Пам’ять на SSD вашої PS5 уже майже заповнена? Є кілька варіантів: почати видаляти важкі RPG негайно або змиритися з цінами на додаткове сховище, які зараз просить SanDisk за свої нові офіційно ліцензовані накопичувачі.
Optimus GX Pro 850P NVMe SSD — один із низки нових накопичувачів SanDisk, що вийшли після ребрендингу лінійки WD_Black. Його розробили з урахуванням PS5 і PS5 Pro, і він доступний у версіях на 1 ТБ, 2 ТБ, 4 ТБ та 8 ТБ. Топова модель оцінена у вражаючі $2 960. І, згідно з сайтом SanDisk, це ще й «знижена» ціна — зі звичайних $3 700. Для розуміння масштабу: це більш ніж утричі дорожче за PS5 Pro у США, яка вже з коробки оснащена SSD на 2 ТБ.
Навіть модель на 2 ТБ за $760 (знижена з $950) коштує більш ніж на $100 дорожче, ніж стандартна PS5 з дисководом. Optimus GX Pro 850P — це накопичувач PCIe 4.0 зі швидкостями читання/запису 7 300/6 300 МБ/с і радіатором у комплекті. За характеристиками він підозріло схожий (якщо не ідентичний) до WD_Black SN850X NVMe SSD, який, схоже, і замінює. І неважко з’ясувати, що торік 8‑терабайтна версія попередника продавалася менш ніж за $600.
Optimus GX Pro 850P NVMe SSD виходить на ринок на тлі глобальної кризи пам’яті, і вищенаведені ціни добре демонструють, наскільки ситуація з «RAMpocalypse» вийшла з-під контролю. Як підрахував Digital Foundry, розпродаж нового SSD SanDisk з «регулярної» ціни $3 700 до рівня близько $600, за яким продавалася попередня модель протягом останніх 12 місяців, означав би абсурдну знижку приблизно 84 відсотки.
Зростання цін, на жаль, стало трендом у сегменті ігрового «заліза». Усе списують на нестабільну економіку та дефіцит компонентів через бум ШІ. Кілька місяців тому Sony підвищила ціни на PS5, PS5 Pro та PS Portal, а до цього Microsoft двічі за 2025 рік піднімала ціни на консолі Xbox.
Mastodon, відкрита децентралізована альтернатива великим соцмережам на кшталт X та Threads, робить ставку на email як спосіб розв’язати головну проблему відкритого соціального вебу — зростання аудиторії.
У свіжому релізі платформи з’явилися email-розсилки: нова функція дозволяє авторам надсилати свої пости безпосередньо в поштові скриньки підписників, навіть якщо ті не мають облікового запису Mastodon і не хочуть його заводити.
Це може допомогти Mastodon вийти за межі образу «ще однієї альтернативи X» і дати авторам інструмент для побудови переносної аудиторії у децентралізованому вебі, зменшуючи їхню залежність від інших соцплатформ. Прив’язка до email — комунікаційної системи, яка успішно працює десятиліттями, — може зацікавити людей, що хочуть підтримувати авторів поза екосистемами Big Tech, не реєструючись у новій соцмережі.
Функція з’являється у версії Mastodon 4.6 — це ширше оновлення, яке також приносить оновлені профілі користувачів і підтримку «Колекцій» — варіанту Mastodon на тему списків рекомендованих підписок, відомих в інших соцмережах як «Starter Packs».
Підписникам достатньо ввести свою email-адресу, щоб почати отримувати оновлення від автора. Стандартний ліміт для одного посту в Mastodon — 500 символів, але адміністратори окремих серверів можуть змінювати це обмеження, тож деякі інстанси можна налаштувати спеціально під розсилку довших текстів.
Завдяки розсилкам Mastodon розраховує залучити медіаорганізації, а також незалежних журналістів і блогерів, які хочуть дозволити анонімним відвідувачам підписуватися на їхні акаунти. Анонімність таких підписок може стимулювати нові реєстрації серед тих, хто не любить, коли їх відстежують платформи розсилок із міркувань приватності.
Оскільки облікові записи Mastodon є портативними, автори зможуть забрати свою аудиторію із собою, якщо вирішать переїхати на інший сервер.
У своєму блозі компанія пояснює, що наразі нова функція більше орієнтована на інституційних користувачів — на тлі недавнього запуску послуг хостингу та модерації для організацій та структур, які хочуть розгорнути власні сервери.
Якщо email-підтримка приживеться, Mastodon зможе розширити свою аудиторію за межі нинішніх 735 000 активних користувачів на місяць (раніше платформа сягала піка понад 2 млн). Ширший відкритий соціальний веб, відомий як федіверс, нині налічує понад мільйон активних акаунтів.
Та використання розсилок у Mastodon має свої нюанси. Авторам, які хочуть скористатися новою можливістю, потрібно мати на сервері спеціальну роль із відповідними правами. Це означає або розгорнути власний сервер, або обрати інстанс, який хостить сам Mastodon, або домовитися з поточним адміністратором свого сервера.
У компанії зазначають, що не стали вмикати розсилки за замовчуванням, адже відправлення листів може «суттєво збільшити витрати на утримання сервера Mastodon».
Odyssey, стартап зі створення світових моделей на базі ШІ, заснований піонерами автономного транспорту CEO Олівером Камероном і CTO Джеффом Гоуком, залучив $310 млн у раунді Series B за оцінки $1,45 млрд. Раунд очолив фонд Natural Capital, серед інвесторів також Amazon, AMD Ventures, GV та інші.
Світові моделі вважають наступним великим етапом розвитку ШІ після текстових і чат-орієнтованих великих мовних моделей. Вони збирають дані з фізичного світу та відтворюють його з коректною фізикою. У випадку Odyssey компанія наслідує підхід Google Earth: стартап відправляє людей з камерами, закріпленими на спинах. (Google для цього використовує автомобілі з камерами.)
Такий підхід логічний, зважаючи на бекграунд засновників. Камерон був співзасновником і CEO стартапу автономних авто Voyage, який придбала Cruise (підрозділ GM), де він згодом став віцепрезидентом із продукту. Гоук раніше був інженером у британському стартапі безпілотного транспорту Wayve.
Odyssey, заснована у 2023 році, вже пропонує кілька світових моделей для різних сценаріїв використання — від створення відеоігор до робототехніки. Компанія найбільше відома завдяки можливості генерувати насичене інтерактивне відео за текстовими підказками.
Після інвестицій Amazon стартап оголосив, що AWS стане його пріоритетним хмарним провайдером, а моделі Odyssey будуть оптимізовані для запуску на Trainium — фірмових чипах AWS, які конкурують з GPU Nvidia для задач ШІ.
