Глобальна угода щодо злочинного використання комп’ютерних технологій просувається вперед, незважаючи на побоювання, що це дозволить урядам у всьому світі порушувати права людини, досліджуючи електронні комунікації та обходячи гарантії конфіденційності. Майже 200 країн схвалили Конвенцію ООН проти кіберзлочинності минулого тижня на спеціальному засіданні комітету, яке завершило місяці складних переговорів.
Договір, який, як очікується, буде схвалений Генеральною Асамблеєю ООН протягом кількох місяців, створює основу для співпраці країн у боротьбі зі злочинами, пов’язаними з інтернетом, включаючи незаконний доступ і перехоплення комп’ютерної інформації; електронне прослуховування та сексуальне насильство над дітьми в інтернеті.
Подібно до космічного простору чи навіть деяких частин морських глибин, кіберпростір є відносно новою сферою для звичайної людської діяльності, і багато урядів і компаній поспішають не відставати.
З’їзд, який очікується на Генеральній Асамблеї пізніше цього року, розпочався з російської ініціативи кілька років тому, і критики сказали, що вони бачать російське походження в більшій частині дружніх до гноблення формулювань договору. Лібертаріанці та бізнес-групи, які заперечували проти договору, допомогли запакувати конференц-зал, де велися переговори.
Багато хто наводив приклади ймовірних недоліків, як-от справу проти Rappler, філіппінського онлайн-видання новин, яке розлютило колишнього президента Родріго Дутерте, критично повідомивши про його смертоносну боротьбу з незаконними наркотиками та тривожну історію з правами людини.
Лібертаріанці заявили, що цей сайт, заснований співлауреатом Нобелівської премії миру 2021 року Марією Рессою, є прикладом сайтів, які будуть вразливими у всьому світі завдяки новому договору.
Але прихильники, включаючи адміністрацію Байдена, заявили, що угода відображає інтереси США та їхніх союзників. Адміністрація Байдена заявила, що в ньому врівноважено проблеми конфіденційності з необхідністю для кожної країни займатися злочинною діяльністю по всьому світу.
«Ми розглядаємо цю конвенцію як засіб для розширення глобальної співпраці правоохоронних органів», — сказав журналістам у п’ятницю високопоставлений чиновник адміністрації США, знайомий з переговорним процесом. Чиновник зазначив, що переговорний процес ООН дозволив істотно вдосконалити договір.
«Ми прагнули знайти — досягти — балансу, і ми відчули, що досягли балансу між правоохоронними повноваженнями та правами людини», — сказав чиновник.
Інші учасники переговорного процесу високо оцінили схвалення угоди шляхом консенсусу після більш ніж п’ятирічних дискусій, які відзначалися розбіжностями між країнами щодо того, чи буде конвенція відносно ліберальною, чи міститиме більш жорсткі формулювання, яких вимагають такі країни, як Іран. Зокрема, бізнес-групи назвали угоду надто розпливчастою та відкритою для зловживань.
Разом із представниками майже 200 країн у переговорах щодо конвенції брали участь Amazon, Microsoft, Міжнародна торгова палата, Рада з міжнародного бізнесу США та інші групи, які бачать угоду як прикриття для вторгнення країн у приватні підприємства.
«Угода дозволяє двом країнам співпрацювати у справі про будь-який серйозний злочин із технологічним зв’язком», — сказав Нік Ештон-Харт, речник Cybersecurity Tech Accord, групи з 158 технологічних компаній.
Як стверджують приватні компанії, міжнародні групи громадянських прав і захисники електронної свободи, етикетка Організації Об’єднаних Націй, прикріплена до конвенції, може стати прикриттям для репресивних країн, які хочуть переслідувати людей, які використовують інтернет.
«Я думаю, що це чистий чек на зловживання, оскільки він має дуже широкі можливості для внутрішнього та транскордонного шпигунства та стеження, а також відсутність надійних стримувань і противаг», — сказала Катіца Родрігес, директор із глобальної політики конфіденційності Electronic Frontier Foundation.
Текст 39-сторінкової конвенції ООН відкривається портретом світу, в якому комунікаційні технології можуть збільшити масштаб, швидкість і розмах «тероризму та транснаціональної організованої злочинності», включаючи торгівлю зброєю, зброєю, людьми та незаконними товарами. Він закликає до «глобальної політики кримінального правосуддя, спрямованої на захист суспільства від кіберзлочинності».
Він забороняє, серед іншого, електронне прослуховування або злом без дозволу уряду. Ця формулювання — «без права» — була одним із багатьох пунктів, які правозахисники намагалися видалити під час переговорів, стверджуючи, що вони надають урядам занадто багато повноважень визначати, які системи є закритими.
Після схвалення Генеральною Асамблеєю договір стає законом після схвалення 40 країнами.
За словами Ештон-Харт, кінцевий результат не створює безпеки в інтернеті та буде використаний для виправдання репресій.
«Тепер це відбуватиметься частіше, тому що тепер країни, які хочуть це зробити, можуть посилатися на договір ООН, щоб виправдати співпрацю в репресіях», – сказав він.
За матеріалами: AP
