У розмові на подкасті 20VC with Harry Stebbings пролунала проста, але показова теза: сучасні AI‑інструменти вже дозволяють командам будувати інтерфейси й прототипи без традиційного залучення дизайнерів. Це не про ще один «вбивцю Figma», а про зміну самої моделі роботи з дизайном.
Коли Figma-файл уже не потрібен
Класичний сценарій виглядає так: команда вигадує продукт, передає завдання дизайнеру, чекає до місяця на макети у Figma чи Illustrator, а потім намагається перетворити ці файли на робочий продукт.
Учасники дискусії ставлять під сумнів саму цінність цього етапу для невеликих команд:
- тривалий цикл очікування (умовні 30 днів на дизайн);
- проміжний артефакт у вигляді Figma-файлу, з яким розробникам ще треба щось робити;
- розрив між «картинкою» і реальним кодом.
Натомість з’являється інший підхід: якщо троє людей хочуть швидко зібрати застосунок, вони можуть одразу працювати з кодом, використовуючи AI‑асистентів, і не чекати окремого дизайнера та окремого макета.
AI як міст між ідеєю та робочим продуктом
Ключова зміна — у тому, що дизайн перестає бути самостійним «файлом», а стає частиною безперервного процесу розробки. Замість того, щоб отримати статичний макет, команда може:
- описати бажаний інтерфейс у тексті;
- згенерувати початковий UI прямо в середовищі розробки;
- одразу тестувати й змінювати його в коді.
У розмові згадується Replit як приклад середовища, куди можна «засунути» результат і продовжити роботу самостійно. Логіка проста: якщо інструмент дозволяє швидко отримати працюючий прототип, потреба в окремому дизайнерському етапі зменшується.
Це не означає повну відмову від дизайну як професії, але означає, що для багатьох базових задач — особливо на ранніх стадіях продукту — команди дедалі частіше обходитимуться без спеціаліста.
Як AI «кусатиме» Figma та Adobe без прямої конкуренції
Окремо підкреслюється: немає очікування, що Anthropic чи інші AI‑гравці обов’язково створять прямий аналог Figma чи Illustrator. І це може бути й не потрібно.
Важливіше інше:
- AI‑моделі можуть генерувати інтерфейси, компоненти й цілі екрани без традиційних графічних редакторів.
- Команди можуть працювати з дизайном у тому ж середовищі, де пишуть код.
- Користувачам стає простіше «обійти» класичні інструменти, а не замінити їх один в один.
У результаті Figma, Illustrator та інші продукти Adobe опиняються під тиском не через прямого конкурента, а через зміну поведінки користувачів. Якщо дедалі більше команд не бачать сенсу в окремому дизайнерському етапі, обсяг використання таких інструментів неминуче скорочується.
Що це означає для дизайнерів і команд
З описаної тенденції випливають кілька практичних висновків:
- Для невеликих команд і стартапів: зменшується бар’єр входу — можна швидше запускати прототипи без очікування на повноцінний дизайн-процес.
- Для дизайнерів: зростає цінність стратегічних, а не суто візуальних навичок — системний дизайн, продуктове мислення, робота з даними й користувацькими сценаріями.
- Для інструментів на кшталт Figma та Adobe: виклик полягає не лише в додаванні AI‑функцій, а й у переосмисленні ролі своїх продуктів у ланцюжку «ідея → код».
Дизайн як дисципліна нікуди не зникає, але спосіб, у який команди взаємодіють із дизайном, стає значно більш інтегрованим і менш залежним від окремих файлів та довгих циклів узгодження.