Midjourney, відома своїм ІІ-сервісом для генерації зображень за текстовими підказками, оголосила про новий проєкт: медичний апарат, здатний просканувати все тіло лише за 60 секунд. Ідея настільки не схожа на те, чим компанія займалася раніше, що спершу можна подумати про першоквітневий жарт. Але це не так: Midjourney Scanner — реальний продукт, і компанія навіть будує спа-простори, де можна буде знайти ці апарати й пройти сканування.
У своєму оголошенні Midjourney визнала, що проєкт не пов’язаний із жодним із її попередніх продуктів. Проте зараз компанія ставить собі запитання: «Чим ми хочемо відрізнятися?» і «Чим ми хочемо стати?». Відповіддю стало створення підрозділу Midjourney Medical, а Scanner — його перший апаратний продукт. «Ми мріяли про щось таке потужне, як МРТ, і таке ж буденне, як похід до спа, і сьогодні показуємо шлях до цього», — йдеться в дописі компанії.
Після того, як ви станете на платформу, сканер Midjourney почне занурювати ваше тіло у воду зі швидкістю близько 2 дюймів на секунду. Ваше тіло проходитиме крізь кільце, що складається з пів мільйона квадратів розміром із піщинку. Кожен із них може випромінювати ультразвукові хвилі та фіксувати відбиті від тіла коливання.
Компанія порівнює цю систему з дельфінами, які використовують ехолокацію, тож сканування нагадує ситуацію, коли вас одночасно «оглядають» з усіх боків пів мільйона крихітних дельфінів. У результаті формується «3D-карта вашого тіла з точністю до частки міліметра, яка дуже схожа на сучасні знімки МРТ, але створюється майже в сто разів швидше». Ціль Midjourney — довести час сканування до менш ніж 60 секунд, тоді як повноцінне МРТ всього тіла зазвичай триває 60–90 хвилин.
Як зазначає Crypto Briefing, компанія розробляє апарат спільно з виробником портативних ультразвукових пристроїв Butterfly Network. У листопаді 2025 року Midjourney підписала ліцензійну угоду з Butterfly Network, отримавши ексклюзивні права на її технологію «ультразвук на кристалі». Проєкт очолює Ахмад Аббас, керівник споживчих апаратних проєктів Midjourney, який приєднався до компанії наприкінці 2023 року після роботи над Apple Vision Pro.
Упродовж наступних 12 місяців Midjourney планує вдосконалювати алгоритми та сам Scanner, проводити дослідницькі випробування й працювати над другим поколінням апаратного дизайну. Перший спа-простір зі сканерами компанія збирається відкрити в Сан-Франциско вже наступного року. Наступний крок — отримати схвалення FDA для діагностичних можливостей машини.
У 2028 році Midjourney планує вийти в інші міста та запустити третє покоління сканера з використанням власних чипів, що має суттєво покращити якість зображень. У компанії кажуть, що саме тоді все стане «серйозним» — очевидно, маючи на увазі конкуренцію зі стандартними апаратами МРТ.
Амбіція Midjourney — встановити до 2031 року 50 000 сканерів по всьому світу. «Ми вважаємо цілком реальним, що завдяки достатньо ранній діагностиці в майбутньому світ зможе запобігти 30 відсоткам усіх смертей і 50 відсоткам усіх витрат на охорону здоров’я», — заявила компанія.
VSCO, популярний додаток для редагування фото, відомий своїми «плівковими» фільтрами, робить серйозний крок у бік професійного ринку. Компанія представила новий редактор Studio Pro для iOS, який пропонує інструменти пакетної обробки, підбір стилю за референсним зображенням і публікацію робіт у галереях VSCO. У планах також — настільна версія Studio Pro та пакет застосунків Studio One з річною підпискою за $500.
Основна можливість мобільного Studio Pro — «студійна пакетна обробка фото», яка дозволяє комерційним фотографам редагувати до 100 знімків одночасно, застосовуючи пресети, фільтри й корекції. Це дає змогу виконати основну частину постобробки прямо на iPhone безпосередньо на знімальному майданчику та заощадити час. «Завершуйте редагування всієї зйомки за секунди, а не години», — заявляє компанія.
Додаток також пропонує функцію Style Match, яка аналізує зображення та відтворює його колір, тон і настрій в інших фото «за допомогою спеціально підібраної комбінації пресетів та інструментів», кажуть у VSCO. Результати можна відразу публікувати в Galleries без експорту та повторного завантаження. Окрім мобільної версії, VSCO готує Studio Pro для десктопів, щоб можна було продовжити тонке налаштування знімків, розпочатих на мобільному.
Втім, щоб конкурувати з Photoshop чи Lightroom, VSCO ще доведеться наростити функціональність Studio Pro: наразі бракує ключових інструментів на кшталт кадрування та кривих. У компанії зазначають, що спершу хочуть зібрати зворотний зв’язок, а потім додавати функції на його основі. VSCO Studio Pro можна завантажити безплатно, але, як і в оригінальному додатку VSCO, для розблокування додаткових можливостей доведеться оформити підписку — до $13 на місяць або $80 на рік.
Паралельно VSCO працює над пакетом інструментів VSCO Studio One, до якого увійдуть Studio Pro та інші застосунки компанії: Workspace, Sites, AI, Canvas і Capture. Він дозволить професійним фотографам не лише ретушувати фото, а й бронювати клієнтів, створювати галереї та застосовувати AI там, де це потрібно. Запуск Studio One заплановано на кінець червня, а вартість річної підписки очікується на рівні $499.
Якщо вам подобається формат відкритих навушників, останні роки принесли чимало варіантів. Майже кожна аудіокомпанія має хоча б одну модель, що не повністю ізолює вуха, а дехто обирає формат із кріпленням навколо вуха. До цього переліку тепер додалася й Sennheiser, яка представила модель Accentum Clip.
