Запропонований ООН Глобальний цифровий договір виключає технічних експертів як особливий голос в управлінні sнтернетом. Таким чином, їхній величезний внесок у розвиток і підтримку інтернету буде проігноровано. Про це повідомляє одна з ключових фірм інтернет-інфраструктури ICANN спільно із двома світовими регіональними реєстраторами доменів.
Глобальний цифровий договір (Global Digital Compact) – це спроба «окреслити спільні принципи для відкритого, вільного та безпечного цифрового майбутнього для всіх». ООН сподівається, що угода вирішить такі проблеми, як цифрове включення, фрагментація інтернету, надання людям контролю над тим, як використовуються їхні дані, і зробить інтернет надійним «шляхом запровадження критеріїв відповідальності за дискримінацію та оманливий контент».
Але ICANN, Азіатсько-Тихоокеанський мережевий інформаційний центр (APNIC) і Американський реєстр номерів в інтернеті (ARIN) стурбовані тим, що нещодавні формулювання цього договору пропонують використовувати тристоронню модель для цифрової співпраці з трьома групами зацікавлених сторін: приватним сектором, урядами і громадянським суспільством.
Це небезпечно, стверджують ICANN та інші, тому що технічні зацікавлені сторони втратять свій голос. Тому вони спільно підписали та опублікували лист, що критикує Договір у його сьогоднішньому вигляді.
«Технічне співтовариство не є частиною громадянського суспільства і ніколи ним не було», — йдеться в листі з посиланням на підсумки Всесвітнього саміту інформаційного суспільства (WSIS) – заходу ООН, проведеного в 2003 і 2005 роках, який визначив багатосторонню структура управління інтернетом. Подія WSIS+10 2015 року підтвердила цю стратегію.
«Ця модель виключає технічну спільноту як окремий компонент і не враховує унікальні та важливі ролі, які відіграють члени цієї спільноти окремо та колективно», — додали керівник DNS ICANN та реєстратори.
У коментарі Пол Вілсон, генеральний директор APNIC, разом із генеральним директором ARIN Полом Вілсоном і тимчасовим президентом і генеральним директором ICANN Саллі Костертон стверджують, що модель ООН суперечить усталеній практиці.
У їхньому листі стверджується, що тристороння модель є непотрібною зміною в управлінні інтернетом.
Посилаючись на зростання кількості користувачів інтернету з одного мільярда в 2005 році до понад п’яти мільярдів сьогодні, автори стверджують, що сьогоднішні моделі управління, які включають технічну спільноту як окрему зацікавлену сторону, спрацювали.
І вони стверджують, що такі домовленості й надалі забезпечуватимуть надійний інтернет для всіх – саме те, що ООН хоче, щоб забезпечив її Договір.
Лист завершується так: «Технічна спільнота, безумовно, продовжуватиме відігравати свою важливу роль у майбутньому інтернету, і ООН має визнати цю реальність у своєму формулюванні будь-яких майбутніх процесів, пов’язаних з управлінням інтернетом».
