Стрімкий розвиток штучного інтелекту (ШІ) спричиняє глобальне занепокоєння, яке вже стало темою для обговорень на найвищому рівні. Події, що включають кібератаки з використанням ШІ та попередження від колишніх співробітників технологічних гігантів, вказують на неефективність поточних методів регулювання цієї потужної технології. На цьому тлі постає питання про можливість встановлення світового контролю над ШІ, зокрема, про створення дієвого механізму безпеки, здатного функціонувати в умовах недовіри між державами та небажання компаній розкривати свої розробки.

Два важливі переговори відбуваються одночасно. Президент США Дональд Трамп зустрівся з головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном для триденного саміту, де одним з ключових питань стало обговорення ризиків, пов’язаних зі штучним інтелектом. Паралельно, під час щорічної Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, керівники провідних світових компаній у сфері ШІ закликали ООН до встановлення контролю над цією технологією, щоб уникнути потенційного знищення людства. Сем Альтман, генеральний директор OpenAI, прямо заявив Раді Безпеки ООН, що існує ризик втрати контролю над майбутнім через штучний інтелект.

Попри тривожні прогнози, питання безпеки ШІ активно обговорюється політиками вже кілька років, особливо після появи ChatGPT у 2022 році. Уряди проводили слухання, формували експертні групи та розробляли власні плани щодо контролю над цією технологією. Ці заходи, хоч і не завжди широко відомі громадськості, призвели до створення певних напрацювань. На даний момент існує своєрідний “планетарний щит” проти потенційно неконтрольованого розвитку ШІ, однак він ще не повністю функціонує та його ефективність залишається під питанням.

Останні чотири роки найбільш технологічно розвинені країни та потенційні лідери у сфері ШІ активно обговорювали проблему безпеки. Ці дискусії проходили на різних рівнях: у Конгресі США, Білому домі, ООН, G7 та інших столицях. На основі цих розмов сформувався певний ландшафт заходів безпеки. Існують національні інститути з безпеки та кібербезпеки ШІ, які фінансуються державою та відповідають за перевірку новітніх розробок компаній перед їх випуском.

Крім того, компанії добровільно беруть на себе зобов’язання або розробляють спільні стандарти для захисту виборів від впливу ШІ, запобігання поширенню діпфейків, створених за допомогою ШІ, а також долучаються до спільних урядово-корпоративних ініціатив з інтеграції безпеки в процес розробки технологій. На міжнародному рівні діє механізм звітності під керівництвом G7, який підтримують провідні західні країни. Цей механізм дозволяє великим компаніям у сфері ШІ ділитися інформацією про розробку своїх новітніх моделей та встановлювати стандарти для зниження катастрофічних ризиків.

Щорічно публікуються міжнародні наукові звіти, що базуються на наявних дослідженнях, про ризики, пов’язані з найсучаснішими системами ШІ, що допомагає урядам планувати свої дії на випадок найгірших сценаріїв. Однак, попри ці заходи, існує значний пробіл у системі. Наразі відсутній дієвий механізм для швидкого реагування на виникнення кризових ситуацій, особливо якщо такі події матимуть транскордонний характер між країнами, що вже мають скептичне ставлення одна до одної.

Саме тому, критично важливою є розробка глобальної системи реагування, яка зможе ефективно працювати в умовах надзвичайно швидкого розвитку загроз від ШІ. Уряди та компанії визнають потребу у створенні такого механізму до кінця 2026 року. Хоча шлях до цього вже намічений, і деякі системи вже існують, відсутність можливості глобального реагування в реальному часі на кризу ШІ залишається суттєвим недоліком.

Наприклад, саміт США та Китаю може стати кроком у правильному напрямку. Відповідно до пропозицій американської сторони, може бути створено “гарячу лінію” зв’язку між міністром фінансів США Скоттом Бессентом та віце-прем’єром Китаю Хе Ліфенгом для обміну інформацією у разі інцидентів, що можуть вплинути на національну безпеку обох країн. Однак, чи призведе зустріч Трампа та Сі до такого прогресу, залишається невідомим. Китайська сторона висловлювала певні застереження щодо правил ШІ, оскільки Конгрес США ще не ухвалив відповідних рішень, а Китай вже має одні з найсуворіших механізмів контролю над ШІ у світі.