Окрім венчурних фондів, що взяли участь у «єдиноріжному» раунді, Odyssey зібрала вражаючий список ангельських інвесторів. Серед них — Джефф Дін, Елад Гіл, Гаррі Тан, Гільєрмо Рауч та засновник Cruise Кайл Вогт. Загалом компанія вже залучила $337 млн.
Роки поспіль великі соцмережі повністю контролювали, що саме користувачі бачать у своїх стрічках. Хоча люди могли підписуватися на акаунти, ставити вподобайки чи приховувати небажаний контент, усе одно саме рекомендаційні алгоритми вирішували, що їм показувати.
Тепер платформи поступово віддають частину цієї влади, дозволяючи користувачам персоналізувати алгоритми за допомогою ШІ.
Поза традиційними кнопками на кшталт «Не цікаво» застосунки на зразок Threads, Instagram і TikTok почали запроваджувати інструменти, які дозволяють людям «тренувати» власні алгоритми та впливати на те, що з’являється в їхніх стрічках.
Ця зміна відображає еволюцію рекомендаційних систем. Стрічки соцмереж поступово відходять від моделі «один телеканал для всіх» у бік формату, подібного до стримінгових сервісів, де користувачі можуть точніше налаштовувати рекомендації під свої інтереси та отримувати більше контролю над тим, що вони бачать.
Для користувачів перевага кастомізованих алгоритмів — це стрічка, максимально наближена до їхніх інтересів. Для соцмереж — це спосіб підвищити залученість, показуючи контент, який люди з найбільшою ймовірністю будуть споживати.
Ось як різні платформи дають більше контролю над рекомендаційними алгоритмами.
Threads
16 червня 2026 року Threads запустив нову функцію Your Algo, яка розвиває можливості інструмента Dear Algo, що з’явився в лютому. Dear Algo дозволяє користувачам впливати на свою стрічку, публікуючи публічний допис на кшталт «Dear Algo, show me more posts about podcasts» («Дорогий алгоритме, показуй мені більше постів про подкасти»), щоб вказати, якого контенту вони хочуть бачити більше або менше. Нова функція Your Algo дає змогу робити це приватно, без необхідності публікувати такі повідомлення відкрито.
Користувачі можуть повідомити Threads, що хочуть бачити більше або менше контенту на певні теми, і вибрати, як довго діятиме запит: один, три або сім днів. Наприклад, можна попросити показувати більше контенту про бейсбол і менше — стресових новин.
Instagram
На початку червня Instagram запустив новий інструмент, який дозволяє бачити й контролювати алгоритм, що формує вашу стрічку. Інструмент під назвою Your Algorithm дає змогу переглянути теми, які впливають на ваші рекомендації, та налаштувати їх під власні інтереси. Спершу він з’явився для стрічки Reels у грудні 2025 року, а тепер став доступним для основної стрічки, вкладки Explore та Reels.
Після запуску інструмента в налаштуваннях ви побачите теми, які, на думку Instagram, найбільше вас цікавлять. Потім можна вказати, що саме вам подобається, а чого ви хочете більше або менше, — і рекомендації підлаштуються відповідно.
Голова Instagram Адам Моссері зазначає, що моделі ранжування в соцмережах історично будувалися на технологіях, які були непрозорими для користувачів. Тепер же великі мовні моделі (LLM) можуть зробити рекомендаційні системи зрозумілішими — показувати, чому відображається певний контент, і дозволяти користувачам явно комунікувати свої вподобання.
TikTok
У TikTok є інструмент Manage Topics, який дає більше контролю над тим, що з’являється у вашій стрічці For You. Його запустили у 2024 році. У налаштуваннях можна кастомізувати свої вподобання за різними темами — спорт, подорожі, гумор, актуальні події, танці, їжа тощо. Для цього достатньо посунути повзунок, вказавши, наскільки часто ви хочете (або не хочете) бачити такий контент у стрічці For You.
Якщо ви не до кінця розумієте, які відео входять до певної категорії, можна натиснути кнопку «інформація» поруч із темою. Наприклад, TikTok пояснює, що тема Creative arts («Творчі мистецтва») включає «живопис, малювання, графічний дизайн і навчальні матеріали з мистецтва».
Кіберзлочинці зкомпрометували десятки тисяч фаєрволів і VPN-пристроїв Fortinet, які використовують великі компанії по всьому світу. Про це повідомили дві компанії з кібербезпеки.
Масштабна хакерська кампанія, яка триває й досі та отримала назву FortiBleed, схоже, не пов’язана з експлуатацією невідомих вразливостей у пристроях. Замість цього вона ґрунтується на більш базовій проблемі: компанії не змінюють стандартні паролі фаєрволів і не перевіряють, чи не відомі вже хакерам облікові дані для чутливих систем, відкритих в інтернеті.
У межах цієї кампанії зловмисники спершу використовують автоматизовані інструменти для сканування інтернету в пошуках відкритих фаєрволів і VPN Fortinet. Потім вони зламують пристрої, використовуючи списки раніше відомих паролів. Після цього кіберзлочинці можуть викрадати більш чутливі дані жертв, пишуть у своїх звітах компанії Hudson Rock і SOCRadar.
“Після компрометації пристрою [хакери] використовують його як слуховий пост, відстежуючи трафік, що через нього проходить, і збираючи додаткові облікові дані. Нові паролі потім знову завантажуються в сканер для компрометації ще більшої кількості пристроїв. Система підживлює сама себе”, — зазначають в SOCRadar.
Представниця Fortinet Тіффані Керсі повідомила TechCrunch, що компанія “знає про повідомлення щодо сторонньої кампанії зі збору облікових даних, спрямованої на фаєрволи та VPN-шлюзи Fortinet”. За даними Fortinet, скомпрометована інформація — це “перепоширення даних із попередніх інцидентів, а також брутфорс паролів”, і вона “не пов’язана з якимись нещодавніми інцидентами чи попередженнями”.
Hudson Rock заявляє, що виявила докази компрометації понад 73 000 унікальних Fortinet-URL-адрес, тоді як SOCRadar оцінює загальну кількість зламаних пристроїв більш ніж у 30 000.
За даними Hudson Rock, серед постраждалих компаній: Accenture, Comcast, Foxconn, Lenovo, Oracle, Samsung, Siemens та PwC.
Представник Lenovo підтвердив отримання запиту TechCrunch, але так і не надав коментар. Інші компанії також не відповіли на запити.
За інформацією Hudson Rock та SOCRadar, найбільше постраждалих пристроїв знаходиться в Індії, США, Тайвані та Мексиці, але жертви є по всьому світу. Серед галузей найбільше постраждали ІТ-сервіси, виробництво будівельних матеріалів і телекомунікації, зазначають в Hudson Rock. За даними SOCRadar, серед жертв є й державні установи. Обидві компанії вважають, що група, яка стоїть за атакою, є російськомовною.
