В 2024 році українські чиновники зробили так, що, мабуть, кожен українець тепер знає, де знайти цікавий контент для дорослих. Українська влада, в пошуку тих, до кого ще можна запустити руку в кишеню, знайшла українок, які працюють на платформі OnlyFans. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев розповів, що 350 українок заробили на OnlyFans 305,4 млн грн та сплатили 59 млн грн податків. Якщо вам цікаво розібратися, як та коли народився сайт OnlyFans, журналісти Reuters щойно опублікували історію цього сервісу.
OnlyFans – одна з найуспішніших соціальних платформ у світі, але водночас одна з найбільш закритих. Reuters простежує її шлях від невідомого сайту без порнографії до феномену для дорослих, що набрав обертів завдяки еротичним виконавцям і впливовим особам.
OnlyFans прагне переосмислити порнографію.
Маючи $1,3 мільярда доходу і понад 300 мільйонів користувачів, ця швидкозростаюча компанія настільки успішно поєднала секс-роботу з економікою онлайн-контенту, що змогла розширитися на комедію, музику та автоспорт.
Проте, незважаючи на свій амбітний вплив, внутрішній устрій OnlyFans залишається непрозорим.
Компанія має лише кілька десятків співробітників, хоча її база користувачів майже потроїлася за останні роки. Її мільярдер-власник рідко з’являється на публіці або згадується в промовах генерального директора. На зареєстрованій лондонській адресі компанії немає жодного знаку, а значна, але таємна частина її операцій, включно з модерацією контенту, базується в Україні – країні, охопленій війною.
Reuters простежило шлях OnlyFans від невідомого британського сімейного проєкту без порнографії до соціальної платформи для дорослих, що вартує мільярди доларів і досягла успіху завдяки еротичним виконавцям і знаменитим інфлюенсерам. З розвитком компанії OnlyFans намагається використовувати відвертий контент – своє, здавалось би, невичерпне джерело доходів – як трамплін для масштабування, позиціонуючи себе як технологічного новатора поряд із соціальними гігантами, такими як Instagram і X. Ключовою частиною цієї стратегії є зробити порнографію більш соціально прийнятною, дистанціюючи компанію від зловживань, часто пов’язаних із цією індустрією.
Публічне обличчя OnlyFans – це генеральна директорка Кейлі Блер, ірландська юристка та самопроголошена феміністка і “маніячка безпеки”, яка обійняла посаду у 2023 році. На публічних заходах 42-річна Блер представляє платформу як вигідну й таку, що розширює можливості, особливо для жінок, і часто згадує своїх двох доньок. “Я хочу, щоб вони мали гарне життя в онлайн-просторі”, – сказала вона делегатам на конференції з захисту дітей у Великій Британії у 2023 році. “Я хочу того ж і для ваших дітей”.
За словами Блер, люди приходять на OnlyFans, бо тут пропонується “етична” порнографія – хоча вона воліє уникати слова “порнографія”.
Проте саме “це слово” є рушієм бізнесу. Творці зазвичай заробляють гроші від підписників, публікуючи порнографічний контент і спілкуючись із ними онлайн. Створений у 2016 році, OnlyFans стверджує, що виплатив понад $20 мільярдів своїм творцям, кількість яких зараз становить 4,1 мільйона. Компанія отримує 20% від доходів творців.
OnlyFans не відповів на запити Reuters про інтерв’ю з Блер або власником компанії Леонідом Радвінським. Компанія та її материнська структура Fenix International Ltd також не відповіли на більшість запитань для цієї статті.
Ця розповідь про розвиток компанії базується на інтерв’ю з понад десятком людей, безпосередньо знайомих з операціями OnlyFans, а також десятками творців, колишніх творців і експертів у галузях порнографії, модерації контенту та онлайн-безпеки. Репортери також переглянули корпоративні документи, судові записи, вебсайти та виступи, пов’язані з OnlyFans та її ключовими працівниками.
OnlyFans публічно заявляє, що створює найбезпечнішу соціальну платформу у світі.
Проте вона працює за мільйонами платних стін, що робить цю заяву майже неможливою для незалежної оцінки. Ці стіни можуть приховувати серйозну шкоду. У серії розслідувань, опублікованих цього року, Reuters вивчив поліцейські й судові записи, які документують численні випадки сексуального рабства, матеріалів про сексуальне насильство над дітьми й несанкціонованої або “помстної” порнографії на OnlyFans у період з 2019 до 2024 року.