Для забезпечення безпеки ШІ, дискусія повинна вийти за рамки поточного саміту США та Китаю. Покладатися лише на Вашингтон та Пекін, які є ключовими гравцями у сфері ШІ, недостатньо для вирішення глибинних проблем та не сприятиме залученню інших країн. Ця співпраця повинна бути ширшою, залучаючи інші країни для уникнення домінування окремих держав у сфері контролю над ШІ.

Для створення ефективної глобальної системи реагування, експерти та посадовці наголошують на необхідності активації існуючих механізмів у разі кризи. Хоча країни не зобов’язані мати однакову політику щодо безпеки ШІ, ефективний контроль, подібний до контролю над ядерною зброєю, вимагає глобальної згоди щодо швидкого реагування на серйозні інциденти.

Пропонується запровадити 90-денний механізм швидкого реагування, який би об’єднував існуючі елементи безпеки ШІ. Розробники, інститути безпеки ШІ та регулятори з різних країн мають погодитися на запровадження протоколу, подібного до того, що використовувався після аварії на Чорнобильській АЕС. У разі інциденту, протягом 72 годин має бути подано конфіденційний звіт до призначеного національного відповідального органу та невеликого технічного секретаріату.

Це може базуватися на моніторингу інцидентів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та призвести до технічного, багатостороннього конфіденційного розслідування причин події з подальшою публікацією анонімізованих висновків. Крім того, уряди та розробники можуть погодитися публікувати спільні декларації щодо заходів безпеки, залишкових ризиків, порогів ескалації та незалежного аудиту перед випуском або оновленням нової моделі ШІ.

Ця ініціатива могла б базуватися на рамках звітності G7 “Хіросімський процес ШІ” та перетворити поточний набір корпоративних декларацій та добровільних стандартів на загальне мінімальне зобов’язання щодо розкриття інформації. Це подібне до колективних стрес-тестів банків після глобальної фінансової кризи 2008 року, що дозволить порівнювати протоколи безпеки різних моделей без необхідності визначати, яка компанія працює найкраще.

Важливим кроком є створення “гарячої лінії” зі безпеки ШІ між США та Китаєм, яка б згодом могла бути розширена на інші країни. Хоча в довгостроковій перспективі домінування США та Китаю у сфері ШІ є небажаним, на даному етапі ці дві країни є основними “великими державами” у технологічному діалозі, тому тимчасове відкладення філософських суперечок може сприяти створенню постійної, технічно обґрунтованої лінії прямого зв’язку для гострих інцидентів, пов’язаних із ризиками ШІ.

Сфера діяльності такої “гарячої лінії” має бути чітко визначена: запобігання небезпечним непорозумінням, пов’язаним із серйозними інцидентами з моделями ШІ, кібератаками з використанням ШІ або ймовірними порушеннями узгоджених зобов’язань щодо безпеки. Незважаючи на потенційні переваги, запропоновані заходи мають свої обмеження, зокрема, вони мають західноцентричний характер і недостатньо враховують інтереси країн глобальної більшості.

Крім того, такі пропозиції надають надмірну вагу існуючим інституціям, таким як ОЕСР, та покладаються на двосторонні відносини між США та Китаєм. Представники інших країн мають законні підстави висловлювати занепокоєння щодо цих аспектів. Важливо розуміти, що ці пропозиції не спрямовані на створення невизначеного, нездійсненного мандату ООН щодо безпеки ШІ, а також не мають на меті змусити геополітичних гравців укласти глобальний договір щодо ШІ.

Запропоновані заходи, такі як колективний протокол безпеки та звітності про інциденти, спільні стандарти перед випуском моделей та “гаряча лінія” зі безпеки ШІ між США та Китаєм, мають короткостроковий характер. Вони базуються на вже існуючих зусиллях та підходах, що успішно застосовувалися в інших сферах політики. Настане час для детального обговорення майбутнього безпеки ШІ, але зараз час потребує практичних кроків.