Звіти Hudson Rock та SOCRadar базуються на виявленні списку облікових даних для пристроїв Fortinet і пов’язаних із ними компаній. Про цю кампанію вперше повідомив дослідник безпеки Боб Дяченко на минулих вихідних. Незалежний експерт з кібербезпеки Кевін Бомонт у своєму блозі в середу написав, що проаналізував ці дані та підтвердив, що вони “справжні”.
Останніми роками низка хакерських кампаній вже була націлена на пристрої Fortinet і часто використовувала їхні технічні вразливості. У поточній же кампанії хакери спираються на витеклі паролі — простіший і менш витончений метод атаки.
У світі, де ефективність стала новим королем, холодильники швидко перетворюються з простих «коробок з льодом» на інструменти максимізації кухні. Оснащені ШІ-функціями, сенсорними екранами, камерами та мобільними застосунками, «розумні» холодильники обіцяють вести списки покупок, відстежувати терміни придатності, регулювати температуру, підбирати рецепти та зменшувати рахунки за електроенергію. Деякі подають себе навіть як домашні розважальні центри — одночасно дворецький, су-шеф і діджей. Але покупці Wi‑Fi-холодильників не завжди усвідомлюють, що за «розумну» революцію доведеться платити — і це може змусити купити новий холодильник раніше, ніж хотілося б.
Ключове питання — довговічність. За опитуванням Consumer Reports, більшість покупців вважають, що їхній холодильник має служити десять років або більше. Але є нюанс: виробник може «списати» продукт задовго до того, як ви самі будете готові з ним розпрощатися. У цьому сенсі розумні пристрої створюють для споживачів особливу проблему. Оскільки їхні функції залежать від програмного забезпечення, їхня «розумність» напряму пов’язана з тим, чи захоче компанія й надалі їх підтримувати. Коли технічну підтримку холодильника припиняють, це не лише штучно скорочує термін його служби, а й може створити серйозні ризики безпеки.
Проблему посилює загальна невизначеність щодо того, коли такі рішення ухвалюють. Для більшості користувачів надзвичайно складно зрозуміти, коли саме їхня «розумна» техніка перестане бути розумною. Звіт Федеральної торгової комісії США (FTC) за 2025 рік показав, що 89% виробників розумних пристроїв не інформують користувачів про строки програмної підтримки. Це особливо помітно в сегменті побутової техніки: Consumer Reports зазначає, що лише три з 21 бренду розумної техніки гарантували підтримку протягом визначеного періоду.
Наприклад, Samsung обіцяє сім років програмних оновлень, тоді як у ліцензійній угоді користувача GE зазначено, що компанія надаватиме підтримку для своїх приладів протягом п’яти років після початку продажів моделі або двох років після покупки, залежно від того, що довше. І хоча такі гарантії, ймовірно, кращі за більшість конкурентів, занадто багато користувачів змушені здогадуватися, коли їхні «розумні» прилади можуть перетворитися на аналогові.
Щоб зрозуміти, що відбувається, коли ваш холодильник перестає отримувати планові програмні «чекапи», уявімо ситуацію. Протягом років він був вашим найкращим другом на кухні: замовляв сир, коли в ньому закінчувався запас, підбирав рецепти паельї, грав маріачі у вівторок тако. І раптом ви отримуєте повідомлення, що виробник більше не буде оновлювати програмне забезпечення вашого холодильника.
Далі починається процес із настільки ж моторошною, як і влучною назвою — «зомбіфікація». З часом багато його просунутих функцій можуть деградувати або зникнути зовсім. І хоча це не кінець світу, роздратування буде цілком виправданим. Уявіть, що вас змушують повернутися до «кнопкових» телефонів або паперових карт. Розрив із технологічною залежністю не завжди такий романтичний, як про нього говорять. До того ж ви вже заплатили за преміальні функції — то чому маєте розплачуватися за рішення виробника більше їх не підтримувати? Зростаюче «кладовище» непідтримуваних IoT-пристроїв — від термостатів до нічників — наочно нагадує: те, що ви володієте приладом, зовсім не гарантує, що ви й надалі отримуватимете все, за що заплатили.
Скептики можуть заперечити: «І що тут такого? Мій розумний холодильник просто стане звичайним». Не все так просто. На жаль, «відключені» розумні холодильники не завжди служать так довго, як їхні повністю аналогові попередники. Через те, що IoT-холодильники напхані складними системами з плат, сенсорів, камер та інших електронних компонентів, у них набагато більше потенційних точок відмови, а ремонт часто дорого коштує. Ба більше, деякі такі холодильники можуть покладатися на програмне забезпечення та хмарні сервіси навіть для базових функцій — регулювання температури, виготовлення льоду чи охолодження. У результаті ви ризикуєте опинитися не просто з дорогою металевою «цеглиною», а з приладом, що потребує постійних ремонтів.
Ще більша проблема — кібербезпека. Малопомітна, але критично важлива частина програмної підтримки приладів полягає в тому, що виробники можуть випускати оновлення безпеки, щоб ваш розумний холодильник не став легкою здобиччю для хакерів. І хоча ідея про хакерів, які захоплюють вашу побутову техніку, звучить як сюжет посереднього фільму жахів, це дедалі поширеніша реальність.
Через слабкіші протоколи безпеки IoT-пристрої відомі як легка мішень: вони дозволяють зловмисникам проникати в домашню мережу непоміченими, особливо після того, як виробник перестає постачати оновлення. Опинившись усередині мережі, хакери можуть робити значно більше, ніж просто відстежувати ваші запаси сиру. Вони здатні використати вразливості холодильника, щоб поширювати шкідливе ПЗ по всій домашній мережі, відкриваючи собі шлях до викрадення особистих даних, фінансового шахрайства та захоплення інших пристроїв. Ба більше, хакери можуть використати камери та мікрофони холодильника проти вас.
Не менш тривожна й простота, з якою зловмисники можуть вербувати ваш холодильник у ботнети. Ботнети — це тип кібератак, під час яких масово використовують зламані підключені пристрої для грубих силових операцій: DDoS-атак (розподілених атак відмови в обслуговуванні), масового викрадення даних, майнінгу криптовалют, фішингових кампаній та різних схем шахрайства. Коли IoT-пристрої — холодильники, дверні дзвінки, датчики диму, термостати — перестають отримувати оновлення безпеки, вони стають ідеальними мішенями для таких мереж.
