Будь-який власник домашньої тварини може стати фахівцем в галузі штучного інтелекту. Адже, спостерігаючи за поведінкою своєї тварини, можна легко сказати, на що не здатний штучний інтелект.
Звичайні побутові задачі – ходити, бігати, пригати, чути, бачити, вчитися, мріяти, навчати потомство тощо – є тими функціями, які відносяться до свідомості та тваринного інтелекту. А ще домашній кіт чи собака намагаються розмовляти мовою зовсім іншого біологічного виду навіть без словників. Кожен власник кота знає, що коли той треться об ногу – він чогось хоче.
Серед усіх перерахованих вмінь науковці та інженери лише почали вирішувати деякі. Наприклад, рух на двох ногах здається природнім та легким, але для робота – це надзвичайно складна задача. Втім, про те, що ходіння на двох ногах є складним, розкаже будь-який малюк. Адже в середньому дитині потрібно близько року, щоб впевнено встати на дві ноги. Жодної мови про активні рухи ногами – стрибання, ігри в футбол тощо.
Біологічні істоти також вміють добре розпізнавати об’єкти. Комп’ютери також можуть назвати об’єкт на зображенні. Але вони все це роблять виключно «очима». Робот не здатний не дивлячись розпізнати кота, який треться об його ногу.
Щоб штучний інтелект наближався до біологічного, йому потрібно мати тіло з таким же набором датчиків та сенсорів, як біологічне тіло. Але і у цьому разі роботу буде складно зрозуміти, що таке «хочу пити», «голод», «любов».
В області штучного інтелекту та машинного навчання відбувається значний прогрес. Але між штучним роботом та біологічною живою істотою є непереборна прірва, яка походить з їхньої фізичної природи. Люди, які є біологічними істотами, сьогодні не здатні добре розуміти один одного. Світ тварин залишається недосяжним. Роботи на цій шкалі розуміння наче знаходяться в іншій галактиці.
По матеріалам: The Next Web