Усередині встановлено 12‑міліметрові динамічні драйвери, які, за словами компанії, забезпечують «чітке звучання та потужні баси з м’якими верхами». Є функція Dynamic EQ, що коригує налаштування на нижчих рівнях гучності для підтримання оптимальної якості звуку. Через застосунок Sennheiser Smart Control Plus користувач отримує 5-смуговий еквалайзер для ручних налаштувань, можливість зберігати й ділитися пресетами, а також інструмент Sound Check для підбору індивідуального звучання. Компанія стверджує, що геометрія динаміків та демпфування в Accentum Clip спрямовують звук у вухо, а не назовні.
Як і більшість сучасних навушників із кліпсою, Accentum Clip мають гнучку силіконову перемичку, що охоплює край вуха. Вага одного навушника — 6,8 грама; Sennheiser порівнює це з масою картки‑ключа від готельного номера разом із чохлом. Сенсорні панелі на корпусі відповідають за керування гучністю, відтворенням і дзвінками. Модель захищена від пилу та поту за стандартом IP54. Від одного заряду навушники працюють до дев’яти годин, ще три повних заряди забезпечує комплектний футляр.
Передбачено підтримку мультипоїнт‑Bluetooth, а також можливість користуватися лише одним навушником. Для дзвінків використовується пара мікрофонів із системою шумозаглушення на основі ШІ, яка відокремлює голос від навколишнього шуму.
Потенційна проблема Accentum Clip — доступність. Sennheiser планує поетапний запуск новинки, починаючи з Канади, Китаю, а також країн Центральної та Південної Америки. Згодом навушники з’являться у Великій Британії та Європі, але про інші регіони компанія поки не повідомляє (США до списку також не входять). Вартість Sennheiser Accentum Clip становитиме 269,95 канадських доларів, що приблизно відповідає 190 доларам США.
NASA об’єдналася з компанією Relativity Space, яку очолює колишній керівник Google Ерік Шмідт, для місії марсіанського орбітального апарата під назвою Aeolus. Як і в партнерствах з SpaceX та іншими приватними компаніями, NASA покладатиметься на Relativity Space для доставки свого наукового вантажу до кінцевого пункту призначення. Компанія Шмідта забезпечить космічний апарат, ракету та керування перельотом, щоб доставити наукові інструменти агентства до Червоної планети. Запуск планують орієнтовно на 2028 рік.
За даними агентства, Aeolus спиратиметься на результати попередніх місій, що вивчали атмосферу Марса, зокрема Mars Reconnaissance Orbiter, Mars Odyssey та місію MAVEN, яку нещодавно визнали «мертвою» після шести місяців відсутності зв’язку. Aeolus доставить до Марса чотири взаємодоповнювальні наукові інструменти, які мають «забезпечити перший інтегрований щоденний глобальний огляд вітрів, температур, пилу та хмар на Марсі».
Першим інструментом стане доплерівський зонд вітру та температури (Doppler Wind and Temperature Sounder, DWTS‑Ozone), що вимірюватиме профілі вітру й температури. Також на борту буде спектрометр Thermal Limb Sounder (TLS), який надаватиме вертикальні профілі температури та спостереження за пиловими й водно-крижаними хмарами. Комплекс Surface Radiometric Sensor Package (SuRSeP) вимірюватиме енергетичний баланс поверхні, а також властивості пилу та хмар. Нарешті, камера Wide‑Field Context Camera (WFCC) щодня фіксуватиме глобальні зображення атмосферної активності. Усі прилади розроблять і виготовлять науковці з Центру досліджень Еймса NASA у Силіконовій долині (Каліфорнія).
У NASA пояснюють, що глибше розуміння марсіанського пилу, вітрів, температур і сезонної поведінки атмосфери дасть змогу зменшити ризики майбутніх посадок на планету, як пілотованих, так і безпілотних. Агентство та інші приватні космічні компанії зможуть використовувати зібрані дані для точнішого налаштування систем входу, спуску та посадки космічних апаратів у майбутніх місіях.
Waymo відкликає понад 3 800 своїх безпілотних таксі через збій програмного забезпечення, який може призвести до заїзду машин на перекриті через будівництво ділянки автомагістралей на високій швидкості. Про це йдеться в бюлетені Національної адміністрації безпеки дорожнього руху США (NHTSA), з яким ознайомилося агентство Reuters. За даними відомства, компанія працює над виправленням і тимчасово «обмежила рух автострадами». Невідомо, чи стався інцидент, який безпосередньо спровокував відкликання.
«Ми виявили, що потрібно покращити продуктивність системи в зоні будівництва на автострадах», — заявили в Waymo у коментарі для Engadget. «Ми добровільно обмежили рух нашого сервісу автострадами минулого місяця, поки вносимо покращення, проактивно повідомили про це регуляторів на штатному та федеральному рівнях і вирішили подати добровільне повідомлення про відкликання ПЗ до NHTSA». У компанії раніше наголошували, що подібні відкликання є повідомленням про намір усунути пов’язану проблему в програмному забезпеченні і не означають повного виведення автомобілів з експлуатації.
Роботаксі Waymo на базі Jaguar I-Pace вперше отримали дозвіл виїжджати на автомагістралі в Фініксі у 2024 році — спершу з працівниками компанії, а згодом і з платними пасажирами. До цього автомобілі могли їздити такими дорогами лише з водієм-безпекарем за кермом. Тоді ж компанія опублікувала відео, де показала, як її машина орієнтується на автострадах.
Це вже друге відкликання для сервісу безпілотного таксі, що належить Alphabet, менш ніж за півтора місяця. У травні Waymo відкликала 3 791 роботаксі після того, як один з автомобілів заїхав на затоплену дорогу в Сан-Антоніо. На щастя, ніхто не постраждав, оскільки таксі було порожнім, однак машину знесло течією. До цього флот уже відкликали через особливо небезпечну ситуацію, коли деякі роботаксі не зупинялися перед шкільними автобусами з висунутими стоп-знаками та ввімкненими мигалками.
