У світі, де швидкий інтернет стає такою ж необхідністю, як електрика, а провідні мережі все ще не досягають найвіддаленіших куточків, на сцену виходить новий, багатообіцяючий гравець. Гігант електронної комерції Amazon, відомий своїми онлайн-магазинами та хмарними сервісами, тепер замахнувся на космічні висоти, а точніше — на супутниковий інтернет. Сервіс під назвою Amazon Leo, що раніше був відомий як Project Kuiper, за графіком має з’явитися в середині 2026 року, як оптимістично оголосив керівник Amazon Енді Джессі у своєму щорічному листі акціонерам.
На папері, тобто в рекламних проспектах, Amazon Leo виглядає справжнім проривом, що обіцяє швидкість завантаження до 1 гігабіта на секунду. Щоб ви розуміли масштаб цієї цифри, вже існуючий конкурент, Starlink від Ілона Маска, зазвичай пропонує від 45 до 280 мегабіт на секунду. Це означає, що теоретично Amazon Leo може бути в кілька разів швидшим, що, безумовно, звучить привабливо для тих, хто втомився від “повзучого” інтернету або взагалі його відсутності.
Але, як це часто буває з великими технологічними проектами, реальність виявляється дещо складнішою за обіцянки. Джессі не став уточнювати, чи буде середина 2026 року означати доступність сервісу для звичайних споживачів. Представники Amazon, які є майстрами на абстрактні відповіді, лише туманно повідомили, що додаткових деталей наразі немає. Ми ж знаємо, що “вибрані корпоративні клієнти” вже наприкінці минулого року почали тестувати цей високошвидкісний супутниковий зв’язок, що натякає на пріоритет бізнесу, а не пересічних громадян.
Серед тих, хто вже підписав угоди на використання Leo для доступу до Wi-Fi на своїх літаках, є такі авіагіганти, як Delta та JetBlue. До переліку партнерів також входять великі компанії телекомунікаційного та медійного сектору: AT&T, Vodafone, DirecTV Latin America, а також, що цікаво, NASA. Цей список свідчить про те, що Amazon в першу чергу націлений на великих корпоративних клієнтів, які можуть дозволити собі високу вартість підключення та послуг.
Amazon наполегливо запевняє, що Leo запропонує не лише вдвічі швидшу швидкість завантаження, а й у шість-вісім разів вищу швидкість вихідного каналу, ніж його конкуренти, знову ж таки, в першу чергу Starlink. До того ж, нібито вартість буде нижчою, і система запропонує інтеграцію з хмарними сервісами AWS для бізнесу. Все це, звісно, звучить дуже переконливо для залучення інвесторів та корпорацій, але для звичайного користувача, що мріє про стабільний зв’язок у селі, поки що це лише далекі обіцянки.
На тлі цих оптимістичних заяв стоїть холодна статистика, яка змушує нас дивитися на речі більш скептично. Leo значно відстає від свого графіка розгортання: наразі на орбіті працює лише 241 супутник, тоді як Starlink вже має понад 10 тисяч. Більше того, у січні Amazon звернувся до Федеральної комісії зі зв’язку США із проханням про продовження терміну дії дозволу, оскільки до липня 2026 року компанія повинна була мати на орбіті 1600 супутників. Зараз Amazon очікує, що до цього дедлайну буде запущено лише близько 700 апаратів, що є менше половини від обіцяного.
Отже, хоча перспективи мати інтернет зі швидкістю 1 Гбіт/с від Amazon Leo виглядають заманливо, особливо для тих, хто знаходиться далеко від розвиненої інфраструктури, варто пам’ятати про значні затримки та першочергову орієнтацію на бізнес-клієнтів. Коли саме цей “швидкий і дешевий” інтернет дістанеться до звичайних людей, які дійсно його потребують, і чи буде він дійсно таким доступним, як обіцяють, залишається питанням, на яке поки що немає конкретної відповіді.
