Середа, 23 Вересня, 2026
Додому Блог

Як відновити віяловий перегляд папки завантажень у док Mac

0

Випадкове видалення папки завантажень із панелі док у системі macOS призводить до втрати можливості швидкого перегляду вмісту одним натисканням миші, хоча файли залишаються в пам’яті пристрою. Важливо пам’ятати, що об’єкти в цій панелі є лише посиланнями, тому їхнє зникнення не впливає на фізичне збереження даних у сховищі комп’ютера. Для повного відновлення функціоналу необхідно спершу відкрити провідник та перейти до домашньої папки за допомогою комбінації клавіш Shift-Command-H. Після цього папку завантажень слід просто перетягнути в праву частину панелі док біля кошика.

Після повернення папки в нижню панель інтерфейсу користувач може самостійно активувати режим візуалізації через контекстне меню, яке викликається правою кнопкою миші. У налаштуваннях відображення вмісту варто обрати режим віяла та додатково встановити автоматичне сортування за датою додавання для швидкого пошуку останніх отриманих документів. Такий метод дозволяє переглядати іконки файлів у вигляді розгорнутого списку над панеллю при кожному натисканні на ярлик. Якщо потрібний об’єкт не відображається у скороченому списку віяла, система пропонує відкрити повну директорію у вікні провідника для подальшої роботи.

Розробники macOS використовують термін стопки для двох інструментів організації робочого простору, які мають різне призначення та логіку роботи. Стопки в док-панелі забезпечують доступ до конкретної папки, тоді як стопки на робочому столі автоматично групують розрізнені файли за типом або датою створення. Спроба використати налаштування робочого столу для відновлення ярлика завантажень не принесе результату, оскільки ці функції працюють незалежно. Тестування системи версії macOS Ventura показало, що вимкнення групування на столі може змінити розташування іконок без їх повернення на попередні місця.

Керування зовнішнім виглядом ярликів у док-панелі здійснюється за допомогою параметрів, що відповідають за піктограму та спосіб показу вмісту. Опція відображення у вигляді папки зберігає синю іконку, тоді як режим стопки демонструє мініатюру останнього доданого файлу, яка постійно змінюється. Вибір зображення папки вважається більш конфіденційним, оскільки воно не дозволяє стороннім особам побачити зміст документів під час випадкового перегляду екрана. Візуальні налаштування також включають режими сітки або списку, які підходять для роботи з великою кількістю файлів, що не вміщуються у формат віяла.

Віяловий режим відображення розрахований на великі іконки, проте стає менш ефективним при роботі з папками, де зберігаються десятки об’єктів. Через обмежений простір та відсутність інструментів пошуку цей режим краще використовувати для тимчасових проектів або папок швидкого експорту. Режим сітки пропонує компромісний варіант із можливістю прокручування панелі, тоді як класичний список дозволяє зручно переглядати вкладені папки та довгі назви. Для складних операцій із даними рекомендується використовувати стандартне вікно провідника, де доступні стовпці з розміром файлів, типом даних та тегами.

Папка завантажень та системний розділ останніх об’єктів виконують різні завдання, хоча користувачі часто плутають їх через схожість представлених документів. Завантаження є фізичним місцем зберігання нових файлів з інтернету, тоді як розділ останніх об’єктів збирає посилання на файли з різних куточків пам’яті. Окрім стандартних папок у док-панель можна додавати директорії зі знімками екрана, які створюються через комбінацію Shift-Command-5. Також у панелі можна розміщувати папки з хмарного сховища iCloud Drive, проте доступ до їх вмісту без мережі залежить від налаштувань синхронізації пристрою.

Функція стопок була представлена компанією Apple у складі Mac OS X Leopard двадцять шостого жовтня дві тисячі сьомого року. Головною метою було очищення робочого столу від надмірної кількості файлів шляхом їх збору в одну зручну точку доступу. Сучасні версії macOS зберігають цю логіку інтерфейсу, дозволяючи тримати під рукою важливі папки без постійного відкриття нових вікон провідника. Хоча інтерфейс зазнав змін, функціональність швидкого доступу залишається базовим елементом взаємодії з операційною системою навіть у документації версії двадцять шість для багатьох користувачів.

Acer Nitro V 16S: 16 дюймів, працює 20 годин. Ціна $2249

0

Компанія Acer розпочала продаж нового 16-дюймового ігрового ноутбука на території Сполучених Штатів Америки, розширюючи асортимент своєї продукції. Раніше цього літа виробник вже представив моделі Predator Helios Neo 16 та Predator Helios Neo 16S. Тепер увага зосереджена на лінійці Nitro V, яку оновили у 2025 році після дворічної перерви, пропонуючи нові можливості для споживачів.

Оновлення торкнулося зокрема моделі Acer Nitro V 16S, яка тепер оснащена процесорами Intel Panther Lake. Для порівняння, попередня версія Nitro V 16S використовувала чипи Raptor Lake-H, такі як Core 7 240H та Core 9 270H, причому останній наразі коштує 1329 доларів США. На відміну від них, нова модель Acer використовує процесор Core Ultra 7 355, що містить понад 40% менше ядер центрального процесора та на 60% менше потоків, ніж Core 9 270H.

Незважаючи на зазначену різницю у кількості ядер та потоків, розбіжність у продуктивності між цими двома процесорами складає менше 15% на користь Core 9 270H. Хоча Core 9 270H є потужнішим, процесор Core Ultra 7 355 відрізняється значно вищою енергоефективністю.

Як наслідок, компанія Acer заявляє, що новий ноутбук Nitro V 16S, оснащений акумулятором ємністю 76 Вт·год, може забезпечити до 20 годин автономної роботи під час офіційних тестів відтворення відео. Крім того, пристрій здатен функціонувати до 7 годин у тесті MobileMark 30, що підкреслює його здатність до тривалої роботи від батареї.

Додатково, найновіший Acer Nitro V 16S комплектується дискретними відеокартами GeForce RTX 5060 або GeForce RTX 5070 для ноутбуків. Кожна з цих графічних карт має показник теплового пакету (TGP) 85 Вт, що визначає їх максимальне енергоспоживання.

Дисплей 16-дюймового пристрою є IPS-панеллю з роздільною здатністю 1920 x 1200 пікселів. Він вирізняється частотою оновлення 180 Гц та повним охопленням колірного простору sRGB на рівні 100%, забезпечуючи якісне зображення для ігор та мультимедійного контенту.

Початкова конфігурація цього ноутбука коштує 2249 доларів США. Вона включає відеокарту GeForce RTX 5060, 16 ГБ оперативної пам’яті та твердотільний накопичувач об’ємом 1 ТБ. Альтернативно, мережа магазинів Best Buy пропонує версію з GeForce RTX 5070 за ціною 2807,99 доларів США, зберігаючи той самий обсяг пам’яті та процесор.

Компанія Xiaomi випустила настільну посудомийну машину Mijia на п’ять комплектів із датчиком забруднення

0

Компанія Xiaomi розпочала продаж настільної посудомийної машини під назвою Mijia Smart Countertop Dishwasher 5-Set, яка розроблена для кухонь з обмеженим вільним простором. Пристрій коштує 1998 юанів, що еквівалентно приблизно 298 доларам США на платформі JD.com. Габарити виробу становлять 550 міліметрів у ширину, 598 міліметрів у висоту та 350 міліметрів у глибину, а загальна маса конструкції сягає 18,5 кілограма. Виробник застосував магнітні дверцята, що відчиняються, для забезпечення компактності використання.

