мобільного, генерація сайту на робочому столі, викладення коду в GitHub і деплой на Vercel — без ручного програмування.

Це не історія про «ще один чат-бот». Ідеться про те, як за кілька хвилин пройти шлях від ідеї до живого сайту у браузері, використовуючи лише природну мову й уже наявну інфраструктуру розробників.

Codex у кишені: як телефон керує настільним агентом

Codex — це десктопний застосунок, який виконує дії безпосередньо на комп’ютері: працює з файлами, запускає процеси, керує браузером. Але окремо в туторіалі показують ще один шар можливостей — Codex Mobile.

Спочатку Codex потрібно під’єднати до мобільного застосунку ChatGPT. У налаштуваннях користувач сканує QR‑код і проходить авторизацію. Після цього Codex з’являється у бічній панелі застосунку ChatGPT на телефоні.

Ключовий момент: відтепер з мобільного можна не просто спілкуватися з моделлю, а саме «керувати» настільним агентом. Телефон працює як пульт дистанційного керування: користувач надсилає запит, а Codex виконує роботу на підключеному комп’ютері.

Є одна критично важлива умова, яку автор окремо підкреслює: комп’ютер має бути увімкнений. Якщо машина вимкнена або в сплячому режимі, Codex фізично не зможе виконати завдання, навіть якщо команда надходить із телефону.

У демо використовується простий, але показовий запит: «Використай усе, що знаєш про контекст Window, щоб створити нам вебсайт». Далі все відбувається без участі користувача за комп’ютером: Codex на десктопі починає збір і генерацію файлів, а з телефона в реальному часі можна стежити за прогресом, бачити запити на підтвердження й затверджувати дії одним тапом.

У підсумку з мобільного відкривається вже готовий сайт — сайт «виглядає чудово» й, за оцінкою автора, «фактично ідеальний із першої спроби».

Вихід за межі локальної машини: Codex і GitHub

На цьому демонстрація не зупиняється. Наступний логічний крок — зробити проєкт доступним не лише на одному комп’ютері. Для цього використовується GitHub.

Команда звучить так: «Створи новий GitHub‑репозиторій для цього проєкту і запуш усі поточні файли». Codex, маючи вже налаштований доступ до облікового запису GitHub, самостійно виконує увесь процес: створює репозиторій і завантажує код.

У туторіалі окремо пояснюється, що таке GitHub у цьому ланцюжку: це безкоштовна хмарна платформа для хостингу коду. Коли проєкт потрапляє до GitHub, із ним можна працювати з будь‑якого пристрою, ділитися з іншими людьми або використовувати як джерело для деплою на веб.

Якщо GitHub ще не підключений, Codex не «ламається» — просто зупиняється на кроці, який не може виконати самостійно, і просить користувача пройти додаткові кроки. Логіка роботи зберігається: користувач спілкується природною мовою, а агент «підхоплює» усі рутинні технічні дії, щойно отримує необхідні доступи.

Фактично цей момент перетворює локальний no‑code‑проєкт на повноцінний хмарний репозиторій, сумісний із типовим стеком розробників.

Один клік до продакшена: Vercel як фінальний етап

Остання частина ланцюжка — деплой на Vercel. Тут автор уже не покладається на повністю автоматизований сценарій у Codex, але демонструє, наскільки мало ручних дій потрібно, коли код уже в GitHub.

Vercel описується як хостинг‑платформа, яка підключається до GitHub, бере код із репозиторію й «ставить» сайт у продакшен. У демо використовується безкоштовний план — підкреслюється, що навіть на ньому можна зробити досить багато.

Інтерфейс Vercel на цьому етапі вже «бачить» усі GitHub‑репозиторії користувача. Далі процес складається з двох кліків: спочатку імпорт потрібного репозиторію, потім натискання кнопки Deploy на наступній сторінці.

Результат не змушує чекати: за словами автора, «десь менш ніж за хвилину сайт стає доступним за цим URL і виглядає чудово». Це завершує повний цикл — від команди з телефона до публічного сайту, доступного будь‑кому в інтернеті.

