Швидкість, з якою штучний інтелект дозволяє запускати нові фічі, змінює розробку продуктів. Але разом із цим з’являється новий ризик: замість цілісного рішення компанії дедалі частіше отримують «Франкенштейн»-продукти — хаотичні набори можливостей без єдиної логіки. На це звертає увагу співзасновник OpenCode Дакс Раад у розмові на каналі The Pragmatic Engineer.
Коли кожен запит стає фічею
Команди продукту сьогодні мають безпрецедентний інструмент: можна «промптнути» агента й за лічені години чи дні отримати прототип нової можливості. Типовий сценарій виглядає так:
з’являється внутрішня проблема — запускається агент;
конкурент випускає нову фічу — запускається агент;
користувачі просять щось додати — знову запускається агент.
У підсумку формується враження стрімкого прогресу: «ми відвантажили тисячу фіч — отже, продукт став у десять разів кращим». Насправді ж, наголошується, це часто призводить до протилежного результату: продукт стає важким, непослідовним і незручним.
Ефект «Франкенштейна»: багато фіч, мало продукту
Ключова проблема — відсутність цілісності. Коли кожна нова можливість з’являється як реакція на окремий тригер (запит користувача, рух конкурента, локальна проблема), а не як частина продуманої стратегії, інтерфейс і логіка системи розростаються хаотично.
У результаті:
функції не узгоджені між собою;
користувачеві складно зрозуміти, що головне, а що другорядне;
команда сама дивиться на частину релізів і думає: «Цього взагалі не мало бути».
Такий продукт порівнюють із «Франкенштейном»: формально він живий і працює, але складається з погано поєднаних «запчастин», які ніколи не задумувалися як єдине ціле.
Кожна фіча — зобов’язання назавжди
Ще один важливий аспект — незворотність рішень. Щойно функцію відвантажено, вона стає частиною системи, яку потрібно підтримувати:
виправляти баги;
враховувати в майбутніх змінах;
тестувати разом з усіма новими можливостями.
Будь-яка наступна фіча неминуче взаємодіє з уже існуючими. Це означає, що навіть «маленький експеримент» перетворюється на довгострокове зобов’язання. Видалити чи «відкотити» щось значно складніше, ніж додати.
Тому швидкість, яку дає AI, не знімає головного обмеження: кожне рішення про реліз має ціну в майбутньому. І чим більше несистемних фіч, тим вищою стає складність підтримки.
Швидкість AI ≠ більше хороших ідей
Можливість «відвантажувати в десять разів більше» не означає, що з’явилося «в десять разів більше якісних ідей». Пропускна здатність інструментів зросла, але:
кількість справді цінних, продуманих концепцій — ні;
здатність користувачів освоювати нові можливості — теж ні;
ресурс команд на підтримку та розвиток — обмежений, як і раніше.
Звідси висновок: навіть за умов AI-прискорення продуктові команди мають залишатися консервативними щодо того, що саме вони випускають. Критично важливо фільтрувати ідеї, будувати цілісну картину продукту й думати не лише про «як швидко зробити», а й про «як це впишеться в систему через рік».
AI-інструменти радикально змінюють процес розробки, але не скасовують базових принципів продуктового мислення. Інакше замість конкурентної переваги компанії ризикують отримати ще одного «Франкенштейна» — тільки створеного значно швидше.
Штучний інтелект поступово змінює те, як працюють математики: від пошуку літератури до спільної роботи над складними доведеннями. У розмові на форумі OpenAI за участі лауреата медалі Філдса Терренса Тао та директора з досліджень OpenAI Марка Чена окреслено, як саме інструменти ШІ вбудовуються в наукову практику й що це означає для майбутнього науки.
Від «ручної праці розуму» до автоматизації рутини
Марка Чена цікавить не стільки здобуття окремих наукових нагород, скільки створення інструментів, які дозволять «ста математикам» досягати проривів самостійно. Йдеться про ширшу мету — автоматизацію науки, економіки та частини інтелектуальної праці людини.
Він описує попередню епоху як світ «когнітивного тертя»: майже кожне завдання вимагало активного залучення мозку, і це сприймалося як природна «вартість» будь-якої інтелектуальної діяльності. Тепер же ШІ та суміжні технології здатні знижувати це тертя до нуля — знімати рутинні навантаження, які раніше неминуче лягали на дослідника.
У математиці це означає, що частина обчислень, перевірок, пошуку посилань та технічних кроків може бути передана системам ШІ. Людина зосереджується на ідеях, стратегії доведення та інтуїції, а не на механічній роботі.
Новий стиль досліджень: більше експериментів і «божевільних» ідей
Терренс Тао описує, як швидкий прогрес ШІ змінив його власну практику. Ключовий ефект — можливість експериментувати сміливіше:
легше імпровізувати «на дошці», не боячись застрягти на громіздких обчисленнях;
складні проміжні кроки можна доручити інструменту ШІ, коли «ні один із нас не хоче це рахувати».
Це змінює динаміку математичної творчості. Дослідник може швидко перевіряти гіпотези, тестувати різні підходи й відкидати тупикові напрями без великих витрат часу. ШІ стає чимось на кшталт завжди доступного асистента, який бере на себе «важку технічну роботу», залишаючи людині простір для інтуїції та ризику.
Пошук, колаборація і «готовність до прайм-тайму»
Ще одна помітна зміна — якість роботи з літературою. Тао відзначає, що тепер може шукати наукові матеріали «набагато точніше й ефективніше», ніж раніше. Це відкриває шлях до:
швидкого виявлення пов’язаних результатів;
уникнення дублювання вже відомих ідей;
побудови наявних теорій у більш системний спосіб.
На цьому тлі зростає частка проєктів, де математика виконується з активною участю ШІ, а також кількість колаборативних досліджень. Тао характеризує поточний стан як момент, коли такі інструменти «готові до прайм-тайму» — тобто до широкого, повсякденного використання в професійній спільноті.
Прозорість досліджень: не лише результат, а й шлях
Окрема надія, пов’язана з поширенням ШІ, стосується наукової культури. Ідея полягає в тому, щоб дослідники публікували не тільки фінальний результат — статтю чи доведення, — а й різні шляхи, якими вони до нього прийшли.
Це включає:
проміжні спроби;
альтернативні підходи, які не спрацювали;
варіанти формулювань ідей, що еволюціонували в процесі.
За наявності інструментів, які зменшують «когнітивне тертя», фіксувати й ділитися такими шляхами стає простіше. Це може зробити математику більш прозорою та навчальною: іншим дослідникам буде легше зрозуміти не лише «що доведено», а й «як до цього дійшли».
У підсумку окреслюється компроміс, який багато хто вважає бажаним: зберегти творчість, цікавість і дух відкриття, водночас масштабуючи науковий прогрес за допомогою ШІ. Ідея «найкращого з обох світів» — людської інтуїції та машинної потужності — стає новим орієнтиром для розвитку інструментів штучного інтелекту в математиці й науці загалом.
Ювілейний iPhone, проблемний складаний смартфон Apple, падіння доходів Xiaomi, криза стратегії Apple Watch та раптовий успіх Google Pixel — добірка ключових трендів зі світу мобільних технологій за мотивами свіжого випуску каналу «Канал Лучкова».
iPhone 20 як ювелірна прикраса: чи є сенс оновлюватися зараз
Apple готує радикальне оновлення до ювілейного iPhone 20, заради якого компанія, за витоками, планує пропустити номер 19 — як це вже було з iPhone 9. Концепт пристрою показує, куди рухається дизайн смартфонів компанії.
Повне прощання з кнопками
Один із головних елементів — повернення технології Force Touch. Вона імітує натискання фізичної кнопки за допомогою вібровідгуку на пласких поверхнях. Цього разу її роль ще важливіша: на корпусі взагалі не передбачено жодної фізичної кнопки.
Це вписується в загальну ідею перетворити смартфон на «ювелірну прикрасу» — гладкий, безшовний корпус без виступів і розривів у дизайні.
Екран у стилі Apple Watch і нова «обличчя» камери
Екран iPhone 20, за описом, буде заокругленим і за формою нагадуватиме класичні Apple Watch (не Ultra). Логіка спадкоємності така:
складаний iPhone Ultra з гострими гранями — візуальний «родич» Apple Watch Ultra;
iPhone 20 — «м’яка» форма, ближча до звичайних Apple Watch.
Ще один важливий елемент спадкоємності — блок камер. Новий дизайн, який уже показали в концепті iPhone Air, має перекочувати спочатку в iPhone Ultra, а потім стати стандартом для iPhone 20. Впізнаваність моделі, таким чином, зміститься з форми корпусу на форму блоку камер.
При цьому в концепті ювілейного iPhone показано лише два модулі камери — питання, чому так, поки залишається відкритим.
Дисплей без вирізів і питання чохлів
Ще одна радикальна зміна — повна відмова від вирізів під фронтальну камеру. Ні «чубчика», ні «острівця» — екран має візуально повністю огортати корпус.
Це породжує практичну проблему: як захищати такий смартфон? Для дисплея, який майже повністю огинає корпус, традиційні чохли виглядають сумнівним рішенням. Відповіді поки немає.
Чи варто купувати iPhone 18 Pro
На тлі очікувань від iPhone 20 логічно постає питання: чи є сенс оновлюватися до iPhone 18 Pro, який вийде раніше?
З огляду на описані зміни, власники iPhone 15 можуть спокійно залишатися на своїх пристроях щонайменше до осені 2027 року. Навіть користувачі iPhone 13–14, за умови заміни акумулятора, не отримають критичної потреби в оновленні — радше питання комфорту, ніж функціональної необхідності.
Складаний iPhone: технічні проблеми і ризик стати «бета-тестером за $2000»
Про складаний iPhone говорять уже не перший рік, але 2026-й виявився для проєкту особливо складним. Якщо раніше головною проблемою називали шарнір, то зараз вузьким місцем стала електроніка.
Браковані плати і провальний вихід з виробництва
Китайський інсайдер Fixed Focus Digital повідомив, що Apple зіткнулася з проблемами на етапі поверхневого монтажу (SMT) при перескладанні друкованих плат. Коли автоматичне припаювання мікрокомпонентів дає збої, кожна друга-третя плата йде в брак.