Внутрішній простір розрахований на п’ять комплектів посуду, що дозволяє обслуговувати домогосподарства чисельністю від двох до п’яти осіб. Конструкція дозволяє розміщувати стандартний посуд, а також кухонне приладдя, зокрема сковорідки діаметром до 30 сантиметрів та супові каструлі висотою до 24 сантиметрів. За процес миття відповідає система з чотирьох розпилювачів, які забезпечують роботу 34 водяних струменів під тиском до 30 кілопаскалів, що сприяє очищенню поверхонь під різними кутами під час роботи циклу.

Для контролю якості очищення встановлено оптичний датчик, який взаємодіє з алгоритмами штучного інтелекту для аналізу ступеня забруднення протягом 10 секунд. Отримані дані дозволяють пристрою автоматично обирати одну з восьми програм миття, тоді як система пом’якшення води зменшує утворення накипу та залишків на поверхнях. Процес дезінфекції супроводжується нагріванням води до 75 градусів за Цельсієм, після чого система сушіння гарячим повітрям PTC забезпечує температуру до 80 градусів за Цельсієм.

Функціонал пристрою також включає режим ультрафіолетового зберігання з активною циркуляцією повітря, що підтримує стерильність посуду протягом 240 годин або 10 діб. Користувач може коригувати цей інтервал через мобільний додаток Mijia з кроком у 24 години. Технічні показники відповідають першому рівню стандарту енергоефективності Китаю, споживаючи 8 літрів води та 0,282 кіловат-години електроенергії в економному режимі під час виконання одного повного циклу миття.

Посудомийна машина підтримує технологію HyperOS Connect, що дозволяє здійснювати віддалений контроль за станом роботи, планувати графік запусків та відстежувати прогрес через смартфон. Також реалізована можливість використання голосових команд через сумісні інтелектуальні динаміки виробника. Впроваджені інженерні рішення мають на меті спростити догляд за посудом у квартирах, де встановлення вбудованої техніки технічно неможливе або економічно недоцільне через архітектурні особливості приміщення чи відсутність відповідних комунікаційних мереж для підключення.

MacBook отримав функцію “стукай, щоб керувати” – як у iPhone

0

Apple запровадила функцію “Дотик до задньої панелі” для iPhone у 2020 році, дозволяючи користувачам виконувати швидкі дії, подвійним або потрійним натисканням на задню панель пристрою, що стало корисним інструментом доступності. Ця функція, доступна на iPhone 8 і новіших моделях, продовжує розвиватися, адаптуючись до нових версій операційної системи, але залишалася ексклюзивною для мобільних пристроїв.

На відміну від смартфонів, ноутбуки MacBook не мали вбудованої аналогічної функції, що є логічним, враховуючи наявність трекпада, клавіатури та комбінацій клавіш для керування. Проте, розробники створили альтернативні рішення, що переносять подібні жести на ноутбуки Apple, використовуючи область під долонями. Однією з таких програм є MacTap, яка дозволяє користувачам виконувати різноманітні дії, реагуючи на дотики до корпусу.

MacTap, випущений у вересні 2026 року, працює на моделях MacBook Air (M2 і новіші) та MacBook Pro (M1 Pro, M1 Max і новіші), які оснащені необхідними датчиками руху. Програма аналізує дотики або постукування до алюмінієвої поверхні біля трекпада, перетворюючи їх на команди. Це дає можливість призначати різноманітні дії, від копіювання до блокування екрана, залежно від кількості натискань.

Користувачі можуть налаштувати до шести різних жестів, по три для кожної сторони області під долонями, що значно розширює можливості керування ноутбуком. MacTap також пропонує попередньо встановлені профілі для певних програм, керування медіа або загальної роботи з операційною системою macOS, які можна індивідуально налаштовувати.

Програма MacTap розповсюджується безкоштовно, а обробка даних відбувається виключно на пристрої, що забезпечує конфіденційність. Завантажити її можна безпосередньо з вебсайту розробника або з платформи GitHub. Окрім MacTap, існують інші додатки з подібною функціональністю, деякі з яких доступні через Mac App Store, наприклад, InputConfig. Для тих, хто бажає уникнути безкоштовного програмного забезпечення, існують платні альтернативи, такі як Tapcut або Shortap, що пропонують додаткові можливості жестів.

Штучний інтелект одночасно прискорює роботу та стрес 91% працівників

0

Недавнє дослідження компанії Object First виявило зростання рівня стресу серед працівників, пов’язаного з ризиками у сфері інформаційної безпеки. За отриманими даними, дев’яносто один відсоток офісних співробітників відчуває значний дискомфорт та напругу на робочому місці через потенційні загрози кібербезпеки. Цей показник збільшився на сім процентних пунктів порівняно з аналогічним періодом минулого року, що свідчить про посилення впливу цих чинників на повсякденну діяльність.

Ситуація ускладнюється тим, що штучний інтелект, який став невід’ємною частиною багатьох бізнес-процесів, виступає одночасно і джерелом продуктивності, і причиною додаткового стресу. Дев’ять з десяти працівників відзначають помітне покращення власної ефективності завдяки інструментам на основі штучного інтелекту. Однак, сім з десяти опитаних визнають, що саме зростання кількості загроз, які також працюють за допомогою штучного інтелекту, є головним чинником, що викликає їхнє постійне занепокоєння.

Незважаючи на усвідомлення існуючих загроз, лише невелика частина компаній готова ефективно їм протистояти. За даними звіту, менше однієї чверті, а саме двадцять чотири відсотки працівників, висловлюють впевненість у тому, що їхня організація належним чином оснащена та підготовлена для реагування на кіберзагрози, що підживлюються штучним інтелектом. Це вказує на значний розрив між викликами сучасного цифрового середовища та спроможністю компаній забезпечити адекватний захист своїх інформаційних систем.

Серед ключових причин робочого стресу, окрім безпосереднього ризику кібератак, який згадують п’ятдесят відсотків респондентів, також присутнє високе робоче навантаження та недостатній штат, що займає перше місце серед чинників стресу для п’ятдесяти відсотків опитаних. Крім того, значне занепокоєння викликають прогалини в ефективності систем резервного копіювання та відновлення даних, про що повідомив сорок один відсоток працівників. Натиск щодо забезпечення безперебійної роботи систем також є суттєвим джерелом стресу для сорока чотирьох відсотків опитаних, що свідчить про вплив не лише атак, а й операційних питань.

Зокрема, три чверті працівників, а саме сімдесят чотири відсотки, зазначають, що інструменти для відновлення даних є надто складними у використанні без спеціалізованої експертизи з безпеки. Це створює значні труднощі для звичайних співробітників, які не мають глибоких знань у сфері кібербезпеки. У результаті, кожен п’ятий працівник, або дев’ятнадцять відсотків, під час інцидентів та після них відчуває себе безпорадним та приголомшеним, що погіршує їхню здатність до ефективного реагування.