У дописі в соцмережі Truth Social Дональд Трамп стверджує, що Apple фіналізувала угоду з Intel щодо проєктування та виробництва чипів у США. Раніше з’являлися повідомлення, що компанії вже підписали попередню угоду про партнерство, однак офіційно вони цього не підтвердили. «Дурні президенти сприймали нашу економіку як даність і дозволили Тайваню та іншим вкрасти наші заводи з виробництва напівпровідників», — написав Трамп.
The Wall Street Journal ще в травні повідомляла, що компанії досягли певної домовленості, за якою Intel вироблятиме частину чипів, що забезпечують роботу пристроїв Apple у США. За даними видання, міністр торгівлі Говард Лутнік протягом року неодноразово зустрічався з керівництвом Apple, щоб переконати компанію знову почати співпрацю з Intel. Раніше Apple та Intel мали тісні стосунки, доки перша не перейшла на власні процесори, які переважно виробляє тайванська TSMC.
Відомий аналітик Apple Мін-Чі Куо через кілька днів після цього повідомляв, що виробник iPhone уже почав тестувати системи на кристалі, створені за техпроцесом Intel 18A-P. За його словами, Intel протягом 2026 року проводитиме тестове виробництво процесорів для Apple, а реальний масовий випуск і поставки мають стартувати наступного року.
Очікується, що Intel виготовлятиме чипи для iPhone і Mac на своїх фабриках в Орегоні, Аризоні та Огайо. Навіть якщо Apple відновить співпрацю з Intel, більшу частину її замовлень на виробництво напівпровідників і надалі виконуватиме TSMC.
Adobe оновлює свого AI-асистента Firefly та інтегрує його в Premiere, Illustrator, InDesign і Frame.io.
Компанія надала асистенту нові можливості для створення бренд-пакетів, продуктових відео та сторібордів. Крім того, у застосунку Firefly тепер можна зберігати створені матеріали як елементи, які можна використовувати в різних проєктах.
У Premiere користувачі можуть використовувати AI-асистента для сортування матеріалів у бінів, пакетного перейменування кліпів, виявлення запитань в інтерв’ю та додавання маркерів. В Illustrator асистент може, зокрема, реорганізовувати шари в документі або перевіряти наявність відсутніх шрифтів.
Firefly уже працює з Express, Photoshop і Acrobat, а також підтримується у ChatGPT, Claude та Copilot. Adobe заявляє, що планує додати підтримку Google Gemini та Slack найближчим часом.
Поступово Adobe перетворює Firefly на продукт, схожий на Canva за AI-функціональністю, насичуючи застосунок інструментами для генерації зображень, відео та сторібордів. Тепер компанія додає нову функцію Elements, яка дозволяє зберігати згенерованих AI персонажів, об’єкти та локації для подальшого використання.
Firefly також отримує функцію Projects, що дає змогу зберігати наявні активи в одному місці та ділитися контекстом. Це може бути корисно для команд, які створюють відеосеріали або бренд-кампанії. Обидві функції наразі доступні в закритій бета-версії.
За словами компанії, користувачі тепер можуть описати бренд і його стиль або завантажити наявні матеріали у Firefly, щоб сервіс згенерував бренд-пакет — з логотипами, айдентикою та палітрами кольорів — або навіть створив продуктові відео з фотографій. Також у Firefly можна створювати сторіборди для майбутніх відео.
На початку цього року Adobe представила Firefly AI Assistant — агент на базі ШІ, який може працювати в усій лінійці додатків Creative Cloud і виконувати багатокрокові робочі процеси замість користувачів. Сьогодні компанія показала оновлений інтерфейс креативної студії Firefly, який розширює можливості цього програмного забезпечення, починаючи з покращення здатності AI Assistant зберігати контекст.
Нова функція Elements дозволяє зберігати створених раніше персонажів, локації та об’єкти, щоб повторно використовувати їх у майбутніх генераціях. Adobe очікує, що це дасть змогу AI Assistant краще підтримувати послідовність у історіях, кампаніях і проєктах, які розвиваються всередині Firefly.
Ще одна нова функція дає можливість групувати активи та згенеровані матеріали, щоб спростити повернення до вже виконаної роботи. Паралельно з цими оновленнями Adobe додає новий набір креативних «навичок», розширюючи те, що може робити AI Assistant. Тепер агент може допомагати у створенні айдентики бренду й автоматично переносити фірмовий стиль, логотип і кольори на кожен створений для вас контент. Серед інших нових умінь — можливість зібрати чорновий монтаж із кількох відеокліпів та згенерувати відео на основі сторібордів.
Окремо Adobe розпочинає процес інтеграції Firefly AI Assistant безпосередньо в додатки Creative Cloud, починаючи з Premiere, Photoshop, Illustrator, InDesign та Frame.io. Раніше агент Adobe міг використовувати програми компанії для виконання текстових промтів, але не було інтерфейсу для безпосередньої взаємодії з AI Assistant у Photoshop, Premiere та інших. З нинішнім оновленням компанія додає такий інтерфейс у вигляді бічної панелі, доступної прямо в кожному з п’яти додатків, що оновлюються.
Хоча теоретично можна використовувати AI Assistant для автоматизації цілих робочих процесів у Premiere, Photoshop та Illustrator, Adobe розраховує, що користувачі насамперед звертатимуться до нього, щоб доручити моделі рутинні й трудомісткі завдання. Наприклад, у одній із демонстрацій співробітник Adobe використав Firefly AI Assistant в Illustrator, щоб рандомізувати розташування сотень кіл, кожне з яких мало трохи інший колір та розмір. Він пояснив, що міг би зробити це вручну, але це вимагало б багато монотонної роботи.