Для пристрою з ціною близько $2000 і вже стиснутою маржею це означає прямі фінансові втрати на кожній дефектній платі. На відміну від історій із MacBook Neo, де браковані компоненти можна було частково компенсувати, тут масштаби ризиків значно вищі.
Раніше інший інсайдер, Instant Digital, попереджав, що шарнір не проходить тести на багаторазове згинання і це може поставити розробку на паузу. Fixed Focus Digital фактично спростував цю версію: із шарніром усе більш-менш, а справжня проблема — саме в платах.
Затримки, але не зрив анонсу
За даними:
видання Digitimes — масове виробництво зсунули з червня на початок серпня, тобто на 1–2 місяці;
NKIA — складаний iPhone має більше проблем на етапі інженерних верифікаційних тестів, ніж очікувалося;
Марк Гурман (Bloomberg) — вересневий анонс поки не під загрозою, але таймінг не фінальний;
Мін-Чі Куо — низький виробничий вихід може обмежувати стабільні поставки аж до 2027 року, навіть якщо анонс відбудеться вчасно.
Реалістичний сценарій: складаний iPhone показують восени разом з iPhone 18 Pro, ринок у захваті, акції злітають, але реальні продажі стартують через кілька місяців і в дуже обмежених обсягах — як це було з iPhone X у 2017 році.
Чому перша хвиля покупців ризикує
За нинішніх умов перші покупці складаного iPhone фактично стають найдорожчими «метатестерами» в історії смартфонів. Пристрій із новою формою, складною механікою, проблемним виробництвом плат і високою ціною — це набір факторів, які роблять AppleCare практично обов’язковою покупкою.
Для ентузіастів і контент-мейкерів такий ризик прийнятний. Для пересічного користувача — значно менш привабливий сценарій.
Xiaomi в мінусі: смартфони просідають, авто палять гроші
Квартальний звіт Xiaomi виявився болючим навіть на тлі загального спаду ринку Android-смартфонів.
Падіння доходів і провал смартфонного підрозділу
Ключові цифри:
падіння показників на 57% рік до року (аналітики очікували -52%);
дохід компанії вперше за три роки пішов у мінус — приблизно -11%;
поставки смартфонів знизилися на 19%.
Президент Xiaomi Вейн Бін пояснив ситуацію тим, що компанія надто повільно відреагувала на подорожчання чипів пам’яті. За його словами, зростання витрат на пам’ять тисне на всю галузь, а Xiaomi змушена підвищувати середню ціну пристроїв, щоб компенсувати падіння обсягів продажів.
Однак проблеми з попитом на смартфони бренду, схоже, почалися раніше, ніж стрибок цін на пам’ять. Історична роль Xiaomi як «дешевшої альтернативи Samsung та iPhone» розмивається: ціни вже не такі низькі, як звикли бачити користувачі, хоча технічно компанія пропонує потужні рішення — великі акумулятори, надшвидку зарядку, камери, які в ультрафлагманах іноді перевершують iPhone і Galaxy.
Автомобілі: перспективи є, прибутку поки немає
Автомобільний підрозділ зафіксував збиток у 3,1 млрд юанів (приблизно $456 млн). Водночас:
компанія планує продати понад 500 тис. авто до кінця 2026 року;
готується до виходу на європейський ринок у 2027-му.
Тобто автомобільний бізнес наразі «спалює» гроші швидше, ніж заробляє, але при цьому виглядає перспективнішим за смартфонний. На тлі просідання мобільного сегмента саме авто можуть стати для Xiaomi новим драйвером зростання — якщо компанія переживе поточну кризу.
Apple Watch проти Oura та Whoop: Apple програє ринок безекранних гаджетів
Марк Гурман у своєму блозі жорстко оцінив поточний стан Apple Watch і екосистеми здоров’я Apple. Його висновки збігаються з настроями частини користувачів: компанія відстає в сегменті носимих пристроїв без екранів.
Health виглядає застарілим, а конкуренти грають в іншу гру
Ключові проблеми:
застосунок Health сприймається як застарілий;
ринок зміщується в бік пасивного моніторингу без екранів — смарткаблучки, браслети на кшталт Whoop;
саме ці продукти стають базовими для людей, які серйозно стежать за здоров’ям і довголіттям — ніша, на яку Apple претендувала з Apple Watch.
Смарткаблучки Oura носять мільйони користувачів, Whoop пропонує детальну аналітику відновлення, яку професійні спортсмени вважають незамінною. Усі ці пристрої об’єднує відсутність екрана: їх не потрібно заряджати щодня, вони не відволікають повідомленнями і не займають зап’ястя великим корпусом.
На цьому тлі навіть Garmin, який довго був «золотим стандартом» для активних користувачів, починає втомлювати частину аудиторії — годинники занадто великі для постійного носіння, особливо в спеку чи під час сну.
Відтік ключових кадрів до Oura
Ситуацію для Apple ускладнює кадровий фактор. До Oura вже перейшли:
Брайан Лінч — колишній старший директор з апаратного забезпечення Apple, який працював у компанії майже 24 роки, тепер старший віцепрезидент з інженерії в Oura;
Рікі Блумфілд — колишній головний медичний офіцер Apple;
Міклу Сільванто — колишній керівник дизайну.
Тобто люди, які будували Apple Watch зсередини, тепер розвивають прямого конкурента — фінську Oura, яку вже важко назвати просто стартапом.
Компанія подала конфіденційну заявку на IPO в США з оцінкою близько $11 млрд після раунду фінансування на $900 млн. Угоду супроводжують Goldman Sachs, Morgan Stanley та JP Morgan. Гурман прямо пише: Apple мала б купити Oura багато років тому, тепер це майже нереально — бренд надто дорогий і має потужний патентний портфель.
Згорнутий проєкт Malberry і втрачене вікно можливостей
Apple також закрила внутрішній проєкт під кодовою назвою Project Malberry — ініціативу з AI-коучингом здоров’я, яка мала стати відповіддю на Whoop і застосунок Oura. За повідомленнями, проєкт згорнули в лютому, а окремі функції планують поступово додавати в застосунок Health.
Проблема в тому, що ринок уже пішов уперед: користувачі хочуть простих, легких, «невидимих» гаджетів без екранів, які працюють тижнями. Apple натомість фокусується на інших носимих пристроях — навушниках із камерами, кулонах, розумних окулярах. Це цікаві продукти, але вони не закривають запит на глибокий, пасивний моніторинг здоров’я.
Google і носимі пристрої: провал із Fitbit Air і успіх Pixel
Google демонструє одночасно два протилежні тренди: технічну неготовність у сегменті носимих гаджетів і вражаюче зростання лінійки Pixel.
Fitbit Air: браслет є, а софту — ще ні
Перші покупці Fitbit Air на Android зіткнулися з банальною, але показовою проблемою: браслет не підключається до смартфона через застосунок Google Health. Причина — Google не встигла розгорнути оновлення Google Health до версії 5.0, без якої пристрій просто не працює.
Парадоксально, але на iPhone все працює: оновлення там уже доступне. Це вкотре підкреслює дивну тенденцію — сервіси Google часто стабільніше й раніше працюють на iOS, ніж на Android.
Представник продуктової команди Google підтвердив проблему і пообіцяв якнайшвидше розгорнути нову версію. Але сам факт: компанія почала продавати гаджет, не забезпечивши готовність ключового софту для своєї ж платформи.
Додатковий штрих — дефіцит самого браслета. Замовлення на офіційному сайті Google супроводжується датами доставки на кшталт «22 червня», попри те, що пристрій технічно простий, з недорогими матеріалами й без складних компонентів. Це може свідчити або про дуже обмежену першу партію, або про несподівано високий попит.
Pixel: рідкісний Android-бренд, який реально росте
На протилежному полюсі — смартфони Google Pixel. На тлі загального падіння Android-сегмента, коли навіть Samsung відчуває проблеми з попитом, Pixel демонструє зростання:
минулого року продажі збільшилися на 105%;
на 2026 рік аналітики прогнозують додаткове зростання на 19%.
Так, базовий обсяг був невеликим, але тренд показовий: коли більшість Android-виробників втрачають частку ринку, Pixel її нарощує.
Географія успіху:
Японія — Google уже обігнала Samsung і вийшла на друге місце за популярністю;
США — Pixel на четвертому місці.
Стратегія Google:
ставка не на «залізо», а на максимально «чистий» Android;
сильні камери;
AI-функції, які працюють помітно краще за середній рівень ринку.
У результаті Pixel стає одним із небагатьох брендів, які не просто утримують свою базу, а переманюють користувачів Samsung, Xiaomi, Motorola та інших Android-виробників. Разом з iPhone це фактично єдині смартфони, які зараз ростуть за рахунок чужих клієнтів.
На фоні подорожчання пам’яті, загального підвищення цін на смартфони і перенасичення ринку користувачі дедалі частіше обирають не «максимум характеристик за мінімум грошей», а стабільний, приємний досвід користування. І саме тут Pixel виявився влучним продуктом у правильний момент.
Попри те, що TikTok зазвичай називають гігантом соціальних мереж, сервіс поступово виходить за межі цієї категорії. З часом відеододаток додав TikTok Shop, карту для локального пошуку, розширений пошук, ігри та інші можливості. Нещодавно зʼявилося бронювання готелів, а також стало відомо про плани отримати фінтех‑ліцензію.
Схоже, TikTok робить кроки до того, щоб стати так званим «супердодатком» — єдиною платформою, де користувачі не лише дивляться та поширюють відео, а й закривають широкий спектр щоденних потреб.
Модель супердодатків давно прижилася в Китаї — прикладом є WeChat, який поєднує в собі функції Facebook, WhatsApp, Apple Pay та магазину застосунків в одному сервісі. Поза Китаєм лишається питання, чи спрацює така модель, але це не зупиняє TikTok.
Замість того щоб користувачі постійно перемикалися між різними застосунками, TikTok прагне стати платформою для більшості цифрових активностей. Після свого найбільшого стрибка з TikTok Shop компанія — яка, що важливо, у січні перейшла до нових власників із переважно американською юрисдикцією — застосовує той самий підхід до нових напрямів.
