Традиційні методи спостереження та розвідки, що десятиліттями включали супутники, безпілотники та людських спостерігачів, сьогодні доповнюються новим потужним інструментом. В епоху доступних, не надто захищених і підключених до інтернету споживчих пристроїв, військові отримали ще одне джерело “очей” на землі. Йдеться про численні камери відеоспостереження, встановлені зовні будинків чи на міських вулицях, які тепер можуть бути зламані та використані для виявлення потенційних цілей або моніторингу подій. Ця тенденція свідчить про значні зміни у веденні сучасної війни, розширюючи її поле доступу.
Зокрема, ізраїльська фірма з кібербезпеки Check Point нещодавно оприлюднила дослідження, де описуються сотні спроб зламу споживчих камер безпеки на Близькому Сході. Багато з цих кібератак, схоже, були приурочені до нещодавніх ракетних та дронових ударів Ірану по об’єктах в Ізраїлі, Катарі та на Кіпрі. Ці спроби захоплення контролю над камерами, деякі з яких Check Point приписує хакерській групі, пов’язаній з іранською розвідкою, вказують на те, що іранські військові, можливо, намагалися використовувати цивільні камери спостереження для виявлення цілей, планування ударів або оцінки їхніх наслідків.
Використання зламаних камер для спостереження є тактикою, яка застосовується не лише Іраном, адже інші учасники конфліктів також вдаються до подібних методів. Раніше цього тижня видання Financial Times повідомляло, що ізраїльські військові, за інформацією їхніх джерел, ймовірно, мали доступ до значної частини дорожніх камер у столиці Ірану, Тегерані. Зазначалося, що вони, можливо, у партнерстві з ЦРУ, використовували ці камери для планування повітряних ударів, спрямованих на важливі об’єкти чи особистостей, що підкреслює універсальність цього нового підходу до розвідки.
На українських теренах посадовці вже роками попереджають про використання Росією зламаних споживчих камер відеоспостереження для наведення ударів та стеження за переміщенням власних військ. Водночас українські хакери відповідають тим самим, захоплюючи контроль над російськими камерами для моніторингу пересувань російських військ. Крім того, українські фахівці використовують ці зламані системи, можливо, для оцінки ефективності власних атак, демонструючи взаємне застосування цієї технології в умовах повномасштабної війни.
Таким чином, епоха інтернету речей перетворила повсякденні пристрої, такі як звичайні камери безпеки, на непередбачувані, але потужні інструменти військової розвідки. Ця тенденція створює нові виклики для приватності та кібербезпеки, оскільки відтепер навіть найпростіші побутові гаджети можуть стати частиною глобального конфлікту. Військові дії сьогодні ведуться не тільки на полях битв, а й у цифровому просторі, де кожен підключений пристрій потенційно може служити несподіваною “око” для однієї зі сторін.
