Поки Україна намагається пришвидшити свою залізну дорогу потягами «Інтерсіті», світ вже шукає вихід на новий рівень. Найкраще виходить у Китаю, який став світовим лідером у надшвидких залізничних перевезеннях. Його залізнична мережа відкриває майбутнє супершвидких потягів.
Китай побудував у себе найбільш розвинену у світі мережу швидкісних залізниць. Їхня загальна протяжність у Піднебесній становить 12 тисяч кілометрів, що вдвічі більше, ніж у Європі та Японії разом узятих.
Проблема швидкості
Залізничні технології за останні десятиліття змінилися мало. Закуплені Укрзалізницею швидкісні експреси HRCS2 виробництва Hyundai здатні розганятися до 176 км/год. Це ненабагато менше, ніж придбаний нещодавно Британією в Японії новітній суперекспрес виробництва Hitachi, який розвиває швидкість до 225 км/год.
При цьому подібні швидкості були звичним явищем ще 30-40 років тому. Популярний в Англії експрес InterCity 125 ще в 70-х перевозив пасажирів зі швидкістю 125 км/год. А французький TGV та іспанська AVE, які існують декілька десятиліть, розвивають швидкість понад 190 км/год.
Вакуумний транспорт
Очікувати, що колись по звичайному залізничному полотну будуть буквально літати потяги зі швидкістю близько тисячі кілометрів на годину, не варто. Цьому заважають фізичні закони нашого світу, і тому для супершвидкісних потягів потрібні принципово нові рішення. У Китаї та інших країнах великі надії покладаються на ETT, так звану «технологію транспортування по вакуумній трубі».
Тертя – головний ворог швидкості, і воно зростає по експоненті. Це означає, що межа швидкості звичайного залізничного потягу становить приблизно 400 км/год. Якщо ж помістити поїзд у трубу та відкачати з неї повітря, а також прибрати колеса, тоді такі поїзди зможуть розвивати швидкість вище 1000 км/год.
Одним з проектів, які опираються на подібну технологію, є розробка Hyperloop компаній Tesla Motors і SpaceX. Випробування прототипів призначені на наступний рік, але Китай уже випереджає ці розробки.
Нереальні плани
Доктор Ден Цзиган із Лабораторії надпровідності китайського університету транспорту Цзяотун уже побудував таку систему. Він створив вакуумний тунель діаметром 6 метрів і почав його випробування.
Реалізація цього китайського проекту ще тільки починається. У трубі випробовують невеликі поїзди, які поки що досягли швидкості лише в 25 км/год, і багато скептиків висловлюють серйозні сумніви в тому, що ця ідея коли-небудь втілиться в життя.
«Громадський транспорт – це більше, ніж експерименти, – говорить професор Сунь Чжань. Він експерт із залізниць із шанхайського університету Тонгжи. – Конструкція повинна бути доступною, повинні бути гарантії безпеки, і, крім того, потрібно не забувати про ціну питання. Тож, на мою думку, на даній стадії це всього лише теорія».
Експерт британського Інституту інженерних технологій Джеремі Еклем згоден з тим, що поєднання вакуумних технологій і магнітної подушки зробить перевезення надзвичайно дорогими. «Ми повинні запитати себе, скільки ми готові платити за високу швидкість, – каже він. – Домогтися вакууму на великій дистанції – це складне інженерне завдання».
Сьогодні потяги на магнітній подушці існують, і білети на такий залізничний транспорт коштують дорожче, ніж на колісний. Технологія «Маглев» дорога через те, що система рушійних електромагнітів витрачає дуже багато енергії, а залізничне полотно для поїздів «Маглев» набагато складніше, ніж звичайні рейки і шпали.
Крім того, виникає безліч експлуатаційних питань, пов’язаних із безпекою. Наприклад, як будуть евакуювати пасажирів, якщо вакуумний потяг зупиниться в трубі? Як до нього доберуться ремонтні бригади і рятувальники? До того ж багатьом пасажирам може не сподобатися подорожувати в поїзді без вікон, що рухається по трубі.
Однак, незважаючи на всі ці проблеми, Джеремі Еклем усе одно вважає, що настав час для поїздів майбутнього.
Магія «Маглев»
Японія стала однією з перших держав, які почали масово освоювати поїзди без коліс на магнітній подушці. У жовтні її чиновники схвалили проект створення найбільш швидкісної залізничної лінії у світі. Згідно з планами, супершвидкісний поїзд з Токіо в Нагою понесеться зі швидкістю 500 км/год.
Будівництво першої у світі магістралі на магнітній подушці обійдеться більш ніж у $50 млрд, але якщо цей проект буде успішним, подорож між цими двома містами буде займати не 1 годину 40 хвилин, як зараз, а всього лише 40 хвилин.
У Китаї також уже є своя залізнична лінія на магнітній подушці, що з’єднує Шанхай з аеропортом Пудонг. Але цей проект часто наводять не як яскраву інновацію, а як втілення ідеї без урахування реальної ситуації.
Надшвидкісний поїзд насправді довозить пасажирів з аеропорту в місто надзвичайно швидко. Але проблема в тому, що вокзал для нього побудували в найбільш невідповідному місці, звідки пасажирам доводиться ще довго добиратися манівцями до центру міста.
А тепер, коли в аеропорт йде метро, багато хто віддає перевагу цьому нехай і не надшвидкісному, але надійному, дешевому і зручному транспорту.
Тисячі кілометрів доріг
Поки ми чекаємо на нові дивовижні поїзди на магнітній подушці, нам доводиться задовольнятися звичайними поїздами, які хоч і не летять кулею, але розвивають пристойну швидкість.
Китай, як лідер у цій технології, стає бажаним партнером для багатьох країн. У жодній іншій країні світу громадський транспорт не розвивається так стрімко, як у Піднебесній. У наступні п’ять років Китай планує подвоїти протяжність своїх залізниць. Нещодавно китайська влада підтвердила свої плани побудувати швидкісну магістраль до Москви вартістю $242 мільярди.
Подібні проекти залучають у китайську економіку значні інвестиції. Крім того, скорочення часу перевезень у такій великій країні, як Китай, також приносить велику користь бізнесу.
Подорож з Пекіна в Гуанчжоу по найдовшій у світі швидкісній залізничній гілки довжиною 2298 кілометрів займає зараз усього 8 годин замість колишніх 20-ти і коштує трохи більше $100.
«Ми все ще спостерігаємо значне зростання повітряних і залізничних перевезень у світі, – говорить Еклем. – У цифрову епоху, судячи з усього, потреба в подорожах і перевезеннях не скорочується. А бізнес завжди вимагає більшої і більшої швидкості».
За матеріалами: BBC