Бронювання готелів та розваг
На початку травня TikTok запустив TikTok GO — спосіб знаходити та бронювати готелі, розваги й різні активності безпосередньо в застосунку в США. TikTok GO показує варіанти проживання та дозвілля через відео, пошук і сторінки з локаціями. Коли користувач знаходить щось цікаве, він може переглянути деталі, перевірити наявність місць і завершити бронювання.
Замість того щоб відправляти людей на сторонні сайти після перегляду відео з порадами щодо подорожей, TikTok починає позиціонувати себе як єдину платформу, де вірусний тревел‑контент одразу ж конвертується у бронювання та дохід.
Люди вже давно використовують TikTok як пошуковик та заміну Google, а останній крок ставить сервіс у ще більш пряму конкуренцію з основними бізнесами Google — Пошуком та Картами. TikTok прагне бути не лише додатком, де користувачі відкривають для себе нові місця, а й платформою, де вони одразу купують подорож.
Платежі
Кілька тижнів тому Reuters повідомило, що TikTok звернувся до центробанку Бразилії по дозвіл працювати як фінтех‑компанія, яка надає послуги кредитування та платежів.
Компанія прагне отримати дві ліцензії. Перша дозволить відкривати попередньо оплачені рахунки, щоб користувачі могли зберігати кошти, отримувати гроші та оплачувати покупки. Друга дасть змогу працювати як прямий кредитор — тобто видавати кредити за рахунок власного капіталу або як платформа, що зʼєднує позичальників із кредиторами.
Цей крок означає істотне розширення TikTok за межі соцмережі в бік повноцінної цифрової екосистеми. Додаючи фінансові сервіси в застосунок, TikTok прагне збільшити залученість, відкрити нові джерела доходів і конкурувати з фінтех‑стартапами та e‑commerce‑платформами.
TikTok Shop
Одним із найбільших стрибків TikTok за межі соцмереж стало відкриття TikTok Shop. Тестування сервісу почалося у 2021 році, а в США він запустився у 2023‑му. Відтоді компанії вдалося успішно конкурувати з Amazon, Shein та іншими онлайн‑маркетплейсами.
За даними eMarketer, у 2024 році продажі TikTok Shop у США зросли на 407,0%, а у 2025‑му — ще на 108,0%, до $15,82 млрд. Минулого року на TikTok Shop припадало 18,2% усього соціального e‑commerce у США, і очікується, що до 2027 року ця частка зросте до 24,1%.
Крім того, наприкінці минулого року TikTok ще сильніше натиснув на ринок маркетплейсів, запустивши подарункові сертифікати TikTok Shop. Нещодавно платформа вийшла і в сегмент luxury‑ритейлу, хоча спочатку була більш відомою як майданчик для дешевих товарів.
Музика
Популярність TikTok суттєво вплинула на музичну індустрію та способи відкриття нової музики. Спробувавши монетизувати цей вплив, компанія у 2023 році запустила стримінговий сервіс TikTok Music, щоб змагатися зі Spotify та Apple Music, але за рік його закрила.
У TikTok заявили, що зосередяться на стимулюванні прослуховування музики та продовжуватимуть партнерства з музичними стримінг‑платформами, а не конкуруватимуть із ними напряму. Водночас компанія не повністю відмовилася від музичних амбіцій: нещодавно зʼявилася функція, яка дозволяє передплатникам Apple Music відтворювати повні треки в TikTok після того, як вони знайшли їх у стрічці «Для вас».
Пошук і карти
TikTok запустив розвинений пошук, який показує карти, локальні хештеги та навіть відгуки, щоб допомогти користувачам знаходити трендові ресторани, туристичні локації, магазини й локальні розваги. Також платформа додала детальнішу інформацію про місця та заклади на окремих сторінках — там можна швидко побачити години роботи, рейтинг, діапазон цін тощо.
Ще з моменту стрімкого зростання TikTok почав «відʼїдати» частку Google Search, оскільки користувачі миттєво отримували відео з коментарями та візуальним оглядом страв і локацій. Раніше людям усе ж доводилося звертатися до Google, щоб знайти точну адресу чи почитати відгуки. За останні роки TikTok дедалі більше усуває цю потребу, інтегруючи детальну інформацію про місця безпосередньо в застосунку.
Мікродрами
Попри те, що TikTok асоціюється насамперед із контентом від користувачів, компанія почала розвивати й формат мікродрам, запустивши в застосунку секцію Minis і окремий додаток для «кускових» серіалів, які складаються з хвилинних епізодів. TikTok і раніше конкурував за увагу аудиторії з великими стримінговими сервісами на кшталт Netflix, але вихід у сегмент сценарних шоу робить це протистояння ще більш прямим.
Варто згадати, що TikTok почав рух у бік «довшого» відеоконтенту ще з запуском прямих ефірів та підтримки роликів більшої тривалості — це був суттєвий відхід від початкового формату в 15 секунд.
Ігри
(Розділ про ігри в оригінальному тексті згадується, але не розкривається. Очевидно, TikTok також розглядає ігровий напрям як ще один елемент своєї стратегії супердодатка.)
Якщо ви любите домашню піцу, але не в захваті від усіх супутніх клопотів, електрична піч для піци може стати вдалим апгрейдом. Ninja Artisan Outdoor Pizza Oven орієнтована на тих, хто хоче смачні «піца-вечори» без мороки з пропаном чи деревними пелетами, як у багатьох інших печах.
Авторка визнає, що не є великою знавчинею піци, але їй вдалося швидко готувати піцу «як у ресторані» саме завдяки простоті та зручному дизайну цієї печі.
Піч підключається до звичайної зовнішньої розетки й розігрівається до 700°F (приблизно 370°C). Водночас, попри те що вона електрична, її не можна використовувати в приміщенні.
У моделі передбачено п’ять режимів випікання піци: Neapolitan, New York, Thin Crust, Pan Pizza та Custom, між якими можна швидко перемикатися. У комплекті є камінь для піци, розрахований на піци діаметром 12 дюймів. Оглядачці цього розміру цілком вистачало на двох, але комусь може забракнути можливості готувати більші піци для великої компанії.
Оскільки в печі є нагрівальні елементи і зверху, і знизу, піца пропікається рівномірно і стабільно, без потреби крутити корж, стежити за полум’ям чи постійно контролювати процес, особливо коли вже звикаєш до різних режимів.
Як і сам процес готування, перший запуск виявився простим: достатньо дістати піч і камінь з коробки, підключити до мережі та почати розігрів.
Спочатку було випробувано режим Neapolitan, який розганяє температуру до максимуму в 700°F і дозволяє приготувати піцу приблизно за три хвилини. Розігрівання тривало близько 20 хвилин, після чого піч подала звуковий сигнал. Перша піца вже чекала на лопаті для піци Ninja (продається окремо), і її легко вдалося «струснути» на камінь усередині печі.
Далі достатньо натиснути кнопку Start, щоб розпочати приготування й запуск таймера. Поки піца готується, можна змінювати час випікання за допомогою регулятора, якщо потрібен інший, нестандартний час.
Авторка стежила за першою піцою через невелике віконце спереду та внутрішнє підсвічування, аби вона не підгоріла, але виявилося, що трьох хвилин цілком досить: корж вийшов повітряним, з пухкими бортиками та легкою підрум’яненою скоринкою. Такого «повітряного» тіста у звичайній кухонній духовці їй до цього досягти не вдавалося.
Наступні неаполітанські піци вже не доводилося контролювати візуально — достатньо було дочекатися сигналу таймера.
Варто врахувати, що характерного «димного» деревного аромату від цієї печі ви не отримаєте. Якщо ж для вас важливіше стабільний, передбачуваний результат, цей апарат вам підійде.
Також було випробувано режим New York із нижчою температурою та довшим часом приготування. Він добре підійшов для піци з великою кількістю начинки, щоб краще пропекти середину. У цьому режимі скоринка менше підгорає — саме цього й хотіла досягти оглядачка.
Догляд за піччю доволі простий і не потребує багато зусиль, адже тут немає кіптяви від відкритого вогню. Внутрішню частину можна легко протерти вологою ганчіркою, щоб прибрати крихти та легкі забруднення. Камінь для піци після повного охолодження достатньо очистити від залишків їжі скребком. Використовувати мийні засоби не рекомендується, оскільки камінь пористий, може вбирати воду й у результаті потріскатися або навіть розколотися при подальшому нагріванні.
Найбільше в цій печі подобається те, що «домашня піца» перестала бути лише «вихідним ритуалом». Раніше приготування піци здавалося занадто клопітким для буднього дня, тож це залишали на час відпочинку. Тепер, завдяки швидкості й простоті Ninja Artisan, піца після роботи відчувається не як завдання, а як швидкий і приємний варіант вечері.
На думку оглядачки, піч Ninja Artisan варта уваги, якщо ви хочете готувати піцу ресторанного рівня вдома, але без складнощів, притаманних традиційним печам на дровах чи газу.
Ninja Artisan Pizza Oven коштує $300 і доступна в чотирьох кольорах: зелений із золотим, синій із золотим, чорний із золотим та темно-сірий.
Google Chrome та Apple Safari сьогодні домінують на ринку веббраузерів. Chrome утримує значну частку завдяки постійним інноваціям Google, зокрема інтеграції генеративного ШІ в пошук.
Втім, користувачі, які шукають альтернативи, мають з чого обирати: з’являється дедалі більше браузерів, що намагаються кинути виклик цим гігантам.
Щоб легше орієнтуватися в новому витку «війни браузерів», зібрали огляд найцікавіших альтернатив, доступних сьогодні. Серед них — браузери з ШІ, відкриті проєкти з акцентом на приватність і кастомізацію, а також так звані «усвідомлені браузери», які покликані піклуватися про цифрове благополуччя користувачів.
Браузери зі штучним інтелектом
Comet від Perplexity
Perplexity — найновіший стартап, що вийшов на ринок з власним браузером на базі ШІ. Новий продукт отримав назву Comet. Фактично це пошукова система у форматі чатбота, яка вміє підсумовувати листи, переглядати вебсторінки та виконувати завдання на кшталт надсилання запрошень у календарі.
