Китайські технологічні компанії протягом одного календарного року придбали понад 1 000 000 графічних процесорів Nvidia, які спочатку проектувалися як ігрові або робочі рішення. Ця масштабна закупівля, згідно з аналітичними даними Financial Times, зумовлена критичною нестачею спеціалізованих чіпів для штучного інтелекту, що виникла через експортні обмеження та неможливість вітчизняного виробництва задовольнити внутрішній попит. Попри стрімкий розвиток локальної індустрії напівпровідників, розрив між потребами та можливостями залишається значним, оскільки китайські виробники можуть надати лише 3 500 000 одиниць продукції за умови попиту, що перевищує 5 000 000 одиниць.
Дефіцит у розмірі 1 500 000 спеціалізованих чіпів змушує бізнес адаптувати споживчі відеокарти для виконання завдань, пов’язаних зі штучним інтелектом. До переліку найбільш затребуваних моделей потрапили RTX Pro 6000D, RTX Pro 5000 та флагманська RTX 5090. Хоча технічні характеристики цих пристроїв поступаються спеціалізованим платформам на кшталт Huawei Ascend 910C, їх використовують для спрощених обчислювальних операцій, таких як попередня обробка даних. Така трансформація ігрового обладнання на індустріальний ресурс створює суттєвий дисбаланс на відкритому ринку для звичайних користувачів.
Фінансові показники ринку демонструють негативний вплив цієї стратегії на доступність технологій для пересічних споживачів. Рекомендована виробником ціна відеокарти RTX 5090 становить 1 999 доларів США, проте через масові закупівлі з боку корпоративного сектору вартість одиниці у третіх осіб зросла щонайменше до 7 199 доларів США. Наявність цих пристроїв у вільному продажі фактично зведена до мінімуму, оскільки лише три сторонні продавці пропонують товар за завищеними цінами, що робить високопродуктивне обладнання недоступним для геймерів та розробників.
Важливим чинником, що утримує попит саме на продукцію Nvidia, залишається програмна екосистема CUDA, яка на сьогодні вважається більш зручною для програмування штучного інтелекту, ніж альтернативна платформа Cann від компанії Huawei. Залежність від програмного забезпечення змушує китайські компанії ігнорувати технічні обмеження ігрових відеокарт. Відсутність повноцінної заміни екосистемі Nvidia консервує поточну ситуацію, в якій великі капітали продовжують вимивати споживчі товари з полиць магазинів, перетворюючи їх на інструменти для корпоративних обчислень та складних мережевих інфраструктур.
Ситуація ускладнюється повідомленнями про припинення виробництва RTX 5090, яку в майбутньому має замінити модель RTX 5080 із 24 ГБ пам’яті. Оскільки поточна флагманська модель володіє 32 ГБ пам’яті, перехід до меншого обсягу свідчить про зміну пріоритетів виробника на ринку компонентів. Для галузі це означає, що епоха високої доступності потужних графічних рішень для індивідуальних користувачів поступово завершується, поступаючись місцем структурованому дефіциту, де головними споживачами виступають великі технологічні холдинги, а не індивідуальні клієнти.
