Технологія читання думок не є справою далекого майбутнього – її вже використовують в домашніх умовах. Першим користувачем стала повністю паралізована жінка, яка навіть дихає за допомогою апарата штучної вентиляції легенів. Мозково-комп’ютерний інтерфейс дозволив їй продовжити спілкуватися з тими, хто її оточує.
Ім’я пацієнтки невідоме, лікарі називають лише її англійські ініціали – НВ. Хворій зараз 58 років, і у 2008 році їй поставили діагноз «аміотрофічний латеральний склероз». Хвороба атакує нервові клітини і з часом повністю позбавляє людей контролю над власним тілом. HB втратила здатність самостійно дихати вже за два роки після визначення діагнозу. Без апарата штучного дихання вона сьогодні не може існувати.
HB могла спілкуватися з близькими за допомогою пристрою, який контролює рухи очей. Він дозволяв вибирати букви на екрані і складати з них слова. Але аміотрофічний склероз атакує також нерви, що контролюють рух очей. Поки цього не сталося, вчений із Центру мозку в Нідерландах Нік Рамзі запропонував імплант у мозку, який би зчитував активність кори і переводив її на зрозумілий комп’ютеру сигнал.
Рамзі помістив електроди імпланта прямо на поверхню мозку, під черепом. Коли активність мозку записується електродом, сигнал йде по дроту до невеликого пристрою, розміщеному під шкірою на грудях, а той, у свою чергу, транслює сигнал до зовнішнього комп’ютерного планшета, де трансформує в клік мишкою. Це дозволяє писати цілі речення й управляти різними програмами, з іграми включно.
Дослідник імплантував два електроди в мозок пацієнтки: один – у зону, яка контролює рухи правої руки, а другий – в зону, яка використовується для рахунку навпаки. Через шість місяців тренувань, під час яких НВ грала в ігри на зразок пінг-понгу, а також вчилася писати слова, хвора навчилася керувати програмами з допомогою думок з точністю 95%.
Процедура управління досить довга, наприклад, для вибору букви НВ спочатку було потрібно 50 секунд, а – зараз 20 секунд. Однак імплант можна застосовувати на вулиці і при природному освітленні, чого не дозволяла система стеження за рухом очей.
Новий імплант дуже простий, через це йому не потрібні складні комп’ютери, а також нагляд з боку лікарів і техніків. Однак це обмежує складність управління, він непридатний для керування роботизованою рукою. Але вчені вже планують модернізувати систему.