Поки що Comet доступний лише користувачам тарифу Max за $200 на місяць, але всі охочі можуть записатися в лист очікування.
Dia від The Browser Company
The Browser Company, відома своїм браузером Arc, нещодавно представила Dia — орієнтований на ШІ браузер, який зовні нагадує Google Chrome, але доповнений вбудованим чат-інструментом на базі ШІ.
Dia наразі доступний тільки у форматі закритої бети за запрошеннями. Браузер має допомагати легше пересуватися вебом: він може «бачити» всі сайти, які ви відвідували, і всі сервіси, в яких ви авторизовані, щоб ефективніше знаходити інформацію та виконувати завдання. Наприклад, Dia здатен пояснювати вміст сторінки, яку ви зараз переглядаєте, відповідати на запитання про товар і підсумовувати завантажені файли.
Щоб отримати ранній доступ до Dia, потрібно бути користувачем Arc. Інші можуть приєднатися до листа очікування.
Neon від Opera
Ще одним учасником «війни агентних браузерів на ШІ» став Neon від Opera. Він має контекстну обізнаність і вміє виконувати завдання на кшталт дослідження інформації, онлайн-шопінгу та написання фрагментів коду. Важлива особливість: Neon може виконувати частину завдань навіть офлайн.
Neon ще не запущений, але вже можна залишити заявку в листі очікування. Браузер буде платною підпискою, однак вартість Opera поки що не розкриває.
Atlas від OpenAI
OpenAI нещодавно представила власний браузер з підтримкою ШІ під назвою Atlas. Він дозволяє звертатися до ChatGPT щодо результатів пошуку та переглядати сайти прямо в інтерфейсі чатбота, без переходу за зовнішніми посиланнями. Також передбачено «режим агента», у якому можна доручати ChatGPT виконання завдань від вашого імені.
Спершу запуск Atlas очікували в липні, але фактично він вийшов на macOS лише в жовтні. Найближчим часом браузер мають випустити для Windows, iOS та Android.
Aside
Підтриманий акселератором Y Combinator проєкт Aside розробляє «AI-first» платформу автоматизації прямо в браузері. Вона має автономно виконувати завдання, заповнювати форми й керувати даними від імені користувача. Компанія описує досвід просто: «Дайте їй свої паролі, історію перегляду та контекст браузера». На відміну від традиційних інструментів автоматизації, що покладаються на інтеграції, Aside працює безпосередньо всередині браузера — завдяки цьому він може взаємодіяти з Gmail, Notion, Slack, Figma чи банківськими сервісами.
Користувачі вже можуть записатися в лист очікування перед запуском.
Браузери з фокусом на приватність
Brave
Brave — один із найвідоміших браузерів із пріоритетом конфіденційності, популярний завдяки вбудованому блокуванню реклами та трекерів. Він також використовує «гейміфікований» підхід до перегляду вебу, винагороджуючи користувачів власною криптовалютою Basic Attention Token (BAT). Якщо користувач добровільно погоджується бачити рекламу й таким чином підтримувати улюблені сайти, він отримує частку рекламного доходу.
Серед додаткових можливостей — VPN-сервіс, помічник на базі ШІ та функція відеодзвінків.
DuckDuckGo
DuckDuckGo — ще один добре відомий браузер, популярність якому забезпечив однойменний пошуковик. Запущена у 2008 році компанія останнім часом активно інвестує в розвиток саме браузера, щоб залишатися конкурентною: додає генеративні функції ШІ, включно з чатботом.
Також DuckDuckGo посилив систему блокування шахрайства: тепер вона виявляє широкий спектр скамів, зокрема фейкові криптобіржі, scareware-залякування та підробні інтернет-магазини. Крім боротьби з шахрайством, браузер блокує трекери й рекламу та сам не відстежує дії користувачів, завдяки чому зменшується кількість нав’язливих спливаючих вікон.
Ladybird
Ladybird — амбітний відкритий проєкт під керівництвом співзасновника й колишнього CEO GitHub Кріса Ванстрафта. На відміну від більшості конкурентів, він прагне створити повністю новий браузер з нуля, не використовуючи код існуючих рішень. Це рідкісний підхід: здебільшого альтернативні браузери покладаються на Chromium — відкритий проєкт Google, який став базою для багатьох продуктів.
Як і інші браузери, орієнтовані на приватність, Ladybird матиме вбудований блокувальник реклами, захист від сторонніх cookies та інші інструменти мінімізації збору даних. Запуск браузера ще попереду: альфа-версію для ранніх користувачів обіцяють у 2026 році, спочатку для Linux і macOS.
Vivaldi
Vivaldi — браузер на базі Chromium, створений одним із оригінальних розробників Opera. Його головний козир — максимально гнучкий інтерфейс, який можна підлаштовувати під себе: змінювати зовнішній вигляд і вмикати або вимикати окремі функції. Одна з унікальних «фішок» — вікно браузера змінює колір залежно від сайту, який ви переглядаєте.
Серед ключових можливостей також: блокування реклами, менеджер паролів, відсутність стеження за користувачами та вбудовані інструменти продуктивності — календар і нотатки.
Нішеві та «усвідомлені» браузери
Opera Air
У лютому Opera запустила браузер Air, ставши однією з перших компаній, що просувають ідею «майндфулнес-браузера». За функціональністю це звичайний браузер, але з додатковими інструментами для підтримки ментального здоров’я.
Серед таких функцій — нагадування про перерви та дихальні вправи. Інша цікава опція, «Boosts», пропонує підбір бінуральних ритмів для підвищення концентрації або розслаблення.
SigmaOS
SigmaOS — браузер лише для macOS із інтерфейсом, орієнтованим на продуктивність. Він організовує вкладки вертикально, дозволяючи ставитися до них як до списку справ: вкладки можна позначати як виконані або «відкласти на потім».
Користувачі можуть створювати робочі простори — групи вкладок — для кращої організації різних діяльностей, наприклад, відокремивши роботу від розваг.
Цей браузер, що також має підтримку Y Combinator, існує вже кілька років і нещодавно отримав більше можливостей ШІ. Зокрема, він вміє підсумовувати окремі елементи вебсторінки — рейтинги, відгуки, ціни. Також є помічник на базі ШІ, який відповідає на запитання, перекладає текст і перефразовує контент.
SigmaOS можна використовувати безкоштовно, але тим, кому потрібно більше ніж три робочі простори, пропонують підписку за $8 на місяць із необмеженою кількістю просторів.
Zen Browser
Zen Browser позиціонує себе як інструмент для «спокійнішого інтернету». Це відкритий браузер, що дозволяє організовувати вкладки в робочі простори (Workspaces) і підтримує Split View — перегляд двох вкладок поруч, а також інші функції для продуктивності.
Користувачі можуть розширювати можливості Zen за допомогою плагінів і тем, створених спільнотою, наприклад, встановити мод, який робить фон вкладок прозорим.
Цю статтю оновили після публікації, щоб додати нові запущені браузери.
Ціни на фітнес-трекери можуть бути досить оманливими. Наприклад, кільце Oura Ring 5 за $399 на перший погляд ще вписується в бюджет. Але щоб воно було хоч якось корисним, потрібно платити ще $6 на місяць або $70 на рік. Загальна вартість виростає до приблизно $550 вже за два роки користування. А якщо протримаєте його п’ять років, це щонайменше $750.
Oura – навіть не найяскравіший приклад підпискової моделі в цій ніші. Whoop, популярний трекер без екрана, працює лише з підпискою, яка стартує від $199 на рік. Так, у цю суму входить сам браслет, на відміну від інших девайсів. Але нескладно порахувати, як швидко витрати зростають у довгостроковій перспективі.
Саме тому нещодавній реліз Fitbit Air від Google виглядає таким цікавим. По суті, це аналог Whoop із разовою оплатою близько $100. Більшість функцій доступна без додаткової підписки. Звучить як революційна ідея. Розглянемо, як виглядає ринок після появи Fitbit Air і де можна обійтися без платного «пейволу».
Fitbit Air
Fitbit Air за $100 став прямим конкурентом Whoop. Головне: цей безекранний браслет від Google надає всі основні можливості без щомісячної плати. Підписка Google Health Premium потрібна лише для ІІ-коуча на базі Gemini та деяких додаткових переваг (зокрема відеотренувань). За неї попросять $10 на місяць або $100 на рік, але це радше доповнення, а не обов’язкова умова.
Час автономної роботи складає близько семи днів, що вдвічі менше, ніж у Whoop із його 14 днями. Втім, Fitbit Air швидко заряджається, тож це не повинно стати великою проблемою. Наприклад, тестовий зразок у редакції зарядився з 36 до 58 відсотків лише за п’ять хвилин.
Fitbit Air сумісний як з Android, так і з iOS. Водночас він вимагає застосунок Google Health і не синхронізується напряму з Apple Health.
Garmin vívosmart 5
На відміну від Fitbit Air та Whoop, Garmin vívosmart 5 оснащений вузьким монохромним OLED-екраном. У поєднанні зі струнким корпусом це робить його компромісом між повноцінним розумним годинником і повністю «сліпим» трекером без дисплея.
Пристрій відстежує серцевий ритм, сон, кроки та тренування. Функція Garmin Body Battery оцінює рівень відновлення й підказує, коли варто робити перерву перед наступним інтенсивним заняттям. Як і Fitbit Air та Whoop, vívosmart 5 не має вбудованого GPS і покладається на підключений GPS смартфона.
Найприємніше – жодних щомісячних платежів, тож ваші $150 одноразово відкривають усі можливості девайса.
Garmin vívosmart 5 сумісний з Android та iOS. Додаток Garmin Connect може синхронізуватися з Apple Health і Google Health.
Apple Watch Series 11
Тут ми трохи «хитруємо», адже йдеться вже про повноцінний смарт-годинник. Але Apple Watch Series 11 пропонує великий набір функцій для здоров’я без обов’язкової підписки.
Остання модель має довший час роботи від батареї, ніж попереднє покоління: до 24 годин за звичайного використання. Серед нових можливостей для здоров’я – сповіщення про потенційну гіпертензію. Годинник вимірює частоту серцевих скорочень і рівень кисню в крові, відстежує сон (зокрема виставляє «оцінку сну») та фіксує великий перелік видів тренувань.