Негативні наслідки цього стресу відчутно позначаються на продуктивності праці. Чотири з п’яти працівників, тобто сімдесят вісім відсотків, повідомляють, що їхній рівень стресу негативно впливає на виконання професійних обов’язків. Більше того, два з п’яти опитаних, що становить тридцять дев’ять відсотків, навіть замислювалися про звільнення зі своєї поточної роботи через надмірний тиск, що підкреслює серйозність проблеми для утримання кадрів у компаніях.

Підсумовуючи, Девід Беннетт, генеральний директор компанії Object First, підкреслив, що технології є критично важливими для кіберстійкості організацій. Однак, він також зазначив, що люди, які відповідають за захист та відновлення даних компанії, є не менш важливими. Ця заява акцентує увагу на необхідності комплексного підходу, який поєднує технічні засоби захисту з підтримкою та навчанням людського капіталу для ефективного протистояння сучасним кіберзагрозам.

Mac mini на M5 Pro приніс 31% приросту потужності

0

Apple випустила Mac mini з новим чіпом M5 Pro, що позиціонується як оновлення попередньої моделі з чіпом M4 Pro, проте ключові зміни в продуктивності є відносно скромними. Зовні та за габаритами M5 Pro Mac mini залишається ідентичним попереднику, зберігаючи розміри 5 на 5 дюймів та висоту 2 дюйми, а також алюмінієвий корпус. Вага обох пристроїв становить 1.6 фунта.

Інтерфейсна панель M5 Pro Mac mini також успадкувала дизайн M4 Pro, пропонуючи два порти USB-C на передній панелі, що нагадують Mac Studio. Основний набір портів розташовано ззаду, де порт Ethernet було оновлено з 1 Гбіт/с до 2.5 Гбіт/с, з можливістю подальшого апгрейду до 10 Гбіт/с за додаткову плату, яка залишилася незмінною.

Технічні характеристики чіпа M5 Pro включають базову конфігурацію зі 15-ядерним центральним процесором, 16-ядерним графічним процесором та 16-ядерним нейронним процесором, тоді як топова версія оснащена 18-ядерним CPU та 20-ядерним GPU. Порівняно з M4 Pro, який мав 12-ядерний CPU та 16-ядерний GPU у стандартній моделі, оновлення центрального процесора є помітним.

Apple заявляє про приблизно 30% зростання продуктивності центрального процесора з M5 Pro у порівнянні з M4 Pro, тоді як графічна продуктивність демонструє зростання до 20%. Нейронні прискорювачі у кожному ядрі GPU, підтримка трасування променів третього покоління та покращений шейдерний блок сприяють цим показникам, підвищуючи пропускну здатність пам’яті до 307 ГБ/с.

Це покращення особливо помітне у завданнях, пов’язаних зі штучним інтелектом, таких як редагування відео та фотографій з використанням ШІ, або робота з локальними великими мовними моделями. Apple стверджує, що обробка запитів LLM у LM Studio стала до чотирьох разів швидшою, а обробка зображень в Affinity — в 1.5 раза швидшою.

Порівняння результатів тестування Geekbench 7 CPU демонструє, що M4 Pro Mac mini досяг 3395 балів в одноядерному режимі та 22695 балів у багатоядерному. Використовуючи показники M5 Pro MacBook Pro як референс, M5 Pro Mac mini показав 3478 балів в одноядерному режимі та 29810 балів у багатоядерному, що означає приблизно 2% зростання в одноядерній продуктивності та 31.4% у багатоядерній.

Графічна продуктивність, виміряна через Metal GPU, показала 103603 бали для M4 Pro Mac mini та 126060 балів для M5 Pro MacBook Pro, що складає близько 21% приросту. Хоча M5 Pro Mac mini явно перевершує попередника, ця різниця може не виправдати оновлення для існуючих користувачів M4 Pro.

Новий Mac mini з M5 Pro отримав підтримку Wi-Fi 7 та Bluetooth 6 завдяки новому бездротовому чіпу Apple N1, що є покращенням порівняно з Wi-Fi 6E та Bluetooth 5.3 у моделі M4 Pro. Однак, для повноцінного використання Wi-Fi 7 потрібен сумісний маршрутизатор, який наразі не є поширеним.

Базова конфігурація M5 Pro Mac mini коштує 1699 доларів США, що на 100 доларів дорожче за оригінальну ціну M4 Pro Mac mini. Топові конфігурації з максимальним обсягом пам’яті та сховища можуть коштувати до 6799 доларів США, що на 500 доларів більше, ніж найдорожча конфігурація M4 Pro Mac mini.

Для більшості користувачів, особливо тих, хто вже володіє M4 Pro Mac mini, оновлення до M5 Pro може бути розглянуто як незначне, з точки зору продуктивності. Покращення торкнулися переважно обчислень, пов’язаних зі штучним інтелектом, та бездротового зв’язку. Тим, хто шукає значно вищу продуктивність, варто розглядати моделі Mac Studio з чіпами M5 Max або M5 Ultra.

AMD перетнула позначку в трильйон доларів, випередивши Intel

0

Ринкова капіталізація компанії AMD вперше перевищила один трильйон доларів США, що стало результатом значного зростання вартості її акцій протягом останнього тижня. На закритті ринку в п’ятницю ціна акцій AMD становила приблизно 557 доларів. Вже в понеділок зранку, на відкритті торгів, акції стрибнули до 607 доларів і продовжили зростання, тим самим перетнувши позначку в один трильйон доларів.

Саша Марінковіч, директор з маркетингу AMD, повідомив про досягнення цієї віхи у соціальній мережі X. Після його публікації вартість акцій AMD дещо коливалася, тимчасово опускаючи ринкову капіталізацію нижче одного трильйона доларів. Ймовірно, увага навколо цього досягнення спричинить певні коливання в ціні акцій протягом дня, хоча згодом вона має стабілізуватися.

Лише тиждень тому AMD була далека від досягнення позначки в трильйон доларів. За останній місяць ціна акцій компанії зросла приблизно на 29%, причому 21% цього зростання припало на останні п’ять днів. Лише в понеділок акції AMD підскочили майже на 9% протягом перших кількох годин після відкриття ринку.

Ринкова капіталізація є показником загальної вартості компанії, що розраховується шляхом множення кількості акцій в обігу на їхню поточну ринкову ціну. Цей показник не завжди безпосередньо пов’язаний з доходами чи прибутком, а скоріше відображає оцінку компанії учасниками ринку, яка залежить від динаміки ціни акцій.

AMD приєднується до клубу з менш ніж двох десятків компаній у світі, чия ринкова капіталізація перевищила один трильйон доларів. Серед них такі гіганти, як SK hynix, Amazon, Microsoft, Apple, Nvidia, Broadcom та Micron. Хоча AMD тепер увійшла до цього елітного списку, вона все ще значно відстає від свого головного конкурента у сфері прискорювачів штучного інтелекту, Nvidia, ринкова капіталізація якої наразі становить близько 5,4 трильйона доларів.

Водночас, AMD змогла випередити свого давнього конкурента Intel у досягненні цієї знаменної позначки. Наразі ринкова капіталізація Intel становить близько 648 мільярдів доларів. Цікаво, що за останній місяць Intel продемонструвала навіть більший приріст ціни своїх акцій. Ціни зросли на 37% за останній місяць, причому 25% цього зростання відбулося протягом останніх п’яти днів. Аналогічно до AMD, Intel розпочала торги в понеділок вранці зі стрибком на 13%.