І хоча холодильник, що розсилає спам, звучить як найгірший антагоніст із мультфільму «Хоробрий маленький тостер», це реальна проблема. Деякі ботнет-атаки становили серйозну загрозу національній безпеці, націлюючись на урядові установи та об’єкти інфраструктури. Раніше цього року США, Канада та Німеччина спільно ліквідували ботнет, що заразив понад три мільйони пристроїв. Після інфікування ці пристрої здійснили сотні тисяч DDoS-атак, частина яких була спрямована проти Міністерства оборони США. Якщо ви не хочете, щоб ваш холодильник приєднався до цих «армій зомбі», варто переконатися, що він отримує останні оновлення безпеки.
Anthropic приєднується до Frontier, колективу з видалення вуглецю, зробивши внесок у новий раунд фінансування обсягом 915 млн доларів і ставши першим AI‑стартапом у складі цієї групи.
Новий раунд майже подвоює зобов’язання перед Frontier, збільшуючи їх загальну суму до 1,8 млрд доларів. На сьогодні Frontier вже уклала контракти майже на 700 млн доларів більш ніж із 50 проєктами на видалення 1,8 млн тонн вуглецю. Компанії, що виділяють кошти Frontier, зазвичай використовують придбані кредити на видалення вуглецю, щоб зменшити свій публічно задекларований вуглецевий слід.
Нові кошти посилять позиції Frontier на ринку технологій видалення вуглецю, однак ще більш показовими є зобов’язання Anthropic. Попри те, що Google є одним із засновників Frontier, саме Anthropic стала першою суто AI‑компанією, яка приєдналася до коаліції. Це відбувається на тлі того, що гравці штучного інтелекту масово скуповують електроенергію, і не завжди з «чистих» джерел.
Участь у Frontier — перша кліматична угода Anthropic. Компанія ще не оприлюднила звіт зі сталого розвитку та заявляла, що підтримує «підхід з усім набором джерел енергії», що зазвичай означає значні закупівлі електроенергії з забруднювальних джерел. Водночас цей крок може свідчити про зміну підходів усередині компанії.
Frontier була заснована технологічними компаніями, зокрема Stripe, Google та Shopify, щоб допомогти їм виконати свої кліматичні зобов’язання. Засновники та інші учасники зіткнулися з дилемою: багато хто прагне вийти на нульові викиди впродовж наступного десятиліття чи двох, але є викиди, які наразі неможливо усунути повністю, наприклад, від авіаперельотів. Водночас індустрія видалення вуглецю була й залишається зародковою, без великих гравців, здатних видаляти обсяги CO2, яких потребують корпорації. Frontier відбирає компанії з видалення вуглецю та укладає контракти з тими, хто, на її думку, справді зможе виконати свої зобов’язання.
Кредити на видалення вуглецю, подібні до тих, які підтримує Frontier, дозволяють компаніям і надалі здійснювати певні викиди. Такі кредити можна «віднімати» від їхнього вуглецевого сліду, приблизно так само, як прибутки можуть компенсувати борги в бухгалтерському балансі. Frontier виступає спільним ресурсом для компаній, зацікавлених у видаленні вуглецю, перевіряючи проєкти й зменшуючи для них ризики.
В оголошенні нових зобов’язань Frontier зазначила, що фінансування майбутніх проєктів супроводжуватиметься посиленим контролем. Організація заявила, що підтримуватиме меншу кількість ініціатив, зосередившись на тих, які, на її думку, мають найкращі шанси вийти на видалення щонайменше 1 гігатона (1 млрд метричних тонн) CO2 на рік. Frontier додала, що нові контракти розраховуватимуться приблизно на 8–10 років.
Від моменту запуску у 2022 році Frontier підтримала широкий спектр технологій видалення вуглецю, включно з прямим уловлюванням CO2 з повітря, прискореним вивітрюванням порід, виробництвом біонафти, використанням «лужних» речовин в океані, а також біоенергетикою з уловлюванням і захороненням вуглецю.
Переорієнтація Frontier з численних дрібних ставок на меншу кількість великих проєктів нагадує підхід Microsoft, яка стала найбільшим покупцем кредитів на видалення вуглецю.
Хоча бізнес зацікавлений у зростанні та зрілості ринку видалення вуглецю, компанії чітко дають зрозуміти, що не мають наміру фінансувати його безкінечно. Для будь-якого нового контракту компанія, що займається видаленням вуглецю, має «показати шлях до державних субсидій чи підтримки», повідомив представник Frontier у коментарі для TechCrunch.
Міжурядова група експертів ООН зі зміни клімату заявляє, що технології видалення діоксиду вуглецю будуть необхідними для досягнення глобальної кліматичної цілі — нульових чистих викидів. Водночас мало хто з компаній чи споживачів готовий оплачувати рахунок. Подібно до системи чистої води, це завдання майже напевно в підсумку ляже на плечі урядів. Frontier заявляє, що готова укладати контракти із зобов’язаннями до 2040 року.
Рівно через два місяці після запуску прев’ю Claude Design для підписників компанія Anthropic почала розгортати велике оновлення свого дизайн-асистента з глибшою інтеграцією з іншими застосунками.
Тепер Claude Design може працювати безпосередньо з локальною кодовою базою. Це означає, що будь-які створені ним ресурси міститимуть елементи, які вже використовуються у ваших готових продуктах. Після цього застосунок може передати готовий макет у Claude Code, дозволяючи код-агенту запрограмувати інтерфейс без необхідності починати все з нуля. Користувачам також більше не потрібно надсилати скриншоти, щоб пояснити свій задум.
Якщо ж ви хочете обійтися без Claude Design, тепер це теж можливо: Anthropic додала опцію створювати й редагувати дизайни прямо з Claude Code. Для цього достатньо ввести в терміналі команду /design.
Окрім тіснішої інтеграції з іншими сервісами Anthropic, оновлення приносить низку покращень зручності використання. Зокрема, з’явився гнучкіший інструмент імпорту, який може будувати цілі дизайн-системи з GitHub та «сирих» файлів. «Claude працює з вашими компонентами, перевіряє свій результат відповідно до вашої дизайн-системи і вносить правки ще до того, як ви його побачите», — пояснюють в Anthropic.
Паралельно компанія доопрацювала вбудований редактор зображень, надавши користувачам більш тонкий контроль за позиціонуванням, розміром і вирівнюванням елементів.
Для організацій у застосунку з’явилася нова роль адміністратора, який може затверджувати зміни й блокувати редагування. Для звичайних користувачів Anthropic додала ярлик для швидкого доступу до Claude Design із бокової панелі десктопного застосунку. Аналогічно, у браузері до сервісу можна перейти, ввівши в адресному рядку claude.ai/design.
