Міжнародна група дослідників під керівництвом фахівця з тривимірної реконструкції Сісеро Мораеса виконала цифрову візуалізацію зовнішності людини, що жила на території сучасного Марокко приблизно 315 тисяч років тому. Основою для роботи стали скановані дані фрагментів черепа, відомих як Irhoud 1, а також скам’янілості щелепи та зубів, знайдені в археологічному місці Джебель-Іруд. Це відкриття дозволяє візуалізувати представників одного з найдавніших відомих науці видів Homo sapiens, вік яких на 100 тисяч років перевищує попередні оцінки антропологів.
Процес моделювання передбачав інтеграцію фотографічних даних, результатів сканування та відеозаписів фрагментів кісток у цілісну тривимірну модель. Після побудови комп’ютерної структури черепа дослідники адаптували анатомічний шаблон сучасної людини, щоб узгодити його з геометричними параметрами викопних решток. На наступному етапі на модель нанесли цифрові шари м’язів, підшкірного жиру та епітелію, що дозволило отримати повноцінне зображення голови людини, яка мешкала в Північній Африці у період середнього плейстоцену відповідно до даних, опублікованих у виданні Heritage.
Для представлення результатів науковці підготували два варіанти моделі. Перший варіант є науковою реконструкцією у відтінках сірого кольору, що наочно демонструє особливості будови черепа та анатомічну структуру підшкірних тканин. Другий варіант моделі являє собою деталізований кольоровий портрет із нанесенням текстури шкіри, волосся та бороди. Команда дослідників зазначає, що такі деталі, як колір шкіри чи тип зачіски, базуються на припущеннях, оскільки ці характеристики неможливо встановити шляхом аналізу кісткових залишків після сотень тисяч років.
Слід враховувати, що підсумкове зображення є plausible, або ймовірною, репрезентацією зовнішності, створеною завдяки антропологічним дослідженням та певному рівню художньої інтерпретації. Крім того, використані фрагменти кісток могли належати різним індивідам, що унеможливлює точне відтворення рис конкретної особи. Проєкт був реалізований спільною командою фахівців із Фліндерського університету, Університету Павії, Університету Лодзі та Університету наук Малайзії, що підтверджує мультидисциплінарний характер проведеної роботи та її значення для вивчення еволюційної історії нашого виду.
Перші фрагменти черепа на цій ділянці були виявлені шахтарями ще у 1960-х роках, проте тоді вчені помилково класифікували їх як рештки неандертальця віком близько 40 тисяч років. Лише у 2017 році завдяки уточненню радіоізотопного датування та аналізу археологічного контексту фахівці визначили, що ці рештки належать до виду Homo sapiens і є набагато давнішими. Це радикально змінило уявлення про час виникнення нашого виду, доводячи, що історія анатомічно сучасної людини почалася значно раніше, ніж вважалося в академічних колах минулого століття.