Мінуси очевидні: Apple Watch Series 11 стартує з досить високої ціни в $400. Крім того, він працює лише з iOS, тож власники Android-смартфонів залишаються осторонь.
Xiaomi Smart Band 10
На протилежному кінці цінового спектра – Xiaomi Smart Band 10. Цей бюджетний фітнес-трекер коштує близько $50 і не вимагає жодних підписок. Важко з цим конкурувати.
Новинка має більший, яскравіший і чіткіший дисплей, ніж попередня модель, із покращеним співвідношенням площі екрана до корпусу. Вона пропонує базові функції: моніторинг серцевого ритму й відстеження сну. Автономність заявлена до 21 дня на одному заряді. Як цікавий бонус, браслет можна носити на шиї як кулон або прикріпити до взуття.
Що ж пожертвувано заради такої низької ціни? По-перше, Xiaomi Smart Band 10 не має вбудованого GPS. Набір сенсорів також обмежений: немає ЕКГ, вимірювання артеріального тиску, температури шкіри, барометра, альтиметра та HRV. Відстеження сну отримує суперечливі відгуки. Це точно не пристрій для тих, кому потрібен преміальний медичний моніторинг – головний акцент тут на мінімальній вартості.
Xiaomi Smart Band 10 працює з додатком Mi Fitness, доступним на iOS і Android.
Цього тижня на афінському заході TechCrunch StrictlyVC — частині фестивалю Panathenea — я поспілкувалася з Ніко Бонацосом із Verdict Capital, Андреасом Ставропулосом із Threshold Ventures та Беном Блумом з Atomico про поточний стан венчурного інвестування, хвилю мега-IPO, яку ось-ось запустить SpaceX, і про те, де вони досі бачать «океан можливостей». Наша розмова нижче була відредагована для стислості та ясності.
Як мега-IPO SpaceX та AI-гігантів вплинуть на ринок
— З огляду на повідомлення, що SpaceX націлюється на оцінку в $1,75 трлн під час IPO, а OpenAI та Anthropic можуть бути недалеко позаду, якими будуть наслідки для ширшого ринку?
Андреас Ставропулос: Я пам’ятаю, наскільки захопливим було IPO Google і як воно відкрило ринок, який на початку 2000-х був дуже песимістично налаштований щодо технологій — це була подія, що дала старт цілій новій генерації підприємців. Те саме відбувається зараз. З кожною наступною хвилею змін парадигми масштаб змінюється на порядки, і це очікувано. Який бізнес сьогодні, в інформаційну епоху, не є технологічним бізнесом?
Бен Блум: Це феноменальні компанії, і кожен із таких масштабних ліквідних виходів створює багатство та прибутковість, які повертаються в наступне покоління компаній.
Ніко Бонацос: Мій співзасновник у Verdict був першим інвестором у те, що зараз відоме як Cursor. Тож, якщо в Ілона зараз «гарний момент», можливо, і Cursor [який Маск нещодавно розкрив, що має опціон викупити за $60 млрд] матиме гарні новини. Але ширше — для наступного покоління компаній, як згадував Андреас, вони можуть виходити на набагато більші ринки. А фаундери-іммігранти, як ми знаємо, — це ті, хто мріє по-справжньому масштабно, їм нема чого втрачати, і вони здатні пройти всю дистанцію. Ілон Маск — теж фаундер-іммігрант. Для тих із нас, хто походить із Греції чи інших менших ринків, це, знаєте, дуже потужний приклад.
— Деякі припускають, що SpaceX із такою оцінкою може «витягнути» стільки капіталу з публічних ринків, що це зашкодить компаніям, які виходитимуть слідом. Це реальний ризик?
Ставропулос: Майже все можна розглядати або оптимістично, або песимістично — і навести хороші аргументи в обидва боки. SpaceX у макромасштабі приведе на ринки більше людей, ніж тимчасово «висмокче» ліквідність. Залученість роздрібних інвесторів за останні 30 років пройшла шлях від майже нульової до ситуації, коли люди торгують із телефона щодня. Ці цифри складаються в суттєву суму.
Блум: SpaceX — унікальна компанія. Довгий час космос був доменом урядів і публічного сектору. Дати інвесторам справжній фінансовий доступ до цієї теми — це, думаю, захопить дуже широку уяву. Можливо, це психологічно «відкусить» частину довгохвостих алокацій, які інакше пішли б у наступні 20–30 софтверних бізнесів, але інтерес, який це генерує, більш ніж компенсує це.
Чи виправданий AI-бум чи це просто FOMO
— Поточний потік капіталу в AI: він виправданий майбутніми доходами чи це радше екстремальний FOMO?
Бонацос: Якщо ви AI-native фаундер або компанія в напрямі так званого American dynamism, зараз ви живете «на швидкій смузі». Якщо ви не в одній із цих двох категорій — дуже складно. За 17 років у Силіконовій долині я ніколи не бачив стільки стадного мислення. Три чверті всього венчурного капіталу, залученого за останній рік, пішло в п’ять компаній. Сьогодні, якщо ви 40-річний тітулований професор Стенфорду і не будуєте щось в AI, з вами ніхто не хоче зустрічатися.
При цьому відбувається щось реальне. Двоє фаундерів із сучасними AI-інструментами можуть за два місяці з одним раундом фінансування зробити більше, ніж рік тому десятеро людей, два раунди і повний рік роботи. Це змінює те, як запускаються компанії і як вони будуть капіталізуватися — потенційно стрибаючи прямо з pre-seed до серії B.
Ставропулос: Буде корекція, яка виштовхне частину капіталу з ринку. Обіцянки й оптимізм зараз суттєво випереджають здатність показати результати у коротко- та середньостроковій перспективі. Але в довгому, макромасштабі, я не думаю, що ми надто оптимістичні. Проблема в тому, що це не слід плутати з думкою, ніби кожен 19-річний із ідеєю — наступна велика зірка.
Як оцінювати угоди, коли все змінюється щотижня
— Як ви взагалі оцінюєте угоди, коли все рухається так швидко?
Блум: У найкращих фаундерів немає дефіциту джерел капіталу. Вам потрібно думати про те, яка частка власності буде значущою для вашого фонду, і відходити від угоди, коли цього досягти неможливо. Цікавий момент у тому, що ми — фонд на $500 млн, який дивиться на ті самі можливості, що й люди, які інвестують із фондів на $10–15 млрд. Гранична цінність долара для нас і для них дуже різна. Це спотворює розміри раундів і ускладнює порівняння пропозицій «один до одного».
Бонацос: Ми заходимо першими грошима — фактично замість friends & family, замість ангелів. Ми інвестуємо в те, що я називаю «фріками» — людей, які, як у професійному спорті, ламають усі рекорди. Минає один день, а вони навчаються, дорослішають і роблять стільки прогресу, скільки середньостатистичному розумному фаундеру потрібно тиждень. Більшість засновників, яких ми вже підтримали, працюють на ринках, які ще навіть не мають назви — саме тому оцінки низькі. Великі asset manager-и не можуть сказати своїм командам: «Ідіть знайдіть компанії на ринку, який ще не існує».
Чи має значення вік фаундера
— Багато говорять, що дуже молоді фаундери отримують term sheet майже «на порозі». Чи є вік реальним маркером чогось важливого зараз?
Ставропулос: У часи зламів, коли здається, що світ змінюється фундаментально, відсутність досвіду виявляється перевагою. Досвід може, навпаки, завести не туди. Це не означає, що так буде завжди — ми проходимо фазу, коли все ще не устаткувалося, і це створює родючий ґрунт для нових ідей і зазвичай для молодших підприємців. Але я б не надто узагальнював.
Бонацос: Точно те саме відбувалося, коли я приїхав у Стенфорд на магістерку в 2009 році. iPhone був дворічним, App Store — однорічним, і були дні, коли венчурів на кампусі було більше, ніж студентів. Сьогодні знову один із таких моментів. Якщо вам 22, ви в Сан-Франциско і будуєте щось в AI, у вас у скриньці вже може лежати seed term sheet. Але якщо вам 19 — о боже, це означає, що ви справді круті [сміється]; у вас уже може бути пропозиція серії A. І так, вік тепер дуже відносний. Я говорив тут, в Афінах, із фаундером, якому 24, і коли сказав, що це вже не так молодо, я не жартував: я зустрів команду Mercor, коли їм було 19, і подивіться, де вони зараз.
Блум: Якщо намагатися узагальнювати лише за віком, ви пропускаєте те, що насправді важливо: надвисокий рівень інтенсивності, здатність рухатися попереду темпу ринку і ментальну гнучкість адаптуватися в ландшафті, який постійно змінюється. Якщо це є, це важливіше, ніж цифра у паспорті.
«Креативна» звітність по ARR
— Що ви думаєте про сумнівні практики навколо метрик — особливо про те, як компанії звітують ARR (річний регулярний дохід)?
Блум: Люди досить вільно трактують, що таке A, R і R. Нові моделі ціноутворення — білінг за токени, безкоштовні токени, які рахують як дохід — створюють безліч способів «намалювати» ці цифри. Наше завдання як інвесторів — прорізати цей туман і приймати рішення, ґрунтуючись на реальності. Чи ок це з погляду маркетингу? Можливо. Чи ок це, коли йдеться про розподіл капіталу? Ні. Але досвідчені інвестори зазвичай можуть це відфільтрувати.
Бонацос: Іноді я отримую листа з дуже високим показником ARR від портфельної компанії, яка, як я пам’ятав, не показувала таких успіхів. Я пишу фаундеру — і відповідь: це 365-кратне добуте вчорашнього дня, бо спрацювала кампанія. Я сказав йому: будь ласка, використовуйте хоча б квартальну базу. Коли багато грошей женеться за якоюсь темою, у частини людей формується мислення «зрубити по-швидкому».
У венчурі ви можете втратити гроші на поганій інвестиції лише один раз, а правильна вкладеність може повернути 100x — тож ви списуєте недобросовісних гравців і рухаєтеся далі.
Де зараз насправді «білий простір» для стартапів
— Для засновників у залі: де ви насправді бачите «білий простір» прямо зараз?
