Організація Basel Action Network опублікувала звіт, згідно з яким стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту призведе до накопичення значних обсягів електронних відходів. Прогноз охоплює період з 2025 до 2050 року та вказує на ймовірну появу від 395 до 617 мільйонів тонн відпрацьованого обладнання. Така кількість сміття еквівалентна обсягу у 15-23 мільйони сорокафутових морських контейнерів, які при послідовному розміщенні зможуть огорнути земну кулю шість разів, що демонструє масштаби проблеми для світової екології.
Згідно з аналізом, основною причиною такого накопичення відходів є постійна потреба у заміні застарілих компонентів на новіші та спеціалізовані рішення. Оскільки темпи зростання продуктивності звичайних мікропроцесорів сповільнюються, розробники змушені впроваджувати складніші архітектури. Зараз компанії встановлюють величезну кількість спеціалізованих прискорювачів штучного інтелекту разом із графічними процесорами, допоміжними системами охолодження та мережевим обладнанням, що значно пришвидшує моральне старіння технічних засобів у центрах обробки даних.
Дослідники наголошують на значній неточності попередніх оцінок галузі, які часто враховували лише основні сервери та прискорювачі. За даними звіту, ці компоненти становлять лише близько 13 відсотків від загального обсягу електронного обладнання. Решта 87 відсотків включають системи розподілу електроенергії, мережеву інфраструктуру, засоби зберігання та резервного копіювання даних, а також пристрої охолодження, які зазвичай залишаються поза увагою офіційної статистики, хоча створюють суттєве навантаження на переробні потужності.
Масштаби витрат на обладнання підкреслюють неминучість зростання кількості відходів, оскільки капітальні інвестиції у центри обробки даних мають сягнути 7 трильйонів доларів у період з 2025 по 2030 рік. При цьому 4,3 трильйона доларів спрямовуються безпосередньо на електронне обладнання. Розрахунки показують, що кожна додаткова гігаватна потужність дата-центру вимагає близько 70 000 тонн електроніки, а загальне світове збільшення потужностей до кінця десятиліття оцінюється у 100 гігаватів.
Ситуація ускладнюється суттєвим скороченням термінів експлуатації компонентів у сфері штучного інтелекту. Якщо стандартні сервери зазвичай працюють від п’яти до семи років, то прискорювачі, спеціалізовані сервери та стійки замінюються кожні 2,5 року. Basel Action Network пропонує мінімізувати негативні наслідки шляхом розробки більш довговічного обладнання, а також впровадження ефективніших стратегій вторинного використання технічних компонентів, які втратили актуальність для високопродуктивних обчислень, проте можуть виконувати простіші завдання у загальній інфраструктурі.