Найновіші моделі ШІ розвиваються швидше, ніж очікувалося, керівники технологічних компаній стурбовані втратою контролю над своїми розробками, а вікно для дій може бути значно вужчим, ніж ми припускаємо. Тому необхідно вжити практичних кроків для заспокоєння зростаючих побоювань громадськості, враховуючи напружену геополітичну ситуацію, відсутність довіри між урядами та компаніями, а також необхідність не дозволяти прагненню до досконалості стати на заваді досягненню прийнятних результатів.

Компанія Ford подала патентну заявку, яка описує нову конструкцію переднього багажного відділення для електричних транспортних засобів. Оскільки в електромобілях відсутній традиційний двигун внутрішнього згоряння, звільнений простір під капотом можна використовувати для зберігання речей або розміщення додаткового обладнання. Документація містить схеми, де передній відсік обладнано відкидною панеллю, що виконує роль спеціального кріплення для встановлення телевізора, призначеного для перегляду контенту під час зупинок на природі або інших заходів.

Ймовірно, це конструкторське рішення буде інтегровано в новий електричний пікап Ford Fathom, випуск якого заплановано на 2027 рік. Очікується, що конструкція забезпечить великий рівний майданчик, аналогічний тому, що вже реалізований у моделі Ford F-150 Lightning. Окрім телевізійного модуля, патент передбачає можливість заміни верхньої панелі капота на спеціальні змінні накладки. Це дозволить використовувати поверхню передньої частини автомобіля як робочий стіл для розміщення інструментів або приготування їжі без ризику пошкодити лакофарбове покриття кузова.

Використання вбудованої електроніки не повинно суттєво впливати на запас ходу транспортного засобу. За попередніми даними, модель Fathom отримає акумуляторну батарею великої ємності, яка забезпечуватиме пробіг понад 482 кілометри на одному заряді. Живлення зовнішніх пристроїв, таких як телевізор, споживає незначну частину енергії порівняно із загальним запасом акумулятора. Це технічне рішення спрямоване на розширення функціональності автомобіля, роблячи його придатним не лише для транспортування вантажів, а й для організації мобільних торгових точок чи виїзних презентацій.

Технічні характеристики майбутнього пікапа передбачають середні габарити з простором у салоні, що перевищує показники Toyota RAV4. Стартова ціна автомобіля має становити 28 350 доларів США, що за поточним курсом еквівалентно приблизно 1 170 000 гривень. Інформаційно-розважальна система транспортного засобу буде підтримувати інтеграцію з Apple Maps, CarPlay та Android Auto. На даний момент зовнішній вигляд серійної моделі залишається прихованим за захисним камуфляжем, який виробник планує зняти безпосередньо перед виходом на ринок у 2027 році.

Критичний аналіз патентної документації вказує на те, що запропоновані зміни спрямовані на підвищення конкурентоспроможності компанії в сегменті електричних пікапів. Хоча офіційні технічні деталі щодо способів кріплення телевізійного обладнання та захисту від погодних умов ще не оприлюднені, можливість модульної трансформації передньої частини кузова стає новим стандартом для виробників електромобілів. Споживачі отримають можливість адаптувати автомобіль під власні потреби, використовуючи внутрішню енергосистему машини для живлення зовнішніх електропристроїв під час тривалих зупинок.

Компанія Discord розпочала розгортання системи перевірки віку, яка призначена для оцінки віку кожного користувача та вимагатиме від деяких користувачів підтвердити, що вони досягли віку, необхідного для доступу до контенту з віковими обмеженнями. Зазначається, що повне глобальне розгортання цієї системи займе кілька днів.

Первинний план щодо перевірки віку, анонсований компанією в лютому, зазнав значних змін через негативну реакцію користувачів, які висловлювали занепокоєння щодо приватності. Ці побоювання посилилися через інцидент 2025 року, коли зловмисники викрали посвідчення особи 70 000 користувачів Discord із стороннього сервісу, який використовувався компанією для верифікації віку у Великій Британії та Австралії.