Бонацос: Раніше в кожному VC-фонді щонайменше половина партнерів займалася consumer internet. Сьогодні добре, якщо «пів людини» — більшість узагалі вийшла з цього поля. Але одна з найкращих AI-компаній останніх років, OpenAI, стала гігантом саме завдяки ChatGPT. Consumer повертається — звучить майже як божевільна теза. У таких фаундерів зараз є, можливо, п’ять інвесторів, до яких вони можуть піти по перший чи другий раунд. Я також думаю, що формується новий рух, який допоможе «відремонтувати американську мрію» за рахунок нових consumer fintech-ідей.
Блум: Можливість AI взаємодіяти з фізичним світом на порядки більша за все, що ми бачили дотепер у автоматизації робочих процесів та цифрових процедур. Фізичний світ досі формує велику частину економіки. Ставка на робототехніку у всіх її формах — не лише на гуманоїдів, які роблять сальто назад — залишається одним із найбільших відкритих просторів на наступні 10 років.
Якщо вам цікаво дізнатися більше про погляди цієї трійки — зокрема, чи не став Стенфордський університет надто тісно пов’язаним із венчурною індустрією, — можете переглянути повну розмову нижче.
Gemini Spark — це новий «агентний» асистент Google, який працює 24/7 і покликаний допомагати вам «орієнтуватися у цифровому житті». По суті, йдеться про виконання онлайн-завдань, підсумовування всього, що ви не встигаєте прочитати (наприклад, весь вміст вхідної пошти), або організацію справ, які зазвичай вимагали б забагато ручної роботи перед екраном — на кшталт особистої таблиці витрат.
Сервіс уперше показали на щорічній конференції розробників Google у травні. CEO компанії Сундар Пічаї пожартував, що Spark, який працює на віртуальних машинах у хмарі, означає: «так, ви можете закрити свій ноутбук». Натяк був на те, що Spark відрізняється від інших агентних систем ШІ, як-от популярного OpenClaw, які потребують постійно ввімкненої машини для виконання завдань.
Пічаї таким чином подає Spark як агентний ШІ «для всіх нас» — для тих, хто хоче просто виконувати справи, а не налаштовувати собі домашній сервер з «вічно ввімкненим» ШІ.
На практиці Spark все ж орієнтований насамперед на робочі або «робото-суміжні» задачі, враховуючи глибоку інтеграцію з Gmail, Calendar, Docs, Sheets і Slides. (Зрештою, як часто ви робите презентації у власному, а не робочому житті? Хіба що ви Gen Z-кріейтор, який пояснює останній мем своїм тотально офлайн-друзям.)
Google також поки що не дуже переконливо демонструє життєві сценарії, які зробили б Spark інструментом категорії «must-have», а не просто «приємно мати» для особистого користування.
Серед прикладів «особистої продуктивності» — використати Spark, щоб той просканував ваші листи й календар на день і надіслав вам стислий огляд із трьома головними завданнями. Це вже припускає, що ви занотовуєте свої to-do в календарі чи поштовому застосунку, а не в нотатнику (цифровому чи паперовому) або просто тримаєте список у голові (типу: забрати ліки й шампунь в аптеці, купити корм для собаки, зустрітися з друзями в суботу).
Ще одна пропозиція Google — використовувати Spark як планувальник вихідних, попросивши його створити Google Doc «з трьома безплатними активностями на основі вільних слотів у моєму календарі на майбутні вихідні». Знову ж таки, це розраховано на людину, яка й офлайн-життя веде як розклад.
Попри це, отримавши ранній доступ до Gemini Spark, я вирішив як слід його протестувати — зі своїми, більш «реальними» сценаріями. Підсумок: це виявився досить корисний приклад споживчого ШІ, хоча навряд чи він заслуговує на окремий бренд.
Пошук заощаджень
Для першого завдання я попросив Spark допомогти з «аналітикою» перед походом до локальної дрогерії по товари для дому. Я попросив підібрати товари з урахуванням тижневих знижок та купонів, які можна застосувати.
Спершу Spark впорався добре: він показав, які саме товари зі знижкою відповідають моїм потребам, і порадив купони в застосунку Walgreens для додаткової економії. Він навіть підказав, як «наслоїти» знижки для одного товару, комбінуючи промокоди онлайн, якщо я робитиму замовлення з самовивозом і планую витратити більше на засоби особистої гігієни.
Але, як це часто буває з ШІ, «диявол у деталях»: один із промокодів виявився недійсним, коли я спробував ним скористатися, попри те, що я відповідав заявленим умовам. Втім, Spark вивів мене і на інші типи заощаджень — на кшталт акцій «1+1 безплатно» й бонусних балів, що частково компенсувало цю помилку.
Планування списку речей для одноденної поїздки
В іншому тесті я попросив Gemini допомогти зі списком речей для одноденної поїздки за місто. Я попросив його перевірити погоду, зібрати деталі події й порадити, що взяти із собою — на кшталт сонцезахисного крему чи води, — щоб подивитися, що він придумає, коли дізнається більше про активність. Фінальний список я хотів імпортувати до Google Keep.
Знаєте, чого Spark не вміє? Працювати з Google Keep.
Це серйозний недогляд, враховуючи, що нотатник Google — один із ключових інструментів для особистої продуктивності. Замість цього Spark запропонував створити для мене документ або чернетку листа, бо, звісно, саме там я мрію зберігати список речей, які треба взяти з собою. (??)
Сам список, утім, вийшов доволі влучним: Spark запропонував складані стільці або пледи, воду, сонцезахисний крем, сонцезахисні окуляри, легку куртку на випадок, якщо ввечері похолодає, багаторазову шоперку й парасольку через можливі короткі дощі. Також він нагадав, що собак на подію не пускають, попри те, що вона відбувається просто неба. (Вибач, Принцесо!)
Літні табори та активності
Моя дитина вже переросла дитячі літні табори (і, мабуть, їй уже час працювати), але перед тим, як перейти до ідеї з роботою, я хотіла перевірити, чи є поблизу якісь літні активності для підлітків, якими можна доповнити її інженерний табір у червні. Я попросила Spark ретельно пошукати й знайти всі можливі варіанти, враховуючи, що ми не хочемо їздити далі ніж на 30 хвилин.
Spark згенерував непоганий список занять, які відповідали інтересам моєї дитини, і вказав відстань від дому. На жаль, я забула окремо попросити його зібрати вартість і дати проведення програм — і Spark самостійно цього не зробив, тож мені все одно довелося вручну досліджувати деталі.
Регулярне завдання: підсумок розсилок з пошти
Як і багато хто, я підписана на забагато розсилок, тому доручила Spark щоп’ятниці формувати для мене щотижневий підсумок — лише з п’ятьма основними постами або статтями, які не варто пропускати, разом із посиланнями.
ШІ взявся до справи, «пірнув» у мою скриньку й уже за мить показав стислий огляд кількох цікавих матеріалів із коротким контекстом і посиланням. Посилання, щоправда, вели через редирект Google.com, який сам по собі не спрацьовував — доводилося клікати ще раз по лінку вже на сторінці редиректу, оскільки автоматично він не перенаправляв на сайт-джерело. Загалом мені сподобалися добірки, але Spark повернув чотири матеріали, хоча я просила п’ять. Чомусь він інтерпретував запит як «4–5».
Регулярна подія: пропозиції на вікенд
Ще один запит: я попросила Spark щоп’ятниці формувати список заходів на вихідні в місті, щоб я могла спланувати дозвілля. Живу в невеликому місті, де далеко не щовихідні є гучні події, тож важливо не пропустити вуличні фестивалі чи гучні шоу, коли вони нарешті з’являються. Єдина проблема: немає одного джерела, де все це зібрано — потрібно читати кілька локальних розсилок, заходити на сайти та у Facebook-групи, моніторити онлайн-версію місцевої газети тощо.
Spark натомість налаштував вебпошук, поєднавши його (на моє прохання) з пошуком у Gmail за локальними розсилками, дайджестами й списками подій за ключовими словами. Потім він скомпілював перелік заходів на вихідні й додав, що, якщо я захочу додати якийсь із них до календаря, достатньо просто відповісти.
Без Spark я б ніколи не дізналася, що неподалік проходить щорічний «Beaver Queen Pageant» — конкурс, де люди в костюмах бобрів збирають гроші на збереження водно-болотних угідь. Можливо, варто це побачити. (Далі ви все одно мусите сказати Spark додати подію в календар і натиснути кнопку для підтвердження, але це все одно простіше, ніж вручну продиратися крізь усі джерела в пошуках ідей.)
Регулярна подія: моніторинг зниження цін
Наостанок я доручила Gemini Spark стежити за ціною дорогого крему для очей. Як економна людина, я куплю його тільки у випадку дуже щедрої знижки. Хотілося, щоб Spark відстежував зміни ціни й повідомив мене, якщо крем стане доступнішим. Однак Spark зрозумів це як завдання перевіряти ціну раз на два тижні й дивитися, чи впала вона нижче мого цільового рівня. Не впевнена, що це достатня частота, щоб «зловити» хорошу пропозицію.
(Оновлю інформацію, якщо завдання спрацює, але, здається, я встановила занадто низьку ціну-ціль — навіть після того, як підняла її ще на $10. Тож це більше схоже на шопінг у стилі «було б непогано, але навряд чи». Хоча я досі сподіваюсь, що якийсь онлайн-рітейлер одного дня помилиться у прайсі.)
Ще ідеї попереду
Я вже бачу, як іще можна буде інтегрувати Spark у повсякденне життя — наприклад, для моніторингу пошти й прибирання в ній. Наступного разу, коли мінятиму фільтр у домашній системі очищення повітря, попрошу Spark нагадати за три місяці зробити це знову. Якщо я колись таки поїду у відпустку, в нього теж напевно знайдеться для мене кілька корисних сценаріїв.
Є куди рости
Попри те, що Spark загалом непогано впорався з усіма завданнями й допустив лише незначні огріхи, моя головна претензія — немає потреби робити з нього окремий продукт з окремим брендом. Це лише посилює плутанину для користувачів у часи, коли в сфері ШІ одночасно відбувається стільки всього, а кожна нова модель має власну назву й номер, та ще й часто дуже екзотичні. (Nano Banana, хтось?)
