Технологічні компанії знову говорять про «новий атомний бомбовий момент» — цього разу в контексті штучного інтелекту. У розмові на подкасті 20VC with Harry Stebbings пролунала різка критика цієї риторики: нинішній техноентузіазм часто більше схожий на міфотворчість, ніж на тверезу оцінку реальності.
Міф про «другий атомний бомбовий момент»
Частина Кремнієвої долини переконана, що нинішній стрибок в AI — це подія масштабу створення ядерної зброї. На цьому будується наратив про радикальну зміну всього світоустрою, включно з масовим зникненням «білих комірців».
Критики цієї позиції називають її перебільшенням:
- прогнози про те, що «ми не зможемо працевлаштувати 50% офісних працівників», звучать як крайність;
- реальні ризики AI — у сферах кібербезпеки та біотероризму — визнаються серйозними, але такими, що піддаються управлінню;
- риторика «цивілізаційної загрози» часто більше працює як інструмент впливу на регуляторів, інвесторів і медіа, ніж як точний опис технологічної реальності.
Таким чином, замість зваженої дискусії про конкретні ризики та вигоди, формується драматичний, але спрощений образ «технології, що змінює все».
Культура без «чорну» та трильйонні оцінки
Окремий аспект — те, як ця інтенсивність і пафос впливають на внутрішню культуру компаній і їхню ринкову вартість.
Описується модель, у якій:
- надвисока інтенсивність роботи та місійний пафос створюють культуру без «чорну» — співробітники не йдуть, бо відчувають себе частиною «історичного проєкту»;
- чіткість місії («ми змінюємо світ») стає інструментом управління, що тримає команду в одному векторі;
- у підсумку компанія виходить на десятки мільярдів доларів виручки та потенційно трильйонну ринкову капіталізацію.
Цей зв’язок між ідеологією, культурою та капіталізацією показує, чому в Кремнієвій долині так охоче підтримують наративи про «революційність» — вони працюють не лише назовні, а й усередині бізнесу.
Як змінюються великі технологічні обіцянки
Скепсис щодо нинішніх обіцянок AI підкріплюється прикладами з недавнього минулого.
«Шерингова економіка», яка стала ринком оренди
Airbnb та Uber свого часу презентувалися як частина «шерингової економіки» — майже утопічної моделі, де люди діляться ресурсами:
- Airbnb — «ми всі спимо на чужих надувних матрацах»;
- Uber — символ спільного використання авто.
Реальність виявилася значно прозаїчнішою:
- люди не масово діляться власним житлом «по-дружньому» — вони купують нерухомість і перетворюють її на бізнес з оренди;
- «шеринг» трансформувався в класичну ринкову модель із новими посередниками, а не в економіку взаємного безкорисливого обміну.
Візіонерські обіцянки спрацювали як історія для інвесторів і користувачів, але кінцевий стан системи виявився набагато ближчим до традиційного капіталізму.
«Велосипед для розуму», який став нескінченним скролом
Ще один контраст — між раннім ідеалом персональних комп’ютерів та поточним станом цифрового життя.
- Стів Джобс описував комп’ютер як «велосипед для розуму» — інструмент, що радикально підсилює інтелектуальні можливості людини.
- Натомість повсякденна практика для багатьох — це смартфон, нескінченний стрічковий контент, Instagram та порівняння себе з іншими, що часто веде до емоційного виснаження.
Технологія, яка задумувалася як інструмент розширення можливостей, у масовому використанні перетворилася на платформу для розваг, реклами та соціального тиску.
Між реальними ризиками та маркетинговою міфологією
Ключовий висновок з цих прикладів — технологічні обіцянки майже завжди проходять шлях від великої візії до буденної, часто суперечливої реальності:
- ризики існують, але вони конкретні — кібербезпека, біотероризм, вплив на психіку, трансформація ринків праці;
- водночас наративи про «кінець професій» чи «другий атомний бомбовий момент» виконують радше роль маркетингових і політичних інструментів.
У випадку AI це означає, що суспільству доведеться відокремлювати реальні технологічні зміни від міфів Кремнієвої долини — так само, як це вже сталося з «шеринговою економікою» та «велосипедом для розуму».
Джерело
Silicon Valley Thinks They’re Reinventing The World: They’re Not — 20VC with Harry Stebbings