Важливий момент тут не в конкретному хостингу, а в тому, що Codex плюс GitHub відкривають двері до всього існуючого світу інструментів для деплою. Якщо платформа підтримує підключення до GitHub‑репозиторію, Codex уже зробив більшу частину шляху за користувача.

No‑code‑конвеєр у дії: що насправді показує цей кейс

Усі ці кроки — керування з телефона, генерація сайту, пуш у GitHub, деплой на Vercel — у туторіалі укладаються у кілька хвилин живого часу. Важливо, що автор не перетворює це на абстрактну демонстрацію «можливостей ШІ», а показує реальний, послідовний конвеєр, який можна повторити без технічної освіти.

Промпт «Використай усе, що ти знаєш про контекст Window, щоб створити нам вебсайт» стає відправною точкою, а все подальше — низка кроків, де користувач переважно погоджується з тим, що робить агент. Там, де потрібні додаткові дії (налаштування GitHub чи підтвердження на телефоні), їхня роль зводиться до видачі дозволів і кількох натискань.

Цей кейс демонструє кілька принципових змін у звичному підході до веб‑проєктів.

По‑перше, промпт стає новим інтерфейсом для роботи з інфраструктурою розробки. Те, що зазвичай вимагало знання команд Git, базової фронтенд‑верстки та розуміння деплою, зводиться до серії фраз природною мовою.

По‑друге, мобільний сценарій показує, що точка входу в цей конвеєр практично не прив’язана до робочого місця. Телефон використовується і для постановки задач, і для контролю ході виконання, і для підтверджень — тоді як важка робота відбувається «там, де залізо».

По‑третє, увесь процес вкладається в уже звичну для розробників зв’язку GitHub + хмарний хостинг. Тобто Codex не створює власну замкнену екосистему, а під’єднується до наявних інструментів.

У підсумку автор приходить до висновку: Codex дає змогу відносно легко перейти від хаотичного набору локальних файлів і ідей до працюючих систем — аж до живого сайту — за один сеанс роботи. Сюжет із сайтом і деплоєм із мобільного стає концентрованою демонстрацією того, як може виглядати «повний стек» без коду в практиці, а не лише в теорії.

Джерело

Full OpenAI Codex Tutorial: Beginner to Advanced — Futurepedia

Proton випустила найбільше оновлення для свого чат-бота Lumo майже через рік після його запуску. Lumo версії 2.0 тепер підтримує розпізнавання та генерацію зображень, що нарешті робить його повноцінним конкурентом для ChatGPT і Gemini. Proton заявляє, що оновлений чат-бот вміє не лише створювати зображення, а й аналізувати та редагувати їх. Розмови із залученням зображень, як і решта чатів у Lumo, захищені шифруванням zero-access, тож доступні лише на вашому пристрої. Компанія стверджує, що до них не мають доступу треті сторони й навіть сама Proton.

Окрім генерації зображень, новий Lumo отримав і «thinking mode» для кращого міркування. За даними Proton, Lumo 2.0 Lite показав результат на 127% вищий, ніж Lumo 1.4, у бенчмарку Artificial Analysis Intelligence Index, а Lumo 2.0 Max — на 240% вищий. Цей бенчмарк оцінює можливості моделі в різних типах завдань. Оновлений Lumo має глибший контекст, завдяки чому краще підбирає релевантну фонову інформацію та дає точніші відповіді. Крім того, він тепер уміє підтягути найсвіжіші дані та додавати посилання на джерела у своїх відповідях.

Lumo 2.0 уже доступний для використання. Базові можливості ШІ залишаються безплатними, але за $10 на місяць можна оформити Lumo Plus — він відкриває безлімітні чати, розширену генерацію зображень і доступ до більш потужних моделей Proton.

«Lumo 2.0 був переосмислений із нуля, а поява thinking mode додає йому потужних нових можливостей», — сказав засновник і CEO Proton Енді Єн. «Тестування з користувачами показує, що розрив скоротився настільки, що для багатьох сценаріїв застосування люди вже не відчувають якісної різниці між Lumo 2.0 Max і найновішими моделями від OpenAI та Anthropic. Lumo 2.0 доводить, що користувачам більше не потрібно обирати між потужними можливостями ШІ та реальним захистом приватності».

Джерело

Engadget