У сукупності ці зміни свідчать, що Anthropic готує Claude Design до виходу з режиму прев’ю. Крім того, компанія повідомляє, що Claude Design тепер ділить ліміти використання з іншими продуктами — Claude Code і стандартним чат-інтерфейсом. За словами розробників, «більшість людей» рідше стикатимуться з вичерпанням лімітів.
Також інструмент став ефективнішим у роботі з токенами й менш схильним до помилок.
Під час саміту G7 у середу світові лідери, зокрема президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, висловили занепокоєння тим, що США будь-якої миті можуть відрізати їхні країни від доступу до провідних американських моделей штучного інтелекту.
Макрон застеріг лідерів G7 та керівників найбільших ШІ-компаній — серед них генеральний директор Anthropic Даріо Амодей, CEO OpenAI Сем Альтман і президент США Дональд Трамп — під час ланчу, що, якщо США «з одного дня на інший можуть вимкнути рубильник», це може не лише зашкодити економікам європейських клієнтів, а й завдати шкоди самим ШІ-компаніям.
Ці заяви пролунали за кілька днів після того, як адміністрація Трампа заборонила Anthropic експортувати її найновіші моделі Mythos 5 і Fable 5 з міркувань національної безпеки. Розпорядження з’явилося після того, як Amazon повідомила Білому дому, що певні захисні обмеження в моделях можна обійти. Попри те, що фахівці з кібербезпеки стверджують: можливості, на які посилається уряд, також присутні й в інших моделях, що й надалі вільно доступні, зокрема від OpenAI, моделі Anthropic все ще заблоковані.
Цей епізод оголив ризик, з яким давно стикаються багато міжнародних компаній: будь-яка компанія чи уряд, що будує свої сервіси на американській інфраструктурі ШІ, тепер мусить рахуватися з тим, що доступ можуть перекрити за одну ніч — і причини цього їм можуть ніколи не пояснити.
Прем’єр-міністр Моді також заявив, що стурбований кроком Трампа щодо блокування моделі Anthropic, повідомляє Financial Times, додавши, що демократичні держави мають мати безперешкодний доступ до провідних моделей ШІ для захисту критичної інфраструктури.
«Нещодавнє обмеження доступу до моделей Anthropic підтверджує те, що ми в Cohere завжди знали: залежність компаній і демократичних держав від невеликої жменьки гігантів Big Tech є небезпечною для стійкості», — йдеться у заяві співзасновника і CEO канадської корпоративної ШІ-компанії Cohere Ейдана Гомеса, надісланій TechCrunch. — «Цифровий суверенітет — це не лише про конкуренцію на ринку чи одну конкретну компанію або країну. Йдеться про те, хто контролює базові технології, що визначатимуть нашу економічну безпеку та національний суверенітет на десятиліття вперед».
Під час зустрічі лідери G7 також обговорювали створення схеми «надійних партнерів», яка надавала б країнам поза США доступ до передових моделей ШІ від компаній на кшталт Anthropic та OpenAI. Мета — підтримувати свого роду відкриту мережу торгівлі, що дозволяє обходити американські обмеження. «Надійними партнерами» могли б ставати як країни, так і компанії, за умови, що вони використовуватимуть моделі для розбудови сильнішої оборони проти суперників на кшталт Китаю.
Втім, наразі незрозуміло, наскільки широко поширюватиметься така схема і чи стане вона рішенням для стартапу в Парижі чи Бангалорі, продукт якого раптово перестав працювати без пояснень.
У будь-якому разі Макрон зазначив, що для Вашингтона було б логічно підтримати таку схему й забезпечити ширший доступ до Mythos. Ніхто не захоче купувати доступ до американського ШІ, якщо він може зникнути за одну ніч.
Під час ключової доповіді The State of Unreal на Unreal Fest у середу Epic Games детальніше розповіла, як інтегрує генеративний ШІ в Unreal Engine (UE). Разом із першими подробицями про Unreal Engine 6 (UE6) компанія анонсувала нові можливості Unreal Engine 5.8, реліз якого також відбувся у середу. У межах цього оновлення Epic пропонує експериментальний плагін Model Context Protocol (MCP), який дозволяє розробникам підключати до Unreal Engine генеративні моделі ШІ на кшталт Claude та Gemini. У UE6 MCP має стати невід’ємною частиною рушія.
Керівник команди розробників Epic Маркус Вассмер у блозі написав, що моделі генеративного ШІ можуть виступати як “множники творчості та продуктивності, щоб команди могли зосередити зусилля на ключових творчих і технічних завданнях розробки, а не витрачати час на трудомісткі рутинні процеси”.
Далі в блозі йдеться: “Наша мета для UE6 — максимально зменшити нудну роботу з підготовки контенту, залишивши більше часу на творче дослідження, і збільшити кількість ітерацій, які команда може зробити, щоб відшліфувати свій контент. UE6 постачатиметься з інструментами та робочими процесами, де ви зможете використовувати свої улюблені моделі, перевірені в наших внутрішніх проєктах і в UEFN [Unreal Engine for Fortnite]”.
Epic продемонструвала, як Claude Code підключається до UE, а потім дістає об’єкти з бібліотеки ресурсів і розміщує їх у віртуальній вітальні. Розробники, як і раніше, можуть вручну переміщувати об’єкти в редакторі UE.
Компанія також показала, як розробник може використовувати Claude Code в UE для побудови міста, яке автоматично перебудовується, коли додаються нові об’єкти, наприклад парки. Окрім зміни самих об’єктів, генеративні моделі ШІ можуть налаштовувати освітлення та підбирати атмосферні умови відповідно до реальних прикладів.
У відео, що демонструє можливості Unreal Engine 5.8, Epic припустила, що розробники зможуть використовувати, зокрема, Claude для “автоматизації створення, тестування та оптимізації ресурсів. Плагін має доступ до основних систем UE, таких як Blueprints, ресурси, рівні, матеріали, меші та багато іншого”.
Такий курс Epic щодо повної інтеграції генеративного ШІ в UE6 не виглядає несподіваним. Ще в листопаді CEO компанії Тім Свіні припустив, що позначка “створено за допомогою ШІ” може бути “доречною для художніх виставок як інструмент розкриття авторства, а також для маркетплейсів цифрового контенту, де покупцям потрібно розуміти ситуацію з правами. Вона не має сенсу для магазинів ігор, адже ШІ буде залучений майже у всьому майбутньому виробництві”.
У січні конференція Game Developers Conference опублікувала звіт 2026 State of the Game Industry, заснований на опитуванні понад 2300 працівників індустрії відеоігор. 36% з них заявили, що вже використовують інструменти генеративного ШІ в роботі. Переважно їх застосовують для ресерчу та брейнштормінгу (81%), але також для завдань на кшталт прототипування (35%). Водночас 52% респондентів вважають, що генеративний ШІ негативно впливає на індустрію. Цей показник зріс із 30% у звіті за 2025 рік і 18% у 2024-му. Лише 7% сказали, що ШІ має позитивний ефект.
