Американський союз захисту громадянських свобод оприлюднив звіт 26 жовтня 2026 року, у якому зазначається поширення практики зупинок транспортних засобів на основі висновків штучного інтелекту. Правоохоронні органи використовують дані систем автоматичного зчитування номерних знаків для формування списків підозрілих переміщень. Ці алгоритми аналізують історію поїздок та частоту відвідувань певних локацій, генеруючи сповіщення для патрульних навіть за відсутності ознак правопорушення. Подібна стратегія передбачає ініціювання контакту з водієм, після чого поліцейські часто шукають другорядні причини для оформлення протоколу про порушення правил дорожнього руху.
Мережа налічує понад 335 000 камер компанії Flock Safety, встановлених на автошляхах США. Пристрої фіксують реєстраційні номери, точні координати та час проїзду, створюючи масиви даних про пересування громадян. Програмне забезпечення опрацьовує цю інформацію, шукаючи нестандартні поведінкові патерни. На практиці це призводить до випадків, коли люди стають об’єктами жорстких поліцейських дій через помилкові спрацювання алгоритмів або застарілі дані в базах розшуку, як це сталося в серпні 2026 року з Ембер Ньюелл у Вісконсині.
Інциденти демонструють відсутність відповідальності серед учасників процесу розгортання систем відеоспостереження. Поліцейські департаменти посилаються на коректність дій відповідно до отриманих даних, тоді як розробники програмного забезпечення стверджують, що лише надають технічну інфраструктуру. Офіційні особи пояснюють технічні помилки людським фактором, однак системних механізмів контролю за точністю введеної інформації або обмежень щодо використання ШІ для превентивних зупинок досі не впроваджено. Подібне масштабування спостереження створює ризики порушення конституційних прав громадян.
Для зменшення ймовірності потрапляння в базу підозрілих об’єктів або оскарження подібних інцидентів варто дотримуватися певного порядку дій. У разі зупинки, ініційованої автоматизованою системою, необхідно вимагати чіткого роз’яснення причини зупинки, не посилаючись на абстрактну підозрілість. Варто фіксувати дані офіцера, час та місце інциденту, а також зазначати, чи використовувалися засоби розпізнавання номерів. Якщо виникла помилка, слід подавати офіційні запити до муніципальних департаментів поліції для вилучення або корекції даних у системі автоматизованого обліку.
Оскарження несправедливих штрафів чи дій поліції передбачає звернення до суду з вимогою надати докази, що стали підставою для алгоритмічного спрацювання. Власникам транспортних засобів рекомендовано зберігати відеоматеріали з власних реєстраторів, які можуть спростувати твердження алгоритму про нетипову поведінку. Оскільки юридична практика щодо використання ШІ у правоохоронній діяльності залишається неврегульованою, кожне оскарження створює прецедент, що змушує органи влади відповідальніше ставитися до експлуатації систем відеоспостереження та аналітичних алгоритмів.