Після звіту про прибутки за другий квартал, де AMD перевищила очікування щодо доходів на 2%, акції компанії тимчасово знизилися в ціні, що створило можливості для інвесторів. Наразі ця стратегія виправдовується, оскільки акції як AMD, так і Intel демонструють значне зростання.

Незважаючи на те, що прискорювачі штучного інтелекту від AMD знаходять своє застосування в центрах обробки даних, Nvidia продовжує домінувати на цьому ринку. Унікальне позиціонування AMD полягає в її центральних процесорах (CPU), які за останній рік стали ключовим компонентом для центрів обробки даних, що спеціалізуються на агентному штучному інтелекті.

Як підключити геймпади до Steam Deck

0

Підключення контролерів до портативної ігрової консолі Steam Deck може бути здійснене різними способами, залежно від типу геймпада та наявних аксесуарів. Найпростіший метод полягає у прямому підключенні через порт USB-C, якщо сам контролер підтримує цей стандарт або за допомогою відповідного перехідника USB-A до USB-C. Цей спосіб підходить для гри одному, проте для використання кількох контролерів або для більш зручного підключення існують інші можливості.

Для одночасного підключення кількох геймпадів можна використовувати бездротові технології, зокрема вбудований Bluetooth або зовнішні радіочастотні (RF) адаптери. Більшість сучасних контролерів підтримують Bluetooth, що спрощує їх сполучення. Для цього необхідно активувати Bluetooth у налаштуваннях Steam Deck, а потім перевести контролер у режим сполучення і вибрати його зі списку доступних пристроїв. Також можливе використання спеціальних передавачів, які дозволяють підключати кілька контролерів одночасно через один USB-порт.

Підключення кількох дротових геймпадів потребує використання док-станції. Офіційна док-станція Steam Deck, вартістю 79 доларів, має три USB-порти, що дозволяє одночасно підключати три дротові контролери або USB-приймачі для бездротових. Альтернативні, менш дорогі варіанти док-станцій також доступні. Додатковою перевагою використання док-станції є можливість виведення зображення на телевізор та підключення до мережі Інтернет через Ethernet, що робить її вигідним придбанням не лише для підключення геймпадів.

Підтримка контролерів різними виробниками суттєво відрізняється. Наприклад, Sony не дозволяє підключати неофіційні пристрої до своїх консолей. Steam Deck демонструє ширшу сумісність, дозволяючи підключати практично будь-який контролер через Bluetooth, дротове з’єднання або RF-адаптери. Це стосується як основних геймпадів від PlayStation, Xbox та Nintendo Switch Pro, так і багатьох сторонніх рішень, включаючи навіть окремі Joy-Cons від Nintendo Switch. Вибір найкращого контролера залежить від індивідуальних потреб користувача.

Більшість перерахованих контролерів підключаються до док-станції за тим самим принципом, що і до консолей чи персональних комп’ютерів. Для бездротового підключення через Bluetooth до Steam Deck потрібно активувати режим сполучення або обміну даними на самому контролері. Для контролерів Sony це означає одночасне натискання кнопок PS та Share (або Create для PS5). Для Steam Controller слід утримувати кнопки B та правий бампер, після чого натиснути кнопку Steam. Xbox контролери вимагають натискання кнопки сполучення на верхній грані. Для Nintendo Switch Pro Controller або Joy-Cons необхідно утримувати кнопку Sync до початку блимання індикатора.

Операційна система SteamOS офіційно підтримує одночасне підключення до 16 контролерів, що перевищує потреби більшості користувачів. Однак, практична кількість одночасно підключених пристроїв значно залежить від типу з’єднання. На моделі Steam Deck з LCD-дисплеєм через Bluetooth можна підключити до чотирьох контролерів, після чого можуть виникати проблеми через перевантаження пропускної здатності. В OLED-версії Steam Deck цей показник зростає до п’яти або шести завдяки оновленню Bluetooth з версії 5.0 до 5.3. Важливо враховувати, що деякі контролери споживають більше пропускної здатності, ніж інші.

Дротові контролери та RF-адаптери не мають таких обмежень, а ліміт визначається кількістю доступних портів. Без док-станції можливе підключення лише одного пристрою. Офіційна док-станція Valve надає три USB-порти, що дозволяє підключати три дротові геймпади або приймачі. Деякі альтернативні док-станції, наприклад, Ugreen 9-in-1 за 40 доларів, пропонують чотири USB-порти. Для досягнення найкращих результатів часто рекомендується комбінувати різні методи підключення – дротове, Bluetooth та RF.

ASUS почала продажі нового Zenbook 14 в Україні: OLED, Copilot+ PC та три процесорні платформи

0

Компанія ASUS оголосила про старт продажів в Україні нового покоління 14-дюймового Zenbook 14. Ноутбук виходить одразу у версіях на базі Intel, AMD та Qualcomm Snapdragon, важить від 1,1 кг, оснащується OLED-дисплеєм і в окремих конфігураціях підтримує функції Copilot+ PC.

ASUS позиціонує новий Zenbook 14 як компактний преміальний ноутбук для роботи, навчання, творчих задач і повсякденного використання. У новій лінійці виробник робить акцент не лише на продуктивності, а й на дизайні: кришка ноутбука виконана з фірмового матеріалу Ceraluminum, який поєднує властивості металу з тактильними відчуттями, схожими на кераміку.

Новинка доступна у трьох кольорах — Arctic Blue, Komodo Coral та Zabriskie Beige. За даними ASUS, матеріал Ceraluminum краще протистоїть подряпинам і повсякденному зносу, а суцільнометалевий корпус при цьому залишається достатньо легким для щоденного транспортування.

Три версії: Intel, AMD та Snapdragon

Одна з ключових особливостей нового Zenbook 14 — широкий вибір процесорних платформ. Модель UX3480KA комплектується процесорами до AMD Ryzen AI 7 345, версія UX3480AA — до Intel Core Ultra 9 Series 3, а UX3480QA побудована на платформі Snapdragon X.

У конфігураціях на базі AMD та Intel виробник заявляє NPU з продуктивністю до 50 TOPS, у Snapdragon-версії — до 45 TOPS. Це дозволяє ноутбукам підтримувати сучасні локальні ШІ-функції, включно з можливостями Copilot+ PC у сумісних конфігураціях, ефектами Windows Studio та іншими задачами, які можуть виконуватися із залученням нейропроцесора.

Характеристика Zenbook 14 UX3480AA Zenbook 14 UX3480KA Zenbook 14 UX3480QA
Платформа Intel AMD Qualcomm Snapdragon
Процесор До Intel Core Ultra 9 Series 3 До AMD Ryzen AI 7 345 Snapdragon X
NPU До 50 TOPS До 50 TOPS До 45 TOPS
Графіка Intel Graphics AMD Radeon Qualcomm Adreno
Оперативна пам’ять До 24 ГБ LPDDR5X До 24 ГБ LPDDR5X До 16 ГБ LPDDR5X
Накопичувач SSD до 1 ТБ, PCIe 4 SSD до 1 ТБ, PCIe 4 SSD PCIe 4; у пресрелізі вказано «до 512 ТБ», що виглядає як технічна помилка
Дисплей До 14″ OLED 3K, 2880×1800, 120 Гц; також доступна WUXGA OLED 14″ OLED WUXGA, 1920×1200, 60 Гц 14″ OLED WUXGA, 1920×1200, 60 Гц
Акумулятор До 70 Вт·год До 70 Вт·год 50 Вт·год
Бездротові інтерфейси Wi‑Fi 6E, до Bluetooth 5.4 Wi‑Fi 6E, до Bluetooth 5.4 Wi‑Fi 6E, до Bluetooth 5.3
Маса Від 1,1 кг Від 1,1 кг 1,1 кг
Розміри 311,1 × 215,9 × 13,9–16,9 мм

OLED-дисплей до 3K і 120 Гц

Zenbook 14 отримав 14-дюймовий OLED-дисплей зі співвідношенням сторін 16:10. У старших конфігураціях на базі Intel доступна панель ASUS Lumina OLED з роздільною здатністю 2880×1800 пікселів і частотою оновлення 120 Гц.