Також на Unreal Fest стало відомо, що Epic об’єднує Unreal Engine 5 та UEFN в єдину платформу в UE6. Ще одна функція, яку компанія тестує, — можливість переносити скіни Fortnite в інші ігри на UE6 і дозволяти розробникам відправляти свої скіни в зворотному напрямку. Epic планує випустити UE6 в ранньому доступі наприкінці 2027 року, а повний реліз очікується приблизно через 12–18 місяців після цього.
Epic також поділилася новинами щодо колаборацій. Ті, хто створює досвіди у Fortnite за допомогою UEFN, незабаром зможуть робити ігри за мотивами “Сімпсонів”, так само як нині це можливо з IP Star Wars. Компанія також розкрила, що цього року для Fortnite заплановано понад 30 ігрових колаборацій, зокрема Sonic Racing: CrossWorlds, Vampire Survivors, Control Resonant і Phantom Blade Zero.
Домашній роутер є єдиним шлюзом між інтернетом та всіма особистими пристроями, включаючи смартфони, ноутбуки чи камери відеоспостереження. Залишення стандартних налаштувань виробника значно послаблює безпеку всієї вашої цифрової інфраструктури. Модернізація захисту мережі не вимагає багато часу та зусиль, оскільки достатньо кількох хвилин у панелі керування, щоб обмежити доступ стороннім особам та закрити вразливості, якими часто користуються зловмисники або скомпрометовані пристрої для проникнення у вашу локальну мережу та переміщення всередині неї.
Першим кроком для підвищення безпеки є зміна пароля адміністратора, оскільки доступ до панелі керування надає повний контроль над усіма параметрами мережі. Важливо розрізняти пароль від Wi-Fi, який дозволяє лише під’єднання до мережі, та пароль адміністратора, що надає права на зміну критичних налаштувань. Якщо ви досі використовуєте стандартні дані на кшталт «password» або заводські коди, зловмисники можуть змінити DNS-сервери або заблокувати вам доступ до інтернету, викравши величезну кількість персональної інформації.
Використовуйте довгий унікальний пароль та зберігайте його у менеджері паролів, наприклад у BitWarden, щоб уникнути проблем із запам’ятовуванням. Також необхідно негайно змінити назву вашої Wi-Fi мережі (SSID). Заводські назви часто містять назву виробника або навіть конкретну модель пристрою, що дозволяє хакерам швидко ідентифікувати потенційні вразливості вашого обладнання. Уникайте використання власних імен чи адрес у назвах мереж, замінюючи пароль на складну фразу, що підтримує протокол шифрування WPA3 або WPA2-Personal.
Вимкнення функції віддаленого керування є обов’язковим, оскільки вона дозволяє входити в панель адміністратора з інтернету. Хоча це здається зручним, більшість користувачів не потребують такого доступу, а залишення цієї функції відкритою робить налаштування доступними для автоматизованих атак. Якщо вам потрібно змінити параметри роутера, краще робити це безпосередньо вдома, коли ви під’єднані до локальної мережі, а не відкривати ворота для зовнішніх загроз через непередбачувані програмні помилки чи вразливості вашого пристрою.
Також варто вимкнути функцію UPnP, яка дозволяє пристроям автоматично просити доступ до мережі. Хоча це спрощує налаштування ігрових консолей, дана функція створює серйозну вразливість, оскільки дозволяє будь-якому зараженому пристрою вдома самостійно відкривати шляхи в обхід вашого брандмауера. Подібним чином варто відмовитися від WPS. Ця технологія, що дозволяє під’єднуватися натисканням однієї кнопки, вже давно застаріла, а її наявність робить мережу вразливою до методів швидкого підбору PIN-кодів, що нівелює складність будь-якого встановленого вами пароля.
Останнім критичним етапом є регулярне оновлення прошивки роутера. Щодня дослідники безпеки виявляють нові помилки в програмному забезпеченні мережевого обладнання, тому важливо встановлювати виправлення одразу після їх появи. Ці прості кроки, включаючи зміну даних адміністратора, вимкнення WPS, UPnP та віддаленого доступу, дозволяють значно покращити рівень захисту вашої мережі. Не чекайте, поки ваше обладнання стане інструментом у руках зловмисників, оскільки десять хвилин налаштування сьогодні можуть врятувати ваші дані завтра.
Довгоочікувані AR-окуляри Snap під назвою Specs дебютували невдало.
Акції компанії й до цього почувалися не надто добре: за останній рік їхня ціна впала на 30%. Після запуску Specs папери просіли ще більш ніж на 5% — з $5,86 за акцію у вівторок до мінімуму $4,83 у середу зранку. На момент написання матеріалу котирування так і не повернулися до рівня перед оголошенням новинки.
Головне занепокоєння довкола нових розумних окулярів Snap, над якими компанія працювала понад десять років, — це ціна: за заявою Snap, вони коштуватимуть майже $2 200 за пару.
Варто враховувати, що основна аудиторія Snap — підлітки — зазвичай не мають таких вільних коштів. Це змушує аналітиків ставити під сумнів шлях до прибутковості цього продукту.
Гендиректор Snap Еван Шпігель у вівторок дав інтерв’ю CNBC, під час якого був у нових окулярах. Відповідаючи на запитання про високу вартість, він сказав: «Найважливіше сприймати Specs як комп’ютер, і за ціною вони порівнювані з іншими висококласними комп’ютерами або ноутбуками преміумкласу».
Шпігель також виправдовував ціну тим, що Specs займають унікальну нішу на ринку AR між окулярами на кшталт Ray-Ban від Meta — які значно дешевші, але мають набагато меншу обчислювальну потужність, — та громіздкими гарнітурами на кшталт Apple Vision Pro, що є потужними, але дуже дорогими.
За його словами, продукт «дуже зручний для щоденного носіння, але водночас надзвичайно потужний для зануреного обчислення».
Колишній керівний партнер венчурного фонду Sequoia Capital Рулоф Бота приєднується до ради директорів SpaceX — менш ніж за тиждень після того, як компанія вийшла на біржу з найбільшим IPO в історії.
Про призначення SpaceX повідомила в поданні до Комісії з цінних паперів та бірж США (SEC) у середу. У документі зазначається, що Боту призначили «для заповнення наявної вакансії в раді», і він обійматиме посаду до наступних щорічних зборів акціонерів SpaceX. Також він увійде до аудиторського комітету ради директорів. Сам Бота поки не прокоментував призначення.
