Щоразу, коли ви користуєтеся ШІ, ви певною мірою залежите від 42‑річної нідерландської компанії з 44 000 співробітників, яка щороку витрачає €4,5 млрд на розвиток своїх технологій.
ASML, штаб‑квартира якої розташована в Нідерландах, виробляє машини, які виготовляють чипи, що роблять ШІ можливим. Точніше, вона створює єдині у світі машини, здатні друкувати мікроскопічні візерунки на кремнієвих пластинах, які визначають найпросунутіші напівпровідники. Цей процес називається літографією в екстремальному ультрафіолетовому діапазоні (EUV). Машини мають розмір зі шкільний автобус, їх складання триває місяцями, вони залежать від сотень постачальників і коштують від $200 млн до понад $400 млн за одиницю залежно від покоління (ціни, які змушують замислитись навіть найбільших замовників ASML).
Монополія зробила ASML найдорожчою компанією в Європі з ринковою вартістю понад $530 млрд. А з огляду на те, що чотири найбільші американські технологічні компанії — Microsoft, Meta, Amazon і Google — лише цього року витратять понад $600 млрд на інфраструктуру для ШІ, попит на обладнання ASML зріс до такого рівня, що компанія відкрито заявляє: світу ще роками бракуватиме чипів.
Такий попит водночас зробив ASML і мішенню. Стартап Substrate із Сан‑Франциско, заснований протеже Пітера Тіля, залучив понад $100 млн і отримав оцінку понад $1 млрд, заявляючи, що здатен створити конкуруючу літографічну машину. Окремо з’являлися повідомлення, що колишні інженери ASML у Китаї частково здійснили зворотну розробку технології — перспектива з величезними геополітичними наслідками.
Крістоф Фуке, який став CEO ASML у 2024 році після більш як десятиліття в компанії, зустрівся з редактором TechCrunch на терасі даху свого готелю в Беверлі‑Гіллз у вівторок вранці, напередодні свого виступу на конференції Milken Institute Global Conference. У синьому костюмі та білій сорочці він виглядав розслабленим — навіть коли розмова перейшла до теми конкурентів.
Це інтерв’ю злегка відредаговано задля стислості та ясності.
Ви передбачали вибухове зростання ШІ?
Ні, зовсім ні. Ми дуже наполегливо працювали, але не з думкою, що це станеться саме так. Було так: від концепції — чогось, що колись мало з’явитися — до ChatGPT, який став першим справді вдалим прикладом того, на що здатен ШІ. І тепер ми дивимося на ШІ як на наступну революцію — не лише промислову, а й суспільну. Чи бачив я це заздалегідь? Ні. Сидячи в самому центрі цього процесу щодня, ми інколи прокидаємося вранці й досі перевіряємо, чи те, що відбувається, справді відбувається.
Чи зможе ланцюжок постачання встигати за попитом?
Попит такий великий, що ринок загалом ще тривалий час залишатиметься обмеженим саме пропозицією. Наразі найбільше «вузьке місце» — це виробництво чипів. Ми, як постачальник обладнання, слідуємо за нашими замовниками, і поки що робимо це досить успішно, але ми розуміємо, що маємо масштабувати весь наш ланцюжок постачання та потужності.
Якщо ви поговорите з гіпермасштабними хмарними провайдерами, вони скажуть, що протягом наступних двох, трьох, а можливо, й п’яти років їм усе одно не вистачатиме чипів.
Нещодавно TSMC заявила, що ваші новітні машини надто дорогі. Що ви на це скажете?
Система EUV, якщо подивитися на ціну, справді буде дорожчою за систему з низькою числовою апертурою (low‑NA), але собівартість виготовлення пластины з цим інструментом на деяких передових шарах буде дешевшою. Ми можемо дати 20–30% зниження вартості.
[Примітка редактора: обидві згадані машини — це EUV‑системи, тобто одна й та сама базова технологія. NA — це числова апертура, показник того, наскільки тонко машина може фокусувати світло на чипі. Low‑NA EUV — поточне покоління; High‑NA EUV — новітнє покоління ASML, здатне друкувати ще дрібніші структури, але з цінником від $350 млн за одиницю. Фуке стверджує, що попри дорожчу машину, вона здешевлює виробництво чипів.]
Я часто отримую запитання, чи це буде цього місяця, наступного чи ще за місяць. І зазвичай відповідаю: це насправді не так важливо, тому що ми спроєктували High‑NA на 10–20 років уперед. Якщо повернутися до публікацій 2016–2017 років, ви знайдете ті самі цитати — low‑NA EUV теж здавалася надто дорогою. Ми знаємо, що було потім. Те саме станеться і з High‑NA.
Стартап Substrate, який підтримує Пітер Тіль, заявляє, що створить конкуруючу літографічну машину. Що ви про це думаєте?
Хотіти мати таку технологію й реально її мати — це величезна різниця. У літографії дуже багато викликів. Уміння створити зображення — це лише відправна точка, але потрібно робити це зображення у дуже великих обсягах, за дуже низькою ціною, на високій швидкості й з нанометровою точністю.