Для цієї панелі заявлено час відгуку 0,2 мс, 100% охоплення колірного простору DCI-P3, контрастність 1 000 000:1, відображення 1,07 млрд кольорів, пікову HDR-яскравість до 1100 кд/м² та сертифікацію VESA DisplayHDR True Black 1000. Співвідношення площі екрана до корпусу становить до 89%.

Для інших конфігурацій передбачені OLED-панелі WUXGA 1920×1200 із частотою 60 Гц. В окремих версіях також доступний сенсорний екран.

Автономність і система охолодження

У версіях Zenbook 14 на Intel та AMD встановлюється акумулятор ємністю до 70 Вт·год. ASUS заявляє для лінійки до 30 годин і більше автономної роботи залежно від конфігурації та сценарію використання. Snapdragon-версія комплектується акумулятором на 50 Вт·год.

Ноутбук підтримує швидке заряджання через USB-C. Комплектний адаптер має потужність 68 Вт і може використовуватися також для заряджання інших сумісних пристроїв.

Для охолодження застосовується система зі збільшеним вентилятором та оптимізованим повітряним потоком. За даними ASUS, вона підтримує тепловий пакет до 35 Вт — на 25% більше, ніж у попереднього покоління. Також заявлений додатковий захист від пилу.

Порти без обов’язкових перехідників

Попри компактний корпус, Zenbook 14 зберіг повнорозмірний USB Type-A, HDMI 2.1 та комбінований 3,5-мм аудіороз’єм.

Intel-версія оснащується одним Thunderbolt 4 USB-C та одним USB 3.2 Gen 2 Type-C. AMD-модель отримала USB4 Type-C і USB 3.2 Gen 2 Type-C, а Snapdragon-версія — два USB 3.2 Gen 2 Type-C.

Камера, звук і безпека

Усі три модифікації оснащуються ІЧ-камерою ASUS AiSense із підтримкою Windows Hello. Серед заявлених можливостей також є ефекти Windows Studio та процесор безпеки Microsoft Pluton.

За звук відповідають два вбудовані мультимагнітні динаміки з інтелектуальним підсилювачем і підтримкою Dolby Atmos. Ноутбук також має два мікрофони, клавіатуру з підсвічуванням у відповідних конфігураціях та збільшений тачпад розміром 127×79 мм із підтримкою жестів Smart Gesture.

Три місяці Google AI Pro

Разом із Zenbook 14 ASUS пропонує три місяці підписки Google AI Pro без додаткової плати в країнах, де доступний сервіс. Пропозиція активується через MyASUS.

Підписка передбачає розширений доступ до моделей Gemini та інших інструментів Google AI, а також 5 ТБ хмарного сховища.

Ціна ASUS Zenbook 14 в Україні

Новий ASUS Zenbook 14 уже надійшов у продаж в Україні. Акційна стартова ціна становить від 45 999 грн.

За цю суму пропонується конфігурація Zenbook 14 UX3480QA з процесором Snapdragon X X1-26-100, 8 ГБ оперативної пам’яті LPDDR5X та SSD на 256 ГБ.

Технічні характеристики, комплектації, доступність і ціни можуть відрізнятися залежно від конкретної конфігурації та продавця.

iPhone 18 Pro Max програмно обмежує ємність батареї, щоб доїдждати в магазини без проблем

0

Новий iPhone 18 Pro Max оснащено акумулятором найбільшої ємності, який Apple коли-небудь використовувала у своїх смартфонах, досягаючи 5 567 мАг в моделях лише з eSIM та 5 391 мАг у версіях з фізичним слотом для SIM-карти. Обидва показники перевищують 20 ват-годин (Вт·год), що могло створити значні логістичні перешкоди для компанії.

Багато країн встановлюють додаткові вимоги до транспортування електронних пристроїв, якщо їхні однокамерні батареї перевищують 20 Вт·год. Наприклад, у США та Великій Британії такі батареї класифікуються як “небезпечні вантажі” і їх заборонено перевозити стандартними поштовими службами, що створює проблеми для онлайн-продажів та доставки пристроїв до магазинів.

Apple розробила програмне рішення під назвою “Prepare to Ship” (Підготовка до відправлення), яке тимчасово обмежує ємність акумулятора до рівня менше 20 Вт·год за допомогою прошивки. Цей режим активується з моменту виробництва пристрою і залишається чинним до першої активації смартфону користувачем.

Після успішної активації телефону програмне обмеження автоматично знімається, що дозволяє користувачеві отримати повну потужність акумулятора. Таким чином, Apple вдається обійти транспортні обмеження, не зменшуючи реальну ємність батареї для кінцевого споживача.

Однак, існує необхідність виконання додаткового кроку перед відправленням пристрою для ремонту, продажу чи будь-якої іншої причини. Користувачеві потрібно вручну активувати режим “Prepare to Ship” знову.

Щоб активувати режим “Prepare to Ship”, необхідно перейти до “Параметри” > “Загальні” > “Перенести або скинути iPhone” > “Підготувати до відправлення”. Далі слід дотримуватися інструкцій на екрані, включаючи вибір опції стирання даних телефону, якщо це потрібно.

Перед активацією режиму “Prepare to Ship” пристрою може знадобитися частково розрядити батарею, тому його слід відключити від зарядного пристрою. Також можливе тимчасове підвищення температури пристрою під час цього процесу. Повна активація режиму може тривати від кількох хвилин до кількох годин, залежно від необхідного рівня розрядки батареї. Процес вважається завершеним, коли в додатку “Параметри” з’являється червоний значок “Готово до відправлення”.

Якщо було обрано опцію стирання даних, стан готовності до відправлення буде відображатися на екрані “Привітання” шляхом натискання кнопки інформації. Після активації режиму “Prepare to Ship” ємність батареї обмежується до 80% на 14 днів. Для скасування підготовки до відправлення потрібно перейти до “Параметри” > “Загальні” > “Перенести або скинути iPhone” > “Готово до відправлення” та вибрати опцію “Скасувати підготовку до відправлення”.

Хоча ця функція наразі стосується виключно iPhone 18 Pro Max, подібний підхід може стати стандартом для майбутніх великих моделей iPhone, а також для смартфонів на платформі Android. Це елегантне рішення проблеми транспортування пристроїв з потужними акумуляторами.

Деякі Android-смартфони вже уникають обмежень у 20 Вт·год шляхом використання кількох менших акумуляторних елементів. Однак, для телефонів, де більш доцільною є конструкція з одним великим акумулятором, програмне рішення Apple виглядає цілком логічним і ефективним.