«Бота має великий досвід роботи в публічних компаніях, а також глибоку експертизу в аудиторських комітетах, оскільки входив до рад директорів та аудиторських комітетів низки публічних компаній», — йдеться у filing SpaceX. Наприкінці минулого року він залишив посаду керівника Sequoia на тлі критики на адресу партнера фонду Шона Магвайра, який зробив заяви з нападками на тодішнього кандидата в мери Нью-Йорка Зограна Мамдані.
У поданні також розкривається, що «член родини» Боти працює в SpaceX «з січня 2025 року в команді корпоративних операцій». SpaceX зазначає, що винагорода цього родича «перевищила поріг звітності в 120 000 доларів», але підкреслює, що вона «загалом відповідає рівню оплати праці колег».
Бота входить до рад директорів багатьох публічних компаній, але жодна з них не схожа на SpaceX, де гендиректор Ілон Маск має майже абсолютний контроль, а акціонери — обмежений вплив. Маск контролює понад 80% голосів тепер уже публічної компанії, і власники акцій SpaceX матимуть вкрай небагато можливостей оскаржити його дії, якщо будуть із ними не згодні. Згідно з поданнями, Маск також контролює всі зміни у складі ради директорів.
Водночас Бота вже має досвід роботи з Маском. Саме Маск, який так само родом з Південної Африки, запросив його в 2000 році очолити фінансовий підрозділ PayPal. Як свідчить його профіль у LinkedIn, Бота почав працювати в платіжній компанії в березні того року. Маска ж усунули з посади CEO PayPal у вересні 2000-го.
«Я знаю Ілона вже понад 25 років, — розповідав Бота виданню Fortune торік в інтерв’ю, коли Маск активно просував DOGE. — Він був першою людиною, яка запропонувала мені роботу в Америці. Він повірив у мене, коли я був невідомим студентом Стенфорда. Я дуже ціную це і розумію, що він не ідеальний. Як і ніхто з нас. Він щиро переймається тим, щоб робити правильні речі».
Із приходом Боти рада директорів SpaceX зросла до дев’яти членів. До неї вже входять наближені до Маска Іра Еренпрайс, Антоніо Ґраціас, Стів Джурветсон і Люк Носек; операційна директорка SpaceX Гвінн Шотвелл; топменеджер Google Дональд Гаррісон; а також венчурний інвестор Ренді Глайн. Маск є головою ради директорів.
Чи знали ви, що в ChatGPT можна планувати виконання завдань? Багато хто про це навіть не здогадувався, тож OpenAI почала розгортати оновлення, яке краще підсвічує цю можливість чат-бота.
Тепер у бічній панелі ChatGPT з’явиться ярлик до нової сторінки Scheduled (“Заплановані”), де можна переглянути всі активні задачі, які ви доручили чат-боту, а також час, коли вони мають виконуватися. На цій сторінці можна призупиняти, редагувати або видаляти майбутні запити.
Паралельно OpenAI зробила роботу із запланованими промптами більш надійною, заявивши, що “усі задачі працюють швидше та стабільніше”. Крім того, коли ви просите чат-бот зробити щось у майбутньому, тепер можна вказати як конкретний час, так і ширший проміжок — наприклад, вранці, вдень або ввечері.
Apple, ймовірно, готує наступника iPhone Air — надлегкого смартфона, представленого восени минулого року. За даними Марка Гурмана з Bloomberg, компанія може вивести другу версію цього пристрою на ринок навесні 2027 року. Джерела повідомляють, що потенційна новинка отримає другу основну камеру, покращену автономність і версію процесора A20 Pro.
Apple рідко розкриває точні показники продажів окремих моделей, але загальне враження полягає в тому, що iPhone Air не став хітом серед покупців. Пристрій здебільшого розглядали як попередника майбутнього складаного смартфона Apple, і багато аналітиків, що уважно стежать за компанією, не очікували, що ця модель надовго затримається в лінійці.
Ця чутка свідчить, що Apple може мати амбітніші плани щодо надлегкого форм-фактора як постійної частини свого мобільного портфоліо. В нашому огляді iPhone Air одинарна тильна камера була серед недоліків, тому зменшення компромісів, пов’язаних із надтонким корпусом, може зробити пристрій привабливішим.
Чі-Хуа Чієн понад два десятиліття працює венчурним інвестором, але мислить радше як культурний антрополог. Як співзасновник Goodwater Capital — фонду, що фокусується виключно на споживчих і prosumer‑технологіях, — він вибудував портфель від розваг і охорони здоров’я до фінтеху та офлайн‑подій. Серед інвестицій — MIDI Health, Fever, Monzo. А ще саме він у 27 років, працюючи асоційованим партнером у Accel, першим звернув увагу на шестичленну команду з Гарварду під назвою The Facebook.
Його здатність «зчитувати» поведінку людей у масштабі формує і погляд, що американці ніколи не довірять одному застосунку і соціальне життя, і фінанси, і переконання, що розрив між найпросунутішими AI‑моделями та тими, які можна запускати на смартфоні, дуже швидко скорочується: з колишніх майже двох років до приблизно трьох місяців вже наступного року.
Сьогодні він також відкрито говорить про те, про що багато венчурних інвесторів лише думають: комодифікація модельного шару вже почалася, і найбільшими переможцями епохи AI стануть компанії, які взагалі не «продають AI» як такий.
Ми говорили минулого тижня. Інтерв’ю скорочене та відредаговане для ясності.
«Меміфікація» венчурного ринку
— Все більше фаундерів і інвесторів публічно висловлюють претензії до VC. Що змінилося?
Це частина «меміфікації» всього — те, що відбувається у політиці, перетікає в бізнес. Це також ознака певної «піковості» ринку. Причина, з якої деякі гучні інвестори говорять публічно, у тому, що венчурні фірми переважно стали вертикально інтегрованими: найбільші з них мають стільки капіталу, що вже не дуже шукають синдикатних партнерів.
Раніше існував певний етикет: усі намагалися зберігати хороші стосунки з коінвесторами, адже доводилося працювати разом на різних стадіях. Коли фонди виросли й стали вертикально інтегрованими, потреба в цьому зменшилася.
— А що з «fast follow»‑раундами, коли фонд інвестує великий обсяг за однією оцінкою, а за кілька тижнів — менший обсяг за значно вищою, щоб заголовна оцінка виглядала вражаюче? Це справді нове явище? Наскільки воно поширене?
Мені здається, це триває вже досить довго. Найкращі компанії залучають послідовні раунди дуже швидко — зараз між ними може бути лише три–шість місяців, а оцінки змінюються блискавично. Оцінки агресивно «маркетують» як спосіб продемонструвати лідерство на ринку, залучити таланти, потенційно відтіснити конкурентів.
