Якщо ви витратите 80 доларів зі своїх важко зароблених грошей на «фізичне» видання Grand Theft Auto VI, у коробці на вас чекатиме лише код. Коробка – стандартного прямокутного формату для диска, але самої гри на диску — чи двох — там немає взагалі. Можливо, «фізичною» частиною вважається те тепле відчуття, коли ви вручну вводите код на PS5 чи Xbox Series X? Справді ж не може йтися лише про саму коробку, правда?
Добре хоч те, що фізичне видання не коштує дорожче за цифрове, яке й так викликає подив своєю ціною у 80 доларів. Це не безпрецедентний цінник для сучасного ринку, але він шокує гравців, які лише звикають до стандарту 70 доларів за AAA-ігри. Nintendo опинилася в авангарді руху «дорожче за $70», встановивши ціну Mario Kart World у 80 доларів у 2025 році, а потім підтягнувши до цієї позначки Elden Ring для Switch 2, що вийде в серпні. Xbox також натякав на підняття ціни до 80 доларів за власні проєкти у 2025-му, але за кілька місяців відкотився назад (класичний Xbox).
Сигнали давно були помітні, але саме рішення Rockstar виставити стандартне видання GTA VI по 80 доларів виглядає переломним моментом. Двері були прочинені, а тепер їх розчахнули навстіж — і хвиля AAA-ігор з цінником у 80 доларів може вільно накочувати.
Це важливо, тому що напряму впливає на бюджети гравців у час, коли вартість життя зростає болісними темпами. Але якщо подивитися ширше, все стає ще гірше. У глобальному масштабі позначка в 80 доларів важлива тому, що ми просто витрачаємо більше грошей, не володіючи нічим. Фізичне видання GTA VI — найочевидніший, найвідчутніший приклад цієї тенденції.
Приблизно десять років тому ми всі наче дружно забули, що DRM — це погано. У 2000-х системи керування цифровими правами викликали різке невдоволення спільноти, коли видавці почали додавати до великих релізів на кшталт BioShock, Mass Effect та Assassin’s Creed 2 постійну вимогу підключення до інтернету «для боротьби з піратством». Деякі компанії взагалі створювали власні магазини, щоби забезпечити активацію й «офіційність» кожної копії Half-Life 2. Багатьом іграм доводилося регулярно підключатися до серверів видавця під час гри, що породжувало баги й інколи просто робило їх непридатними до використання.
Гравці відчували, що фактично не володіють купленими іграми, і на DRM була широка хвиля спротиву — кампанії з підвищення обізнаності, петиції, судові позови.
Потім розбудувалися широкосмугові та бездротові мережі, завантаження стало поширенішим за диски, а кількість нових ігор, особливо у Steam, почала зростати щотижня. Гравцям потрібні були місця, де купувати й зберігати все більші беклоги, швидкість завантаження зросла, і ринок зробив ставку на зручність. Маємо те, що маємо: Valve володіє всією вашою бібліотекою Steam і просто дозволяє вам до неї доступ, і те саме стосується більшості цифрових ігор на PlayStation, Xbox та Nintendo. Онлайн-проєкти можуть бути змінені або вимкнені правовласником у будь-який момент, а навіть одиночні AAA-блокбастери виходять із патчами першого дня й критично важливими оновленнями після релізу. У світі, де «цифра» на першому місці, DRM править бал.
Тому коли Rockstar виставляє GTA VI по 80 доларів і називає коробку з кодом усередині «фізичним виданням», виникає відчуття, що з нас просто глузують. Фізична версія не лише не містить жодного диска, вона ще й підштовхує вгору ціни для цілої категорії продуктів — AAA-ігор — якими гравці фактично не володіють і не можуть ними керувати.
Фізичне видання GTA VI демонструє, як виглядає зникнення права власності на ігри. Це не нова тенденція, але у поєднанні з підвищеною ціною «код у коробці» висвітлює її максимально чітко. Купівля будь-якого надрозкрученого AAA-релізу сьогодні відчувається як лотерея (або, якщо хочете, як лутбокс).
Усе це, звісно, не відбувається у вакуумі. Паралельно у сфері відеоігор посилюються механізми захисту прав споживачів і зростають зусилля зі збереження історії індустрії. Громадський рух Stop Killing Games голосно виступає проти видавців, які видаляють ігри з бібліотек користувачів та безсистемно закривають свої сервіси. Нещодавно Stop Killing Games не зміг переконати Єврокомісію зобов’язати видавців підтримувати ігри, які вони вже перестали продавати, але рух уже породжує широку дискусію й впливає на зміни.
Тим часом магазин GOG залишається повністю вільним від DRM, а у 2024 році запустив програму Preservation Program, спрямовану на адаптацію історичних ігор для сучасного «заліза». У межах програми вже відполіровано та збережено 300 класичних тайтлів, зокрема Metro 2033, The Witcher і його сиквел, Devil May Cry: HD Collection, Resident Evil 1–3, шість частин Tomb Raider, Diablo та Crysis. Увесь обсяг робіт виконує команда GOG — без будь-якої додаткової участі з боку оригінальних розробників. І, звичайно, itch.io — ще один майданчик без вбудованого DRM на кшталт того, що використовує Steam.