Чому б просто не подати Spark як режим роботи Gemini «з коробки», замість того щоб робити з нього окремий продукт? Чому перемикач має називатися «switch to Spark», а не, наприклад, просто «switch to Tasks»? (Якщо взагалі йому потрібен окремий простір в інтерфейсі.) Особисто я не хочу кожного разу вирішувати, чи це запитання, чи завдання — я просто хочу ввести запит і отримати результат.
Також вважаю, що відсутність інтеграції з Keep — велика втрата з погляду особистої продуктивності. Google Docs — це занадто важко для банального списку речей у дорогу. І, на жаль, для користувачів iPhone не буде можливості викликати Gemini Spark натиском «залізної» кнопки чи жестом — принаймні, якщо Apple не оголосить щось подібне на наступній WWDC. Замість цього доведеться запускати застосунок Gemini й уже в ньому перемикатися на Spark. (Ще одна проблема того, що Spark існує як окремий перемикач усередині Gemini — ви не можете прив’язати кнопку Activity Button на iPhone так, щоб вона вела прямо в Spark, оскільки це інший режим, ніж основний чат-інтерфейс Gemini. Було б набагато логічніше, якби все, що вміє Gemini, було зібрано в одному місці. Ех.)
І хоча згодом Spark зможе більше завдяки інтеграціям через MCP, нині неможливість доручити йому певні задачі — на кшталт регулярного бронювання улюбленого ресторану через Resy чи пошуку авіаквитків на обраному сервісі — змушує Spark здаватися неповним рішенням. Адже не все, що ми робимо онлайн, відбувається у всесвіті сервісів Google.
(І так, мені б дуже хотілося мати змогу писати Spark у вигляді SMS. Шкода, що цього варіанта поки немає.)
Meta розробляє кулон з вбудованим штучним інтелектом і планує розпочати його тестування вже наступного року. Про це йдеться у внутрішній записці компанії, з якою ознайомилося видання The Information.
Імовірно, новий пристрій спиратиметься на розробки стартапу Limitless, який Meta придбала наприкінці 2025 року. Ця компанія створила кулон з ШІ, який можна було прикріпити до сорочки або носити на шиї для запису розмов користувача. Після угоди в Meta заявляли, що купівля дозволить «прискорити нашу роботу зі створення носимих пристроїв з підтримкою ШІ».
Раніше подібні гаджети з елементами штучного інтелекту так і не стали масовими: імовірно, через занепокоєння щодо приватності, невдалий маркетинг або просто недостатню корисність. Попри це, компанії на кшталт OpenAI не відмовляються від ідеї носимих пристроїв з ШІ.
За даними The Information, Meta також планує розширити лінійку розумних окулярів з ШІ та запустити бізнес-підписку під назвою Wearables for Work. За допомогою всіх цих пристроїв компанія, схоже, намагається змінити ситуацію в підрозділі Reality Labs, що займається апаратним забезпеченням і зафіксував збиток у $4 млрд у першому кварталі цього року.
“Золота доба” GitHub Copilot від Microsoft, схоже, добігає кінця — принаймні для «маленьких» користувачів. Компанія переходить від фіксованої передплати до системи оплати за використані токени, що потенційно може значно підвищити рахунки. Великі підприємства, ймовірно, потягнуть ці витрати, але для менших компаній і індивідуальних розробників постане питання, як тепер вкладатися в місячний бюджет.
З 1 червня користувачам виставлятимуть рахунки залежно від кількості витрачених токенів, а не за низькою фіксованою ставкою, прив’язаною до кількості запитів.
Деякі розробники, які вже відчули «фінансовий удар», висловлюють обурення на Reddit та X, де, в багатьох випадках, йдеться про різке зростання вартості.
“Що за жарт”, — написав один користувач Reddit, стверджуючи, що нині він платить близько 29 доларів на місяць, але за новою моделлю його витрати можуть зрости майже до 750 доларів. “Ця нова модель оплати за використання — просто безглуздо дорога. Моє коригування — це відміна підписки. За такої вартості це більше не є економічно доцільним чи корисним у будь-який практичний спосіб”.
Інший користувач написав: “Вау, не очікував, що нова цінова модель буде настільки абсурдною”, додавши скриншот, на якому його витрати начебто зросли з приблизно 50 доларів до близько 3 000 доларів.
Такі стрибки виглядають екстремальними. Втім, частина користувачів Copilot критикує саме цих незадоволених — мовляв, якщо ти вмієш працювати з інструментом, то не повинен регулярно «спалювати» стільки токенів. На їхню думку, настільки великі суми витрачають так звані vibe-coders — люди, які мало що розуміють у розробці й просто покладаються на ШІ.
“Приголомшлива різниця між деякими з нас, хто працює весь день і майже не виходить за ліміт, і цими скриншотами. Мені важко повірити, що це лише різниця в складності завдань”, — написав один користувач. «Єдиний спосіб, як це може стати настільки шаленим, — якщо ви суто ‘vibe coding’ з купою роздутіших ітерацій», — додав він згодом. «Це цілком доступно навіть для невеликих команд, якщо використовувати як інструмент — практично в будь-якого провайдера».
Інші зосередилися на економіці попередньої моделі. “Святі боже, скільки грошей Copilot спалював”, — поцікавився нещодавно інший користувач Reddit.
Це слушне питання.
Економіка Copilot ніколи не виглядала прозорою, а масштаби витрат, які компанія, ймовірно, несла, субсидуючи нескінченні «vibe-coding»-експерименти своїх користувачів, також залишаються таємницею й не розкриваються публічно.
Поки одні критикують нову модель, а інші — цих критиків, частина онлайн-спільноти наполягає, що розробники мають усі підстави для обурення. Аргумент такий: Microsoft роками заохочувала користуватися чат-ботом максимально вільно, а тепер раптово «вибиває ґрунт з-під ніг».
“Всім, хто звинувачує людей, які насправді користувалися системою саме так, як Microsoft її побудувала (і навіть заохочувала так використовувати), чесно кажучи, винна тут лише Microsoft. Microsoft запровадила цю модель білінгу й постійно робила все простішим і простішим, щоб спалювати масивні обсяги токенів в одному преміальному запиті, який міг крутитися годинами чи навіть днями, породжуючи десятки або й сотні субагентів”, — написав один із користувачів.
TechCrunch звернувся до Microsoft по коментар, але на момент публікації відповіді не отримав.
Цього тижня NASA поділилося новими подробицями щодо місій на місячну базу, ракета New Glenn компанії Blue Origin вибухнула на стартовому майданчику, а космічний телескоп James Webb зафіксував надмасивну чорну діру, яка, за словами дослідників, « могла утворитися в першу секунду після Великого вибуху». Але спершу — оновлення щодо тихого надзвукового літака NASA X-59 і ракети Starship від SpaceX після минулотижневого тестового польоту.
Ключові випробувальні польоти для «тихого» надзвукового літака NASA
За останнє десятиліття NASA розробляє літак, який одного дня зможе літати на надзвукових швидкостях — тобто швидше за швидкість звуку — без оглушливих звукових ударів, які зазвичай супроводжують такі польоти. Літак під назвою X-59 здійснив свій перший політ у жовтні й відтоді виконав ще кілька. Тепер NASA заявляє, що він готовий до надзвуку.
За даними космічного агентства, перший надзвуковий політ X-59 запланований на початок червня: літак має розігнатися більш ніж до 630 миль/год (понад 1 010 км/год) на висоті близько 43 000 футів (приблизно 13 км).
Потім, у наступному тесті за «умов місії», X-59 має досягти швидкості 925 миль/год (Мах 1,4) на висоті близько 55 000 футів (приблизно 16,8 км). Після цього він спробує вийти на максимальну швидкість — Мах 1,6, або 1 218 миль/год (приблизно 1 960 км/год), на висоті 60 000 футів (понад 18 км).
Однак демонструвати свої «тихі» надзвукові можливості X-59 поки не буде. На цьому етапі випробувань, як зазначило NASA у блозі, «X-59 супроводжуватиме традиційний надзвуковий літак-перехоплювач, тож будь-який тихий гуркіт, який він створить на поточній фазі випробувань, буде заглушено гучнішими, традиційними звуковими ударами від літака супроводу».
FAA приземлило Starship після «інциденту»
Ракета Starship V3 від SpaceX уперше стартувала минулого тижня у тестовому польоті, який загалом досяг більшості поставлених компанією цілей. Однак не обійшлося без проблем, і Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) наказало тимчасово припинити запуски Starship, поки триває розслідування причин збою, який завадив прискорювачу Super Heavy виконати м’яке приводнення, як планувалося.
Проблема виникла після відділення Starship від Super Heavy. «Після розділення ступенів прискорювач Super Heavy виконав розворот і спробував здійснити гальмівний розгін (boostback burn), — пояснили в SpaceX у блозі після запуску. — Не вдалося запустити всі заплановані двигуни, тож був виконаний частковий гальмівний розгін, який завершився раніше. Super Heavy спробував знову запустити двигуни для посадкового гальмування, але в результаті зазнав жорсткого приводнення в Мексиканській затоці (Gulf of America)». Тим часом сам Starship продовжив політ і здійснив посадку-приводнення в запланованому районі Індійського океану.
«Після ретельної оцінки операції FAA визначило, що запуск SpaceX Starship Flight 12 22 травня призвів до інциденту (mishap), — йдеться в заяві відомства, оприлюдненій цього тижня. — Інцидент пов’язаний з прискорювачем Super Heavy, який повертався до Мексиканської затоки після розділення ступенів. Повідомлень про травми серед населення чи пошкодження майна немає». Також у відомстві додали: «FAA вимагає від SpaceX провести розслідування інциденту. FAA контролюватиме розслідування під керівництвом SpaceX, буде залучене на кожному етапі та має затвердити фінальний звіт компанії, включно з усіма коригувальними заходами».
Подібні дії FAA не є чимось незвичним, і SpaceX неодноразово стикалася з тимчасовими заборонами на польоти, більшість із яких знімали досить швидко. Імовірно, Starship не доведеться довго чекати на повернення до польотів. «Відновлення запусків системи Starship–Super Heavy можливе лише після того, як FAA переконається, що будь-яка система, процес чи процедура, пов’язані з інцидентом, не становлять загрози для безпеки населення», — зазначило відомство.