Я завжди кажу: єдина причина, з якої ASML змогла створити EUV‑машину, полягає в тому, що 80% цієї системи вже існувало — завдяки попередньому досвіду й продуктам, які ми створювали роками. Нам треба було розв’язати одну проблему — отримати джерело EUV‑світла, і лише це зайняло 20 років. Коли ви стартуєте з нуля, виклик колосальний. Я бачив багато гучних заяв. Бачив кілька фотографій. Але наше перше EUV‑зображення з’явилося 30 років тому, і нам було потрібно ще 20 років важкої роботи, щоб перетворити це на придатну для масового виробництва систему.
А як щодо xLight — лазерного стартапу, який частково підтримує уряд США і який хоче працювати з вами?
xLight фокусується на одному елементі нашої EUV‑машини — джерелі, яке створює світло. Джерело, яке маємо ми, можна розвивати ще багато років, і ми знаємо, як його масштабувати. Те, що робить xLight, — це нове джерело, яке ще потрібно створити й довести його працездатність.
Єдине питання — чи дасть воно перевагу в продуктивності або вартості порівняно з тим, що маємо ми. Думаю, відповідь поки що неочевидна. Ми працюємо з ними, щоб вони могли продемонструвати свою технологію — ми вважаємо це нашою відповідальністю. Але це ще дуже тривалий шлях.
Також є повідомлення, що колишні інженери ASML у Китаї здійснили реверс‑інжиніринг ваших машин
Щоб здійснити реверс‑інжиніринг чого завгодно, спершу потрібно мати саму машину. А жодної EUV‑машини в Китаї немає — ми ніколи туди їх не постачали. Усі інструменти, які ми відвантажили, ми знаємо, де вони знаходяться. Вони або використовуються замовниками, і ми їх відстежуємо, або були демонтовані й повернулися до нас.
Ідея, що одна з наших систем опинилася в Китаї, просто хибна. І оскільки наша EUV‑технологія ніколи туди не експортувалася, у нас там також немає людей, навчених працювати з EUV.
Дуже рано, коли були запроваджені обмеження, ми створили всередині компанії повне розділення між тими, хто може мати доступ до EUV‑технологій, документів і навчання, і тими, хто не може. Наша команда в Китаї перебуває по інший бік цієї межі. Факти свідчать про дуже незначний, якщо взагалі якийсь, прогрес. Людям складно це прийняти, тому що доступ до цієї технології настільки важливий.
Про експортний контроль загалом. Учора тут виступав Дженсен Хуанг, який стверджував, що компанії мають продавати продукти глобально, а більше корпоративних доходів означає більше податкових надходжень для країни. Він також сказав, що головне — тримати найкраще й найновіше ближче до дому. Ви погоджуєтеся?
Я вважаю, він абсолютно правий. Те, що він додає — і, на мою думку, те, що зробила Nvidia, — це можливість зберігати технологічну перевагу, підтримуючи певний «розрив поколінь» у тому, що ви продаєте.
Nvidia продає рішення кількох попередніх поколінь, і це дозволяє їй знаходити баланс між веденням бізнесу та тим, щоб не передавати значну конкурентну перевагу країнам, де ви не продаєте найсучасніші продукти. Ми вважаємо, що такий самий підхід має застосовуватися до наших виробів.
Сьогодні ми постачаємо інструменти до Китаю — у межах дозволеного експортним контролем, — але це інструмент, який ми вперше поставили ще у 2015 році. Якщо застосувати філософію Дженсена до нашої ситуації, Nvidia працює приблизно з восьмипоколінним розривом. Ми говоримо про два‑три покоління. Тут є простір для раціоналізації — пошуку правильного балансу між повною відмовою від бізнесу, втратою великої можливості й тим, щоб не спровокувати появу сильних конкурентів.
Як ви оцінюєте ситуацію з поточною адміністрацією США щодо цих питань?
Є хороший діалог, і це дуже важливо. Я думаю, що існує щире розуміння того, що потрібно бізнесу, але все ще лишається виклик — знайти правильний баланс між усіма різними голосами й інтересами.
Діалог є, і ми це цінуємо. Я багато разів бував у Вашингтоні. Принаймні відбувається обговорення. Але тема надзвичайно складна.
Ви, здається, не дуже переймаєтеся тим, що хтось зможе «зрізати шлях» і швидко наздогнати вашу технологію
Люди хочуть мати найкращу технологію, але схильні забувати, що потрібно, щоб її створити. Це багато років роботи — не лише в ASML, а й у наших постачальників. Безліч різних команд розв’язували дуже складні завдання, а потім одна компанія все це інтегрувала, використовуючи десятиліття експертизи в літографії, щоб перетворити це на систему для масового виробництва.
Це зовсім не просто. І я думаю, що саме це — наша найкраща «охорона». Це просто той обсяг зусиль, який був потрібен, щоб усе це зібрати до купи.