На запитання, чи має агент «режим навчання», в Adobe відповіли, що хоча ви й можете попросити Firefly AI Assistant пояснити, як виконати певні завдання, це не агент-керувальник комп’ютером, який перехоплює курсор і показує покроковий робочий процес. Наразі компанія зосереджується на тому, щоб дати людям змогу більше часу приділяти саме творчим рішенням.
Торік я тестував G1 від Even Realities — розумні окуляри, які миттєво мені сподобалися. Мені зайшов мінімалістичний набір функцій, якісне «залізо» та простота використання: гаджет органічно вписався в повсякденне життя. XGIMI, більш відома своїми проєкторами, виходить на той самий ринок із новою моделлю MemoMind One. Перше знайомство на CES показало, що це дуже схожий підхід до того, що робила Even Realities (без натяків). Після тижня з цими окулярами на обличчі моя думка не змінилася.
Багато з того, що мені сподобалося в G1, є і тут, та ще й із низкою покращень від XGIMI. На жаль, є й кілька дивних дизайнерських промахів, які компанія мала б помітити й виправити. Гірше те, що одна функція настільки невдала й настільки очевидно моторошна, що важко повірити, ніби хтось у компанії вважав її хорошою ідеєю. Ви, мабуть, уже здогадалися: йдеться про нав’язливий інструмент ШІ, який може сподобатися лише тому, хто вже добровільно віддав свої критичні здібності LLM-моделі. І хоча мені справді подобається носити ці окуляри, захоплення суттєво стримується саме через це.
MemoMind One — це розумні окуляри, які працюють як другий екран для смартфона. У кожній лінзі встановлено прозору призму-хвилевід, пов’язану з мікроLED-проєктором. Коли пристрій активний, інформація проєктується на «екран», який сприймається як такий, що плаває перед очима. Він може показувати сповіщення, живі субтитри, переклад, відповіді ШІ на ваші запитання та покрокову навігацію. Є також панель, яку можна викликати, закинувши голову вгору на заданий користувачем кут. У такому режимі ви бачите сповіщення, календар, список справ, ідейник, трекер акцій, заголовки новин, нотатки, телесуфлер або навіть текст пісень. Своєрідний швейцарський ніж для ваших очей.
Маса MemoMind One — 47 грамів, тож окуляри не створюють відчутного навантаження на голову та вуха. Їх достатньо комфортно носити цілий день, вага розподіляється між крайніми частинами оправи (завісами) та дужками за вухами. Виглядають вони не надто помітно, але будьте готові до запитань про ваші нові «товсті» окуляри. Одна з ключових відмінностей від G1 Even Realities — наявність динаміків. У кінчиках дужок вбудовано модулі Harman EFX, тож можна приймати дзвінки та слухати Bluetooth-аудіо.
На правій частині оправи є лише одна кнопка, яка в режимі роботи змушена виконувати одразу чотири ролі. Часто замість потрібної функції система сприймає ваші натискання як іншу команду — зі всіма супутніми зітханнями. Кнопка викликає панель, перемикає її сторінки, довге натискання запускає розмовний ШІ. Подвійне натискання відкриває меню швидких опцій. Там можна ввімкнути одну з трьох додаткових функцій, заданих у застосунку, — наприклад, диктофон, субтитри або переклад. Обирати одну з трьох опцій потрібно, нахиляючи голову (ліворуч, по центру, праворуч). Переважно це працює досить надійно. Переважно.
Заряджаються окуляри через USB‑C-адаптер, який кліпсою чіпляється до правої дужки. Можливо, я надто підозрілий, але, здається, металеві контакти заряджання, що торкалися потилиці, трохи подразнювали шкіру в цьому місці. Щодо автономності: компанія обіцяє до 16 годин «змішаного» використання на одному заряді. На практиці окуляри спокійно витримували доволі жорсткий сценарій: постійні сповіщення на дисплеї, програвання музики, дзвінки та спілкування з ШІ. Плюс та сама моторошна, як з’ясувалося, завжди активна функція, про яку нижче, — вона теж, схоже, майже не вплинула на час роботи.
За майже два десятиліття в цій професії я чітко засвоїв: вам майже завжди потрібна ще одна додаткова кнопка. Особливо коли робите продукт із великою кількістю функцій, доступ до яких має бути швидким і простим. З однією єдиною кнопкою дуже легко промахнутися повз потрібну опцію. Я б багато віддав за другу кнопку або хоча б за тактильну сенсорну поверхню для свайпів і подвійних тапів.
Обмежене керування — серйозний мінус, але попри це MemoMind виявився корисним навіть просто як другий екран смартфона. Можливість швидко розбиратися зі сповіщеннями й повідомленнями, одним поглядом перевіряти календар і список справ — це дуже зручно. Аудіо якісне, з огляду на компактний форм-фактор і вагу пристрою — цілком прийнятне для музики та дзвінків.
Щодо перекладу й субтитрів — вони працюють достатньо добре, але затримка все ще помітна, і це може гальмувати живу розмову. Не впевнений, як добре система спрацьовуватиме з людьми, які говорять дуже тихо, але загалом функція може виявитися корисною. Несподіванкою стало те, що переклад цензурує будь-яку лайку на вашу адресу. Якщо ви намагаєтесь зрозуміти, чим саме так образили людину перед вами, можете застрягти: значна частина емоційної лексики просто замінюється низкою зірочок.
Мушу визнати, що ШІ тут працює дуже добре і явно має доступ до актуальних джерел. Через 21 годину після того, як збірна Тунісу звільнила Сабрі Лямуші за п’ять пропущених м’ячів у першому матчі чемпіонату світу, я спитав в окулярів, хто зараз очолює команду. Пристрій не лише відповів, що це Ерве Ренар, а й уточнив, що його щойно призначили після звільнення Лямуші. Не варто сприймати це як належне: інші окуляри з ШІ на подібні запитання відповісти не могли.
На жаль, покрокову навігацію на момент написання огляду протестувати було неможливо. Я оновлю цей абзац, коли функція стане доступною.