OnlyFans заявляє, що забороняє матеріали про сексуальне насильство над дітьми й “сучасне рабство”, включно з торгівлею людьми, і видаляє незаконний контент, щойно його виявлено. Компанія також стверджує, що інвестує значні кошти в модерацію контенту, перевіряючи “все” на сайті, і тісно співпрацює з правоохоронними органами по всьому світу, підтримуючи їхні розслідування.
Леонід Радвінський, власник, якого Блер рідко згадує публічно, купив OnlyFans у 2018 році й є єдиним акціонером. Згідно з корпоративними записами, 42-річний бізнесмен виплатив собі щонайменше мільярд доларів дивідендів за останні три роки.
Для керівника відомої компанії він залишається маловідомим.
Навіть із використанням спеціалізованих інструментів пошуку Reuters вдалося знайти лише шість різних фотографій Радвінського в мережі. Із чотирьох вебсайтів, які, ймовірно, належать йому, лише один згадує OnlyFans на ім’я; жоден не розкриває, що порно є основним джерелом його статків.
Натомість вони описують його як ангельського інвестора і філантропа, який присвячує “величезну кількість часу, зусиль і грошей некомерційним ініціативам”.
Радвінський – україно-американець, який купив OnlyFans у 2018 році.
Що вміли, те й зробили
Радвінський заробив статки завдяки OnlyFans. Але він не створив цю платформу.
Її засновником став британський підприємець Тім Стоклі, уродженець графства Ессекс, розташованого на північному сході від Лондона. У шкільні роки першим підприємницьким досвідом Стоклі було те, що він брав оплату з однокласників за доставку їхніх замовлень із місцевої закусочної з рибою та чипсами, про що свідчить архівна версія його персонального сайту timstokely.com.
Однак у дорослому віці саме порно принесло Стоклі багатство – після кількох невдач.
У 2011 році він запустив сайт фетишів Glam Worship, який дозволяв користувачам надсилати подарунки та гроші домінатріксам. Гасло сайту: “Ваша нова залежність”. Через рік чи два він презентував Customs4U, платформу, де жінки завантажували персоналізовані порновідео для платних клієнтів.
Обидва проєкти зазнали невдачі. Стоклі спробував знову. За його словами, після надихаючої розмови з друзями він вирішив створити вебсайт, “який би зробив монетизацію контенту простою для всіх творців”, тобто соціальну медіаплатформу з кнопкою оплати.
Цією платформою став OnlyFans.
“Команда одразу взялася до роботи, працюючи ночами, щоб запустити компанію: від написання коду для створення мінімалістичного, зручного інтерфейсу до особистого спілкування з першими користувачами”, – йдеться на сайті Стоклі.
Сім’я Стоклі, яку на сайті описують як “дуже згуртовану”, відігравала ключову роль у цьому процесі. OnlyFans стартував у 2016 році з Тімом на посаді генерального директора, а до кінця року його батьки Гай і Дебора стали директорами компанії. Його брат Том став головним операційним директором у 2018 році.
Ще одним із перших директорів OnlyFans була Петри, яка називала себе тихим партнером бізнесу й погодилася говорити лише за умови, що її прізвище не буде розголошене. Американська громадянка, що проживає в Нідерландах, Петри працювала на порносайті FreeOnes та була експертом із підвищення видимості вебсайтів у пошукових системах. Вона зазначила, що її головним завданням було залучення трафіку на OnlyFans.
“Однак це ніколи не планувалося як порносайт”, – сказала вона.
Спочатку умови використання OnlyFans забороняли відвертий контент. Петри розповіла, що компанія сподівалася залучити музикантів і інфлюенсерів із YouTube та Instagram, але цього виявилося недостатньо, щоб зацікавити їх.
“Тож ми вирішили повернутися до того, що добре знали, – дорослого контенту”, – зазначила вона.
До кінця 2017 року OnlyFans скасували заборону на порно – і платформа почала набирати обертів.
