Міра Мураті не виглядає «природженою зіркою» конференційних сцен. Як CTO OpenAI, вона була присутня, але рідко ставала публічним обличчям компанії. Як CEO власної компанії Thinking Machines Lab, вона стала ще менш помітною. Тому її поява на інтерв’ю Bloomberg у Сан‑Франциско в четвер — перший великий вихід у медіа приблизно за півтора року — варта уваги, навіть якщо вона дуже обережно добирала слова.
Час для повернення логічний. Thinking Machines майже півтора року працює здебільшого у фоновому режимі: залучає інвестиції, наймає дослідників і запустила один продукт — Tinker, API для тонкого налаштування відкритих AI‑моделей.
Тим часом компанії, які змагаються за ті самі таланти, клієнтів і заголовки, стали ще більш всюдисущими. OpenAI, де Мураті пропрацювала шість років, із них два на посаді CTO, постійно в новинах. Anthropic зараз у всіх на вустах через своє зростання. А xAI, AI‑проєкт Ілона Маска, інтегрували в SpaceX напередодні очікуваного масштабного IPO, і він сам по собі створює гравітаційне поле для уваги та інвестицій. У такому середовищі стратегія «триматися в тіні» дає дедалі менший ефект: у певний момент потрібно заявити про себе хоча б для того, щоб ринок не забув, що ти існуєш.
Мураті використала ефір Bloomberg саме для цього — і майже ні для чого більшого. Вона анонсувала те, що Thinking Machines називає «interaction models» — «моделі взаємодії», які описала як принципово інший тип інтерфейсу для ШІ. На відміну від покрокової, «запит‑відповідь» взаємодії, що домінує в більшості сучасних AI‑продуктів, моделі компанії розраховані на обробку безперервних потоків аудіо, тексту та відео з інтервалом у 200 мілісекунд. Ідея полягає в тому, що вони можуть вловлювати «текстуру» людської комунікації — перебивання, виправлення думок на півслові, навіть паузи на роздуми — майже в реальному часі. Водночас Мураті наголошувала, що це лише перший крок, а не завершений продукт, і відмовилася називати конкретну дату релізу.
Вона також відповіла на запитання про епізод, який вперше вивів її більш чітко в публічне поле: хаотичний тиждень у листопаді 2023 року, коли рада директорів OpenAI звільнила Сема Олтмана, а вона стала тимчасовою CEO. Усередині OpenAI цю історію прозвали «the blip» — «збій». Мураті сказала, що в кожен момент чітко розуміла свої рішення — що захист місії та команди був наскрізним принципом, який робив вибір очевидним, навіть якщо ззовні ситуація виглядала як повний розвал. Вона заявила, що компанія б «зруйнувалася», якби не її участь у той дивний п’ятиденний період та одразу після нього. Водночас вона визнала, що ясність намірів не дорівнює ясності щодо наслідків. Заднім числом, сказала вона, варто було наполегливіше вимагати більше інформації та реального плану переходу. Чи вважає вона, що все в підсумку закінчилося добре, — на це питання Мураті прямо не відповіла.
На запитання, чи довіряє вона своєму колишньому керівникові й надалі, Мураті уникнула прямої відповіді, перевівши розмову до ширшої теми, до якої поверталася кілька разів: концентрації доленосних рішень у надто малому колі людей — не лише в OpenAI, а й по всій індустрії. Її занепокоєння, сказала вона, менше стосується особистих рис будь‑якого конкретного лідера (хоча вона визнала, що це теж має значення), і більше — відсутності структурних запобіжників. Хороші люди можуть ухвалювати погані рішення. Організації з благими намірами можуть «сповзати» у хибному напрямку. На її думку, надто багато уваги приділяли чеснотам окремих людей і замало — системам управління.
Чан також чемно запитала про відхід кількох відомих дослідників із Thinking Machines останніми місяцями — тему, якої Мураті загалом уникала публічно і яку знову ж таки зменшила в масштабах. По‑перше, зазначила вона, побудова лабораторії передового AI з нуля стискає роки звичайної організаційної турбулентності в кілька місяців. Вона також визнала, що компенсація — дев’ятизначні пакети, які стали своєрідною валютою у війні за AI‑таланти, — сильно впливають на уяву людей, але, за її словами, зазвичай це не вся історія. Під сміх у залі вона сказала про власні конкурентні інстинкти: «Коли я прокидаюся вранці, я не думаю про те, як убити конкурента».
Очікувано, Чан запитала й про те, що буде далі з AI загалом, зокрема для людей, яких компанії зі штучного інтелекту ще недавно обіцяли «посилити» завдяки новим технологіям, але які останнім часом усе більше бояться розмов про масове витіснення з ринку праці, а також про майбутнє, де AI можуть використовувати для створення хімічної зброї.
Мураті, яка народилася в Албанії та говорить із легким східноєвропейським акцентом, відповідала стримано. Вона заперечила проти подачі майбутнього як неминучої дистопії або неминучої утопії, стверджуючи, що жоден із цих результатів не запрограмований наперед, а саме період, у якому ми перебуваємо зараз, визначить, куди все поверне. Водночас, за її словами, якщо люди надто рано «відпустять кермо», майбутнє виглядатиме інакше — і точно не краще.
Уточнення: у початковій версії матеріалу було неправильно вказано тривалість роботи Мураті на посаді CTO OpenAI.