Оригінальна пропозиція передбачала необхідність завантаження посвідчення особи або проходження сканування обличчя для користувачів, які прагнуть отримати доступ до серверів і каналів з віковими обмеженнями. Переглянута система, деталі якої були представлені технічним директором та співзасновником Discord Станіславом Вишневським, пропонує кілька додаткових варіантів.

Вишневський зазначив, що компанія, реагуючи на зворотний зв’язок від користувачів, прагне надати більше опцій, які відповідають високим стандартам приватності, на відміну від початкових планів, що включали лише оцінку віку за допомогою аналізу зображення обличчя або сканування документа.

Система Discord автоматично визначатиме приблизний вік користувача та розподілятиме його до однієї з трьох категорій: дорослі (18+), підлітки (13-17) або “непідтверджені”, для яких бракує достатньо даних для однозначного визначення статусу.

Для користувачів, віднесених до категорії підлітків, запити на повідомлення від осіб, які не входять до списку друзів, будуть надходити до окремої папки для перевірки. Крім того, користувачі отримуватимуть сповіщення про запити на додавання в друзі від осіб, з якими вони не мають спільних друзів або які не належать до невеликих спільних серверів. Discord також повідомляє, що “чутливі” зображення будуть розмиті або заблоковані, а доступ до серверів, каналів та команд ботів з віковими обмеженнями буде закритий. Особисті дані підлітків будуть видимі виключно друзям та учасникам невеликих серверів, до яких вони належать.

За оцінками Discord, понад 90 відсотків користувачів не будуть змушені підтверджувати свій вік. Дорослі користувачі, які прагнуть отримати доступ до контенту з віковими обмеженнями, але помилково віднесені до вікової групи 13-17 років або до категорії “непідтверджені”, матимуть кілька можливостей для доведення свого повноліття.

На щорічній події “Made on YouTube” було представлено огляд майбутніх функцій популярної онлайн-платформи для потокового відео від Google. Очікується значне впровадження технологій штучного інтелекту як для глядачів, так і для творців контенту, а також низка оновлень, що не стосуються безпосередньо ШІ.

Дизайн головної стрічки YouTube часто викликає критику, проте платформа готується надати користувачам більше контролю. Функція “Custom Feeds” дозволить створювати додаткові вкладки з контентом за вибором користувача. Для формування стрічки достатньо ввести опис, після чого YouTube самостійно наповнить сторінку відповідними відео. Можна буде уточнювати запит та оцінювати запропоновані відео для налаштування персоналізованої стрічки. Компанія Google повідомляє, що користувачі зможуть зберігати “кілька” таких стрічок, проте точна кількість не вказується. Ця функція буде поступово впроваджуватися для користувачів у Сполучених Штатах на веб-версії, мобільних пристроях та телевізійних пристроях.

Взаємодія на YouTube також зазнає змін до кінця поточного року. Платформа нарешті додасть можливість надсилати GIF-анімації в коментарях, що, як стверджується, було поширеним запитом. Поле для коментарів дозволить здійснювати пошук популярних анімованих зображень та публікувати їх як під звичайними відео, так і в YouTube Shorts. Функція прямого обміну повідомленнями YouTube також отримає підтримку групових чатів, але спочатку буде доступна лише у Сполучених Штатах, Великій Британії, Сінгапурі, Бразилії та деяких країнах Європи.

YouTube, ймовірно, буде частіше пропонувати взаємодію зі штучним інтелектом. Функція “Ask YouTube”, що базується на ШІ, не є новою, але отримає кілька нових можливостей, які підвищать її помітність на платформі. ШІ візьме на себе роль помічника у перегляді відеооглядів товарів, дозволяючи користувачам вводити текст або використовувати голосові команди для отримання додаткової інформації про продукт. У пошуку “Ask YouTube” може пропонувати організовані рекомендації відео та порівняльні таблиці товарів.

Музична версія цього ШІ також розширюватиметься. “Ask Music” отримає більш помітне розташування в додатку YouTube Music, займаючи верхню частину екрана, де раніше знаходився пошук (він нещодавно був переміщений на вкладку внизу). “Ask Music” зможе створювати або редагувати плейлисти та надавати інформацію про виконавця. Він також буде пропонувати рекомендації протягом усього користування додатком, наприклад, під час створення міксу.