Для розширення в США, за словами Петри, сім’я Стоклі покладалася на Білла Фокса, відому особистість у порнографічній індустрії Каліфорнії. Фокс залучив десятки дорослих виконавців до OnlyFans, сказала вона. Їх називали в компанії “дівчатами Білла”, як розповіли двоє колишніх підрядників Reuters.
У той час як Фокс у Каліфорнії займався залученням топових виконавців, родина Стоклі приймала бізнес-рішення в Англії, розповіли підрядники. Компанія швидко розширювалася, але хаотично.
Колишній тайсько-британський порнозірка Кені Стайлз, який працював на OnlyFans у ранні роки, зазначив, що напрямок компанії був предметом запеклих суперечок. Він згадав, як одна з онлайн-нарад у 2018 році перетворилася на гучну сварку між Фоксом і Тімом Стоклі.
“Білл хотів, щоб це був звичайний порносайт. А Тім мав бачення, що він кине виклик Facebook і Instagram. Він хотів залучити основних творців контенту з YouTube на OnlyFans“.
За словами Петри, мета полягала не в тому, щоб утримувати OnlyFans довгостроково. “Ми хотіли створити проєкт, який зможемо продати”, – зазначила вона.
У 2018 році з’явився покупець – Радвінський. Скільки він заплатив за OnlyFans, ніколи не розголошувалося.
ЛЕО ВХОДИТЬ У ГРУ
Новий власник був медіа-сором’язливим і соціально незграбним, стверджують троє людей, які зустрічалися з ним, — зовсім не схожим на Стоклі, чий акаунт в Instagram переповнений знімками швидких автомобілів, порнозірок і вілл на Ібіці.
Радвінський приніс із собою багатий досвід у стрімко розвиваючомуся бізнесі онлайн-порно.
У дитинстві, в останні роки існування Радянського Союзу, він разом із батьками покинув Україну і переїхав до США. Він виріс в Іллінойсі, де його перша компанія, Cybertania Inc, була зареєстрована його матір’ю, Анною, у березні 1999 року, згідно з корпоративними документами. На той час Радвінському було лише 16 років.
Радвінський описав бізнес Cybertania у судовій декларації 2014 року як “онлайн-розваги”. Одним із перших його проєктів був сайт під назвою Ultrapasswords.com, який обіцяв посилання на сайти, пов’язані з порнографією, згідно з матеріалом Forbes 2021 року.
Це був прибутковий бізнес. У судових документах Cybertania зазначалося, що Ultrapasswords у 2002 році, коли Радвінському виповнилося 20 років, приносив дохід близько $5,000 на день. Зараз цей сайт неактивний.
Два роки потому, маючи диплом економіста Північно-Західного університету біля Чикаго, Радвінський запустив свій перший великий порнографічний проєкт: MyFreeCams, де моделі виконували сексуальні дії в прямому ефірі через вебкамеру. Глядачі платили за хвилини перегляду або купували віртуальні токени для чайових виконавцям.
До 2010 року XBIZ, новинний портал для порноіндустрії, називав MyFreeCams “однією з найбільших у світі спільнот для дорослих із вебкамерами”, яка мала у своєму каталозі 100,000 моделей. Цей сайт досі існує та належить американській компанії Радвінського MFCXY, Inc.
MyFreeCams був частиною хвилі “кам-сайтів”, які скористалися перевагами швидшого інтернету. Вони стали значним зрушенням у порноіндустрії, яка до початку 2000-х років здебільшого створювалася студійними виконавцями та розповсюджувалася на відеокасетах, а пізніше — на компакт-дисках і DVD або через платне телебачення.
Потім, у середині 2000-х років, з’явилися так звані “тюб-сайти”. Ці вебсайти не створювали власного порно, але надавали платформу для контенту, який завантажували користувачі — як професіонали, так і аматори. Такі сайти, як Xtube, Pornhub і xHamster, які залучали сотні мільйонів користувачів, здебільшого заробляли гроші за допомогою реклами та продажу даних користувачів. Споживачі отримували необмежений доступ до контенту безкоштовно.
“Порно стало доступнішим, ніж будь-коли раніше, але виконавці заробляли на ньому дедалі менше грошей”, — зазначила Маггі Макдоналд, аспірантка Торонтського університету, яка досліджує платформи для порно. Наступне десятиліття, поки тюб-сайти домінували в інтернет-порноіндустрії, багато виконавців боролися за виживання.