XGIMI стверджує, що MemoMind One не мають камери, оскільки компанія фокусується на приватності як користувачів, так і оточення. Ідея правильна: я, наприклад, не в захваті від постійного ходіння з камерою на обличчі. Однак цей меседж повністю підриває функція Moments, яка одночасно і обурює, і збиває з пантелику. По суті, це щоденник вашого дня: вбудовані мікрофони окулярів постійно записують усе, що з вами відбувається.
Так… я знаю.
Потім ці дані обробляє ШІ, який формує підсумковий опис того, що, на його думку, ви робили протягом дня.
Так… я знаю.
І навіть це добровільне занурення в легеньку антиутопію — не найгірша частина історії. Найгірше — те, яким виходить цей «щоденник». Це ніби слухати розповідь про власне життя, яка пройшла крізь століття гри в «зіпсований телефон», де учасники вічно нічого не розуміють.
Під час обідньої перерви я подивився відео друга на YouTube: кількома днями раніше він розповідав про нього в пабі. Він оглядає набори моделей літаків і спеціально поїхав раніше, щоб купити лімітований набір до того, як його розкуплять. Мене це, зрозуміло, зацікавило. А ось Memories «вирішила», що це я купив і розпаковував набір, не усвідомлюючи, що дивлюся відео з чужим голосом. Система навіть зафіксувала прерол-рекламу бухгалтерського софту Sage, зробивши висновок, що в мене були якісь робочі проблеми, адже я «переслав рахунок не тій Сарі».
Це не поодинокий випадок — це радше типова ситуація. Більшість днів я гортав запис, намагаючись знайти хоч одну річ, яка справді сталася. Система стверджувала, що я подавався на роботу в психологічну практику (насправді це мій друг говорив про своє бажання), проводив час із якимось Чарльзом (поняття не маю, хто це) і приймав у гостях подружжя на ім’я Пол і Зої (ні). Особливо дивно, що щотижневий дайджест, який я отримав, був не англійською, а спрощеною китайською: система «забула», якими мовами я володію, а якими — ні.
Wishes — друга функція, пов’язана з Memories, яка фіксує всі висловлювання, що можуть бути інтерпретовані як бажання. Якщо ви скажете «Я дуже хочу…» чи щось подібне, це потрапить до журналу. І, як у випадку з Memories, якщо цю фразу вимовить хтось інший або ви почуєте її по телевізору, запис буде таким самим. Наприклад, я дивився серію Babylon 5 («Messages from Earth»), де Гарабалді дуже хоче прочитати перекладену версію Книги Ґ’Квана. Страшно навіть уявити, що б подумали правоохоронці, якби отримали мої логи наступного дня після перегляду якогось кримінального серіалу.
На додачу до всього XGIMI очікує, що користувачі платитимуть $19,99 на місяць за право користуватися цим «щоденником». Або, якщо ви оформите передзамовлення окулярів, внісши депозит $30, отримаєте рік сервісу безкоштовно. Особисто для мене це вже достатня причина, щоби не робити передзамовлення.
Парадокс у тому, що як окуляри MemoMind One мені насправді подобаються: наявність другого екрана неймовірно зручна. Концепція XGIMI дуже сильна, і в реалізації є чимало вдалих моментів. Але все псують дрібні нюанси, яким просто потрібно трохи більше часу на «допікання». Мабуть, це якраз те бажання, яке могла б підхопити й виконати моторошна функція Wishes, видаливши себе з продукту до запуску.
Напевно, знайдеться чимало ранніх ентузіастів, які захочуть купити ці окуляри якомога швидше, але я закликаю до терпіння. Хотілося б, щоб компанія усунула всі виявлені проблеми й змогла знизити ціну щонайменше на сто доларів чи більше. Тому що, і я кажу це абсолютно щиро, компанія, якій вдасться довести цей форм-фактор до ідеалу й зробити його по-справжньому доступним, отримає домінування на ринку розумних окулярів значно більше, ніж Meta коли-небудь зможе.
У міру того, як технології все настирливіше проникають у наше життя, частина молоді починає від них втомлюватися. Йдеться не лише про генеративний штучний інтелект, від якого покоління Z поступово розчаровується, а й про сучасні технології загалом. Молодь не відмовляється від ґаджетів повністю, але ніби відмотує час до кінця 2000-х. Для тих, хто пережив ті роки, вони асоціюються насамперед із фінансовою кризою, але, схоже, сьогоднішні підлітки та студенти вважають, що тоді ми жили в епоху «пікових» ґаджетів. Яскравий приклад — повернення iPod.
Apple не випускала нові iPod з 2019 року, коли з’явилася фінальна версія iPod Touch. На той момент iPhone уже «поглинув» iPod разом із багатьма іншими окремими пристроями, зробивши зайвим те, що колись було головним джерелом доходів компанії. Але зараз старі iPod знову в моді серед молоді. У лютому Axios повідомив, що кількість пошуків на eBay зросла для iPod Classic і iPod Nano на 25% і 20% відповідно. Хоча значну частину покупців становлять старші користувачі, 32% респондентів неофіційного опитування, проведеного Емілі Вайт, тобто відносна більшість, — це покоління Z.
Колись iPod був символом культурної одноманітності. Він уособлював «крутість», настільки вкорінившись у масову свідомість, що в рекламі часто показували лише силует людини, яка танцює, з впізнаваними білими дротами навушників, що розвиваються в повітрі. Іронія в тому, що ґаджет, який колись позначав належність власника до домінуючого мейнстриму, тепер працює навпаки — як ретро-знак нонконформізму, демонстративної відмови від найновішого iPhone. Можливо, заблукалі юні бунтарі могли б купувати старі Zune — ось це було б по-справжньому контркультурно.
Тренд на техніку двадцятирічної давнини здебільшого підживлюється втомою від поточного стану технологій. Ця втома відчувається у всіх поколінь, але покоління Z не застало ранні роки розвитку ПК та інтернету. Для цих молодих людей, найстаршим з яких невдовзі виповниться 30, а наймолодші лише починають навчання в старшій школі, цифровий світ завжди був про стрімке падіння приватності та безжальну «загидженість» колись корисних продуктів і платформ.