Штучний інтелект створить 617 мільйонів тонн електронних відходів до 2050 року

0

Організація Basel Action Network опублікувала звіт, згідно з яким стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту призведе до накопичення значних обсягів електронних відходів. Прогноз охоплює період з 2025 до 2050 року та вказує на ймовірну появу від 395 до 617 мільйонів тонн відпрацьованого обладнання. Така кількість сміття еквівалентна обсягу у 15-23 мільйони сорокафутових морських контейнерів, які при послідовному розміщенні зможуть огорнути земну кулю шість разів, що демонструє масштаби проблеми для світової екології.

Згідно з аналізом, основною причиною такого накопичення відходів є постійна потреба у заміні застарілих компонентів на новіші та спеціалізовані рішення. Оскільки темпи зростання продуктивності звичайних мікропроцесорів сповільнюються, розробники змушені впроваджувати складніші архітектури. Зараз компанії встановлюють величезну кількість спеціалізованих прискорювачів штучного інтелекту разом із графічними процесорами, допоміжними системами охолодження та мережевим обладнанням, що значно пришвидшує моральне старіння технічних засобів у центрах обробки даних.

Дослідники наголошують на значній неточності попередніх оцінок галузі, які часто враховували лише основні сервери та прискорювачі. За даними звіту, ці компоненти становлять лише близько 13 відсотків від загального обсягу електронного обладнання. Решта 87 відсотків включають системи розподілу електроенергії, мережеву інфраструктуру, засоби зберігання та резервного копіювання даних, а також пристрої охолодження, які зазвичай залишаються поза увагою офіційної статистики, хоча створюють суттєве навантаження на переробні потужності.

Масштаби витрат на обладнання підкреслюють неминучість зростання кількості відходів, оскільки капітальні інвестиції у центри обробки даних мають сягнути 7 трильйонів доларів у період з 2025 по 2030 рік. При цьому 4,3 трильйона доларів спрямовуються безпосередньо на електронне обладнання. Розрахунки показують, що кожна додаткова гігаватна потужність дата-центру вимагає близько 70 000 тонн електроніки, а загальне світове збільшення потужностей до кінця десятиліття оцінюється у 100 гігаватів.

Ситуація ускладнюється суттєвим скороченням термінів експлуатації компонентів у сфері штучного інтелекту. Якщо стандартні сервери зазвичай працюють від п’яти до семи років, то прискорювачі, спеціалізовані сервери та стійки замінюються кожні 2,5 року. Basel Action Network пропонує мінімізувати негативні наслідки шляхом розробки більш довговічного обладнання, а також впровадження ефективніших стратегій вторинного використання технічних компонентів, які втратили актуальність для високопродуктивних обчислень, проте можуть виконувати простіші завдання у загальній інфраструктурі.

Motorola Signature 27 стане новим домом для найбільш захищеного Android – GrapheneOS

0

Компанія Motorola оприлюднила перші зображення смартфона Signature 27, який стане наступником моделі Signature, випущеної у січні 2026 року. Офіційна презентація пристрою запланована на 22 вересня під час проведення саміту Snapdragon Summit. Дизайн задньої панелі отримав оливково-зелений колір, а блок камер виконано у вигляді асиметричного кластера, що відрізняється від звичних вертикальних чи квадратних рішень, які застосовуються у більшості сучасних флагманських смартфонів виробництва інших компаній.

Модуль камери містить чотири окремі об’єктиви та спалах. За попередньою технічною інформацією, основний датчик має роздільну здатність 200 мегапікселів та базується на сенсорі Sony LYTIA LYT-901 розміром 1/1.12 дюйма з розміром пікселя 0.7 мікрометра. Конфігурація системи включає надширококутну камеру, стандартний телеоб’єктив та перископічну камеру для оптичного наближення. П’яте кільце у структурі блока відведено під спалах, що дозволяє пристрою конкурувати у сегменті флагманських апаратів високого рівня.

Окремим оголошенням підтверджено співпрацю Motorola з компанією Bang and Olufsen щодо налаштування аудіосистеми. На задній панелі поруч із блоком камер розміщено великий круглий динамік із відповідним маркуванням Audio by B and O. Це технічне партнерство замінює попередню співпрацю з компанією Bose, яка здійснювала налаштування звукового обладнання для першої моделі Signature. Такий крок свідчить про зміну пріоритетів виробника у сфері мультимедійних можливостей мобільних пристроїв.

Дата анонсу 22 вересня збігається з графіком проведення заходу Snapdragon Summit, на якому компанія Qualcomm має представити свій новий флагманський процесор. Очікується, що Signature 27 стане першим смартфоном виробника Motorola, який офіційно отримає підтримку операційної системи GrapheneOS. Розробники GrapheneOS раніше заявляли, що саме наступник першої моделі Signature стане першим пристроєм не від компанії Google Pixel, на якому буде забезпечено сумісність з цією мобільною операційною системою.

Смартфон Oppo A7 Pro Max із батареєю на 10000 міліампер-годин вийшов глобально

0

Китайська компанія Oppo розпочала глобальне розповсюдження свого нового смартфона середнього сегмента під назвою A7 Pro Max 5G після його первинного релізу в серпні 2026 року. На даний момент пристрій офіційно представлений на ринках Австрії, Малайзії та Таїланду, пропонуючи користувачам технічні характеристики, що орієнтовані на тривалу автономну роботу без необхідності щоденного використання зарядних пристроїв. Основними кольоровими варіантами для міжнародних покупців стали відтінки Surfing Blue та Lunar Black, що доповнюють зовнішній вигляд пристрою з особливим світловим індикатором.

Ключовою технічною характеристикою апарата є акумулятор ємністю 10 000 міліампер-годин, що базується на сучасній кремній-вуглецевій технології для забезпечення тривалого терміну служби та збереження ємності після багатьох циклів. Смартфон підтримує швидку дротову зарядку потужністю 80 Ватт, яка дозволяє повністю відновити енергію приблизно за 90 хвилин за оптимальних температурних умов навколишнього середовища. Окрім основної функції живлення пристрій здатен виконувати роль портативного акумулятора завдяки підтримці реверсивної зарядки потужністю 27 Ватт для підключення інших мобільних гаджетів у критичних ситуаціях.

Пристрій оснащений якісним AMOLED-дисплеєм діагоналлю 6,78 дюйма з роздільною здатністю 2772 на 1272 пікселів та адаптивною частотою оновлення зображення до 120 Герц для плавності роботи інтерфейсу. Максимальна пікова яскравість екрана досягає 1800 ніт, що дозволяє комфортно зчитувати інформацію під прямими сонячними променями без виникнення значних відблисків або втрати природної контрастності кольорів. За загальну продуктивність відповідає мобільна платформа Snapdragon 4 Gen 5, виготовлена за 4-нанометровим технологічним процесом, яка працює у поєднанні з оперативною пам’яттю стандарту LPDDR4X та накопичувачем формату UFS 3.1.

