Колись смартфони з логотипом LG були третіми за популярністю у світі, але останніми роками мобільний бізнес компанії не «йшов». За оцінками аналітиків IDC, LG опустився на 11 місце за популярністю. Однак попри свою багаторічну збитковість мобільний підрозділ LG продовжував експериментувати, випускаючи дійсно незвичні апарати, які вирізнялися серед конкурентів. Ось добірка цих апаратів, адже нових більше не буде — LG офіційно закрила свій мобільний підрозділ.
Компанія LG була однією з небагатьох, яка не боялася експериментувати зі смартфонами, пропонуючи щось дійсно нове на фоні того, що пропонували конкуренти. Навіть у січні виробник повідомив про підготовку нового інноваційного смартфона з екраном, що розгортається з рулону.
LG Prada (2007)
Сьогодні вже забуто, але LG випускала телефон, який був популярнішим за Apple iPhone. Тим апаратом став KE850, серед переваг якого були спалах камери та можливість записувати відео.
У нього була унікальна операційна система, яка базувалася на програмному забезпеченні Adobe Flash (коли цю технологію вимкнули, то страждали цілі міста).
Однак у KE850 було і багато недоліків, до того ж дуже помітних звичайному користувачеві. Екран цього телефона підтримував лише одинарний дотик, у нього не було qwerty-клавіатури.
LG G2 (2013)
Після успіху смартфона Optimus G на базі Android у LG вирішили продовжити успіх, сконцентрувавшись на зручнішому управлінні. За словами інженерів, юзерам було складно впоратися з великим 5-дюймовим екраном. Тому вони розмістили на задній кришці смартфона кнопки. Залежно від тривалості натиснення вони могли виконувати різні функції.
Наступник G3 пішов ще далі та запропонував підвищену точність фокусування камери завдяки використанню технології лазерного автофокусу.
LG G Flex (2013)
Гнучкі смартфони лише набирають популярність останні кілька років, але випускати їх виробники пробували ще близько десятиліття тому. Перші можливості гнучких екранів LG, а також її головний конкурент Samsung продемонстрували на смартфонах, які трохи викривили. Це не були гнучкі апарати, це були звичайні монолітні девайси, однак їхній екран був не плоским, а викривленим.
У G Flex також застосували інше інноваційне рішення – він самолікувався від дрібних подряпин. Його задня кришка була виконана зі спеціального пластику, який був здатний відновитися після дрібних подряпин.
LG G5 (2015)
У LG також хотіли запустити в маси ідею модульних смартфонів, до яких юзер міг підключати додаткові блоки, розширюючи функціональність мобільника. Серед початкових модулів були поліпшений блок відтворення музики, інтерфейс для ручного керування налаштуваннями камери.
У планах також була низка інших модулів, однак вони не з’явилися, а ідея модульних смартфонів у стилі G5 провалилася. Дехто вважає, що так сталося через те, що користувачам було цікавіше купувати нові смартфони та гаджети, аніж оновлювати наявні. Також причиною могла бути недопрацьованість ідеї, адже при заміні модулів у смартфона від’єднувався акумулятор, і він вимикався.
LG V50 (2019)
Попри провал з G5 компанія вирішила повторити деякі кроки у своєму V50. До цього смартфона можна було підключити другий дисплей, який можна було використовувати для виведення додаткового контенту чи як пульт управління для ігор та додатків.
LG Wing (2020)
Останньою спробою LG захопити ринок, здивувавши його, став смартфон Wing. Він запропонував два дисплеї, але, на відміну від V50, другий екран не був опціональним. Додатковий дисплей був постійно присутнім, а щоб його активувати, потрібно було повернути одну з половин смартфона перпендикулярно іншій. Таким чином юзер отримував основний екран у горизонтальному положенні для перегляду контенту та додатковий екран для виведення інструментів управління додатками, клавіатури тощо.
За матеріалами: BBC
