Anthropic оновила десктопний додаток Claude Code, зробивши помітний крок від «термінального помічника» до інструмента, який за відчуттями наближається до IDE: з мультисесіями, вбудованим прев’ю, логами, панеллю задач і глибокою інтеграцією з терміналом. Огляд функцій і змін зібрано на основі відео від каналу KODARIK.
![]()
Новий інтерфейс і статистика використання
Головна візуальна зміна — темніший інтерфейс і перероблений сайдбар. Кнопки перемикання режимів, які раніше були по центру, переїхали в ліву панель і стали менш помітними. У центрі — класичне вікно чату з агентом, ліворуч — проєкти та сесії, праворуч — додаткові панелі на кшталт прев’ю, логів і планів.
На стартовому екрані тепер відображається детальна статистика використання Claude Code:
- улюблена модель;
- кількість використаних токенів;
- число сесій і повідомлень;
- фільтрація за часовими проміжками та моделями.
Візуально це нагадує «теплову карту» GitHub з кольоровими квадратиками за частотою використання. Подібну статистику й раніше можна було отримати в термінальній версії через команду stats, але тепер вона стала частиною GUI. Практичної користі від цього небагато, однак для тих, хто стежить за власною активністю, це зручний індикатор.
Сайдбар дозволяє:
- переглядати поточні та минулі сесії;
- перейменовувати, пінувати, шарити, архівувати й видаляти їх;
- створювати нові сесії;
- налаштовувати «рутини» (новий тип сценаріїв роботи);
- підключати плагіни, скіли та MCP-сервери через розділ кастомізації;
- приховувати зайві елементи меню через прості чекбокси.
Також доступне перемикання теми (темна/світла) та шрифту.
Режими доступу, моделі та контекст
Claude Code 2.0 дає змогу працювати з:
- локальним проєктом;
- хмарним середовищем;
- віддаленим сервером через SSH.
Окремо налаштовуються режими дозволів. Їх три основних плюс додатковий режим Bypass Permission, який відкриває повний доступ до файлів на комп’ютері. Увімкнути його можна лише в налаштуваннях, після чого додаток отримує змогу:
- змінювати й видаляти файли;
- працювати з базами даних без додаткових підтверджень.
Цей режим прямо позначається як небезпечний: модель може неправильно інтерпретувати завдання й, наприклад, видалити важливі дані без попередження.
Перемикання режимів формально прив’язане до гарячих клавіш Command + Shift + M, але наразі ця комбінація лише відкриває вікно вибору, а не змінює режим напряму — це може бути незручним для тих, хто очікує миттєвого тумблера.
Праворуч від чату розташований вибір моделі та «рівня зусиль» — наскільки інтенсивно модель працюватиме над завданням. Є гаряча клавіша Shift + Command + I, яка відкриває вікно вибору моделі, але не перемикає її одразу.
Контекст сесії відображається у вигляді індикатора-заповненого кола. Детальніше можна подивитися через окрему кнопку:
- загальний відсоток заповнення контекстного вікна;
- розподіл за типами: повідомлення, системні промпти, інструменти, MCP-інструменти, скіли;
- деталізація по кожному MCP-інструменту.
Ліміти використання (обмеження на контекст) видно лише після натискання на кнопку — на відміну від індикатора контексту, вони не відображаються постійно.
Синхронізація з терміналом і мультисесії
Одна з ключових змін — глибока інтеграція десктопного додатка з термінальною версією Claude Code.
Як це працює:
- У терміналі користувач переходить у папку проєкту й запускає Claude Code.
- Створюється сесія, у якій можна спілкуватися з агентом.
- У десктопному додатку ця сесія автоматично з’являється в списку.
- Продовження діалогу в GUI миттєво відображається в терміналі, і навпаки.
Для цього має бути активований remote control. При старті сесії в терміналі з’являється повідомлення remote control is active — за замовчуванням він увімкнений. Перевірити налаштування можна командою config, де внизу є пункт enable remote control for all session.
Ще одна важлива новація — робота з кількома сесіями одночасно. З сайдбару можна перетягнути потрібну сесію праворуч від поточної й отримати дві активні панелі. Сесії можуть належати до різних проєктів, що відкриває сценарії на кшталт:
- паралельна робота над фронтендом і бекендом;
- одночасне ведення робочого й тестового середовищ;
- порівняння двох підходів до реалізації задачі.
Вбудоване прев’ю, логи, задачі та плани
Після того як у сесії відправлено перше повідомлення, праворуч з’являється додаткова кнопка, яка відкриває розширене меню для роботи з проєктом.
Ключові можливості:
-
Прев’ю проєкту
Вбудований браузер, де можна переглядати сайт чи веб-додаток. Є перемикач між мобільним і десктопним режимами відображення. -
Логи проєкту
Відображаються логи з терміналу. Це режим лише для читання — вводити команди не можна, але для моніторингу стану серверів і помилок цього достатньо. -
Список активних серверів
Наприклад, можна побачити запущений Next.js-сервер, додатково стартувати Drizzle Studio тощо. -
Інтерактивний курсор для вибору елементів інтерфейсу
Окрема кнопка-курсор дозволяє клікнути по будь-якому елементу на сторінці в прев’ю (наприклад, кнопці в навігації). Обраний елемент автоматично додається в контекст чату. Це знімає потребу описувати словами «ось та кнопка зверху в навігації» — достатньо виділити її курсором і сформулювати завдання.
Наразі при наведенні на цю кнопку спостерігається візуальний баг — інтерфейс трохи «труситься», але це, ймовірно, тимчасова проблема.
-
Diff-зміни в проєкті
У верхньому меню є розділdiff, де можна переглядати всі зміни в коді. -
Вбудований термінал
Доступний окремим пунктом меню — класичний інструмент для тих, хто не хоче постійно перемикатися між вікнами. -
Таски (завдання агента)
У спеціальній панелі відображаються всі задачі, які виконує агент. При натисканні на конкретне завдання відкривається повний «хід думок» моделі: що вона планувала зробити й як розбивала задачу на кроки. -
Плани (режим планування)
Якщо перевести Claude Code в режим планування й попросити створити план (наприклад, для реалізації авторизації), цей план зберігається в окремій панелі праворуч. Там можна переглянути структуру запропонованих кроків і повертатися до неї в процесі роботи.
Для кого це може бути корисно
Claude Code 2.0 помітно зміщує акцент у бік розробників, які:
- хочуть працювати з AI-агентом не лише через термінал;
- цінують можливість бачити прев’ю, логи, diff і задачі в одному вікні;
- будують робочий процес навколо «агентів», які пишуть і змінюють код за них.
Для тих, хто звик до чистого терміналу, новий десктопний додаток може залишитися другорядним інструментом. Але для «no-look» розробки, коли значна частина роботи делегується моделі, оновлення виглядає як крок до повноцінної AI-орієнтованої IDE.
Джерело
Claude Code 2.0 — це вже IDE? Новий десктоп додаток з агентами та терміналом