Під керівництвом Радвінського
Тім Стоклі залишався генеральним директором протягом наступних трьох років під керівництвом Леоніда Радвінського. Його брат Том обіймав посаду операційного директора, а їхній батько Гай, колишній банкір, працював співдиректором разом із Радвінським.
Успіх компанії стрімко зріс під час пандемії COVID-19 і пов’язаних із нею локдаунів.
Мільйони ізольованих людей, які шукали розваг, почали масово відвідувати порносайти. OnlyFans зазнав значного зростання числа авторів контенту, користувачів і доходів у США та Європі — своїх основних ринках. Згідно з корпоративними звітами, між 2019 і 2021 роками його прибуток до сплати податків зріс із $5,6 мільйона до $432,9 мільйона.
Хоча в інтернеті було багато безкоштовного порноконтенту, OnlyFans пропонував щось інше, за що люди були готові платити: персональний зв’язок. Підписники могли безпосередньо спілкуватися з авторами, шукаючи товариськості та інтимності. Автори контенту заробляли через підписки, чайові та продаж індивідуального контенту.
OnlyFans пропонував своїм творцям привабливе поєднання: можливість заробітку за умов гнучкої роботи, сексуального самовираження та фінансової свободи. Для деяких інфлюенсерів це був рідкісний шанс перетворити велику аудиторію в соціальних мережах на солідний дохід — за умови готовності роздягатися.
Однією з авторок, яка отримала величезний прибуток, стала Даніель Бреголі. Вона стала відомою як бунтівна підлітка після участі у шоу “Доктор Філ” у 2016 році разом зі своєю матір’ю. У сегменті під назвою “Я хочу відмовитися від моєї дочки, яка краде машини, ходить із ножами, танцює тверк і намагається підставити мене за злочин”, вона насміхалася з аудиторії, закликаючи їх “вийти й з’ясувати стосунки”. Її фраза “Catch me outside, how ‘bout dat?” принесла їй популярність і кар’єру як реперки під іменем Bhad Bhabie, а також мільйони підписників у соціальних мережах.
У квітні 2021 року, через шість днів після свого 18-го дня народження, Бреголі створила акаунт на OnlyFans, публікуючи сексуально провокативні фото. За перші шість годин вона заробила понад $1 мільйон, розповіла Бреголі Reuters. Через рік ця сума досягла майже $42 мільйонів, зазначила вона.
“Я навіть не уявляла, що це принесе такі гроші,” сказала вона. “Ніхто цього не знав.”
Хоча топові автори контенту заробляли величезні гроші, інші ледь зводили кінці з кінцями. “Дуже рідко можна знайти когось, хто заробляє багато,” сказала Ханне Стегеман, аспірантка Амстердамського університету, яка досліджує досвід онлайн-секс-працівників, включаючи авторів контенту на OnlyFans. “Набагато частіше люди працюють дуже важко, щоб заробити щось на рівні мінімальної зарплати.”
Роксі Рутс, колишня авторка контенту на OnlyFans із Німеччини, яка приєдналася до платформи у 2018 році та пішла у 2021-му, визнала, що ця робота була складнішою, а заробітки значно меншими, ніж вона очікувала.
“Я продовжувала цим займатися роками, бо думала: ‘О Боже, я повинна щось отримати — хоча б якісь заощадження’,” сказала вона.
Масштабний вибух контенту
Один із колишніх співробітників мав можливість спостерігати за тим, що він назвав «масштабним вибухом контенту» під час пандемії. Зак Хембрі приєднався до OnlyFans у 2019 році і працював модератором контенту зі свого дому в місті Бішопс-Стортфорд, що на північ від Лондона.
Контент перевірявся «програмованим ботом», який відзначав підозрілий матеріал для перегляду людськими модераторами, розповів Хембрі. Він переглядав цей матеріал у пошуках забороненого контенту, який потім блокувався або видалявся. «Я бачив усілякі речі, яких не хотів би бачити», – сказав він, маючи на увазі контент за участю дітей, тварин або фекалій, а також творця, який «навмисно переїдав».
У свої ранні роки, за словами Хембрі, OnlyFans дотримувався політики «нульової толерантності» до творців, які порушували правила. Але під час власності Радвінського, коли потік контенту зростав, топових авторів почали трактувати більш поблажливо, сказали Хембрі та інший колишній підрядник зі США.