Система камер включає основний сенсор на 50 мегапікселів із оптичною стабілізацією зображення та додатковий монохромний датчик на 2 мегапікселі, розміщені на задній панелі в характерному піднятому блоці камер. Для селфі та відеодзвінків передбачена передня камера з роздільною здатністю 50 мегапікселів, проте можливості відеозйомки обмежені форматом 1080p при частоті 30 кадрів на секунду для обох модулів. Дизайн доповнюється багатоколірним індикатором Breathing Light, а корпус має високий рівень захисту від вологи та пилу за стандартом IP69K при збереженні товщини близько 8,6 міліметра.

Програмне забезпечення базується на операційній системі Android 16 з фірмовою оболонкою ColorOS 16, апарат також має вбудований у дисплей оптичний сканер відбитків пальців та модуль безконтактної оплати NFC. Вартість моделі з 6 гігабайтами оперативної пам’яті в Австрії становить 599 євро, тоді як версія з 8 гігабайтами в Малайзії та Таїланді коштує приблизно 563 та 600 доларів відповідно. Незважаючи на значну ємність вбудованої батареї, вага смартфона становить 224 грами, що робить його порівняно зручним для повсякденного використання серед пристроїв із подібними рекордними характеристиками автономності.

Хибні дані штучного інтелекту ледь не спровокували збройний конфлікт США з Китаєм

0

За інформацією, опублікованою телеканалом CNN, збройні сили США опинилися на межі реального військового зіткнення через неперевірену інформацію, отриману від програмного забезпечення на основі штучного інтелекту. Військові аналітики підготували звіт, у якому стверджували, що китайське судно, яке перебувало у регіоні Близького Сходу, таємно перевозить компоненти для виготовлення ядерної зброї. Для перехоплення цього корабля вже було піднято авіацію та розпочато підготовку до висадки групи на борт судна з метою силового догляду вантажу.

Місію було скасовано в останній момент, оскільки офіційні особи встигли провести додаткову перевірку даних і з’ясували, що звіт базувався виключно на помилковій інформації, згенерованій чат-ботом. Згідно із заявами джерел, знайомих із ситуацією, на борту корабля не було виявлено жодних матеріалів, які могли б стосуватися ядерного озброєння. Якби американські сили здійснили перехоплення та висадку на судно, це могло призвести до непередбачуваних наслідків, включаючи ймовірність початку відкритого збройного конфлікту між країнами.

Військові аналітики неодноразово висловлювали побоювання щодо використання штучного інтелекту для аналізу чутливих розвідувальних даних, оскільки подібні технології схильні до так званих галюцинацій, коли система видає неправдиві твердження за реальні факти. Попри такі ризики, представники оборонного сектору США активно інтегрують алгоритми штучного інтелекту в процеси оцінки цілей, керуючись необхідністю швидкої обробки дедалі більших обсягів інформації, які фізично не в змозі опрацювати лише люди без автоматизованої підтримки.

Аналіз поточного стану впровадження технологій в урядові структури показує, що процес інтеграції штучного інтелекту є децентралізованим та позбавленим єдиних стандартів верифікації згенерованих результатів. Різні підрозділи використовують різні програмні інструменти, що суттєво знижує надійність кінцевих звітів. Відомо, що багато інструментів, які застосовуються аналітиками, є адаптованими версіями комерційних моделей, котрі не призначені для роботи з критично важливою розвідувальною інформацією державного рівня, що неодноразово призводило до помилкових висновків.

За словами колишніх високопосадовців, використання комерційного програмного забезпечення без спеціалізованих налаштувань для безпеки є системною проблемою, яка створює ризик катастрофічних прорахунків. Випадок із китайським судном не є поодиноким інцидентом, оскільки джерела підтверджують серію помилкових висновків, які вже фіксувалися після впровадження інструментів штучного інтелекту в роботу державних аналітичних центрів. Поточна ситуація демонструє, що відсутність жорстких протоколів перевірки даних ставить національну безпеку в пряму залежність від стабільності алгоритмічних рішень.

Основною проблемою залишається поєднання відкритих даних з розвідувальною інформацією секретного характеру через неперевірені алгоритми, які не здатні розрізняти достовірність джерел. В умовах відсутності єдиного протоколу оцінки ризиків, кожне звернення до подібних систем несе в собі ймовірність повторення помилок, подібних до ситуації з китайським кораблем. Подальше використання таких інструментів без їхньої глибокої модернізації та впровадження надійних методів верифікації загрожує безпеці через постійну генерацію неправдивих даних про потенційні військові цілі.

Як обрати механічну клавіатуру

0

При виборі механічної клавіатури визначальним чинником є тип перемикачів, оскільки саме вони формують загальний досвід використання. Існують різні види перемикачів, такі як клікаючі та лінійні, і їхні відмінності істотно впливають на процес набору тексту. Окрім цих двох, існують інші типи перемикачів, кожен з яких має свої унікальні характеристики, що змінюють взаємодію користувача з клавіатурою, що має значення для різних сценаріїв використання.

Важливість вибору правильного типу перемикачів залежить від призначення клавіатури та бажаних результатів, а також від навколишнього середовища. Наприклад, при виборі клавіатури для офісного використання правильний тип перемикача має надзвичайно велике значення, іноді з причин, які можуть бути неочевидними на перший погляд для звичайного користувача, який не має досвіду роботи з такими пристроями.

Для оптимального вибору механічної клавіатури насамперед слід визначити бажаний тип зворотного зв’язку під час набору тексту. Це може бути тактильна або клікаюча реакція, або ж її повна відсутність. Далі необхідно врахувати місце та умови, де клавіатура буде використовуватися найчастіше, наприклад, у домашньому офісі, на роботі або у громадських місцях, як-от бібліотека чи кафе, де рівень шуму є критичним.

Для робочого середовища перевагу зазвичай надають лінійним перемикачам, які не мають зворотного зв’язку, або тактильним, що забезпечують мінімальний звуковий відгук, а також оптичним перемикачам з лінійним або тактильним відчуттям. Ці варіанти забезпечують приємне відчуття при наборі тексту, зберігаючи при цьому достатню тишу, що запобігає відволіканню оточуючих і забезпечує комфортну робочу атмосферу для всіх присутніх у приміщенні.

Усі механічні клавіатури обладнані індивідуальними перемикачами під кожною клавішею, які регулюють її реакцію на натискання. Це відрізняє їх від традиційних клавіатур, що використовують цільну мембрану для всього пристрою. Завдяки цій конструкції механічні клавіатури зазвичай відрізняються вищою точністю, кращими можливостями налаштування та часто більшою довговічністю порівняно з традиційними моделями з мембранними перемикачами.

Вирішивши придбати такий пристрій, необхідно зробити вибір між різними типами перемикачів під клавішами, включаючи лінійні, тактильні, клікаючі, оптичні або ті, що базуються на ефекті Холла. Кожен з цих типів має унікальні характеристики, що впливають на відчуття при наборі тексту. Розуміння відмінностей між ними є ключовим для прийняття обґрунтованого рішення, яке відповідатиме індивідуальним потребам користувача.

Клікаючі перемикачі є класичним прикладом механічних клавіатур і відповідають уявленням більшості людей про такий тип пристроїв. Ці перемикачі характеризуються пружним ходом, створюють гучний, виразний звук клацання та забезпечують дуже чіткий тактильний відгук при натисканні. За звуком та відчуттями клікаючі перемикачі нагадують друкарські машинки, а виражений тактильний зворотний зв’язок є однією з головних причин, чому ентузіасти обирають саме механічні клавіатури.