Опитування Емілі Вайт показало, що саме покоління Z стоїть за відродженням популярності iPod. Головні мотиви — бажання мінімізувати відволікання, слухати музику більш усвідомлено та відчувати реальне володіння своєю музикою і власним досвідом прослуховування. У цих прагненнях є своя логіка. Чи справді ви «проживаєте» альбом, якщо прослуховування постійно переривається сповіщеннями, поштою та драмою у соцмережах? А щодо володіння — ми вже бачили, як музичні стримінгові сервіси закриваються (RIP Google Play Music). Якщо завтра Spotify видалить ваш обліковий запис і не віддасть дані плейлистів, як ви взагалі почнете відновлювати свою музичну колекцію?
Ті, хто пам’ятає розквіт iPod, можуть згадати й «упертих» меломанів, які продовжували збирати вініл і CD, тоді як решта з нас забивали свої плеєри більшою кількістю треків, ніж уміщалося у них удома на полицях. У певному сенсі ці люди були праві. Скільки з нас втратили свої старі музичні файли — через забудькуватість або зіпсований жорсткий диск? Сьогоднішні ностальгуючі за iPod можуть виявитися для епохи стримінгу тим самим, чим були колекціонери вінілу для перших прихильників «цифри».
Водночас очевидно, що більшість власників iPod — незалежно від віку — не є аудіофілами. Сьогодні існує чимало пристроїв, розрахованих на поціновувачів Hi-Fi, з нішевими можливостями та підтримкою сервісів високоякісного стримінгу, як-от Apple Music, Tidal чи Qobuz. Старий iPod, нехай навіть добре збережений із середини 2000-х, значно скромніший, ніж здається. Він не підтримує високороздільні формати аудіо, а внутрішні компоненти за роки могли деградувати, погіршуючи якість звучання. До того ж синхронізація iPod вже давно не є зручною «plug-and-play» процедурою. Оскільки iTunes офіційно припинив існування, власникам доводиться користуватися стороннім програмним забезпеченням. Сучасне володіння iPod передбачає значний елемент DIY і витрату часу.
Якщо вам не потрібна саме доза ностальгії за добою блогів, яку жоден інший плеєр не відтворить, варто подивитися й за межі екосистеми Apple. На момент написання матеріалу моделі iPod Classic на eBay продавалися до $300 — чималі гроші за пристрій без сучасних зручностей на кшталт Bluetooth і підтримки hi-res-аудіо. Натомість сучасні цифрові аудіоплеєри (DAP) від компаній на кшталт Sony, Fiio та HiBy створені з нуля для аудіофільського прослуховування. Вони поєднують епохи iPod і iPhone, працюючи на кастомних версіях Android із глибокими системними оптимізаціями та софтом, який дозволяє тонко налаштовувати й пріоритизувати якість звуку.
Так, топові моделі таких пристроїв можуть серйозно вдарити по гаманцю, коштуючи тисячі доларів, але є варіанти на будь-який бюджет. За $320 можна придбати HiBy Digital M500 X Hatsune Miku — плеєр із тематичним оформленням на честь віртуальної попзірки й набором «ентузіастських» аудіофункцій. У нього також є ряд фізичних кнопок збоку, що нагадують старі касетні плеєри Walkman. Тим, хто хоче витратити ще менше, варто звернути увагу на яскраво «ретро»-модель Fiio SnowKky Echo Mini, яка ще більше наслідує Walkman і пропонує велику цінність за $60, хоч і без частини просунутих можливостей. Компромісним варіантом є, наприклад, Fiio JadeAudio JM21: за $180 він справив враження навіть на вибагливу Hi-Fi-спільноту завдяки наявності збалансованого 4,4 мм TRS-виходу поряд із класичним 3,5 мм роз’ємом для навушників.
Видавець Rockstar Games, компанія Take-Two, уже певний час обіцяє, що цього літа почне активно розкручувати Grand Theft Auto VI перед виходом гри, запланованим на 19 листопада. Перші ознаки запуску цієї маркетингової кампанії з’явилися в четвер: стало відомо, що видавець відкриє передзамовлення на довгоочікувану гру 25 червня.
Новий трейлер поки що не показали — на цьому етапі було б дивно, якби Rockstar не випустила ролик якраз одночасно зі стартом передзамовлень. Водночас компанія розкрила обкладинку гри. Вона виглядає як типова для серії GTA: колаж стилізованих зображень кількох персонажів, зброї, транспорту та тварин, які з’являться в оновленій версії Вайс-Сіті.
Spotify починає втілювати свою стратегію роботи з музичними супершанувальниками. У четвер стрімінговий сервіс оголосив про запуск “Reserved by Spotify” — нової системи, яка визначатиме найбільш відданих фанатів виконавця, а потім резервуватиме для них два квитки на концерт ще до старту загального продажу.
Спершу функція запрацює у США для передплатників Premium віком від 18 років. Першим артистом, який скористається новою системою бронювання, стане Role Model — запуск приурочено до його анонсу туру. Починаючи з сьогоднішнього дня фанати отримуватимуть сповіщення, якщо вони відповідають вимогам для бронювання квитків на дати, що відкриються 23 червня, раніше за загальний продаж. Spotify підкреслює, що не стягуватиме жодних комісій із цих транзакцій.
Поки що функція доступна лише для артистів, які виступають на майданчиках Live Nation, а продаж квитків відбувається через Ticketmaster. У компанії зазначають, що з часом планують додати більше партнерів, охопити менші майданчики та міжнародних користувачів.
Система Reserved покликана винагородити справжніх шанувальників на тлі ситуації, коли квитки на нові концерти масово викуповують перекупники за допомогою автоматизованих інструментів, а потім продають їх значно дорожче після розпродажу події.