Ті, чиї акаунти раніше могли бути закриті, почали отримувати попередження, зазначив Хембрі.
Наприклад, одного разу він заблокував акаунт, на якому демонструвалася інцестуальна сексуальна сцена між дорослими близнюками, що суперечило правилам сервісу OnlyFans. Пізніше, за його словами, він із роздратуванням дізнався, що хтось із керівництва поновив акаунт.
«Чому їм треба давати ще один шанс?» – сказав він. Хембрі зробив висновок, що «гроші були важливішими» для OnlyFans, ніж правила. Колишній підрядник із США погодилася; творці, які заробляли мільйони доларів для платформи, могли «завантажувати все, що завгодно», – сказала вона.
До 2021 року, за словами Хембрі, він знав понад десяток людей у Великій Британії, які працювали модераторами контенту в OnlyFans.
Зіштовхнувшись із експоненційним зростанням, OnlyFans звернувся до працівників із України, батьківщини Радвінського, яка мала добре розвинуту ІТ-індустрію, зазначили колишні співробітники та підрядники. До лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, OnlyFans мав «величезну команду» в Україні, яка займалася модерацією контенту та іншими функціями, заявила в нещодавній промові в Лондоні генеральний директор Кілі Блер.
Деяких із цих працівників найняла компанія під назвою StopFraud, за словами чотирьох осіб, які раніше працювали у StopFraud або OnlyFans. Один із колишніх українських модераторів, найнятий StopFraud, поділився з Reuters квитанцією про оплату, яка свідчила, що йому платив OnlyFans.
StopFraud майже неможливо відстежити. У своїх оголошеннях на українському сайті з працевлаштування вона описує себе як «швидко зростаючу компанію, що базується у США», але Reuters не змогли знайти реєстрацію бізнесу в США, Великій Британії чи Україні. Компанія не надала коментарів.
OnlyFans публічно не визнає жодних стосунків із StopFraud, а вебсайт StopFraud не згадує OnlyFans. Кілька колишніх працівників StopFraud розповіли Reuters, що мало що знали про свого роботодавця. Вони працювали вдома, модеруючи контент і перевіряючи творців. Своїх колег вони знали лише за псевдонімами. Одна із працівниць зазначила, що ці засекречені умови роботи змушували її почуватися «шпигункою». Інші відмовилися від інтерв’ю, посилаючись на підписані угоди про нерозголошення.
Хембрі розповів, що його команда модераторів контенту у Великій Британії була поступово замінена українськими підрядниками, і він коротко перейшов на роботу з управління відносинами з топовими творцями. Але, за його словами, він все ще міг перевіряти чергу, в якій чекав контент для перегляду. Незадовго до свого звільнення в 2022 році, він зазначив, що у черзі було мільйони матеріалів – щонайменше в 50 разів більше, ніж зазвичай. Він сказав, що не уявляє, як українські підрядники могли впоратися із завданням. Незрозуміло, як війна вплинула на їхню роботу. Після початку війни Блер заявила, що OnlyFans перевіз «певну кількість працівників» з України до сусідньої Польщі.
До 2022 року OnlyFans публічно заявляв, що створює «найбезпечнішу у світі платформу соціальних мереж». У липні того року компанія повідомила Ofcom, британському регулятору медіа, що, хоча вона покладається на автоматизацію для виявлення проблем, весь контент у підсумку переглядається людськими модераторами.
На платформі з таким обсягом контенту, як у OnlyFans, це завдання було «практично неможливим» без найму «тисяч модераторів», сказав Джейсон Помалес, колишній директор з довіри та безпеки у Vimeo, відомій платформі для обміну відео. «А це величезні витрати».
Ще четверо експертів із модерації контенту погодилися, що твердження OnlyFans про тотальний людський контроль є неправдоподібним. Лише в листопаді платформа заявила, що було завантажено майже 55 мільйонів одиниць контенту.
Процес модерації OnlyFans залишається незрозумілим. Компанія стверджує, що 80% її працівників – це «навчені модератори контенту», але вона не розкриває публічно ні загальної чисельності штату, ні методів навчання модераторів. Це ускладнює перевірку ефективності модерації для сторонніх спостерігачів.