Тут є певний елемент перегріву, адже швидкі раунди передусім показують, що попиту значно більше, ніж пропозиції. Інвестор може прийти, поставити ціну, закрити раунд, а за пару тижнів попит усе ще перевищує пропозицію — і компанія може одразу ж залучити новий раунд уже за вищою оцінкою.
Чому інфраструктура програє додаткам
— Ви стверджуєте, що інфраструктурні компанії з часом комодифікуються, а більшу частину цінності забирають застосунки. Чи вже видно це в поточному AI‑циклі?
Якщо подивитися на цикли ПК, вебу й мобайлу, всі вони йдуть за схожими патернами. Ринкова капіталізація інфраструктурних компаній досягла піку ще у 2000 році — і якщо перемотати на 25–26 років уперед, у номінальному вираженні ці ринкові капіталізації так і не перевищили пікові значення 2000‑го.
У веб‑еру нові інфраструктурні гравці створили близько $400 млрд ринкової капіталізації. Компанії‑застосунки — $3,1 трлн, тобто 88% нової вартості. У мобільну еру картина дуже схожа: інфраструктура дала приблизно $700 млрд, тоді як застосунки — $3,7 трлн. Це компанії на кшталт Netflix, Spotify, Meta, Uber, Airbnb.
І нещодавно ви побачили показовий крок: Google оголосила, що її передплатний AI‑продукт подешевшає з $7,99 на місяць до $4,99 при цьому обсяг сховища подвоїться. Ми вже в епосі цінової конкуренції — і такі компанії, як Google, зі своїми структурними перевагами у вертикальній інтеграції та дистрибуції, можуть почати бандлити сервіси й конкурувати ціною за масового користувача.
Персоналізація як головний драйвер
— Ви постійно повертаєтеся до персоналізації. Це і є фактор, який відділяє наступних переможців?
Гіперперсоналізація справді є ключовою лінією, що все пов’язує. Що дає персоналізація, якщо її зробити правильно? Вищу задоволеність користувачів, глибшу залученість і вищий ARPU з часом.
У нашому портфелі є розважальні компанії — наприклад, Triumph, Ritten, FlowGPT, — де користувачі не говорять: «Це AI‑застосунок». Вони сприймають це як застосунок для розваг. Ці компанії дуже швидко виходять на $100, $400, $600 млн ARR з відмінною маржинальністю, бо AI робить досвід більш кастомізованим і персоналізованим — але це не те, що їм «продають» як основну можливість.
Є також жіночий медичний сервіс Midi Health. Одна з ключових проблем у жіночому здоров’ї — брак фахівців, добре підготовлених до роботи з гормонозамісною терапією для жінок у перименопаузі. Використовуючи AI, вони можуть суттєво розширити пропозицію послуг і лікувати сотні тисяч пацієнток, яких інакше було б неможливо охопити. І робити це економічно ефективно, розширюючи доступ до ринку, який раніше був обмежений браком людської експертизи.
Цю логіку можна поширити на всі категорії, де існує дефіцит пропозиції й «вузьким місцем» є саме людські знання.
Коли AI стане по‑справжньому особистим
— Наскільки ми далекі від AI, який відчувається по‑справжньому персональним і всюдисущим?
Я не думаю, що ми далеко. Вже зараз можна локально на телефоні запускати моделі, які за якістю приблизно відповідають найкращим моделям піврічної давнини — і цей лаг скорочується. Якщо згадати, що було два роки тому, розрив між тим, що можна було запустити локально, і хмарними фронтир‑моделями складав 18–24 місяці. Зараз це шість місяців. Ймовірно, до наступного року він скоротиться до трьох місяців.
Чого поки не вистачає, то це чітко окреслених сценаріїв використання. Те саме ми бачили з мобайлом: коли iPhone вийшов у 2007‑му, більшість очікувала просто перенесення веб‑застосунків у мобільний формат. Потрібен час, щоб підприємці «переплавили» розуміння того, що стало можливим.
Якщо абстрагуватися від того, як працюють великі мовні моделі, і подивитися на те, що вони фактично роблять, то є дві ключові речі. Перше — вони дозволяють обробляти великі обсяги контексту й осмислювати їх. Друге — дають змогу робити персоналізацію на рівні окремої людини економічно ефективно, з фідбек‑лупом, який робить продукт дедалі кращим.
Чому «суперзастосунок» Facebook не злетів
— Ви спостерігали, як Facebook роками намагався створити суперзастосунок — і не вдалося. Чому так важко поєднати фінансові сервіси й соціальні розваги для американських користувачів?
Вони робили багато спроб: Facebook Credits, що стартували у 2009‑му, Facebook Pay, Libra… Але так і не змогли реалізувати справжній суперзастосунок. Думаю, у людей є інтуїтивне відчуття довіри, і між розважальними й соціальними продуктами, з одного боку, та комерцією, банкінгом і фінансовими сервісами — з іншого, існує розрив довіри, особливо в західному світі.
Фінансові транзакції мають певну «серйозність», яка різко контрастує з «тривіальністю» соціальних мереж. І не зрозумійте неправильно: ця тривіальність створила компанію вартістю понад трильйон доларів. Але фінансові сервіси — повна протилежність: у соцмережах користувачі проводять багато часу при відносно низькій монетизації, у фінансах — навпаки, дуже висока монетизація при відносно невеликому часі.
Ніхто не хоче «зависати» у банківському застосунку. Ви хочете здійснити операцію й завершити її — але з максимальною впевненістю в безпеці та надійності. Цю психологічну очікувану планку дуже важко подолати.
Повернення до офлайн‑досвіду
— Ви робите ставки на те, що люди захочуть більше живого спілкування як противагу всьому цьому?
Ми дуже сильно в це віримо. Чого люди прагнуть у світі, де є нескінченна пропозиція цифрового контенту? Вони прагнуть того, що найбільше обмежене, — реальних людських контактів, реальних подій у фізичному світі.
Ми інвестували в Bump, компанію з Парижа від оригінальних засновників Zenly (яку купила Snap). Вони створили інтерфейс, що дозволяє людям взаємодіяти у фізичному просторі, підсилюючи цю взаємодію цифровою інформацією. Є також Fever із офісами в Лондоні й Мадриді — по суті, це Live Nation для Європи. Вони починали з невеликих, нішевих подій — концерти при свічках, The Bridgerton Experience — а зараз стали мейнстримом.
Я вважаю, що ми відхиляємося в інший бік від чистого онлайн‑споживання. І AI як enabling‑технологія, знаючи, куди ви ходите, з ким проводите час, де найчастіше буваєте, може екстраполювати масу релевантних інтересів і зробити досвід у реальному світі кориснішим і персоналізованішим. Для нас це надзвичайно захопливо.
