Вівторок, 23 Липня, 2024

Чому «постправда» стало іменником року, або Як соцмережі знищують дискурс

social-media-superhero

Як і телебачення, соціальні медіа стали сьогодні основним каналом розваг. І вони також примножують наші звички та бачення, що змушує нас більше відчувати, ніж думати. У результаті з’являється дуже розрізнене суспільство, яке керується емоціями та готове на радикальні дії. Саме соцмережі зробили, за версією словника Oxford Dictionaries, головним іменником 2016 року слово «постправда». Воно відноситься до обставин, у яких факти означають менше, ніж емоційне забарвлення ситуації.

Одним із інструментів постправди стали фейкові новини, які дуже швидко поширюються від однієї людини до іншої. Це відбувається тому, що мало хто читає далі заголовка, а подібні матеріали мають дуже яскраві назви. Але експерти кажуть, що навіть якщо соцмережі полагодять алгоритми формування новинних стрічок, це мало допоможе ситуації.

Адже головним контентом у соціальних медіа стають відеоролики. Цей тип інформації дуже насичений зображенням та емоціями, але він не надає посилань. Експерти навіть передбачають, що через 10 років на Facebook взагалі не буде слів. Так вважає, зокрема, віце-президент Facebook у Європі, Близькому Сході та Африці Нікола Мендельсон. За її словами, у 2015 році щоденні перегляди відео підстрибнули з одного мільярда до восьми. А через мобільний додаток Facebook дивляться по 100 мільйонів годин відео на день. Причому «живі» відео отримують у десять разів більше коментарів, ніж заздалегідь записані. А ось кількість тексту на сторінках соцмережі продовжує падати.

Фінал, до якого нас ведуть соцмережі, можна побачити, якщо зазирнути у минуле – в епоху розквіту телебачення. Ніл Постман, автор книги «Розважаємо себе до смерті: публічний дискурс в еру шоу-бізнесу» (Amusing Ourselves to Death: Public Discourse in the Age of Show Business, 1985 рік), уже тоді побачив, як телебачення трансформує точки зору людей на швидкоплинні емоції.

Емоції витіснили точку зору

Емоції сьогодні вже часто сприймають як точки зору. Це призводить до страхітливого наслідку, пише Постман. За його словами, телебачення в підсумку перетворює всі новини на дезінформацію. «Дезінформація не означає фальшиву інформацію, – пише він. – Вона означає оманливу інформацію – неважливу, фрагментовану, поверхневу. Інформацію, яка створює ілюзію того, що ви щось знаєте. Хоча насправді ви знаєте ще менше. Проблема не в розважальній частині телебачення. Проблема в тому, що всі питання нам показують у розважальному стилі».

Постман пише, що коли новини подаються в розважальній формі, вони обов’язково втрачають свою функцію для розбудови здорової демократії. «Питання набагато серйозніше, ніж проста відсутність аутентичної інформації. Ми втрачаємо відчуття того, що означає бути добре інформованим, – пише він. – Незнання завжди можна виправити. Але що робити, якщо ми не хочемо знань?»

Соціальні медіа не лише поділяють головні недоліки телебачення, а й поглиблюють їх. Адже, на відміну від ТБ, соцмережі є персоніфікованим джерелом. Традиційне телебачення завжди може чимось здивувати. Адже новини на ТБ, наприклад, відбирає відповідальна людина. Так, ці новини мають бути розважальними, щоб їх дивилися якомога більше. Але існує велика ймовірність, що матеріали не відповідатимуть поглядам того чи іншого глядача, що змусить його задуматися.

woty_20graph_20blue
Частота вживання слова “постправда”

Соціальні медіа використовують для формування новинної стрічки алгоритми. Адже головна мета соцмереж – збільшувати прибуток, збільшуючи час, який користувачі проводять у них. Саме тому вони намагаються сформувати навколо користувача інформаційну бульбашку, в якій існують лише комфортні новини, зручні факти та точки зору.

Що можна зробити

Експерти вважають, що припинити фрагментацію суспільства та його радикалізацію (що викликають соцмережі) можна, якщо змінити погляд на технології. Не треба вважати, що нові технології приносять лише добро. Вони є лише інструментом, наслідки від якого залежать від способу використання.

У соцмережах сьогодні необхідно більше тексту, ніж відео. Надруковані слова, як пише Постман, мають можливість передавати складні послання та змушувати думати.

Пишіть більше, читайте більше, давайте більше посилань та менше дивіться відео – ось дієвий рецепт захисту від руйнівної дії Facebook, Instagram, YouTube та інших соцмереж.

Не ставте лайки, а коментуйте, висловлюйте свої думки. Варто також висловлювати думки людям, які мають протилежну вашій точку зору. Шукайте таких людей та їхні записи – це спантеличить алгоритми соцмереж. І соціальні медіа почнуть надавати вам цікавіші новини та матеріали.

За матеріалами: Technologyreview

Євген
Євген
Євген пише для TechToday з 2012 року. Інженер за освітою. Захоплюється реставрацією старих автомобілів.

Vodafone

Залишайтеся з нами

10,052Фанитак
1,445Послідовникислідувати
105Абонентипідписуватися