Ofcom зібрав інформацію про модерацію та інші аспекти роботи безпосередньо від OnlyFans. Деяка частина цієї інформації – включаючи дані про чисельність персоналу модерації – не була опублікована, повідомив Ofcom, оскільки закон обмежує те, що він може розголошувати без згоди компаній, які він регулює. Водночас речник додав: «На цей момент ми розуміємо, що кожен елемент контенту (на OnlyFans) зрештою модерується людиною».
НЕСПОКІЙНІ БАНКИ
Зі зростанням популярності OnlyFans незаконний контент почав проходити повз модераторів. Люди почали скаржитися в поліцію на зловживання на платформі. BBC виявила на сайті неповнолітніх. І, здається, банки OnlyFans почали нервувати.
У серпні 2021 року компанія зробила шокуючу заяву: вона заборонить порнографію з жовтня того ж року. Не розкриваючи багато деталей, OnlyFans заявила, що прагне відповідати вимогам банківських партнерів і постачальників платіжних послуг. В інтерв’ю для Financial Times Тім Стоклі звинуватив банки в «несправедливому» ставленні, оскільки вони відмовляли у проведенні платежів для творців контенту через репутаційні ризики.
Запропонована заборона викликала обурення серед творців порнографічного контенту. Багато хто почувався зрадженим. Лорен Філліпс, американська творчиня, яка приєдналася до OnlyFans на ранньому етапі, сказала, що їй здалося, ніби компанія хотіла «використати нас, а потім відкинути».
Через шість днів OnlyFans несподівано скасувала заборону, заявивши, що отримала «необхідні гарантії» для підтримки своїх творців. Компанія не пояснила, що це були за гарантії або хто їх надав. Але видалення порнографії паралізувало б платформу — і позбавило б банки, які обробляють транзакції OnlyFans, постійно зростаючого потоку доходів.
Попри це, переконати потенційних банківських партнерів у тому, що порнографія на OnlyFans не є прикриттям для зловживань, залишалося складним завданням, розповіли деякі банкіри.
Навесні 2023 року посередники OnlyFans провели переговори з кількома інвестиційними банками на Волл-стріт, досліджуючи можливість партнерства, повідомили три особи, залучені в процес. Одна з них зазначила, що обговорювалося виведення OnlyFans на біржу; двоє інших сказали Reuters, що посередники шукали великі банки, які могли б допомогти обробляти платежі для OnlyFans.
На той час OnlyFans демонстрував приголомшливі показники: понад мільярд доларів доходу, понад півмільярда доларів операційного прибутку. Банкіри зазвичай боролися б за такий бізнес. Але переговори зайшли в глухий кут. Причина, за словами двох залучених осіб, — основний продукт OnlyFans: порнографія.
Порнографія робить OnlyFans недосяжним для багатьох великих банків та інвесторів, розповіли шість банкірів, юристів і інших інвесторів, усі з досвідом роботи на ринках капіталу, але без зв’язків із OnlyFans. Четверо з них висловили стурбованість, що будь-яка перевірка платформи може виявити незаконний контент, такий як матеріали сексуального насильства над дітьми, жертвами торгівлі людьми або порнографію без згоди.
OnlyFans з того часу заявила, що не планує виходити на біржу. Бізнес процвітає. У 2023 році творці контенту заробили на платформі 6,6 мільярда доларів. Компанія мала більш ніж достатній вільний грошовий потік, щоб залишатися приватною. Її виплата дивідендів у розмірі 472 мільйони доларів Редвінському перевищила суму, яку заробили засновник модної компанії Ralph Lauren і співзасновник Nike Філ Найт разом узяті.
Як усамітнений порномагнат, Редвінський зазвичай не згадується поряд із найбагатшими людьми світу. Але, схоже, він хоче, щоб це змінилося.
«Моя мета — одного дня підписати The Giving Pledge», — зазначено на одному з сайтів, що, ймовірно, належить йому, маючи на увазі обіцянки Білла Гейтса, Воррена Баффета, Марка Цукерберга та інших мільярдерів віддати більшу частину свого багатства на благодійні справи.