Однак, якщо використання передбачається у невеликому офісі або професійній обстановці, де необхідно дотримуватися тиші, гучні клацання, ймовірно, не будуть найкращим варіантом, незалежно від того, наскільки приємними вони є для користувача. Подібна ситуація може виникнути і у випадку, якщо співмешканці не терплять шуму. У таких випадках лінійні перемикачі є гідною альтернативою, оскільки вони тихіші, мають менший опір і практично не створюють зворотного зв’язку, залишаючись при цьому універсальними у використанні.

Якщо ж виникає потреба у фізичному зворотному зв’язку, але при нижчому рівні шуму, тоді зрозумілою стає наявність великої кількості варіантів перемикачів. Кожен тип перемикача має своє специфічне відчуття, призначення та індивідуальні властивості. Тактильні перемикачі забезпечують плавний хід, але при цьому створюють достатній ледь помітний зворотний зв’язок для точних та приємних натискань, а також менше шуму порівняно з клікаючими перемикачами.

Оптичні перемикачі, натомість, використовують невеликий лазер або джерело світла, і коли світловий промінь переривається, що реєструється оптичним датчиком, це запускає дію натискання клавіші. Вони містять менше механічних частин, є відносно новим типом перемикачів і мають потенціал для тривалішого терміну служби, ніж інші варіанти, завдяки зменшеній кількості точок відмови, що забезпечує підвищену надійність.

Перемикачі на ефекті Холла мають схожі переваги, але замість механічних елементів вони використовують магніти для реєстрації натискань. Вони також відзначаються меншою кількістю механічних компонентів та потенційних точок відмови. Як оптичні, так і перемикачі на ефекті Холла можуть імітувати відчуття інших форматів перемикачів, а саме бути лінійними, тактильними або клікаючими, пропонуючи гнучкість у виборі бажаного досвіду набору тексту.

Для вибору оптимальної механічної клавіатури в будь-якій ситуації, чи то для ігор, домашнього офісу або роботи, слід враховувати відчуття від кожного типу перемикача, а потім фактор навколишнього середовища та конкретної ситуації, в якій буде використовуватися пристрій. Якщо ви працюєте вдома і шум не є проблемою, то можна використовувати будь-який з доступних варіантів, включаючи найгучніші, але водночас найприємніші у використанні.

Проте, якщо робоче середовище вимагає обмеження шуму, то лінійні, тактильні та оптичні перемикачі, ймовірно, будуть кращими варіантами, які не заважатимуть оточуючим. Також важливо врахувати характер застосувань. Тактильні перемикачі можуть бути корисними в ситуаціях, де ключовими є точність та зменшення кількості помилок. Це не означає, що інші формати не забезпечують точності, але тактильна конструкція краще підходить для швидких і послідовних натискань, наприклад, при наборі довгих документів, виконанні завдань транскрипції або навіть під час ігор, де швидкість реакції є важливою.

Крім того, необхідно обирати між компактними та повнорозмірними клавіатурами. Слід враховувати доступний простір на робочому місці та функціональні потреби. Компактні клавіатури зазвичай не мають додаткової цифрової панелі та зменшують кількість доступних клавіш за рахунок використання макросів, які включають функціональну клавішу та комбінації натискань. Якщо потрібна цифрова панель або є небажання використовувати макроси, повнорозмірна клавіатура є ідеальним варіантом.

Також варто зазначити, що оптимальний розмір клавіатури для ігор зазвичай відрізняється від найкращого розміру для написання текстів, офісної роботи та звичайного перегляду веб-сторінок. Безперечно, найкращий спосіб визначити, який тип механічного перемикача ви віддаєте перевагу, це протестувати їх індивідуально, оскільки особисті відчуття відіграють вирішальну роль у виборі. Можна відвідати найближчий магазин для тестування або знайти когось із знайомих, хто має механічну клавіатуру, щоб спробувати різні варіанти.

Незалежно від обраної моделі, хороша новина полягає в тому, що власники механічних клавіатур зазначають, що їхні пристрої слугують багато років. Це свідчить про високу надійність та довговічність таких клавіатур, що робить їх вигідною інвестицією для будь-якого користувача, який шукає якісний і довговічний інструмент для набору тексту чи інших завдань, де важлива тактильна віддача та точність.

Компанія Valve використовує емулятор FEX для запуску ігор Windows на архітектурі Arm

0

Корпорація Valve розширює функціональні можливості операційної системи SteamOS для роботи на обладнанні з архітектурою Arm, інтегруючи програмний прошарок FEX. Цей інструмент базується на відкритому проєкті fex-emu, який забезпечує емуляцію інструкцій процесорів x86 на пристроях з іншою архітектурою. Технологія містить вдосконалений двійковий рекомпілятор, що підтримує сучасні розширення набору інструкцій x86-64, дозволяючи виконувати програмний код, розроблений для Windows, безпосередньо в середовищі SteamOS, що значно розширює перелік сумісних ігрових додатків для майбутніх пристроїв на кшталт Steam Frame.

Для мінімізації затримок та підвищення швидкості виконання коду розробники впровадили механізм кешування даних, що суттєво зменшує ризик виникнення мікрозаїкань під час ігрового процесу. Системні компоненти FEX здатні здійснювати прямі виклики до графічних бібліотек Vulkan та OpenGL, завдяки чому рівень втрат продуктивності при трансляції інструкцій стає помірним. За офіційними даними розробників, цей інструмент розроблявся протягом останніх семи років, причому Valve надавала фінансову підтримку провідному розробнику Раяну Хоудеку ще на етапі прототипування технології для забезпечення довгострокової стабільності архітектури.

Представники компанії Valve зазначають, що впровадження FEX стало можливим після десятиліття досліджень, необхідних для досягнення рівня надійності, який дозволяє використовувати ці рішення у споживчих продуктах. Проєкт залишається відкритим, що дозволяє іншим розробникам адаптувати його під власні завдання, не обмежуючись виключно екосистемою Steam. Така стратегія сприяє стандартизації інструментів трансляції коду, що в перспективі спрощує процес портування ігор на різноманітні апаратні платформи, які раніше вважалися несумісними з більшістю популярних ігрових тайтлів для персональних комп’ютерів.

Інженер Valve П’єр-Лу Гріффе підтвердив, що компанія активно розглядає можливість випуску загальних версій SteamOS для широкого спектра пристроїв на архітектурі Arm. Поточні напрацювання в межах проєкту Steam Frame слугують підґрунтям для створення універсального програмного середовища, яке зможе працювати на різних пристроях. Це свідчить про намір Valve вийти за межі власної апаратної екосистеми, перетворюючи SteamOS на адаптивну операційну систему, здатну функціонувати на різнорідному обладнанні завдяки використанню емуляційних прошарків та сучасних засобів рекомпіляції коду.

Аналіз технічної документації вказує на те, що успішна робота FEX на Arm-процесорах залежить від ефективності взаємодії з графічними драйверами. Подальша інтеграція цих технологій в основну гілку SteamOS дозволить користувачам запускати ігри з архітектурою x86 на пристроях з низьким енергоспоживанням. Компанія продовжує оптимізувати ці процеси, оскільки технічні вимоги сучасних ігрових рушіїв постійно зростають, вимагаючи все вищої точності емуляції та зменшення накладних витрат під час обробки інструкцій процесора в режимі реального часу.