Місяць тому FAA також призупинило польоти конкурента SpaceX — ракети New Glenn від Blue Origin — після її третьої місії; лише цього тижня їй дозволили відновити запуски. Але під час вогневого стендового тесту в п’ятницю New Glenn вибухнула на стартовому майданчику на мисі Канаверал.
Група з 20 колишніх співробітників Snap об’єдналася для запуску фонду під назвою Ghost Angels, який інвестуватиме в нове покоління соціальних медіа. У фонді відмовилися розкривати обсяг залученого капіталу, але зазначають, що вже підтримали щонайменше п’ять компаній і планують протягом наступного року вкласти решту коштів ще щонайменше в 15 стартапів.
Макс Рівера, який раніше очолював глобальні партнерства в Snap, заснував фонд у 2025 році, щоб формалізувати й без того активну спільноту ангел-інвесторів серед випускників Snap. Хоча фондом керує Рівера, до нього входять ще близько 20 засновників та інвесторів, серед яких невелика кількість нинішніх співробітників Snap, а також колишні — зокрема Олександра Левітт, яка керувала корпоративним акселератором Snap, і Вілл Ву, один із засновників команди продукту та дизайну Snap.
“Ми свідомо формували цей мікс”, — розповів Рівера, який зараз працює у підрозділі Microsoft, що займається штучним інтелектом, в коментарі для TechCrunch, зазначивши, що Ghost Angels прагнув об’єднати колишніх топменеджерів і тих, хто лише починає кар’єру. “Різноманітність поглядів і досвіду є ключем до того, як ми оцінюємо угоди й підтримуємо засновників”.
За його словами, з часів, коли він майже 10 років тому прийшов у Snap, багато що змінилося. Сьогодні команди стартапів значно менші, а “засновники запускають продукти швидко й публічно ітерують”.
“Ми бачимо експерименти з різними моделями монетизації, що виходять за межі реклами: підписки, токени, плата за використання або навіть оплата за результат”, — каже він. — “Засновники також набагато більше виходять на передній план: стратегія виходу на ринок, яку веде сам засновник, стає ключовою опорою”.
Водночас Моллі ДеВолф Свенсон, співзасновниця та CEO портфельної компанії Ghost Angels під назвою Mozi, зазначає, що “мережа випускників Snap сповнена блискучих, впливових людей, які інтуїтивно розуміють проблемний простір, у якому я працюю”.
Фонд закономірно фокусується на інвестиціях у стартапи на ранніх стадіях (pre-seed і seed) у сфері ШІ, які працюють на перетині соціальних медіа та споживчих сервісів. Рівера говорить, що одна з найбільших тенденцій у наступному поколінні соціальних платформ — це фактичний поділ “social” і “media”.
Сучасні соцмережі, знайомі споживачам, здебільшого — це платформи, які сильно залежать від реклами, а контент і рекомендації визначаються алгоритмами.
“Багато людей розчаровані цим форматом порівняно з первісною обіцянкою — поєднувати людей з їхнього життя”, — зазначає Рівера. Минулого року TechCrunch писав, що наступне покоління соціальних мереж відходить від створення універсальних платформ на користь нішевих спільнот.
“На соціальному боці ми підтримуємо засновників, які застосовують ШІ у креативний спосіб, щоб нарешті виконати цю первісну обіцянку”, — продовжує він. — “На медійному боці ми інвестуємо в формати, нативні для ШІ, і генеративні креативні інструменти для різних типів медіа — від музики до ігор, спорту й моди, — які істотно знижують бар’єр для створення та дистрибуції контенту”.
У цю публікацію було внесено оновлення, щоб уточнити, де працює Макс Рівера.
Потрібно щось нове до списку для читання? Цього тижня радимо звернути увагу на роман The Dorians Ніка Каттера та комікс-серію Лоренцо Де Фелічі Red Roots.
The Dorians
Досить швидко стає зрозуміло, що назва книжки відсилає до одного з головних її натхнень — «Портрета Доріана Грея» Оскара Вайльда. П’ять людей на смертному одрі отримують неочікуване втручання: таємничий незнайомець пропонує їм другий шанс — експериментальне лікування, яке може повернути їхню молодість. Такі угоди завжди закінчуються добре для всіх учасників, правда ж?
«Неймовірна таємниця полягає у високотехнологічному опануванні давнього й надзвичайного біологічного агента… такого, що не має совісті, але наділений однією-єдиною метою, яка допомагає йому зберігатися протягом еонів: волею до виживання», — йдеться в описі книжки. На початку The Dorians дуже нагадує мені Alien: Earth. Молодий геній із жахливими соціальними навичками розкриває секрет вічної молодості, що обертається моральною та буквальною катастрофою, коли реальність виявляється зовсім не такою, до якої хтось був готовий. Це доволі захопливе читання з потужними моментами тілесного горору, від яких мурахи біжать шкірою.
Red Roots
Після перших двох випусків Red Roots Лоренцо Де Фелічі здавалося, що щоразу, коли я перегортаю сторінку, бачу щось нове й ловлю себе на думці: «що тут взагалі відбувається?!» І це в хорошому сенсі. Я справді не мав жодного уявлення, куди мене веде історія на кожному етапі першого випуску, а другий, що вийшов цього тижня, тільки підсилив це відчуття. На початку нас знайомлять із двома, на перший погляд, не пов’язаними між собою персонажами: вчителькою, яка робить жахливе відкриття у власному домі, та чоловіком, що перебуває у вбивчому шаленстві. Коли їхні шляхи перетинаються, усе стає ще дивнішим.
Red Roots наразі — дуже дивна й водночас дуже класна подорож, і є відчуття, що далі буде ще химерніше.
Ігрові монітори з двома режимами роботи вже не новинка, але MSI пішла далі: її новий OLED-монітор може перемикатися між трьома режимами. На Computex 2026 компанія заявляє про світовий перший 31,5-дюймовий ігровий дисплей, який уміє працювати в 4K з частотою оновлення 360 Гц, у 2K з 520 Гц та в Full HD з 680 Гц.
Модель із офіційною назвою MPG OLED 322URDX36 дає гравцям змогу обирати: максимальну роздільність для вимогливих AAA-ігор або надвисоку частоту оновлення для кіберспортивних дисциплін, де важлива кожна частка секунди. Окрім фірмової функції Triple Mode, майбутній монітор отримав технологію Penta Tandem — це п’ятишаровий стек панелей, який, за обіцянками MSI, зменшує кольорові ореоли та робить текст більш читабельним. Також Triple Mode-монітор оснащено плівкою DarkArmor, що повинна підвищувати рівень чорного на 40% і збільшувати стійкість до подряпин.
Серед інших характеристик — пікова яскравість до 1500 ніт, наявність порту DisplayPort 2.1a та USB-C. Ціну й дату появи в продажу MSI поки не розкриває, але повідомляє, що MPG OLED 322URDX36 буде показаний на стенді компанії під час Computex 2026, який стартує 2 червня.
Так званий «трубопровід» від YouTube до престижного хорору цього вікенду демонструє вражаючу форму.
Лідером бокс-офісу став фільм «Backrooms» – повнометражне продовження серії роликів Кейна Парсонса на YouTube з моторошним «знайденим відео» про таємничий офісний простір (вигаданий на основі треду на 4chan), що порушує закони фізики.
Стрічка, знята самим Парсонсом, зібрала 38 млн доларів у прокаті в п’ятницю і, за прогнозами, візьме від 80 до 90 млн доларів на внутрішньому ринку лише за цей вікенд. Для незалежної студії A24 це її найкращий старт в історії: попередній рекорд належав «Civil War», який зібрав 25,7 млн доларів у перший вікенд релізу.
Фільм номер два, «Obsession», робить, можливо, ще більш вражаючу річ. Так, у п’ятницю він зібрав лише 8 млн доларів, а оцінка за вікенд становить 28,5 млн, але картина (про романтичне бажання, що обертається жахіттям) уже заробила більше у свій другий вікенд, ніж у перший, а тепер її третій вікенд, за прогнозами, зросте ще на 19%.
Для розуміння масштабу: більшість широких релізів у другий вікенд падають на 50–70%; минулорічний «Sinners» вважався винятковим прикладом успіху завдяки сарафанному радіо, бо втратив менше ніж 5%. За межами різдвяних релізів (які довше тримаються в прокаті завдяки святам) зростання від вікенду до вікенду майже не трапляється. За даними Hollywood Reporter, «Obsession» – перший фільм з 1982 року, який демонструє приріст і в другий, і в третій вікенд.
І, як і «Backrooms», «Obsession» – це хорор, знятий режисером, який спершу прославився на YouTube, – Каррі Баркером. Він випустив годинний фільм у форматі «знайденого відео» «Milk & Serial» на YouTube у 2024 році. Баркер уже відзняв свою наступну картину і готується поставити новий ремейк «The Texas Chainsaw Massacre».
Ці дві прем’єри продовжують тенденцію, започатковану несподіваним успіхом «Iron Lung» – екранізації відеогри, що вийшла раніше цього року. Фільм, знятий Марком Фішбахом, більш відомим за своїм ютуб-ніками Markiplier, зібрав у домашньому прокаті майже 41 млн доларів.
У матеріалі New York Times про нещодавній «бум» ютуберів-режисерів керівник кінотеатру Rutgers Cinema Марк ДельВеккіо зазначив, що «багато ютуберів намагалися зробити стрибок у мейнстримне кіно й провалилися». Що відрізняє Парсонса, Баркера та Фішбаха? За словами ДельВеккіо, попри їхню молодість (Парсонсу 20, Баркеру 26), усі вони мають «довголіття».
«На цей момент деякі з них дуже давно знімають відео, і саме так формується віддана аудиторія, яка піде за ними й у кіно», – додав він.
До речі, хоча я ще не бачив «Backrooms» (сподіваюся встигнути завтра), «Obsession» я вже подивився. Можу підтвердити, що фільм точно не розчаровує: більшу частину другої половини я дивився крізь пальці – і, можливо, навіть кілька разів скрикнув.