Для самого Spotify Reserved — це також спосіб стимулювати платні підписки та підвищувати залученість до застосунку. Якщо користувачі отримують зарезервовані для них квитки за те, що слухають улюблених артистів, вони, ймовірно, частіше відкриватимуть сервіс і стрімитимуть саме їхню музику.
Про плани працювати із супершанувальниками Spotify вперше розповів у травні, пояснивши, що для визначення «справжніх» фанатів використовуватиме сигнали на кшталт кількості прослуховувань, поширень і іншої активності. Компанія також пообіцяла відстежувати поведінку, щоб користувачі не могли накручувати ці показники ботами чи AI-агентами.
Інакше кажучи, отримати квиток, просто безкінечно програючи в одного артиста один трек, не вдасться — сервіс шукатиме ознаки того, що ви взаємодієте з застосунком як звичайний користувач. Як формулює Spotify, «залишати музику у фоновому режимі не дасть нікому переваги».
Reserved також враховуватиме місцеперебування користувача, щоб переконатися, що він знаходиться неподалік майданчика проведення шоу, перш ніж робити пропозицію.
Після запуску функції відібрані фанати побачать на головному екрані Spotify персональну пропозицію, яка дасть змогу переглянути дати туру, побачити вікно резервування та встановити нагадування про купівлю квитків. Коли вікно Reserved відкриється (зазвичай це приблизно день), користувач зможе купити два квитки до початку загального продажу.
При цьому в Spotify зауважують, що у багатьох випадках супершанувальників буде більше, ніж доступних місць у залі, тож не кожен фанат щоразу отримає пропозицію придбати квитки.
Akai випустила оновлені версії семплера MPC One та робочої станції MPC Key 37. Обидва пристрої й раніше були дуже функціональними, але оновлення принесло покращені характеристики.
Тепер у них встановлено нові восьмиядерні процесори, які мають прискорити роботу й дозволити створювати масштабніші проєкти. Обсяг оперативної пам’яті зріс з 2 до 4 ГБ, а вбудоване сховище — з 32 до 64 ГБ.
Компанія обіцяє «радикально швидше завантаження, більшу місткість проєктів і плавніші автономні сесії». Обидві машини підтримують до 32 одночасних віртуальних інструментів і 16 стереодоріжок у режимі standalone. Для порівняння: оригінальні MPC One та Key 37 обмежувалися приблизно вісьмома віртуальними інструментами та вісьмома стереодоріжками. Вісім треків можуть бути обмеженням для повноцінної пісні, тоді як 16 зазвичай цілком достатньо.
Обидва пристрої працюють під керуванням останньої версії операційної системи Akai MPC 3.9 — це автономна платформа для продакшену з повноцінним лінійним аранжувальником, розширеними сценаріями роботи з аранжуванням та новим синтезаторним рушієм. Вона надає авторам практично все необхідне для створення повноцінної композиції, у чому також допомагає 7-дюймовий кольоровий мультисенсорний дисплей.
Станції інтегруються з більшістю DAW, якщо проєкти виходять за межі їхніх автономних можливостей. Підключення до комп’ютера здійснюється через єдиний порт USB-C. Цей кабель також можна використовувати для захоплення аудіо-семплів із зовнішніх джерел, на кшталт смартфонів, планшетів чи програвачів платівок.
Обидва пристрої постачаються з добіркою програмного забезпечення для старту, а також мають магазин контенту для купівлі додаткових інструментів і паків. До комплекту входить безкоштовний доступ до віртуального інструмента Native Instruments Analog Dreams. Варто очікувати ще більше контенту від Native Instruments, адже NI та Akai тепер входять до однієї корпоративної структури.
Akai MPC One G2 коштує $800, а Key 37 G2 — $1 000. Обидві моделі вже доступні для придбання. Основна різниця між ними полягає в тому, що Key 37 має вбудовану клавіатуру, тож краще підходить для традиційних авторів пісень. MPC One, своєю чергою, чудово підходить для семпл-бейсд музики.
Серед звичайних працівників технологічних компаній формується низовий рух: вони вимагають, щоб їхні роботодавці розробляли й впроваджували ШІ відповідально. Нова супер PAC Guardrails Alliance, створена для підтримки законодавства про штучний інтелект, прагне скористатися цим невдоволенням.
Демократичні політичні стратегині Шонна Томас і Лія Гант-Гендрікс у четвер запустили Guardrails Alliance за підтримки працівників техкомпаній, профспілок та інших організацій, повідомляє The New York Times.
«Ми фундаментально віримо, що люди все ще мають силу зупинити це автократичне захоплення з боку адміністрації Трампа та техсектора», — сказала Томас в коментарі NYT.
Guardrails позиціонує себе як популістський політичний рух, що існує за рахунок невеликих пожертв від людей «в окопах» буму ШІ. Наразі PAC має у своєму розпорядженні близько 5 млн доларів і планує зібрати 15 млн за цей виборчий цикл — незначна сума порівняно з добре профінансованими опонентами, такими як Leading the Future, що має понад 100 млн доларів від техлідерів, зокрема президента OpenAI Ґрега Брокмана.
Guardrails купуватиме рекламу на підтримку Алекса Бореса, кандидата до Конгресу від штату Нью-Йорк, який став першою мішенню Leading the Future і балотується на праймеріз наступного тижня. У четвер Борес опублікував рекламу за участю батьків Адама Рейна, підлітка, який скоїв самогубство після місяців тривалих розмов із ChatGPT.
Бореса також підтримує інший супер PAC, що виступає за регулювання, — Public First Action, який має підтримку від Anthropic.
Хоча OpenAI намагалася дистанціюватися від пожертв Брокмана, багато співробітників, за повідомленнями, в цьому не переконані, і дехто публічно висловив занепокоєння в соцмережах через атаки Leading the Future на Бореса.
