Корпорація Microsoft, відома своєю непереборною жагою до створення закритих екосистем, тривалий час переконувала власників консолей Xbox Series X та S, що їхні фірмові карти розширення пам’яті є унікальним продуктом, який не має аналогів. Ці пристрої, що випускаються компаніями Seagate та Western Digital, намертво прив’язують користувача до цінника виробника та позбавляють можливості використовувати стандартні накопичувачі, які в рази дешевші та доступніші для звичайних комп’ютерів. Проте черговий експеримент ентузіастів у мережі довів, що ці начебто ексклюзивні носії насправді базуються на стандартному протоколі CFexpress Type-B, який цілком успішно працює і з персональними комп’ютерами.
Для того, щоб перетворити дорогий аксесуар для ігрової приставки на звичайний SSD для комп’ютера, достатньо придбати бюджетний адаптер PCIe-to-CFexpress, який фізично дозволяє встановити карту пам’яті у материнську плату стаціонарного пристрою. Це технічне рішення виглядає як своєрідний ляпас маркетологам, які намагалися переконати споживачів у неможливості такого переходу, хоча насправді все впирається лише в наявність спеціалізованого роз’єму. Після підключення накопичувача операційна система Windows не розпізнає його автоматично через специфічну файлову систему ігрової консолі, тому користувачеві доведеться примусово відформатувати пристрій, що назавжди зітре будь-які налаштування, зроблені для Xbox.
Під час проведення тестів з’ясувалося, що швидкість читання та запису на таких картах, підключених до комп’ютера, становить приблизно 1117 МБ/с та 1570 МБ/с відповідно, що за сучасними мірками є досить посереднім показником для твердотільного накопичувача. Навіть найдешевші сучасні диски формату NVMe значно випереджають цей показник, проте для більшості повсякденних завдань або зберігання ігрових бібліотек такої продуктивності цілком достатньо. Варто враховувати, що цей метод не зробить із застарілого накопичувача надшвидкісний елемент, але дозволить уникнути переплат за марковані брендовані корпуси, які зараз лише зростають у ціні через загальне подорожчання пам’яті на світовому ринку.
Очевидно, що такий спосіб використання фірмових карт Microsoft має сенс лише в тому випадку, коли у власника вже є зайвий накопичувач від Xbox, який більше не потрібен для консольних ігор. Купувати нову карту розширення спеціально для комп’ютера — це вкрай сумнівна інвестиція, оскільки стандартні накопичувачі M.2 забезпечують вищу швидкість та надійність за значно менші кошти. Попри те, що виробники Western Digital та Seagate пропонують ідентичні за характеристиками продукти, різниця в їхній ціновій політиці змушує задуматися, чи варто переплачувати за логотип на етикетці, коли внутрішня архітектура пристроїв не має жодних суттєвих відмінностей.