Отримавши відмову від Волл-стріт, OnlyFans продовжив зусилля щодо перетворення на мейнстрім-компанію, намагаючись переконати світ, що його порнографія є безпечною — і що OnlyFans є більше, ніж просто порносайт.
Це завдання випало на плечі його генерального директора Кейлі Блер.
ЕТИЧНА ПОРНОГРАФІЯ
На своїй попередній посаді юристки в юридичній фірмі Orrick, Herrington & Sutcliffe Кейлі Блер зазначала, що спеціалізувалася на кібербезпеці та онлайн-конфіденційності. Щонайменше троє інших співробітників Orrick також перейшли працювати до OnlyFans, клієнта цієї фірми.
В OnlyFans Блер представляє себе як просту, пряму лідерку компанії, яка прагне бути мейнстрімною.
«Ми також розміщуємо багато іншого контенту», — сказала вона в березні на конференції SXSW в Остіні, штат Техас, згадуючи спорт, комедію та музику. OnlyFans також пропонує контент, безпечний для роботи, на платформі OFTV, яку вона запустила у 2021 році.
OnlyFans стверджує, що навіть не відстежує, скільки порнографії продає, об’єднуючи її фінансово з усіма іншими пропозиціями. «Ми не класифікуємо наших творців за типом контенту, який вони створюють, тому не знаємо, який відсоток із них виробляє дорослий контент», — сказав речник компанії для Reuters минулого року. Блер публічно відхиляла твердження, що майже весь контент OnlyFans є порнографічним, не надаючи при цьому жодної власної цифри.
Вона також заявляє, що порнографія на OnlyFans відрізняється від інших сайтів. На конференції SXSW, яка демонструє «передові ідеї», вона пояснила, як OnlyFans дозволив дорослим виконавцям уникнути «експлуататорської» студійної системи й отримувати прямий прибуток від створеного ними контенту. Це «етичний» контент для дорослих, за її словами, і саме він привернув так багато підписників до OnlyFans.
«Я феміністка», — сказала Блер у серпні своїй аудиторії в клубі Trouble Club. «Мій фемінізм допомагає мені зрозуміти, чому я виконую цю роботу».
Деякі вважають призначення Блер хитрим піар-кроком для OnlyFans.
У нещодавньому дописі в LinkedIn Еллі Генсон, клінічна психологиня, яка займається запобіганням сексуальному насильству, поставила під сумнів, чи був би чоловік-генеральний директор «регулярно запрошений до суспільних форумів, щоб лірично розмірковувати про “розширення прав і можливостей”, “автентичність” і “фемінізм” без серйозних викликів і дебатів? Звісно, ні».
Кім Свеллоус, американська творчиня контенту, яка приєдналася до OnlyFans у 2017 році, сказала, що компанія зменшує внесок порнографічних творців, завдяки праці яких вона стала такою заможною.
«Мені здається, вони явно намагаються очистити свій імідж», — сказала вона.
Інші поточні та колишні творці також ставили під сумнів, наскільки OnlyFans є платформою, яка розширює права жінок. Рутс, колишня творчиня з Німеччини, сказала, що платформа залучає молодих, потенційно вразливих жінок до порноіндустрії, але не пропонує жодних порад щодо того, як впоратися з її вимогами та довгостроковими наслідками.
Виробництво та просування контенту були невпинними й виснажливими, а чоловіки-клієнти хотіли «використовувати тебе для власного задоволення», зазначила вона. «Дуже важко назвати це фемінізмом».
Софія Мей, 27 років, творчиня з Англії, сказала, що приєдналася до OnlyFans у 2021 році, щоб «трохи заробити на кишенькові витрати», і зараз отримує близько 35 000 фунтів стерлінгів (44 000 доларів) на місяць. «Чесно кажучи, я б не озиралася назад», — сказала вона для Reuters.
Проте, за словами Мей, помилкою є ставлення OnlyFans до порнографії як до будь-якого іншого контенту — через ризики, пов’язані з її виробництвом. У її випадку, як вона зазначила, ця робота зіпсувала стосунки з родиною та друзями й змусила боротися з самотністю, довгими годинами роботи та образливими чоловіками-передплатниками.
«Мабуть, найбільше впливає на тебе психологічне навантаження», — сказала вона. «Тебе бачать як об’єкт, як шматок м’яса».
За матеріалами: Reuters