Цього року працівники техкомпаній також мобілізувалися, вимагаючи від своїх керівників розірвати контракти з Імміграційною та митною поліцією США (ICE) та закликали Пентагон скасувати визнання Anthropic «ризиком для ланцюга постачання». Критики вважають, що цей статус надали без належної процедури як помсту за обмеження Anthropic щодо використання своїх технологій для масового стеження та автономної війни.
«Мова не про те, щоб зрівнятися з [Leading the Future] долар за доларом, — сказала Томас. — Завдання цього інструменту — стати політичним домом для людей, яких непокоїть те, як антирегуляційний сектор AI намагається маніпулювати виборами».
TechCrunch звернувся по коментар до Guardrails Alliance.
Стартап General Intuition з Нью-Йорка, який створює foundation-модель для навчання AI-агентів рухатися у просторі й часі, веде переговори про залучення близько $300 млн. Про це TechCrunch повідомили обізнані джерела.
Раунд відбувається через вісім місяців після того, як General Intuition відокремилася від Medal — платформи для завантаження та поширення кліпів з відеоігор — і залучила $134 млн посівних інвестицій. Нове фінансування може підняти оцінку компанії до трохи більше ніж $2 млрд, кажуть джерела.
За їхніми словами, General Intuition вже забезпечила підтримку інвесторів, серед яких Джефф Безос і Ерік Шмідт, а також чинні інвестори Khosla Ventures і General Catalyst.
Пім де Вітте, співзасновник Medal, заснував і очолює General Intuition разом зі співзасновниками Елуаєм Алонсо, Адамом Джеллі та Вінсентом Мішелі — дослідниками зі спеціалізацією у світовому моделюванні та симуляціях.
Стартап навчає embodied AI та світові моделі, використовуючи дата-сет Medal з 2 млрд відео на рік від 10 млн активних користувачів на місяць. За задумом команди, саме такий набір даних — унікальний тим, що дозволяє ШІ вчитися на інтерактивному геймплеї від першої особи — є ідеальною основою для навчання машин глибокому просторово-часовому міркуванню, щоб вони могли сприймати, передбачати та взаємодіяти в реальному часі у симуляції.
Повідомляється, що цей дата-сет привернув увагу OpenAI, яка раніше намагалася придбати Medal. За словами джерел, OpenAI була не єдиною великою AI-лабораторією, що проявляла інтерес.
Сегмент світових моделей, у якому працює General Intuition, швидко розігрівається. Стартапи Runway, Decart і World Labs нещодавно представили власні світові моделі, а Google Genie 3 почала інтегрувати дані Google Maps для більш реалістичних симуляцій.
Усі ці компанії бачать короткострокові комерційні застосування у геймінгу та навчанні робототехніки, але General Intuition обирає інший підхід: вона створює світові моделі для навчання агентів, а не для їхнього продажу. Самі агенти є продуктом, а унікальний дата-сет стартапу дає йому шлях до монетизації.
За даними джерела, General Intuition планує спрямувати залучені кошти на масштабування обчислювальних потужностей, щоб вивести новий продукт на ринок до кінця літа або початку осені.
Поки Wordle святкує п’яту річницю, варто чесно визнати: нам досі справді весело, після тисяч розгаданих Wordle? Інколи так — але буває, що щоденна гра в слова перетворюється радше на спосіб не зірвати серію. Натомість я з друзями підсіли на нову гру — MapTap, яка доступна і як застосунок, і у веб-версії.
Щодня в MapTap є п’ять запитань. Кожне з них пропонує вам місто (або, іноді, місце історичної події чи битви), яке потрібно «тапнути» на мапі. За кожну підказку ви отримуєте від 0 до 100 балів, залежно від того, наскільки близько ви потрапили до потрібного місця.
Кожне наступне запитання стає складнішим: перша підказка може стосуватися великого світового міста на кшталт Лондона, а остання — острівної держави посеред Тихого океану. На пізніших запитаннях ваш результат множиться на 2 або 3, тож у підсумку за п’ять раундів ви набираєте загальний бал із 1000. (Особисто я вважаю, що понад 900 балів — це дуже добре, але є люди, які полюють за ідеальним результатом.)
Як і в Wordle, після проходження ви отримуєте кумедний текст для копіювання й надсилання в чати. Наприклад, ось мій за сьогодні:
www.maptap.gg 18 червня
100🎯 90🎉 97🔥 85🌟 63🤨
Підсумковий бал: 828
(Ні, я не планувала писати цю статтю, коли проходила сьогоднішній MapTap, але ділюся своїм посереднім результатом, щоб показати: нормально — чогось не знати. Водночас хочу зафіксувати, що я знаю, де знаходиться Індонезія, але це дуже велика країна. Також я постійно плутаюся, який саме острів біля узбережжя Італії є Сицилією. Я стараюся.)
Не обов’язково бути гуру географії, щоб почати грати і отримувати задоволення, але, чесно кажучи, гра все ж винагороджує тих, хто нею добре володіє. У будь-якому разі, головна приємність MapTap у тому, що з часом ви справді починаєте краще орієнтуватися в географії й покращувати свої результати.
У кінці кожної щоденної гри застосунок показує кілька абзаців про кожне місце — текст написаний невимушено, але водночас інформативно. Мені особливо сподобалася недавня добірка, присвячена життю та подорожам Ібн Баттути, мандрівника XIV століття, який більшу частину життя провів у мандрах Африкою, Азією та Піренейським півостровом.
Мені подобалися й інші «вордлоподібні» географічні ігри, як-от Worldle та особливо Globle, але вони не так прижилися в моєму колі спілкування, як MapTap. Іноді загадки у Worldle та Globle практично нереально розв’язати без Google-карти під рукою: якщо не знаєш, які країни межують із Туркменістаном, ти не вгадаєш їх «з повітря». Натомість у MapTap, коли застрягаєш на підказці, завжди можна зробити хоч якусь спробу й потім побачити, наскільки близько ти був.
